Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 150/586/25 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: 28.07.2025. Зареєстровано: 29.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2025.
Дата набрання законної сили: 28.08.2025
Номер судового провадження: 2/150/246/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		"28" липня 2025 р.              Єдиний унікальний номер судової справи: 150/586/25
		Номер провадження: 2/150/246/25
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 липня 2025 року                                            с. Мазурівка
		 
		Чернівецький районний суду Вінницької області в складі:
		головуючого судді Суперсона С.П., розглянувши в письмовому провадженні у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про встановлення факту самостійного виховання неповнолітньої дитини та перебування неповнолітньої дитини на утриманні, -
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Орган опіки та піклування Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про встановлення факту самостійного виховання неповнолітньої дитини та перебування неповнолітньої дитини на утриманні. Позов мотивований тим, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 .
		Рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 24 березня 2023 року по справі № 150/51/23, шлюб між сторонами розірвано.
		З часу припинення шлюбних відносин дочка проживає з позивачем.
		Довідкою, виданою Чернівецькою селищною радою Могилів-Подільського району Вінницької області від 23 червня 2025 року № 453, стверджується, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та склад сім`ї  малолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		28 квітня 2023 року між батьками малолітньої дочки було укладено договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, згідно якого, зокрема визначено місце проживання дочки з батьком, визначено порядок виконання матір`ю дитини своїх батьківських прав. 
		Комісією органу опіки та піклування Чернівецької селищної ради 20 червня 2025 року було проведено обстеження умов проживання малолітньої дочки з батьком, та комісією встановлено, що дитині забезпечено усі необхідні умови для нормального проживання, навчання та розвитку. Забезпечено належні санітарно-гігієнічні умови. Дитина має увесь необхідний одяг по сезону. Відносини між дочкою та батьком щирі, дружні, по родинному теплі.
		Згідно довідки, виданої Могилів-Подільським відділом ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області 20.06.2025 № 252, у відношенні позивача немає відкритих виконавчих проваджень.
		На даний час позивач має намір отримати відстрочку від призову, однак, його повідомили, що нотаріально посвідченого договору щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, на даний час буде не достатньо та необхідно надати рішення суду щодо встановлення факту самостійного виховання ним малолітньої дочки. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та прав своєї малолітньої дочки. 
		Позивач в підготовче засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. 
		Відповідач теж до суду не з`явилась, подала заяву про повне визнання позовних вимог. 
		Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Орган опіки та піклування Чернівецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області подано до суду письмові пояснення щодо спору, згідно яких комісією було проведено обстеження умов проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлено, що дитина проживає з батьком. Для дитини створено усі умови для належного розвитку та виховання. В сім`ї панують теплі та доброзичливі відносини. Тому орган опіки та піклування підтримує позовну заяву про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини батьком.
		Суд, дослідивши письмові матеріали справи та наявні при ній докази, дійшов наступних висновків. 
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 .
		Рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 24 березня 2023 року по справі № 150/51/23, шлюб між сторонами розірвано.
		З часу припинення шлюбних відносин дочка проживає з позивачем.
		Довідкою, виданою Чернівецькою селищною радою Могилів-Подільського району Вінницької області від 23 червня 2025 року № 453, стверджується, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та склад сім`ї  малолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		28 квітня 2023 року між батьками малолітньої дочки було укладено договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, згідно якого, зокрема визначено місце проживання дочки з батьком, визначено порядок виконання матір`ю дитини своїх батьківських прав. 
		Комісією органу опіки та піклування Чернівецької селищної ради 20 червня 2025 року було проведено обстеження умов проживання малолітньої дочки з батьком, та комісією встановлено, що дитині забезпечено усі необхідні умови для нормального проживання, навчання та розвитку. Забезпечено належні санітарно-гігієнічні умови. Дитина має увесь необхідний одяг по сезону. Відносини між дочкою та батьком щирі, дружні, по родинному теплі.
		Відповідно до положень ч. 1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно дост. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Отже,стаття 15 ЦК Українивизначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
		Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6статті 3 ЦК України).
		Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятоюстатті 7 СКсімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
		Згідно ізстаттею 141 СКмати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
		Відповідно до ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
		Відповідно достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
		Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
		Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першоюстатті 15 Сімейного кодексу України(далі -СК України) «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.
		За встановлених судом обставин, слід дійти висновку, що позивач ОСОБА_1 дійсно самостійного виховує та утримує малолітню дочку. 
		   Підставою для звернення позивача до суду слугувало те, що намагаючись отримати відстрочку як батько, що самостійно утримує малолітню дитину, йому було повідомлено про необхідність подання до ІНФОРМАЦІЯ_2 рішення суду про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини. 
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставічастини першоїстатті 135 Сімейного кодексу України.
		Отже, законодавець уточнив поняття «військовозобов`язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років», тобто розширив перелік осіб, які мають право отримання відстрочки від призову за наведених вище підстав.
		Диспозиція п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» (зі змінами) містить імперативний припис стосовно того, що підстава для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особи, яка самостійно виховує та утримує дитину, має бутивстановлена виключно за рішенням суду.
		Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 02.04.2025 по справі № 127/3622/24.
		Законодавець, враховуючи наявні життєві ситуації в умовах війни, розширив перелік підстав, за яких особа, яка самостійно виховує та утримує дитину, може отримати відстрочку від призову під час мобілізації без позбавлення іншого батьківських прав з урахуванням неможливості реалізації ним своїх батьківських прав та обов`язків в умовах війни чи/або надання такій особі соціального статусу одинокого батька (матері) у разі відсутності іншого з батьків та ін.
		Удосконалюючи законодавство в умовах режиму воєнного стану, законодавець передбачив установлення факту самостійного виховання та утримання дитини як підставу для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби та чітко визначив порядок його встановлення виключно в судовому порядку, що унеможливлює встановлення такого юридичного факту в позасудовому порядку будь-яким іншим органом влади.
		У такий спосіб законодавцем установлено судовий контроль задля дотримання балансу між інтересами дитини, яка може залишитися без батьківського піклування, особи (батька чи матері щодо здійснення піклування) та народу України в особі держави в розумінністатті 65 Конституції України.
		Такий порядок встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини визначений тому, що саме в порядку окремого провадження суд встановлює обставини та перевіряє (підтверджує) їх доказами незалежно від наданих сторонами доказів та зазначених доводів на їх спростування. Тобто встановлення юридичного факту як підстава для отримання відстрочки від мобілізації та/або звільнення з військової служби здійснюється безпосередньо судом.
		   З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини, які підтверджено письмовими доказами, суд вбачає підстави для повного задоволення позовних вимог.
		За клопотанням представника позивача, судові витрати слід залишити за позивачем.
		Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов задовольнити.
		Встановити факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) своєї малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги на протязі тридцяти днів від дня його винесення до Вінницького апеляційного суду. 
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України, тобто, у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                       С.П. СУПЕРСОН

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...