Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 938/972/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано судом: 29.07.2025. Зареєстровано: 29.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/938/123/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024091130000115

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа№ 938/972/25 
		Судове провадження № 1-кп/938/123/25 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		29 липня 2025 року селище Верховина Верховинського району Івано-Франківської області
		Верховинський районний суд Івано-Франківської області
		в складі: головуючого судді         ОСОБА_1 ,
		з участю: секретаря судового засідання     ОСОБА_2 ,
		прокурора                     ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого                 ОСОБА_4 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2024 за №12024091130000115, про обвинувачення:
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борислав Львівської області, без зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, з 25.05.2022 проходить військову службу за призовом під час мобілізації в Державній прикордонній службі України, з 18.02.2025 на посаді техніка (оператора) третьої групи ударних безпілотних авіаційних комплексів другого відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів прикордонної застави ударних безпілотних авіаційних комплексів першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів ІНФОРМАЦІЯ_2 , військове звання  старший солдат, учасника бойових дій, не одруженого, на утриманні осіб не має, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.332 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		обвинувачений ОСОБА_4 , в середині вересня 2024 року, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання в м. Біла Церква Київської області, проходячи військову службу в Державній прикордонній службі України, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України, в порушення вимог Закону України «Про державний кордон України», Закону України «Про прикордонний контроль», Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, добре орієнтуючись в просторі та використовуючи умови воєнного стану, введеного на території України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, з 05 год. 30 хв. 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався та триває на даний час, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, організував незаконне переправлення через державний кордон України на безоплатній основі декількох осіб, а саме: двох одномістян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також жителя Івано-Франківської області ОСОБА_7 , з метою вивчення гірських маршрутів задля особистого успішного незаконного перетину державного кордону України в майбутньому. 
		Реалізуючи свою мету, ОСОБА_4 особисто розробив план незаконного перетину державного кордону України промалювавши на карті за допомогою власного мобільного телефону марки «Sony Xperia», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , детальний маршрут руху. Після цього, 23.09.2024 за допомогою цього ж мобільного телефону створив в інтернет-месенджері Telegram групу «Похід», до якої долучив ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та в якій надав останнім інформацію (поради і вказівки) щодо маршруту руху до державного кордону України, часу і місця зустрічі та виїзду, а також речей і документів, які необхідно взяти із собою.
		В подальшому, в період часу з 01.04.2024 по 04.10.2024, особисто супроводжував ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час їх переміщення із м. Іван-Франківськ до с. Ільці Верховинської селищної територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області, та далі в напрямку ділянки державного кордону України з Румунією, що знаходиться в зоні відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак 04.10.2024 о 16:20 год. останні були викриті працівниками правоохоронних органів під час перевірки на блокпості Державної прикордонної служби України, що знаходиться поблизу АДРЕСА_2 .
		Таким чином, визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, оскільки вчинив організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами та вказівками, вчинене щодо кількох осіб.
		Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у інкримінованому обвинуваченні визнав повністю і суду показав, що після введення воєнного стану на території України, він добровільно мобілізувався та проходив службу у різних підрозділах Збройних Сил України. На початку 2024 року його матір захворіла, а тому з метою догляду самовільно залишив місце проходження служби та проживав із матір`ю в м. Біла Церква Київської області. В цей час, до нього звернувся знайомий, який проживав у Польщі та попросив допомогти у виїзді за кордон ОСОБА_5 , який проживав також у м. Біла Церква. В мережі Інтернет він знайшов інформацію про те, як незаконно, поза межами пунктів пропуску, здійснити перетин кордону. Сформував у своєму телефоні маршрут, а також створив групу у месенджері Телеграм, куди приєднав ОСОБА_5 та ще його двох друзів, які також виявили намір незаконно перетнути кордон, один з яких також мешкав в м. Біла Церква, а інший в Івано-Франківській області. У створеній групі він повідомив час та місце зустрічі та виїзду, які речі, одяг, спорядження, документи потрібно взяти для гірського походу. В подальшому, він разом із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 прибули поїздом до м. Івано-Франківськ, де до них приєднався ОСОБА_7 і вони разом доїхали до с. Татарів Івано-Франківської області. Звідти вони у пішому порядку через гірські хребти, оминаючи блокпости, дійшли протягом трьох днів до с Стаїще Верховинського району, де сіли на автобус прямуючи в напрямку с. Бистрець. Однак, помилилися поворотом та своєчасно не зійшли з автобуса, у зв`язку із чим не змогли добратися до державного кордону України, і були затримані працівниками правоохоронних органів на блокпості Державної прикордонної служби України поблизу с. Бистрець. Грошових коштів за організацію, сприяння та керування незаконний перетином державного кордону України він не брав у хлопців. Вони домовлялися зустрітися в майбутньому на території іноземної держави, куди він планував згодом потрапити шляхом незаконного перетинання державного кордону України після того, як вилікує матір. Дійсно, він зробив спробу незаконного перетину державного кордону України в листопаді 2024 року, однак був затриманий працівниками прикордонної служби. На даний час він відновив проходження військової служби, наміру незаконно перетинати державний кордон України не має, хоче продовжувати військову службу до закінчення воєнного стану, у вчиненому щиро розкаявся та шкодує про вчинене, просить суворо не карати.
		Зважаючи на те, що обвинувачений в судовому засіданні повністю визнав вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та не заперечив фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті, за яких визнається вчиненим кримінальне правопорушення, суд, переконавшись, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, не оспорюють їх та надають свою згоду на проведення судового розгляду без їх дослідження, і така позиція є добровільною, а наслідки застосування ч.3 ст.349 КПК України у вигляді позбавлення права на апеляційне оскарження щодо доведеності фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення учасникам кримінального провадження є зрозумілими, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначених кримінальних правопорушень, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, а також стосуються процесуальних витрат на проведення експертиз, обґрунтованості вимог цивільного позову.
		Таким чином, суд вважає, що в ході судового розгляду вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, є доведеною, його дії є правильно кваліфіковані за вказаною кримінально-правовою нормою, оскільки він вчинив організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами та вказівками, вчинене щодо кількох осіб.
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує положення ст.50 КК України відповідно до яких покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, але яке має на меті не лише кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
		Крім цього, у відповідності до ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При цьому, таке покарання повинне бути призначене у межах, установлених санкцією частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст.53 КК України, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, способу його вчинення, мети та мотиву вказаного діяння, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Суд зважає, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, є особою молодого віку та проходить військову службу за призовом під час мобілізації в Державній прикордонній службі України, у військовому званні старший солдат, на посаді техніка (оператора) третьої групи ударних безпілотних авіаційних комплексів другого відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів прикордонної застави ударних безпілотних авіаційних комплексів першого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, не перебуває на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах, за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, нагороджений відзнакою Міністерства оборони України 29.09.2023 «За сприяння обороні», не одружений, розкаявся та щиро шкодує про скоєне кримінальне правопорушення. 
		Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану. 
		Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю даного кримінального правопорушення.
		А тому враховуючи наведені обставини, а також те, що санкцією ч.2 ст.332 КК України передбачено безальтернативний вид покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі мінімальним строком передбаченим санкцією названої кримінально-правової норми з позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною із охороною державного кордону України та здійснення прикордонного контролю, і що саме таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
		При цьому, на підставі ст.75 КК України, враховуючи відсутність обмежень щодо застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням при засудженні за ч.2 ст.332 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи позитивні характеристики обвинуваченого, його щире каяття, активне сприяння розкриттю даного кримінального правопорушення, суд приходить до переконання про можливість його виправлення без реального відбування покарання, у зв`язку із чим звільняє його від відбування призначеного основного покарання із випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
		Крім цього, у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів.
		Відповідно до положень ст.100 КПК України вирішити долю речових доказів, а також у відповідності до ч.4 ст.174 КПК України вирішити питання щодо вжитих заходів забезпечення кримінального провадження.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
		Призначити покарання  ОСОБА_4  за ч.2ст.332КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною із охороною державного кордону України та здійснення прикордонного контролю на 1 (один) рік.
		На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
		На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки протягом іспитового строку: 
		-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 
		Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, ч.1 ст.163 КВК України та наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Порядку здійснення командирами (начальниками) військових частин (установ) контролю за поведінкою військовослужбовців, звільнених від відбування покарання з випробуванням» від 17.09.2020 року №337 контроль за поведінкою ОСОБА_4 у період іспитового строку покласти на командира (начальника) військової частини (установи), в якій останній проходить/проходитиме військову службу.
		У разі звільнення ОСОБА_4 з військової служби до спливу іспитового строку нагляд за його поведінкою протягом іспитового строку покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.
		Іспитовий строк ОСОБА_4 рахувати з часу проголошення вироку.
		Стягнути з ОСОБА_4 в користь Державного бюджету України процесуальні витрати  витрати пов`язані із залученням експертів в загальному розмірі в сумі 29846 гривень 25 копійок.
		Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження вжиті:
		- ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 09.10.2024 у виді арешту, накладеного на мобільний телефон марки «Sony Xperia» сірого кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 зі сім-картою НОМЕР_3 в чохлі типу бампер чорного кольору, а також грошові кошти в сумі 300 доларів США (3 купюри номіналом по 100 доларів США кожна) та грошові кошти в сумі 810 гривень (4 купюри номіналом по 200 гривень кожна та 1 купюра номіналом 10 гривень;
		- ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 09.10.2024 у виді арешту, накладеного на мобільний телефон марки «Iphone 13» темно-синього кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 зі сім-картою НОМЕР_6 в чохлі типу бампер прозорого кольору, а також грошові кошти в сумі 100 євро (1 купюра номіналом 50 євро, 1 купюра номіналом 10 євро та 2 купюри номіналом по 20 євро кожна);
		- ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 09.10.2024 у виді арешту, накладеного на мобільний телефон марки «Iphone 13» темно-синього кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 із сім-картою НОМЕР_9 в чохлі типу бампер чорного кольору;
		- ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 09.10.2024 у виді арешту, накладеного на мобільний телефон марки «Iphone 11 Pro Max» сірого кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 зі сім-картою НОМЕР_12 в чохлі типу бампер чорного кольору, мобільний телефон марки «Redmi 7» чорного кольору в чохлі типу бампер чорного кольору (на момент огляду був розряджений), а також грошові кошти в сумі 600 доларів США (6 купюр номіналом по 100 доларів США кожна), в сумі 20 євро (2 купюри номіналом по 10 євро кожна).
		Речові докази: 
		   - мобільний телефон марки «Sony Xperia» сірого кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 зі сім-картою НОМЕР_3 в чохлі типу бампер чорного кольору, а також грошові кошти в сумі 300 доларів США (3 купюри номіналом по 100 доларів США кожна) та грошові кошти в сумі 810 гривень (4 купюри номіналом по 200 гривень кожна та 1 купюра номіналом 10 гривень) - повернути засудженому ОСОБА_4 ;
		- мобільний телефон марки «Iphone 13» темно-синього кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 зі сім-картою НОМЕР_6 в чохлі типу бампер прозорого кольору, а також грошові кошти в сумі 100 євро (1 купюра номіналом 50 євро, 1 купюра номіналом 10 євро та 2 купюри номіналом по 20 євро кожна), повернути власнику ОСОБА_6 ;
		- мобільний телефон марки «Iphone 13» темно-синього кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 із сім-картою НОМЕР_9 в чохлі типу бампер чорного кольору, повернути власнику ОСОБА_5 ;
		- мобільний телефон марки «Iphone 11 Pro Max» сірого кольору з ІМЕІ1: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 зі сім-картою НОМЕР_12 в чохлі типу бампер чорного кольору, мобільний телефон марки «Redmi 7» чорного кольору в чохлі типу бампер чорного кольору (на момент огляду був розряджений), а також грошові кошти в сумі 600 доларів США (6 купюр номіналом по 100 доларів США кожна), в сумі 20 євро (2 купюри номіналом по 10 євро кожна), повернути власнику ОСОБА_7 .
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу. 
		З інших підстав, на вирок може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.395 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку вручити негайно обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя:                                 ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...