Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 381/27/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2025.
Дата набрання законної сили: 22.07.2025
Номер судового провадження: 51-580км25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015110310000501

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 липня 2025 року
		м. Київ
		справа № 381/27/18
		провадження № 51-580км25
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
		головуючого                                              ОСОБА_1 ,
		суддів                                                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року про повернення апеляційної скарги на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2024 року щодо ОСОБА_7 і
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2024 року ОСОБА_7 визнано невинуватим та виправдано за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 367 КК, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку з недоведенням в його діях складу кримінальних правопорушень.
		Не погоджуючись із вищевказаним вироком місцевого суду, прокурор Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 звернувся із апеляційною скаргою, в якій з підстав істотного порушення місцевим судом вимог КПК, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності висновків цього суду фактичним обставинам кримінального провадження просив скасувати цей вирок і постановити новий вирок щодо ОСОБА_7 .
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року апеляційну скаргу повернуто прокурору з підстав подання цієї скарги особою, яка не має такого права.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала, та заперечень на неї
		У касаційній скарзі прокурор посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		На обґрунтування касаційних вимог прокурор зазначає, що апеляційний суд необґрунтовано повернув апеляційну скаргу сторони обвинувачення на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, з огляду на те, що прокурор ОСОБА_6 не наділений повноваженнями на подачу апеляційної скарги на вирок місцевого суду, оскільки не входив до групи прокурорів під час досудового розслідування цього кримінального провадження, не брав участі у судових засіданнях місцевого суду та не є прокурором вищого рівня у розумінні вимог ч. 4 ст. 36 КПК.
		Водночас, на переконання прокурора, апеляційний суд не надав належної оцінки тому, що він звернувся із апеляційною скаргою на вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 та долучив до неї постанову керівника Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_8 про зміну групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні від 24 липня 2024 року, якою його було включено у склад групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12015110310000501 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 191; ст. 366-1; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 367 КК, на підставі якої він мав право як прокурор у цьому кримінальному провадженні оскаржувати виправдувальний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 .
		У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник виправданого вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
		Позиції учасників судового провадження
		Прокурор підтримала касаційну скаргу і просила її задовольнити.
		Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник виправданого ОСОБА_9 просив здійснити касаційний розгляд справи за відсутності сторони захисту.
		 
		Мотиви суду
		Суд заслухав суддю-доповідача, аргументи прокурора, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи і дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.
		Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Пунктом 1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись з виправдувальним вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2024 року щодо ОСОБА_7 , прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків цього суду фактичним обставинам кримінального провадження, просив скасувати цей вирок і постановити новий вирок щодо ОСОБА_7 .
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року апеляційну скаргу повернуто прокурору на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК. Суд, повертаючи апеляційну скаргу, зазначив, що прокурор ОСОБА_6 не входив в групу прокурорів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , жодного разу не брав участі в судових засіданнях у місцевому суді, в тому числі й під час виходу суду до нарадчої кімнати та з неї, ухваленні та оголошенні вироку, не є у розумінні вимог ч. 4 ст. 36 КПК прокурором вищого рівня поряд з іншими прокурорами, які брали участь у цьому кримінальному провадженні, а долучена ним до апеляційної скарги постанова про зміну групи прокурорів від 24 липня 2024 року не наділяє його повноваження на подачу апеляційної скарги на вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 з огляду на зміст положень п. 20 ч. 2, ч. 4 ст. 36 та п. 6 ч. 1 ст. 393 КПК.
		Суд не погоджується із такими висновками апеляційного суду.
		Згідно з ч. 1 ст. 37 КПК прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
		Пунктом 20 ч. 2 ст. 36 КПК встановлено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом.
		Відповідно до вимог статей 392, 393 КПК вирок суду першої інстанції, крім випадків, передбачених ст. 394 КПК, може бути оскаржений, у тому числі прокурором.
		В ході касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час звернення прокурора ОСОБА_6 із апеляційною скаргою на вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 , ним до апеляційної скарги на підтвердження своїх повноважень було долучено постанову керівника Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_8 про зміну групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні від 24 липня 2024 року, якою його було включено у склад групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12015110310000501 за обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 191; ст. 366-1; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 367 КК, у зв`язку із перебуванням прокурора ОСОБА_10 , який брав участь у судовому розгляді обвинувального акта щодо ОСОБА_7 , у відпустці.
		Отже, прокурор ОСОБА_6 відповідно до положень ст. 37 КПК був включений до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, та наділений правами прокурора приймати процесуальні рішення та вчиняти процесуальні дії, в тому числі подавати апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції.
		Разом з тим висновки апеляційного суду про те, що прокурор ОСОБА_6 на підставі ч. 4 ст. 36 КПК не уповноважений оскаржувати вирок місцевого суду, є безпідставними, оскільки вказана норма не позбавляє прокурора, який входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні, права на подання апеляційної скарги, а лише надає таке право також і прокурорам вищого рівня (Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівнику обласної прокуратури, його першому заступнику та заступникам) незалежно від їх участі в судовому провадженні.
		Крім того, відповідно до правового висновку, зробленого в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року в справі № 629/847/15-к, передбачене ч. 6 ст. 393 КПК, ч. 6 ст. 425 КПК, пунктами 15, 20 ч. 2 ст. 36 КПК право на подання апеляційної чи касаційної скарг прокурором, який входить до складу групи прокурорів, визначеної в порядку ст. 37 цього Кодексу, не обмежується його участю в судових засіданнях з розгляду конкретного кримінального провадження у судах попередніх інстанцій. Група прокурорів, визначена у конкретному кримінальному провадженні відповідно до ст. 37 КПК, діє як єдиний суб`єкт на стороні обвинувачення - прокурор. Якщо прокурор був включений до групи прокурорів, однак не брав участі в судових засіданнях, він має право на подання апеляційної чи касаційної скарг.
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що прокурор Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , який входив до складу групи прокурорів на момент подання апеляційної скарги, був наділений правом на апеляційне оскарження вироку місцевого суду, а тому рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги прокурору у зв`язку із тим, що він є особою, яка не має на це права, є необґрунтованим.
		Суд наголошує, що якщо апеляційну скаргу подано прокурором, який включений до складу групи прокурорів на момент її подання, то цей прокурор є належною особою, яка має право на подання такої скарги, незалежно від того, чи він брав участь у судовому розгляді у суді першої інстанції та незалежно від того, чи він був включений до складу групи прокурорів на етапі досудового розслідування.
		Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки ставлять під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для його скасування з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене й ухвалити рішення відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
		З урахуванням наведеного касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		Керуючись статтями 433, 436 - 438, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року про повернення прокурору Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 апеляційної скарги з підстав подання цієї скарги особою, яка не має права на апеляційне оскарження вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 червня 2024 року щодо ОСОБА_7  скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                          ОСОБА_2                             ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...