Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/6237/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2025.
Дата набрання законної сили: 17.07.2025
Номер судового провадження: 51-208км25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024226210000267

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 липня 2025 року
		м. Київ
		Справа № 644/6237/24
		Провадження № 51-208 км 25
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                   ОСОБА_1 ,
		суддів                                               ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання   ОСОБА_4 ,
		прокурора                                       ОСОБА_5 ,
		захисника                                        ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Харківської обласної прокуратури на ухвалу судді Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року, якою повернуто його апеляційну скаргу на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 01 серпня 2024 року стосовно
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця й жителя АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 05 квітня 2024 року за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин,
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 01 серпня 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання суд частково приєднав невідбуте покарання у виді обмеження волі, призначене за вироком того ж суду від 04 квітня 2024 року, та призначив ОСОБА_7 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі на строк 2 роки.
		Не погодившись із цим вироком, перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав на нього апеляційну скаргу.
		Суддя Харківського апеляційного суду ухвалою від 16 жовтня 2024 року повернув указану апеляційну скаргу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури не усунув недоліки скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
		Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі виконуючий обов`язки керівника Харківської обласної прокуратури просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду на підставі істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що суддя безпідставно залишив без руху подану апеляційну скаргу, адже вона відповідала вимогам, передбаченим ст. 396 КПК України, зокрема містила обґрунтування неправильного застосування місцевим судом положень ст. 71 КК України. Також твердить, що на виконання цієї ухвали він подав апеляційну скаргу з виправленими недоліками в установлений суддею строк, здавши її на пошту, з огляду на що не погоджується з висновком судді апеляційного суду стосовно пропуску строку на усунення недоліків. Крім того, наголошує, що суддя залишив апеляційну скаргу без руху після відкриття за нею апеляційного провадження та призначення апеляційного розгляду, що не узгоджується з вимогами кримінального процесуального закону.
		Позиції інших учасників судового провадження
		Під час касаційного розгляду прокурор ОСОБА_5 просила задовольнити касаційну скаргу на викладених у ній підставах.
		Захисник ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення касаційної скарги.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни касаційним судом судового рішення є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. 
		Як установлено ч. 1 ст. 412 КПК України, істотним є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		За вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Глава 31 розділу V КПК України визначає порядок дій суду апеляційної інстанції після надходження апеляційної скарги, її передачі судді-доповідачу та послідовність прийняття ним рішень після отримання апеляційної скарги.
		Відповідно до ст. 398 КПК України апеляційна скарга, що надійшла до суду апеляційної інстанції, не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. Отримавши апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її на відповідність вимогам статті 396 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
		Встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 КПК України, суддя-доповідач відповідно до ч. 1 ст. 399 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.   
		Тобто першочергово, після отримання апеляційної скарги, суддя-доповідач перевіряє апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 396 КПК України і лише після цього за умови відсутності перешкод та/або усунення недоліків апеляційної скарги, постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Надалі суддя-доповідач виконує вимоги ст. 401 КПК України в порядку підготовки до апеляційного розгляду, зокрема: надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями апеляційних скарг, а після закінчення підготовки до апеляційного розгляду - постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення апеляційного розгляду. Водночас кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості прийняття зазначених рішень апеляційним судом у зворотному порядку.
		Однак суддя апеляційного суду не дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
		Як убачається з матеріалів провадження, перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури, не погодившись із вироком місцевого суду стосовно ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу.
		Суддя апеляційного суду, діючи в порядку ст. 398 КПК України, ухвалою від 18 вересня 2024 року відкрив апеляційне провадження за вказаною скаргою, зазначивши, що вона відповідає вимогам ст. 396 цього Кодексу і не містить підстав для залишення її без руху або повернення. Також в ухвалі постановлено надіслати учасникам судового провадження копії апеляційної скарги та встановлено строк для подання заперечень. Після цього суддя ухвалою від 19 вересня 2024 року постановив закінчити підготовку та призначити апеляційний розгляд на 01 жовтня 2024 року.
		У зв`язку з неявкою ОСОБА_7 у судове засідання у вказану дату, суддя ухвалами від 01 жовтня 2024 року доручив уповноваженим особам відділу поліції провести слідчі (розшукові) дії з метою встановлення місцезнаходження останнього та доставити його приводом у судове засідання 08 жовтня 2024 року. 
		Також, усупереч постановленій раніше ухвалі про відкриття апеляційного провадження, суддя апеляційного суду ухвалою від 01 жовтня 2024 року залишив згадану вище апеляційну скаргу першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури без руху. Мотивуючи це рішення, суддя зазначив, що апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, оскільки не містить належного обґрунтування незаконності вироку в частині призначеного покарання. Для усунення недоліків апеляційної скарги встановлено строк до 15 жовтня 2024 року.
		Відповідно до ухвали судді апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року, ОСОБА_7 знову не прибув у судове засідання, тому стосовно нього було повторно застосовано привід та доручено уповноваженим особам відділу поліції встановити його місцезнаходження і доставити в судове засідання, призначене на 15 жовтня 2024 року.
		Далі суддя апеляційного суду в ухвалі від 16 жовтня 2024 року констатував, що перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури в установлений строк не усунув недоліків поданої апеляційної скарги, залишеної без руху, у зв`язку з чим  повернув йому апеляційну скаргу на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України.
		Тобто суддя апеляційного суду після визнання апеляційної скарги прокурора такою, що відповідає вимогам ст. 396 КПК України, відкриття провадження за цією апеляційною скаргою, надсилання її учасникам для подання заперечень та призначення апеляційного розгляду, визнав цю ж апеляційну скаргу такою, що не відповідає вказаним вимогам, а потім повернув її на підставі п. 1 ч. 3 ст. 399 цього Кодексу, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, оскільки прийняв два протилежних процесуальних рішення щодо однієї і тієї ж апеляційної скарги.
		Крім того, суддя апеляційного суду не зважив на положення ст. 116 КПК України, відповідно до яких строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
		Як убачається з долучених до касаційної скарги додатків, а саме фіскального чеку АТ «Укрпошта» про оплату поштового листа, результатів відстеження відправлення на інтернет-сайті зазначеного товариства й опису вкладення до листа, на виконання згаданої вище ухвали від 01 жовтня 2024 року апеляційну скаргу було здано на пошту 15 жовтня 2024 року, тобто в межах встановленого суддею строку на усунення недоліків. Проте суддя апеляційного суду в оскарженій ухвалі не врахував положень наведених вище законодавчих положень, які надають право особі здати документи на пошту, і дійшов передчасного висновку про те, що особа, яка подала скаргу, не вжила заходів для усунення її недоліків у встановлений строк.
		Також у касаційній скарзі виконуючий обов`язки керівника Харківської обласної прокуратури обґрунтовано посилається на сумнівність висновку судді апеляційного суду про невідповідність апеляційної скарги вимогам ст. 396 КПК України, що стало підставою для залишення її без руху.
		Відповідно до п. 4 ч. 2 указаної статті КПК, в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
		Під час визначення того, чи зазначила особа, яка подає апеляційну скаргу, свої вимоги та їх обґрунтування, суддя не може проводити їх аналіз на предмет обґрунтованості та переконливості, а той факт, що сторона не зазначила у своїй скарзі певних вимог та доводів, обґрунтувала свої вимоги у спосіб, який вважається суду непереконливим чи недостатнім, або ж якщо з тексту оскарженого рішення та поданої скарги вбачається їх безпідставність, за приписами КПК України не може вважатися недоліком апеляційної скарги у значенні норм, передбачених статтями 396 та 399 КПК України. Також необхідно зважати на вимоги статей 22 та 26 КПК України, які передбачають, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав, а суд вирішує лише питання, винесені на його розгляд сторонами. Те, які саме питання сторона кримінального процесу вносить на розгляд суду, а також про постановлення якого рішення ставить вимогу, відноситься до її дискреційних повноважень, і використання цих повноважень на власний розсуд особи, яка подає апеляційну скаргу, не може розцінюватись як такий недолік апеляційної скарги, який є підставою для її повернення. Усі доводи апеляційної скарги мають бути вирішені за результатом апеляційного перегляду, вимоги апеляційної скарги в аспекті переконливості та/або обґрунтованості не можуть бути проаналізовані на стадії відкриття провадження.
		Проте суддя апеляційного суду, залишаючи апеляційну скаргу без руху, в своїй ухвалі від 01 жовтня 2024 року послався на те, що з наведеного першим заступником керівника Харківської обласної прокуратури обґрунтування незаконності оскарженого вироку місцевого суду неможливо визначити, у чому саме полягає неправильність призначеного ОСОБА_7 покарання. А в ухвалі про повернення апеляційної скарги від 16 жовтня 2024 року в порушення вимог процесуального закону дав оцінку наведеним прокурором доводам на предмет їх обґрунтованості і зазначив, що порушені ним у цій скарзі питання вже вирішені судом першої інстанції, а інші питання можуть бути вирішені в порядку п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України. В цій же ухвалі суддя апеляційного суду наголосив, що ОСОБА_7 мобілізований до лав ЗСУ, а в апеляційній скарзі не наведено переконливих підстав для відкликання його від військової служби для розгляду цієї скарги.
		Таким чином суддя апеляційного суду на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження фактично дав оцінку тим питанням, які розглядаються і вирішується апеляційним судом колегіально безпосередньо під час та за результатами апеляційного розгляду.
		Допущені суддею апеляційного суду порушення вимог процесуального закону є істотними, тому оскаржена ухвала підлягає скасуванню на підставі ч. 1 ст. 412 КПК України з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати викладене, провести апеляційний розгляд з дотриманням вимог КПК і постановити законне й обґрунтоване судове рішення.
		Керуючись статтями  434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
		у х в а л и в :
		Касаційну скаргу виконуючого обов`язки керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити.
		Ухвалу судді Харківського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року, якою повернуто його апеляційну скаргу на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 01 серпня 2024 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді
		 
		ОСОБА_8                                   ОСОБА_2                                       ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...