Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/4703/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 30.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2025.
Дата набрання законної сили: 29.07.2025
Номер судового провадження: 61-3802ск25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА                              
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                        
		                                                                                                                
		29 липня 2025 року                                               
		м. Київ
		 
		справа № 357/4703/24
		провадження № 61-3802св25
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,                                
		 
		учасники справи:
		позивач -     ОСОБА_1 , 
		відповідач - Сєвєродонецькаквартирно-експлуатаційна частина (району),
		розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2024 року у складі судді Кошель Б. І. та постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району), у якому просив:
		- визнати протиправними та скасувати наказ т.в.о. начальника Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) майора               Законя Д. А. від 29 лютого 2024 року № 07 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника юридичної служби Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України за прогул; 
		- поновити ОСОБА_1 на попередньому місці роботи - начальника юридичної служби Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) з 29 лютого 2024 року; 
		- стягнути з Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29 лютого 2024 року по день винесення судом рішення; 
		- зобов`язати Сєвєродонецьку квартирно-експлуатаційну частину (району) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 19 лютого 2024 року по 29 лютого 2024 року.
		На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 10 січня 2023 року між ним та відповідачем виникли трудові відносини. Він виконував покладені на нього трудові обов`язки в приміщенні квартирно-експлуатаційного відділу міста Черкаси (м.Черкаси, вул. Надпільна, 220). Належних документів, передбачених профільним законодавством, що відповідач мав постійне місце дислокації в м.Черкаси немає. 
		Вважає, що трудові відносини між ним і відповідачем фактично набули ознак дистанційної роботи, про що він 04 грудня  2023 року та 12 грудня 2023 року листами повідомляв керівника.
		08 лютого 2024 року відповідач надіслав позивачу лист від 08 лютого 2024 року № 523/49 за підписом т.в.о. начальника Сєвєродонецької КЕЧ (району) майора Законя Д. А. , яким повідомив, що місцем дислокації Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) визначено м. Дніпро. Цим же листом відповідачем було запропоновано позивачу в термін до 09 год. 00 хв. 19 лютого 2024 року прибути до місця знаходження установи за адресою: м.Дніпро, просп. Д. Яворницького 36 для подальшого виконання своїх посадових обов`язків, а в разі неможливості прибути у встановлений термін з поважних причин або відмови від подальшого продовження трудових відносин необхідно повідомити на офіційну електронну адресу Сєверодонецької КЕЧ (району) severkech@post.mil.gov.ua або іншими засобами зв`язку. 
		13 лютого 2024 року позивач надіслав до відповідача листа  із зазначенням заперечень та продовжував виконувати свої трудові обов`язки в місті Черкаси. 
		27 лютого 2024 року відповідач надіслав позивачу лист від 27 лютого 2024 року № 523/67, в якому зазначив: «У визначений термін до місця роботи ви не прибули, та були відсутні на робочому місці в період з 19 лютого 2024 року до 23 лютого 2024 року. Повідомлень про причини неприбуття та відсутність на робочому місці в зазначений період з поважних причин на адресу Сєвєродонецької КЕЧ (району) від вас не надходило. Враховуючи вище визначене, а також наявність трудових відносин між вами та Сєвєродонецької КЕЧ (району), прошу надати письмове пояснення про причини відсутності на робочому місці в період з 19 лютого 2024 року до 23 лютого 2024 року». 
		29лютого 2024 року відповідач надіслав позивачу наказ від 29 лютого 2024 року № 07, яким звільнив останнього на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України за прогул. 
		Позивач зазначає, що 04 березня 2024 року відповідач надіслав йому довідку від 01 березня 2024 року № 523/79 та повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні. Із вказаної довідки він дізнався про те, що відповідач облікував йому у лютому 2024 року лише 12 робочих днів. З таким обліком робочого часу в лютому 2024 року позивач не погоджується, як і не погоджується з тим, що він допустив прогул.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні позову  ОСОБА_1 .
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що трудові відносини, що склалися між Северодонецькою КЕЧ (району) та ОСОБА_1 не мають ознак дистанційної роботи, оскільки в матеріалах справи відсутній наказ чи розпорядження начальника Сєвєродонецької КЕЧ (району), згідно з яким начальник юридичної служби ОСОБА_1 працював дистаційно.Позивачу було доведено наказ про розміщення Северодонецької КЕЧ (району) у м. Дніпро за адресою: вул. Чернишевського, 2а, а листом від 08лютого 2024 року за вих. № 523/48 - про необхідність прибути на його робоче місце до міста Дніпро, просп. Д. Яворніцького, буд. 36 для продовження виконання службових обов`язків, чого не зробив без поважних причин.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції,  ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 
		Постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року апеляційну скаргу  ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2024 року залишено без змін.
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		24 березня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
		Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
		Доводи інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу від 15 квітня 2025 року відповідач просив суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		 
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
		 
		21 квітня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		 
		Встановлено, щоОСОБА_2 наказом від 10 січня 2023 року № 2 прийнятий на роботу та призначений з 11 січня 2023 року на посаду начальника юридичної служби Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району).
		 
		Відповідно до наказу № 1 від 05 січня 2024 року т.в.о. начальника Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) Гончара О. Ю. наказано особовому складу Сєвєродонецького КЕЧ (району) розміститись за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Чернишевського, будинок 2а . Наказ було доведено до відома позивачу.
		 
		Позивач електронним листом від 09 січня 2024 року надав свої заперечення на наказ від 05 січня 2024 року за № 1.
		 
		Листом відповідача від 08 лютого 2024 року № 523/49 ОСОБА_1 повідомлено, що місцем дислокації Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) (ЄРДПОУ 26614952) визначено м.Дніпро. Позивачу запропоновано в термін до 09 год. 00 хв. 19 лютого 2024 року прибути до місця знаходження установи за адресою: м. Дніпро, проспект Д.Яворницького, 36 для подальшого виконання своїх посадових обов`язків. У разі неможливості прибути у встановлений термін з поважних причин, або відмови від подальшого продовження трудових відносин - повідомити на офіційну електронну адресу Сєверодонецької КЕЧ (району) severkech@post.mil.gov.ua , або іншими засобами зв`язку.
		 
		16 лютого 2024 року ОСОБА_1 на електронну адресу Северодонецької КЕЧ (району) було направлено лист з запереченнями. Позивач, зокрема, зазначив, що трудові відносини, що склалися між Северодонецької КЕЧ (району) та ОСОБА_1 - начальником юридичної служби, мають ознаки дистанційної роботи, визначив для себе можливість здійснювати виконання покладених на нього посадових обов`язків, знаходячись поза робочим приміщенням або територією розташування Северодонецької КЕЧ (району), з можливістю визначати розклад робочого часу на власний розсуд, без дотримання правил внутрішнього розпорядку.
		 
		До м. Дніпро для подальшого виконання своїх посадових обов`язків                  ОСОБА_1 не з`явився.
		 
		Відповідно до комісійно складених актів № 2 від 19 лютого 2024 року, № 3 від 20 лютого 2024 року, № 4 від 21 лютого 2024 року, № 5 від 22 лютого 2024 року, № 6 від 23 лютого 2024 року, № 7 від 26 лютого 2024 року про відсутність на робочому місці, працівник ОСОБА_1 , начальник юридичної служби Северодонецької КЕЧ (району),  був відсутній на роботі весь робочий час без попередження відсутності та без поважних причин 19 лютого 2024 року, 20 лютого 2024 року, 21 лютого 2024 року, 22 лютого 2024 року, 23 лютого 2024 року, 26 лютого 2024 року з 09:00 до 18:00 год. 
		 
		27 лютого 2024 року т.в.о. Северодонецької КЕЧ (району) майором Законь Д. А. було спрямовано листа на адресу позивача (вих. № 529/67) з пропозицією надати відомості про поважні причини відсутності на робочому місці в період з 19 лютого 2024 року до 23 лютого 2024 року.  
		 
		Відповідно до комісійно складених актів № 8 від 27 лютого 2024 року, № 9 від 28 лютого 2024 року, № 10 від 29 лютого 2024 року про відсутність на робочому місці, працівник ОСОБА_1 , начальник юридичної служби Северодонецької КЕЧ (району), був відсутній на роботі весь робочий час без попередження відсутності та без поважних причин 27 лютого 2024 року, 28 лютого 2024 року, 29 лютого 2024 року з 09:00 до 18:00 год.
		 
		29 лютого 2024 року інспектор з кадрів Северодонецької КЕЧ (району)           Буткова О. С. звернулася з доповідною запискою № 41 на ім`я т.в.о. начальника Северодонецької КЕЧ (району) майора Законя Д. А. , в якій повідомила, що начальник юридичної служби Северодонецької КЕЧ (району) Лісовенко Д. І. в період з 19 по 23 лютого 2024 року та з 26 по 29 лютого 2024 року був відсутній на робочому місці без поважних причин, що підтверджується відповідними актами, що додаються. Пояснень не надав.
		 
		29 лютого 2024 року т.в.о. начальника Северодонецької КЕЧ (району) майором Законь Д. А. було видано наказ за № 07, яким Лісовенка Д. І., начальника юридичної служби Сєвєродонецької КЕЧ (району), було звільнено на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП України, за прогул (підстава - доповідна записка інспектора з кадрів Северодонецької КЕЧ (району) № 41 від 29 лютого 2024 року).
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам закону оскаржені судові рішення відповідають.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
		Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
		Частиною першою статті 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
		При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за  пунктом  4  частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з   того, що передбаченим цією нормою прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і  більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
		Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що  підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.
		Вказані висновки викладено у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2023 року у справі № 727/3114/21, від 22 грудня 2023 року у справі № 756/8875/21.
		Для встановлення допущення працівником прогулу необхідним є належне фіксування самого факту відсутності працівника на роботі та з`ясування поважності причини такої відсутності. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об`єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.
		Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2023 року у справі № 757/45015/20-ц.
		Відсутність працівника на роботі має бути зафіксовано актом про відсутність працівника на роботі. Законодавство не встановлює вимог до форми акта, тому він подається у довільній письмовій формі та підписується не менш ніж двома працівниками (наприклад, бухгалтером та директором). В акті має бути зафіксовано факт відсутності працівника на роботі протягом робочого дня.
		Акт про відсутність працівника на роботі оформлюється безпосередньо в   день нез`явлення працівника на роботі. У таких документах обов`язково зазначаються не тільки дата, а й певний час відсутності працівника.
		Після фіксації факту відсутності працівника на роботі потрібно з`ясувати, чим така відсутність була викликана.
		Законодавство не містить вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі, тому в кожному випадку оцінка поважності причини відсутності на  роботі дається, виходячи з конкретних обставин. Вочевидь, поважними причинами мають бути об`єктивні обставини, які безумовно перешкоджали працівнику з`явитися на роботу і не могли бути ним усунуті.
		Зазначені висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 761/48981/19, від 14 червня 2023 року у справі № 727/3770/21.
		Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, в період з 19лютого 2024 року до 29 лютого 2024 року останній не перебував на робочому місці у м. Дніпрі.
		При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 листом відповідача від 08 лютого 2024 року № 523/49 повідомлено, що місцем  дислокації Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) (ЄРДПОУ 26614952) визначено м. Дніпро. Позивачу запропоновано в термін до 09 год. 00 хв. 19 лютого 2024 року прибути до місця знаходження установи за адресою: м. Дніпро, проспект Д. Яворницького, 36 для подальшого виконання своїх посадових обов`язків. 
		 
		16 лютого 2024 року ОСОБА_1 на електронну адресу Северодонецької КЕЧ (району) було направлено лист з запереченнями. Зокрема зазначив, що трудові відносини, що склалися між Северодонецької КЕЧ (району) та ОСОБА_1 - начальником юридичної служби, мають ознаки дистанційної роботи, визначив для себе можливість здійснювати виконання покладених на нього посадових обов`язків, знаходячись поза робочим приміщенням або територією розташування Северодонецької КЕЧ (району), з можливістю визначати розклад робочого часу на власний розсуд, без дотримання правил внутрішнього розпорядку.
		 
		До м. Дніпро для подальшого виконання своїх посадових обов`язків                  ОСОБА_1 не з`явився.
		 
		Встановивши, що трудові відносини, що склалися між Северодонецькою КЕЧ (району) та  ОСОБА_1 не мали ознак дистанційної роботи, оскільки в матеріалах справи відсутній наказ чи розпорядження керівника  Сєвєродонецької КЕЧ (району), згідно з якого начальник юридичної служби  ОСОБА_1  працював дистаційно, позивачу було доведено наказ про розміщення Северодонецької КЕЧ (району) у м. Дніпро, а листом від 08 лютого 2024 року за вих. №523/48 йому було доведено про необхідність прибути на його робоче місце до міста Дніпро, просп. Д. Яворніцького, буд. 36 для продовження виконання службових обов`язків, чого позивач не зробив, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу т.в.о. начальника Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) Законя Д. А. від 29 лютого 2024 року № 07 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника юридичної служби Сєвєродонецької квартирно-експлуатаційної частини (району) згідно з пунктом 4 статті 40 КЗпП України за прогул.
		 
		Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).
		 
		Оскільки інші позовні вимоги фактично є похідними від позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, вони також задоволенню не підлягають.
		 
		Доводи позивача щодо відсутності у т.в.о. начальника Северодонецької КЕЧ (району) Законя Д. А. повноважень на вирішення кадрових питань не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.
		 
		Доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених заявником постановах Верховного Суду, є необгрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
		 
		Інші доводи касаційної скарги також не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні. 
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2025 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                               Є. В. Коротенко
		 
		А. Ю. Зайцев
		 
		М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...