Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/12142/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Воєнні злочини.
Надіслано судом: 24.07.2025. Зареєстровано: 24.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/754/253/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022010000000032

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 1-кп/754/253/25
		Справа№754/12142/22
		В И Р О К 
		Іменем України
		 
		        23 липня 2025 року                         Деснянський районний суд м. Києва 
		 
		в складі :
		головуючого судді                                                 ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів судового засідання                 ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду в режимі відеоконференції, в порядку спеціального судового провадження, за відсутності обвинуваченого (in absentia), об`єднане кримінальне провадження за обвинувальними актами №12022010000000032 від 23.06.2022 та №42016000000002619 від 28.09.2016 стосовно обвинуваченого:
		       
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка, Донецької області, Україна, громадянина України (паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Костянтинівським МВУ МВС України в Денцькій області, ІПН НОМЕР_2 ), колишній суддя Євпаторійського міського суду АР Крим, з вищою освітою, останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, 
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 111 ч. 1 (в ред. від 05.04.2001 №2341-ІІІ),  438 ч. 1 КК України,
		                         
		сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 , 
		потерпілі: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		сторона захисту:                 захисник ОСОБА_7 ,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_3 , маючи умисел на державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності Україние: надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України та на порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
		Так, у ст. 6 Конституції України закріплено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
		Відповідно до вимог ст.ст. 19 ч. 2, 68 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтями 5, 72 ч. 1, 73 Конституції України передбачено, що Україна є республікою. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їх повноважень, встановлених Конституцією України.
		Крім того, ст. 72 ч. 2 Конституції України передбачено, що всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області. 
		Відповідно до ст. 65 ч. 1 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Згідно з ст. 125 ч. 1 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. 
		У ст. 125 ч.2 Конституції України визначено, що суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
		Незважаючи на це, у приміщенні Верховної Ради АР Крим 06.03.2014, у порушення ст.ст. 2 ч.3, 72, 73, 85 ч.1 п.2, 132 Конституції України та ст.ст. 3 ч.3 п.2,18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум», депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову №1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», в якій визначено дату такого волевиявлення - 16.03.2014, на яке виносилося питання про входження АР Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації на правах суб`єкта федерації.
		Відповідно до зазначеної постанови 16.03.2014 на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу Російської Федерації на правах суб`єкта федерації.
		Результати «референдуму» не визнані жодною країною світу, крім Російської Федерації. Відповідно до п. 5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27.03.2014 «Територіальна цілісність України», проведений 16.03.2014 в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі референдум не маючи законної сили не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або м. Севастополя.
		Також, в пункті 1 вказаної Резолюції зазначено, що Генеральна Асамблея ООН підтверджує свою прихильність суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в її міжнародно-визнаних кордонах.
		У подальшому, 17.03.2014 депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято постанову № 1745-6/14 «О независимости Крыма», згідно з якою на підставі, так званої, «Декларації про незалежність Республіки Крим», прийнятої на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради АР Крим 11.03.2014 та позачерговому пленарному засіданні Севастопольської міської ради 11.03.2014, створено нелегітимне державне утворення «Республика Крым».
		Крім того, Верховною Радою АР Крим ухвалено постанову №1748-6/14 від 17.03.2014 «О правоприемстве Республики Крым», пунктом 1 якої передбачено, що «с момента провозглашения Республики Крым как независимого суверенного государства высшим органом власти Республики Крым является Государственный Совет Республики Крым парламент Республики Крым в депутатском составе шестого созыва Верховной Рады Автономной Республики Крым на срок полномочий до сентября 2015 года».
		Надалі, 18.03.2014 між Російською Федерацією та представниками нелегітимного державного утворення «Республика Крым» ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 підписано договір про входження території АР Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації.
		В подальшому з метою забезпечення режиму окупації та придушення спротиву проукраїнського населення Криму прийнято ряд «законів та підзаконних нормативних актів», відповідно до яких слідчі, прокурори та судді підпорядковуються своїм керівникам по висхідній лінії відповідної гілки влади так званої «Республіки Крим», що входить у склад Російської Федерації.
		Так, відповідно до ст. 13 ч. 2 «О судебной системе Российской Федерации» від 31.12.1996 №1-ФКЗ: Порядок наділення повноваженнями голів, заступників голів, інших суддів касаційних судів загальної юрисдикції, апеляційних судів загальної юрисдикції, верховних судів республік, окружних, обласних судів, судів міст федерального значення, судів автономної області і автономних округів, районних судів, військових і спеціалізованих судів, арбітражних судів округів, арбітражних апеляційних судів, арбітражних судів суб`єктів Російської Федерації і спеціалізованих арбітражних судів встановлюється відповідним федеральним конституційним законом і федеральним законом про статус суддів.
		Відповідно до ст. 6 ч. 5 Закону Російської Федерації від 26.06.1992 №3132-1 зі змінами та доповненнями «О статусе судей в Российской Федерации» - президент Російської Федерації в двомісячний термін з дня отримання необхідних матеріалів призначає суддів федеральних судів, а кандидатів у судді Верховного суду Російської Федерації представляє для призначення раді федерації федеральних зборів Російської Федерації або відхиляє подані кандидатури, про що повідомляється голові Верховного суду Російської Федерації.
		Водночас, згідно зі ст. 86 «Конституції «Республики Крым»:
		1.        Правосуддя в Республіці Крим здійснюється тільки судом.
		2.        У Республіці Крим діють федеральні суди і мирові судді. Повноваження, порядок утворення та діяльності федеральних судів визначаються законодавством Російської Федерації.
		3.        З ініціативи Державної Ради Республіки Крим, узгодженої з верховним судом Російської Федерації, в Республіці Крим можуть утворюватися судові ділянки і посади мирових суддів відповідно до законодавства Російської Федерації і законодавства Республіки Крим.
		4.        Статус, повноваження, порядок і гарантії діяльності суддів визначаються федеральним законом, а по відношенню до мирових суддів - також законом Республіки Крим.
		Окрім того, 20.03.2014 державною думою Російської Федерації прийнято «Федеральний конституційний закон» від 21.03.2014 за №6-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов Республики Крым и города федерального значения Севастополя».
		Вищезазначене свідчить про проведення представниками Російської Федерації та її федеральних органів підривної діяльності проти України.
		Здійснюючи підривну діяльність проти України, представники суддівського корпусу та інших органів державної влади іноземної держави утворили на окупованій території України федеральні органи державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронні органи та судову систему Російської Федерації з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
		Відповідно до п. 1 ст. 9 «Федерального конституційного» закону від 21.03.2014 №6-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов Республики Крым и города федерального значения Севастополя» протягом перехідного періоду на територіях Республіки Крим і міста федерального значення Севастополя з урахуванням їх адміністративно-територіального поділу, встановленого відповідно законодавчим (представницьким) органом державної влади Республіки Крим і законодавчим (представницьким) органом державної влади міста федерального значення Севастополя, створено суди Російської Федерації (федеральні суди) відповідно до законодавства Російської Федерації про судову систему.
		Пунктом 2 статті 9 вказаного закону передбачено, що громадяни, які заміщають посади суддів судів, що діють на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя на день прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим і утворення в складі Російської Федерації нових суб`єктів, мають переважне право на заміщення посади судді в судах Російської Федерації, що створюються на цих територіях, і при наявності у них громадянства Російської Федерації, а також за умови їх відповідності іншим вимогам, що пред`являються законодавством Російської Федерації про статус суддів до кандидатів на посади суддів. Конкурсний відбір на заміщення посади судді в зазначених судах здійснюється вищою кваліфікаційною колегією суддів Російської Федерації.
		Створення та діяльність органів іноземної держави, у тому числі судової системи, на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя призвели до заходів посилення тимчасової окупації невід`ємної території України. 
		В той же час, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014, зокрема ст.ст. 1-3 визначено, що сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії Російської Федерації з 20.02.2014.
		Генеральна Асамблея ООН своєю Резолюцією 71/205 від 19.12.2016 «Положення в області прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)» засудила тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
		В подальшому, Резолюціями 72/190 від 19.12.2017, 73/194 від 17.12.2018 та 74/168 від 18.12.2019 «Положення в області прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)», Генеральна Асамблея ООН вчергове засудила нинішню тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
		Як зазначено вище, сам факт окупації засуджений, як міжнародною спільнотою, так і законодавством України, та був широко висвітлений в офіційних виданнях та медійному просторі.
		Також, відповідно до статті 64 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 (далі - Конвенція) кримінальне законодавство окупованої території залишається чинним, за винятком випадків, коли дія його скасовується або призупиняється окупаційною державою, якщо це законодавство становить загрозу безпеці окупаційної держави або є перешкодою виконання цієї Конвенції. Враховуючи згадане вище, та з огляду на необхідність забезпечення ефективного судочинства, суди окупованої території продовжуватимуть виконувати свої функції стосовно розгляду правопорушень, визначених цим законодавством.
		У контексті окупації Криму Російська Федерація, як окупаційна держава, не мала права втручатися у порядок здійснення правосуддя українськими судами.
		Проте, Федеральним Законом РФ №154-Ф3 від 23.06.2014 «О создании судов Российской Федерации на территориях Республики Крым и города федерального значения Севастополя и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации» створено систему судів на території Республіки Крим, зокрема незаконно створено «Евпаторийский городской суд».
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення державної зради, з метою заподіяння шкоди територіальній цілісності України та становлення і зміцнення окупаційної влади, сприяння окупаційним органам влади у придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території Автономної Республіки Крим та у впровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України захищати, незалежність та територіальну цілісність України, порушуючи присягу судді в частині неупередженого, незалежного, справедливого та кваліфікованого здійснення правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, та не вчинення дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя, громадянин України ОСОБА_3 , будучи суддею та відповідно до Указу Президента України №193/2012 від 12.03.2012 займаючи посаду судді Євпаторійського міського суду АР Крим, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань, життєвого та професійного досвіду для розуміння факту здійснення підривної діяльності проти України представниками у тому числі незаконно утворених судових органів та органів державної влади Російської Федерації та неможливість відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави, бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності та зробити свій особистий внесок в утворення та функціонування в АР Крим системи незаконних судових органів Російської Федерації, вчинив дії щодо надання допомоги у здійсненні підривної діяльності проти України.
		Зокрема, достовірно знаючи про тимчасову окупацію Російською Федерацією з 20.02.2014 території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя ОСОБА_3 , будучи громадянином України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи певний стаж роботи суддею, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність дій Верховної Ради АР Крим та Російської Федерації щодо приєднання території АР Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації, усвідомлюючи, що так званий «Евпаторийский городской суд», відповідно до положень ст. 64 Конвенції є незаконно створеним органом, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, бажаючи допомогти іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, діючи в інтересах Російської Федерації, перебуваючи в м. Євпаторія упродовж березня - квітня 2014 року продовжив роботу у складі незаконного органу судової влади Російської Федерації на території АР Крим на посаді так званих «громадян, які заміщають посади суддів судів, що діють на територіях Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя», внаслідок чого у подальшому, Указом Президента Російської Федерації №786 від 19.12.2014 був призначений на посаду судді незаконно утвореного так званого «Евпаторийского городского суда», чим надав допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя відповідно до ст. 9 ч.5 «Федерального Конституційного Закону» Російської Федерації № 6-ФКЗ «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб`єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя» та на підставі законодавства іноземної держави - Російської Федерації.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, щодо надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України шляхом придушення спротивів окупації півострова з боку громадян України на території Автономної Республіки Крим, посилення заходів тимчасової окупації півострова та впровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом, громадянин ОСОБА_3 , діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи певний стаж роботи суддею, а тому достовірно знаючи та усвідомлюючи незаконність своїх дій, розуміючи незаконність дій окупаційної влади, незаконність застосування на території України законодавства Російської Федерації, перебуваючи в приміщенні так званого «Евпаторийского городского суду» по вул. Леніна, буд. 30 м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, діючи в інтересах Російської Федерації, керуючись нормами законодавства Російської Федерації 10.06.2014, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ухвалив рішення у справі №5-245/2014 від 07.08.2014, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ухвалив рішення у справі №5-624/2014 від        29.05.2020, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ухвалив рішення у справі №2-1066/2020 від 20.07.2020,         точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ухвалив рішення у справі №2-1733/2019 від 22.07.2020, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ухвалив рішення у справі №2-797/2020 від 27.07.2020, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ухвалив рішення у справі №2-1205/2019, чим надав допомогу представникам іноземної держави у переході судової системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави Російської Федерації.
		Допомога ОСОБА_11 іноземній державі та її представникам у переході судів АР Крим на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави Російської Федерації, сприяння окупаційним органам влади у придушенні спротивів окупації півострова з боку громадян України на території Автономної Республіки Крим та допомога у впровадженні практики переслідування осіб, що перебувають під захистом призвели до забезпечення належного функціонування незаконно створених судових органів та посилили заходи тимчасової окупації півострова. 
		Крім того, внаслідок збройної агресії з боку Російської Федерації із 20.02.2014 на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя військовослужбовцями збройних сил Російської Федерації встановлено ефективний контроль, як над територією Кримського півострову, так і за діяльністю розташованих там органів влади, чим фактично здійснено тимчасову окупацію вказаної території України. 
		При цьому, відповідно до ст. 1 ч. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. А відповідно до ст. 1 ч.2 абз. 3 вказаного Закону Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20.02.2014.
		В порушення ст.ст. 42, 43 «Положення про закони і звичаї війни на суходолі», що є додатком до Гаагської конвенції «IV Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі» від 18.10.1907 Російська Федерація використовуючи фактичний контроль над органами місцевої влади прийняла нові закони та утворила власні судові і правоохоронні органи.
		Для забезпечення роботи незаконно створених судових органів, згідно з Указом Президента Російської Федерації №786 від 19.12.2014, на посаду судді «Евпаторийского городского суда Республики Крым» призначено громадянина України ОСОБА_3 , який до цього займав посаду судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим.
		ОСОБА_3 , будучи наділений окупаційною владою повноваженнями «судді», діючи умисно, всупереч вимогам ст.ст. 2, 47, 49 Конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 (далі по тексту Конвенція (IV), достовірно знаючи, що внаслідок збройної агресії Російською Федерацією тимчасово окуповано територію Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, розглянув справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 18.8 ч. 1.1 Кодексу про адміністративні правопорушення Російської Федерації, щодо громадянина України ОСОБА_5 який, згідно з матеріалами справи наданими «суду», допустив порушення правил в`їзду або перебування на території Російської Федерації.
		Будучи професійним суддею, який досконало володіє чинним законодавством України, частиною якого є чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, ОСОБА_3 розумів, що ОСОБА_5 , відповідно до ст. 3 Конвенції (IV) перебуває під захистом як громадянин України, що проживає на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.
		Незважаючи на це, а також те, що згідно зі ст. 47 Конвенції (IV) жодні додаткові дозволи РФ чи інші документи для проживання на TOT АР Крим та м. Севастополь за національним законодавством України та нормами міжнародного гуманітарного права вищевказаному громадянину України не потрібні та, що ОСОБА_5 , як особа, що перебуває під захистом Конвенції не може бути позбавлений, у будь-якому випадку або будь-яким способом, переваг цієї Конвенції, ОСОБА_3 діючи умисно з метою примусового переміщення, шляхом видворення ОСОБА_5 за межі тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, 23.12.2016 в приміщенні «Евпаторийского городского суда Республики Крым», що розташований за адресою: TOT АР Крим, м. Євпаторія, просп. Леніна, буд. 30, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_5 , постановив рішення №5-3543/2016 про визнання його винним.
		При цьому, під час розгляду справи достовірно встановлено, що ОСОБА_5 , є громадянином України, особа якого в суді підтверджена паспортом громадянина України, проживав на території Автономної Республіки Крим і після тимчасової окупації Кримського півострову Російською Федерацією ухилявся від виїзду з території Російської Федерації. Незважаючи на це, ОСОБА_3 грубо порушуючи вимоги ст. 49 Конвенції (IV), згідно з якою заборонені, незалежно від їх мотиву насильницькі переміщення, прийняв рішення про накладення на ОСОБА_5 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 2 000 російських рублів та адміністративного видворення за межі РФ (Криму) шляхом контрольованого самостійного виїзду за межі РФ (Криму).
		Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 147 Конвенції (IV) незаконне переміщення (переведення) особи, яка перебуває під захистом, є одним із серйозних порушень цієї Конвенції (IV), ОСОБА_3 постановивши рішення про видворення громадянина України ОСОБА_5 за межі тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, допустив порушення вимог ст.ст. 3, 47, 49 та 147 Конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949.
		Крім того, в подальшому, ОСОБА_3 , будучи наділений окупаційною владою повноваженнями судді, діючи умисно, всупереч вимогам ст.ст. 2, 47, 49 Конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 Конвенції (IV), достовірно знаючи, що внаслідок збройної агресії Російською Федерацією тимчасово окуповано територію Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, розглянув справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 18.10 ч. 3 Кодексу про адміністративні правопорушення Російської Федерації, щодо громадянина України ОСОБА_6 який, згідно з матеріалами справи наданими «суду», допустив порушення правил в`їзду або перебування на території Російської Федерації.
		Будучи професійним суддею, який досконало володіє чинним законодавством України, частиною якого є чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, ОСОБА_3 розумів, що ОСОБА_6 , відповідно до ст. 3 Конвенції (IV), перебуває під захистом як громадянин України, що проживає на тимчасово окупованій РФ території України.
		Незважаючи на це, а також те, що згідно зі ст. 47 Конвенції (IV) жодні додаткові дозволи РФ чи інші документи для проживання на ТОТ АР Крим та м. Севастополь за національним законодавством України та нормами міжнародного гуманітарного права вищевказаному громадянину України не потрібні та, що ОСОБА_6 , як особа, що перебуває під захистом Конвенції не може бути позбавлений, у будь-якому випадку або будь-яким способом, переваг цієї Конвенції ОСОБА_3 , діючи умисно з метою примусового переміщення, шляхом видворення ОСОБА_6 за межі тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, 02.02.2018 в приміщенні «Евпаторийского городского суда Республики Крым», що розташований за адресою: ТОТ АР Крим, м. Євпаторія, просп. Леніна, буд. 30, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_6 , постановив рішення №5-66/2018 про визнання його винним.
		При цьому, під час розгляду справи достовірно встановлено, що ОСОБА_6 , є громадянином України, особа якого в суді підтверджена паспортом громадянина України для виїзду за кордон, проживав на території Автономної Республіки Крим і після тимчасової окупації Кримського півострову Російською Федерацією займався на території Російської Федерації трудовою діяльністю без дозволу на роботу чи патенту. Незважаючи на це, ОСОБА_3 грубо порушуючи вимоги ст. 49 Конвенції (IV), згідно з якою заборонені, незалежно від їх мотиву насильницькі переміщення, прийняв рішення про накладення на ОСОБА_6 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 5 000 російських рублів з примусовим адміністративним видворенням за межі РФ (Криму).
		Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 147 Конвенції (IV) незаконне переміщення (переведення) особи, яка перебуває під захистом, є одним із серйозних порушень цієї Конвенції (IV), ОСОБА_3 постановивши рішення про видворення громадянина України ОСОБА_6 за межі тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, допустив порушення вимог ст.ст. 3, 47, 49 та 147 Конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949.
		Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3  у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 111 ч. 1 (в ред. від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), 438 ч. 1 КК України, а саме у державній зраді, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності Україние: надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України та на порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлений про розгляд кримінального провадження стосовно нього, відповідно до вимог ст. 323 КПК України, в судові засідання не з`явився, заяв чи клопотань не подавав, показань суду не надав, у зв`язку з чим судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) з обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.
		Так, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 13.09.2023 кримінальні провадження стосовно ОСОБА_3  №120220100000000032 від 23.06.2022 (ЄУНСС: 754/12142/22) та №42016000000002619 від 28.09.2016 (ЄУНСС: 754/5291/23)  об`єднати в одне провадження та присвоєно ЄУНСС: 754/12142/22 і подалі іменується кримінальним провадженням стосовно  ОСОБА_3  у  вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 111 ч. 1, 438 ч. 1 КК України за обвинувальними актами №120220100000000032 від 23.06.2022 та №42016000000002619 від 28.09.2016.
		Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18.01.2024 задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 у об`єднаному кримінальному провадженні за обвинувальними актами №42016000000002619 від 28.09.2016 та №120220100000000032 від 23.06.2022.
		Розгляд об`єднаного кримінального провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом, та не суперечить прецедентній практиці Європейського суду з прав людини, згідно з рішенням якого від 24.05.2007 у справі «Да Лус Домингеш Ферейра проти Бельгії» судове засідання за відсутності підсудного не суперечить вимогам ст. 6 Конвенції, якщо останній зможе згодом домогтися нового судового рішення за його участю, в якому містилася б оцінка висунутих проти нього обвинувачень за фактичними і юридичними обставинами справи.
		Суд вважає, що наявні в матеріалах об`єднаного кримінального провадження документи свідчать про те, що обвинувачений мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочаті кримінальні провадження, він отримував чи мав б отримати оголошені підозри, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення за двома кримінальними правопорушеннями, мав можливість бути обізнаним з усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження в об`єднаному кримінальному провадженні, як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати самим захисника; в) бути засудженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного захисника безплатно. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Натомість, обвинувачений скористався своїми правами на власний розсуд за відсутності будь-яких перешкод для їх реалізації на території України та з боку останнього. Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12.02.1985, «Шомоді проти Італії» від 18.05.2004 та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати, чи були здійснені всі можливі, передбачені законом, заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Захисник не погоджується з висунутим обвинуваченням ОСОБА_3 . Вважає, що обвинуваченого ОСОБА_3 слід виправдати за ст. 111 ч.1 КК України у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_3 підпадає під дію ст.ст. 42,43 гуманітарної Конвенції, а за ст. 438 ч.1 КК України у зв`язку із не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_3   в суді.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ст. 323 ч. 3 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Судом визнано загальновідомим, і таким, що не потребує доказування в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України - АР Крим, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20.02.2014, а також анексія з боку РФ цієї частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України в АР Крим, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення злочинів, внаслідок яких були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доведення.
		Постановою Ради Федерації Федеральних Зборів РФ «Про використання Збройних Сил РФ на території України» від 01.03.2014 №48-СФ за результатами звернення Президента РФ, виходячи з інтересів безпеки життя громадян РФ, особового складу військового контингенту ЗС РФ, що дислокується на території України (АР Крим), надано згоду Президенту РФ на використання ЗС РФ на території України.
		06.03.2014 Верховною Радою АР Крим прийнята Постанова «Про проведення загальнокримського референдуму». Указом Президента України №261/2014 від 07.03.2014 дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України №2-рп/2014 від 14.03.2014 визнана неконституційною.
		11.03.2014 Постановою Верховної Ради АР Крим прийнята «Декларація», якою проголошено АР Крим «суверенною державою» - «Республікою Крим». Указом Президента України від 14.03.2014 №296/2014 дія цієї Постанови Верховної Ради АР Крим була зупинена, а сама вона рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2014 від 20.03.2014 визнана неконституційною.
		Постановою Верховної Ради України від 15.03.2014 №891-VII Верховна Рада АР Крим була розпущена.
		17.03.2014 представники розпущеної «Верховної Ради АР Крим» прийняли Постанову №1745-6/14 «Про незалежність Криму», за якою створено нелегітимне державне утворення «Республіка Крим», а також Постанову 1748-6/14 «Про правонаступництво Республіки Крим», за якою вищим органом влади «Республіки Крим» є «Державна рада Республіки Крим».
		18.03.2014 «Державна рада Республіки Крим» підписала «Договір» між РФ та «Республікою Крим» про прийняття до РФ «Республіки Крим» та утворення у складі РФ нових суб`єктів, який вже 19.03.2014 рішенням Конституційного Суду РФ визнаний таким, що відповідає Конституції РФ, 20.03.2014 його ратифікувала більшістю голосів Держдума РФ, а 21.03.2014 - Рада Федерації Федеральних Зборів РФ, відтак цей «Договір» набрав чинності 21.03.2014.
		21.03.2014 прийнятий Закон РФ №6-ФКЗ, яким прийнято до РФ «Республіку Крим» та утворені в складі РФ нові суб`єкти. «Республіка Крим» вважається прийнятою до РФ з дати підписання «Договору» (ст. 1 Закону РФ ф №6-ФКЗ).
		11.04.2014 «Державна рада Республіки Крим» прийняла «Конституцію Республіки Крим» як суб`єкта РФ.
		Верховною Радою України 15.04.2014 прийнято Закон України №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон №1207-VII), за яким перебування підрозділів ЗС РФ на території України з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, а також всупереч міжнародно-правовим актам, визнано окупацією частини території суверенної держави Україна, а територію АР Крим, відповідні води, територіальне море України, територію виключної (морської) економічної зони України, а також повітряний простір над цими територіями визнано тимчасово окупованими територіями України внаслідок збройної агресії з боку РФ.
		Крім того, Верховною Радою України 21.04.2015 прийнято Постанову №337-VIІI «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії РФ та подолання її наслідків», згідно з якою констатовано початок такої агресії з боку РФ на території АР Крим 20.02.2014, яка завершилася воєнною окупацією та подальшою незаконною анексією цієї частини території України.
		Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України» від 27.03.2014 №68/262, «референдум», проведений в АР Крим 16.03.2014, визнано таким, що не має законної сили і не може бути основою для зміни статусу АР Крим.
		Резолюціями Генеральної Асамблеї ООН «Стан у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (Україна)» від 19.12.2016 №71/205 та від 19.12.2017 №72/190, «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Україна, районів Чорного та Азовського морів» від 17.12.2018, «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна» від 22.12.2018 послідовно засуджено тимчасову окупацію з боку РФ внаслідок військової агресії частини території України - АР Крим - підтверджено невизнання її анексії.
		Вказані та інші аналогічні за оцінками вказаних подій резолюції Генеральної Асамблеї ООН, Закон України №1207-VII, постанови Верховної Ради України є нормативно-правовими актами, що становлять частину законодавства України, на підставі якого суд приймає рішення у справі.
		Так, доказами в кримінальному провадженні, в розумінні ст. 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Належними, відповідно до ст. 85 КПК України, є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (ст. 86 ч.1 КПК України).
		Судом, ретельно досліджені подані стороною обвинувачення докази з тим, щоб дослідити зв`язок між цими подіями та діями обвинуваченого безпосередньо в контексті висунутого йому обвинувачення.
		Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (ст.99 ч.1 КПК України).
		З урахуванням положень ст.ст. 84-86 КПК України, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 доводиться наступними письмовими доказами - документами, наданими стороною обвинувачення.
		Так, статус обвинуваченого ОСОБА_3 , як судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим станом на 2014 рік підтверджується даними, що містяться в листі Вищої ради правосуддя від 31.05.2022 №2625/0/9-22 з додатками до нього (Т.№3 а.п. 39-58), відповідно до яких Указом Президента України «Про призначення суддів» від 12.03.2012 №193/2012 ОСОБА_3 , призначено строком на п`ять років у місцевому загальному суді на посаду судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим.
		Відповідно до даних, що містяться в листі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 16.02.2015 за №18-2153/15, ОСОБА_3 не звертався до Комісії із заявою про переведення до іншого суду на території України, з заявою про звільнення з посади судді, хоча мала таку можливість. 
		Рішенням ВРП від 24.12.2015 №1206/0/15-15 «Про внесення подання Президентові України та до Верховної Ради України про звільнення суддів судів Автономної Республіки Крим в міста Севастополя за порушення присяги та залишення без розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно судді Судацького міського суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_12 » вирішено внести подання Президентові України про звільнення за порушення присяги, зокрема, судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 про що, було винесене подання від 25.12.2015 №68/0/12-15 «Про звільнення суддів із посад» внесено Президентові України.
		Указом Президента України від 30.01.2016 №28/2016 «Про звільнення суддів» суддю Євпаторійського міського суду Автономної І Республіки Крим ОСОБА_3 звільнено з посади у зв`язку з порушенням присяги судді. (Т. №3, а.п. 39-58, 240-250, Т. №4, а.п. 1-8);
		Обставини здійснення ОСОБА_3 правосуддя від імені РФ на території АР Крим без припинення статусу судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим відповідно до законів України, як «судді» незаконно створеного судового органу окупаційної влади «Евпаторийского городского суда» та у порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, що виразилось у порушенні вимог ст.ст. 47, 49, 64, 67, 70 та 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, яка набрала чинності для України 03.01.1955 та ст. 85 ч.4 п.а Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977, що набув чинності для України 25.07.1990, яке полягає у незаконному затриманні та подальшій депортації (видворенні) громадян України, на підставі незаконних рішень, незаконно створених «судів Республіки Крим» за законодавством Російської Федерації, в умовах окупації частини території України, а саме Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, знайшли своє підтвердження під час дослідження в судовому засіданні наступних доказів, наданих стороною обвинувачення.
		По епізоду обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 111 ч.1 КК України в ред. від 05.04.2001 №2341-ІІІ), наступними письмовими доказами - документами:
		- даними заяви народного депутата ОСОБА_13 про кримінальні правопорушення передбаченні ст.ст. 109,111. 11-2 КК України, згідно якого, він повідомляє про кримінальні правопорушенні вчиненні щодо нього та громадян України які постійно проживають на тимчасово окупованій території АР Крим окремими особами, як громадянами України, так і громадянами чиє громадянство невідоме. Злочинні дії таких осіб спрямовані на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу в Україні, захоплення державної влади, державну зраду, позбавлення наданих Конституцією України прав і свобод корінного народу АР Криму - кримських татар, незаконне заволодіння власністю держави, громадян, організацій, підприємств України, тощо...
		... 9.         Також є загальновідомим, що окремі судді України власними рішеннями прийнятими іменем України сприяли насильницькій зміні та поваленню конституційного ладу, захопленню державної влади в АР Крим, а в подальшому не зважаючи на прийняту присягу вчинили державну зраду, а саме перейшли на сторону держави окупанта, а також продовжують і сьогодні надавали іноземній державі допомогу в проведенні підривної діяльності проти України здійснюючи тиск на її громадян, які містять ознаки кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 109,11 КК України, як осіб які перейшли під час анексії (збройного конфлікту) АР Крим...
		... Незаконно без правової підстави здійснюють судочинство на території АР Крим в Євпаторійському міському суді:... ОСОБА_3 (Указ Президента України від 12.03.2012 № 193/2012)... (Т. № 5, а.п. 1-48);
		- даними листа голови ВККС України ОСОБА_14 , з якого вбачається, що указами Президента Російської Федерації від 13.11.2014 №719, від 19.12.2014 року №786 «Про призначення суддів федеральних судів» та від 02.01.2015 №4 «Про призначення суддів федеральних судів, про представників Президента Російської Федерації в кваліфікаційних колегіях суддів суб`єктів Російської Федерації і про затвердження складу президії Далекосхідного окружного військового суду» призначено суддів Автономної Республіки Крим для здійснення правосуддя від імені Російської Федерації. Серед цих суддів 287 осіб раніше були обрані або призначені на посаду судді відповідно до законодавства України та склали присягу судді. Відповідно до частини 2 ст. 9, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, а особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність, передбачену законом. Здійснення правосуддя іменем Російської Федерації без припинення статусу судді відповідно до законів України є порушенням присяги судді. Крім того, в діях цих суддів вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада). На підставі ст.ст. 214, 216 КПК України просимо внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 КК України та розпочати розслідування (Т. №5, а.п. 49-58);
		- даними листа заступника Адміністрації Президента України ОСОБА_15 з додатком до нього у виді списку осіб, які були призначені (переведені) Указами Президента України на посади суддів судів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, де пунктом 29. зазначено - ОСОБА_3 - призначено на посаду судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим Указом Президента України від 12.03.2012 року №193 (Т. №5, а.п. 93-107);
		- даними листа заступника Генерального прокурора України ОСОБА_16 від 25.05.2025, згідно якого Генеральною прокуратурою України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001732 від 25.12.2014 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 109 ч. 1, 110 ч. 3, 255 ч. 1 КК України, а саме за фактом вчинення у період з лютого 2014 року по цей час громадянами України ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та іншими особами, які виконують функції представників влади різних органів влади на території АР Крим та міста Севастополя, дій з метою зміни меж території України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також дій, спрямованих на захоплення державної влади на території Автономної Республіки Крим...
		Так, після окупації АР Крим Російською Федерацією, у ході досудового розслідування встановлено, що ряд осіб, обіймаючи відповідно до чинного законодавства України посади суддів судів АР Крим та м. Севастополя, нехтуючи вищевказаними вимогами Конституції і законів України, маючи тривалий стаж роботи суддею, а тому достовірно знаючи про незаконність дій Верховної Ради АР Крим та приєднання території АР Крим до складу Російської Федерації, впродовж березня - квітня 2014 року продовжили свою роботу на посадах суддів судів незаконно створеної Республіки Крим, яка у подальшому увійшла до складу Російської Федерації. Указами Президента Російської Федерації зазначені особи призначені на посади суддів незаконно створених судів Республіки Крим та міста Севастополя.        Зокрема, указами Президента Російської Федерації від 13.11.2014 №719 «Про призначення суддів федеральних        судів» від 19.12.2014 №786, «Про призначення суддів федеральних судів», від 02.01.2015 «Про призначення суддів федеральних судів, про представників Президента Російської Федерації в кваліфікаційних колегіях суб`єктів Російської Федерації та про затвердження складу президії Далекосхідного окружного військового суду» від 16.03.2015 №135 «Про призначення суддів федеральних судів, про представників Президента Російської Федерації в кваліфікаційних колегіях суб`єктів Російської Федерації» на різні посади у незаконно створених судах Республіки крим та міста Севастополя призначені: 
		...
		82) суддя Євпаторійського міського суду ОСОБА_3 - суддею Євпаторійського міського суду Республіки Крим;
		...
		Зазначеним судді вчинили дії, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя, що є підставою для застосування до них дисциплінарного стягнення.
		Відповідно до ст. 94 Закону України «Про статус суддів та судоустрій» дисциплінарне провадження стосовно суддів місцевих та апеляційних судів здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
		У зв`язку з викладеним прошу розглянути вказані факти та прийняти висновок про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги (т. №5, а.п 108-125);
		- даними рішення ВККС України від 10.11.2015 №3009/дп-15, в якому зазначено, що розглянувши дисциплінарну справу відкриту стосовно суддів... Євпаторійського міського суду Республіки Крим ОСОБА_3 ... вирішила направити до Вищої ради юстиції висновок щодо встановлених Вищою кваліфікаційною комісією суддів України фактів, які свідчать про порушення суддями присяги, та рекомендувати Вищій раді юстиції розглянути питання про звільнення з посади судді... Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 ... з підстав, передбачених пунктом 5 частини 5 статті 126 Конституції України... (Т. №5, а.п. 128-146);
		- даними рішення Вищої ради юстиції від 24.12.2015, згідно якого, розглянувши рішення Вищої кваліфікаційної комі суддів України від 10.11.2015 №3009/дп-15 в частині рекомендування Вищій раді юстиції розглянути питання щодо внесення подання про звільнення за порушення присяги 277 суддів судів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, матеріали дисциплінарної справи і висновок Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх посад, за результатами розгляду вирішила внести подання Президентові України про звільнення за порушення присяги суддів... Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 ... (Т. №5, а.п. 169-206);
		- даними указу Президента України про звільнення суддів №28/2016 від 30.01.2016, згідно якого, відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 126 Конституції України, суддю Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 звільнено з посади у зв`язку з порушенням присяги судді ( Т. №5, а.п 124-128);
		- даними протоколу огляду інтернет-видань від 07.04.2015, а саме, інформації, яка міститься на інтернет-сайтах, а саме через пошукову систему «Google Chrom» здійснено пошук інформації: адресою: http://www.kremlin.ru.
		Після відкриття зазначеної інтернет-адреси встановлено, що в ній міститься вкладка «Документи». Відкриттям зазначеної вкладки знайдено графу «Банк документів» з приміткою «В графічному форматі».
		У подальшому здійснено пошук документу за номером 719 та датою прийняття 13.11.2014 (ці реквізити зазначені у зверненні Голови Вище кваліфікаційної комісії судців України).
		Пошуком документів за цими реквізитами виявлено Указ Президент Російської Федерації №719 від 13.11.2014 «О назначении судей федеральных судов».
		Оглядом зазначеного указу встановлено, що ряд суддів судів АР Крим - міста Севастополя призначено на посади до незаконно створених суг Республіки Крим та міста Севастополя у складі Російської Федерації...
		... Далі здійснено пошук документу за номером 786 та датою прийняття 19.12.2014 (ці реквізити зазначені у зверненні Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України).
		Пошуком документів за цими реквізитами виявлено Указ Президента Російської Федерації №786 від 19.12.2014 «О назначении судей федеральных судов».
		Далі здійснено пошук документу за номером 4 та датою прийняття 02.01.2015 (ці реквізити зазначені у звернення Голови Вищої кваліфікаційне комісії суддів України).
		Пошуком документів за цими реквізитами виявлено Указ Президента Російської Федерації №4 від 02.01.2015 «О назначении судей федеральных судов, о представителях Президента Российской Федерации квалификационных коллегиях судей субъектов Российской Федерации и о утверждении состава президиума Дальневосточного окружного военного суда». 
		На 7 сторінці указу міститься посилання про призначення ОСОБА_3 суддею Євпаторійського міського суду Республіки Крим.
		Далі здійснено пошук документу за номером 135 та датою прийняття 16.03.2015 та виявлено указ Президента Російської Федерації №135 від 16.03.2015        «О назначении судей федеральных судов и о представителях Президента Российской Федерации в квалификационных коллегиях судей субъектов Российской Федерации».
		На 1 сторінці указу міститься посилання про призначення ОСОБА_20 заступником голови Верховного Суду Республіки Крим.
		Всього зазначеними вище указами Президента Російської Федерації до судів загальних та арбітражних судів АР Крим та міста Севастополь призначено 348 суддів (Т. №5 а.п. 214-231);
		- даними листа заступника Адміністрації Президента України ОСОБА_15 з додатком до нього у виді списку осіб, які були призначені (переведені) Указами Президента України на посади суддів судів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, де пунктом 29. зазначено - ОСОБА_3 - призначено на посаду судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим Указом Президента України від 12.03.2012 року №193 та копіями указів Президента України (Т. №5, а.п. 93-107, Т. №6, а.п. 75-91);
		- даними листа т.в.о. начальника Департаменту контррозвідки ОСОБА_21 від 14.06.2016 №212/8-22047, згідно якого Департаментом контррозвідки СБ України отримано інформацію, яка свідчить, що підозрювані у кримінальному провадженні №42015000000001289, зареєстрованому в ЄРДР 26.06.2015, колишні судді судів АР Крим, на даний час постійно перебувають на території АР Крим, зокрема:.. 85. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АР Крим, м. Євпаторія, вул. Революції, 41, Євпаторійський міський суд АР Крим (Т. №6, а.п. 92-98);
		- даними протоколом огляду інтернет-видань від 11-18.04.2015, а саме, інформації, яка міститься на інтернет-сайтах, а саме через пошукову систему «Google Chrom» здійснено пошук інформації: адресою: http://www.sudact.ru/ за прізвищем судді ОСОБА_22 знайдено постанову по справі №5-245/2014 від 10.06.2014 та постанову по справі №5-624/2014 від 07.08.2014 (Т. №6, а.п. 99-118);
		- даними протоколу огляду речей та документів від 30.03.2021 з додатком до нього у виді тексту Федерального конституційного закону Російської Федерації, згідно якого, пошук інформації в мережі Інтернет здійснювався через сайт пошукової системи Google.com.ua з використанням доступних з даного сайту пошукових систем. Так, з метою пошуку інформації, що може мати доказове значення у кримінальному провадженні, в пошукову графу вказаного сайту було введено текст необхідний для пошуку: «Собрание законодательства Российской Федерации».
		За результатами пошуку, серед інших результатів пошуку було виявлено наступний результат пошуку на інтернет-посилання, яке розміщено на сайті «Официальные сетевые ресурсы Президента России», а саме: http://www.kremlіn.ru/acts/bank/38220. 
		Так, оглядом вказаного посилання встановлено, що у ньому міститься інтерактивне посилання на копію вказаного закону у форматі PDF. При натисканні за допомогою комп`ютерного маніпулятора на посилання, у новій вкладці інтернет браузера відчиняється копія закону, який має назву: «Федеральный Конституционный Закон «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя» (Т. №6, а.п. 119-183);
		- даними протоколу огляду речей та документів від 30.03.2021 з додатком до нього у виді копій рішень судді Євпаторійського міського суду ОСОБА_3 , згідно якого, пошук інформації в мережі Інтернет здійснювався через сайт пошукової системи Google.com.ua з використанням браузера « ОСОБА_23 » через пошукову систему «DuckDuckGo» здійснено пошук інформації, що може мати доказове значення у кримінальному провадженні, та в пошукову графу вказаного сайту було введено текст необхідний для пошуку: «судья ОСОБА_22 »
		За результатами пошуку, серед інших результатів пошуку було виявлено наступний результат пошуку на інтернет-посиланні «судьи россии».
		При огляді вказаного посилання встановлено, що у ньому міститься інтерактивне посилання про діючих суддів «Евпаторийского городского суда», а також їх рішення, серед яких суддя у « ОСОБА_22 » (Т. №6, а.п. 184-225);
		- даними листа начальника Управління СБ України у Львівській обл. ОСОБА_24 , згідно якого проведеними заходами встановлено, що до анексії Автономної Республіки Крим РФ весною 2014 року, ОСОБА_3 проживав за адресою АДРЕСА_1 , куди переїхав з м. Костянтинівка, Донецької області (попереднє місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 ) та працював в судових органах АРК на посаді судді Євпаторійського міського суду. Згодом, порушивши присягу судді і законодавства України, після анексії АРК Російською Федерацією, перейшов на службу до окупаційної влади в якості т.зв. «судді Євпаторійського міського суду Республіки Крим».
		Зокрема, наявні відомості про т. зв. «призначення» «указом президента РФ від 19.12.2014 №786 ОСОБА_3 т.зв. «суддею Євпаторійського міського суду Республіки Крим». ОСОБА_3 з 2014 року по даний час здійснює судочинство за законодавством РФ, приймає рішення суду.
		Також проведеними заходами з`ясовано, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_2 від 07.08.1998) може використовувати:
		- посвідчення водія: НОМЕР_3 категорії В, видане 02.03.2007 року ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Сімферополь, Сімферопольського та Бахчисарайського районів;?
		- паспорт громадянина України (у виді книжечки) серії НОМЕР_4 виданого Костянтинівським МВ УМВСУ в Донецькій області 19.04.2000 (паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5 від 21.09.2007 - недійсний);
		- загальнодоступні соціально-орієнтовані мережі:
		- «Однокласники» https://ok.ru/profile/355862329629,
		- «Вконтакті» ІНФОРМАЦІЯ_2 
		- мобільний(і) термінал(и) із телефонними номерами: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 .
		Також, встановлено, що ОСОБА_3 крім вищевказаного місця реєстрації може проживати за адресою: АДРЕСА_3 (Т. №6, а.п. 216-217);
		- даними акту огляду загальнодоступних соціально-орієнтованих сторінок: мереж «Однокласники» та «Вконтакте» ОСОБА_25 , а також інших відкритих публікацій від 17.04.2025, згідно якого здійснено огляд сторінок: загальнодоступних соціально-орієнтованих мереж: «Однокласники» -         ІНФОРМАЦІЯ_3 , «Вконтакті» - ІНФОРМАЦІЯ_4 та інших відкритих публікацій, як із сайту «Судьи России» ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) де зазначено суддю Евпаторійського міського суду РК ОСОБА_3 , з коментарями.
		Статті російських соцмереж http://evpcur/16mb/com/index.php?option=cjm_content&viev=article&id= 1387
		Російського сайту (http://pravoilevo.ru/vilhovyi-igor-nikolaevich/) щодо персональних даних кримських суддів, де вказано дані ОСОБА_26 , а також значено, що він у 2005 році отримав вищу юридичну освіту в Національній юридичній академії ім. Я.Мудрого (м. Харків) та указом президента РФ від 19.12.2014 №786 назначений суддею Євпаторійського міського суду РК.
		Російських соцмереж (http:ru.krymr.com/a/news-sud-v-krymu-prodlil-arest-karakashevu/29557370.html) щодо головування судді Евпаторійського міського суду ОСОБА_26 при розслідуванні справи стосовно одного із «анархістів, екстремістів» м. Євпаторія. 
		Російських соцмереж (http://судебныерешения.рф/34950067) щодо головування «судді Євпаторійського міського суду РК» у розгляді цивільного позову.
		Російських соцмереж (https://actofact.ru/case-91RS0009-2-268-2020-2-2450-2019-m-2659-2019-2019-11-01 -0-0/) щодо головування «судді Євпаторійського міського суду РК» у розгляді цивільного позову.
		Сайту «Миротворець» (https://myrotvorets.center/criminal/vilxovyi-igor-nikolaevich/) в якому відображені дані стосовно громадянина ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де зазначено, що вказана особа порушила присягу судді і законодавство України, після анексії АРК РФ перейшла на службу до окупаційної влади (розшукується за вчинення злочину, передбаченого ст. 111 ч. 1 КК України (Т. №6, а.п. 218-243). 
		По епізоду обвинувачення за ст. 438 ч.1 КК України, наступними письмовими доказами - документами:
		- даними рапорту ст. О/У в ОВС ВКП ГУНП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_28 , згідно якого, в ході проведення оперативно-розшукових заходів було виявлено факт незаконного видворення так званим «суддею Євпаторийского городского суда Республики Крым ОСОБА_3 » за межі АР Крим ОСОБА_5 (Т.№2, а.п. 201);
		- даними рапорту начальника 2 сектору ГВ ЗНД 1 управління ГУ СБ України в АР Крим ОСОБА_29 від 23.06.2022 про виявлення кримінального правопорушення з додатками, згідно якого в ході здійснення оперативно службової діяльності, за напрямом контррозвідувального забезпечення органів судової влади отримано дані про вчинення громадянином України кримінального правопорушення передбаченого ст. 438 ч. 1 КК України «Порушення законів та звичаїв війни», що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та виразилось у порушенні вимог ст.ст. 47, 49, 64, 67, 70 та 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та п. а ст. 4 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) від 08.06.1977.
		Зокрема, указом Президента Російської Федерації ОСОБА_30 від 19.12.2014 № 786 діючий суддя судової гілки влади України, громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (уродженець Донецької області, останнє відоме місце реєстрації: АР Крим, м. Євпаторія, проспект Леніна, буд. 56, кв. 73), будучи обраним суддею Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим, свідомо та умисно, порушуючи вимоги Конституції і законів України, всупереч присязі судді, за власною згодою та бажанням був призначений на посаду «судьи Євпаторийского городского суда Республики Крым».
		Достовірно знаючи про тимчасову окупацію Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя внаслідок збройної агресії Російської Федерації з 20.022014, діючий суддя судової гілки влади України ОСОБА_31 , усвідомлюючи, що так званий «Євпаторийский городской суд Республики Крым» відповідно до положень ст. 64 Конвенції є незаконно створеним органом, приступив до виконання своїх безпосередніх обов`язків в складі вказаного органу.
		З метою переслідування цивільного населення Автономної Республіки Крим, невстановлені представники окупаційних силових структур з числа невстановлених досудовим слідством правоохоронних органів так званої «Республіки Крим», склав стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , «протокол об административном правонарушении» у зв`язку із його незаконним перебуванням на території РФ (ТОТУ АР Крим) більше ніж як 90 діб тобто «порушенням» останнім «режима пребывания на территории Российской Федерации, выразившийся в отсутсвии документов, подтверждающих право на пребывание (проживание) в Российской Федерации и уклонение от выезда с территории Российской Федерации по истечению срока пребывания», хоча жодні додаткові дозволи РФ чи інші документи для проживання на ТОТ АР Крим та м. Севастополь за національним законодавством України та нормами міжнародного гуманітарного права вищевказаним громадянам України не потрібні.
		У подальшому, незаконно призначений у незаконно створений судовий орган на посаду «судьи Євпаторийского городского суда Республики Крым» ОСОБА_32 незаконно керуючись КоАП РФ, перебуваючи в приміщенні «Євпаторийского городского суда Республики Крым», своїм незаконним рішенням №5-3543/2016 від 23.12.2016, грубо порушуючи вимоги українського та міжнародного гуманітарного права, призначив ОСОБА_5 «покарання» (адміністративне стягнення) у виді штрафу у розмірі 2 000 російських рублів та адміністративне видворення за межі РФ шляхом примусового адміністративного видворення/виїзду за межі РФ.
		Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , можливо вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 438 ч. 1 КК України, тобто порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (Т. №2, а.п. 203-209);
		- даними «протоколом об административном задержании» від 18.04.2017 де зазначено що: «... ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 с необходимостю обеспечения правильного и своевременного рассмотрения дела об администраивном правонарушении, предусмотреном ч. 3 ст. 20.25 Кодекса; исполнения постановления по делу об административном правонарушении, 16.04.2017 в 11:00 ч. задержан...» (Т. №2, а.п. 214-215);
		- даними «постановленим судьи Евпаторийского городского суда Республики Крым ОСОБА_33  от 18.04.2017» де зазначено наступне:  ОСОБА_34 привлечь к административной ответственности за совершение административного правонарушения по ч. 3 ст.20.25 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях и назначить ему административное наказание в виде штрафа в доход государства в размере 3000 (трех тысяч) рублей с принудительным административным выдворением за пределы Российской Федерации (Т. №2, а.п. 216-217);
		- даними рапорту ст. О/У в ОВС ВКП ГУНП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_28 , згідно якого, в ході проведення оперативно-розшукових заходів було виявлено факт незаконного видворення так званим «суддею Євпаторийского городского суда Республики Крым ОСОБА_3 » за межі АР Крим ОСОБА_6 (Т.№2, а.п. 227);
		- даними рапорту начальника 2 сектору ГВ ЗНД 1 управління ГУ СБ України в АР Крим ОСОБА_29 від 23.06.2022 про виявлення кримінального правопорушення з додатками, згідно якого, в ході здійснення оперативно службової діяльності, за напрямом контррозвідувального забезпечення органів судової влади отримано дані про вчинення громадянином України кримінального правопорушення передбаченого ст. 438 ч.1 КК України «Порушення законів та звичаїв війни», що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та виразилось у порушенні вимог ст.ст. 47, 49, 64, 67, 70 та 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та п. а ст. 4 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) від 08.06.1977.
		Зокрема, указом Президента Російської Федерації ОСОБА_30 від 19.12.2014 № 786 діючий суддя судової гілки влади України, громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Уродженець Донецької області, останнє відоме місце реєстрації: АР Крим, м. Євпаторія, проспект Леніна, буд. 56, кв. 73, будучи обраним суддею Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим, свідомо та умисно, порушуючи вимоги Конституції і законів України, всупереч присязі судді, за власною згодою та бажанням був призначена на посаду «судьи Євпаторийского городского суда Республики Крым».
		Достовірно знаючи про тимчасову окупацію Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя внаслідок збройної агресії Російської Федерації з 20.02.2014, діючий суддя судової гілки влади України ОСОБА_31 , усвідомлюючи, що так званий «Євпаторийский городской суд Республики Крым» відповідно до положень ст. 64 Конвенції є незаконно створеним органом, приступила до виконання своїх безпосередніх обов`язків в складі вказаного органу.
		З метою переслідування цивільного населення Автономної Республіки Крим, невстановлені представники окупаційних силових структур з числа невстановлених досудовим слідством правоохоронних органів так званої «Республіки Крим», склали стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , «протокол об административном правонарушении» у зв`язку із «порушенням» останніми «режима пребывания на территории Российской Федерации, выразившийся в отсутсвии документов, подтверждающих право на пребывание (проживание) в Российской Федерации и уклонение от выезда с территории Российской Федерации по истечению срока пребывания», хоча жодні додаткові дозволи РФ чи інші документи для проживання на ТОТ АР Крим та м. Севастополь за національним законодавством України та нормами міжнародного гуманітарного права вищевказаним громадянам України не потрібні.
		У подальшому, незаконно призначений у незаконно створений судовий орган на посаду «судьи Євпаторийского городского суда Республики Крым» ОСОБА_3 незаконно на підставі ст. 18.10 ч. 3 КоАП РФ керуючись ст. 29.9 КоАП РФ, перебуваючи в приміщенні «Євпаторийского городского суда Республики Крым», своїм незаконним рішенням №5-66/2018 від 02.02.2018, грубо порушуючи вимоги українського та міжнародного гуманітарного права, призначив ОСОБА_6 «покарання» (адміністративне стягнення) у виді штрафу у розмірі 5 000 російських рублів та адміністративне видворення за межі РФ шляхом примусового адміністративного видворення/виїзду за межі РФ.
		Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , можливо вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 438 ч. 1 КК України, тобто у порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (Т.№2, а.п. 229-236);
		- сукупністю письмових документів стосовно ОСОБА_5 , які стали похідними після винесення ОСОБА_35 як судді незаконно створеного судового органу «Євпаторийского городского суда Республики Крым» рішенням №5-3543/2016 від 23.12.2016, яким грубо порушуючи вимоги українського та міжнародного гуманітарного права, призначив ОСОБА_5 «покарання» (адміністративне стягнення) у виді штрафу у розмірі 2 000 російських рублів та адміністративне видворення за межі РФ шляхом примусового адміністративного видворення/виїзду за межі РФ (Т.2 №248-251, Т. №, а.п. 1-35);
		- даними протоколу огляду інтернет-ресурсів від 31.05.2022, згідно якого об`єктом огляду є електронний ресурс - сайт незаконно створеного владою Російської Федерації на окупованій території Автономної Республіки Крим «Євпаторийского городского суда» за адресою http://evpatoriva.krm.sudrf.ru/, а саме постанови щодо видворення осіб, винесені суддею ОСОБА_3 , розміщені на цьому сайті. Проведеним оглядом встановлені наступні відомості, важливі для цього кримінального провадження...
		1)... З метою перегляду постанови у справі 5-3543/2016 у програмному забезпеченні - інтрнет-браузері «Google Chrome» у вкладниці пошуку введено посилання https://evpatoriya--krm.sudrf.ru/modules.php?name=sud_delo&srv_num=l&name_op=doc&number=5972221&delo_id=1500001&new=0&text_number=l У браузері відкрилась сторінка, яка містить постанову «Евпаторийского городского суда» від 23.12.2016. У ході огляду тексту постанови встановлено наступний її зміст (наведено частину, о має значення для кримінального провадження):
		Признать ФИОЗ, ДД.ММ.ГГГГ года рождения виновным в совершении административного правонарушения, предусмотренного ч. 1.1 ст. 18.8 КоАП Российской Федерации и назначить ему наказание в виде административного штрафа в размере 2000 руб.(двух тысяч рублей) с административным выдворением за пределы Российской Федерации в форме контролируемого самостоятельного выезда из Российской Федерации...
		...Після цього шляхом натискання на напис «Информация по делу» здійснено перехід на вкладинку «Дело», яка містить інформацію про справу...
		...Після цього здійснено перехід на вкладнику «Движение дела», яка містить інформацію про рух справи...
		...Після цього здійснено перехід на вкладнику «Стороны по делу», яка містить інформацію про жертву...
		2)...З метою перегляду постанови у справі 5-66/2018 у програмному забезпеченні - Інтернет-браузері «Google Chrome» у вкладинці пошуку введено посилання https://evpatoriya-krm.sudrf.ru/modules.php?name=sud_delo&srv_num=l&name_op=doc&number=5975983&delo_id=1500001&new=0&text_number=l У браузері відкрилась сторінка, яка містить постанову «Евпаторийского городского суда» від 02.02.2018.
		У ході огляду тексту постанови встановлено наступний її зміст (наведено частину, що має значення для кримінального провадження):
		Признать ФИ02 виновным в совершении административного правонарушения, предусмотренного ч. З ст. 18.10 КоАП Российской Федерации и назначить ему наказание в виде административного штрафа в размере 5000 руб. (пяти тысяч рублей) с принудительным административным выдворением за пределы Российской Федерации.... 
		...Після цього шляхом натискання на напис «Информация по делу» здійснено перехід вкладинку «Дело», яка містить інформацію про справу...
		...Після цього здійснено перехід на вкладнику «Движение дела», яка містить інформацію про рух справи...
		...Після цього здійснено перехід на вкладнику «Стороны по делу», яка містить інформацію про жертву... (Т. №3, а.п. 59-212);
		- даними протоколу огляду речей та документів від 17.08.2022, згідно якого предметом огляду є мережа Інтернет з використання всесвітньої пошукової мережі «Гугл» за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 , а також веб-сторінку Верховної ради України, за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10 доступ до якої не обмежується його власником. З метою виявлення інформації, яка міститься у відкритих джерелах мережі Інтернет, доступ до яких не обмежується власником, за допомогою службового комп`ютера слідчого, підключеного до мережі Інтернет, з використанням веб-браузеру «Google Chrome» версії, введено в адресну строку посилання введено адресу пошукової системи «Гугл», яка публічно доступна в мережі, за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 та у рядку пошуку введено «призначення на посаду судді Євпаторійського міського суду Вільхового», після чого запущено процес пошуку за заданим критерієм. За результатами пошуку, встановлено посилання на веб-сторінку Верховної Ради України за URL-адресою: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/193/2012#Text, на якій міститься Указ Президента України ОСОБА_36 «Про призначення суддів» №193/2012 від 12.03.2012. Далі, здійснивши подальший огляд вказаної сторінки встановлено, що у пункті №3 Указу №193/2012 від 12.03.2012 терміном на 5 років на посаду судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим призначено ОСОБА_37 (Т. №3, а.п. 213-221);
		- даними протоколу огляду речей та документів від 17.08.2022, згідно якого предметом огляду є мережа Інтернет з використання всесвітньої пошукової мережі «Гугл» за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 а також веб-сторінку офіційного представництва Президента Росії, за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11 доступ до якої не обмежується його власником. З метою виявлення інформації, яка міститься у відкритих джерелах мережі Інтернет, доступ до яких не обмежується власником, за допомогою службового комп`ютера слідчого, підключеного до мережі Інтернет, за допомогою веб-браузеру «Google Chrome» із вбудованим розширенням «TouchVPN», введено в адресну строку посилання введено адресу пошукової системи «Гугл», яка публічно доступна в мережі, за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 та у рядку пошуку введено «назначение на должность судьи ОСОБА_38 », після чого запущено процес пошуку за заданим критерієм. За результатами пошуку, встановлено посилання на веб-сторінку офіційного представництва Президента Росії, за URL-адресою: http://www.kremlin.ru/acts/bank/39165, на якій міститься «Указ Президента Российской Федерации от 19.12.2014 г. № 786 «О назначении судей федеральных судов». Далі, здійснивши подальший огляд вказаної сторінки встановлено, що на сторінці міститься посилання на електронний документ, доступний для завантаження у форматі «pdf». Відкривши вказаний документ та здійснивши подальший аналіз, встановлено, що у частині «2» пункті «б» на 7 аркуші міститься інформація щодо призначення на посаду судді Євпаторійського міського суду «ВИЛЬХОВОГО Игоря Николаевича» (Т. №3, а.п. 222-237);
		- даними копії «материала № 155 об административном правонарушении по ч. 3 ст. 18.10 КоАП РФ в отношении гражданина Украины ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_12 » (Т. №4, а.п. 83-101), який було долучено да матеріалів кримінального провадження за заявою ОСОБА_6 від 14.10.2022 (Т. №4, а.п. 82);
		- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.10.2022, з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 вказав на фотознімок №3, як на особу, яка вчинила злочин, впізнавши його такими ознаками: вік 30-40 р., худорлявої статури, високого зросту, з витягнутим обличчям, темним коротким волоссям, очима та наче з вивернутим чи зламаним у бік носом (Т. №4, а.п. 102-103) та даними додатку до протоколу, згідно якої під фотознімком №3 зображений «суддя Євпаторійського міського суду Республіки Крим» ОСОБА_3 , під іншими фотознімками зображені особи, які не мають відношення до кримінального провадження (Т. №4, а.п. 104);
		- даними листа заступника начальника ГУ СБУ в АР Крим ОСОБА_40 від 19.10.2022 №76/4/154-172 про виконання доручення, згідно якого вбачається, що за наявними даними, діючий суддя судової гілки влади РФ, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на даний час перебуває на ТОТУ АР Крим та здійснює правосуддя іменем РФ у незаконно утвореному т.зв. Євпаторійському міському суді Республіки Крим. Місцезнаходження вказаного судді також підтверджується аналізом відомостей ITC «ГАРТ-1» щодо перетину ним державного та адміністративного кордонів України, згідно яких ОСОБА_3 з 2014 року до теперішнього часу не виїжджав з півострову АР Крим на материкову частину України. Також, відповідно до відкритого Інтернет ресурсу «Судебные решения РФ», остання розглянута справа суддею ОСОБА_3 є справа № 2-881/2022 від 24.02.2022. Останнє відоме місце проживання вказаної особи: АДРЕСА_1 (Т. №4, а.п. 113);
		- даними протоколу огляду від 18.10.2022, згідно якого об`єктом огляду є офіційна Інтернет сторінка «Судебные решения рф», за посиланням - https://www.xn--90afdbaav0bdlafy6eub5d.xn-plаі// На цій сторінці містяться відомості щодо діяльності діючого судді судової гілки влади РФ, а саме  ОСОБА_3 , який 24.02.2022 здійснював правосуддя іменем РФ незаконно утвореному т.зв. «Євпаторійському міському суді Республіки Крим, розглядаючи справу № 2-888/2022... Таким чином, в ході огляду офіційної Інтернет сторінки «Судебные решения рф», підтверджено діяльність діючого судді судової гілки влади РФ - ОСОБА_3 , який здійснює правосуддя іменем РФ у незаконно утвореному т.зв. «Євпаторійському міському суді Республіки Крим (Т. №4, а.п. 114-118);
		Прокурором також долучено у судовому засіданні процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
		Всі перелічені джерела інформації необхідно оцінювати за правилами документа (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнати належними та допустимими. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, їх єдність та взаємозв`язок за часом та характером подій, необхідно визнати наведені та проаналізовані вище документовані дані про діяльність ОСОБА_3 як «судді» окупаційних органів влади РФ достовірними доказами обвинувачення, а тому покласти в основу обвинувального вироку.
		Показаннями, відповідно до положень ст. 95 ч. 1 КПК України, є відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
		В судовому засіданні були допитані потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які надали наступні показання.
		Так, потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що на той час, з 2014 року він перебував на території тимчасово окупованого півострову Крим, куди прибув у зв`язку з сімейними обставинами. Там, він 23.12.2016 дізнався про ОСОБА_3 як суддю Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим, якого він вперше побачив в залі судового засідання, де він розглядав справу стосовно нього. Так на грунті політичної ситуації в нього з сусідом виник конфлікт та бійка, внаслідок чого він опинився в поліції. Після чого, вони почали складати на нього протоколи та повідомили, що йому треба прийти до суду. Прийшовши до суду на наступний день 23.12.2016, там відбулось судове засідання щодо розгляду протоколу який склали працівники поліції. Зазначив, що ОСОБА_3 не встановлював його особи в залі судового засідання, а лише зачитав рішення після чого пішов. За результатами розгляду ОСОБА_3 прийняв рішення про видворення протягом 14 днів ОСОБА_5 з території АР Крим. На зауваження ОСОБА_5 в судовому засіданні про його побиття ОСОБА_3 не реагував, копію протоколу на ознайомлення не надав, лише після засідання секретар надала йому копію рішення. Після розгляду справи ОСОБА_5 не став виконувати рішення ОСОБА_3 про видворення. Згодом його було видворено в примусовому порядку.
		Потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що він приїхав у Крим з метою лікування. Однак, полікуватись в нього не вийшло, а тому він зізвонився з братом, який там працював, зустрівся та місяці 2-3 йому допомагав. Так, у 2017 році в місті Новоозерному по них зранку приїхали працівники ФСБ, які їх затримали. Повідомили, що вони незаконно тут працюють. Після чого, посадили в машину та весь день возили по території Криму, під вечір їх привезли до Сімферополя в суд, де винесли щодо них рішення. Рішення про його видворення приймав суддя Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 . Після суду їх знову погрузили в машину завезли ще в якусь установу, де вони пробули певний час, після чого відвезли до кордону. Підставою для видворення стала ухвала ОСОБА_3 , яку він отримав після суду. На кордоні їх завели до КПП. Після чого пропустили їх на іншу сторону.
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації враховує.
		Зокрема в першу чергу суд звертає увагу на особливості доказування в кримінальному процесі.
		При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання).
		Верховний Суд звернув увагу, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. 
		Повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутого проти ОСОБА_3 кримінального обвинувачення та доведеність стороною обвинувачення у ході судового розгляду його винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
		Суд, вважає доведеним, що ОСОБА_3 , будучи суддею Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим, маючи при цьому достатній рівень освіти, спеціальних знань, починаючи з березня 2014 року не склав своїх повноважень судді та не вчинив жодних дій для звільнення його з посади судді. ОСОБА_3 починаючи з березня 2014 року як «суддя» незаконно створеного «Евпаторийского городского суда» здійснював «правосуддя» на окупованій території України від імені іноземної держави - РФ, керуючись її матеріальним та процесуальним правом, тим самим прийняв на себе на окупованій території України повноваження судді іншої держави - РФ, яка окупувала та незаконно анексувала цю територію; здійснення   ОСОБА_3 за таких умов «правосуддя» від імені РФ свідчить про порушення ним вимог ст. 65 Конституції України, присяги судді, оскільки забезпечувало становлення та зміцнення окупаційної влади РФ шляхом утворення та функціонування незаконно створених окупаційних органів судової влади РФ на окупованій території України, виконання функцій представника окупаційної судової влади РФ з метою недопущення контролю української влади на території АР Крим, а відтак надання ним допомоги РФ в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України.
		Таким чином, ОСОБА_3 будучи громадянином України, маючи достатній рівень спеціальних знань і життєвого досвіду, що підтверджується його кваліфікаційним рівнем підготовки в галузі права як судді, використовуючи під час здійснення «правосуддя» від імені РФ власні теоретичні знання і практичні навички, здійснював тривалий час правосуддя від імені РФ.
		На свідомий і добровільний характер дій ОСОБА_3 з надання допомоги РФ в проведенні підривної діяльності на шкоду суверенітетові та територіальної цілісності України, вказує сам характер таких дій, їх послідовність, тривалість у часі та динаміка розвитку. Так,   ОСОБА_3  не склав своїх повноважень судді Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим, як суддя не вчиняв жодних дій у зв`язку із своєю мовчазною згодою на автоматичне набуття по факту громадянства іншої країни, а продовжує здійснювати «правосуддя» як «суддя Евпаторийского городского суда» керуючись при цьому матеріальним та процесуальним правом іноземної держави.
		Суд зауважує, що припинення повноважень ОСОБА_3 , як судді системи судів загальної юрисдикції України, відбулось саме внаслідок порушення ним законодавства України.
		Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено. 
		Отже, дії ОСОБА_3 , який будучи громадянином України та суддею Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим, починаючи з березня 2014 року забезпечив становлення та зміцнення окупаційної влади РФ шляхом безпосередньої участі в утворенні та функціонуванні незаконно створених окупаційних органів судової влади РФ на окупованій території України (АР Крим), виконання функцій представника окупаційної судової влади РФ з метою недопущення контролю української влади на території АР Крим, надавши цим допомогу РФ в проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України, суд кваліфікує за ст. 111 ч. 1 КК України (в ред. від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), як державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності України: надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Судом вказана редакція статті, яка діяла на момент вчинення кримінального правопорушення, в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ, оскільки після вчинення кримінального правопорушення, змінювалась як диспозиція, так і санкція в бік погіршення правового становища особи, а саме було посилено кримінальну відповідальність.
		Крім того, ОСОБА_3   будучи наділений окупаційною владою повноваженнями «судді», незаконно створеного «Евпаторийского городского суда», діючи умисно, всупереч вимогам ст.ст. 2, 47, 49 Конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 (далі по тексту Конвенція (IV), достовірно знаючи, що внаслідок збройної агресії
		Російською Федерацією тимчасово окуповано територію Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, розглядав справи про адміністративні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 18.8 ч. 1.1 Кодексу про адміністративні правопорушення Російської Федерації, а саме порушення правил в`їзду або перебування на території Російської Федерації.
		Будучи професійним суддею, який досконало володіє чинним законодавством України, частиною якого є чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, ОСОБА_3 розуміючи що вказані громадяни відповідно до ст. 3 Конвенції (IV) перебувають під захистом як громадяни України, що проживають на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.
		Незважаючи на це, а також те, що згідно зі ст. 47 Конвенції (IV) жодні додаткові дозволи РФ чи інші документи для проживання на TOT АР Крим та м. Севастополь за національним законодавством України та нормами міжнародного гуманітарного права громадянам України не потрібні та, що дані особи, що перебувають під захистом Конвенції не можуть бути позбавлені, у будь-якому випадку або будь-яким способом, переваг цієї Конвенції, ОСОБА_3 діючи умисно з метою примусового переміщення, за результатами розгляду вказаних протоколів про адміністративне правопорушення, визнавав громадян України винними та призначав адміністративне видворення за межі РФ (Криму).
		Таким чином, дії ОСОБА_3 , який будучи громадянином України та суддею Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим, кваліфікує за ст. 438 ч. 1 КК України, як порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено. 
		Об`єднане кримінальне провадження за обвинувальними актами №12022010000000032 від 23.06.2022 та №42016000000002619 від 28.09.2016 стосовно обвинуваченого ОСОБА_3  розглянуто з дотриманням правил підсудності.
		Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якої людини, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Відповідно до норм ст. 50 ч. 2 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Дотримання загальних засад призначення покарання на підставі ст.ст. 50, 65 КК України є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства. 
		При призначені покарання ОСОБА_3 , суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень - обвинувачений вчинив особливо тяжкі злочини, його ставлення до вчиненого, який свідомо розірвавши всі правові стосунки з державою, яка надала йому право діяти від її імені, а також дані про його особу, який раніше не судимий, компрометуючі дані щодо нього відсутні.
		Обставин, які пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, та обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, під час судового розгляду не встановлено.
		Водночас, в контексті тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, суд, бере до уваги і загальну обстановку на території АР Крим, в якій вимушено опинилися громадяни України внаслідок збройної агресії з боку РФ, швидкоплинність якої через безпорадність влади України забезпечила в короткі строки повну окупацію цієї території України та подальшу незаконну анексію іноземною державою.
		З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення і запобігання вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкцій частин статей, за якими кваліфіковані його діяння - ст.ст. 111 ч. 1 (в ред. від 05.04.2001 №2341-ІІІ),   438 ч. 1 КК України, із застосуванням вимог ст. 70 ч. 1 КК України.
		Відповідно до ст. 59 ч. 2 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу. 
		Враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх тривалості, а також дані про особу обвинуваченого, який на час вчинення ним кримінальних правопорушень мав високий статус носія судової влади, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3  додаткове покарання у виді конфіскації всього належного йому майна.
		Цивільний позов у об`єднаному кримінальному провадженні не пред`являвся.
		Речові докази та процесуальні витрати, в об`єднаному кримінальному провадженні відсутні.
		Керуючись ст.ст. 323 ч. 3, 368, 371, 373, 374, 376, 615 ч.15 КПК України, суд -
		 
		з а с у д и в : 
		 
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 111 ч. 1 (в ред. від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), 438 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання:
		- за ст. 111 ч. 1 КК України (в ред. від 05.04.2001 № 2341-ІІІ) у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна;
		- за ст. 438 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі на строк одинадцять років.
		Згідно ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити  ОСОБА_3  покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
		Строк відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
		Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. 
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		 
		 
		              Суддя:                   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...