Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12269/24 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: 28.07.2025. Зареєстровано: 28.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2025.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		22.07.2025Справа №  910/12269/24
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовмаш" 
		до Російської Федерації в особі посольства Російської Федерації в Україні 
		про стягнення збитків у розмірі 19 514 415,29 доларів США
		 
		Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
		Секретар с/з: Станіслав ЖАЛОБА.
		 
		Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовмаш" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Російської Федерації в особі посольства Російської Федерації в Україні про стягнення збитків у розмірі 19 514 415,29 доларів США.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що внаслідок повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України, що супроводжувалась воєнними (бойовими) діями у м. Маріуполь, Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовмаш" було втрачено свої майнові активи, внаслідок чого останнє не могло здійснювати свою господарську діяльність та зазнало збитків у вигляді втрачених майнових активів та упущеної вигоди у загальному розмірі 19 514 415,29 доларів США.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 р. відкрито провадження у справі № 910/12269/24 за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/12269/24 до судового розгляду по суті.
		Відповідач не скористався правом, наданим  останньому ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, та не подав до суду відзиву на позовну заяву.
		Відповідно до ч. 2  ст. 178 Господарського процесуального кодексу України,  у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
		У судовому засіданні 22.07.2025 р. проголошено скорочене рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовмаш" є юридичною особою, зареєстрованою 13.04.2016 р. за законодавством України, видами діяльності якої є: неспеціалізована оптова торгівля (основний) (46.90), виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устатковання (28.22), виробництво машин і устатковання для металургії (28.91), виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва (28.92), виробництво автотранспортних засобів (29.10), виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів (29.20), виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу (30.20), діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19), надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. (77.39), оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (46.69), інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19). Засновником та єдиним учасником товариства є Ківірама Лімітед (Civirama Limited), резидентство: Кіпр; місцезнаходження: Кіпр, Сіна, 20, 5-й поверх, офіс 53, Егкомі, П.К. 2406, Нікосія; розмір частки засновника (учасника): 10 700 000,00 грн.
		Із пояснень позивача вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовмаш" працювало за принципом торгового дому та продавало продукцію підприємств, що належать компаніям Групи «Азовмаш», які спеціалізуються на виробництві сталевого вагонного литва, обладнання для гірничо-металургійного комплексу, вантажних вагонів і цистерн, портових кранів, котлів тощо.
		Основні контрагенти ТОВ «Азовмаш», а саме - ТОВ «Азоввагон», ТОВ «Завод «Маріупольтяжмаш», ТОВ «Азовська сталеплавильна компанія», ПрАТ «Азовелектросталь», здійснювали свою господарську діяльність на території м. Маріуполь. Майнові активи як позивача, так і його постачальників також знаходились на території м. Маріуполь.
		24.02.2022 р. збройні сили Російської Федерації розпочали повномасштабну військову агресію проти України, що супроводжувалося численними ракетно-бомбовими ударами по ряду об`єктів інфраструктури, розміщених у різних регіонах України.
		Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р., у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. строком на 30 діб. Указ затверджено  Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 р. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває досі.
		Місто Маріуполь Донецької області є окупованим Російською Федерацією з початку березня 2022 р. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 297 від 15.12.2022 р. затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого входить м. Маріуполь, датою виникнення бойових дій на території якого є 24.02.2022 р.
		24.02.2022 р. компанії Групи «Азовмаш» повідомили своїх контрагентів про настання форс-мажорних обставин, розмістивши відповідні повідомлення на своїх офіційних сайтах.
		Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає, що до 24.02.2022 р. господарська діяльність ТОВ «Азовмаш» була прибутковою, усі укладені контракти виконувались належним чином. Разом з тим, дії Російської Федерації призвели до втрати майнових активів постачальників ТОВ "Азовмаш" та завдали збитків позивачу у вигляді втрачених майнових активів та упущеної вигоди у загальному розмірі 19 514 415,29 доларів США.
		Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 14.04.2022 р. у справі № 308/9708/19, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.
		Аналогічна правова позиція щодо судового імунітету держави визначена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 р. у справі № 428/11673/19, від 22.06.2022 р. № 311/498/20, від 12.10.2022 р. у справі № 463/14365/21, Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 р. у справі № 990/80/22.
		Згідно з ч. 1   ст. 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.
		Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
		1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
		2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
		Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
		Збитки, як правова категорія, включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.
		Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди.
		При цьому відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.
		Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків чи не заподіяння ним шкоди. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. 
		Таким чином, позивачу слід довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
		Поряд з цим, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.
		Доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів.
		Подібні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 р. у справі № 750/8676/15-ц, постанові Верховного Суду від 10.06.2020 р. у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 р. у справі № 910/14341/18.
		Як на докази заподіяння збитків позивач посилається на інвентаризаційний опис товарів від 01.12.2022 р. та висновок експертів № 06-МОА/23 за результатами проведення комплексної судової економічної, товарознавчої та оціночної експертизи від 29.06.2023 р.
		Так, відповідно до інвентаризаційного опису від 01.12.2022 р. сума товарно-матеріальних цінностей, що обліковувалися на балансі ТОВ "Азовмаш", за даними бухгалтерського обліку становить 9  088  418,05 грн., з них 494  703,10 грн. - сума фактично наявних товарно-матеріальних цінностей на балансі позивача, 8  593  714,95 грн. - вартість втрачених товарно-матеріальних цінностей. 
		Суд зазначає, що інвентаризація є способом виявлення (з наступним обліком) господарських засобів і джерел їх формування, не оформлених поточною документацією, для забезпечення достовірності показників обліку і звітності підприємства.
		Здійснюється інвентаризація шляхом перевірки в натурі наявності майна (господарських засобів) підприємства (зважуванням, переліком, обміром тощо) і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто лишки або нестачі (якщо вони мали місце), які оформляють відповідними документами і відображають в обліку.
		З долученого позивачем до матеріалів справи інвентаризаційного опису вбачається, що останній було здійснено лише за даними бухгалтерського обліку без фактичної перевірки наявності майна в натурі. При цьому, інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей за попередні роки позивач суду не надав. Доказів, що товарно-матеріальні цінності вартістю 8  593  714,95 грн. дійсно перебували на балансі ТОВ "Азовмаш" або належали останньому на праві власності, матеріали справи не містять та позивачем не надано. Доказів знищення майна на вказану позивачем суму матеріали справи також не містять. 
		Поряд з цим, відповідно до висновку експертів № 06-МОА/23 від 29.06.2023 р. загальний розмір збитків, завданих ТОВ "Азовмаш" у вигляді втрати або знецінення активів та неотриманого прибутку, становить 19  514  415,29 доларів США, що еквівалентно 713 614 847,15 грн.
		Так, експерти дійшли наступних висновків:
		- дослідженням наданих експерту документів встановлено наявність на балансі ТОВ "Азовмаш" товарів, що були втрачені внаслідок російської військової агресії 24.02.2022 р., загальною балансовою вартістю 8  792  332,15 грн.;
		- дослідженням наданих експерту документів встановлено наявність на балансі ТОВ "Азовмаш" дебіторської заборгованості станом на 24.02.2022 р., щодо якої боржниками повідомлено про неможливість виконання зобов`язань, спричинену втратою активів внаслідок російської військової агресії в розмірі 199  328  501,72 грн.;
		- дослідженням наданих експерту документів встановлено, що розмір упущеної вигоди (неотриманого прибутку) ТОВ "Азовмаш", внаслідок припинення господарської діяльності, спричиненого російською військовою агресією в період з 24.02.2022 р. по 31.12.2025 р. включно складає 11  885  352,50 доларів США, або станом на дату проведення експертизи 434  630  701,50 грн.;
		- ринкова вартість товарів, що були втрачені ТОВ "Азовмаш", станом на 24.02.2022 р. дорівнює 8  792  332,15 грн.;
		- ринкова вартість дебіторської заборгованості ТОВ "Азовмаш" за переліком контрагентів станом на дату надання висновку дорівнює 1 грн., розмір знецінення дебіторської заборгованості в порівнянні з її балансовою вартістю станом на 24.02.2022 р. дорівнює 199  328  501,72 грн.;
		- розмір збитків, заданих ТОВ "Азовмаш", становить 19  514  415,29 доларів США або 713 614 847,15 грн.
		За змістом ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
		Відповідно до ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
		Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими   статтею 86   цього Кодексу.
		Як вбачається з висновку експертів, для визначення збитків у вигляді неотриманого прибутку ТОВ "Азовмаш", за основу було взято відомості звіту про фінансові результати позивача за звітні періоди 2019-2023 р.р. При цьому, одиниця виміру доходів/видатків не зазначена, у зв`язку з чим суд бере вважає такою одиницею виміру тис.грн. без десяткового знака.
		Із звіту про фінансові результати позивача за звітні періоди 2019-2023 р.р. (міститься у висновку експертів) слідує, що чистий фінансовий прибуток ТОВ "Азовмаш" у 2019 р. склав 68  003 тис.грн., у 2020 р. - 16  311 тис.грн., у 2021 р. - 49  923 тис.грн. Натомість, сума упущеної вигоди, згідно з висновком експертів, склала 434  630  701,50 грн. (11  885  352,50 доларів США). Жодних доказів на підтвердження того, що позивач протягом 2022-2023 р.р. міг би отримати чистий прибуток у встановленій експертами сумі (зважаючи, що сукупний фінансовий прибуток за 2019-2021 р.р. склав 134  237 тис.грн.), матеріали справи не містять та позивачем не доведено.
		Також експертами встановлено, що балансова вартість втрачених матеріальних активів позивача складає 8  792  332,15 грн., в той час як згідно з долученого ТОВ "Азовмаш" до матеріалів справи інвентаризаційного опису від 01.12.2022 р., вартість втрачених товарно-матеріальних цінностей товариства складає 8  593  714,95 грн. При цьому, позивачем не надано до матеріалів справи регістрів бухгалтерського обліку активів та первинних бухгалтерських документів з оприбуткування та внутрішнього переміщення товарно-матеріальних цінностей, які були надані експертам для проведення дослідження, як і не надано доказів на підтвердження того, що товарно-матеріальні цінності дійсно перебували на балансі ТОВ "Азовмаш" та були передані останньому.
		Поряд з цим, експертами встановлено, що дебіторська заборгованість ТОВ "Азовмаш" становить 199  328  501,72 грн. Однак, жодних доказів, як-то укладених між позивачем та його контрагентами договорів купівлі-продажу, поставки, комісії, актів прийому-передачі майна, актів звірки взаємних розрахунків тощо, платіжних доручень на перерахування коштів на підтвердження існування вказаної суми дебіторської заборгованості матеріали справи не містять. При цьому, виходячи із заявлених позивачем в позові договірних відносин з виробниками продукції (продаж такої продукції), саме позивач мав здійснювати розрахунки з останніми, втім жодних доказів на підтвердження наявності кредиторської заборгованості з його сторони за одержану продукцію матеріали справи не містять, банківських виписок суду не надано. 
		У висновку експертів зазначено, що для проведення експертизи ТОВ "Азовмаш" надало наступні документи: статутні документи, фінансову звітність за період 2019 - 3 квартал 2022 р., бухгалтерську довідку щодо показників фінансової звітності, первинні бухгалтерські документи з оприбуткування та внутрішнього переміщення товарно-матеріальних цінностей, наказ № 4/22 від 30.12.2022 р., доповідну записку від 24.04.2023 р., бухгалтерську довідку від 30.12.2022 р., акт звірки із ТОВ «Азоввагон» станом на 01.12.2022 р., акт звірки із ТОВ «Азоввагон» станом на 25.04.2023 р., листи ТОВ «Азоввагон» від 18.05.2022 р. та від 02.12.2022 р., акт звірки із ТОВ «Завод «Маріупольтяжмаш» станом на 01.12.2022 р., акт звірки із ТОВ «Завод «Маріупольтяжмаш» станом на 25.04.2022 р., акт звірки із ТОВ «Азовська сталеплавильна компанія» станом на 01.12.2022 р., акт звірки із ТОВ «Азовська сталеплавильна компанія» станом на 25.04.2022 р., лист ТОВ «Азовська сталеплавильна компанія» від 18.05.2022 р., акт звірки із ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» станом на 25.04.2022 р., регістри бухгалтерського обліку товарів (субрахунки 2872, 2873), акт інвентаризації, наказ на проведення інвентаризації, акти списання товарно-матеріальних цінностей.
		Тобто фактично вказана вище експертиза проводилися на підставі наданих позивачем документів.
		Проте, суд зазначає, що позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог до суду, на відміну від експертної установи, надано лише  доповідну записку від 25.04.2023 р., довідку про вплив воєнної агресії РФ проти України на господарську діяльність ТОВ "Азовмаш" від 25.04.2023 р., інвентаризаційний опис товарів від 01.12.2022 р., наказ № 4/22 від 30.12.2022 р.
		Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Оцінюючи висновок експертів № 06-МОА/23 за результатами проведення комплексної судової економічної, товарознавчої та оціночної експертизи від 29.06.2023 р., суд зазначає, що хоч вказаний висновок містить відповіді на поставлені експертам питання, однак суд позбавлений можливості за наявними в матеріалах справи доказами встановити, що загальний розмір збитків, заданих ТОВ "Азовмаш", дійсно становить 19  514  415,29 доларів США, оскільки надані позивачем експертам акти звірки із контрагентами, в якості доказів на підтвердження існування дебіторської заборгованості у сумі 199  328  501,72 грн., не є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а доводять лише обставини про звіряння сторонами розрахунків між собою за певний період часу чи на конкретну дату; фінансова звітність позивача за 2019-2021 р.р. свідчить, що чистий прибуток останнього склав сукупно 134  237 тис.грн., в той час як сума упущеної вигоди, згідно з висновком експертів, склала 434  630  701,50 грн. без належного аналізу реальної можливості одержання такого прибутку та доказів підтвердження цього факту; інвентаризаційний опис від 01.12.2022 р., наданий суду, не є належним доказом на підтвердження того факту, що майно вартістю 8  792  332,15 грн., яке було втрачено внаслідок російської військової агресії 24.02.2022 р. (доказів знищення чи пошкодження майна позивач не надав), дійсно перебувало чи належало позивачу на праві власності.
		Таким чином, документи, надані позивачем до матеріалів справи, як докази на обґрунтування своїх вимог, не підтверджують реальної (а не теоретичної) можливості отримання позивачем прибутку у сумі 434  630  701,50 грн. (11  885  352,50 доларів США), жодних доказів на доведення позивачем наявності в останнього дебіторської заборгованості у сумі 199  328  501,72 грн. матеріали справи не містять, як і не містять доказів реальної наявності у позивача на праві власності станом на 24.02.2022 р. товарно-матеріальних цінностей вартістю 8  792  332,15 грн.
		У даному випадку, за відсутності належних, допустимих та достатніх доказів, суд позбавлений можливості встановити реальний розмір спричинених ТОВ "Азовмаш" збитків внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
		Отже, на підставі наданих позивачем доказів неможливо дійти висновку про розумний рівень впевненості в отриманні позивачем доходів, про відшкодування яких заявлено у даній справі.
		При цьому, матеріали справи також не містять відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань в рамках кримінального провадження, де позивача було б визнано потерпілою особою внаслідок дій відповідача.
		Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.  
		Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони (постанова Верховного Суду від 29.01.2021 р. по справі № 922/51/20).
		Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (такий стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
		Приймаючи до уваги викладене, суд зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів в обґрунтування наведених в позові обставин, які можуть слугувати підставами для задоволення позовних вимог. 
		За таких обставин, оскільки під час розгляду справи позивач не довів, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання ним доходів від реалізації продукції контрагентів (як обов`язкової умови застосування відповідальності у вигляді стягнення упущеної вигоди), вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у формі упущеної вигоди в розмірі 19 514 415,29 доларів США задоволенню не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволенні позовних вимог - відмовити. 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.
		 
		 
		Суддя                                                  Людмила ШКУРДОВА
		 
		Повне рішення складено та підписано 28.07.2025 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...