Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/21122/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері.
Надіслано судом: 28.07.2025. Зареєстровано: 29.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2025.

Номер судового провадження: 640/21122/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		28 липня 2025 року                                                                             справа №640/21122/22
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації «Збережемо Солом`янський парк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
		в с т а н о в и в:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Громадської організації «Збережемо Солом`янський парк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Київської міської ради, в якому позивачі просять визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 24.09.2015 №46/1949 «Про затвердження детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва» в частині затвердження Детального плану території по вул. Механізаторів, 1-3, Солом`янського району, м. Києва.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
		На виконання Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
		30.08.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 30.08.2023 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
		Ухвалою суду від 09.01.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		Позовні вимоги обґрунтовано порушенням порядку прийняття оскаржуваного рішення та його невідповідністю вимогам Генерального плану розвитку міста Києва.
		За час розгляду справи відповідачем не надано суду відзиву або будь-якого іншого документу, зі змісту якого було б можливим встановити його ставлення до заявлених позовних вимог.
		Представником Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) подано клопотання про вступ їх у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
		Крім того, представником Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ-ДЕВЕЛПОМЕНТ» подано заяву про вступ  у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
		Частиною 2 ст. 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які на заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку. 
		Враховуючи дані норми, а також те, що заявниками не доведено наявності підстав для залучення до участі у справі у якості третіх осіб зазначене коло осіб, суд вважає за необхідне відмовити  у залученні Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАТР-ДЕВЕЛОПМЕНТ» в якості третіх осіб, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. 
		Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
		Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2015 Київською міською радою прийнято рішення № 46/1949 «Про затвердження детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва», яким: 
		- внесено до рішення міськради від 13.11.2013 №518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві» зміни і пропозиції: позицію 125 Переліку містобудівної документації для розроблення (оновлення) у місті Києві у 2013-2016 роках (додатка до Програми створення (оновлення) містобудівної документації в м. Києві) викласти у такій редакції: ДПТ в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колів у Солом`янському районі міста Києва (2.1.003; 196,14);
		- затверджено детальний план території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі міста Києва (далі також - ДПТ) відповідно до основних техніко-економічних показників, що додаються, з урахуванням рішення Київської міської ради від 02.06.2015 №607/1471 «Про визначення переліку земельних ділянок для опрацювання можливості продажу їх (або права оренди на них) на земельних торгах».
		Як вбачається з його вступної частини, Детальний план території (ДПТ) у межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій в Солом`янському районі м. Києва виконано ТОВ «ПРОЕКТГЕНПЛАН» на замовлення та відповідно до завдання Департаменту містобудування та архітектури (Договір № 18/05-ДПТ від 04.06.2015).
		Підставою для розроблення ДПТ є рішення Київської міської ради від 12.02.2015 №64/929 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 13 листопада 2013 року №518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації в місті Києві» та доповнення до «Переліку містобудівної документації для розроблення (оновлення) у м. Києві у 2013-2016 рр».
		Виконання ДПТ пов`язано з необхідністю деталізації положень Генерального плану розвитку м. Києва на період до 2020 року та проекту Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони на період до 2025 року, коригування або уточнення окремих його положень, пов`язаних з розміщенням житла та інших об`єктів містобудування, будівництвом установ освіти, охорони здоров`я, підприємств обслуговування, які відображають нормативний соціально-гарантований рівень обслуговування населення. 
		При розробленні Детального плану території були враховані раніше виконані проектні матеріали:
		-          Генеральний план розвитку м. Києва на період до 2020 року, виконаний інститутом «Київгенплан» АТ «Київпроект», затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.2002, №370/1804;
		-          Комплексна схема транспорту до 2020 року ВАТ «Київпроект» ДП «Інститут Київгенплан», Київ, 2004 рік, виконаний інститутом «Київгенплан» АТ «Київпроект»;
		-          Проект Генерального плану розвитку м. Києва та його приміської зони на період до 2025 року;
		-          матеріали проектів, щодо яких прийнято рішення про будівництво, передпроектні пропозиції розміщення об`єктів на території, що охоплено проектом, містобудівні розрахунки тощо.
		Так, ДТП у розділі 4 «Проектні пропозиції» запропоновано у північній частині кварталу 72:186 з метою упорядкування території, прилеглої до ландшафтного парку «Солом`янський», забезпечення зручних пішохідних зав`язків для мешканців проектної території до зеленої зони, а також створення композиційного зв`язку парного та непарного боків вул. Механізаторів на перетині з вул. Кудряшова здійснити улаштування громадської території з урахуванням при архітектурному рішенні складного рельєфу.
		В свою чергу у графічній частині ДПТ у Проектному плані передбачено проектування двох зблокованих будинків громадського призначення (№ 137) «Торгово-розважальний комплекс з готелем».
		Вважаючи наявними суттєві порушення у процедурі погодження проекту ДПТ, а також його невідповідності Генеральному плану міста Києва як основній містобудівній документації, позивачі звернулись до суду з даним адміністративним позовом.
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
		Київською міською радою прийнято рішення від 13.11.2013 №518/10006 «Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації», яким затверджено Програму створення (оновлення) містобудівної документації у місті Києві.
		Пунктом 2 такого рішення №518/10006 Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено виступити замовником створення (оновлення) містобудівної документації відповідно до Програми.
		Відповідно до пункту 5 Міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) організація розроблення містобудівної документації у м. Києві здійснюється Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - замовником згідно з Переліком містобудівної документації, що розроблятиметься у 2014 - 2016 роках (додаток до Програми), з урахуванням інвестиційних намірів щодо забудови окремих територій.
		Замовник містобудівної документації:
		-          організовує в установленому порядку поновлення матеріалів топографо-геодезичної зйомки територій м. Києва, проведеної в минулі роки, необхідних для розроблення містобудівної документації відповідно до Програми;
		-          забезпечує урахування питань, пов`язаних з розміщенням об`єктів будівництва, іншого використання територій, з погодженням проектів землеустрою, наданням містобудівних умов та обмежень на проектування об`єктів при розробленні містобудівної документації;
		-          визначає та уточнює межі розроблення містобудівної документації;
		-          забезпечує організацію фінансування розроблення містобудівної документації шляхом залучення інвестиційних коштів або подання відповідного бюджетного запиту;
		-          готує завдання на розроблення містобудівної документації та подає його на затвердження заступнику голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов`язків, готує інші вихідні дані;
		-          визначає розробника містобудівної документації;
		-          забезпечує урахування громадських інтересів шляхом публікації оголошення про розроблення містобудівної документації, організації проведення громадських слухань після отримання проекту містобудівної документації від розробника;
		-          у разі необхідності та за наявності інвестиційних пропозицій готує проект рішення Київської міської ради про зміни у переліку містобудівної документації, наведеної у додатку до Програми;
		-          при розробленні зонінгу уточнює завдання на розроблення детальних планів відповідної території.
		Розробник містобудівної документації:
		-          готує проект договору на розроблення або внесення змін до містобудівної документації;
		-          збирає вихідні дані за дорученням замовника;
		-          розробляє містобудівну документацію або вносить до неї зміни відповідно до вимог державних будівельних норм, державних стандартів;
		-          бере участь у проведенні громадських слухань, розгляді архітектурно-містобудівною радою та сесією Київської міської ради розробленої ним містобудівної документації;
		-          пропонує замовнику у разі необхідності залучити інші науково-дослідні та проектні організації до проведення додаткових досліджень, розроблення окремих розділів містобудівної документації;
		-          зберігає оригінал розробленої містобудівної документації, зміни до неї на паперових і електронних носіях в порядку, встановленому законодавством.
		Під час розроблення містобудівної документації пропозиції замовника щодо використання територій вносяться ним на розгляд та врахування розробником у проекті містобудівної документації.
		Інвестиційні наміри юридичних та фізичних осіб щодо забудови та іншого використання територій враховуються розробником у проекті містобудівної документації у разі їх узгодження із замовником.
		Для проведення громадських слухань, проведення погоджень, розгляду на архітектурно-містобудівній раді та експертизи виготовляється один примірник містобудівної документації на електронних носіях та на паперових носіях, що коригується за результатами кожного етапу та передається замовнику для подання на затвердження.
		Подання містобудівної документації на затвердження Київській міській раді забезпечують Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та постійна комісія Київської міської ради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
		Відповідно до статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
		Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.
		Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
		Пунктами 4.1-4.2 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2012.2011 за № 1468/20206 (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
		Рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, або внесення змін до нього приймає відповідна районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
		При цьому, замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.
		Детальний план території розробляється для територій житлових районів, мікрорайонів, кварталів нової забудови, комплексної реконструкції кварталів, мікрорайонів застарілого житлового фонду, територій виробничої, рекреаційної та іншої забудови. Послідовність розроблення та площі територій, для яких розробляються детальні плани, визначає відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури відповідно до генерального плану населеного пункту, а якщо територія розташована за межами населеного пункту, відповідно до схеми планування території району (в разі відсутності адміністративного району - відповідно до схеми планування території Автономної Республіки Крим, області) (пункт 4.8 Порядку № 290).
		Відповідно до пункту 4.9 Порядку № 290 крім функцій, визначених у пункті 1.4 розділу І цього Порядку, замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні: забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні».
		Аналіз наведених норм свідчить, що забезпечення належності проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні покладено на замовника, тобто в даному випадку на Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
		За змістом частини 3 статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи зобов`язані забезпечити:
		1)          оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками;
		2)          оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості;
		3)          реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні (у разі її утворення);
		4)          узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;
		5)          оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
		Згідно з частин 5, 6 вказаної статті оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування. Пропозиції громадськості мають бути обґрунтовані в межах відповідних законодавчих та нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил та надаватися у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.
		Так, механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій визначає Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (далі - Порядок №555, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
		Пунктом 2 Порядку № 555 визначено, що проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проектах містобудівної документації здійснюється під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації.
		Вимогами пункту 3 Порядку № 555 передбачено, що сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
		Відповідно до пункту 4 Порядку № 555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
		Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
		В свою чергу, відповідно до пункту 5 Порядку № 555 повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:
		1)          інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;
		2)          основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, які відображають зміст містобудівної документації;
		3)          відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;
		4)          інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації, пояснювальною запискою, розділом «Охорона навколишнього природного середовища», який розробляється у складі проекту містобудівної документації та одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку;
		5)          інформацію про посадову особу замовника містобудівної документації, відповідальну за забезпечення організації розгляду пропозицій, та адресу, за якою можуть надсилатися пропозиції (зауваження);
		6)          відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;
		7)          інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).
		Аналіз наведених норм свідчить про те, що громадські слухання містобудівної документації на місцевому рівні відбуваються шляхом, зокрема, оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території; надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій; безпосереднє подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.
		Так, з відомостей Протоколу щодо проведення громадських слухань та врахування громадських інтересів від 06.08.2015, що погоджений Директором Департаменту містобудування та архітектури КМДА та головним архітектором проекту, вбачається, що на розгляд громадськості були надані графічні та текстові матеріали у складі:
		-          креслення опорного плану;
		-          креслення планувальних обмежень;
		-          креслення проектного плану;
		-          креслення проектних планувальних обмежень;
		-          схема розташування дитячих дошкільних закладів та загальноосвітніх шкіл;
		-          таблиця основних ТЕП.
		Оприлюднення оголошення про громадське обговорення ДПТ в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва, у тому числі, здійснено в газеті «Солом`янка» № 4 (5) за липень 2015 року.
		Як стверджують позивачі, наклад цього номеру склав 86 434 примірники, у той час як згідно з відомостями Головного управління статистики у місті Києві (http://www.kyiv.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=2987&lang=1) станом на 01.08.2015 у Солом`янському районі постійне населення (за оцінкою) становило 358 172 осіб.
		Таким чином, позивачі вказують, що тираж номеру в газеті «Солом`янка» за липень 2015 року покривав лише чверть постійного населення району.
		Разом з тим такі доводи позивачів судом оцінюються критично, оскільки наведене вище правове регулювання не визначає критерії, яким мають відповідати засоби масової інформації, через які здійснюється оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації.
		Також суд вважає безпідставними доводи позивачів щодо порушення принципу завчасного оприлюднення наведеної інформації, оскільки Порядок № 555 не визначає такого критерію оприлюднення. Натомість даний нормативний акт встановлює часові обмеження, відповідно до яких оприлюднення має бути здійснене не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, вимога щодо чого що у даному випадку була дотримана.
		Отже, враховуючи наведене, суд відхиляє доводи позивачів щодо порушення порядку оприлюднення оголошення про громадське обговорення вказаного ДПТ.
		Водночас, аналіз зазначеної вище публікації у газеті «Солом`янка» №4 (5) за липень 2015 року свідчить про відповідність її змісту вимогам пункту 5 Порядку № 555, зокрема у ній наявні: інформація про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали; відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформацію замовника містобудівної документації, відповідальну за забезпечення організації розгляду пропозицій, та адресу, за якою можуть надсилатися пропозиції (зауваження) тощо.
		На думку суду, зміст оприлюдненої інформації є достатнім для виконання вимог Порядку № 555, метою якого у наведеній частині є забезпечення зацікавленій громадськості можливості надати свої пропозицій до проекту містобудівної документації.
		Таким чином, суд визнає, що обставини оприлюднення оголошення про проведення громадських слухань узгоджуються із вимогами Порядку № 555 та свідчать про безпідставність доводів позивачів у вказаній частині.
		Крім того, вирішуючи дану адміністративну справу судом враховується таке.
		Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.
		Згідно з статтею 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
		Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
		Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Відповідно до пунктів 2, 3, 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:
		генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
		детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;
		містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 4.1 розділу 4 ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст генерального плану населеного пункту» (далі - ДБН Б. 1.1-15:2012), затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 13.07.2012 №358, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Як вже зазначалось вище, статтею 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
		Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		Частиною 4 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що детальний план території визначає:
		1)          принципи планувально-просторової організації забудови;
		2)          червоні лінії та лінії регулювання забудови;
		3)          функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
		4)          містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
		6)          доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
		7)          черговість та обсяги інженерної підготовки території;
		8)          систему інженерних мереж;
		9)          порядок організації транспортного і пішохідного руху;
		10)          порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;
		11)          межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
		Також, у пунктах 1.1 та 1.2 ДБН Б. 1.1-14.2012 «Склад та зміст детального плану території» зазначено, що ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту детального плану території та призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності та господарювання при розроблені детальних планів територій.
		Крім того, пунктами 4.1 та 4.2 ДБН Б. 1.1-14.2012 «Склад та зміст детального плану території» передбачено, що детальний план розробляється з метою уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району, при цьому розроблення детального плану на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер здійснюється на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів.
		Відповідно до пункту 1.1 ДБН Б. 1-3-97 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів», затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25 вересня 1997 року № 164, чинного на час прийняття Київрадою рішення від 28 березня 2002 року № 370/1804, яким затверджено Генплан, генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об`єктів загальноміського або загальноселищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико- культурної спадщини, черговості освоєння території. Генеральний план міста, селища (далі - генеральний план) є основним видом містобудівної документації з планування території населеного пункту, призначеним для обґрунтування (розроблення та реалізації) довгострокової політики органу місцевого самоврядування в питаннях використання і забудови території.
		Пунктом 3.4 ДБН Б. 1-3-97 «Система містобудівної документації (СМБД)», затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25 вересня 1997 року № 164, визначено, що генеральний план включає текстові та графічні матеріали. До текстових матеріалів відносяться: а) книга генерального плану; б) брошура з основними положеннями генерального плану. Графічними матеріалами є плани і карти аналітичного і проектного змісту, виконанні у встановленому масштабі. Текстові та графічні матеріали можуть виконуватися з застосуванням комп`ютерної технології.
		Склад графічних матеріалів генерального плану наведений у пункті 3.8 ДБН Б.1-3-97.
		План існуючого населеного пункту (опорний план) не підлягає затвердженню. Документ виконується на топографічній основі. На кресленні відображається планувальна структура, використання територій та окремих функціональних зон населеного пункту, станом на час затвердження генерального плану (пункт 3.9 ДБН Б. 1-3-97).
		Відповідно до пункту 3.12 ДБН Б. 1-3-97 на основному кресленні генерального плану вказують існуючий стан та пропозиції щодо архітектурно-планувальної організації і функціонального зонування, використання та забудови територій населеного пункту, а саме:
		а)          межа населеного пункту (міська межа);
		б)          магістральні, жилі вулиці і площі у червоних лініях (з назвами) та транспортні розв`язки в одному та різних рівнях;
		в)          території житлової забудови (садибної, мало: поверхової, середньоповерхової, багатоповерхової);
		г)          території цивільної забудови та громадські центри загальноміського і районного значення;
		д)          озеленені території загального користування та спеціального призначення;
		е)          промислові, комунальні і складські території та їх розподіл у відповідності з санітарною класифікацією підприємств;
		ж)          території міського та зовнішнього транспорту;
		з)          території спеціального призначення;
		и)          природоохоронні, оздоровчі, рекреаційні, історико-культурні території;
		к)          курортні території;
		л)          території садівничих товариств та дачної забудови;
		м)          території сільськогосподарських підприємств;
		н)          ліси, лісопарки, лугопарки, водойми, водотоки;
		о)          території, на яких заплановано здійснення загальних та спеціальних заходів з інженерної підготовки і захисту територій, природозахисних заходів та розміщення відповідних споруд і пристроїв;
		п)          території, передбачені для розміщення головних споруд інженерної інфраструктури; р) території пріоритетного розвитку на першу чергу реалізації;
		с)          резервні території для розвитку населеного пункту за його межами.
		Таким чином, суд констатує, що детальний план у межах населеного пункту є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому, а також плану зонування (за його наявності). Детальний план визначає планувальну організацію і розвиток частини території та не може встановлювати інше функціональне призначення зон ніж ті, що встановлені у генеральному плані та плані зонування (за його наявності).
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11.11.2020 у справі №191/1169/16-а (2-а/191/7/17), від 15.04.2020 у справі № 702/1384/16-а, від 13.04.2020 у справі №160/2852/19, від 05.03.2019 у справі №360/2334/17, від 21.06.2018 у справі №826/4504/17, від 14.08.2018 у справі №815/3880/14.
		На момент виникнення спірних правовідносин чинним був Генеральний план міста Києва, затверджений рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804.
		Аргументуючи свої позовні вимоги позивачі зазнають про невідповідність між Генеральним планом міста Києва та Детальним планом території, що є порушенням наведених вище вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у контексті того, що детальний план території має уточнювати положення генерального плану та не повинен йому суперечити.
		Між тим, за наслідком здійснення співставлення наявних у матеріалах справи документів, у тому числі фрагменту Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 370/1804, та Детального плану території, що оскаржується позивачами, судом такої невідповідності не встановлено, у тому числі, з огляду на використання різних умовних позначень у вказаних документах, наявній різниці у використаному у них масштабі відображення інформації.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Між тим, на виконання наведених вимог позивачами не надано доказового підтвердження доводів щодо невідповідності між Генеральним планом міста Києва та Детальним планом території.
		Таким чином, на підставі співставлення Детального плану території відповідної території та частини Генерального плану міста Києва судом не встановлено явної невідповідності між цими видами містобудівної документації, про що зазначають позивачі, та, відповідно, не підтверджено доводи останніх про порушення наведених вище вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у контексті того, що детальний план території має уточнювати положення генерального плану та не повинен йому суперечити.
		Враховуючи наведене, за наслідком розгляду даної справи, у контексті заявлених позовних вимог та наведених на їх підтвердження доводів, наданих доказів, судом не встановлено ознак протиправності рішення Київської міської ради від 24.09.2015 №46/1949 «Про затвердження детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва» в частині затвердження Детального плану території по вул. Механізаторів, 1-3, Солом`янського району м. Києва (квартал 72:186).
		Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
		1)          чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
		2)          чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження. 
		Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
		2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
		3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
		4) безсторонньо (неупереджено);
		5) добросовісно;
		6) розсудливо;
		7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
		8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
		9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
		10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -
		в и р і ш и в:
		У задоволенні адміністративного позову Громадської організації «Збережемо Солом`янський парк» (03035, місто Київ, вулиця Кудряшова, будинок 16; код ЄДРПОУ 44905989), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 22883141) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
		 
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		          Суддя                                                                                     Я.В. Горобцова
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		                                                      Горобцова Я.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...