Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 990SСGС/7/25 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2025.
Дата набрання законної сили: 21.07.2025
Номер судового провадження: 11-93сап25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21 липня 2025 року
		м. Київ
		справа № 990SCGC/7/25
		провадження № 11-93сап25
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		головуючого судді Уркевича В. Ю.,
		судді-доповідачки Усенко Є. А.,
		суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кривенди О. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Стрелець Т. Г., Ткачука О. С., Шевцової Н. В.,
		за участю:
		секретаря судового засідання Проценко Р. А.,
		скаржниці ОСОБА_1 ,
		представника Вищої ради правосуддя Ізвєкова К. В.,
		розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 30.01.2025 № 149/0/15-25, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 03.04.2024 № 973/2дп/15-24 про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
		УСТАНОВИЛА:
		1.           Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог
		ОСОБА_1 (далі також скаржниця) звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, у якій просить скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 30.01.2025 № 149/0/15-25 (далі також оскаржуване рішення), ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 03.04.2024 № 973/2дп/15-24про притягнення її (скаржниці) до дисциплінарної відповідальності за проступок, передбачений пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), а конкретно - за несвоєчасне надання копії ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 03.03.2020 в цивільній справі № 761/41955/16-ц для внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР).
		ОСОБА_1 оскаржує рішення ВРП з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 52 Закону України від 21.12.2016 № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя»(далі - Закон № 1798-VIII). 
		1.1.       На обґрунтування наведених у скарзі вимог ОСОБА_1 наводить такі доводи й аргументи:
		- жодних прав ОСОБА_2 (позивача у справі № 761/41955/16-ц), за дисциплінарною скаргою якого було відкрито дисциплінарне провадження щодо неї, несвоєчасним наданням копії ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 03.03.2020 [цією ухвалою задоволено заяву судді ОСОБА_1 про самовідвід у зазначеній справі] (далі - також ухвала від 03.03.2020) для внесення до ЄДРСР порушено не було. Фактично її притягнуто до дисциплінарної відповідальності за діяння, яке не створило негативних наслідків, а стосується технічних аспектів роботи судді. Водночас при надмірному навантаженні, зокрема при такому, як у неї,  суддя може не встигнути своєчасно надати копію судового рішення для внесення до ЄДРСР. З чинників, які  могли вплинути на своєчасне внесення зазначеної ухвали до ЄДРСР, вона не виключає  ймовірність некоректної роботи системи діловодства суду;
		- ВРП в оскаржуваному рішенні не навела мотивів відхилення її доводів, зазначених у скарзі на рішення Дисциплінарної палати, про відсутність у неї можливості, зокрема технічної, надати копію ухвали від 03.03.2020 для внесення до ЄДРСР. Так, вона пояснювала, що після проголошення ухвали у залі судових засідань № 302 (який не під`єднаний до локальної комп`ютерної мережі, через що доступ до ресурсів автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС) «Д-3» із цього залу відсутній) вона як суддя забезпечувала розгляд  призначених у цей день справ, який майже безперервно тривав до 17 год 05 хв. Ураховуючи, що повторний автоматизований перерозподіл справи № 761/41955/16-ц на іншого суддю відбувся о 14 год 41 хв, вона не мала технічної можливості  перевірити, чи було встановлено налаштування в АСДС «Д-3» надсилання зазначеної ухвали до ЄДРСР при її роздрукуванні, так само, як і надіслати ухвалу до ЄДРСР, якщо це не було зроблено при її роздрукуванні. Така можливість виключалася через те, що відповідно до діючого в Шевченківському районному суді міста Києва порядку документообігу судді та працівники апарату мають доступ до перегляду та роботи лише з тими справами, які знаходяться в їх провадженні;
		- скаржниця переконана, що забезпечила (вчинила всі необхідні дії) надсилання копії ухвали від 03.03.2020 до ЄДРСР. В іншому разі [вона так вважає]  перерозподіл справи не відбувся б, оскільки відсутність відповідної відмітки в АСДС «Д-3» є перешкодою для перерозподілу справи (секретар судового засідання не передав би справу до відповідного підрозділу суду для повторного перерозподілу; в Шевченківському районному суді міста Києва справи приймаються лише після направлення копії відповідного процесуального документа до ЄДРСР);
		- у зв`язку з такими доводами ОСОБА_1 стверджує, що її вини в несвоєчасному внесенні зазначеної ухвали до ЄДРСР немає, наголошуючи при цьому на необхідності відрізняти прояв суддівського свавілля від добросовісної суддівської помилки (помилки без ознак умислу або грубої недбалості). Скаржниця вважає, що обставини щодо постановлення ухвали від 03.03.2020, а саме проголошення повного тексту ухвали, вручення паперової копії ухвали сторонам, свідчать, що умислу на безпідставне затягування, зволікання з несвоєчасним наданням копії ухвали для внесення до ЄДРСР вона не мала, так само не поводилася недбало;
		- насамкінець ОСОБА_1 зазначає, що ВРП обґрунтувала висновок про вчинення нею дисциплінарного проступку оцінкою її дій під час розгляду справи № 761/41955/16-ц. Однак Друга Дисциплінарна палата ВРП не встановила обставин щодо будь-якого порушення, яке б стосувалося розгляду зазначеної справи, а тому ВРП вийшла за межі обставин, встановлених у дисциплінарній справі. Скаржниця вважає, що направлення  (або навпаки)  процесуального документа  до ЄДРСР не може бути у причинному зв`язку з поведінкою сторони чи діями суду під час розгляду справи.
		2.            Позиція ВРП
		2.1.       11.04.2025 до Великої Палати Верховного Суду надійшов відзив ВРП на скаргу, у якому ВРП просить залишити скаргу  ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржуване рішення  без змін, обґрунтовуючи відзив тими ж підставами, з яких ВРП виходила при ухваленні рішення. 
		2.2.       Згідно з позицією ВРП:
		- ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 03.03.2020 про самовідвід судді ОСОБА_1 від розгляду справи № 761/41955/16-ц  зареєстрована в ЄДРСР 11.05.2021, а оприлюднена 12.05.2021, тобто поза межами строку, визначеного  частиною другою статті 2, частиною третьою статті 3 Закону України від 22.12.2005 № 3262-IV «Про доступ до судових рішень» (далі - Закон № 3262-IV). Наведені ж суддею ОСОБА_1 доводи не свідчать про наявність об`єктивних підстав, які можна вважати обґрунтованим виправданням порушення нею визначеного законом строку надання судового рішення  для внесення до ЄДРСР;
		- факт невнесення суддею електронного примірника зазначеної ухвали до ЄДРСР має оцінюватися в комплексі з діями (бездіяльністю) та поведінкою судді під час розгляду судової справи. Бездіяльність судді ОСОБА_1 щодо невнесення упродовж 14 місяців до ЄДРСР ухвали від 03.03.2020 у справі № 761/41955/16-ц фактично є наслідком подання позивачем у справі ОСОБА_2 заяви, в якій він звернув увагу на відсутність у матеріалах справи ряду документів, негативної реакції судді ОСОБА_1 на такі доводи позивача, зокрема і самовідвід судді від розгляду справи. Ці обставини, згідно з доводом ВРП,  підтверджують наявність в діянні судді ОСОБА_1 дисциплінарного проступку як винного порушення службових обов`язків.
		ВРП стверджує, що Друга Дисциплінарна палата  дійшла обґрунтованого висновку, що невиконання суддею ОСОБА_1 обов`язку щодо своєчасного надання копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР упродовж 14 місяців свідчить про неналежне ставлення судді до виконання службових обов`язків. Такі дії судді ОСОБА_1 охоплюються складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР).
		3.            Рух скарги
		3.1.        Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20.03.2025 відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 30.01.2025 № 149/0/15-25, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 03.04.2024 № 973/2дп/15-24про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а ухвалою від 25.04.2025 призначила розгляд справи в судовому засіданні.
		4.            Обставини справи, встановлені судом
		4.1.        ОСОБА_1 призначена на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва строком на п`ять років Указом Президента України від 31.08.2004 № 1026/2004, а Постановою Верховної Ради України від 17.06.2010 № 2349-IV обрана на посаду судді Шевченківського районного суду міста Києва безстроково.
		4.2.       25.11.2016 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 до ТОВ «Рада 3», ТОВ «ІОЦ «Рада» про визнання дій протиправними.
		4.3.       Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шевченківського районного суду міста Києва від 28.11.2016 головуючим суддею в цивільній справі № 761/41955/16-ц визначено суддю ОСОБА_1
		4.4.       02.03.2020 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява  ОСОБА_2 , у якій зазначалося, що в матеріалах цивільної справи № 761/41955/16-ц відсутні окремі документи. У заяві, крім того,  ОСОБА_2 вказав, що   19.02.2019  заявляв  відвід судді ОСОБА_1, який, однак, не був задоволений. Підставою для висловлення недовіри судді стало ухвалення нею неправосудного, на його думку, рішення в цивільній справі № 761/16172/15-ц, яке скасоване постановою Верховного Суду від 31.10.2018.
		4.5.       При розгляді справи № 761/41955/16-ц у судовому засіданні 03.03.2020 головуюча суддя ОСОБА_1 після з`ясування у позивача ОСОБА_2 обставин щодо цієї заяви заявила самовідвід від розгляду справи.
		4.6.       Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 03.03.2020 в цивільній справі № 761/41955/16-ц суддя ОСОБА_1 задовольнила заяву про свій самовідвід з тих підстав, що в заяві від 02.03.2020  ОСОБА_2  зазначив, що вбачає в діях головуючого судді упередженість під час розгляду справи та фактично заявляє про вчинення нею кримінального правопорушення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96783302).
		4.7.       Копію вказаної ухвали надано для внесення до ЄДРСР 11.05.2021 суддею-доповідачем у справі № 761/41955/16-ц ОСОБА_4 .
		4.8.       09.02.2021 до ВРП надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_2 про вчинення суддею Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного проступку під час розгляду справи № 761/16172/15, у якій зазначалося, зокрема й про те, що суддя несвоєчасно надала копію ухвали від 03.03.2020 у справі № 761/41955/16-ц для  внесення до ЄДРСР.
		4.9.       Рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 03.04.2024 № 973/2дп/15-24 суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням  дисциплінарного стягнення у виді попередження.
		Друга Дисциплінарна палата ВРП виснувала, що з огляду на те, що  ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 03.03.2020 в цивільній справі № 761/41955/16-ц суддя ОСОБА_1 виготовила й оголосила в судовому засіданні (в цей же день), а до ЄДРСР ця ухвала внесена лише 11.05.2021, тривала бездіяльність судді щодо ненадання копії ухвали для  внесення до ЄДРСР є порушенням  частини восьмої статті 259 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), частини другої статті 2 Закону № 3262-IVта підпадає під визначення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.
		4.10.    ВРП, розглянувши скаргу судді ОСОБА_1, залишила рішення Другої Дисциплінарної палати без змін, зазначивши, що невиконання суддею обов`язку своєчасно надати копію судового рішення для внесення до ЄДРСР упродовж 14 місяців свідчить про її неналежне ставлення до виконання службових обов`язків.
		Згідно з висновком ВРП факт невнесення суддеюОСОБА_1 електронного примірника ухвали від 03.03.2020 у справі № 761/41955/16-ц до ЄДРСР має оцінюватися в комплексі з її поведінкою під час розгляду зазначеної справи. За оцінкою ВРП, бездіяльність судді щодо невнесення ухвали до ЄДРСР фактично є наслідком подання позивачем у справі -  ОСОБА_2 заяви про відсутність у матеріалах справи ряду документів, негативної реакції судді  на такі доводи з подальшим самовідводом судді від розгляду справи. Ці обставини, як визнала ВРП, підтверджують наявність у діянні судді ОСОБА_1  дисциплінарного проступку як винуватого порушення службових обов`язків.
		5. Позиція Великої Палати Верховного Суду
		5.1. Велика Палата Верховного Суду, заслухавши пояснення сторін, перевіривши наведені в скарзі доводи та заперечення на них, дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню. Такий висновок Велика Палата Верховного Суду обґрунтовує мотивами та аргументами, які викладено нижче.
		5.2. Згідно з положеннями статті 131 Конституції України в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
		Статтею 1 Закону № 1798-VIII передбачено, що ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
		Для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів ВРП утворює дисциплінарні палати з числа членів ВРП (частина друга статті 26 цього ж Закону).
		Відповідно до частини другої статті 50 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.
		Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 цього Закону, згідно із частиною першою якої право оскаржити таке рішення до ВРП має суддя, щодо якого ухвалено рішення. Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до ВРП.
		За результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП має право: 1) скасувати повністю рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та закрити дисциплінарне провадження; 2) скасувати частково рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення; 3) скасувати повністю або частково рішення Дисциплінарної палати про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності судді та ухвалити нове рішення; 4) змінити рішення Дисциплінарної палати, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення; 5) залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.
		5.3. На підставі частини другої статті 52 Закону № 1798-VIII право на оскарження до суду рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення.
		Рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
		1) склад ВРП, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
		2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні;
		3) суддя не був належним чином повідомлений про засідання ВРП - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 цього Закону;
		4) рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків (частина перша статті 52 Закону № 1798-VIII).
		5.4. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України  від 23.02.2006  № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
		Статтею 6 Конвенції гарантовано право на справедливий суд, яке насамперед передбачає справедливість судового рішення як результат належного здійснення правосуддя. 
		У пункті 123 рішення від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» ЄСПЛ зазначив, що згідно з його практикою навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов`язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у зазначеному вище органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції» (див. пункт 29 рішення від 10.02.1983 у справі «Альбер і Ле Конт проти Бельгії» та пункт 42 рішення від 14.11.2006 у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства», заява № 60860/00). У межах скарги за статтею 6 Конвенції, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду» для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі чинники, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, в який було постановлено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (див. пункти 44-47 рішення від 22.11.1995 у справі «Брайян проти Сполученого Королівства» та пункт 43 згаданого рішення у справі «Цфайо проти Сполученого Королівства»).
		Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
		Наведені положення Конвенції та висновки ЄСПЛ спонукають Велику Палату Верховного Суду до повної та всебічної перевірки оскаржуваного суддею ОСОБА_1рішення, зокрема на предмет відповідності положенням статті 52 Закону № 1798-VIII щодо підстав, з яких рішення ВРП може бути скасоване.
		5.5. Згідно з положеннями частини другої статті 30 Закону № 1798-VIII засідання ВРП у пленарному складі є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП (ВРП є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п`ятнадцяти членів, як це визначено статтею 18 цього ж Закону).
		Як свідчать матеріали справи, на засіданні ВРП 30.01.2025 при розгляді скарги судді ОСОБА_1 були присутні 11 членів ВРП; рішення, ухвалене за результатами розгляду скарги, підписали всі члени ВРП, які брали участь у його ухваленні.
		Дотримано також вимоги частини восьмої статті 51 Закону № 1798-VIII щодо виключення участі у розгляді скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді тих членів ВРП, які брали участь в ухваленні оскаржуваного рішення Дисциплінарної палати.
		5.6. З огляду на викладене, а також на участь представників судді ОСОБА_1 (повідомленої належним чином про засідання ВРП) - адвокатів Зубицької Л. М. та Волкова А. С. безпосередньо у засіданні ВРП 30.01.2025, визначених  пунктами 1-3 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII підстав для скасування оскаржуваного рішення немає. 
		5.7. Оцінюючи ж оскаржуване рішення на відповідність вимогам пункту 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII щодо зазначення передбачених законом підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності та мотивів, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що, встановлюючи правову кваліфікацію дій судді  ОСОБА_1 , ВРП дійшла висновку про наявність у діях судді  складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII (несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР).
		5.8. Кваліфікація діяння - це правова оцінка конкретних дій (бездіяльності), яка полягає у встановленні відповідності між ознаками вчинених дій (бездіяльності) та визначеними законом ознаками правопорушення. Юридичною підставою кваліфікації діяння є його склад. Наслідки вчинення певних дій (бездіяльності) у кожному конкретному випадку мають бути встановлені і можуть бути поставлені у вину  особі, якщо між вчиненими нею  діями (її бездіяльністю) і встановленими наслідками існує причинний зв`язок. Настання описаних у законі наслідків є свідченням того, що вони виконують роль обставин, які надають проступку кваліфікованого виду, іншими словами, визначають склад проступку.
		5.9. Відтак в судовому процесі має бути перевірено, зокрема, чи було вчинено суддею ОСОБА_1 діяння, яке їй поставлено у провину, та чи має воно склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, відповідно до кваліфікації, наданої дисциплінарним органом вчиненому.
		5.10. Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII встановлено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР.
		5.11. Статтею 2 ЦПК визначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема,гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. 
		Відкритість інформації щодо справи, у свою чергу, забезпечується оприлюдненням інформації щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) чи будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого на офіційному вебпорталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (частина третя статті 8 ЦПК).
		5.12. Згідно із частиною восьмою статті 259 ЦПК  усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
		Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП) судді [в разі колегіального розгляду - ЕЦП всіх суддів, які входять до складу колегії] (абзаци перший, другий частини восьмої статті 259 ЦПК у редакції, чинній на 03.03.2020; далі - так само щодо інших нормативно-правових актів).
		5.13. Ці положення кореспондуються з нормою частини другої статті 2 Закону № 3262-IV, відповідно до якої усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
		5.14. Суд загальної юрисдикції вносить до ЄДРСР всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (частина третя статті 3 Закону № 3262-IV).
		5.15. Пунктом 1 розділу III Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням ВРП від 19.04.2018 № 1200/0/15-18 (далі -Порядок № 1200/0/15-18), встановлено, що електронний примірник судового рішення або окремої думки судді оприлюднюється шляхом надсилання до ЄДРСР в день його виготовлення засобами АСДС.
		При цьому електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування. Дата та час підписання КЕП, а також дата та час надсилання до ЄДРСР електронного примірника судового рішення або окремої думки судді автоматично зберігається в АСДС і не підлягає коригуванню (пункти 1, 2 розділу ІІ Порядку № 1200/0/15-18).
		Відповідно до пункту 1 розділу X Порядку № 1200/0/15-18 обов`язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до ЄДРСР шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в АСДС покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення.
		5.16. Реєстрація електронних примірників судових рішень та окремих думок суддів здійснюється адміністратором за допомогою відповідних програмно-апаратних засобів ЄДРСР в день їх надходження з АСДС. За результатами реєстрації формується дата та час включення до ЄДРСР електронного примірника судового рішення та окремої думки судді. 
		Зареєстровані електронні примірники судових рішень та окремих думок суддів протягом трьох робочих днів із дня їх реєстрації в ЄДРСР обробляються та знеособлюються в автоматичному режимі в порядку черговості їх надходження.
		Образи інформаційних ресурсів ЄДРСР відкриваються для загального доступу не пізніше наступного робочого дня після завершення оброблення та знеособлення відповідних інформаційних ресурсів ЄДРСР (пункт 1 розділу IV, пункт 1 розділу V та пункт 1 розділу VІІІ Порядку № 1200/0/15-18 послідовно).
		5.17. Застосовуючи наведені норми в контексті встановлення складу дисциплінарного проступку - «несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР», Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що строк, в який суддя зобов'язаний надати копію судового рішення для внесення до ЄДРСР, встановлений Законом  № 3262-IV, а не Порядком № 1200/0/15-18, який є підзаконним актом. У зв`язку із цим суддя зобов`язаний внести (надіслати) копію судового рішення для внесення до ЄДРСР шляхом формування та підписання його електронного примірника КЕП в АСДС не пізніше наступного дня після ухвалення (виготовлення повного тексту) судового рішення. В іншому випадку буде мати місце несвоєчасність як ознака об'єктивної сторони складу дисциплінарного проступку.
		Оприлюднення судового рішення в ЄДРСР здійснюється адміністратором ЄДРСР (Державним підприємством «Інформаційні судові системи») після його реєстрації, оброблення та знеособлення відповідних інформаційних ресурсів ЄДРСР.
		5.18. У постанові від 10.02.2022 (провадження № 11-442сап20) Велика Палата Верховного Суду, застосувавши  пункт 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, виснувала, що нормами цього пункту не визначено ознакою дисциплінарного проступку настання негативних наслідків для учасників справи.
		Такий висновок застосовний і в цій справі, враховуючи довід скаржниці, що несвоєчасне внесення ухвали до ЄДРСР не призвело до порушення прав учасників справи, зокрема позивача  ОСОБА_2 . З наведеної правової позиції цей довід ОСОБА_1 відхиляємо як такий, що не має правового підґрунтя.
		5.19.  Що ж до суб`єктивної сторони дисциплінарного проступку, який ставиться у провину скаржниці, то Велика Палата Верховного Суду послідовна в тому, що сам факт несвоєчасного надання  копії судового рішення для внесення до ЄДРСР не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, оскільки для цього вимагається безпідставне затягування або невжиття суддею відповідних  заходів (такий висновок зроблено, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.10.2019 (провадження № 11-586сап19). У будь-якому випадку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності можливе, якщо копія судового рішення була несвоєчасно надана для внесення до ЄДРСР з вини судді.
		Якщо суддя діяв сумлінно, але копія судового рішення не була своєчасно надана для внесення до ЄДРСР через обставини, на які суддя не мав впливу, то законних підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності немає.
		5.20. Серед аргументів, якими суддя ОСОБА_1 обґрунтовувала скаргу на рішення Другої Дисциплінарної палати, вона (так само, як і у скарзі, за якою відкрито провадження у справі, яку розглядає суд), зазначала, зокрема, про відсутність своєї вини у несвоєчасному внесенні ухвали від 03.03.2020 до ЄДРСР, посилаючись на майже безперервне (згідно з її доводами) слухання судом під її головуванням справ до 17 год 05 хв у залі судових засідань, яка не обладнана приєднанням до локальної комп`ютерної мережі (доступу до ресурсів АСДС «Д-3» із цієї зали судових засідань немає), а також на повторний перерозподіл справи з визначенням іншого судді-доповідача о 14 год 41 хв, після чого вона не мала доступу до матеріалів зазначеної справи в електронній системі документообігу суду. На ці обставини суддя посилалася як на перешкоди для перевірки, чи було встановлено налаштування в АСДС «Д-3» для надсилання ухвали до ЄДРСР при її роздрукуванні та для відправлення цієї ухвали до ЄДРСР, якщо це не було зроблено при її роздрукуванні.
		5.21. Втім, переглядаючи рішення Другої Дисциплінарної палати, ВРП не дала оцінки цим доводам судді, обмежившись установленням факту, що копія ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 03.03.2020 в цивільній справі № 761/41955/16-ц була внесення до ЄДРСР 11.05.2021. 
		Водночас без з`ясування обставин, на які посилалася  ОСОБА_1 , рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду її скарги, позбавлене того рівня обґрунтованості, яка вимагається до рішення суб'єкта владних повноважень законом. 
		5.22. Так, відповідно до положень пункту 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) рішення суб`єкта владних повноважень вважається обґрунтованим, якщо воно прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. 
		Ураховуючи, що  Закон № 3262-IV не вимагає негайного, після проголошення, направлення копії судового рішення, викладеного у письмовій формі, для внесення до ЄДРСР, а відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону копія ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 03.03.2020 в цивільній справі № 761/41955/16-ц мала бути направлена для внесення до ЄДРСР не пізніше наступного дня (04.03.2020), обставини щодо можливості вчинення таких дій суддею ОСОБА_1 після перерозподілу справи іншому судді мають значення для вирішення питання щодо її вини у несвоєчасному внесенні зазначеної ухвали до ЄДРСР. Тим більше, що доводи судді ОСОБА_1 із цього приводу не є голослівними. 
		5.23. Скаржниця надала суду копію наказу керівника апарату Шевченківського районного суду міста Києва від 19.04.2016 № 02-04-З-85 «Про визначення прав користувачів автоматизованої системи документообігу Шевченківського районного суду м. Києва» [наказ видано відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25], пунктом 3.1 якого визначено права користувачів автоматизованої системи документообігу суду - суддів у межах: створення електронних примірників судових рішень та інших документів в автоматизованій системі із застосуванням вбудованого редактору текстів з використанням спеціальних шаблонів, які передбачають використання відповідних полів вводу показників із переліку відомостей про судову справу в межах, передбачених процесуальним законодавством матеріалів та справ, що перебувають в їх провадженні, згідно з автоматизованим розподілом, який здійснюється відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання Положення про автоматизовану систему документообігу, затверджених рішенням зборів суддів Шевченківського районного суду міста Києва.
		5.24. У довідці від 30.04.2024 за підписом тимчасово виконуючої обов`язки керівника апарату суду Ірини Рубцової, яку ОСОБА_1 також надала суду, повідомляється, що  у Шевченківському районному суді м. Києва  автоматизована система  документообігу суду  налаштована таким чином, що суддя та його апарат мають  доступ до перегляду та роботи лише з тими  справами, які перебувають у його провадженні або розглянуті ним з ухваленням кінцевого рішення. Після повторного автоматизованого розподілу справи іншому судді, суддя, у провадженні якого перебувала  така справа до її перерозподілу, не має вільного доступу до справи в автоматизованій системі документообігу суду.
		5.25. У цьому зв`язку незайве зазначити, що згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 1200/0/15-18 у разі надсилання до ЄДРСР судових рішень та окремих думок суддів, що ухвалювались суддями, які на момент настання необхідності надсилання до ЄДРСР відповідного електронного примірника втратили можливість його підписання власним ЕЦП (за наявності у табелі обліку робочого часу відомостей щодо судді, підтверджених первинними документами, про підстави відсутності на роботі із нез`ясованих причин; через виклик повісткою до суду, правоохоронного органу, військового комісаріату; у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю; згідно з наказами про відрядження, про надання відпустки, про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення тощо), такі електронні примірники підписує власним ЕЦП та надсилає до ЄДРСР особа, визначена наказом голови суду, в якому зберігається судова справа. У разі відсутності такого наказу електронні примірники підписує власним ЕЦП та надсилає до ЄДРСР голова суду, в якому зберігається судова справа, або особа, яка виконує його обов`язки. 
		5.26. Докази, які скаржниця надала суду,  підтверджують необхідність перевірки її доводу, що після повторного перерозподілу справи № 761/41955/16-ц  вона втратила можливість доступу до справи в АСДС та надати (направити) копію ухвали від 03.03.2020 до ЄДРСР [тобто підписати її власним ЕЦП]. 
		5.27. У контексті встановлення вини скаржниці ВРП мала б перевірити також і її доводи, що у неї не було можливості надати (направити) копію ухвали від 03.03.2020 для внесення до ЄДРСР у проміжок часу після проголошення ухвали до повторного перерозподілу справи. З`ясування обставин, на які при цьому посилається ОСОБА_1 , мають значення для висновку, чи вчинила суддя всі необхідні дії для забезпечення своєчасного внесення судового рішення до ЄДРСР, які вона повинна і могла вчинити.
		5.28. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що нормативне визначення підстав оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, зокрема, через те, що рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді або мотивів, з яких ВРП дійшла відповідних висновків, не означає, що підстави відповідного рішення ВРП повинні бути формальними, декларативними тощо. Їх треба розуміти так, що вони мають містити у собі ґрунтовний аналіз всіх обставин вчиненого суддею дисциплінарного проступку з наданням відповіді, зокрема, на кожен змістовний аргумент поданої суддею скарги на рішення Дисциплінарної палати ВРП.
		5.29. У зв'язку із цим не можна залишити поза увагою Великої Палати Верховного Суду ту обставину, що ВРП, зробивши  в оскаржуваному рішенні висновок, що факт невнесення суддею ОСОБА_1 електронного примірника судового рішення до ЄДРСР має оцінюватися в комплексі з діями (бездіяльністю) та поведінкою судді під час розгляду судової справи, не обґрунтувала його відповідними мотивами та аргументами. Водночас пункт 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII не ставить у залежність притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за відповідний проступок від поведінки судді під час розгляду справи, судове рішення в якій не було своєчасно надано для внесення до ЄДРСР. Як уже зазначено, для встановлення складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, мають значення обставини щодо причин несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до ЄДРСР та вжиття  суддею усіх залежних від нього заходів [сумлінне виконання суддею службових обов`язків (чи навпаки)]для надіслання відповідного рішення до ЄДРСР протягом строку, встановленого законом.
		5.30. Ураховуючи викладене вище, рішення ВРП від 30.01.2025 № 149/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 3 квітня 2024 року № 973/2дп/15-24 про притягнення судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» не можна визнати вмотивованим, а тому підлягає скасуванню з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 52 Закону № 1798-VIII.
		6. Висновки Великої Палати Верховного Суду
		6.1. Згідно із частиною восьмою статті 266 КАС  Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду справи щодо оскарження рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може скасувати оскаржуване рішення ВРП або залишити його без змін. 
		У випадку скасування судом рішення ВРП, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, ВРП розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно.
		6.2. У підсумку Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, а оскаржуване рішення скасувати.
		Керуючись статтями 266, 341, 344, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
		ПОСТАНОВИЛА:
		Скаргу  ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 30.01.2025 № 149/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 3 квітня 2024 року № 973/2дп/15-24 про притягнення судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» задовольнити.
		Скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 30.01.2025 № 149/0/15-25 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 3 квітня 2024 року № 973/2дп/15-24 про притягнення судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності». 
		Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Головуючий суддя В. Ю. УркевичСуддя-доповідачка Є. А. УсенкоСудді:О. О. БанаськоО. В. Кривенда О. Л. БулейкоС. Ю. Мартєв І. А. ВоробйоваК. М. Пільков О. А. ГубськаТ. Г. Стрелець А. А. ЄмецьО. С. Ткачук В. В. КорольН. В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...