Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/30185/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано судом: 28.07.2025. Зареєстровано: 29.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2025.
Дата набрання законної сили: 28.07.2025
Номер судового провадження: К/990/40555/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 липня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа №380/30185/23
		адміністративне провадження № К/990/40555/24  
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Чиркіна С.М.,
		суддів: Берназюка Я.О.,  Стародуба О.П., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 (головуючий суддя: Шавель Р.М., судді: Бруновська Н.В. та Хобор Р.Б.) у справі №380/30185/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: Кабінет Міністрів України, Пенсійний Фонд України, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
		У С Т А Н О В И В:
		І. РУХ СПРАВИ
		У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просила:
		- визнати протиправною відмову відповідача у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, розрахованого відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 гривню), встановленого законом на 01.01.2022р., шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 гривні), встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для проведення з 01.02.2022 та з 01.02.2023 перерахунку основного розміру пенсії;
		- зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розміри грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 гривню), встановленого законом на 01.01.2022, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 гривні), встановленого законом на 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у задоволенні позову відмовлено.
		Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 апеляційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі № 380/30185/23 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково:
		- визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачці у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, для проведення перерахунку розміру її пенсії з 01.02.2022 та 01.02.2023 відповідно;
		- зобов`язано відповідача підготувати на надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача, виходячи із розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 та 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови КМ України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з обов`язковим зазначенням посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку розміру пенсії із 01.02.2022 та 01.02.2023 відповідно;
		- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		23.10.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1, у якій скаржник просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2024.
		IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
		Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
		ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
		На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що з урахуванням положень пункту 3 розділу ІІ Закону України №1774-VІІ та пункту 4 постанови №704 з дня набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, виникли правові підстави для перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт (однак без врахування показників мінімальної заробітної плати) та видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
		Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що у нього відсутні правові підстави передбачені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» проведення перерахунку пенсій для видачі оновленої довідки оскільки Уряд України не приймав рішення про проведення перерахунку пенсій пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Також вважає, що підвищення грошового забезпечення повинно відбуватись не теоретично, а фактично, оскільки пенсія пенсіонера не може бути обрахована з грошового забезпечення, яке фактично не нараховується і не виплачується діючому військовослужбовцю відповідної категорії.
		ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ України у Львівській обл. та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно із Законом України № 2262-ХІІ від 09.04.1992р. «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		Представник позивачки звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 25.09.2023 року щодо, зокрема, виготовлення та направлення до ГУ ПФ України у Львівській обл. оновленої довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 року «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови КМ України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 грн.), встановленого законом на 01.01.2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.), встановленого законом на 2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до постанови КМ України № 704, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року.
		У відповідь відповідач листом № 62/21/Є-739/Н від 09.11.2023 року повідомив про відмову у виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року. Приписами ст.9 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 року «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці - особи, які проходять військову службу. Станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_1 військову службу не проходила та грошове забезпечення не отримувала, тому відсутні підстави для перерахунку її грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року та складання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року.
		V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні повноваження щодо видачі оновленої довідки без попереднього вчинення дій, передбачених Порядком №45, іншими органами державної влади, тому судом не надавалась правова оцінка аргументам позивача з приводу розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, які повинні бути зазначені у оновленій довідці.
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що з 01.01.2022 року та з 01.01.2023 року відповідно, посадовий оклад та оклад за військовим званням позивача повинні обраховуватися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, оскільки прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
		VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
		Підставою для відкриття касаційного провадження у справі, є оскарження судових рішень, які визначені частинною першою статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що на думку скаржника, ним вмотивовано обґрунтовано необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 13.12.2022 у справі № 240/12647/21, від 27.02.2023 у справі №   640/11131/21, від 07.06.2023 у справі № 340/2148/21, від 02.03.2023 у справі №340/10333/21, від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21.Також скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що апеляційним судом не враховано, що перерахунок (обчислення нового розміру) пенсії із суми грошового забезпечення, котра фактично не отримується діючим публічним службовцем (тобто за відсутності події реального підвищення поточної винагороди за службу), суперечить запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права і призводить до отримання громадянином пенсії у більшому розмірі, ніж поточна винагорода діючого публічного службовця.
		Суд апеляційної інстанції не вказав жодних конкретних фактів, які б свідчили, що розмір хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців змінився, та не зазначив, якими ж саме доказами такі факти підтверджуються.
		Скаржник наголошує, що Порядок № 45 та Порядок № 3-1 не містять жодних правових норм щодо права чи обов`язку Управління чи інших уповноважених органів на виготовлення та видачу довідки за формою, визначеною Порядком № 45, на підставі звернення пенсіонера за відсутності рішення Кабінету Міністрів України про проведення перерахунку пенсій та списків, складених Головним управлінням Пенсійного фонду України.
		Позивачка відзиву на касаційну скаргу до суду не надала.
		VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою, другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам позивача, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.
		Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону №   2262-XII.
		Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
		Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
		Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
		Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
		Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
		Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
		Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
		21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
		Отже, на момент набрання чинності Постановою № 704 (1 березня 2018 року) пункт 4 викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
		Отже, станом на 1 березня 2018 року пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
		Водночас, колегія суддів зазначає, що Закон України від 5 жовтня 2000 року №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
		Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
		Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
		При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
		Верховний Суд зазначає, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
		Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
		Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
		Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
		Отже, на думку колегії суддів, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
		Разом із цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
		Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року №   2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1   січня 2018 року.
		Своєю чергою, Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закон України «Про Державний бюджет України на 2022», Закон України «Про Державний бюджет України на 2023» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022, 2023 рік не містить.
		Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 1 січня 2020 року - набрання чинності Законом №   294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
		Так, частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
		У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена   законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
		Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
		Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року, 10 березня 2020 року (справи №№ 913/204/18, 160/1088/19, відповідно)).
		Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 1 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
		Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом у справі №440/6017/21 (постанова від 02 серпня 2022 року).
		Так, у постанові від 02 серпня 2022 року у згаданій справі Верховний Суд на підставі аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків:
		- з 1 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
		- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
		У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у справах №   120/8603/21-а (постанова від 31 серпня 2022 року) та № 500/1813/21 (постанова від 12 вересня 2022 року). Підстави для відступу від такого висновку відсутні.
		Застосовуючи ці позиції до обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідач, відмовляючи у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року та 1 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням положень Постанови № 704 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 1 лютого 2022 року та з 1 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Колегія суддів КАС ВС звертає увагу, що рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визначення розміру складових грошового забезпечення, не є предметом касаційного перегляду.
		VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Таким чином, рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		У Х В А Л И В:
		Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.
		Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у справі №380/30185/23 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді Верховного Суду:                                                                           С. М. Чиркін
		 
		      Я. О. Берназюк
		 
		                                                                                                         О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...