Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/16480/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання ринків фінансових послуг, з них.
Надіслано судом: 25.07.2025. Зареєстровано: 26.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 28.07.2025.
Дата набрання законної сили: 25.07.2025
Номер судового провадження: К/990/15389/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 липня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 420/16480/24
		адміністративне провадження № К/990/15389/25 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Шарапи В.М.,
		суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
		розглянув у порядку письмового провадження 
		касаційну скаргу Національного банку України 
		на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 (головуючий суддя Бітов А.І., судді Лук`янчук О.В., Ступакова І.Г.)
		у справі № 420/16480/24 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» 
		до Національного банку України 
		про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
		1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП») звернулося до суду з позовом до Національного банку України (далі - НБУ), в якому просило:
		- визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України №21/2160-рк від 27.11.2023 про анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг;
		- зобов`язати Національний банк України прийняти рішення, яким поновити ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на:
		- надання послуг з факторингу, надання послуг з фінансового лізингу, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, видані згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 21.02.2017 №346;
		- провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання гарантій, видану згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 21.02.2017 №346 та переоформлену відповідно до абзацу 4 пункту 10 розділу ІІ Закону України від 12.09.2019 №79-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг»;
		- торгівлю валютними цінностями, видану відповідно до постанови Правління Національного банку України від 26.03.2021 №26 «Про затвердження Положення про порядок видачі ліцензій на торгівлю валютними цінностями» (початок дії 24.05.2021);
		- визнати протиправним та скасувати рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України від 08.12.2023 про виключення ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» з Державного реєстру фінансових установ;
		- зобов`язати Національний банк України прийняти рішення про включення                        ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» до Державного реєстру фінансових установ. 
		1.1. Позовні вимоги обґрунтовували тим, що зміст акта про правопорушення, а також прийнятих відповідачем рішень підтверджують надання позивачем всіх необхідних документів. Водночас, відповідальність нормами чинного законодавства передбачена виключно за ненадання документів та/або інформації, що відсутнє в межах спірних правовідносин, адже ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» надало повний пакет документів. При цьому, пунктом 3 Постанови правління НБУ від 12.08.2022 № 177 «Про особливості застосування процедур реєстрації та ліцензування учасників ринку небанківських фінансових послуг у період дії воєнного стану та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 березня 2022 року № 39» (далі - Постанова № 177) передбачено, що НБУ за результатами розгляду документів, визначених у пункті 1 цієї постанови, має право розглянути питання про відповідність власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам, установленим у пунктах 5, 6 цієї постанови. Тобто розгляд питання про відповідність здійснюється за результатами розгляду поданих документів, відтак неповнота та/або несвоєчасність подання пакету документів не може ототожнюватися із їх відсутністю та, як наслідок, невідповідністю власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам, установленим у пунктах 5, 6 цієї постанови. Аналіз змісту вказаної норми свідчить, що у НБУ право прийняти рішення про невідповідність власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам законодавства України виникає у разі його невідповідності вимогам, установленим у пунктах 5, 6 цієї постанови, яка в свою чергу визначається за результатами розгляду поданих документів.
		1.2. Крім того, рішення про відкликання (анулювання) ліцензії/ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у небанківської фінансової установи приймається за умови (спільно/за наявності) прийняття рішення про невідповідність власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам законодавства України. Однак, у оскаржуваному рішенні вказано, що документи ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» не давали змогу дійти висновку про відповідність майнового стану власників істотної участі вимогам пункту 6 Постанови № 177, що є власним тлумаченням законодавства. Можливо дійти висновку, що в межах спірних правовідносин відсутнє невиконання рішення НБУ про усунення виявлених порушень ліцензійних умов з огляду на надання повного пакету документів. Відтак, відповідачем фактично за штучно створених умов анульовано чинну ліцензію, оскільки необхідні документи, визначені пунктами 1, 1-1, 6 Постанови № 177, позивачем подано своєчасно та у відповідності до Положення. При цьому, невідповідність власників істотної участі у ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» не є підставою для анулювання ліцензії. 
		1.3. Також у межах спірних правовідносин рішення №21/2160-рк прийняте без дотримання принципу співмірності регуляторних вимог та наглядових дій, адже у вину позивачу поставлено недотримання одних норм законодавства, а захід впливу застосовано на підставі вимог, які позивачем не порушені. Відповідачем не доведено наявність суспільної необхідності анулювання ліцензії на здійснення фінансової діяльності, а також неможливість застосування до позивача інших заходів впливу, передбачених чинним законодавством. Анулювання ліцензії на здійснення певного виду діяльності є одним із крайніх заходів впливу адміністративно-господарською санкцією, яка може застосовуватись до суб`єкта за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності виключно за умови дотримання визначених законом підстав та порядку, із дотриманням відповідної процедури. 
		1.4. Оскільки рішення №21/2160-рк є протиправним, а також прийнявши до уваги наявність у позивача права на провадження діяльності з надання фінансових послуг, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання НБУ поновити                   ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг. Враховуючи, що наявні підстави для поновлення ліцензій на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, то прийняте рішення №21/2248-рк від 08.12.2023 про виключення позивача з Державного реєстру фінансових послуг також підлягає визнанню протиправним та відповідно скасуванню, а ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» підлягає включенню до зазначеного реєстру. 
		2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у задоволенні позову відмовлено.  
		2.1. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що НБУ обґрунтовано дійшов висновку про невідповідність майнового стану власників істотної участі ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» вимогам пункту 6 Постанови №177, оскільки розмір власних коштів без врахування вартості корпоративних прав щодо частки у статутному капіталі ТОВ «ФК «ВАЛТА ГРУП» є меншим, ніж величина частини власного капіталу товариства, пропорційна частці, яку становить розмір істотної участі таких осіб в статутному капіталі. 
		3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 скасовано. Ухвалене нове судове рішення, яким задоволено позов ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» до Національного банку України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
		Визнано протиправним та скасовано рішення Національного банку України №21/2160-рк від 27.11.2023 про анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
		Зобов`язано Національний банк України прийняти рішення, яким поновити                        ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на:
		- надання послуг з факторингу, надання послуг з фінансового лізингу, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, видані згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 21.02.2017 №346;
		- провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання гарантій, видану згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 21.02.2017 №346 та переоформлену відповідно до абзацу 4 пункту 10 розділу ІІ Закону України від 12.09.2019 №79-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг»;
		- торгівлю валютними цінностями, видану відповідно до постанови Правління Національного банку України від 26.03.2021 №26 «Про затвердження Положення про порядок видачі ліцензій на торгівлю валютними цінностями» (початок дії 24.05.2021).
		Визнано протиправним та скасовано рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України від 08.12.2023 про виключення ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» з Державного реєстру фінансових установ.
		Зобов`язано Національний банк України прийняти рішення про включення                         ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» до Державного реєстру фінансових установ.   
		Вирішено питання розподілу судових витрат.
		3.1. Ухвалюючи відповідне рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що майновий стан власників істотної участі ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» відповідав вимогам пункту 6 Постанови №177 на 11.09.2023, НБУ не мав підстав для анулювання ліцензій за пунктом 7 Постанови № 177. Послідуючі рішення та дії НБУ є похідними від зазначених вище, а тому також є протиправними.
		4. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
		4.1. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.12.2015 проведено державну реєстрацію        ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» (код ЄДРПОУ 40153285). 
		4.2. Листом від 28.07.2023 № 2023/07/28-1 ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» надано до Національного банку України повідомлення про зміну розміру статутного капіталу ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» та затвердження нового статуту 
		4.3. Листом від 10.08.2023 № 27-0008/58469 Національним банком України повідомлено ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» про розгляд листа та документів до нього, подані у зв`язку зі зміною, зокрема (зменшення) розміру зареєстрованого та фактично сплаченої частки статутного капіталу та повідомлено, зокрема щодо дотримання вимог глави 59 розділу Х Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою НБУ від 24.12.2021 № 153 (далі - Положення № 153), згідно з підпунктом 2 пункту 488 глави 59 розділу Х якого надавач фінансових послуг зобов`язаний надати Національному банку України протягом 15 робочих днів після виникнення змін та/або доповнень до інформації, яка міститься в заяві про включення до Державного реєстру фінансових установ (далі - Реєстр): відповідну заяву про включення до Реєстру (далі - Заява) в порядку, передбаченому в пункті 399 глави 48 розділу VII Положення № 153 та додатково через Комплексну інформаційну систему Національного банку (далі - КІС НБУ) в режимі онлайн; копії документів, які підтверджують такі зміни та/або доповнення. Товариством подано Заяву відповідно до підпункту 2 пункту 20 глави 2 розділу І Положення № 153 та через КІС та документи, які підтверджують зміну розміру зареєстрованого статутного капіталу. Водночас, Товариством не подано документів, які підтверджують зменшення розміру фактично сплаченої частки статутного капіталу, зокрема документів, що підтверджують виплату частки статутного капіталу учаснику Товариства. Ураховуючи викладене та керуючись абзацом 4 пункту 490 глави 59 розділу Х Положення № 153 Заяву, подану через КІС НБУ в режимі онлайн направлено на доопрацювання та вона доступна для внесення змін та доповнень до інформації в особистому кабінеті користувача. Враховуючи викладене, керуючись пунктами 45, 46 глави 3 розділу І, пунктом 79 глави 5 розділу ІІ Положення        № 153, НБУ повідомлено Товариство про необхідність подання у строк до 28.08.2023 оновленого пакету документів, передбачених гл. 59 розділу Х Положення № 153, а саме: заяву в із способів визначених у п. 20-4 глави 2 розділу І Положення № 153 та через КІС НБУ документи, які підтверджують зменшення розміру зареєстрованого (зокрема витягу з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та фактично сплаченої частки статутного капіталу (зокрема документів, що підтверджують виплату частки статутного капіталу учаснику Товариства), або клопотання відповідно до вимог пункту 29 глави 2 розділу І Положення № 1535.  
		4.4. Крім того, щодо доступу до КІС НБУ, а саме для уникнення незаконного використання агресором відкритої інформації про учасників ринку небанківських фінансових послуг України та з метою посилення безпеки Національний банк України обмежив доступ до неї під час дії воєнного стану та припинив доступ до Комплексної інформації системи Національного банку України (далі - КІС НБУ). Такі зміни передбачені постановою Правління Національного банку України від 20.04.2022 № 77 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06.03.2022 № 39». Наразі доступ користувачів до https://kis.bank.gov.ua/ здійснюється через додатковий одноразовий логін та пароль. Вхід до кабінету фінансової установи здійснюється за логіном та паролем, наявним у користувача. Відповідно до пункту 20-12 Постанови № 39 надавачі фінансових послуг у період дії воєнного стану в Україні з метою отримання доступу до вебсторінки КІС НБУ можуть звернутися до Національного банку України із запитом для отримання параметрів ідентифікатора (логін, пароль) для проходження окремої авторизації на вебсторінці КІС НБУ в порядку, визначеному в пункті 207 Постанови № 39. Таким чином, для отримання доступу до вебсторінки КІС НБУ запропоновано Товариству звернутися до Національного банку України в порядку, визначеному Постановою № 39 
		4.5. 18.08.2023 Національним банком України направлено до ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» вимогу щодо надання інформації та документів № 27-0026/60970 (у зв`язку з виявленням фактів, які можуть свідчити про порушення об`єктом нагляду нормативно-правових актів у сфері небанківських фінансових послуг), з підстав не подання до НБУ повного пакету документів, визначеного пунктом 1 Постанови № 177, що свідчить про порушення ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» пункту 1, пункту 1-1 постанови № 177, пункту 74 глави 5 розділу ІІ Положення № 153.   
		4.6. Листом від 25.08.2023 № 2023/08/25-1 ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» надало до Національного банку України лист-відповідь на вимогу № 27-0026/60970 від 18.08.2023, яким повідомлено про підготовку документів та зобов`язання направлення документів у строк до 30.09.2023.
		4.7. 30.08.2023 листом № 27-0026/63840 Національним банком України запрошено уповноваженого представника товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ВАЛТА ГРУП на засідання Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг (далі Комітет), на якому буде розглянуто питання застосування заходу впливу до ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» у зв`язку з порушенням вимог пунктів 1, 1-1 Постанови № 177 та пункту 74 гл. 5 розділу ІІ Положення № 153. Повідомлено, що засідання Комітету відбудеться 04.09.2023 о 10:00 дистанційно за допомогою аудіовізуального зв`язку Zoom ).
		4.8. 04.09.2023 Національним банком України прийнято рішення № 21/1700-рк, яким зобов`язано ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» ужити заходи для усунення порушення та причин, що сприяли вчиненню порушення, у строк до 25.09.2023, та не пізніше двох робочих днів після закінчення строку подати до НБУ звіт про усунення порушення та належним чином завірені відповідні документи, що підтверджують усунення ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» порушення та усунення причин, що сприяли вчиненню порушення. Попереджено, що в разі допущення у подальшому порушення ліцензійних умов, або не виконання вимог, передбачених пунктом 31 розділу IV Положення № 12, НБУ розглядатиме питання щодо застосування до ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» інших заходів впливу відповідно до ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
		4.9. Листом від 07.09.2023 № 2023/09/07-1 ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» повідомило Національний банк України, що зобов`язання будуть виконані у встановлений строк та будуть надані усі необхідні документи.
		4.10. Листом від 11.09.2023 № 2023/09/11-1 ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» направило Національному банку України запевнення платоспроможності учасників станом на 11.09.2023.
		4.11. Листом від 15.09.2023 № 27-0026/68527 Національним банком України повідомлено ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» про розгляд листа щодо виконання вимог рішення від 04.09.2023 № 21-1700-рк та запропоновано при поданні документів на виконання вимог рішення врахувати, зокрема, відповідно до пункту 6 Постанови № 1772 майновий стан фізичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє істотною участю в небанківській фінансовій установі, повинен відповідати таким вимогам: 1) розмір власних коштів фізичної особи станом на відповідну дату або на останній день кварталу, що передує відповідній даті, є рівним або більшим, ніж більша з таких величин: величина частини власного капіталу небанківської фінансової установи, пропорційна частці, яку становить розмір істотної участі особи в статутному (складеному) капіталі небанківської фінансової установи (розмір власного капіталу визначається на кінець звітного періоду, що передує даті підтвердження розміру власних коштів); величина частини статутного (складеного) капіталу небанківської фінансової установи, пропорційна частці, яку становить розмір істотної участі особи в статутному (складеному) капіталі небанківської фінансової установи; 2) джерела власних коштів фізичної особи є підтвердженими відповідно до пункту 334 (крім абзацу третього підпункту 4 пункту 334) глави 39 розділу Положення № 1533; 3) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 336 глави 39 розділу V Положення № 153. Відповідно до показників статистичної звітності, що подавались ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» до НБУ станом на 30.09.2022 власний капітал товариства становив 33112 тис. грн, розмір статутного капіталу товариства 32000 тис. грн. Враховуючи вимоги п. 6 постанови № 177 до майнового стану фізичної особи, яка володіє істотною участю в небанківській фінансовій установі, розмір власних коштів кожного з власників істотної участі товариства станом на відповідну дату, повинен бути рівним або більшим, ніж величина частини власного капіталу ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП», пропорційна частці, яку становить розмір участі власника істотної участі Товариства в статутному капіталі станом на 30.09.2022. Згідно з поданою інформацією про майновий стан ОСОБА_1 станом на 11.11.2022 розмір власних становить лише 921 тис. грн. Відповідно до поданої інформації про майновий стан ОСОБА_2 станом на 11.11.2022 розмір власних коштів становить лише 1 200 тис. грн. Крім того, відповідно до параметрів заповнення інформації про майновий стан фізичної особи до витрат фізичної особи (її чоловіка/дружини) обов`язковому порядку включаються суми витрат, понесені фізичною особою у періоді (періодах), за який (які) нею надається інформація про доходи в таблиці 4, зокрема сума витрат на придбання майна, зазначеного в таблиці 2. Водночас, у таблиці 2 інформації про майновий стан ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наведена інформація про нерухоме майно. Також, вказана інформація про дату повної оплати за таке майно, з огляду на це вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були понесені витрати на придбання нерухомого майна. При цьому, у колонці 9 таблиці 5 інформації про їх майновий стан вказано інформація про вартість придбання нерухомого майна 0 грн. Наголошено, що у разі здійснення витрат на придбання нерухомого майна, вказаного у таблиці 2 інформації про майновий стан фізичної особи, у таблиці 5 інформації про майновий стан необхідно вказувати інформацію про понесені витрати на придбання такого майна. Крім того, відповідно до 332 глави 39 розділу Положення № 153 дані про невиконані фінансові зобов`язання фізичної особи та про понесені нею витрати в періодах, за які подається інформація про майновий стан, уключаються до цієї інформації в повному обсязі та обов`язково. Також, згідно з підпунктом 1 пункту 334 глави 39 розділу Положення № 153 джерела походження власних/грошових коштів фізичної особи є підтвердженими, якщо фізична особа надала підтвердження того, що сума доходів фізичної особи за період, у якому нею були здійснені витрати на придбання та/або збільшення ринкової вартості кожного відмінного від грошових коштів об`єкта майна, зазначений в інформації про майновий стан, і/або попередні періоди, зменшена на суму витрат фізичної особи за відповідний період/періоди, крім витрат на придбання та/або збільшення ринкової вартості такого об`єкта майна, уключаючи витрати на придбання іншого, ніж такий об`єкт майна, є рівною або більшою вартості придбання такого об`єкта майна та витрат, які були здійснені фізичною особою для збільшення його ринкової вартості станом на відповідну дату. Проінформовано, що відповідно до пункту 7 Постанови № 177 Національний банк України у разі невідповідності фінансового/майнового стану власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам пунктів 5, 6 Постанови № 177 має право прийняти рішення про невідповідність власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам законодавства України та відкликання (анулювання) ліцензії/ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у небанківської фінансової установи.
		4.12. 22.09.2023 ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» направлено до Національного банку України лист № 2023/09/22-3, яким на виконання рішення від 04.09.2023                     № 21/1700-рк надано пояснення та копії документів і звіт про усунення порушення.
		4.13. Листом від 16.10.2023 № 27-0026/76349 Національним банком України на підставі пункту 74 гл. 5 розділу ІІ та п. 338 гл. 39 розділу V Положення № 153, повідомлено             ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» про необхідність виконання рішення № 21/1700-рк шляхом подання у строк до 27.10.2023 документів щодо майнового стану власників істотної участі ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» станом на дату (11.11.2022), які відповідатимуть пункту 6 постанови № 177 та Положення 153.
		4.14. 27.10.2023 ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» направлено до Національного банку України лист № 2023/10/27-3 щодо надання роз`яснень.
		4.15. Листом від 21.11.2023 № 27-0026/85901 Національним банком України повідомлено ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП», зокрема, що листом від 11.11.2022                          № 2022/11/11-01 ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» було подано до Національного банку України запевнення про відповідність власників істотної участі в ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» Вимогам щодо майнового стану та інформацію про майновий стан фізичної особи щодо кожного з власників істотної участі в Товаристві. Разом з цим, у встановлений Постановою № 177 строк ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» не подано до Національного банку України всіх документів, визначених пунктом 1 Постанови № 177, а саме до Національного банку України не було подано: інформацію аудитора, складену згідно з вимогами, визначеними в розділі VI Положення № 153, щодо власників істотної участі ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП»; запевнення про те, що немає підстав для погіршення майнового стану щодо кожного власника істотної участі у ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП». З огляду на вказане, до ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» було застосовано захід впливу у вигляді зобов`язання                ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» вжити заходів для усунення порушення та причин, що сприяли вчиненню порушення (рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг від 04.09.2023                    № 21/1700-рк «Про зобов`язання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВАЛТА ГРУП» вжити заходів для усунення порушення та причин, що сприяли вчиненню порушення» (далі - рішення № 21/1700-рк)). Таким чином, Товариство на виконання рішення № 21/1700-рк повинно було подати станом на дату поданого ним запевнення листом від 11.11.2022 № 2022/11/11-01, зокрема: інформацію аудитора, складену згідно з вимогами, визначеними в розділі VI Положення № 153, щодо власників істотної участі ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП»; запевнення про те, що немає підстав для погіршення майнового стану щодо кожного власника істотної участі у ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП». Водночас, ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» на виконання рішення № 21/1700-рк було подано документи для оцінки майнового стану учасників Товариства станом на 11.09.2023, зокрема і оновлене запевнення про відповідність власників істотної участі в ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» вимогам щодо майнового стану (лист від 11.09.2023 № 2023/09/11-01). При цьому, у поданих ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» документах була відсутня інформація про відкликання запевнення, поданого листом Товариства від 11.11.2022 № 2022/11/11-01. Таким чином, при визначенні відповідної дати для оцінки майнового стану власників істотної участі в Товаристві Національний банк України враховував запевнення Товариства, подане листом від 11.11.2022 № 2022/11/11-01. Разом з тим, листом від 27.10.2023 № 2023/10/27-3 ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» відкликало запевнення, подане листом Товариства від 11.11.2022 № 2022/11/11-01 та висловило прохання вважати дійсним запевнення Товариства, подане листом від 11.09.2023               № 2023/09/11-01. З огляду на отримання листа від 27.10.2023 № 2023/10/27-3, Національний банк України розглядатиме документи, подані разом із запевненням Товариства від 11.09.2023 № 2023/09/11-01.
		4.16. Також, щодо відповідності власника істотної участі в небанківській фінансовій установі Національним банком України повідомлено ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП», що відповідно до пункту 3 Постанови № 177 Національний банк України за результатами розгляду документів, визначених у пункті 1 Постанови № 177, має право розглянути питання про відповідність власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам, установленим, зокрема у пункті 6 цієї Постанови. Пунктом 6 Постанови № 177 передбачено, що майновий стан фізичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє істотною участю в небанківській фінансовій установі, повинен відповідати таким вимогам: 1) розмір власних коштів фізичної особи станом на відповідну дату або на останній день кварталу, що передує відповідній даті, є рівним або більшим, ніж більша з таких величин: величина частини власного капіталу небанківської фінансової установи (крім страховика), пропорційна частці, яку становить розмір істотної участі особи в статутному (складеному) капіталі небанківської фінансової установи (крім страховика) (розмір власного капіталу визначається на кінець звітного періоду, що передує даті підтвердження розміру власних коштів); величина частини статутного (складеного) капіталу небанківської фінансової установи (крім страховика), пропорційна частці, яка становить розмір істотної участі особи в статутному (складеному) капіталі небанківської фінансової установи (крім страховика), величина розрахункового нормативного запасу платоспроможності, пропорційна частці, яку становить розмір істотної участі особи в статутному (складеному) капіталі страховика (розмір розрахункового нормативного запасу платоспроможності визначається на кінець звітного періоду, що передує даті підтвердження розміру власних коштів); 2) джерела власних коштів фізичної особи є підтвердженими відповідно до пункту 334 (крім абзацу третього підпункту 4 пункту 334) глави 39 розділу Положення № 153; 3) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 336 глави 39 розділу V Положення № 153. У зв`язку з тим, що за наявності невідкликаного запевнення, поданого листом Товариства від 11.11.2022 № 2022/11/11-01, документи щодо майнового стану власників істотної участі в Товаристві станом на 11.09.2023, подані з листом від 11.09.2023                                 № 2023/09/11-01, не давали змогу дійти висновку про відповідність майнового стану власників істотної участі вимогам пункту 6 Постанови № 177, Національний банк України листом від 16.10.2023 № 27-0026/76349 повідомив про це ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП». Звернено увагу, що відповідно до пункту 7 Постанови № 177 Національний банк України у разі невідповідності майнового стану власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам пункту 6 Постанови № 177 має право прийняти рішення про невідповідність власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам законодавства України та відкликання (анулювання) ліцензії ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у небанківської фінансової установи.
		4.17. Листом від 22.11.2023 № 27-0026/86323 Національним банком України запрошено уповноваженого представника ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» та власників істотної участі ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 або їх уповноважених представників на засідання Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг (далі Комітет), на якому буде розглянуто питання щодо відповідності майнового стану власників істотної участі ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» вимогам Постанови         № 1771. Повідомлено, що засідання Комітету відбудеться 27.11.2023 о 10:00 дистанційно за допомогою аудіовізуального зв`язку Zoom.
		4.18. 27.11.2023 Національним банком України прийнято рішення № 21/2160-рк, яким позивачу анульовано ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, а 08.12.2023 Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України прийнято рішення № 21/2248-рк, яким виключно ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» з Державного реєстру фінансових установ.
		4.19. 11.12.2023 Національним банком України направлено до ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» повідомлення № 27-0026/91111, яким повідомлено, що 08.12.2023 Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг прийняв рішення про виключення ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» з Державного реєстру фінансових установ. Відповідне рішення прийняте на підставі підпункту 4 пункту 560 глави 68 розділу ХІ Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 24.12.2021             № 153, у зв`язку із прийняттям Національним банком України рішення про анулювання (відкликання) усіх ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу.
		5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, Національний банк України звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024.  
		5.1. Підставами касаційного оскарження вказано, що суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 420/31415/23 та від 05.03.2025 у справі № 320/13809/23 щодо застосування до спірних правовідносин норм права, що регулюють порядок здійснення ліцензійної діяльності та вимог у сфері ліцензування до власників істотної участі у небанківських фінансових установах як визначальних для самої можливості ведення діяльності з надання фінансових послуг та щодо повноважень Національного банку здійснювати оцінку майнового стану власників істотної участі за результатами розгляду та аналізу поданих небанківськими фінансовими установами документів, що стосуються аналогічних правовідносин.
		5.2. Також, у касаційній скарзі скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме:
		- статті 2 та частини дванадцятої статті 9 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», згідно з якими фінансові установи в Україні діють відповідно до даного закону з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності;
		- пункту 6 Постанови № 177 щодо можливості застосування іншої дати для визначення величини власного капіталу фінансової установи ніж кінець звітного періоду, що передує даті підтвердження розміру власних коштів та/або критеріїв чи обставин, за яких Національний банк має повноваження самостійно визначати дату, станом на яку здійснювати визначення величини власного капіталу фінансової установи для встановлення відповідності майнового стану власника істотної участі у такій фінансовій установі;
		- підпункту 1 пункту 6 Постанови № 177, пункту 329 глави 39 розділу V Положення № 153, пункту 482 Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2023 № 199 (далі - Положення № 199) щодо можливості врахування Національним банком корпоративних прав власника істотної участі у небанківській фінансовій установі при аналізі питання щодо відповідності власника істотної участі вимогам щодо майнового стану;
		- пункту 7 Постанови № 177 щодо порядку розгляду Національним банком документів, наданих власниками істотної участі у фінансовій установі та повноважень Національного банку у разі невідповідності майнового стану власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам пункту 6 Постанови № 177 прийняти рішення про невідповідність власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам законодавства України та відкликання (анулювання) ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у небанківської фінансової установи;
		- частини першої статті 35 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» щодо моменту набуття юридичною особою права на здійснення діяльності з надання певних фінансових послуг - після отримання ліцензії;
		- статті 36 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» щодо необхідності юридичної особи звернутися до Національного банку для отримання ліцензії та обов`язку заявника подати до Національного банку України всі документи та інформацію, визначені цією статтею;
		- пункту 543 Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг та умови здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2023  № 199 (далі - Положення № 199) щодо моменту, з якого заявник отримує право на здійснення діяльності з надання фінансових послуг - із дня прийняття рішення про видачу ліцензії та внесення відповідного запису до Державного реєстру фінансових установ;
		- пункту 41 глави 3 розділу ІІ Положення № 199, яким передбачено вимоги, яким повинна відповідати юридична особа, яка має намір здійснювати/здійснює діяльність. 
		5.3. Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги відповідачем зазначено, що:
		а) висновки суду апеляційної інстанції про порушення принципу правової визначеності та зворотної дії нормативно-правових актів НБУ у часі при застосуванні до ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» вимог Постанови №177 зроблено через неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», пунктів 3, 74 Положення     № 153, пунктів 1-7 Постанови № 177. 
		Неправильне застосування вказаних норм права відповідач вбачає у тому, що стаття 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює повноваження Національного банку України у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг у межах компетенції, визначеної частиною 1 статті 21 Закону про фінансові послуги, визначати вимоги до осіб, які мають намір провадити/провадять діяльність з надання фінансових послуг, включаючи вимоги до їх структури власності, системи корпоративного управління, управління ризиками та внутрішнього контролю, умови провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії (ліцензійні умови), та порядок контролю за їх додержанням.
		На виконання цих повноважень НБУ затвердило Положення № 153, пунктом 3 глави 1 розділу I якого чітко визначено, що воно визначає порядок ліцензування та реєстрації осіб, які мають намір провадити/право провадити діяльність з надання фінансових послуг, та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг (ліцензійні умови), уключаючи, зокрема: вимоги, обов`язкові для виконання небанківською фінансовою установою, юридичною особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання і нагляд за якими здійснює Національний банк України, під час здійснення ними діяльності з надання фінансових послуг.
		Відповідно до пункту 72 глави 5 розділу II Положення № 153 особа, яка має намір провадити/провадить діяльність з надання фінансових послуг, зазначених у пункті 65 глави 5 розділу II Положення № 153, на день звернення для отримання ліцензії/протягом усього строку дії ліцензії повинна відповідати певним вимогам. Зокрема фінансовий/майновий стан учасників, які здійснили внески до статутного (складеного) капіталу заявника, незалежно від їх розміру, та всіх власників істотної участі в заявнику/небанківській фінансовій установі мають відповідати вимогам законів України та Положення № 153.
		Згідно із пунктом 74 глави 5 розділу II Положення № 153 надавач фінансових послуг зобов`язаний протягом усього строку дії ліцензії дотримуватися вимог законодавства України з питань регулювання ринків небанківських фінансових послуг, виконувати вимоги Положення № 153, а також виконувати вимоги, розпорядження, рішення Національного банку України (уключаючи ті, що стосуються усунення виявлених порушень вимог, передбачених Положенням № 153), надавати на вимогу Національного банку інформацію, документи і звітність у встановлений Національним банком строк.
		Крім того, відповідно до статті 2 та частини 12 статті 9 «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові установи в Україні діють відповідно до Закону про фінансові послуги з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності.
		Власники істотної участі у фінансовій установі або особі, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, повинні мати бездоганну ділову репутацію та відповідати іншим вимогам, встановленим нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг. 
		Зазначені вимоги були чинними станом на дату включення та протягом усього строку перебування ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» у Державному реєстрі фінансових установ. 
		Постановою № 177 встановлено порядок перевірки відповідності фінансового/майнового стану уже існуючих власників істотної участі небанківських фінансових установ.
		Відтак особа, яка подала касаційну скаргу, вважає, що ні Положенням № 153, ні Постановою № 177 не встановлювались кваліфікаційні умови, які мають зворотну дію у часі, чи фактично посилювали відповідальність та відповідні кваліфікаційні умови до учасників ринку фінансових послуг. Необхідність власників істотної участі відповідати вимогам Регулятора визначена на законодавчому рівні та жодним чином не суперечить принципу правової визначеності як складової верховенства права. Тому надавачі фінансових послуг повинні були дотримуватись установлених ліцензійних вимог до певної діяльності, а власники істотної участі в надавачі фінансових послуг повинні були враховувати зазначені вимоги, як визначальні для самої можливості ведення певного виду діяльності.
		За доводами відповідача у справах з подібними правовідносинами Верховний Суд у постановах від 18.02.2025 (справа № 420/31415/23) та від 05.03.2025 (справа                       № 320/13809/23) зробив подібні висновки щодо застосування вказаних вище норм права і висновки суду апеляційної інстанції вказаним висновкам не відповідають. 
		б) cудом апеляційної інстанції було допущено неправильне застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, що регламентує порядок визначення розміру власного капіталу фінансової установи та встановлює певну дату, станом на яку така величина визначається, зокрема підпункту 1 пункту 6 Постанови № 177.
		Цією нормою права встановлено, що майновий стан фізичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє істотною участю в небанківській фінансовій установі, повинен відповідати таким вимогам: розмір власних коштів фізичної особи станом на відповідну дату або на останній день кварталу, що передує відповідній даті, є рівним або більшим, ніж більша з таких величин:
		- величина частини власного капіталу небанківської фінансової установи (крім страховика), пропорційна частці, яку становить розмір істотної участі особи в статутному (складеному) капіталі небанківської фінансової установи (крім страховика) (розмір власного капіталу визначається на кінець звітного періоду, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);
		- величина частини статутного (складеного) капіталу небанківської фінансової установи (крім страховика), пропорційна частці, яку становить розмір істотної участі особи в статутному (складеному) капіталі небанківської фінансової установи (крім страховика);
		- величина розрахункового нормативного запасу платоспроможності, пропорційна частці, яку становить розмір істотної участі особи в статутному (складеному) капіталі страховика (розмір розрахункового нормативного запасу платоспроможності визначається на кінець звітного періоду, що передує даті підтвердження розміру власних коштів).
		Відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи згідно з пунктом 3 цієї постанови є дата подання запевнення (пункт 4 Постанови № 177).
		Таким чином, враховуючи вимоги пункту 6 Постанови № 177, до майнового стану фізичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє істотною участю в небанківській фінансовій установі, розмір власних коштів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на відповідну дату (11.09.2023) повинен бути рівним або більшим, ніж величина частини власного капіталу Товариства, пропорційна частці, яку становить розмір істотної участі кожного з власників істотної участі в статутному капіталі ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» відповідно.
		Розмір власного капіталу ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» відповідно до пункту 6 Постанови № 177 визначається на кінець звітного періоду, що передує даті підтвердження розміру власних коштів - станом на 30.06.2023.
		З аналізу пункту 6 Постанови № 177 не вбачається можливості застосування іншої дати для визначення величини власного капіталу фінансової установи та/або критеріїв чи обставин, за яких Національний банк має повноваження самостійно визначати дату, станом на яку здійснювати визначення величини власного капіталу Позивача. 
		Тому відповідач вважає, що застосування судом апеляційної інстанції для визначення величини власного капіталу Позивача дати (11.09.2023), відмінної від кінцевої дати звітного періоду, що передував даті надання фізичними особами документів, визначених Постановою № 177 (30.06.2023), свідчить про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, які визначають критерії щодо майнового стану, яким має відповідати власник істотної участі у фінансовій установі. Зазначене, на переконання відповідача, призвело до скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
		в) висновок суду апеляційної інстанції про те, що Постанова № 177 не містить прямої заборони на врахування вартості корпоративних прав у статутному капіталі фінансової установи при розрахунку розміру власних коштів фізичної особи не відповідає приписам пункту 6 цієї Постанови, які передбачають, зокрема, наявність у фізичної особи розміру власних коштів, який є рівним або більшим, ніж більша з таких величин: частина власного капіталу або частина статутного (складеного) капіталу небанківської фінансової установи. Аналіз пункту 6 Постанови № 177 свідчить, що при перевірці майнового стану власників істотної участі в небанківській фінансовій установі, Національний банк співставляє два показники між собою: 1) розмір власних коштів фізичної особи та 2) корпоративні права власника істотної участі у фінансовій установі (величину частини власного капіталу небанківської фінансової установи, пропорційна частці фізичної особи в статутному капіталі такої юридичної особи).
		Саме розмір власних коштів є показником, який дозволяє визначити обсяг оборотних та ліквідних активів власника істотної участі, які можуть бути використані у майбутньому для надання, в разі потреби, додаткової фінансової підтримки небанківській фінансовій установі.
		Таким чином, відповідність майнового стану фізичної особи - власника істотної участі в небанківській фінансовій установі встановленим законодавством України вимогам підтверджується наявністю у такої особи іншого майна (активу), ніж такий вид майна (активу) як корпоративні права щодо часток у статутному капіталі цієї самої небанківської фінансової установи.
		Використання у розрахунку розміру власних коштів фізичної особи корпоративних прав щодо часток у статутному капіталі самої небанківської фінансової установи унеможливлює залучення такого виду майна (активу) для підтримки цієї небанківської фінансової установи, зокрема для отримання додаткового фінансування поточної діяльності небанківської фінансової установи шляхом перетворення такого майна (активу) у грошові кошти для покриття витрат небанківської фінансової установи.
		Разом з цим, відчуження корпоративних прав (в цілому або їх частини) з метою надання фінансової підтримки небанківській фінансовій установі свідчить про те, що власник корпоративних прав не спроможний здійснити фінансову підтримку небанківської фінансової установи в обсязі, пропорційному до розміру його частки без такого відчуження, що порушує принципи, закладені у Постанові № 177, та інших нормативних актах, що встановлюють вимоги до власників істотної участі.
		Отже, на переконання відповідача, для підтвердження відповідності майнового стану власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам Постанови № 177, у розрахунку розміру власних коштів фізичної особи, яка володіє на відповідну дату істотною участю в небанківській фінансовій установі, не можуть бути використані корпоративні права щодо часток у статутному капіталі самої небанківської фінансової установи.
		При цьому особа, яка подала касаційну скаргу, звертає увагу на приписи пункту 329 глави 39 розділу V Положення № 153, яким визначено, що розрахунок розміру власних коштів фізичної особи здійснюється на підставі даних, зазначених в інформації про майновий стан за вирахуванням акцій/ частки в статутних капіталах, якими володіє фізична особа (прямо або опосередковано).
		Відповідна норма закладена також у пункті 482 розділу 42 Методика оцінки майнового стану фізичної особи Положення № 199: розрахунок розміру власних коштів фізичної особи здійснюється аудитором на підставі даних, зазначених в інформації про майновий стан [за вирахуванням акцій / частки в статутних капіталах надавачів фінансових послуг, якими володіє фізична особа (прямо або опосередковано) на дату заповнення інформації про майновий стан, якщо такі акції / частки в статутних капіталах надавачів фінансових послуг відображені в інформації про майно (активи) фізичної особи], шляхом зменшення загальної вартості майна фізичної особи на загальну суму її майнових зобов`язань.
		г) судом апеляційної інстанції не було застосовано до спірних правовідносин положення пункту 7 Постанови № 177 та скасовано законне рішення суду першої інстанції, яким було правильно враховано, що Національного банку України були всі законні та обґрунтовані підстави для визнання невідповідності власників істотної участі у ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимогам законодавства України та відкликання (анулювання) ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг.  
		Зокрема, частиною 1 статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені види заходів впливу, які можуть бути застосовані Національним банком, зокрема, тимчасово зупиняти або відкликати (анульовувати) ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг. 
		При цьому, порядок та умови застосування заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг (крім зазначеної в абзаці другому частини 1 статті 21 цього Закону) встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України (частина 2 статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).
		Відповідно до пункту 7 Постанови № 177 Національний банк України у разі невідповідності майнового стану власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам пункту 6 Постанови № 177 має право прийняти рішення про невідповідність власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам законодавства України та відкликання (анулювання) ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у небанківської фінансової установи (рішення приймає Комітет).
		Прямим наслідком, визначеним пунктом 7 Постанови № 177 у разі невідповідності майнового стану власника істотної участі, є рішення про його невідповідність та відкликання (анулювання) ліцензії. Вимоги даного пункту не передбачають можливість вибору Національним банком заходу впливу та не передбачають альтернативних чи менш жорстких заходів впливу.
		ґ) повноваження Національного банку України щодо поновлення відкликаної (анульованої) ліцензії Позивача, а також щодо внесення відповідних відомостей у зв`язку із зазначеними діями до Державного реєстру фінансових установ у Положенні № 199, як і в інших нормативно-правових актах, не передбачені. Відтак на відповідача покладено обов`язки, які не входять до його повноважень.
		6. Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, у якому він просить відмовити у її задоволенні, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 залишити без змін.
		6.1. Мотивами для відмови у задоволенні скарги вказує, що:
		а) суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові обґрунтовано встановив порушення НБУ принципу правової визначеності та статті 58 Конституції України, яка закріплює незворотність дії нормативно-правових актів у часі, з огляду на те, що ліцензії ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» були видані у 2017 та 2021 роках, тоді як Постанова НБУ № 177, яка запровадила нові, суттєво жорсткіші вимоги до майнового стану власників істотної участі, була прийнята лише 12.08.2022. 
		Застосування цих нових вимог до правовідносин, що виникли раніше, є неправомірним погіршенням становища Позивача. Цей аспект виключає врахування під час розгляду цієї справи висновків Верховного Суду, викладених за наслідками розгляду справ № 420/31415/23 та № 320/13809/23 та суперечить принципу правової визначеності як складової верховенства права.
		б) доводи НБУ про те, що суд апеляційної інстанції помилково визначив дату для розрахунку власного капіталу Товариства (11.09.2023 замість 30.06.2023) та безпідставно вважав за можливе врахувати вартість корпоративних прав власників у статутному капіталі Товариства при оцінці їх майнового стану є помилковими.
		Згідно абзацу 1 підпункту 1 пункту 6 Постанови № 177 розмір власного капіталу визначається на кінець звітного періоду, що передує даті підтвердження розміру власних коштів». Водночас, пункт 4 Постанови № 177 встановлює, що відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи згідно з пунктом 3 цієї постанови є дата подання запевнення. ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» подало запевнення та відповідні документи, включаючи аудиторський висновок, 11.09.2023. Отже, саме ця дата є «датою підтвердження розміру власних коштів» і, відповідно, «відповідною датою» для оцінки. Звітним періодом, що передував 11.09.2023, є ІІ квартал 2023 року, який закінчився 30.06.2023. НБУ у своїх розрахунках використав дані про власний капітал Товариства станом на 30.06.2023 (38 000 000 грн). Однак, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що станом на дату подання запевнення (11.09.2023) фактичний власний капітал ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» становив 16 868 000 грн, а статутний капітал було зменшено до 15 000 000 грн, що підтверджено аудиторським висновком. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що розрахунок необхідного розміру власних коштів власників істотної участі має базуватися на актуальному власному капіталі Товариства станом на дату подання запевнення (11.09.2023), а не на застарілих даних станом на 30.06.2023. НБУ не може ігнорувати актуальні дані, надані Товариством разом із запевненням, особливо якщо вони свідчать про зміну розміру капіталу. Вимога НБУ порівнювати кошти власників з капіталом Товариства, який на дату оцінки вже був іншим, є нелогічною та формальною.  
		Також НБУ стверджує, що вартість корпоративних прав власників істотної участі у статутному капіталі самого ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП»  не може враховуватися при розрахунку розміру їхніх власних коштів. При цьому посилається на пункт 329 глави 39 розділу V Положення  № 153, та пункт 482 Положення про авторизацію надавачів фінансових послуг, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2023 № 199 (далі - Положення № 199) . 
		Проте суд апеляційної інстанції обґрунтовано спростував цей довід, оскільки пункт 329 Положення № 153 чітко вказує на вирахування акцій/частки в статутних капіталах страховиків. ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» не є страховиком, а є фінансовою компанією. Розширювальне тлумачення цієї норми на всі фінансові установи є неприпустимим. Ні Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ні Постанова № 177 не містять прямої заборони на врахування вартості корпоративних прав у статутному капіталі фінансової компанії при розрахунку розміру власних коштів її власників. 
		Пункт 482 Положення № 199, на який посилається НБУ, хоча і згадує про вирахування акцій/часток у статутних капіталах надавачів фінансових послуг, але це Положення було прийнято 29.12.2023 і набуло чинності пізніше, ніж виникли спірні правовідносини та були прийняті оскаржувані рішення НБУ (27.11.2023 та 08.12.2023). Отже, воно не може застосовуватися ретроспективно. Крім того, сам факт необхідності окремого врегулювання цього питання в новому Положенні №199 може свідчити про відсутність такої однозначної норми раніше.
		Доводи ж НБУ про неліквідність таких активів або неможливість їх використання для підтримки установи є суб`єктивною оцінкою НБУ, не підкріпленою нормами закону щодо фінансових компаній. Корпоративні права є реальним активом, мають вартість і можуть бути джерелом фінансування. За відсутності чіткої законодавчої заборони, будь-які сумніви мають тлумачитися на користь особи, що відповідає принципу правової визначеності та практиці ЄСПЛ.
		Розрахунки проводилися станом на 11.09.2023 виходячи з того, що власний капітал        ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» на цю дату становив 16 868 000 грн. Суд апеляційної інстанції встановив, що на вказану дату фактичний розмір власних коштів (без урахування корпоративних прав у Товаристві) був більшим за мінімально необхідний розмір коштів учасників Товариства.  
		Наведені розрахунки суду апеляційної інстанції, які базуються на даних аудиторського висновку та актуальному розмірі власного капіталу ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» станом на 11.09.2023, підтверджують, що майновий стан обох власників істотної участі ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» відповідав встановленим вимогам. Навіть якщо не враховувати вартість їхніх корпоративних прав у самому ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП», розмір їхніх власних коштів перевищував мінімально необхідний рівень. Це підтверджує необґрунтованість висновків НБУ про невідповідність майнового стану власників та, як наслідок, незаконність анулювання ліцензій Товариства з цієї підстави. 
		Отже, на переконання позивача, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність висновків НБУ щодо невідповідності майнового стану власників істотної участі Товариства.
		в) безпідставними є доводи НБУ про те, що пункти 5-7 Постанови № 177 передбачають для НБУ «імперативне» право одразу анулювати ліцензії, і суд нібито не мав права аналізувати пропорційність заходу. НБУ стверджує, що у разі невідповідності майнового стану власника істотної участі вимогам пункту 6 Постанови № 177, пункт 7 цієї Постанови безальтернативно передбачає відкликання (анулювання) ліцензій, не залишаючи НБУ вибору щодо заходу впливу.
		На думку позивача суд апеляційної інстанції правильно вказав, що НБУ при обранні та застосуванні заходів впливу зобов`язаний керуватися не лише підзаконними актами, а й нормами законів прямої дії. Частина 2 статті 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» чітко встановлює, що Національний банк України обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів. Ця норма є імперативною для НБУ і вимагає оцінки співмірності (пропорційності) заходу впливу. Твердження НБУ про те, що Постанова №177 надає йому «імперативне право» без врахування пропорційності, суперечить нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
		Стаття 40 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачає широкий спектр заходів впливу. Наявність у НБУ права анулювати ліцензію за певних умов не означає, що він зобов`язаний застосовувати саме цей захід в усіх випадках, ігноруючи менш суворі.
		Що ж до припису пункту 7 Постанови № 177, то він визначає, що має право прийняти рішення, а не зобов`язаний це робити. Формулювання «має право» вказує на дискреційне повноваження, а не на безумовний обов`язок. Навіть якщо тлумачити це як спеціальну норму, вона має застосовуватися з урахуванням загальних принципів, встановлених законом, зокрема, принципу пропорційності.
		Крім того поза увагою НБУ під час прийняття оскарженого рішення залишились приписи пункту 7-1 Постанови №177 (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), який встановлював особливості застосування заходів впливу в період воєнного стану, зокрема, можливість врахування об`єктивних обставин та продовження строків. НБУ не продемонстрував належного врахування цих обставин .
		Отже, на переконання позивача, суд апеляційної інстанції правомірно оцінив дії НБУ на предмет пропорційності, оскільки це є законодавчою вимогою до діяльності регулятора.
		г) доводи НБУ про те, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі своїх повноважень, зобов`язавши його прийняти рішення про поновлення ліцензій та включення Товариства до Державного реєстру фінансових установ, оскільки це є дискреційними повноваженнями НБУ, і законодавством не передбачено механізму «поновлення» анульованої ліцензії також є помилковими.
		Суд апеляційної інстанції у оскарженій постанові обґрунтував своє рішення в цій частині посиланнями на частину 4 статті 245 КАС України. Ця норма прямо передбачає, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. 
		У цій справі після скасування незаконних рішень НБУ про анулювання ліцензій та виключення з реєстру, єдиним ефективним способом відновлення порушених прав Позивача є саме зобов`язання НБУ вчинити дії, що повертають стан, який існував до порушення.  
		Відмова у такому способі захисту зробила б судове рішення про скасування актів НБУ декларативним і не призвела б до реального поновлення прав Позивача. Практика Верховного Суду також орієнтує на обрання найбільш ефективного способу захисту порушених прав.
		Доводи ж НБУ про відсутність у його внутрішніх процедурах механізму поновлення анульованої ліцензії є неспроможними, оскільки судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання (стаття 129-1 Конституції України, стаття 370 КАСУ). НБУ як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний визначити спосіб його виконати. Тому НБУ має прийняти нові рішення, які відновлюють правовий статус Позивача. Це узгоджується із загальними вимогами законодавства про ліцензування, зокрема, статтями 35-36 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», оскільки суд фактично встановив відсутність законних підстав для позбавлення Позивача ліцензій.
		Таким чином, на переконання позивача, суд апеляційної інстанції діяв у межах своїх повноважень та обрав належний і ефективний спосіб захисту порушених прав                  ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП». 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції.
		7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у відповідності до яких Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 
		8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин, щодо яких виник  спір.  
		9. Відповідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		10. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 №679-XIV (далі - Закон №679-XIV) Національний банк є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
		У статті 6 цього Закону встановлено, що при виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. 
		11. Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлено Законом України від 12.07.2001 №2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (втратив чинність 01.01.2024, однак був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2664-III). 
		12. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону №2664-III фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. Експортно-кредитне агентство, утворене відповідно до Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності», є фінансовою установою із спеціальним статусом. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій у порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.
		13. За приписами пункту 3-1 частини 1 статті 28 Закону №2664-III Національний банк України у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг у межах компетенції, визначеної частиною 1 статті 21 цього Закону: розробляє і затверджує нормативно-правові акти, обов`язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об`єднаннями, контролює їх виконання; здійснює нагляд (контроль) за додержанням небанківськими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, умов провадження діяльності з надання фінансових послуг.
		14. У частині 2 статті 29 Закону №2664-III передбачено, що Національний банк України в межах своїх повноважень здійснює нагляд за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг у формі безвиїзного нагляду та інспекційних перевірок відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
		При цьому Національний банк України при здійсненні нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг керується принципами, зокрема: законності, який передбачає, що нормативно-правові акти та діяльність Національного банку України у сфері нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг не повинні суперечити положенням цього Закону та законів з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг; співмірності (пропорційності) регуляторних вимог та наглядових дій, який передбачає, що регуляторні вимоги Національного банку України до небанківських фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, підходи Національного банку України до оцінки відповідності таким вимогам, а також здійснювані наглядові дії мають враховувати обставини та умови конкретної ситуації (включаючи розмір юридичної особи, види здійснюваної нею діяльності та притаманні їй ризики, фінансовий стан юридичної особи та власників істотної участі в ній пункт 2 частини 1 статті 29 цього Закону).
		15. Відтак аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що повноваження Національного банку України щодо розробки і затвердження нормативно-правових актів, які є обов`язковими до виконання учасниками ринків фінансових послуг, контролю за їх виконанням, здійснення нагляду (контролю) за додержанням небанківськими фінансовими установами умов провадження діяльності з надання фінансових послуг та застосовування заходів впливу визначені на законодавчому рівні. При цьому на законодавчому рівні визначені також принципи здійснення такого нагляду, серед яких принципи законності та співмірності (пропорційності).
		16. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 38-1 Закону № 2664-ІІІ Національний банк України має право прийняти рішення про анулювання ліцензії, виданої небанківській фінансовій установі або особі, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, у разі невідповідності структури власності небанківської фінансової установи або особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, та/або власників істотної участі в ній вимогам законодавства України.
		17. Частиною 12 статті 9 Закону № 2664-ІІІ передбачено, що власники істотної участі у фінансовій установі або особі, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, повинні мати бездоганну ділову репутацію та відповідати іншим вимогам, встановленим нормативно-правовими актами органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.  
		18. Підпунктом 12 пункту 72 Положення № 153 визначено, що особа, яка має намір провадити/провадить діяльність з надання фінансових послуг, зазначених у пункті 65 глави 5 розділу II цього Положення, на день звернення для отримання ліцензії/протягом усього строку дії ліцензії повинна відповідати, зокрема, таким вимогам: фінансовий/майновий стан учасників, які здійснили внески до статутного (складеного) капіталу заявника, незалежно від їх розміру, та всіх власників істотної участі в заявнику/небанківській фінансовій установі відповідають вимогам законів України та цього Положення   
		19. Своєю чергою згідно з пунктами 272, 336 цього Положення визначено, що  Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка здійснила внески до статутного (складеного) капіталу надавача фінансових послуг (крім страховика), надавача фінансових платіжних послуг, задовільним, якщо станом на відповідну дату: 
		1) фізична особа має грошові кошти в сумі, рівній або більшій, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного (складеного) капіталу надавача фінансових послуг (крім страховика), надавача фінансових платіжних послуг, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до вимог пунктів 334 та 335 глави 39 розділу V цього Положення;  
		2) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 336 глави 39 розділу V цього Положення.
		Фізична особа є платоспроможною, якщо немає підстав уважати, що особа неспроможна виконувати всі майнові зобов`язання відповідно до умов правочинів, укладених такою особою, та/або майновий стан особи, та/або стан виконання нею майнових зобов`язань надалі погіршиться.
		Такими підставами є невиконання/неналежне виконання фізичною особою своїх зобов`язань або загроза невиконання/неналежного виконання таких зобов`язань, накладення арешту на все майно фізичної особи або значну його частину на підставі виконавчих документів, наявність судового спору за участю фізичної особи, негативне рішення за яким може призвести до втрати фізичною особою всього належного їй майна (доходів) або їх значної частини, майбутня втрата постійного джерела доходів фізичної особи, про яку стало відомо, погіршення майнового стану фізичної особи, що настало або ймовірно настане, унаслідок яких фізична особа може стати неспроможною виконувати свої майнові зобов`язання.
		20. Відповідно до статей 7, 15, 55-1, 56 Закону України «Про Національний банк України», статей 19, 21, 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з метою забезпечення безпеки та фінансової стабільності фінансової системи і запобігання кризовим явищам у період запровадження воєнного стану Правління Національного банку України 12.08.2022 прийняла Постанову № 177, яка на час правовідносин, щодо яких виник спір у цій справі була не оспорюваною та не скасованою. Вказана постанова у розумінні частини 1 статті 21 Закону № 2664-ІІІ є нормативно-правовим актом, обов`язковим до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринків фінансових послуг, їх об`єднаннями.
		21. За змістом пунктів 1, 1-1 цієї Постанови небанківські фінансові установи зобов`язані в строк до 31.03.2023 в один із способів, визначених у пункті 20 глави 2 розділу I Положення № 153, подати до Національного банку України (далі - Національний банк): 
		1) письмове запевнення в довільній формі про відповідність прямих та кінцевих власників істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам щодо фінансового/майнового стану, установленим у пунктах 5 (щодо власників істотної участі юридичних осіб) та 6 (щодо власників істотної участі фізичних осіб) цієї постанови (далі - запевнення);
		2) документи згідно з главами 38, 39 розділу V Положення про ліцензування та реєстрацію для оцінки фінансового/майнового стану прямих і кінцевих власників істотної участі в небанківській фінансовій установі станом на дату подання запевнення. 
		22. Пунктом 6 Постанови № 177 визначено, що майновий стан фізичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє істотною участю в небанківській фінансовій установі, повинен відповідати таким вимогам:
		1) розмір власних коштів фізичної особи станом на відповідну дату або на останній день кварталу, що передує відповідній даті, є рівним або більшим, ніж більша з таких величин:
		величина частини власного капіталу небанківської фінансової установи (крім страховика), пропорційна частці, яку становить розмір істотної участі особи в статутному (складеному) капіталі небанківської фінансової установи (крім страховика) (розмір власного капіталу визначається на кінець звітного періоду, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);
		величина частини статутного (складеного) капіталу небанківської фінансової установи (крім страховика), пропорційна частці, яку становить розмір істотної участі особи в статутному (складеному) капіталі небанківської фінансової установи (крім страховика);
		величина розрахункового нормативного запасу платоспроможності, пропорційна частці, яку становить розмір істотної участі особи в статутному (складеному) капіталі страховика (розмір розрахункового нормативного запасу платоспроможності визначається на кінець звітного періоду, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);
		2) джерела власних коштів фізичної особи є підтвердженими відповідно до пункту 334 (крім абзацу 3 підпункту 4 пункту 334) глави 39 розділу V Положення про ліцензування та реєстрацію;
		3) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 336 глави 39 розділу V Положення про ліцензування та реєстрацію. 
		23. Аналіз норм Положення № 153 та Постанови № 177 свідчить про те, що останньою було встановлено інші ніж у Положенні № 153 вимоги щодо визначення задовільного майнового стану власника істотної участі в небанківській фінансовій установі, оскільки при отриманні ліцензії фізична особа має надати документи, які фактично свідчать про наявність у неї коштів, сума яких є рівною або більшою за її частку у розмірі статутного капіталу. Постановою № 177 вимоги до оцінки майнового стану власника істотної участі в небанківській фінансовій установі були змінені.  
		24. Проте колегія суддів касаційного суду зауважує, що такі зміни були внесені уповноваженим органом (НБУ) відповідно до його повноважень, визначених статтею 28 Закону № 2664-ІІІ, оприлюднені у встановленому порядку. Вказані зміни  поширили свою дію на майбутнє, а суб`єктом нормотворення надано всім учасникам правовідносин, зокрема і позивачу, однаковий і достатній строк для виконання Постанови № 177. Такі дії регулятора суд касаційної інстанції вважає передбачуваними для учасників ринку фінансових послуг. 
		За наведених обставин висновки суду апеляційної інстанції про порушення відповідачем під час прийняття оскаржених рішень вимог статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі та принципу пропорційності як елементу принципу верховенства права є помилковими.    
		25. Згідно пункту 74 Положення № 153 надавач фінансових послуг зобов`язаний протягом усього строку дії ліцензії дотримуватися вимог законодавства України з питань регулювання ринків небанківських фінансових послуг, виконувати вимоги цього Положення, а також виконувати вимоги, розпорядження, рішення Національного банку (уключаючи ті, що стосуються усунення виявлених порушень вимог, передбачених цим Положенням), надавати на вимогу Національного банку інформацію, документи і звітність у встановлений Національним банком строк.
		26. Суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання зазначеної норми права та вимог пунктів 1, 1-1 Постанови № 177 позивачем не було подано у строк до 31.03.2023 письмове запевнення з доданими документами. Таке запевнення було подане листом від 11.09.2023 на виконання рішення НБУ від 04.09.2023 № 21/1700-рк про зобов`язання позивача ужити заходів для виконання вимог Постанови № 177. 
		27. За таких обставин та їх правового регулювання, відповідно до пункту 4 Постанови        № 177, 11.09.2023 є відповідною датою для оцінки НБУ фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи згідно з пунктом 3 цієї постанови.
		28. Для правильного вирішення цієї справи по суті ключовим питанням є перевірка судом правильності визначення НБУ величини власного капіталу позивача для встановлення відповідності майнового стану власника істотної участі у фінансовій установі. При цьому суди попередніх інстанцій оцінювали такі дії відповідача діаметрально протилежно: суд першої інстанції вважав, що НБУ величину власного капіталу визначив правильно; суд апеляційної інстанції - що ні.  
		29. Суд касаційної інстанції, аналізуючи норму пункту 6 Постанови № 177, ще раз акцентує увагу на приписах пункту 74 Положення № 153, згідно якого позивач має обов`язок протягом усього строку дії ліцензії дотримуватися вимог законодавства України з питань регулювання ринків небанківських фінансових послуг, виконувати вимоги цього Положення, а також виконувати вимоги, розпорядження, рішення Національного банку (уключаючи ті, що стосуються усунення виявлених порушень вимог, передбачених цим Положенням). Відтак, оскільки на час спірних правовідносин норми пункту 6 Постанови № 177 були чинними, позивач зобов`язаний був їх дотримуватися.  
		30. Буквальне ж тлумачення вказаної норми права свідчить про те, що при оцінці майнового стану фізичної особи, яка володіє істотною участю в небанківській фінансовій установі, враховується одна з трьох величин, яка є більшою: або величина частини власного капіталу небанківської фінансової установи, або величина частини статутного (складеного) капіталу небанківської фінансової установи, або величина розрахункового нормативного запасу платоспроможності, які пропорційні частці, яку становить розмір істотної участі особи в статутному (складеному) капіталі небанківської фінансової установи.  
		31. При цьому, розмір власного капіталу позивача, згідно абзацу 3 пункту 6 Постанови       № 77, визначається на кінець звітного періоду, що передує даті підтвердження розміру власних коштів, яким у спірних правовідносинах є квартал. 
		32. Відтак НБУ обґрунтовано визначив 11.09.2023 відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану фізичних осіб - власників істотної участі позивача ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та співставив цю величину з їх частками власного капіталу небанківської фінансової установи станом на 30.06.2023. 
		33. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що станом на 30.06.2023 власний капітал ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» становив 38 000 000 грн, статутний капітал - 32 000 000 грн. Розмір істотної участі ОСОБА_2 у Товаристві становить 89%, а ОСОБА_1 - 11%. Розмір власних коштів учасників істотної участі у Товаристві, з урахуванням корпоративних прав, становив станом на 11.09.2023: ОСОБА_2 - 28  480 000 грн; ОСОБА_1 - 3  520 000 грн.  
		34. За таких обставин, з урахуванням приписів підпункту 1 пункту 6 Постанови № 177, на відповідну дату, якою є 11.09.2023, розмір власних коштів учасників істотної участі Товариства для визнання їх майнового стану як задовільного повинен був становити: для ОСОБА_2 - 33 820 000 грн. (89% від 38 000 000 грн); для ОСОБА_1 - 4 180 000 грн (11% від 38 000 000 грн).  
		35. Оскільки розмір власних коштів учасників істотної участі ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» на відповідну дату був меншим ніж величина частини власного капіталу небанківської фінансової установи на кінець звітного періоду, що передував даті підтвердження розміру власних коштів, НБУ обґрунтовано прийшов до висновку про невідповідність майнового стану учасників істотної участі Товариства встановленим законодавством вимогам. 
		36. При цьому суд касаційної інстанції не вбачає підстав для формування висновку про правильність врахування або неврахування у розрахунку розміру власних коштів учасників істотної участі у небанківській фінансовій установі корпоративних прав у такій установі, оскільки за обставинами цієї справи це не впливає на висновки відповідача про невідповідність учасників вимогам законодавства України. Навіть з врахуванням у вартості корпоративних прав розмір істотної участі учасників Товариства був меншим, ніж встановлений нормативно.    
		37. Відповідно до пункту 7 Постанови № 177 Національний банк у разі невідповідності фінансового/майнового стану власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам пунктів 5, 6 цієї постанови має право прийняти рішення про невідповідність власника істотної участі в небанківській фінансовій установі вимогам законодавства України та відкликання (анулювання) ліцензії/ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у небанківської фінансової установи [рішення приймає Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг (далі - Комітет з питань нагляду)]. Вказаний пункт відповідає приписам статті 38-1 Закону № 2664-ІІІ. 
		38. За наведених обставин та їх правового регулювання відповідач мав повноваження та підстави для прийняття оскарженого позивачем рішення №21/2160-рк від 27.11.2023 про невідповідність власників істотної участі ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимогам законодавства України та відкликання (анулювання) ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Валта Груп», про що правильно зазначив суд першої інстанції. 
		39. При цьому колегія суддів касаційного суду погоджується з доводами касаційної скарги про те, що оцінка НБУ відповідності фінансового/майнового стану власників істотної участі в небанківській фінансовій установі сприяє усуненню суттєвих ризиків несвоєчасного виконання або невиконання небанківською фінансовою установою власних зобов`язань перед клієнтами та іншими кредиторами. В відтак з метою досягнення мети державного регулювання ринку фінансових послуг регулятор повинен реагувати на такі порушення, що визначено у його правах та обов`язках. 
		40. Стосовно доводів особи, яка подала касаційну скаргу, про не врахування судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18.02.2025 у справі № 420/31415/23 та від 05.03.2025 у справі                     № 320/13809/23 колегія суддів касаційного суду їх відхиляє як не релевантні щодо обставин справи, яка розглядається. У вказаних справах Верховним Судом зроблено висновки про анулювання ліцензій з підстав, визначених пунктом 5 частини 1 статті 38-1 Закону № 2664-ІІІ (невиконання небанківською фінансовою установою або особою, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, розпорядження, рішення Національного банку України про усунення виявлених порушень ліцензійних умов). Між тим у справі, яка розглядається, предметом спору є рішення регулятора про анулювання ліцензії з підстав, визначених пунктом 12 частини 1 статті 38-1 Закону № 2664-ІІІ (невідповідність структури власності небанківської фінансової установи або особи, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, та/або власників істотної участі в ній вимогам законодавства України).
		41. У підпункті 4 пункту 560 глави 68 розділу ХІ Положення №153 передбачено, що підставою для виключення надавача фінансових послуг з Реєстру відповідно до вимог цього Положення є прийняття Національним банком рішення про анулювання (відкликання) усіх ліцензій/останньої з наявних у надавача фінансових послуг ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг.
		42. Пунктом 560-1 глави 68 розділу ХІ Положення №153 визначено, що рішення про виключення з Реєстру надавача фінансових послуг приймає Комітет з питань нагляду протягом 30 робочих днів із дня виникнення підстав, зазначених у підпунктах 4, 5-1, 5-2 пункту 560 глави 68 розділу XI цього Положення.
		43. Зважаючи на вказані обставини справи та їх нормативне регулювання, колегія суддів касаційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність рішення відповідача про виключення ТОВ «Фінансова компанія «ВАЛТА ГРУП» з Реєстру надавача фінансових послуг.   
		44. Відтак суд апеляційної інстанції під час вирішення цієї справи по суті неправильно застосував норми статей 28, 29, 38-1 Закону № 2664-ІІІ, пункти 72, 74 Положення № 153 та пункти 1, 1-1, 6 та 7 Постанови № 177, внаслідок чого скасував законне рішення суду першої інстанції. 
		45. Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції на підставі статті 352 КАС України скасовує постанову суду апеляційної інстанції від 01.04.2025 у цій справі і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
		46. У зв`язку з наведеним колегія суддів касаційного суду не оцінює доводи касаційної скарги відповідача про відсутність у регулятора повноважень відновити після анулювання ліцензії фінансової установи її дію внаслідок визнання протиправним і скасування судом рішення про анулювання ліцензії, оскільки вони не мають значення для вирішення цього спору по суті з огляду на скасування рішення суду апеляційної інстанції і залишення у силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.
		Керуючись статтями 327, 345, 349, 352, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити.
		Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2025 у справі                     № 420/16480/24 скасувати, залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2024.    
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
		 
		Головуючий суддя                                                                                В.М. Шарапа
		 
		Судді:                                                                                                    Я.О. Берназюк
		 
		                                                                                                    С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...