Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/16929/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю.
Надіслано судом: 24.07.2025. Зареєстровано: 25.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2025.
Дата набрання законної сили: 23.07.2025
Номер судового провадження: К/9901/17210/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 липня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 640/16929/20
		касаційне провадження № К/9901/17210/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Бившевої Л.І.,
		суддів: Олендера І.Я.,  Хохуляка В.В., 
		 
		розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Приватного підприємства "ГОРА-БУД" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від    08.12.2020 (суддя Кузьменко А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від    05.04.2021 (головуючий суддя - Коротких А.Ю., судді - Сорочко Є.О., Чаку Є.В.) у справі за позовом Приватного підприємства "ГОРА-БУД" до Головного управління ДПС у Київській області, третя особа: Гірська сільська рада Бориспільського району Київської області,    про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		УСТАНОВИВ:
		Приватне підприємство "Гора-Буд" (далі - позивач, Підприємство, платник) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати    податкове повідомлення-рішення від 02.04.2020 №0008880501.
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на необґрунтованість висновків акту від 04.03.2020  №243/10-36-05-11/33483877 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з метою встановлення дотримання вимог податкового законодавства в частині сплати земельного податку (орендної плати) за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 (далі - акт перевірки), оскільки рішення Бориспільської районної ради від 13.10.2015 №476-36-VI та рішення Гірської сільської ради Бориспільського    району від 21.03.2017 №630-32-VII, на яке посилається контролюючий орган, може бути застосовано лише починаючи з 02.07.2018.
		Окружний адміністративний суд місті Києва рішенням від 08.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від    05.04.2021, у задоволенні позову відмовив.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що позивач повинен був здійснювати розрахунок податку з орендної плати за земельну ділянку за 2018 рік на підставі нормативно грошової оцінки, зазначеної Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області, у  витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 3220883200:02:003:0003, який був отриманий позивачем 14.02.2018. Також, суди вказали, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць підставою для зміни межі адміністративно-територіальної одиниці село Гора було саме рішення Бориспільської районної ради від 13.10.2015 № 476-36-VI.
		Позивач, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав до суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
		Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.  
		У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, доводить, що контролюючим органом безпідставно йому нараховано орендну плату за землю, оскільки рішення Бориспільської районної ради від 13.10.2015 №476-36-VI та рішення Гірської сільської ради Бориспільського    району від 21.03.2017 №630-32-VII, на які посилається контролюючий орган, можуть бути застосовані лише починаючи з 02.07.2018 - дати внесення відповідної інформації до державного земельного кадастру.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.05.2021 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
		Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.07.2025 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 16.07.2025, а ухвалою від 16.07.2025 - призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 23.07.2025.
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючи органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку з метою встановлення дотримання вимог податкового законодавства в частині сплати земельного податку (орендної плати) за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, результати якої оформлені актом від 04.03.2020 №243/10-36-05-11/33483877, за висновками якого Підприємством були порушені вимоги підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), що призвело до заниження податку з орендної плати за земельні ділянки за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 на загальну суму 1161722,56 грн.
		Зокрема, у акті перевірки було вказано, що Підприємство (орендар) у період, який перевірявся, використовувало земельну ділянку кадастровий номер 3220883200:02:003:0003 на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області для будівництва та обслуговування будівель торгівлі згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 06.12.2005 з Бориспільською районною державною адміністрацією (орендодавець), зареєстрованого у Бориспільському районному відділі Київської регіональної філії ДП «ЦДЗК», про що 07.12.2005 у Державному реєстрі земель вчинено запис.
		Рішенням Бориспільської районної ради від 13.10.2015 №476-36-VI затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Гора Бориспільського району та за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 24.07.2018 №10-10-0.331-11570/2-18 вищевказана земельна ділянка увійшла в межі села Гора Бориспільського району.
		Рішенням Гірської сільської ради Бориспільського району від 21.03.2017 №630-32-VIІ затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель села Гора Бориспільського району та пунктом 4 зазначеного рішення Гірська сільська рада вирішила ввести в дію нормативну грошову оцінку земель села Гора Бориспільського району Київської області з 01.01.2018.
		Згідно інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області (лист від 16.01.2020 № 8-10-0.22-625/2-20), Підприємство 14.02.2018 отримало витяг № 1454 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 3220883200:02:003:0003, вартість якої на 2018 рік складає 232319100,26 грн.
		Отже, у 2018 році Підприємству при обчисленні розміру орендної плати необхідно було застосовувати нормативну грошову оцінку землі, яка затверджена рішенням, та з урахуванням ставки податку відповідно до договору оренди земельної ділянки. 
		Таким чином, річна сума податку за 2018 рік становить 2329190,03 грн. (23231900,026 грн. (нормативна грошова оцінка) * 10% (ставка податку згідно договору оренди земельної ділянки)), тоді як Підприємство згідно уточнюючої декларації № 9720655303 від 04.12.2018) задекларувало 1161467,47 грн.
		З огляду на викладене, перевіркою встановлено заниження Позивачем орендної плати за земельну ділянку за період з 01.01.2018 по 31.12.2018  на загальну суму 1161722,56 грн.
		На підставі висновків вказаного акту перевірки Управління прийняло податкове повідомлення-рішення від 02.04.2020 №0008880501, яким Підприємству збільшено грошове зобов`язання за платежем: орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 1452153,20 грн, в тому числі: за основним платежем в сумі 1161722,56 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 290430,64 грн.
		За наслідками адміністративного оскарження прийнятого податкового повідомлення-рішення, ДПС України рішенням від 13.07.2020 №21755/6/99-00-06-02-06-06 скаргу позивача залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 02.04.2020  №0008880501 залишила без змін.
		Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.
		Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.147, 14.1.136 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України, плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; орендна  плата  за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у  розділі  XII  -  орендна  плата); земельний податок - це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу); землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
		Відповідно до пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
		Підпунктом 271.1.1 пункту 271 статті 271 ПК України встановлено, що базою оподаткування земельним податковим є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
		За приписами пункту 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
		Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Пунктом 286.2 статті 286 ПК встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки  податкову декларацію  на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому  статтею 46  цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
		Згідно пунктом 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
		Згідно із пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
		Отже, визначення платниками суми орендної плати проводиться на підставі даних Державного земельного кадастру та з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.
		За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про оцінку земель» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
		Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, орендної  плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
		Частиною першою статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.
		Положеннями частини другої статті 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що відомості про віднесення земельної ділянки до земель іншої адміністративно-територіальної одиниці, про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка відбулася внаслідок проведення нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальних одиниць, про обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, вносяться до Поземельної книги без подання заяв, зазначених у частині третій цієї статті, на підставі документації, яка є підставою для внесення таких відомостей, а також рішень про її затвердження (якщо згідно із законом документація підлягає затвердженню), поданої органом, що прийняв рішення про таке затвердження.
		Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
		У справі, що розглядається, суди установили, що на дату подання Підприємством податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік у позивача був наявний витяг від 14.02.2018 № 1454 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 3220883200:02:003:0003, вартість якої на 2018 рік становив 232319100,26 грн. 
		Вказаний витяг був отриманий за заявою Підприємства, що, в свою чергу, свідчить про внесення до Державного земельного кадастру даних про нову грошову оцінку земельної ділянки та, відповідно, про наявність у платника обов`язку задекларувати та сплатити орендну плату за земельну ділянку відповідно до нової нормативної грошової оцінки.
		Факт внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі адміністративно територіальних одиниць у липні 2018 року не скасовує у платника обов`язку, встановленого  пунктом 286.2 статті 286 ПК України з урахуванням вимог пункту 289.1 статті 289 ПК України, оскільки такі дані на дату подання Підприємством податкової декларації були внесені до Державного земельного кадастру, з урахуванням того, що доказів оскарження позивачем рішення Бориспільської районної ради від 13.10.2015 №476-36-VI та/або рішення Гірської сільської ради Бориспільського району від 21.03.2017 №630-32-VIІ матеріали справи не містять та про існування таких обставин позивач в процесі розгляду справи судами попередніх інстанцій не вказував і у касаційній скарзі не зазначав.
		При цьому, суди обґрунтовано вказали на те, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць, підставою для зміни межі адміністративно-територіальної одиниці села Гора зазначено саме рішення Бориспільської районної ради від 13.10.2015 №476-36-VI.
		Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач зобов`язаний був здійснювати розрахунок орендної плати за земельну ділянку за 2018 рік на підставі зазначеної нормативно грошової оцінки.
		Судами першої та апеляційної інстанцій виконані всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, а тому підстав для його скасування, з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення. 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд  
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Приватного підприємства "ГОРА-БУД" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від    08.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від    05.04.2021 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіЛ.І. Бившева І.Я.Олендер   В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...