Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/17412/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: 30.07.2025. Зареєстровано: 30.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2025.

Номер судового провадження: 2/761/807/2025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 761/17412/22
		Провадження № 2/761/807/2025
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 липня 2025року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		      
		головуючого судді - Матвєєвої Ю.О.
		при секретарі: Каніковському Б.А.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У серпні 2022 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернулося з позовною заявою Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 14935,87 грн. та судових витрат.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в м. Києві перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
		Головним управлінням на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року № 103 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.01.2016 з урахуванням 82 % сум грошовою забезпечення було перераховано пенсію громадянина ОСОБА_1 . Під час перевірки пенсійної справи ОСОБА_1 , Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було встановлено, що згідно з довідкою № 10/237 від 17.03.2005 Відповідач приймав участь в охороні громадського порядку та матеріальних цінностей в районах ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За результатами такої перевірки було перераховано пенсію в розмірі 70% сум грошового забезпечення та нараховано суму переплаченої пенсії за період з 01.01.2007 по 30.09.2018 в розміні 14935,87 грн.
		З метою досудового врегулювання спору щодо відшкодування надміру виплачених коштів в сумі 14935 грн 87 коп. Управлінням на адресу Відповідача було направлено листи від 23.10.2018 № 98238/04 та від 04.02.2021 № 2600-0505-8/17357, проте зазначені листи були Відповідачем проігноровані та безпідставно отримані бюджетні кошти в сумі 14935 грн 87 коп., повернуті Відповідачем не були, а тому позивач вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
		31.08.2021 року до суду надійшла зазначена цивільна справа та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2022 року була передана до провадження судді Макаренко І.О.
		Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-1412 від 24.04.2025 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 року в провадження судді Матвєєвої Ю.О. надійшла цивільна справа за позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів.
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.04.2025 року справу прийнято до свого провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
		Ухвалою суду від 10.06.2025 року змінено порядок розгляду справи на спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
		Представник позивача до судового засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
		Судом вживались заходи стосовно повідомлення відповідача про розгляд справи.
		Так, у призначені судові засідання відповідач не з`явився, поштові відправлені, направлені на його адресу повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
		Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
		Крім того, на офіційному веб-сайті Шевченківського районного суду міста Києва було розміщено оголошення про виклик у судове засідання відповідача.
		Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.
		У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.
		Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
		Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» .
		За матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що йому була призначена пенсія уповноваженим органом у розмірі 87 % сум грошового забезпечення, як особі звільненій у відставку та має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії.
		Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, яка діяла до 29.04.2006 р. було передбачено збільшення розміру пенсії за вислугу років на 10% відповідних сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до 1-ої категорії постраждалих та на 5% - особам, віднесеним до 2-ої та 3-ої категорії (пункт "в" статті 13 Закону).
		Органами Пенсійного фонду України з 01.01.2008 проведено перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.07 № 1294.
		Перерахунок здійснювався з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2008р. для відповідних категорій осіб, та чинної на цю дату редакції Закону, яка не передбачає відсоткове збільшення розміру пенсії за вислугу років для осіб, які під час служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесені до 3 категорії.
		На виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року № 103 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.01.2016р. з урахуванням 82 % сум грошовою забезпечення було перераховано пенсію громадянина ОСОБА_1 .
		Під час перевірки пенсійної справи ОСОБА_1 , Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було встановлено, що згідно з довідкою № 10/237 від 17.03.2005 Відповідач приймав участь в охороні громадського порядку та матеріальних цінностей в районах ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 
		За результатами такої перевірки було перераховано пенсію в розмірі 70% сум грошового забезпечення та нараховано суму переплаченої пенсії за період з 01.01.2007 по 30.09.2018 в розміні 14935,87 грн.
		З матеріалів справи вбачається, що ГУ ПФУ в м. Києві листами від 23.10.2018 р. та 04.02.2021р. повідомило відповідача про наявність переплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 по 30.09.2018 у розмірі 14935,87 грн., однак, в даних листах не зазначена причина такої переплати.
		Правовою підставою заявлених позивачем вимог є положення статті 1212 ЦК України, відповідно до приписів якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Водночас стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким. Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
		За змістом диспозиції цієї норми правильність зроблених розрахунків, за якими була здійснена виплата, та сумлінність поведінки одержувача презумуються, а отже тягар доказування рахункової помилки та/або недобросовісності дій набувача покладається на особу, яка заявляє вимогу про стягнення безпідставно набутих коштів.
		За відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, і факту недобросовісності набувача, такі кошти поверненню не підлягають.
		Виходячи із аналізу ст. 1215 ЦК України, обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.
		Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 22.01.2014 року у справі №6-151цс13 та від 02.07.2014 року у справі № 6-91цс 14, яка, з точки зору ч.4 ст. 263 ЦПК України, має враховуватися судом та є обов`язковими для виконання судами всіх інстанцій
		Велика Палата Верховного Суду 16.01.2019 року, розглянувши справу № 753/15556/15-ц, у Постанові від 16.01.2019 року сформувала правову позицію з даного приводу, а саме: «Велика Палата Верховного Суду вважає, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача зрезюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум».
		Порядок та підстави повернення суми пенсій, виплачених пенсіонеру, визначено Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення».
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
		Згідно з ч.1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
		Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до списання визначений Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2003 року № 374/7695 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 25-3 від 25.11.2014).
		Зі змісту п. 3 цієї Постанови вбачається, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Даний перелік є вичерпаний і розширеному тлумаченню не підлягає.
		Отже, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
		При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються (постанова Верховного Суду України від 02 липня 2014 року № 6-91цс14).
		Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
		Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Враховуючи, що виплата відповідачу пенсії була проведена органом Пенсійного фонду України добровільно, при цьому фактів недобросовісності з боку відповідача або подання страхувальником недостовірних даних, судом не встановлено, а належних доказів наявності рахункової помилки, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
		Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України у разі відмови в задоволені позову покладаються на позивача.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд -
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів - відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		Суддя Ю.О. Матвєєва
		       23 липня 2025 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...