Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 320/20510/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 28.07.2025. Зареєстровано: 30.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 30.07.2025.

Номер судового провадження: П/320/20511/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
		про залишення позовної заяви без руху
		28 липня 2025 року                                      м. Київ                                               № 320/20510/25
		Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву 
		           ОСОБА_1  
		до          Державної фіскальної служби України
		про          зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Державної фіскальної служби України,    в якому просить суд:
		- визнати наказ від 22 червня 2021 року № 942-о в частині визначення вислуги років для виплати грошової допомоги в 4 роки - протиправним;
		- визнати наказ від 22 червня 2021 року № 942-о в частині визначення «виплатити полковнику податкової міліції ОСОБА_1 компенсацію за частини невикористаних чергових відпусток: за 2017 рік - 45 діб, за 2018 рік - 45 діб, за 2019 рік - 45 діб, за 2020 рік - 45 діб та пропорційно строку служби за 2021 рік - 22 доби» - протиправним;
		- стягнути з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 кошти у загальній сумі 1 970 331,85 грн., у т.ч.: 1 288 294,25 грн. - розмір нарахувань по заробітній платі за час вимушеного прогулу за період з 29.12.2016 по 23.06.2021; 391 540,97 грн - розмір нарахувань компенсації за невикористану основну відпустку на дату звільнення за період з 2010 року по 23.06.2021; 24 081,60 грн. - розмір нарахувань компенсації за невикористану додаткову відпустку за період з 05.06.2019 по 23.06.2021; 266 415,03 грн - розмір одноразової грошової допомоги за період служби в податковій міліції з 12.06.2000 по 23.06.2021;
		- стягнути з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 немайнову (моральну) шкоду у розмірі 50000 грн. 
		Пунктами 3, 6 частини 1 статті    171 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
		Пунктом 5 частини першої цієї ж статті закріплено обов`язок суду з`ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого    законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
		Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
		Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
		Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
		Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття    рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від    21.02.2020 № 340/1019/19).
		При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
		Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
		Як вбачається з позовної заяви, спір виник у зв`язку з незгодою позивача з розрахунком.
		Водночас з даним позовом до суду позивач звернувся 07.04.2025, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Позивач, звернувшись у квітні 2025 року до суду з позовними вимогами про скасування спірних наказів та виплати компенсації з 2021 року, пропустив строк звернення до суду.
		Разом з тим, позивач в позові вказує про неможливість звернення в строк до суду через те, що він проходить службу в Збройних Силах України та додає на підтвердження цих фактів довідку. Водночас, аргументів, що свідчили б про поважність пропущення строку позивачем до суду до проходження його служби, позивачем не надано.
		Стосовно заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду суд зауважує, що доводи зазначені позивачем не підтверджені жодними доказами, при цьому саме посилання на зазначені обставини не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку для подання позову без надання доказів.
		Згідно із приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд звертає увагу, що з даного приводу Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.
		Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі № 380/7251/21, у справі № 520/8674/2020 та у справі № 440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
		Таким чином, судом не встановлено, а позивачем не наведено, підстав для поновлення строку звернення до суду, які можуть бути визнані поважними.
		У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. 
		При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Таким чином, позивачеві слід надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази на підтвердження обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України та які можуть бути визнані поважними.
		Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України,   суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього      Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
		Недоліки позовної заяви повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання безпосередньо до суду:
		- заяви про поновлення строку звернення до суду із відповідним    позовом    та докази на підтвердження обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України та які можуть бути визнані поважними .
		Керуючись 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		У Х В А Л И В:
		 
		1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
		2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали. Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електроний суд.
		3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
		4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
		 
		 
		         Суддя                                                                                                         Панова Г. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...