Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 366/3378/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 30.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 31.07.2025.
Дата набрання законної сили: 22.07.2025
Номер судового провадження: 51-5440км24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023100120000695

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 липня 2025 року
		м. Київ
		справа № 366/3378/23
		провадження № 51-5440км24
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: 
		головуючого                                      ОСОБА_1 ,
		суддів                                                  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання    ОСОБА_4 , 
		прокурора                                          ОСОБА_5 ,                      
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Іванківського районного суду Київської області                від 05 лютого 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року в кримінальному провадженні № 62023100120000695 за обвинуваченням
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Угринь Чортківського району Тернопільської області та мешканця АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК). 
		 
		 
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами обставини
		За вироком Іванківського районного суду Київської області від 05 лютого              2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
		На підставі ч. 1 ст. 62 КК покарання у виді позбавлення волі замінено на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців на строк 1 рік.
		Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат і долю речових доказів. 
		Районний суд установив, що ОСОБА_7 з метою незаконного придбання наркотичних засобів та психотропних речовин для власного вживання без мети збуту, 14 вересня 2023 року за допомогою мобільного додатку «Telegram» замовив їх у невстановленої особи та отримав від неї вказівки щодо їх одержання, згідно яких ці наркотичні засоби та психотропні речовини будуть йому направлені на відділення «Нової пошти» № 2 в смт. Іванків Вишгородського району Київської області, за що останній мав поповнити вказаній особі рахунок абонента мобільного зв`язку на суму 5000 грн, що він і зробив у той же день та отримав від неї номери поштових відправлень.
		17 вересня 2023 року ОСОБА_7 попросив свого співлужбовця ОСОБА_8 отримати ці поштові відправлення не повідомивши останньому їх вміст. 
		Отримавши у цей же день поштові відправлення ОСОБА_8 передав їх командуванню прикордонної застави для вручення ОСОБА_7 
		18 вересня 2023 року в період з 15:15 до 16:05 при проведенні огляду в приміщенні службового кабінету № 5 прикордонної застави в смт. Іванків з адресованих ОСОБА_7 поштових відправлень було вилучено поліетиленовий пакет із психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетаміном, масою        у речовині 1,813 грамів, що є великим розміром, поліетиленовий пакет із чотирма таблетками які містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4-метилен-діоксиметамфетамін), загальною масою в таблетках 0,550 грамів, та поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження - особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, масою у перерахунку на висушену речовину         9,04 грамів.
		При перегляді вироку за апеляційною скаргою захисника Київський апеляційний суд ухвалою від 03 вересня 2024 року це рішення залишив без змін.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У поданій касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить змінити оскаржувані судові рішення через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого і призначити ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
		На обґрунтування своїх вимог зазначає, що при перегляді вироку за її апеляційною скаргою суд апеляційної інстанції формально перевірив наведені в ній доводи та дійшов неправильного висновку про залишення вироку без змін. 
		Вказує, що попри те, що ОСОБА_7 вчинив нетяжкий злочин, раніше не судимий, має задовільний стан здоров`я, на обліку у нарколога та психіатра не перебував, на день ухвалення вироку являвся військовослужбовцем строкової служби,  наявність обставини, яка пом`якшує покарання - щире каяття, та відсутність обставин, які його обтяжують, місцевий суд призначив йому найбільш суворий вид покарання передбачений кримінальним законом за вчинений злочин у розмірі наближеному до верхньої межі. При цьому районний суд у своєму рішенні не мотивував, чому менш суворий вид покарання буде недостатнім для  виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Стверджує, що апеляційний суд не дав належну оцінку долученим до апеляційної скарги доказам сторони захисту, які характеризують особу засудженого.
		Тому захисник вважає, що ухвалені у справі судові рішення не відповідають вимогам статей 370, 374 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
		Позиція учасників в суді касаційної інстанції
		Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги. 
		Захисник у письмовій заяві просила проводити касаційний розгляд без участі сторони захисту.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
		Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій судом захисником у касаційній скарзі не оспорюються.
		Відповідно до закладених у норми кримінального закону принципів, покарання призначене особі за вчинений злочин має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про винну особу та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Відповідно до положень ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.
		За правилами ст. 65 КК суд призначає покарання за вчинений злочин відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
		Вимоги цієї норми є імперативними, тобто обов`язковими для застосування судом. Наведені у ній положення зобов`язують суд при призначенні покарання враховувати не лише ступінь тяжкості вчиненого злочину та обставини, що обтяжують покарання, а й особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.
		За вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення закон передбачає  альтернативні види покарань: у виді штрафу в розмірі від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років.
		При вирішенні питання про призначення ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції не в достатній мірі врахував, що він за місцем проживання фактично характеризується позитивно, є особою молодого віку, до кримінальної відповідальності притягується вперше, свою вину у вчиненому визнав повністю і не заперечував проти розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК.
		При цьому суд у вироку не мотивував, чому він вважає, що мета покарання не може бути досягнута за умови призначення засудженому його більш м`якого виду, зокрема штрафу.
		Про суворість призначеного ОСОБА_7 покарання сторона захисту зазначала в своїй апеляційній сказі до якої долучила документи, які характеризують його особу та про наявність у його батька серйозних захворювань. Однак суд апеляційної інстанції цих доводів належним чином не перевірив і залишаючи  скаргу без задоволення, а вирок без змін, фактично продублював у своєму рішенні ті самі мотиви, які були наведені в рішенні місцевого суду.
		При цьому поза увагою апеляційного суду залишилося й те, що на час апеляційного розгляду провадження  ОСОБА_7 вже не являвся військовослужбовцем, оскільки наказом начальника прикордонного загону                № 433 - ОС від 18.05.2024 останній з 21.05.2024  був звільнений зі строкової військової служби у запас і виключений зі списків особового складу (а. п. 180). 
		З урахуванням цих обставин колегія суддів доходить висновку, що як суд першої інстанції, так і апеляційний суд при вивченні питання щодо визначення виду і розміру покарання, яке підлягає призначенню засудженому, не врахували у повній мірі всі обставини справи, дані про особу засудженого та обставини, які пом`якшують покарання, і без уважного вивчення цього питання дійшли неправильного висновку про можливість його виправлення лише за умов позбавлення волі з заміною цього покарання на підставі ч. 1 ст. 62 КК на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
		Вказане дає Суду обґрунтовані підстави дійти висновку про явну суворість і несправедливість такого покарання, а тому колегія суддів погоджуючись із доводами захисника вважає необхідним її скаргу задовольнити та пом`якшити ОСОБА_7 призначене покарання до штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Таке покарання, на переконання колегії суддів, буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових злочинів.
		Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого є підставою для зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції.
		 
		 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити.
		Вирок Іванківського районного суду Київської області від 05 лютого 2024 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року відносно  ОСОБА_7  в частині призначеного покарання змінити.
		Пом`якшити  ОСОБА_7  призначене покарання за ч. 2 ст. 309 КК до штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн.
		У решті судові рішення залишити без зміни.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		___________________                           __________________                       __________________  
		ОСОБА_1                            ОСОБА_2                            ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...