Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 477/1964/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти волі, честі та гідності особи; Незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
Надіслано судом: 28.07.2025. Зареєстровано: 29.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/477/54/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016150100000154

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		               Справа № 477/1964/24 
		                               Провадження № 1-кп/477/54/25
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 липня 2025 року                         м. Миколаїв    
		       
		Вітовський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді ОСОБА_1 , з секретарем  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12016150100000154, по обвинуваченню:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Покровка Веселинівського району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 146 КК України, 
		 
		з участю сторін кримінального провадження: 
		прокурора  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		27 жовтня 2016 року обвинувачений ОСОБА_3 разом з іншими особами, матеріали кримінального провадження щодо яких виділені у окреме провадження (далі  особа 1, особа 2, особа 3), приблизно о 16-30 годині зустрівся у приміщенні кафе-бару «Янтарик», який розташований на вулиці 8-го Березня на привокзальній площі у м. Очакові Миколаївської області, де вони ході розмови вирішили з`ясувати стосунки з ОСОБА_6 , а саме позбавити його волі.
		27 жовтня 2016 року близько 17-00 години обвинувачений ОСОБА_3 спільно з іншими особами, матеріали кримінального провадження щодо яких виділені у окреме провадження, на автомобілі марки «RENAULT 18», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у користуванні особи 3, прибули до будинку АДРЕСА_3 , де проживав ОСОБА_6 .
		Прибувши за вищевказаною адресою приблизно о 17-10 годині особа 1 та особа 3, керуючись злочинним умислом, направленим на позбавлення волі ОСОБА_6 , увійшли до приміщення будинку, де із застосуванням до останнього насилля, яке виразилося у неодноразовому нанесенні тілесних ушкоджень, вивели його на вулицю до місця перебування автомобіля марки «RENAULT 18», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
		У ході нанесення тілесних ушкоджень особа 1, в усній формі наказав потерпілому ОСОБА_6 залізти в багажне відділення автомобіля «RENAULT 18», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яке відчинив особа 3, за вказівкою особи 1.
		На виконання вимоги особи 1, не за власною волею, ОСОБА_7 самостійно заліз до багажного відділення автомобіля марки «RENAULT 18», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував у користуванні особи 3, чим був незаконно позбавлений волі.
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на позбавлення волі ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_3 разом з особою 1, особою 2, особою 3, на автомобілі марки «RENAULT 18», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 27 жовтня 2016 року у період часу приблизно з 17-10 години до 18-00 години перевезли ОСОБА_6 до домоволодіння АДРЕСА_4 , де проживала ОСОБА_8 .
		Прибувши за вищевказаною адресою, о 18-00 годині, особа 3 відкрив багажне відділення зазначеного автомобіля, з якого ОСОБА_6 вибрався самостійно.
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на позбавлення волі, обвинувачений ОСОБА_3 спільно з особою 1, особою 2, особою 3 завели ОСОБА_6 на територію домоволодіння АДРЕСА_4 , де останнього закрили у приміщенні літньої кухні.
		Після вказаних дій, обвинувачений ОСОБА_3 спільно з особою 1, особою 2, особою 3 повідомили ОСОБА_8 , щоб вона не відпускала ОСОБА_6 до тих пір, поки він не відпрацює борг у виді продуктів харчування, грошових коштів та мобільного телефону.
		29 жовтня 2016 року ОСОБА_6 було виявлено співробітниками Очаківського ВП ГУНП в області на території домоволодіння АДРЕСА_4 , якого у важкому стані було доставлено до Очаківської ЦРЛ.
		У результаті умисних та протиправних дій ОСОБА_6 були спричинено тілесні ушкодження у виді: закритої черепно-мозкової травми з крововиливом в правій тім`яній області, субдуральним крововиливом (під тверду мозкову оболонку 75-85 мл.) в області правої лобно-скроневої долі, субарахноїдальним крововиливом (під м`яку мозкову оболонку) в області правої тім`яної долі, які були небезпечними для життя в момент їх заподіяння та за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень. 
		 
		Відповідальність завчинене обвинуваченим ОСОБА_3 діяння передбачена ч.3 ст.146 КК України.
		 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватість в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті. Пояснив, що 27.10.2016 року після 16-00 години прийшов до кафе-бару, де зустрівся із знайомими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , які там вживали алкогольні напої. Вони обговорювали ідею поспілкуватись з потерпілим ОСОБА_6 з приводу викраденого майна, якого саме він не зрозумів. Оскільки він був тверезий та не вживав алкоголь, то його посадили за кермо автомобіля. Після чого, вони всі разом поїхали до дому до потерпілого. Коли приїхали до ОСОБА_6 додому, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 зайшли в будинок та витягли звідти потерпілого. Він бачив, як ОСОБА_10 завдав ОСОБА_6 декілька ударів, проте звертав увагу суду, що у потерпілий вже був побитий, мав синці та садна. Особисто він не чіпав потерпілого. ОСОБА_10 наказав потерпілому залізти у багажник автомобіля. Після чого, вони поїхали у село Баланово, де залишили потерпілого, щоб він відпрацював борг. Він особисто закрив ОСОБА_6 у літній кухні домоволодіння ОСОБА_8 , щоб його ніхто не бив та попросив випустити коли вони поїдуть. 
		Усвідомлював, що віз живу людину у багажнику і що це неправильно, але не припинив свої дії та нікого не зупинив і не відмовив від вчинення кримінального правопорушення. 
		Щиро розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати.
		Вважав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують його вину та обставини вчинення злочину, оскільки він їх не оспорює.
		На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу. 
		Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позицій немає, а також йому зрозуміло, що він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		 
		Аналізуючи досліджені докази в сукупності, суд вважає повністю доведеним те, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, способом небезпечним для життя потерпілого, що супроводжувалось заподіянням йому фізичних страждань та спричинило тяжкі наслідки і його дії за ч. 3 ст. 146 КК України органами досудового розслідування кваліфіковані вірно.
		 
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є визнання вини та щире каяття у вчиненому.
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлені.
		 
		Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК є тяжким злочином, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченого, а також дані про особу обвинуваченого. 
		Обвинувачений на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, з огляду на ст. 89 КК України, вважався таким, що не має судимості, нині реально відбуває покарання за вироком Миколаївського апеляційного суду від 04.11.2021 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, посередньо характеризується за місцем проживання.
		З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, передбачене санкцією частини 3 статті 146 КК України, та, застосувавши правила ч. 4 ст.70 КК України, призначити остаточне покарання, приєднавши невідбуту частину за вироком Миколаївського апеляційного суду від 04.11.2021 року
		 
		Цивільний позов у справі не заявлявся.
		 
		Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
		З огляду на матеріали кримінального провадження ОСОБА_3 був затриманий на підставі ст. 208 КПК України 29.10.2016 року. 
		31.10.2016 року ухвалою слідчого судді Очаківського міжрайонного суду Миколаївської області йому був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався. 18.05.2019 року обвинуваченому був обраний запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.
		Обвинувачений ОСОБА_3 в межах цього кримінального провадження перебував під вартою з 29.10.2016 року по 18.05.2019 року.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження нині обвинувачений ОСОБА_3 є таким, що відбуває покарання, призначене вироком Миколаївського апеляційного суду від 04.11.2021 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у виді п`яти років позбавлення волі.
		 
		Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 КПК України, 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 146 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
		 
		На підставі ч. 4ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначеного за цим вироком та вироком Миколаївського апеляційного суду від 04.11.2021 року, остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п`яти) років 7 (семи) місяців позбавлення волі.
		 
		На підставі ч. 5ст. 72 КК України (у редакції Закону № 838-VIII) зарахувати засудженому ОСОБА_3 у строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 29.10.2016 року по 18.05.2019 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вітовський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
		Потерпілій надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.
		 
		 
		 
		 
		 
		       Суддя                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...