Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 209/553/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису).
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2025.
Дата набрання законної сили: 23.07.2025
Номер судового провадження: 61-5446ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                      
		 
		23 липня 2025 року
		м. Київ
		 
		справа № 209/553/21
		провадження № 61-5446св24
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого- Луспеника Д. Д.,
		суддів:  Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
		   
		учасники справи:
		 
		позивач -  ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,
		відповідачі:  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		треті особи: державний реєстратор Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Астафьєва Яна Вікторівна, державний реєстратор - приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Прожуган Марія Анатоліївна, державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Дмитро Олександрович, державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко Інни Петрівни,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Зайця Павла Леонідовича на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року, ухвалене у складі судді Багбаї Є. Д., постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року, ухвалену у складі колегії суддів: Халаджи О. В., Канурної О. Д., Космачевської Т. В., та ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року, постановлену у складі судді Багбаї Є. Д., постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року, прийняту у складі колегії суддів:    Халаджи О. В., Канурної О. Д., Космачевської Т. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		Описова частина
		 
		Короткий зміст позовної заяви
		 
		У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: державний реєстратор Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Астафьєва Я. В. (далі - державний реєстратор Астафьєва Я. В.), державний реєстратор - приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Прожуган М. А. (далі - державний реєстратор Прожуган М. А.), державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Мороз Д. О. (далі - державний реєстратор Мороз Д. О.), державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьменко І. П. (далі - державний реєстратор Кузьменко І. П.), про зняття арешту.
		 
		Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 13 січня 2021 року він за результатами електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, проведених 08 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельським Є. С. в рамках виконавчого провадження, став власником трьох об`єктів нерухомого майна, зокрема: квартири АДРЕСА_1 ; квартири АДРЕСА_2 ;              11/30 часток в праві власності на підземний автопаркінг на 6 машиномісць (вбудоване приміщення № 01) на АДРЕСА_3 .
		Однак, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на кожен із зазначених об`єктів нерухомого майна в період до 13 січня            2021 року, тобто до часу набуття позивачем цього майна у власність, накладено низку арештів.
		З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд: 1) припинити арешти на нерухоме майно, зокрема на 11/30 частин підземного автопаркінгу на 6 машиномісць (вбудованого приміщення № 01), загальною площею 291,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 95681312104, що належить ОСОБА_1 на праві власності, накладений на підставі:
		 - ухвали Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2020 року у справі № 757/12845/20-к, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 36126878;
		 - ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року                    у справі № 752/2965/19, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 31378042;
		 - ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області                                   від 04 листопада 2016 року у справі № 187/998/16-ц, номер запису про обтяження      в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 17566718;
		2) припинити арешт на нерухоме майно, зокрема квартиру АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2268087812104, що належить ОСОБА_1 на праві власності, накладений на підставі:
		 - ухвали Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2020 року у справі № 757/12845/20-к, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 40096751;
		 - ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року                   у справі № 752/2965/19, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 40096823;
		 - ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області                                   від 04 листопада 2016 року у справі № 187/998/16-ц, номер запису про обтяження      в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно:40096901; 
		3) припинити арешт на нерухоме майно, зокрема квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22680409112104, що належить ОСОБА_1 на праві власності, накладений на підставі:
		 - ухвали Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2020 року у справі № 757/12845/20-к, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 40095843;
		 - ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року                   у справі № 752/2965/19, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 40095894;
		 - ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області                                      від 04 листопада 2016 року у справі № 187/998/16-ц, номер запису про обтяження      в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 40095937.
		 
		Короткий зміст рішень суду першої інстанції
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: державний реєстратор Астафьєва Я. В., державний реєстратор Прожуган М. А., державний реєстратор Мороз Д. О., державний реєстратор Кузьменко І. П., про зняття арешту в частині позовних вимог про припинення арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2020 року, закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
		Роз`яснено позивачу його право звернутися із відповідною заявою в порядку КПК України до відповідного суду, в межах територіальності якого проводиться дане кримінальне провадження.
		 
		Закриваючи провадження у справі в цій частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.
		Арешт на нерухоме майно, яке позивач придбав на прилюдних торгах, накладено          в тому числі ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва                  від 26 березня 2020 року у справі № 757/12845/20-к.
		Отже, арешт на майно накладено в кримінальному провадженні за правилами КПК України 2012 року, тому питання про зняття такого арешту треба розглядати за правилами КПК України 2012 року.
		 
		Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до             ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: державний реєстратор Астафьєва Я. В., державний реєстратор Прожуган М. А, державний реєстратор Мороз Д. О., державний реєстратор Кузьменко І. П.,  про зняття арешту відмовлено.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач у цій справі звернувся лише з позовними вимогами про припинення арешту,                            не ставлячи вимог про визнання права власності на це майно, яке, як встановлено судом, оспорюється відповідачами, зокрема ОСОБА_4 , який зазначає, що це майно належить відповідачу ОСОБА_3 , який намагається уникнути цивільної відповідальності із повернення йому боргу за договором позики.
		Суд вважав, що позивач, звертаючись до суду з позовом, не дотримався вимог частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» щодо змісту позовних вимог, а тому дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту           не є належним, не буде ефективним, оскільки не відповідає змісту порушеного права. Зазначене є самостійною та достатньою підставою для відмови                                 в задоволенні позовних вимог.
		 
		Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року залишено без змін.
		 
		Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки арешт на майно накладено       в кримінальному провадженні за правилами КПК України 2012 року, тому питання про зняття такого арешту треба розглядати за правилами КПК України 2012 року.
		 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року залишено без змін.
		 
		Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в знятті арешту з майна, оскільки на спірне нерухоме майно було накладено арешт судовими рішеннями в інших справах, що                   не підлягає доказуванню. Крім того, позивач не заявляв вимогу про визнання за ним права власності, оскільки у цьому випадку ОСОБА_1 придбав арештоване майно, а тому має доводити підстави виникнення права власності на нього.
		 
		Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводів
		 
		У квітні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Заєць П. Л. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року і ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
		 
		Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Зайця П. Л. мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що позивач скористався своїм правом щодо звернення до суду з позовом про зняття обтяження у вигляді арешту майна і просив зняти арешт щодо майна, яке знаходиться безпосередньо у його власності, що підтверджують свідоцтва про право власності. В той же час, заявник вважає, що просити суд визнати за ним право власності на майно, яке і так йому належить, є безпідставно та необґрунтовано, а також суперечить вимогам чинного законодавства України.
		 
		Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, зокрема судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду                   від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18),                 від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18) та          у постановах Верховного Суду від 05 квітня 2022 року у справі № 343/2260/20 (провадження № 61-16125св21), від 03 травня 2022 року у справі № 390/1608/18 (провадження № 61-10672св20).
		 
		У квітні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Заєць П. Л. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просив скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Зайця П. Л. мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2020 року у справі                         № 757/12845/20-к скасовано постановою Київського апеляційного суду                                    від 07 грудня 2020 року, в якій зазначено, що КПК України не передбачено можливості звернення цивільного позивача із клопотанням до слідчого судді про накладення арешту на майно самого цивільного позивача, з метою забезпечення цивільного позову в кримінальному провадженні.
		 
		Рух касаційних скарг у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2024 року поновлено представнику          ОСОБА_1 - адвокату Зайцю П. Л. процесуальний строк для подачі касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Зайця П. Л. на рішення Дніпровського районного суду                    м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року і витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2024 року поновлено представнику         ОСОБА_1 - адвокату Зайцю П. Л. процесуальний строк для подачі касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Зайця П. Л. на ухвалу Дніпровського районного суду                 м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року і витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
		 
		У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
		 
		27 липня 2024 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_4 про зупинення касаційного провадження у вказаній справі у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 , який, начебто помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про зупинення касаційного провадження у цій справі.
		Витребувано із Петриківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції                                                  у Дніпропетровській області засвідчену копію актового запису про смерть           ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 (який за наданою суду інформацією помер                  ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
		Витребувано із Петриківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області інформацію про те, чи заводилась спадкова справа щодо спадкового майна померлого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 (який за наданою суду інформацією помер                   ІНФОРМАЦІЯ_1 ), і у разі, якщо заводилась, надіслати на адресу Верховного Суду засвідчену копію спадкової справи.
		 
		У вересні 2024 року до Верховного Суду надійшла відповідь Петриківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 14 серпня 2024 року                           № 788/01-16 в якій підтверджено факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджує актовий запис про смерть від 23 травня 2024 року № 987 та видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) на підставі цього свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 31 травня 2024 року.
		Також, повідомлено, що 17 червня 2024 року було заведено спадкову справу                 № 72588795.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2024 рокузупинено касаційне провадження у цій справі до залучення до участі у справі правонаступників позивача                    ОСОБА_1 .
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2025 року поновлено касаційне провадження у цій справі.
		Витребувано у Петриківській державній нотаріальній конторі Дніпропетровської області (51800, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район,                             смт Петриківка, просп. Калнишевського, 71) засвідчену копію спадкової справи           № 85/2024, заведеної 17 червня 2024 року, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 . Відкладено розгляд справи.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2025 року залучено до участі у справі ОСОБА_2 як правонаступника позивача ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Постановлено надіслати ОСОБА_2 ухвалу про залучення його до участі у справі, запропонувати ОСОБА_2 повідомити суду, чи підтримує він касаційні скарги. Відкладено розгляд справи.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		03 вересня 2015 року за договором позики, оформленим у вигляді письмового документа, ОСОБА_4 надав у борг ОСОБА_3 грошові кошти        у розмірі 382 464,00 дол. США, які останній прийняв та зобов`язався в повному розмірі повернути не пізніше 15 жовтня 2016 року. У встановлений договором строк відповідач гроші не повернув, а тому ОСОБА_4 звернувся до нього із позовом про стягнення грошових коштів за договором позики. 
		 
		Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської областівід 03 серпня 2018 року у справі № 187/998/16-ц, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2020 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 03 вересня 2015 у загальному розмірі           576 641,31 дол. США, що станом на 12 червня 2018 року еквівалентно                                   15 045 321,41 грн, з яких: основна сума боргу у розмірі 382 464,00 дол. США, що станом на 12 червня 2018 року еквівалентно 9 978 982,96 грн; відсотки за користування позикою у розмірі 175 196,94 дол. США, що станом на 12 червня         2018 року еквівалентно 4 571 115,92 грн; 3 % річних у розмірі 18 980,37 дол. США, що станом на 12 червня 2018 року еквівалентно 495 222,52 грн. 
		У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
		 
		Постановою Верховного Суду від 05 жовтня 2020 року касаційні скарги                  ОСОБА_3 та ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2020 року залишено без змін (провадження № 61-603св19).
		 
		Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області                                    від 04 листопада 2016 року у справі № 187/998/16-ц накладено арешт на 11/30 частки підземного автопаркінгу на 6 машиномісць (вбудоване приміщення № 01), загальною площею 291,5 кв. м, частину вбудованого приміщення 01 площею           182,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_7 ; квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_8 .
		 
		Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області                                    від 04 листопада 2016 року у справі № 187/998/16-ц, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2017 року, частково задоволено заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики та накладено арешт на майно, що є власністю ОСОБА_3 (ІН НОМЕР_3 ), а саме на таке майно:
		- квартиру АДРЕСА_9 ;
		- земельну ділянку, площею 0,15 га, за адресою: АДРЕСА_6 ;
		- 11/30 частки підземного автопаркінгу на 6 машиномісць (вбудоване приміщення № 01), загальна площа 291,5 кв. м, частину вбудованого приміщення 01 площею 182,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_7 ;
		- приміщення спортивного залу (вбудоване приміщення № 105), загальною площею 297,1 кв. м, за адресою АДРЕСА_7 ;
		- квартиру АДРЕСА_10 ;
		- квартиру АДРЕСА_1 ;
		- квартиру АДРЕСА_11 ;
		- квартиру АДРЕСА_12 ;
		- квартиру АДРЕСА_8 ; в межах ціни позову, а саме             12 074 140,80 грн.
		 
		Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року у справі № 752/2965/19, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду          від 30 вересня 2019 року, задоволено заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики та накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), а саме таке майно:
		- 11/30 частини підземного автопаркінгу на 6 машиномісць (вбудоване приміщення № 01), загальною площею 291,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 95681312104;
		- приміщення спортивного залу (вбудоване приміщення № 105), загальною площею 297,1 кв. м, що знаходиться адресою: АДРЕСА_7 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 23172312104;
		- квартиру АДРЕСА_13 ;
		- квартиру АДРЕСА_14 ;
		- багатофункціональну будівлю, загальною площею 4 597,30 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 191388412104.
		Стягувач: ОСОБА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_16 .
		Боржник: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_17 .
		 
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2020 року задоволено клопотання представника цивільного позивача ОСОБА_3 - адвоката Лагоміни А. А. у кримінальному провадженні № 12020100060001244          від 18 березня 2020 року та накладено арешт на майно, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), а саме: 11/30 частки підземного автопаркінгу на 6 машиномісць (вбудоване приміщення № 01), загальна площа 291,5 кв. м., частину вбудованого приміщення 01 площею 182,1 кв. м, за адресою: АДРЕСА_7 ; квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_8 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		 
		Вищевказане майно придбано ОСОБА_1 при проведенні електронних торгів          з реалізації нерухомого майна в процедурі виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Осельским Є. С. 08 січня 2021 року та приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Прожуган М. А. видано свідоцтва на право власності на зазначене майно ОСОБА_1 . 
		 
		Мотивувальна частина
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,                                 є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційні скарги представника ОСОБА_1 (правонаступником якого                                є ОСОБА_1 ) - адвоката Зайця П. Л. не підлягають задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені                  з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.
		 
		Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання,                   а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		 
		Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права                   є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
		 
		Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив суд припинити арешти,  накладені зазначеними ухвалами судів, оскільки вони порушують його права як  власника майна.
		 
		Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		 
		Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
		 
		Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
		 
		Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
		 
		Щодо судових рішень в частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог
		 
		Відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		 
		Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою як компетенцію різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського й адміністративного.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин і їх суб`єктний склад. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		 
		Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають                     з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
		 
		Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже,                у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
		 
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі                 № 727/2878/19 (провадження № 14-516цс19) зазначено, що: Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що вона вже неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства, та вказала на таке. Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за КПК України 1960 року та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 372/2904/17-ц) або КПК України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня              2019 року у справі № 2-3392/11). Залежно від суб`єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.
		 
		Якщо арешт накладений на майно особи, щодо якої за КПК України 1960 року була порушена кримінальна справа, але надалі постанову про порушення кримінальної справи за тим же процесуальним законом суд скасував, не вирішивши питання про зняття зазначеного арешту, спір про звільнення цього майна з-під арешту слід розглядати за правилами цивільного судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 766/21865/17).
		 
		Якщо арешт накладений на майно особи під час досудового розслідування за правилами КПК України 1960 року, ця особа була засуджена, і вирок не виконаний, однак до її засудження інша особа на підставі судового рішення стала власником відповідного майна, то вирішення питання щодо зняття такого арешту здійснюється за правилами кримінального судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 569/4374/16-ц).
		 
		Якщо арешт накладений на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК України 1960 року і такого, що триває,        а кримінальне провадження не передане до суду на час набрання чинності КПК України 2012 року, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 335/12096/15-ц з урахуванням ухвали про виправлення описки від 3 липня 2018 року, від 17 жовтня 2018 року                  у справі № 461/233/17 та від 7 листопада 2018 року у справі № 296/8586/16-ц).
		 
		Якщо арешт накладений за КПК України 2012 року на майно особи, яка                                не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого                                в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі                   № 202/5044/17, від 28 листопада 2018 року у справі № 636/959/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 640/17552/16-ц, від 27 березня 2019 року у справі                                № 202/1452/18, від 11 вересня 2019 року у справі № 504/1306/15-ц).
		 
		Установивши, що на спірне майно накладено арешт у кримінальному провадженні,яке станом на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень не є закінченим, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про припинення арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 березня 2020 року.
		 
		Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів щодо наявності підстав длязакриття провадження у справі в частині позовних вимогна підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, а, отже, й не дають підстав вважати, що суди порушили норми процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.
		 
		Щодо судових рішень в частині відмови у задоволенні позовних вимог 
		 
		Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй,     а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
		 
		Згідно з частиною п`ятою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.
		 
		Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		 
		Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
		 
		У справі, яка переглядається, судами встановлено, що електронні торги від 08 січня 2021 року, які затверджені актом, на підставі якого 13 січня 2021 року приватний нотаріус Прожуган М. А. видав свідоцтва на право власності на спірне нерухоме майно, відбулися за наявності заборони на відчуження (арешту) майна, накладених, в тому числі, судовими рішеннями про забезпечення позову.
		 
		Установивши, що арешт накладений на спірне нерухоме майно судовими рішеннями в інших справах,   ОСОБА_1 придбав арештоване майно, а тому має доводити підстави виникнення права власності, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову у знятті арешту зі спірного майна.
		 
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційних скаргах, не спростовують обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій.
		 
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судових рішень, Верховний Суд не встановив.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
		 
		Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а судові рішення - без змін.
		 
		З огляду на те, що касаційні скарги залишаються без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Касаційні скарги представника ОСОБА_1 ,правонаступником якого є ОСОБА_2 , - адвоката Зайця Павла Леонідовича залишити                         без задоволення.
		 
		Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року, ухвалу Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 листопада 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2024 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення,      є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                     Д. Д. Луспеник
		 
		 
		 
		 
		Судді:                                                                                               І. Ю. Гулейков
		 
		 
		 
		 
		Б. І. Гулько
		 
		 
		 
		 
		Г. В. Коломієць
		 
		 
		 
		 
		Р. А. Лідовець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...