Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/12464/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 24.07.2025. Зареєстровано: 25.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2025.
Дата набрання законної сили: 24.07.2025
Номер судового провадження: К/990/31281/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 липня 2025 року 
		м. Київ
		справа № 380/12464/22
		адміністративне провадження № К/990/31281/23 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Стародуба О.П.,
		суддів: Єзерова А.А.,  Кравчука В.М., 
		розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 (суддя Коморний О.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 (судді Ільчишин Н.В., Гуляк В.В., Довгополов О.М.)
		у справі №380/12464/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Заступника міського голови з містобудування Зубача Любомира Львовича, Державного підприємства «Дія», Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії. 
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
		У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:
		1) визнати протиправними дії Львівської міської ради з віднесення пункту 36 розділу II Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, що затверджене ухвалою Львівської міської ради №1081 від 08.07.2021 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» повноваження з «Надання (затвердження) містобудівних умов та обмежень на проектування об`єктів будівництва на нове будівництво, реконструкцію, реставрацію об`єктів архітектури і містобудування, зокрема у межах історичного ареалу м. Львова» до компетенції Виконавчого комітету Львівської міської ради;
		2) зобов`язати Львівську міську раду підготувати ухвалу та винести її на розгляд ради щодо розмежування між виконавчими органами Львівської міської ради повноваження з «Надання (затвердження) містобудівних умов та обмежень на проектування об`єктів будівництва на нове будівництво, реконструкцію, реставрацію об`єктів архітектури і містобудування, зокрема у межах історичного ареалу м. Львова» та віднесення даного повноваження до відання виконавчого органу з питань архітектури, керівником якого, за посадою, є головний архітектор Львівської міської ради;
		3) визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття пункту 36 розділу II Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, що затверджене ухвалою Львівської міської ради №1081 від 08.07.2021 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» повноваження з «Надання (затвердження) містобудівних умов та обмежень на проектування об`єктів будівництва на нове будівництво, реконструкцію, реставрацію об`єктів архітектури і містобудування, зокрема у межах історичного ареалу м. Львова»;
		4) визнати протиправними дії Виконавчого комітету Львівської міської ради та заступника міського голови з містобудування Зубача Любомира Львовича щодо розгляду заяви ОСОБА_1 на видачу містобудівних умов та обмежень від 12.07.2022, що зареєстрована в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за номером MU01:1256-8159-9407-9007;
		5) зобов`язати виконавчий комітет Львівської міської ради та заступника міського голови з містобудування Зубача Любомира Львовича до вчинення дій із вилучення запису про відмову ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов та обмежень, з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;
		6) зобов`язати Державне підприємство «Дія» та Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України вилучити запис про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень ОСОБА_1 в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва та внести запис про те, що проектування об`єкта будівництва здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні та обмежень у використанні земель, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини» у зв`язку з ненаданням уповноваженим органом містобудування та архітектури містобудівних умов та обмежень;
		7) визнати протиправним та скасувати Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №581 від 22.07.2022 «Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію існуючих нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 під заклад торгівлі та житлову квартиру з розширенням за рахунок надбудови».
		В обґрунтування позовних вимог покликалась на те, що надання Виконавчому комітету Львівської міської ради повноваження згідно п. 36 розділу II Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради суперечить частині 3 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Також покликалась на те, що виконавчим органом має бути окремий виконавчий орган міської ради, за умови визначення його Львівською міською радою виконавчим органом з питань архітектури в розумінні статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», реєстрації його як юридичної особи та призначення його керівником головного архітектора міста Львова.
		Також покликалась на те, що перелік підстав для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є вичерпним, тому відмова у наданні містобудівних умов та обмежень не містить жодної аргументації, а формальне посилання на невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні є недоведеним.
		ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить нежитлове приміщення з індексами: 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, площею 76,5 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 .
		12.07.2022 позивачка звернулася через Єдині державні електронні системи у сфері будівництва зі зверненням про надання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію існуючих нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 під заклад торгівлі та житлову квартиру з розширенням за рахунок надбудови, яка зареєстрована за номером MU01:1256-8159-9407-9007.
		Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради №581 від 22.07.2022 «Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію існуючих нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 під заклад торгівлі та житлову квартиру з розширенням за рахунок надбудови» позивачу відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію існуючих нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 під заклад торгівлі та житлову квартиру з розширенням за рахунок надбудови, оскільки відповідно до пункту 3 частини 4 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» беручи до уваги невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні: будівля на АДРЕСА_1 розташована в зоні Ж-2 - зона малоповерхової квартирної житлової забудови та частково в зоні ТР-2 - зона транспортної інфраструктури (вулична мережа), відповідно до плану зонування територій (зонінгу) Личаківського району, затвердженого ухвалою міської ради від 25.01.2018 №2914 та плану зонування території м. Львова (зонінг): Том 1 Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка, затвердженого ухвалою міської ради від 25.01.2018 №2914 .
		Ухвалою Львівської міської ради №507 від 26.05.2016 «Про визначення уповноваженого органу містобудування та архітектури з питань видачі містобудівних умов та обмежень» визначено виконавчий комітет Львівської міської ради спеціально-уповноваженим органом містобудування та архітектури з питань видачі містобудівних умов та обмежень.
		08.07.2021 Львівською міською радою прийнято ухвалу №1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради».
		Пунктом 36 розділу ІІ «Повноваження виконавчого комітету» ухвали №1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» встановлено: «Надання (затвердження) містобудівних умов та обмежень на проектування об`єктів будівництва на нове будівництво, реконструкцію, реставрацію об`єктів архітектури і містобудування, зокрема у межах історичного ареалу м. Львова».
		Позивачка, вважаючи пункт 36 розділу ІІ «Повноваження виконавчого комітету» ухвали №1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» протиправним і нечинним, та таким, що тягне за собою розгляд заяви про видачу містобудівних умов та обмежень неуповноваженим виконавчим органом Львівської міської ради, звернулася до суду.
		КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023, позов задоволено частково.
		Визнано протиправним та нечинним пункту 36 розділу II Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, що затверджене ухвалою Львівської міської ради №1081 від 08.07.2021 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради».
		Визнано протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради №507 від 26.05.2016 «Про визначення уповноваженого органу містобудування та архітектури з питань видачі містобудівних умов та обмежень».
		Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №581 від 22.07.2022 «Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні містобудівних умов та обмежень на реконструкцію існуючих нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 під заклад торгівлі та житлову квартиру з розширенням за рахунок надбудови».
		У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до норм статті 13 Закону №687-XIV, частини 3 статті 29 Закону №3038-VI та підпункту 9 пункту «а» частини 1 статті 31, частини 3 статті 51 Закону №280/97-ВР надання містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок належить виключно виконавчому органу з питань архітектури, а підписання документів повинно здійснюватися головним архітектором міста.
		Суди дійшли висновку, що Виконавчий комітет Львівської міської ради не є спеціально-уповноваженим виконавчим органом з питань архітектури, тому Львівська міська рада не вправі перекладати обов`язки з питань видачі містобудівних умов та обмежень безпосередньо до повноважень виконавчого комітету та закріплювати (розмежовувати) їх в пункті 36 розділу ІІ «Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», які затвердженні ухвалою Львівської міської ради №1081 від 08.07.2021 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради».
		Також суди виходили з того, що для ефективного захисту прав позивача та враховуючи частину 10 статті 264 КАС України, необхідно визнати протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради №507 від 26.05.2016 «Про визначення уповноваженого органу містобудування та архітектури з питань видачі містобудівних умов та обмежень», оскільки вона враховувалась Львівською міською радою під час затвердження «Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» та Львівська міська рада, виконавчий комітет Львівської міської ради і заступник міського голови з містобудування посилаються у відзивах на позовну заяву на зазначену ухвалу, а заступник міського голови з містобудування зазначає, що ухвала є чинною, ніким не оскаржена, тому є обов`язковою до виконання.
		Також суди виходили з того, що нежитлове приміщення позивача по АДРЕСА_1 у м.Львові, яке належить ОСОБА_1 , не розташоване в зоні Ж-2 - зона малоповерхової квартирної житлової забудови та частково в зоні ТР-2 - зона транспортної інфраструктури (вулична мережа), відповідно до плану зонування територій (зонінгу) Личаківського району, затвердженого ухвалою міської ради від 25.01.2018 №2914 та плану зонування території м.Львова (зонінг): Том 1 Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка, затвердженого ухвалою міської ради від 25.01.2018 №2914, що, в свою чергу, стало підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень ОСОБА_1 на реконструкцію існуючих нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 у м. Львові під заклад торгівлі та житлову квартиру з розширенням за рахунок надбудови.
		В частині відмови у задоволенні позовних вимог судові рішення учасниками справи не оскаржуються.
		ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		З рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог не погодився відповідач виконавчий комітет Львівської міської ради, подав касаційну скаргу.
		В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. 
		Зокрема, покликається на те, що повноваження щодо питань видачі містобудівних умов та обмежень поклав на себе не виконавчий комітет, а таке повноваження надано ухвалою Львівської міської ради, до відання якої, згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» належить, зокрема, утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання; утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих органів ради.
		Також покликається на те, що частини 3 статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, зокрема, що сільська, селищна, міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради окремий орган з питань містобудування та архітектури. 
		Враховуючи вищезазначене, вважає, що Виконавчий комітет Львівської міської ради є спеціально уповноваженим органом з питань архітектури щодо видачі містобудівних умов та обмежень.
		В частині скасування судом першої інстанції ухвали Львівської міської ради від 26.05.2016 №507 покликається на те, що судом не з`ясовано питання ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів сторони та не доведено виняткового випадку виходу за межі позовних вимог.
		В частині задоволення позовних вимог про скасування рішення про відмову у наданні позивачці містобудівних умов та обмежень покликається на те, що з поданих заявницею документів неможливо було встановити розміщення існуючого нежитлового приміщення, а саме чи не передбачає його реконструкція та надбудова розміщення об`єкта будівництва в межах зони ТР-2, тобто в межах червоних ліній вулиці.
		Просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Також подав клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в обгрунтування якого покликається на наявність виключної правової проблеми, яка полягає у відсутності судової практики щодо єдиного визначення уповноваженого органу містобудування та архітектури з видачі містобудівних умов та обмежень.
		У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		1.
		Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин (Закон № 280/97-ВР), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи
		Відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва передбачені статтею 31 Закону № 280/97-ВР.
		Відповідно до підпункту 9 підпункту "а" частини 1 статті 31 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
		Відповідно до частини 3 статті 51 Закону № 280/97-ВР виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.
		Відповідно до частини 3 статті 52 Закону № 280/97-ВР сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою (у тому числі, з метою забезпечення надання адміністративних послуг у строк, визначений законом) в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.
		Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (Закон № 3038-VI) управління у сфері містобудівної діяльності, серед іншого, здійснюється іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, органами місцевого самоврядування.
		Відповідно до частини другої статті 6 Закону № 3038-VI до уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".
		Відповідно до частини 3 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки).
		Відповідно до частини 6 статті 29 Закону № 3038-VI надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
		Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про архітектурну діяльність», в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин (Закон № 687-XIV), до уповноважених органів містобудування та архітектури, серед інших, належать виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
		Таким чином виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури визначено законом як спеціальні органи, які наділені повноваженнями щодо видачі містобудівних умов та обмежень.
		Натомість, відповідно до частини першої статті 52 Закону № 280/97-Р виконавчий комітет ради є колегіальним органом, який розглядає та вирішує питання, віднесені до відання виконавчих органів ради. Ця норма є загальною і не надає виконавчому комітету власної виключної компетенції в будь-якій сфері публічного управління, включаючи містобудування. Її застосування допускає лише опосередковану участь комітету в управлінні відповідними процесами, що не еквівалентно виконанню спеціальних функцій, закріплених законодавчо за профільними органами.
		На противагу, Закон №3038-VI, у частині третій статті 29 чітко визначає, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури. Стаття 6 Закону конкретизує систему органів, які можуть реалізовувати публічне управління у цій сфері, включаючи виключно уповноважені органи місцевого самоврядування. Ці органи деталізуються у частині першій статті   13 Закону № 687-XIV як виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури - тобто спеціально створені суб`єкти структурних підрозділів (в тому числі у формі управлінь, відділів) відповідного функціонального спрямування.
		Таким чином, нормативна визначеність уповноваженого органу у сфері надання містобудівних умов та обмежень передбачає спеціально утворений орган, правовий статус якого закріплений радою у вигляді відповідного положення, що відповідає вимогам закону. У той час як виконавчий комітет не є таким спеціалізованим органом - ані за формою утворення, ані за обсягом компетенції, ані за змістом функцій.
		Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що оскаржуваним пунктом 36 розділу II Положення №1081 до повноважень виконавчого комітету Львівської міської ради віднесено надання (затвердження) містобудівних умов та обмежень, що не відповідає приписам статей 6, 29 Закону № 3038-VI та статті 13 Закону № 687-XIV, відповідно до яких здійснення таких повноважень віднесено до виключної компетенції виконавчого органу міської ради з питань архітектури.
		За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо протиправності оскаржуваного рішення відповідача та постановили рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.
		Покликання відповідача в обґрунтування в цій частині доводів касаційної скарги на те, що відповідно до частини 1 статті 51 Закону № 280/97-ВР виконавчий комітет може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує з наступних підстав. 
		Так, визначені підпунктом 9 підпункту "а" частини 1 статті 31 Закону № 280/97-ВР повноваження передбачають надання виконавчими органами містобудівних умов та обмежень відповідно до закону.
		В даному випадку Законом, відповідно до якого, видаються містобудівні умови та обмеження, є Закон № 3038-VI, відповідно до приписів якого видача містобудівних умов та обмежень віднесена до повноважень конкретно визначеного виконавчого органу.
		За такого правового регулювання рішення міської ради про покладення повноважень щодо видачі містобудівних умов та обмежень на інший виконавчий орган, в т.ч. на його виконавчий комітет, суперечитиме приписам Закон № 3038-VI, відповідно до якого такі повноваження повинні реалізовуватись.
		З цих же мотивів безпідставним є покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на передбачене частиною 3 статті 52 Закону № 280/97-ВР право міської ради розмежувати повноваження між її виконавчими органами.
		До того ж, відповідно до частини 3 статті 51 Закону № 280/97-ВР утворення у складі виконавчого комітету ради органу з питань містобудування та архітектури, на відміну від інших виконавчих органів, є обов?язковою вимогою закону, що також вказує на спеціальний статус такого органу та його виключну компетенцію щодо визначених спеціальним законом галузевих повноважень.
		2.
		Відповідно до частини 10 статті 264 КАС України якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта суд виявить, що інші нормативно-правові акти, прийняті відповідачем, чи їх окремі положення, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі і без визнання таких нормативно-правових актів протиправними неможливий ефективний захист прав позивача, суд визнає такі акти чи їх окремі положення протиправними в порядку, визначеному цією статтею.
		Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено що ухвалою Львівської міської ради №507 від 26.05.2016 виконавчий комітет Львівської міської ради визначено спеціально-уповноваженим органом містобудування та архітектури з питань видачі містобудівних умов та обмежень, що не відповідає вимогам Законів № 3038-VI та № 687-XIV і впливає на прийняття рішення у справі.
		За таких обставин суд першої інстанції, з висновками якого, погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовано дійшов висновку щодо протиправності зазначеної ухвали, вийшов, відповідно до частини десятої статті 264 КАС України, за межі позовних вимог та постановив рішення про визнання такої ухвали протиправною та нечинною.
		Покликання відповідача в цій частині доводів касаційної скарги на порушення принципу диспозитивності та відсутність у суду підстав для виходу за межі позовних вимог, оскільки такі повноваження суду визначені частиною 10 статті 264 КАС України, якою передбачено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів.
		3.
		Відповідно до частини 1 статті 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є:
		1) містобудівні умови та обмеження;
		2) технічні умови;
		3) завдання на проектування.
		Відповідно до частини 2 статті 29 Закону № 3038-VI фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
		Відповідно до частини 3 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
		1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
		2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
		3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
		У випадках, визначених частиною 4 статті 34 цього Закону та частиною 1 статті 12-1 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», кадастровий номер земельної ділянки зазначається у заяві за його наявності, а копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію додається до заяви за наявності.
		Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини 8 статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги».
		Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.
		Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
		Відповідно до частини 4 статті 29 Закону № 3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
		1) неподання визначених частиною 3 цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
		2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
		3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що належне позивачу нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 , щодо реконструкції якого позивач просила надати містобудівні умови та обмеження, не розташоване в зоні Ж-2 - зона малоповерхової квартирної житлової забудови та частково в зоні ТР-2 - зона транспортної інфраструктури (вулична мережа).
		Відповідачем такі обставини не заперечуються і касаційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки судів попередніх інстанцій в цій частині.
		Інших даних, які б вказували на невідповідність намірів позивача щодо забудови по АДРЕСА_1 вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, в рішенні відповідача про відмову у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень не зазначено.
		За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо протиправності відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень та постановили рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.
		Покликання відповідача в обґрунтування доводів касаційної скарги в цій частині на те, що з поданих позивачем документів було неможливо встановити розміщення існуючого нежитлового приміщення є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки така неможливість не може свідчити про невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		До того ж, висновок судів попередніх інстанцій щодо дійсного розташування належного позивачу нежитлового приміщення зроблено на підставі тих документів, які були у розпорядженні відповідача, що вказує на те, що у відповідача все ж була можливість встановити дійсне розташування зазначеного приміщення.
		За правилами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Судові рішення оскаржуються лише відповідачем і лише в частині задоволених позовних вимог, тому в силу приписів частини 1 статті 341 КАС України касаційний перегляд здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги. 
		Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи викладене, касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - залишенню без змін.
		Клопотання Виконавчого комітету Львівської міської ради про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не доведено доцільність такої передачі, а відсутність судової практики не може свідчити про наявність у спірних правовідносинах виключної правової проблеми.
		Керуючись статтями 341, 345, 347, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
		п о с т а н о в и в:
		В задоволенні клопотання Виконавчого комітету Львівської міської ради про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
		Касаційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради залишити без задоволення.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.09.2023 у справі № 380/12464/22 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не може бути оскаржена.
		 
		Судді
		О.П. Стародуб
		А.А. Єзеров
		В.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...