Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/3274/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 24.07.2025. Зареєстровано: 25.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/363/310/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024000000000580

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		24.07.2025 Справа № 363/3274/24
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		24 липня 2025 року                                                  м. Вишгород
		Вишгородський районний суд Київської області у складі колегії суддів: головуючої - судді  ОСОБА_1 , членів колегії: судді ОСОБА_2 , судді ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 , захисника - адвоката ОСОБА_8 , обвинуваченої ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у м. Вишгород кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.06.2024 року №22024000000000580, відносно  ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква, Київської області, громадянки України, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, обвинуваченої за ч. 2 ст. 111 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_9 , незважаючи на зобов`язання щодо неухильного додержання Конституції та законів України, будучи прихильницею проросійських поглядів та ідей, підтримуючи збройну агресію рф проти України, діючи умисно та перебуваючи у м. Київ у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 09.03.2022 року, за допомогою власного мобільного телефону з доступом до мережі Інтернет, використовуючи сім-карту мобільного оператора з номером НОМЕР_1 , а також заздалегідь встановлений у її мобільний телефон додаток для миттєвого обміну повідомленнями - месенджер «Telegram» під псевдонімом « ІНФОРМАЦІЯ_3 », долучилась до ворожого Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ім`я користувача: « ІНФОРМАЦІЯ_9 »), створеного невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою отримання та передачі представникам держави-агресора інформації щодо розміщення військовослужбовців, військової техніки, блокпостів Збройних Сил України, територіальної оборони, а також іншої вагомої інформації військового та стратегічного характеру, розголошення якої може завдати шкоди обороноздатності України. При цьому ОСОБА_9 достеменно усвідомлювала мету збору інформації вказаним телеграм-ботом, а саме, що надіслана в бот інформація буде використана представниками рф, в тому числі військовослужбовцями рф, при плануванні наступальних дій на територію України.
		Надалі, розуміючи мету створення та функціонування вказаного Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2», ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, в умовах воєнного стану, вирішила сприяти країні агресору в завданні такої шкоди Україні шляхом передачі в зазначений Telegram-bot інформації щодо координат та місць розташування на території м. Київ блокпостів, військовослужбовців ЗСУ, військової техніки, територіальної оборони, а також іншої вагомої інформації.
		Реалізуючи свій злочинний план, усвідомлюючи, що надана інформація передається зокрема представникам військових підрозділів рф, що здійснюють наступальні дії на території м. Київ та Київської області з території республіки Білорусь, 13.03.2022 року о 12 год. 38 хв., перебуваючи біля під`їзду до Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО України) в районі Рибальського острову, що за адресою: АДРЕСА_14, здійснила фіксацію координат розташування блокпостів, передових позицій та фортифікаційних споруд, що були облаштовані військовослужбовцями з метою забезпечення укріплення позицій ГУР МО України.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_9 13.03.2022 року, точний час не встановлено, перебуваючи в м. Київ, здійснивши попередньо розвідку біля будівлі шкільного навчального закладу, школи І-ІІІ ступенів за №219 Оболонського району м. Київ, розташованого за адресою: АДРЕСА_15 та побачивши, що у вказаній споруді перебувають військовослужбовці територіальної оборони, а на території обладнані блокпости та проведені маскувальні заходи, здійснила фіксацію координат розташування зазначеного місця територіальної оборони.
		Того ж дня, 13.03.2022 року о 18 год. 03 хв., ОСОБА_9 , перебуваючи у Вишгородському районі Київської області, систематизувавши відомості, отримані впродовж дня, передала вказану інформацію у Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2» у вигляді текстового повідомлення із зазначенням координат наступного змісту: «НОМЕР_26 в школе пункт териториальной обороны, на 2-х этажах окна заставлены мешками с песком и покрышками для стрелковых позиций. Рядом заграждения на дороге» та «НОМЕР_27 - существенные препятствия на дороге, перегорожена грузовыми ж/д вагонами НОМЕР_28 вокруг этого квартал перегорожен намертво».
		Загалом ОСОБА_9 , під час реалізації злочинного наміру, проявляючи надмірну ініціативу, у повній мірі усвідомлювала, що надані нею відомості не є публічно доступними, не публікувалися і не розміщувалися у відкритому доступі Генеральним штабом ЗС України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, а отже становлять оперативний інтерес для представників рф та будуть використані при проведенні підривної діяльності проти України шляхом планування та проведення бойових чи диверсійних дій проти України, направлених на захоплення її територій, зменшення її воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони, шляхом проведення ударів по відповідних об`єктах.
		Таким чином своїми діями ОСОБА_9 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України, а саме - державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянкою України на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, шляхом надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_9 , розуміючи суть і зміст обвинувачення, не визнала вину у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, просила суд ухвалити виправдувальний вирок, оскільки вважає не доведеним факт вчинення нею кримінального правопорушення, в якому вона обвинувачується. 
		Щодо обставин кримінального правопорушення, яке їй інкримінується зазначила наступне:
		Так, обвинувачена ОСОБА_9 суду показала, що провину у пред`явленому обвинуваченні не визнає в повному обсязі, оскільки в березні 2022 року вона з родиною мешкала за межами м. Київ і до міста їздила декілька разів за цигарками, при цьому користувалася громадським транспортом, але не відвідувала місць, зазначених прокурором в обвинувальному акті, нічого не фотографувала та нікому не передавала, в чат ботах не перебувала. Вона користувалася трьома мобільними телефонами, один з яких, мав дві сім-карти. Щодо того, що в її мобільному телефоні знайдено посилання на Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2», то це випадково, аккаунт їй не належить. 
		Захисники обвинуваченої - адвокат ОСОБА_7 та адвокат ОСОБА_8 підтримали позицію обвинуваченої ОСОБА_9 , засвідчили добровільність її позиції щодо не визнання нею вини у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, правильність розуміння нею обставин та фактів, викладених в матеріалах кримінального провадження. Крім того, захисники просили суд прийняти рішення, відповідно до ст. 373 КПК України, ухваливши виправдувальний вирок, у зв`язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 111 КК України вчинене ОСОБА_9 .
		Так, захисник ОСОБА_7 зазначив, що з огляду на зміст зміненого обвинувачення в частині встановлення обставин справи воно є ще більше не конкретним, плутаним та таким, що не відповідає дійсним обставинам, що відбувалися протягом 13.03.2022 року. Так, прокурор викладає лише свої припущення з приводу того, що обвинувачена могла перебувати біля будівлі школи, де розташована територіальна оборона, оскільки ОСОБА_9 взагалі не перебувала в районі базової станції, розташованої за адресою: м. Київ, АДРЕСА_15. ОСОБА_9 13.03.2022 року о 18 год. 03 хв. не передавала інформацію у вигляді координат до чат-боту «ІНФОРМАЦІЯ_2». 
		Під час складання протоколів огляду, що стали основою обвинувачення, ст. оперуповноважений СБ України допустив низку помилок, що призвели до хибного звинувачення, а тому прокурор змінив обвинувачення, уточнив його зміст. В той же час, змінене обвинувачення спростовує причетність ОСОБА_9 до інкримінованого злочину. Мобільний телефон «Самсунг А54» та номер телефону активовані в липні 2023 року, після відвідування ОСОБА_9 республіки Казахстан. Сторона обвинувачення надала суду докази, а саме - протоколи огляду (від 10.01.2024 року, 12.02.2024 року, 23.06.2024 року): сім-картки НОМЕР_2 та мобільного телефону «Самсунг А54», що були придбані та активовані обвинуваченою в 2023 році. Передача зазначених в зміненому обвинуваченні відомостей, що відображена в Телеграм-каналі, жодним чином не відповідає часу активації мобільного телефону з номером НОМЕР_1 , як 13.03.2022 року так і в інший час, відображений в протоколі огляду від 12.02.2024 року. Змінене прокурором обвинувачення не знайшло свого підтвердження матеріалами справи, що були здобуті шляхом проведення слідчих дій, по суті обвинувальний акт був складений не з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення, а уточнення відомостей та усунення помилок, допущених при проведенні слідчих дій.
		Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 посилалася на те, що ОСОБА_9 не перебувала 13.03.2022 року об 12 год. 38 хв. в м. Київ по вул. Електриків, буд. 33 - район Рибальського острову та 13.03.2022 року в м. Київ на Оболонському проспекті, 2Б, та не фіксувала дані для їх передачі, знаходилась поблизу станції м. Київ, АДРЕСА_6. Мобільний телефон ОСОБА_9 придбаний на рік пізніше від дати вчинення злочину, стороною обвинувачення не встановлено, який саме телефон використовувався. Сім-картою з номером НОМЕР_1 ОСОБА_9 користується давно, однак цей номер не прив`язаний до Телеграм аккаунту, яким користується обвинувачена. Органом досудового розслідування не встановлено наявність самого чат-боту « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в мобільному телефоні ОСОБА_9 також відсутній встановлений чат-бот «ІНФОРМАЦІЯ_2». Обвинувачення зазначає, що ОСОБА_9 надсилала відповідну інформацію до чат-боту «ІНФОРМАЦІЯ_2» о 18 год. 03 хв., але згідно роздруківки ПрАТ «ВФ Україна», ОСОБА_9 не використовувала в цей час інтернет з номеру НОМЕР_1 , а отже не могла здійснити відправлення інформації через месенджер без використання інтернету. Сам чат-бот «ІНФОРМАЦІЯ_2»  не оглядався ні судом, ні органом досудового розслідування, доступ до нього відсутній. Інформація в Телеграм-каналі розміщена з іншого ресурсу, якого саме - не доведено стороною обвинувачення. Хто саме розмістив інформацію теж не встановлено. Посилання на аккаунт « ІНФОРМАЦІЯ_3 », без прив`язки його до номеру телефону, не дає можливості ідентифікувати особу, якій належав аккаунт станом на 2022 рік, оскільки він не є унікальним, є можливість створення аналогічних назв з використанням одних і тих же літер різних алфавітів. Сторона обвинувачення вважає, що злочин, вчинений ОСОБА_9  із допомогою номеру телефону НОМЕР_1 , в той же час встановлено, що станом на момент огляду телефону в 2023 році аккаунт « ІНФОРМАЦІЯ_3 » прив`язаний до номеру НОМЕР_2 . Крім того, сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_9  розміщення інформації саме в чат-боті, а не в Телеграм-каналі.
		Прокурор ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав пред`явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, саме ОСОБА_9 . Стороною обвинувачення вказано на те, що досліджені матеріали кримінального провадження, письмові докази, показання допитаних у судовому засіданні свідків беззаперечно вказують на те, що ОСОБА_9 умисно вчинила державну зраду, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України шляхом надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану. Доведено, що ОСОБА_9  13.03.2022 року передала інформацію у вигляді текстового повідомлення із зазначенням координат до ворожого Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2» щодо розміщення військовослужбовців, військової техніки, блокпостів Збройних Сил України, територіальної оборони, а також іншу вагому інформацію військового та стратегічного характеру. Факт передачі такої інформації, її зміст та значення доводяться у своїй сукупності вищевказаними доказами та не спростовані стороною захисту. З урахуванням цього прокурор просив визнати ОСОБА_9 винною у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити покарання у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		Відповідно до положень ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. 
		Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. 
		Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. 
		В силу ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
		Так, ст.  84 КПК України зазначає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. При цьому п роцесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів, передбачено ст. 85 цього Кодексу.
		Зі змісту ст. 86 КПК України слідує, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		При цьому ст. 87 КПК України передбачено, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Частина 2 вказаної статті містить перелік випадків істотного порушення прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:
		1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;
		2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;
		3) порушення права особи на захист;
		4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;
		5) порушення права на перехресний допит.
		Крім того, ч. 3 ст. 87 КПК України передбачено, що недопустимими є також докази, що були отримані:
		1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;
		2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;
		3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;
		4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.
		Частиною 4 вказаної статті передбачено, що докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані. В умовах воєнного стану положення цієї статті застосовуються з урахуванням особливостей, визначених ст. 615 цього Кодексу.
		Незважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_9 свою вину у скоєному не визнала, суд вважає, що її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України доведена зібраними та дослідженими судом по справі доказами:
		Так, допитаний судом свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що на початку вторгнення військовослужбовців та інших воєнізованих формувань рф на територію України він сформував добровольчий батальйон «Патріот 129», який знаходився в будівлі шкільного навчального закладу - школи 1-111 ступенів за №219 Оболонського району у м. Київ, за адресою: м. Київ, АДРЕСА_15. Зазначена будівля знаходиться поруч зі станцією метро «Оболонь», вулиця Богатирська розташована поруч. Станом на 13.03.2022 року у вказаній будівлі навчального закладу перебували військовослужбовці територіальної оброни, на території зазначеної споруди були обладнані блокпости, встановлені вогневі позиції, проведені маскувальні заходи, перекрито рух і, зрозуміло, що все це не публікувалося і не розміщувалося у відкритому доступі, оскільки становило оперативний інтерес для представників держави-агресора. 
		Зі змісту показів свідка ОСОБА_14 , наданих останнім в судовому засіданні встановлено, що він є діючим військовослужбовцем - співробітником СБ України. Так, на початку лютого 2022 року був створений у  месенджері «Telegram»ворожий канал Telegram-bot « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розподілений по областям нашої країни для того, щоб прихильники проросійських поглядів та ідей, ті, що підтримують збройну агресію рф проти України мали можливість передавати представникам держави-агресора будь-яку інформацію, яка може зашкодити обороноздатності України, для подальшого використання представниками рф при плануванні наступальних дій на територію нашої держави тощо. При цьому зазначалося, що надавачам інформації гарантується конфіденційність. Періодично ці канали блокувалися але створювалися нові. Так, на виконання доручення слідчого, свідок ідентифікував  ОСОБА_9 , як особу, яка під псевдонімом « ІНФОРМАЦІЯ_3 » здійснювала передачу координат у ворожий Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2» щодо місць дислокації ЗС України, пунктів територіальної оборони, головної будівлі ГУР МО України тощо. Інформація була отримана свідком з оперативних джерел.
		Свідок ОСОБА_15 суду показав, що він є співробітником СБ України, в його обов`язки входить пошук осіб, що співпрацюють з державою-агресором, надають інформацію будь-яким способом, в тому числі і через месенджер «Telegram»- додаток для миттєвого обміну повідомленнями за допомогою мережі Інтернет. Так, свідок зазначав, що ним були складені протоколи огляду від 12.02.2024 року інформації оператора мобільного зв`язку про з`єднання 13.03.2022 року належного обвинуваченій номеру мобільного телефону НОМЕР_1 з прив`язкою до базових (передавальних) станцій за результатами огляду інформації, що містилася на оптичних носіях інформації «ВФ «Україна», «LLC lifecell». При цьому в протоколах огляду від 12.02.2024 року він дійсно допустив описки: щодо номеру мобільного телефону обвинуваченої НОМЕР_1 , який використовувався нею при відправленні повідомлень з координатами та місця розташування блокпостів, військовослужбовців ЗСУ, військової техніки та іншої інформації, замість невірно зазначеного НОМЕР_2 ; щодо часу здійснення нею фіксації координат розташування блокпостів, позицій та фортифікаційних споруд, маскувальних заходів, під час перебування біля ГУР МО України, замість невірно вказаного: 13.03.2022 року о 12 год. 35 хв. необхідно було правильно вказати: 13.03.2022 року о 12 год. 38 хв. Крім того, оглядаючи інформацію, що містилася на оптичному носії інформації з написом «ВФ «Україна» під час складання протоколу огляду 12.02.2024 року він помилково зазначив в описовій частині документа «Lifecell» тощо. Всі ці описки були ним допущені через великий обсяг роботи ненавмисно і не впливають на встановлені обставини.
		Свідок ОСОБА_15 також зазначав, що, складаючи протоколи оглядів від 12.02.2024 року, він лише проводив огляд інформації, що міститься на оптичних носіях, наданих на виконання ухвал слідчого судді, операторами мобільного зв`язку ТОВ «лайфселл», ПрАТ «ВФ Україна», ПрАТ «Київстар». Так, на оптичних носіях містилась інформація про користування номерами мобільних телефонів: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , якими, на момент вчинення діяння, що інкримінується, користувалася обвинувачена, зокрема інформація щодо її місцеперебування відповідно до прив`язки до базових станцій стільникового зв`язку мобільних операторів. За результатами проведеного огляду було складено схему з графічним відображенням базових станцій стільникового зв`язку мобільних операторів та умовних секторів, де перебували мобільні телефони та сповіщень у месенджері Telegram. Свідок додав, що для об`єктивного з`ясування місцеперебування особи необхідно враховувати факт, що на схемі зображено умовний сектор, в якому особа перебувала, глибина якого може бути до 7 км. 
		Свідок також показав суду, що приймав участь у проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено та вилучено три мобільних телефони останньої. При цьому після проведення обшуку жодних зауважень, заперечень, в тому числі і от самої ОСОБА_9 не надходило. 
		Також, свідок ОСОБА_15 повідомив суд, що ним проводився огляд інформації, що міститься на вилученому під час обшуку у обвинуваченої мобільному телефоні марки «Samsung GALAXY A54 5G». Так, свідком під час огляду зазначеного телефону було встановлено, що в ньому мається дві картки мобільного оператора України ( НОМЕР_1 ) та Казахстану ( НОМЕР_4 ). З вказаним телефоном синхронізована електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 В додатку «Telegram» свідком виявлені три облікові записи, в тому числі і ІНФОРМАЦІЯ_17 ( НОМЕР_5 , ім`я користувача: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), здійснивши огляд якого свідком виявлено зберігання обвинуваченою публікацій ще з 26.03.2019 року.
		Свідок ОСОБА_15 суду показав, що він також провів огляд матеріалів негласної слідчої (розшукової) дії, які збережені на матеріальних носіях інформації, не таємно, що є додатком до протоколу НСРД, за наслідками чого склав протокол огляду від 10.01.2024 року. Так, свідок встановив, що обвинувачена використовує номер  НОМЕР_5 та нік в Телеграмі: ІНФОРМАЦІЯ_3 . До Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2», остання, зокрема, 13.03.2022 року надсилала повідомлення наступного змісту: «НОМЕР_26 в школе пункт териториальной обороны, на 2х этажах окна заставлены мешками с песком и покрышками для стрелковых позиций. Рядом заграждения на дороге» та «НОМЕР_27 - существенные препятствия на дороге, перегорожена грузовыми ж/д вагонами НОМЕР_28 вокруг этого квартал перегорожен намертво».
		Так, аналізуючи зміст показів допитаних судом свідків, суд визнає їх належними, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та обставини, які мають значення для цього кримінального провадження, а також не вбачає підстав для визнання їх неналежними та недопустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України. Крім того, свідки, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та завідомо неправдиві показання, підтвердили обставини, які підлягають встановленню, відповідно до вимог ст. 91 КПК України.
		Клопотань про допит свідків від сторони захисту до суду не надходило.
		Крім показів допитаних судом свідків вина ОСОБА_9 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, підтверджується також і письмовими доказами, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:
		Згідно витягу з ЄРДР за №22023000000000938 від 18.09.2023 року до вказаного реєстру 18.09.2023 року були внесені відомості про те, що з 24.02.2022 року громадянка України ОСОБА_9 вчиняє дії на шкоду державній безпеці та обороноздатності України в умовах воєнного стану шляхом передачі представникам держави-агресора інформації щодо місць розташування військової техніки та будівель, в яких дислокуються представники правоохоронних органів та військовослужбовці ЗСУ, правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 111 КК України (а.с. 141, т.1).
		Відповідно до листів заст. начальника ГУ контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму СБ України від 25.09.2023 року, від 19.10.2023 року та від 05.04.2024 року, на виконання доручення слідчого у зазначеному кримінальному провадженні встановлено, що згідно з отриманою інформацією на початку повномасштабного вторгнення рф на територію України у лютому 2022 року невстановленими особами з числа представників розвідувальних органів держави-агресора у загальнодоступному мобільному додатку Telegram, який дозволяє здійснювати обмін інформацією між користувачами (передавати аудіо-відеофайли, текстові повідомлення, гео-мітки тощо) створено частково автоматизований Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2», адміністратори якого здійснювали збір інформації від проросійськи налаштованих громадян України, а також громадян, заздалегідь завербованих спецслужбами рф. Через Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2» збиралась інформація щодо розташування, переміщення, місць дислокації сил та засобів ЗСУ та інших військових формувань, добровольчих формувань, що здійснювали захист України. Також до вказаного боту громадяни України передавали інформацію щодо наслідків проведених державою-агресором обстрілів, в тому числі щодо влучності та ефективності, наслідків (коригування) тощо. Крім того, встановлено, що функціонал вказаного боту полягав у виборі регіону по якому надається інформація, в тому числі і м. Київ. Кожна особа, яка починала ним користуватися інформувалася адміністратором про його антиукраїнську направленість, а також про те, що вказана інформація збирається, перевіряється представниками військових підрозділів рф, що здійснюють наступальні дії на територію нашої держави. З метою оптимізації отриманої вищевказаним шляхом інформації невстановленими особами з числа представників розвідувальних органів держави-агресора створено ряд регіональних груп, до складу яких входили командири військових підрозділів держави-агресора, що здійснювали наступ з різних напрямків. Так, до вказаних груп за регіональним принципом адміністраторами боту перенаправлялась отримана інформація щодо міст дислокації, переміщення, розміщення сил та засобів ЗСУ, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самостійно зорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Встановлено, що акумульована за допомогою Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2» інформація була передана військовим держави-агресора через групи, в тому числі і «ІНФОРМАЦІЯ_2 Кі» (Київський напрямок наступу рф).
		З зазначених листів також слідує, що в ході виконання доручення слідчого в рамках кримінального провадження, що розглядається, встановлено громадянку України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Біла Церква, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_7 , в тому числі і її мобільні телефони: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , TG - ІНФОРМАЦІЯ_3 , e-mail - ІНФОРМАЦІЯ_4 , що здійснювала передачу відомостей про рух, переміщення та розташування військовослужбовців, військової техніки, озброєння ЗСУ чи інших утворених, відповідно до законів України, збройних формувань. Так, отримано дані, що на початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_9 здійснює передачу координат у ворожий Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2», щодо місць дислокації ЗСУ у м. Київ (пункту територіальної оборони, головної будівлі ГУР МО України та інших) (а.с.156, 158, 236, т.1).
		Протоколами тимчасового доступу до речей і документів від 07.11.2023 року, від 16.11.2023 року та від 27.11.2023 року з додатками підтверджується, що на виконання ухвал слідчого судді Шевченківського районного суду м. Київ від 24.10.2023 року у операторів мобільного зв`язку ТОВ «лайфселл», ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна» отримано інформацію, що міститься на оптичних носіях щодо номерів телефону: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 (а.с. 170, 178, 186, т.1).
		Так, зі змісту протоколу огляду від 12.02.2024 року слідує, що працівником СБ України ОСОБА_15 проведено огляд інформації, що міститься на оптичному носії інформації з написом «ВФ України» та виявлено інформацію про користування ОСОБА_9 номерами мобільних телефонів: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 на момент вчинення кримінального правопорушення, зокрема, інформації щодо її місцеперебування, відповідно до прив`язки до базових станцій стільникового зв`язку мобільного оператора. В результаті проведеного огляду складено схему з графічним відображенням базових станцій стільникового зв`язку мобільного оператора «ВФ Україна» та умовних секторів, де перебували мобільні телефони з номерами: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , якими на момент вчинення правопорушення користувалася ОСОБА_9 . Для об`єктивного з`ясування місцеперебування ОСОБА_9 необхідно враховувати факт, що на схемі зображено умовний сектор, в якому вона перебувала, глибина сектору може досягати до 7 км або більше. Так, 13.03.2022 року, у день передачі відомостей про місце дислокації ЗСУ у ворожий Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2»ОСОБА_9 перебувала в районі дії базових станцій за адресами: АДРЕСА_5, труба котельні AZ=100; АДРЕСА_6, AZ=80; АДРЕСА_7, ват «транс-оболонь», AZ=5; АДРЕСА_8, AZ=100, AZ=240, AZ=0; АДРЕСА_9, AZ=270; АДРЕСА_10, AZ=55; АДРЕСА_11, АСК «Укррічфлот», AZ=20; АДРЕСА_6, AZ=190, AZ=330, AZ=80; АДРЕСА_12, AZ=180; АДРЕСА_5, труба котельні, AZ=100 (а.с.192, т.1).
		Відповідно до протоколу огляду від 12.02.2024 року працівником СБ України ОСОБА_15 проведено огляд інформації, що міститься на оптичному носії інформації з написом «Lifecell» та виявлено інформацію про користування ОСОБА_9 номерами мобільних телефонів: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 на момент вчинення кримінального правопорушення, зокрема, інформації щодо її місцеперебування відповідно до прив`язки до базових станцій стільникового зв`язку мобільного оператора. В результаті проведеного огляду складено схему з графічним відображенням базових станцій стільникового зв`язку мобільного оператора «Lifecell» та умовних секторів, де перебували мобільні телефони з номерами: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 та сповіщень у месенджері Telegram,якими на момент вчинення правопорушення користувалася ОСОБА_9 . Для об`єктивного з`ясування місцеперебування ОСОБА_9 необхідно враховувати факт, що на схемі зображено умовний сектор, в якому вона перебувала, глибина сектору може досягати до 7 км або більше. Так, оглядом встановлено, що особа під ніком ІНФОРМАЦІЯ_3 направляла у ворожий Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2» сповіщення, а саме - 13.03.2022 року у період часу з 05 год. 20 хв. по 22 год. 47 хв. (в день передачі відомостей про місце дислокації ЗСУ у ворожий Telegram-bot) ОСОБА_9 перебувала в районі дії базових станцій за адресами: АДРЕСА_5, труба котельні AZ=100; АДРЕСА_6, AZ=80; АДРЕСА_7, ват «транс-оболонь», AZ=5; АДРЕСА_8, AZ=100, AZ=240, AZ=0; АДРЕСА_9, AZ=270; АДРЕСА_10, AZ=55; АДРЕСА_11, АСК «Укррічфлот», AZ=20; АДРЕСА_6, AZ=190, AZ=330, AZ=80; АДРЕСА_12, AZ=180; АДРЕСА_5, труба котельні, AZ=100 (а.с.212, т.1).
		Протоколом обшуку від 25.04.2024 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Київ від 16.04.2024 року за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , у останньої, під час обшуку виявлені та вилучені три мобільні телефони та ноутбук, а саме:
		- мобільний телефон «Samsung Galaxy A54», IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 , S/N: НОМЕР_10 з двома сім-картами НОМЕР_2 , НОМЕР_1 ; 
		- мобільний телефон «Samsung», IMEI 1: НОМЕР_11 , IMEI 2: НОМЕР_12 , з картою пам`яті «micro SD SanDisk Ultra» на 16 GB та сім-карткою з номером IMSI НОМЕР_13 ;
		-ноутбук «Lenovo» ideaPad L340151RH з зарядним пристроєм;
		-мобільний телефон «Xiaomi», чорного кольору, в якому міститься сім-картка IMSI НОМЕР_14 .
		Під час огляду судом додатку до протоколу обшуку, а саме відеозапису вказаної слідчої дії ОСОБА_9 підтвердила, що виявлені мобільні телефони з зазначеними сім-картками належать саме їй, як і не заперечувала належність їй ім`я користувача - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Протокол обшуку ОСОБА_9 підписала власноруч, жодних зауважень чи заперечень від неї не надійшло (а.с.250, т.1).
		Відповідно до протоколу огляду від 25.04.2024 року слідчим СБ України проведено огляд мобільного телефону марки «Samsung Galaxy A54», IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 , S/N: НОМЕР_10 з двома сім-картами НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , вилученого у ОСОБА_9 за місцем проживання останньої під час обшуку, з метою виявлення та фіксації фактів і обставин, які мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню. Так, оглядом встановлено, що в телефоні наявний додаток месенджер Telegram із зареєстрованими аккаунтами, зокрема і аккаунтом на номер мобільного телефону НОМЕР_2 з назвою « ОСОБА_17 ». В зазначеному аккаунті, серед іншого наявне листування із назвою «избранное», де є переслані повідомлення з російських спільнот/чат-ботів, що підтверджується скрін-шотами (відповідні фото), зокрема і наступного змісту: «если мирный житель, вы можете прислать нам на гарантиях полной анонимности информацию о местонахождении (как можно подробнее) и передвижении ВСУ, нацбатальйонов, ТРО, а также иную информацию» (а.с.17, т.2).
		Зі змісту листа заст. начальника ГУ контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму СБ України від 13.06.2024 року слідує, що під час огляду мобільного телефону «Samsung Galaxy A54», IMEI 1: НОМЕР_15 , IMEI 2: НОМЕР_16 , з двома сім-картами НОМЕР_2 , НОМЕР_1 на вказаному телефоні встановлено додаток Telegram, в якому виявлено три облікові записи, зокрема і ІНФОРМАЦІЯ_17 ( НОМЕР_2 , ім`я користувача ІНФОРМАЦІЯ_3 ).  Крім того, під час огляду вказаного телефону у додатку Telegramна обліковому записі  ОСОБА_17 ( НОМЕР_2 , ім`я користувача ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у розділі «збережене», встановлено дві публікації у описі яких зазначається, що у разі направлення сповіщення з місцями дислокації ЗСУ у боти TelegramОСОБА_18 та ОСОБА_18 - інформація буде доведена до представників держави-агресора (а.с.28,т.2).
		Згідно з протоколом огляду від 13.06.2024 року ст. оперуповноваженим СБ України ОСОБА_15 проведено огляд мобільного телефону марки «Samsung Galaxy A54», IMEI 1: НОМЕР_15 , IMEI 2: НОМЕР_16 з двома сім-картами НОМЕР_2 , НОМЕР_1 . Встановлено, що у вказаному телефоні наявні дві картки мобільного оператора України НОМЕР_1 та Казахстану НОМЕР_2 . З вказаним телефоном синхронізована електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 (ім`я ОСОБА_19 ), на пристрої встановлено облікові записи: ІНФОРМАЦІЯ_4 , Telegram, Viber. В додатку Telegram виявлено три облікові записи, в тому числі і ІНФОРМАЦІЯ_17 ( НОМЕР_2 , ім`я користувача ІНФОРМАЦІЯ_3 ). В розділі «Обране» є календар, в якому міститься відомості про те, що володарка облікового запису ОСОБА_17 почала зберігати публікації ще з 26.03.2019 року, що підтверджується доданими до протоколу зображеннями, в тому числі і: «если мирный житель, вы можете прислать нам на гарантиях полной анонимности информацию о местонахождении (как можно подробнее) и передвижении ВСУ, нацбатальйонов, ТРО, а также иную информацию»; «связаться с нами анонимно ІНФОРМАЦІЯ_5 ». В переписці з особою « ОСОБА_20 » встановлено переписку, в тому числі і: «мы с Владом договорились что лучше в тюрьме как дезертиру сидеть чем за зеленского воевать». (а.с.29, т.2).
		Відповідно до листа першого заступника начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 11.03.2024 року на запит Головного слідчого управління СБ України в рамках зазначеного кримінального провадження, в лютому-березні 2022 року в найближчій прилеглій місцевості до зазначених географічних координат співробітниками ГУР МО разом з іншими військовими формуваннями здійснювалася організація та спорудження блок-постів, передових позицій та інших фортифікаційних споруд. Передача інформації про місце розташування фортифікаційних споруд, які знаходилися в лютому-березні 2022 року за вказаними географічними координатами представникам держави, що здійснює збройну агресію пороти України, в умовах воєнного стану могла нанести загрозу національній безпеці та обороноздатності України (а.с.87, т.2).
		Згідно з листом директора школи І-ІІІ ступенів за №219 Оболонського району м. Київ за №01-28/19 від 01.03.2024 року на запит слідчого ГСУ СБ України в рамках цього провадження, в лютому-березні 2022 року у вказаному навчальному закладі, за адресою: АДРЕСА_13 перебували/базувалися військовослужбовці відокремленого підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_6 » НОМЕР_17 батальйону територіальної оборони (а.с.91, т.2).
		Суд зазначає, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи, веб-сайти, текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. При цьому можливість застосування електронних доказів випливає зі змісту ст. 84 КПК України. 
		Крім того, відповідно до ст. 99 КПК України - на електронний документ поширюється правовий режим документа. Записаний на оптичний диск носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу. Відеозаписи, розповсюджені в мережі Інтернет без обмежень у доступі та огляді їх будь-якими особами, тобто поширені для перегляду невизначеною та необмеженою кількістю осіб, не є ознакою їх недопустимості. 
		 
		Діючий КПК України не передбачає наявності процесуальних перепон для використання у кримінальному провадженні доказів, отриманих з відкритих джерел. Так, інформація у відкритому доступі включає загальнодоступну інформацію, яку будь-який представник громадськості може побачити, придбати або щодо якої зробити запит, не потребуючи особливого правового статусу або несанкціонованого доступу. Цифрова або онлайн-інформація у відкритому доступі - це інформація в Інтернеті, до якої можна отримати доступ на загальнодоступних веб-сайтах, в Інтернет-базах даних або на платформах соціальних мереж.
		До оцінювання цифрових доказів застосовуються ті ж самі принципи, що й до оцінювання інших доказів.
		Так, відповідно до протоколу огляду від 18.10.2023 року, проведеного слідчим ГСУ СБ України із залученням для надання безпосередньої технічної допомоги у здійсненні окремих дій, що потребують спеціальних знань та навичок, спеціаліста у сфері інженерії програмного забезпечення ОСОБА_21 , що має диплом Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського», спеціалізація - комп`ютерні науки - об`єктом огляду є загальнодоступна сторінка Інтернет, а саме: телеграм канал «GREY ZONE» за відповідним посиланням. Так, на вказаному каналі у загальному доступі розміщено пост із посиланням з назвою «информация для жителей и военнослужащих Украины», дата публікації новини на сайті ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10 год. 55 хв. З огляду на інформаційний вміст, вказана інформація, містить відомості, що досліджуються у вказаному провадженні. Так, зміст дослівно: «Если вы являетесь мирным жителем одного из городов Украины, вы можете прислать нам на гарантиях полной анонимности любую информацию о местонахождении, передвижении ВСУ, нацбатальонов и Тро, а также информацию, способствующую скорейшему завершении спецоперации. Вся информация будет напрямую доведена до вооруженных сил россии на гарантиях полной анонимности. Связаться с нами анонимно вы можете по контакту « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Під час огляду зазначеної публікації підтверджено факт розміщення 04.03.2022 року в телеграм-каналі поста за відповідним посиланням, з назвою «информация для жителей и военнослужащих Украины» та посиланням на ворожий телеграм-бот « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с.92, т.2).
		Зі змісту протоколу огляду від 18.10.2023 року, проведеного слідчим ГСУ СБ України із залученням для надання безпосередньої технічної допомоги у здійсненні окремих дій, що потребують спеціальних знань та навичок, спеціаліста ОСОБА_22 , що має диплом магістра за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення» встановлено, що об`єктом огляду є загальнодоступна сторінка мережі Інтернет, а саме соціальна мережа Twitter, за відповідним посиланням. Так, на вказаному сайті за відповідним посиланням у загальному доступі розміщено спільноту із назвою «Верховна Рада України», де розміщено публікацію, яка з огляду на інформаційних вміст, містить важливі відомості, що досліджуються у вказаному провадженні, а саме - «Центр протидії дезінформації при РНБО України повідомляє про появу чергового бота, який збирає дані про ЗСУ - ІНФОРМАЦІЯ_8 пропонує на правах анонімності повідомити інформацію про чисельність і розміщення військових та техніки» (а.с.100, т.2).
		Протоколом огляду від 16.04.2024 року підтверджується, що ст. оперуповноважений СБ України ОСОБА_15 провів огляд загальнодоступної сторінки мережі Інтернет, а саме Інтернет-сайт Googel за відповідним посиланням. Так, ввівши у стрічку пошуку ІНФОРМАЦІЯ_2 ВОТ, перейшовши за посиланням, під час аналізу зазначеного ботувстановлено наявність повідомлення: «Приветствуем, любая информация будет очень полезна для нас, чтобы вы хотели сообщить, просьба описывать информацию одним сообщением, если хотите отправить несколько фотографий, то лучше присылать по одной» (а.с.106, т.2).
		Протоколами огляду від 29.01.2024 року, проведених ст. оперуповноваженим СБ України ОСОБА_15 , а саме загальнодоступної мережі Інтернет, інтернет сайтів: «https//24tvua» та «FaceBook» встановлено, що вчитель фізичної культури школи за №219 ОСОБА_13 з початком війни увійшов до Сил територіальної оборони ЗСУ та перетворив школу, розташовану в АДРЕСА_3 , на штаб територіальної оборони (а.с.110, 117, 121, т.2).
		Відповідно до ч. 2 ст. 99 КПК України матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
		Так, згідно з протоколом огляду від 10.01.2024 року, проведеного ст. оперуповноваженим СБ України ОСОБА_15 , матеріалів негласної слідчої (розшукової) дії, збережених на матеріальних носіях інформації, не таємно, що є додатком до протоколу НСРД від 24.10.2023 року, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовує номер мобільного телефону  НОМЕР_2 та нік в Телеграмі ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується зображенням за №1. В групу ІНФОРМАЦІЯ_2 були перенаправлені сповіщення, які остання надіслала до телеграм боту ІНФОРМАЦІЯ_2. Так, 13.03.2022 року о 18:03:11 надіслано повідомлення наступного змісту (зображення за №5): «НОМЕР_26 в школе пункт териториальной обороны, на 2х этажах окна заставлены мешками с песком и покрышками для стрелковых позиций. Рядом заграждения на дороге» та «НОМЕР_27 - существенные препятствия на дороге, перегорожена грузовыми ж/д вагонами НОМЕР_28 вокруг этого квартал перегорожен намертво» (а.с.127, т.2).
		Згідно протоколу затримання від 25.04.2024 року ОСОБА_9 була фактично затримана о 13 год. 35 хв. в с. Віта -Поштова Київської області, підставами затримання є п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, а саме - наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені ст. 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, що дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу (а.с.144, т.2).
		Так, захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_8 просила суд визнати затримання ОСОБА_9 25.04.2024 року на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України незаконним.
		Суд зазначає, що ухвалою суду від 22.01.2025 року скарга захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8 про визнання затримання ОСОБА_9 незаконним була залишена без задоволення (а.с.166, т.3). Судом не було виявлено порушень норм діючого КПК України під час затримання ОСОБА_9 , встановлено про відсутність правових підстав для визнання затримання ОСОБА_9 25.04.2024 року незаконним.
		Крім того, захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_8 зверталась до суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного 01.05.2024 року на майно обвинуваченої ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Київ.
		Суд вважає необхідним зазначити, що вказане клопотання сторони захисту було розглянуто і вирішено під час судового засідання 22.01.2025 року та залишено без задоволення (а.с.166, т.3). 
		Під час розгляду зазначеного кримінального провадження в суді захисниками обвинуваченої було надано суду наступні письмові докази:
		Так, зі змісту протоколу огляду від 30.09.2024 року, проведеного захисником - адвокатом ОСОБА_7 , а саме: гарантійного талону з записами - «Самсунг А54 8/256» 13.07.2023 року ИП Акимбаева * (779) 999-90-11, з штрих-кодами з номерами IMEI 1: НОМЕР_15 , IMEI 2: НОМЕР_18 ; з листа від 22.11.2024 року ТОВ Мобайл Телеком-Сервіс (республіка Казахстан), яке згідно статуту має право надавати послуги стільникового зв`язку слідує, що абонентський номер НОМЕР_2 , оформлений на ім`я ОСОБА_9 , РОНКПП: НОМЕР_19 , на підставі договору про надання послуг стільникового зв`язку за №61274142 від 13.07.2023 року. Сторона захисту зазначає, що сім-карта з номером мобільного телефону, зазначеного в обвинувальному акті від 27.06.2024 року, а саме - НОМЕР_2 , була придбана в республіці Казахстан в 2023 році, тобто не була в розпорядженні ОСОБА_9 13.03.2022 року (а.с. 17, 101, 243-246, т.3, а.с.25, т.4).
		З протоколу огляду від 21.01.2025 року, проведеного - адвокатом ОСОБА_8 вбачається, що остання із застосуванням власного комп`ютеру здійснила огляд в програмі Safari маршрутних таксі Вишгорода за №550, №396 з відповідним графіком руху (а.с. 45-50, т.4). 
		З висновку спеціаліста ОСОБА_24 , доктора технічних наук, доцента, професора кафедри кібербезпеки НУ «Одеська юридична академія» на запит захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8 вбачається, що приналежність аккаунту в Телеграм можливо встановити через прив`язку такого до номеру мобільного телефону, яким користується особа. Крім того, перевіркою нікнейму, якщо він дублюється з іншими соцмережами або ресурсами, аналізом активності (повідомлення, фото, відео, інші персональні дані), може вказувати на конкретну особу. Чат-бот це програмне забезпечення, що імітує розмову з користувачами через текстові або голосові повідомлення. У контексті Телеграм, чат-боти працюють через API Telegram і можуть виконувати різні завдання. Дані, що надсилаються до чат-боту, можуть зберігатися на серверах розробника, це залежить від того, як налаштований бот, власник боту має доступ до всього, що надсилається (повідомлення, файли тощо), якщо він це спеціально записує. Телеграм шифрує повідомлення між пристроєм і серверами, однак у звичайних чатах (не секретних) Телеграм має доступ до даних. Всі повідомлення надіслані боту, можуть проходити через сервери Телеграм. Доступ до даних у боті має особа, що володіє токеном Телеграм-боту, який дозволяє взаємодіяти з API Telegram , що дає можливість виконувати різні дії, зокрема і отримувати повідомлення, надсилати відповіді та керувати чатом, відповідно до дозволених функцій. Користувач, що має доступ до повідомлень чат-боту, може копіювати текст вручну та вставити його у Телеграм -канал, якщо він є його власником, або якщо канал дозволяє публікації від сторонніх осіб. Можливе налаштування автоматичного копіювання через API Telegram, але для цього потрібен токен бота та права доступу, автоматичне копіювання може бути обмежене, якщо повідомлення містить інтерактивні елементи, то передача здійснюється лише у вигляді тексту, додаткові функції доведеться відтворювати окремо. Якщо ручний спосіб, то змінити текст можливо через буфер обміну, перед вставкою, якщо використовується бот API Telegram, то бот може надсилати змінені повідомлення замість оригінальних. Змінювати можна лише повідомлення, які бот створює самостійно, використовуючи програмний код. Ім`я користувача « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в Телеграмі має бути унікальним, але можливо створення схожих імен за рахунок зміни символів або зміни регістру літер, існують подібні імена, що виглядають схоже, завдяки заміні символів або заміни регістру літер. В Телеграмі можуть існувати схожі варіанти через заміну окремих символів (латинських букв на цифри або візуально подібні знаки). Ім`я користувача зазначається в Телеграмі з метою можливості контакту з особою, у випадку наявності відомостей назви такого користувача за відсутності його номеру мобільного телефону. Телеграм вимагає унікальних юзернеймів, але допускає схожі варіанти через заміну символів, що дозволяє створювати варіації, які виглядають подібно, але є технічно різними, таким чином можливо багато варіантів схожих імен, але створених за допомогою заміни літер, цифр та інших символів (а.с.52, т.4).
		Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
		Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.
		Статтею 370 КПК  України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Так, з аконним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		За правилами, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, в рішенні «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року - Європейський суд з прав людини вказує, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може впливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. 
		У Постанові ККС ВС від 21.02.2018 року у справі за №701/613/16-к було зроблено висновок, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
		Європейський суд з прав людини у рішенні «Перес проти Франції» від 12.02.2004 року вказав, що дія ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд) полягає у тому, щоб серед іншого зобов`язати суд провести належне дослідження зауважень, доводів та доказів, представлених сторонами по справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належність до справи.
		Так, захисники обвинуваченої та сама ОСОБА_9 просили суд виправдати обвинувачену, обґрунтовуючи це відсутністю достатніх доказів для доведення винуватості у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
		Аналізуючи доводи сторони захисту, суд дійшов наступних висновків:
		Відповідно до вимог ст. 111 КК України - державна зрада, це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: 
		- перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, 
		- шпигунство, 
		- надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, - карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
		Частина 2 вказаної статті передбачає відповідальність за ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану, що караються позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.
		Отже, державна зрада має ряд безпосередніх об`єктів, кожен з яких складає суспільні відносини в сфері охорони внутрішньої та зовнішньої безпеки України.
		Об`єктивна сторона державної зради може виявлятись в різних формах, які визначені частиною 1 ст. 111 КК України та є вичерпними.
		З суб`єктивної сторони державна зрада характеризується тільки прямим умислом. Вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він надаючи іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомогу в проведенні підривної діяльності  проти України і бажає цього. Мотив і мета - це факультативні ознаки суб`єктивної сторони злочину, вони вимагають свого встановлення лише у тих випадках, коли про це прямо зазначено у кримінальному законі (диспозиції статті Особливої частини КК України) або коли однозначно випливають із змісту злочину. А відтак, конкретні мотиви і мета не є обов`язковими ознаками державної зради та можуть бути різними.
		Так, однією із форм державної зради є надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, яка полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Така допомога може полягати у організації чи виконанні конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо. У цій формі державна зрада вважається закінченою з моменту, коли особа фактично почала надавати допомогу іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України.
		Як випливає з диспозиції ст. 111 КК України, під іноземною державою, іноземною організацією слід розуміти будь-яке державне чи недержавне утворення, установу, підприємство, об`єднання, орган іншої країни, а також міждержавну чи міжнародну організацію, у тому числі неофіційну, нелегітимну чи злочинну, крім офіційної міжнародної організації, членом якої є Україна, при цьому, представником іноземної держави чи організації не обов`язково має бути іноземець чи особа без громадянства.
		Згідно з правовими висновками ККС ВС, викладеними у постанові від 09.04.2024 року у справі за №639/1528/22, вчинення будь-яких діянь, передбачених ч. 1 ст. 111 КК України, заподіює шкоду національній безпеці України і розцінюються як підривна діяльність проти неї. В контексті положень ст. 111 КК України - підривною діяльністю є дії іноземних держав, іноземних організацій або їх представників, спрямовані на підрив основ національної безпеки України та завдання істотної шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України. Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України. Види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними.
		Треба мати на увазі, що державна зрада є закінченим злочином не з моменту встановлення зв`язку з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками чи з моменту отримання від них злочинного завдання, а з моменту вчинення певних конкретних дій на шкоду Україні. 
		Крім того, необхідно зазначити, що формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» визначає суб`єктивну спрямованість дій винного, однак не є характеристикою суспільно небезпечних наслідків діяння.
		Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК України.  
		24.02.2022 року відповідним Указом Президента України введений в Україні воєнний стан, який діє і по теперішній час, а тому будь-яке діяння, що є формою державної зради, інкримінується з урахуванням відповідної кваліфікуючої ознаки (ч. 2 ст. 111 КК України.)
		Так, дослідженими у судовому засіданні доказами повністю доводиться що громадянка України - ОСОБА_9 , будучи прихильницею проросійських поглядів та ідей, підтримуючи збройну агресію рф проти України, умисно вчинила державну зраду в умовах воєнного стану, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці, шляхом надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, а саме: перебуваючи у м. Київ у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений час, але не пізніше 09.03.2022 року, за допомогою власного мобільного телефону з доступом до мережі Інтернет, використовуючи сім-картку мобільного оператора з номером НОМЕР_20 , а також заздалегідь встановлений у її мобільний телефон додаток для миттєвого обміну повідомленнями - месенджер «Telegram» під псевдонімом « ІНФОРМАЦІЯ_3 », долучилась до ворожого Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ім`я користувача: « ІНФОРМАЦІЯ_9 »), який був створений невстановленими досудовим розслідуванням особами з метою отримання та передачі представникам держави-агресора інформації щодо розміщення військовослужбовців, військової техніки, блокпостів Збройних Сил України, територіальної оборони, а також іншої вагомої інформації військового та стратегічного характеру, розголошення якої може завдати шкоди обороноздатності України.
		При цьому ОСОБА_9 , на переконання суду, достеменно усвідомлювала мету створення та функціонування вказаного ворожого Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ім`я користувача: « ІНФОРМАЦІЯ_9 », а саме - збір інформації, тобто обвинувачена чітко розуміла, що надіслана нею в бот інформація передається в тому числі і представникам військових підрозділів рф, що здійснюють наступальні дії на території м. Київ та Київської області. 
		Таким чином, ОСОБА_9 , діючи з прямим умислом та на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, вирішила сприяти країні агресору в завданні такої шкоди Україні шляхом передачі в зазначений ворожий Telegram-bot інформації щодо координат та місць розташування на території м. Київ блокпостів, військовослужбовців ЗСУ, військової техніки, територіальної оборони, а також іншої вагомої інформації. 
		 
		Суд вважає встановленим та доведеним те, що 13.03.2022 року о 12 год. 38 хв. обвинувачена, спочатку перебуваючи біля під`їзду до Головного управління розвідки Міністерства оборони України в районі Рибальського острову, що за адресою: АДРЕСА_14, здійснила фіксацію координат розташування блокпостів, передових позицій та фортифікаційних споруд, які були облаштовані військовослужбовцями з метою забезпечення укріплення позицій ГУР МО України. Потім, 13.03.2022 року, перебуваючи в м. Київ, здійснивши попередньо розвідку біля будівлі шкільного навчального закладу, школи І-ІІІ ступенів за №219 Оболонського району м. Київ, розташованого за адресою: АДРЕСА_15, та, побачивши, що у вказаній споруді перебувають військовослужбовці територіальної оборони, а на території обладнані блокпости та проведені маскувальні заходи, здійснила фіксацію координат розташування зазначеного місця розташування територіальної оборони.
		Далі, в цей же день о 18:03:11, вже перебуваючи у Вишгородському районі Київської області, ОСОБА_9 , систематизувавши відомості, отримані нею впродовж дня, передала вказану інформацію у ворожий Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2» у вигляді текстових повідомлень із зазначенням координат наступного змісту: «НОМЕР_26 в школе пункт териториальной обороны, на 2-х этажах окна заставлены мешками с песком и покрышками для стрелковых позиций. Рядом заграждения на дороге» та «НОМЕР_27 - существенные препятствия на дороге, перегорожена грузовыми ж/д вагонами НОМЕР_28 вокруг этого квартал перегорожен намертво».
		Судом також встановлено, що зібрана та передана ОСОБА_9 представнику іноземної держави інформація у вигляді текстових повідомлень із зазначенням координатне є інформацією із загальним доступом, становить першочерговий розвідувальний інтерес та спрямування спецслужб рф в умовах триваючої масштабної збройної агресії про місця знаходження блокпостів, військової техніки, військовослужбовців ЗС України, територіальної оборони, для здійснення вогневих атак, що могло заподіяти шкоду державній безпеці України, оскільки знижує ступінь захищеності даних об`єктів, підвищує їх диверсійну уразливість, може призвести до загрози життю і здоров`ю громадян.
		Суд вважає, що вказані умисні дії ОСОБА_9 були спрямовані саме на нанесення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України. 
		На думку суду, ОСОБА_9 своїми діями умисно надала допомогу представнику іноземної держави, з якою Україна перебуває у стані війни у проведенні підривної діяльності проти України. При цьому, надання допомоги ворогу в даному кримінальному провадженні є закінченим злочином, оскільки ОСОБА_9 , передавши вказану вище інформацію у вигляді текстових повідомлень із зазначенням координат у ворожий Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2»,виконала в інтересах ворога дії на шкоду Україні.
		Факт того, що обвинувачена вчинила інкриміноване їй кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України, будучи прихильницею проросійських поглядів та ідей, підтримуючи збройну агресію рф проти України, повністю підтверджується даними, що містяться у протоколі огляду від 13.06.2024 року вилученого у ОСОБА_9 під час обшуку належного їй мобільного телефону марки «Samsung Galaxy A54» з двома сім-картами НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , відповідно до якого остання 27.02.2022 року, тобто вже після початку повномасштабного вторгнення рф до України, зберігала у встановленому на цьому мобільному телефоні додатку Телеграм інформацію з посиланнями на Телеграм-канали, серед яких є і телеграм-канал « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що підтверджується зображенням за №39 на сторінці 12 зазначеного протоколу.
		Про ворожий характер Телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » свідчить інформація, яка з`являється при переході на нього і відображена на зображеннях за №45, №46, №47 та №48 на аркушах 13 - 14 вказаного протоколу огляду та інші докази, зокрема: протоколи огляду публікацій органів державної влади України від 18.10.2023 року та протокол огляду від 16.04.2024 року, що досліджені у судовому засіданні, а також покази свідка ОСОБА_14 . 
		Зазначена стороною обвинувачення мета Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_10» (ім`я користувача: « ОСОБА_18 »), а саме: отримання та передача представникам держави-агресора інформації щодо розміщення військовослужбовців, військової техніки, блокпостів ЗСУ, територіальної оборони, а також іншої вагомої інформації військового та стратегічного характеру чітко та однозначно вказана на зображеннях за №45, № НОМЕР_21 , № НОМЕР_22 та № НОМЕР_23 на аркуші 13, 14 протоколу огляду, вилучених у ОСОБА_9 мобільних телефонів. І таку мету обвинувачена не могла не розуміти. А це, в свою чергу, однозначно свідчить саме про умисне надання допомоги обвинуваченою представнику країні-агресору, при цьому  ОСОБА_9 достеменно усвідомлювала мету збору інформації вказаним телеграм-ботом. 
		Суд не погоджується з думкою сторони захисту про те, що вказані протоколи є неналежним та недопустимими доказами тому, що залучені спеціалісти не мають свідоцтва про надання висновків відповідного характеру та не попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 72 КПК України, а також з тих підстав, що зазначений сайт «ІНФОРМАЦІЯ_8 » є загальнодоступним, чинним кримінальним законодавством не передбачена відповідальність за відвідування подібних Telegram-bot, інформація, відображена в цих протоколах не має жодного відношення до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 111 КК України, оскільки ст. 71 КПК України зазначає, що спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації, пояснення, довідки, висновки та інші документи під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок, при цьому жодних вимог щодо обов`язкової наявності у спеціаліста відповідного свідоцтва, як вказує сторона захисту, вказана стаття не містить; відповідно до ст. 72 КПК України, спеціаліст дійсно несе відповідальність, встановлену законом за завідомо неправдивий висновок, в той же час жодного висновку, залучені під час досудового розслідування спеціалісти, під час проведених оглядів, не складали.
		Заперечення захисників про те, що зазначений Telegram-bot є загальнодоступним, відсутня відповідальність за його відвідування та про те, що оглянута в протоколах інформація не має значення у вказаному кримінальному провадженні суд теж відхиляє, як такі, що не заслуговують на увагу. Дійсно вказаний Telegram-bot є загальнодоступним, проте Центром протидії дезінформації при РНБО України на офіційному сайті повідомлено та застережено громадян про появу чергового бота, який збирає дані про ЗСУ, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_8 . Вказаний бот пропонує на правах анонімності повідомити інформацію про чисельність і розміщення військових та техніки. ОСОБА_9 не інкримінується відповідальність за відвідування вказаного Telegram-bot, а лише його використання для надання допомоги представнику держави-агресора. Також суд зазначає, що інформація, вказана у цих протоколах огляду у даному кримінальному провадженні враховуються судом у сукупності з іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		Суд не приймає до уваги посилання захисників обвинуваченої на те, що органом досудового розслідування не встановлено наявність чат-боту «ІНФОРМАЦІЯ_2», сам чат-бот « ІНФОРМАЦІЯ_2 » не оглядався ні судом, ні органом досудового розслідування, доступ до нього відсутній, оскільки такі посилання не відповідають дійсності. 
		Так, факт створення та існування ворожого Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_10» підтвердив в суді свідок ОСОБА_14 . Крім того, дослідженими судом листами заст. начальника ГУ контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму СБ України від 25.09.2023 року, від 19.10.2023 року та від 05.04.2024 року встановлено та підтверджено, що лютому 2022 року невстановленими особами з числа представників розвідувальних органів держави-агресора у загальнодоступному мобільному додатку Telegram, який дозволяє здійснювати обмін інформацією між користувачами (передавати аудіо-відеофайли, текстові повідомлення, гео-мітки тощо) створено частково автоматизований Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2», через який збиралась інформація щодо розташування, переміщення, місць дислокації сил та засобів ЗСУ та інших військових формувань, добровольчих формувань, що здійснювали захист України. Крім того, встановлено, що акумульована за допомогою Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2» інформація була передана військовим держави-агресора.
		Крім того, існування ворожого Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2» та його огляд підтверджується дослідженими судом протоколами огляду від 16.04.2024 року та від 18.10.2023 року.
		Суд вважає встановленим й той факт, що при вчиненні інкримінованого ОСОБА_9 правопорушення, остання використовувала власний мобільний телефон з сім-карткою мобільного оператора з номером НОМЕР_1 , а також заздалегідь встановлений у її мобільний телефон додаток для миттєвого обміну повідомленнями - месенджер «Telegram» під псевдонімом « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Так те, що мобільний телефон з цим номером мобільного оператора та аккаунтом під псевдонімом « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у месенджері «Telegram» на момент вчинення інкримінованих обвинуваченій дій і на момент проведення у неї обшуку належав саме їй свідчить сукупність досліджених судом доказів, а саме: протокол обшуку від 25.04.2024 року, відповідно до якого за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , у останньої під час обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді, виявлено та вилучено, зокрема, три мобільні телефони: «Samsung Galaxy A54», IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 , S/N: НОМЕР_10 з двома сім-картами НОМЕР_2 , НОМЕР_1 ; мобільний телефон «Samsung», IMEI 1: НОМЕР_11 , IMEI 2: НОМЕР_12 , з картою пам`яті «micro SD SanDisk Ultra» на 16 GB та сім-карткою з номером IMSI НОМЕР_13 ; мобільний телефон «Xiaomi», чорного кольору, в якому міститься сім-картка IMSI НОМЕР_14 . Під час огляду судом додатку до протоколу обшуку, а саме відеозапису вказаної слідчої дії встановлено, що підчас проведення у неї обшуку ОСОБА_9 підтвердила, що виявлені мобільні телефони з зазначеними сім-картками належать саме їй, як і не заперечувала належність їй ім`я користувача - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Протокол обшуку ОСОБА_9 підписала, жодних зауважень чи заперечень від неї не надійшло.
		Належність аккаунту ІНФОРМАЦІЯ_3 , з якого безпосередньо передавалася інформація у вигляді повідомлень із зазначенням координат до ворожого Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2» щодо розміщення військовослужбовців, військової техніки, блокпостів Збройних Сил України, територіальної оборони, а також іншої вагомої інформації військового та стратегічного характеру саме обвинуваченій ОСОБА_9 , підтверджується також дослідженими судом письмовими доказами: листами заст. начальника ГУ контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму СБ України від 25.09.2023 року, від 19.10.2023 року та від 05.04.2024 року; листом заст. начальника ГУ контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму СБ України від 13.06.2024 року; протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_9 марки «Samsung Galaxy A54», IMEI 1: НОМЕР_15 , IMEI 2: НОМЕР_16 з двома сім-картами НОМЕР_2 , НОМЕР_1 від 13.06.2024 року; протоколом огляду від 10.01.2024 року матеріалів негласної слідчої (розшукової) дії, збережених на матеріальних носіях інформації, не таємно, що є додатком до протоколу НСРД від 24.10.2023 року, а також показами допитаних судом свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
		Так, суд погоджується з твердженнями сторони обвинувачення про те, що належність аккаунту ІНФОРМАЦІЯ_3  саме обвинуваченій підтверджується протоколом огляду від 13.06.2024 року, зокрема, наявними у ньому зображеннями за №49, №50, №51 та №52 на сторінках 14 та 15 протоколу, на яких зафіксована переписка, датована ще 08.07.2022 року з особою, яка підписана як « ОСОБА_26 » і яка звертається до власника цього аккаунта, чітко прописуючи її ім`я « ОСОБА_27 » (зображення за №52 на сторінці 15 протоколу огляду), а власник аккаунту зазначає про іншу особу на ім`я ОСОБА_28 (саме так звуть чоловіка обвинуваченої, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_24 від 08.02.2008 року та копією паспорта ОСОБА_29 серії СО за №544180 (а.с.33-35, т.3).
		При цьому суд не бере до уваги посилання сторони захисту на те що в об`єкті огляду в протоколі від 13.06.2024 року - телефоні «Samsung GALAXY A30s», вилученому під час обшуку у обвинуваченої за її місцем проживання, інформації, яка б мала значення у вказаному кримінальному провадженні не отримано, а це саме той апарат, що використовувався ОСОБА_9 в березні 2022 року з сім-картою НОМЕР_1 , оскільки судом встановлено, що ст. оперуповноваженим СБ України ОСОБА_15 оглядалися два мобільних телефони, вилучені у обвинуваченої під час обшуку і дійсно оглядом мобільного телефону «Samsung Galaxy A30s» інформації не виявлено, але це жодним чином не спростовує фактів, виявлених під час огляду мобільного телефону обвинуваченої «Samsung Galaxy A54». Зазначений протокол огляду, як чітко видно з його змісту, стосується не лише абонентського номеру мобільного телефону, а і назви та імені користувача месенджера Телеграм « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та «ІНФОРМАЦІЯ_17», що безпосередньо фігурує у формулюванні обвинувачення, а тому прямо підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні. 
		 
		Крім того, сторона захисту зазначала, що протокол огляду від 10.01.2024 року, складений ст. оперуповноваженим СБ України ОСОБА_15 матеріалів негласної слідчої (розшукової) дії, збережених на матеріальних носіях інформації, не таємно, що є додатком до протоколу НСРД від 24.10.2023 року містить інформацію про 09, 10, 14 та 22 березня 2022 року, в той час, як ОСОБА_9 висунуто обвинувачення за події 13.03.2022 року, інші дати їй не інкримінуються. Суд встановив, що таке зауваження захисників обвинуваченої не відповідає дійсності, оскільки ретельно оглянувши зміст зазначеного протоколу судом встановлено, що він містить інформацію (зображенням за №5 на 3 аркуші вказаного протоколу) про те, що 13.03.2022 року о 18:03:11 обвинувачена надіслала до ворожого Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2» повідомлення із зазначенням координат. 
		Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 265 КПК України - зміст інформації, що передається особами через електронні комунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації. Зміст інформації, одержаної внаслідок здійснення зняття відомостей з електронних інформаційних систем або їх частин, фіксується на відповідному носієві особою, яка здійснювала зняття у спосіб, що забезпечує обробку, збереження або передання інформації. 
		Також ч. 2 ст. 93 КПК України передбачає, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів в тому числі і шляхом проведення НСРД. 
		Отже, дані протоколу огляду від 10.01.2024 року є доказами у даному кримінальному провадженні, зібрані уповноваженою особою у спосіб, передбачений Законом України «Про ОРД» та чинним КПК України.
		Суд не приймає до уваги як належні доводи захисників обвинуваченої про те, що аккаунт під псевдонімом « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у месенджері «Telegram» не міг використовуватися ОСОБА_9 для вчинення нею інкримінованих дій саме 13.03.2022 року, оскільки на момент проведення обшуку за адресою проживання обвинуваченої 25.04.2024 року він був встановлений у її мобільному телефоні «SAMSUNG GALAXY A54 5G», який придбаний у 2023 році у Казахстані, тобто вже після вчинення вказаних дій. Крім того, аккаунт під псевдонімом « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у месенджері «Telegram», відповідно до протоколу огляду від 13.06.2024 року був прив`язаний до номеру мобільного телефону НОМЕР_2 , який відповідно до поданих стороною захисту документів, також був придбаний у республіці Казахстані 13.07.2023 року.
		Суд вважає, що подані стороною захисту документи на підтвердження факту придбання цього мобільного телефону та абонентського номеру у 2023 році не спростовують факту використання ОСОБА_9 саме цього аккаунту під псевдонімом « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у месенджері «Telegram» у спілкуванні з особою « ОСОБА_20 » ще у липні 2022 року, тобто за рік до придбання мобільного телефону і абонентського номеру у республіці Казахстан, з якими на момент проведення обшуку пов`язаний саме цей аккаунт під псевдонімом « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у месенджері «Telegram». 
		Крім того, ретельно вивчивши наданий стороною захисту висновок спеціаліста ОСОБА_24 , доктора технічних наук, доцента, професора кафедри кібербезпеки НУ «Одеська юридична академія», виготовлений на запит захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8 , попередженого про відповідальність, встановлену законом про завідомо неправдивий висновок, суд встановив, що ім`я користувача « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в Телеграмі має бути унікальним, але можливо створення схожих імен за рахунок зміни символів або зміни регістру літер, існують подібні імена, що виглядають схоже, завдяки заміні символів або заміни регістру літер. В Телеграмі можуть існувати схожі варіанти через заміну окремих символів (латинських букв на цифри або візуально подібні знаки). Ім`я користувача зазначається в Телеграмі з метою можливості контакту з особою, у випадку наявності відомостей назви такого користувача за відсутності його номеру мобільного телефону. Телеграм вимагає унікальних юзернеймів, але допускає схожі варіанти через заміну символів, що дозволяє створювати варіації, які виглядають подібно, але є технічно різними, таким чином можливо багато варіантів схожих імен, але створених за допомогою заміни літер, цифр та інших символів. 
		 
		Звичайним порівнянням літер та знаків написання імені користувача « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та « ОСОБА_17 » на зображенні за №6 сторінки 3 протоколу огляду мобільних телефонів від 13.06.2024 року, які вилучені у обвинуваченої ОСОБА_9 , з літерами та знаками написання імені користувача у протоколі огляду від 10.01.2024 року матеріалів негласної слідчої (розшукової) дії, збережених на матеріальних носіях інформації, що є додатком до протоколу НСРД від 24.10.2023 року (зображення за №162 на аркуші 82 протоколу, зображення за №167 на аркуші 84 протоколу, зображення за №169 на аркуші 85 протоколу), протоколі огляду від 12.02.2024 року інформації оператора мобільного зв`язку (зображення на аркуші за №8 протоколу) стає абсолютно очевидним, що жодних замін символів на цифри або візуально подібні знаки чи заміни регістру літер не відбувалося. А відтак, суд вважає доведеним той факт, що саме з аккаунту «ІНФОРМАЦІЯ_17», який має ім`я користувача « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і були направлені повідомлення з інформацією щодо розміщення військовослужбовців, військової техніки, блокпостів Збройних Сил України, територіальної оборони, а також іншої вагомої інформації військового та стратегічного характеру.        Крім того, відповідаючи на питання про способи, за допомогою яких можливо встановити приналежність аккаунту в Телеграм певній особі спеціаліст ОСОБА_24 однозначно зазначає, що окрім прив`язки конкретного аккаунту до номеру мобільного телефону, яким користується певна особа, є і інший спосіб, який як раз і полягає у аналізі активності (включаючи повідомлення, фото, відео або інші персональні дані), які можуть вказувати на конкретну особу. 
		Суд погоджується з прокурором про те, що версія сторони обвинувачення про використання саме цього аккаунту з прив`язкою до іншого абонентського номеру НОМЕР_1 у мобільному телефоні «SAMSUNG GALAXY A30s», який також вилучений у ОСОБА_9 під час обшуку, залишається єдино спроможною, а розбіжності у абонентських номерах та мобільних пристроях пояснюється фактом перевстановлення додатку Телеграм з одного пристрою на інший та зміною абонентського номеру, до якого прив`язаний аккаунт під псевдонімом « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у месенджері «Telegram», а саме: з номеру НОМЕР_1 на номер НОМЕР_2 . Зі змісту протоколу огляду від 13.06.2024 року, а саме зображення за №6 на сторінці 3 під номером мобільного телефону зазначена можливість зміни номеру мобільного телефону замість того, який прив`язаний до цього аккаунту в момент спостереження.
		Крім того, сторона захисту просила визнати протоколи огляду від 12.02.2024 року інформації, що міститься на оптичних носіях інформації з написом «ВФ України» та «Lifecell», якими виявлено інформацію про користування ОСОБА_9 номерами мобільних телефонів: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення, зокрема інформації щодо її місцеперебування, відповідно до прив`язки до базових станцій стільникового зв`язку мобільного оператора недостовірними та недопустимими доказами тому, що вони: отримані не в порядку, встановленому законом; в них є відмінність першочергової інформації; співробітник СБ України, що проводив вказані слідчі дії не є спеціалістом та не має відповідної освіти; ОСОБА_9 інкримінуються події одного дня - 13.03.2022 року; працівником СБ України оглянуто інформацію, що міститься на оптичному носії з написом «ВФ України», електронна роздруківка якого містить інформацію про мобільні телефони: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , що отримана від ПрАТ «ВФ Україна» та, на думку сторони захисту підтверджує, що обвинувачена не могла перебувати в районі школи, здійснювати розвідку, скоріш за все абонент швидко рухався на транспорті в сторону м. Вишгород в протилежній стороні від м. Київ; з роздруківки вбачається, що абонент за НОМЕР_25 13.03.2022 року не використовував мережу Телеграм та взагалі мобільний телефон о 18 год. 03 хв.; у вказаній роздруківці мобільних абонентів відсутня інформація про надання інформації до Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2»; роздруківкою мобільного оператора «ВФ Україна» підтверджується, що номер мобільного оператора НОМЕР_4 активовано 22.07.2023 року і саме цей номер нібито використовувався обвинуваченою в березні 2022 року для передачі інформації Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2»; не зрозуміло як складена схема з графічним відображенням базових станцій стільникового зв`язку мобільного оператора «Lifecell» та умовних секторів, оскільки роздруківка надана мобільним оператором стільникової мережі «ВФ Україна».
		Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України - доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому критеріями допустимості доказів є: належне процесуальне джерело (ч. 2 ст. 84 КПК України містить вичерпний перелік процесуальних джерел доказів, який розширеному тлумаченню не підлягає); належний суб`єкт збирання доказів (докази можуть бути зібрані тільки тими суб`єктами, які згідно з нормами  КПК мають на це право); належна процесуальна форма (встановлений КПК порядок здійснення кримінального провадження в цілому і проведення окремих процесуальних дій). Отже, допустимість доказів, як ознака їх якості визначається нормами КПК. Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.
		Суд не погоджується з позицією сторони захисту щодо недостовірності та недопустимості зазначених протоколів тому, що діючий КПК України не передбачає можливості визнання доказу недостовірним, а лише неналежним чи недопустимим. Підстав вважати, що вказані протоколи отримані не в порядку, встановленому законом теж не має, оскільки оглянута співробітником СБ України інформація була отримання шляхом тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвал слідчого судді. Суд вважає вказані протоколи належними доказами, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у вказаному провадженні та мають значення для нього, а саме інформацію про користування ОСОБА_9 номерами мобільних телефонів: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , на момент вчинення нею зазначеного кримінального правопорушення, зокрема інформацію щодо її місцеперебування, відповідно до прив`язки до базових станцій стільникового зв`язку мобільного оператора. Судом встановлено, що відомості, відображені в цих протоколах, добуті із законного процесуального джерела доказів, протоколи складені належним суб`єктом отримання доказів, у належному процесуальному порядку, із належною фіксацією ходу і результатів слідчої дії, відповідно до вимог КПК України. Дії органу досудового розслідування, зафіксовані відповідно до норм КПК України та ніяким чином не перешкоджали забезпеченню та реалізації прав і свобод обвинуваченої.
		Що стосується посилання захисників на те, що ст. оперуповноважений СБ України, який проводив вказану слідчу дію не міг її проводити тому, що не є спеціалістом, суд теж відхиляє, як неспроможні, оскільки ст. 71 КПК України надає право стороні кримінального провадження залучати спеціаліста, а не встановлює обов`язок такого залучення. Твердження сторони захисту про те, що огляд інформації потребує спеціальних знань та навичок є лише припущенням та не ґрунтується на встановлених судом фактах. Виявлені під час розгляду вказаного провадження судом технічні помилки при складанні цих протоколів є фактично описками, причина появи яких зазначена допитаним судом свідком ОСОБА_15 і не можуть слугувати підставою для визнання цих доказів недопустимими чи неналежними, оскільки зафіксована в них інформація підтверджується іншими об`єктивними доказами, дослідженими у судовому засіданні (зокрема дослідженим оптичним носієм з інформацією оператора мобільного зв`язку).
		У своїй постанові у справі за №318/2921/18 від 01.12.2020 року Верховний Суд зазначив, що норми ст. 87 КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість, закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
		Окрім цього, у постанові від 25.09.2018 року у справі за №210/4412/15-к Верховний Суд зазначив, що перелік діянь, які передбачені у ст. 87 КПК України, як підстави для визнання фактичних даних недопустимими, як докази, не є вичерпним і становить собою порушення фундаментальних гарантій, що дає певний орієнтир для визначення змісту поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік. У кожному конкретному випадку суд, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження. Тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.
		Факт знаходження обвинуваченої 13.03.2022 року о 12 год. 38 хв. біля під`їзду до Головного управління розвідки Міністерства оборони України (далі - ГУР МО України) в районі Рибальського острову, за адресою: м. Київ, вул. Електриків, буд. 33 та 13.03.2022 року біля будівлі шкільного навчального закладу, школи І-ІІІ ступенів за №219 Оболонського району м. Київ, розташованого за адресою: Оболонський проспект 2Б підтверджено дослідженими судом протоколами від 12.02.2024 року огляду інформації, що міститься на оптичному носії інформації з написом «ВФ України» та «Lifecell», якими виявлено інформацію про користування ОСОБА_9 номерами мобільних телефонів: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення, зокрема інформації щодо її місцеперебування, відповідно до прив`язки до базових станцій стільникового зв`язку мобільного оператора та показами свідка ОСОБА_15 .
		При цьому суд приймає до уваги, що глибина сектору, в якому перебувала ОСОБА_9 з мобільним телефоном, яким на момент вчинення вказаного кримінального провадження користувалася відповідно до прив`язки до базових станцій стільникового зв`язку мобільних операторів, як зазначено в протоколах огляду від 12.02.2024 року, може досягати до 7 км або більше, проте вважає, що факт перебування 13.03.2022 року обвинуваченої за місцем розташування вищевказаних військових об`єктів саме з метою збору даних про їх географічні координати є доведеним, оскільки переміщення мобільного телефону обвинуваченої у першій половині дня - 13.03.2022 року зафіксовано за місцями обох військових об`єктів, а о 18 год. 03 хв. того ж самого дня нею здійснено передачу текстових повідомлень з географічними координатами вказаних військових об`єктів до ворожого Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2» з аккаунту «ІНФОРМАЦІЯ_17» під псевдонімом « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який належить обвинуваченій, що підтверджується сукупністю доказів досліджених судом.
		Знаходження за вказаними адресами Головного управління розвідки Міністерства оборони України та будівлі навчального закладу - школи за №219, в якій перебували військовослужбовці територіальної оборони, розташування за вказаними адресами блокпостів, передових позицій та фортифікаційних споруд, облаштованих військовослужбовцями, з метою укріплення позицій, підтверджено як показами допитаного судом свідка ОСОБА_13 так і письмовими доказами, а саме: листом директора школи І-ІІІ ступенів за №219 Оболонського району м. Київ за №01-28/19 від 01.03.2024 року на запит слідчого ГСУ СБ України, а також протоколом огляду від 29.01.2024 року.
		Крім того, згідно з листом першого заступника начальника ГУР МО України від 11.03.2024 року на запит ГСУ СБ України, в лютому-березні 2022 року в найближчій прилеглій місцевості до зазначених географічних координат співробітниками ГУР МО разом з іншими військовими формуваннями здійснювалася організація та спорудження блокпостів, передових позицій та інших фортифікаційних споруд. Передача інформації про місце розташування фортифікаційних споруд, які знаходилися в лютому-березні 2022 року за вказаними географічними координатами представникам держави, що здійснює збройну агресію пороти України, в умовах воєнного стану могла нанести загрозу національній безпеці та обороноздатності України.
		Судом встановлено, що користувачем  ОСОБА_9  під псевдонімом « ІНФОРМАЦІЯ_3 » аккаунту « ОСОБА_17 », який належить обвинуваченій ОСОБА_9  у месенджері Телеграм, 13.03.2022 року об 18:03:11 передана інформація у Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2» у вигляді повідомлення із зазначенням координат, у вигляді текстового повідомлення наступного змісту: «НОМЕР_26 в школе пункт териториальной обороны, на 2х этажах окна заставлены мешками с песком и покрышками для стрелковых позиций. Рядом заграждения на дороге» та «НОМЕР_27 - существенные препятствия на дороге, перегорожена грузовыми ж/д вагонами НОМЕР_28 вокруг этого квартал перегорожен намертво».
		Наведене підтверджується протоколом огляду матеріалів негласної слідчої (розшукової), що збережені на матеріальних носіях інформації - компакт-дисках, не таємно, що є додатком до протоколу НСРД за №5/7/6-10449 від 24.10.2023 року; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 24.10.2023 року; протоколами від 12.02.2024 року огляду інформації про користування ОСОБА_9 номерами мобільних телефонів: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення, зокрема, інформації щодо її місцеперебування, відповідно до прив`язки до базових станцій стільникового зв`язку мобільного оператора.
		Сторона захисту зазначає про те, що ОСОБА_9 не використовувала в цей час, а саме 13.03.2022 року о 18 год. 03 хв. інтернет з номеру НОМЕР_1 , а отже не могла здійснити відправлення інформації через месенджер без використання інтернету.
		Суд не погоджується з твердженням захисників обвинуваченої про неможливість передачі текстових повідомлень обвинуваченою до ворожого Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_10» про вказані військові об`єкти через відсутність 13.03.2022 року о 18 год. 03 хв. відомостей у роздруківці ПрАТ «ВФ України» щодо користування мобільним інтернетом з мобільного телефону НОМЕР_1 , який належить обвинуваченій. Сучасні інформаційні технології дозволяють здійснити інтернет-з`єднання без використання мобільного інтернету: шляхом використання провідного інтернет-зв`язку, із використанням технологій wi-fi, шляхом створення точки доступу до інтернету через інший пристрій тощо. Разом з тим, судом під час розгляду зазначеного кримінального провадження встановлено та підтверджено доказами, що вищевказані текстові повідомлення відправлені саме 13.03.2022 року о 18 год. 03. хв. до ворожого Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2» з аккаунту «ІНФОРМАЦІЯ_17» під псевдонімом « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який належить обвинуваченій. 
		Суд звертає увагу на те, що надсилати повідомлення з такою інформацією без долучення до ворожого Telegram-bot «ІНФОРМАЦІЯ_2» (ім`я користувача: « ОСОБА_18 ») очевидно не можливо.
		Інші доводи клопотання сторони захисту втратили свою актуальність, зважаючи на використання стороною обвинувачення права на зміну обвинувачення в суді. 
		Так, під час розгляду зазначеного кримінального провадження, прокурор відповідно до вимог ст. 338 КПК України дійшов до переконання, що обвинувачення потрібно змінити в частині відомостей про номер мобільного телефону обвинуваченої, який використовувався нею при відправленні повідомлень з координатами та місцями розташування на території м. Київ блокпостів, військовослужбовців ЗСУ, військової техніки та іншої вагомої інформації. Крім того, зміні підлягав і час здійснення обвинуваченою фіксації координат розташування блокпостів, позицій та фортифікаційних споруд, що були облаштовані військовослужбовцями, з метою забезпечення укріплення позицій ГУР МО України, територіальної оборони в навчальному закладі на території Оболонського району в м. Київ. 
		При цьому суд звертає увагу на те, що в даному випадку зміна обвинувачення стосувалася лише уточнення окремих фактичних обставин, при цьому правова кваліфікація діяння не змінена, нові обставини, викладені прокурором у зміненому обвинуваченні, жодним чином не ускладнюють становище обвинуваченої (не збільшують обсяг обвинувачення, не стосуються обтяжуючих факторів), сторона захисту мала можливість і реалізувала своє право, підготувавшись до захисту проти зміненого прокурором обвинувачення, а відтак така зміна не може вважатися такою, що погіршує становище обвинуваченої, відповідно до ч. 2 ст. 338 КПК України. 
		Суд приходить до висновку, що надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню; ними встановлено подію кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченої та інші обставини, зазначені у ст. 91 КПК України; вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України: жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.
		Відтак, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про доведеність вини  ОСОБА_9  у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянкою України на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, шляхом надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненого в умовах воєнного стану.
		Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особа винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винної, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень ст. 66, ст. 67 КК України.
		Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
		У відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. 
		При цьому, суд враховує також, що одним із проявів верховенства права, що закріплений у ст. 8 КПК України, є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі і на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року за №15-рп/2004 у справі за №1-33/2004.
		Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Пленум Верховного Суду України за №7 від 24.10.2003 року роз`яснює, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України  стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		Так, відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої та відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої - судом не встановлено.
		При призначенні покарання обвинуваченій суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, щовчинено проти основ національної безпеки України, в тяжкий для країни час, в умовах воєнного стану, повномасштабного вторгнення держави-агресора, що є найбільш небезпечним посяганням на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність, незалежність країни, її конституційний лад, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого; відсутність поранених та загиблих від її злочинних дій; бере суд до уваги і дані про особу обвинуваченої, а саме те, що ОСОБА_9 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, одружена, раніше не судима, суд враховує також думку прокурора, який просив призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацією майна, позицію обвинуваченої та захисників, що наполягали на виправданні ОСОБА_9 .
		Таким чином, враховуючи все зазначене, відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, згідно якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що обвинуваченій необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, оскільки інші види покарання не будуть мати впливу на її виправлення, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у вигляді виправлення особи та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженою так і іншими особами. 
		Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
		Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Крім того, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання в тому числі і про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт. 
		Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Київа, датованою 03.05.2024 року було накладено арешт на майно: 
		-мобільний телефон «Samsung Galaxy A54», IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 , S/N: НОМЕР_10 з двома сім-картами НОМЕР_2 , НОМЕР_1 ; 
		- мобільний телефон «Samsung», IMEI 1: НОМЕР_11 , IMEI 2: НОМЕР_12 , з картою пам`яті «micro SD SanDisk Ultra» на 16 GB та сім-карткою з номером IMSI НОМЕР_13 ;
		-ноутбук «Lenovo» ideaPad L340151RH, з зарядним пристроєм;
		-мобільний телефон «Xiaomi», чорного кольору, в якому міститься сім-картка IMSI НОМЕР_14 .
		Зі змісту вказаної ухвали слідує, що арешт накладений з метою забезпечення збереження речових доказів. Суд вважає за необхідне, при ухваленні вироку, скасувати накладений під час досудового розслідування вказаного провадження арешт на телефон «Xiaomi» з сім-картоюта ноутбук з зарядним пристроєм ОСОБА_9 , оскільки в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
		Що стосується мобільного телефону «Samsung Galaxy A54», IMEI 1:  НОМЕР_8 , IMEI 2:  НОМЕР_9 , S/N:  НОМЕР_10  з двома сім-картами  НОМЕР_2 ,  НОМЕР_1  та мобільного телефону «Samsung», IMEI 1:  НОМЕР_11 , IMEI 2:  НОМЕР_12 , з картою пам`яті «micro SD SanDisk Ultra» на 16 GB та сім-карткою з номером IMSI  НОМЕР_13 , якібули пристосовані та використані обвинуваченою, як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, вони підлягають безоплатному примусовому вилученні у власність держави, арешт накладений на них, скасуванню не підлягає.
		Крім того, відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, що датована 01.05.2024 року накладено арешт на будинок, загальною площею 118,3 кв/м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, площею 0,1507 га, кадастровий номер 3222481201:01:005:0019; квартиру, загальною площею 37,4 кв/м, за адресою: АДРЕСА_4 із забороною розпорядження зазначеним вище майном ОСОБА_9 та будь-яким іншим особам, а також вчинення дій щодо його відчуження. Так, зі змісту вказаної ухвали слідує, що арешт накладений на майно, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна. З огляду на призначення ОСОБА_9 додаткового покарання у вигляді конфіскації належного їй на праві власності майна, арешт на вказані будинок, квартиру та земельну ділянку, слід залишити чинним до фактичного виконання вироку суду в частині конфіскації належного обвинуваченій на праві власності майна.
		Відповідно до ст. 96-1 КК України - спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		 
		На підставі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України - спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
		Частина 9 ст. 100 КПК України передбачає, що  питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому, гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. 
		Враховуючи те, що ОСОБА_9 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України, за допомогою використання мобільного телефону «Samsung GALAXY A30s» з сім-карткою НОМЕР_1 , які є знаряддями вчинення цього злочину, а мобільний телефон «Samsung Galaxy A54» з сім-карткою  НОМЕР_2 зберегли на собі сліди вчинення правопорушення, суд вважає необхідним застосувати, на підставі ст. 96-1, ст. 96-2 КК України до вказаних речових доказів спеціальну конфіскацію. Оскільки суд дійшов висновку про спеціальну конфіскацію зазначених телефонів з сім-картками, а саме у їх безоплатному примусовому вилученні у власність держави, арешт накладений на них, скасуванню не підлягає.
		При цьому суд враховує те, що мобільний телефон «Samsung GALAXY A30s», IMEI 1: НОМЕР_11 , IMEI 2: НОМЕР_12 , з картою пам`яті «micro SD SanDisk Ultra» на 16 GB та сім-карткою з номером IMSI НОМЕР_13 та сім-картка НОМЕР_1 безпосередньо використовувались обвинуваченою при вчиненні нею злочину 13.03.2022 року, тобто є знаряддями вчинення кримінального правопорушення. Мобільний телефон «Samsung Galaxy A54» з сім-карткою  НОМЕР_2 , незважаючи на те, що були придбані ОСОБА_9 в 2023 році, є матеріальними об`єктами, що зберегли на собі сліди та містять відомості, які використані як докази фактів та обставин, встановлених під час розгляду цього кримінального провадження, оскільки судом було встановлено та доведено, що ОСОБА_9 здійснено перевстановлення додатку Телеграм з мобільного телефону «Samsung GALAXY A30s» на мобільний телефон «Samsung Galaxy A54» та змінено абонентський номер, до якого прив`язаний аккаунт під псевдонімом « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у месенджері «Telegram», а саме: з номеру НОМЕР_1 на номер НОМЕР_2 .
		Судом встановлено, що ОСОБА_9 затримана 25.04.2024 року, згідно протоколу затримання. 26.04.2024 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який потім неодноразово, за клопотанням прокурора, продовжувався, остаточно ухвалою суду від 28.05.2025 року по 26.07.2025 року включно, з визначенням обвинуваченій застави - 3 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 084 000 грн., яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління ДСА України у Київській області. Оскільки ОСОБА_9 судом призначене покарання у виді позбавлення волі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слід залишити без змін, до набрання цим вироком законної сили. В той же час, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення обвинуваченої підлягає зарахуванню у строк покарання з розрахунку день за день.
		Цивільний позов не заявлено.
		Процесуальні витрати за проведення у цьому кримінальному провадженні експертиз відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 128, 129, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_9 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити їй покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією майна, яке є власністю засудженої.
		 
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_9 , залишити без змін, до набрання вироком законної сили.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 у строк покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі, строк її попереднього ув`язнення, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, починаючи з моменту її затримання - 25.04.2024 року і до набрання цим вироком законної сили.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
		Арешт, накладенийухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Київ від 03.05.2024 року на: ноутбук «Lenovo» ideaPad L340151RH, з зарядним пристроєм; мобільний телефон «Xiaomi», чорного кольору, в якому міститься сім-картка IMSI НОМЕР_14 - скасувати.
		Відповідно до положень ст. 100 КПК України речові докази, а саме: 
		- ноутбук «Lenovo» ideaPad L340151RH, з зарядним пристроєм; мобільний телефон «Xiaomi», чорного кольору, в якому міститься сім-картка IMSI НОМЕР_14 - повернути ОСОБА_9 .
		Арешт, накладенийухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Київ від 03.05.2024 року на: мобільний телефон «Samsung», IMEI 1: НОМЕР_11 , IMEI 2: НОМЕР_12 , з картою пам`яті «micro SD SanDisk Ultra» на 16 GB та сім-карткою з номером IMSI НОМЕР_13 ; мобільний телефон «Samsung Galaxy A54», IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 , S/N: НОМЕР_10 з двома сім-картами НОМЕР_2 , НОМЕР_1 - залишити без змін.
		На підставі ст. 96-1, ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та примусово безоплатно вилучити у власність держави:
		- мобільний телефон «Samsung», IMEI 1: НОМЕР_11 , IMEI 2: НОМЕР_12 , з картою пам`яті «micro SD SanDisk Ultra» на 16 GB та сім-карткою з номером IMSI НОМЕР_13 ; 
		- мобільний телефон «Samsung Galaxy A54», IMEI 1: НОМЕР_8 , IMEI 2: НОМЕР_9 , S/N: НОМЕР_10 з двома сім-картками НОМЕР_2 , НОМЕР_1 .
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Київ від 01.05.2024 року на: будинок, загальною площею 118,3 кв/м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, площею 0,1507 га, кадастровий номер 3222481201:01:005:0019; квартиру, загальною площею 37,4 кв/м, за адресою: АДРЕСА_4 із забороною розпорядження зазначеним вище майном ОСОБА_9 та будь-яким іншим особам, а також вчинення дій щодо відчуження вказаного майна - залишити без змін, до фактичного виконання вироку суду в частині конфіскації майна, яке є власністю засудженої.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захисникам та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
		 
		 
		 
		Колегія суддів:
		Головуюча                                                         суддя ОСОБА_1 
		Члени колегії:                                                суддя ОСОБА_2 
		                                                                       суддя ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...