Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/9900/24 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару.
Надіслано судом: 30.07.2025. Зареєстровано: 31.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2025.
Дата набрання законної сили: 30.07.2025
Номер судового провадження: К/990/16041/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 липня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 560/9900/24
		адміністративне провадження № К/990/16041/25  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шишова О. О.,
		суддів: Дашутіна І. В., Яковенка М. М.,
		розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАГРО ПАРТНЕР» до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Хмельницької митниці на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі №560/9900/24 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Мацького Є. М., суддів:  Сушка О. О.  Залімського І. Г.)
		УСТАНОВИВ: 
		І. Рух справи
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІТАГРО ПАРТНЕР» звернулося до суду з позовом до Хмельницької митниці, у якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000007/2 від 08 квітня 2024 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA400040/2024/000232 від 08 квітня 2024 року.
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року позов задоволено.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Хмельницька митниця 14 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд» направила до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків - п`ять днів з моменту отримання цієї  ухвали шляхом  надання доказів сплати судового збору на загальну суму 9084,00 грн.
		В ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року суд зазначив про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору та дійшов висновку про повернення апеляційної скарги. 
		Копію ухвали апеляційного суду від 02 грудня 2024 року доставлено в особистому кабінеті відповідача 02 грудня 2024 року (т.1 а. с. 169 зв.).
		10 грудня 2024 року Хмельницька митниця через підсистему «Електронний суд» повторно звернулась з апеляційною скаргою та доказами сплати судового збору в сумі 5813,76 грн., яка ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року від 12 грудня 2024 року залишена без руху. Така ухвала мотивована необхідністю доплати судовий збір у сумі 1453,44 грн. із розрахунку (9084,00 грн. х 0,8) - 5813,76 грн.
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Хмельницької митниці про встановлення уже сплаченої суми судового збору, продовжено строк для усунення недоліків на п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.
		В ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 січня 2025 року суд зазначив про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору та дійшов висновку про повернення апеляційної скарги. 
		Копію ухвали апеляційного суду від 06 січня 2025 року доставлено в особистому кабінеті відповідача 06 січня 2025 року (т.1 а. с. 176).
		13 січня 2025 року Хмельницька митниця втретє звернулась з апеляційною скаргою та доказами сплати судового збору в сумі 5813,76 грн., а також клопотанням про поновлення строку.
		Ухвалою апеляційного суду від 23 січня 2025 року апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року залишено без руху, запропоновано у п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду надати оригінал документу про сплату судового збору (доплатити судовий збір у сумі 1453,44 грн.).
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року апеляційну скаргу повернуто, оскільки суд не знайшов підстав для задоволення клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору, а відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги.
		Копію ухвали апеляційного суду від 11 лютого 2025 року доставлено в особистому кабінеті відповідача 12 лютого 2025 року (т.1 а. с. 190).
		17 лютого 2025 року Хмельницька митниця вчетверте звернулась з апеляційною скаргою з доказами сплати судового збору в сумі 5813,76 грн. та клопотанням про поновлення строку. 
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Хмельницька митниця звернулась до суду із клопотанням про поновлення строку, у якому посилалась на поважність причин пропуску строку та додала платіжну інструкцію від 27 лютого 2025 року у якості доказів про доплату судового збору в сумі 1453,44 грн. 
		Сьомий апеляційний адміністративний суд від 10 березня 2025 року суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  «ВІТАГРО ПАРТНЕР» до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
		Копія ухвали доставлена в особистому кабінеті відповідача підсистеми «Електронний суд» 11 березня 2025 року.
		ІІ. Оцінка суду апеляційної інстанції
		Ухвала суду від 10 березня 2025 року мотивована тим, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для поновлення строку оскарження.
		Крім того, апеляційний суд зазначив, що розмір судового збору за подання позовної заяви у цій справі становив 6056 грн., позивач сплатив судовий збір із зниженням ставки судового збору в розмірі 4844,80 грн (6056 грн. х 0,8).
		В ухвалі про відмову у відкритті апеляційний суд учетверте відхилив доводи, заявлені апелянтом, і звернув увагу на те, що наявність пільг або застосування позивачем коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у суді першої інстанції, не впливає на розмір судового збору, який підлягає сплаті відповідачем за подання апеляційної скарги.
		Суд зазначив, що відповідач може подати апеляційну скаргу в електронній формі та сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, застосувавши коефіцієнт 0,8, але виключно зі 100% суми, що підлягала сплаті, а саме з 9084 грн., сума недоплаченого судового збору становить 1453,44 грн.  і надав достатньо часу для усунення недоліків апеляційної скарги.
		ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
		Не погодившись з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року, Хмельницька митниця звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
		Обґрунтовуючи касаційну скаргу, митний орган зазначав, що при розрахунку судового збору було враховано наступне.
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2024 року у справі №560/9900/24 стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАГРО ПАРТНЕР» 4844 грн. 80 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці. 
		Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами необхідно сплатити 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. 
		Відповідно до частини 5 статті 296 КАС України, частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням правових висновків Верховного Суду: Постанова ВП ВС від 16 листопада 2022 року у справі №916/228/22 (провадження N 12-26гс22), постанова ВС від 27 січня 2021 року у справі №754/9573/13-ц, оскільки апеляційна скарга подається через підсистему «Електронний суд», у зв`язку з чим скаржник з урахуванням частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» зобов`язаний застосувати понижуючий коефіцієнт 0,8, отже розмір судового збору в цьому випадку складає 5813, 76 грн., 4844, 80 грн. х 1,5 х 0,8. 
		Відповідач уважає, що суд апеляційної інстанції помилково визнав наведені ним обставини у заяві про поновлення строків, як неповажні, та не врахував сукупності наведених обставин та вжитих заходів.
		Верховний Суд ухвалою від 13 травня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Хмельницької митниці на ухвалу.
		26 травня 2025 року адміністративна справа №560/9900/24 надійшла до Верховного Суду.
		Позивач правом на подання відзиву не скористався, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.  
		IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених  статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у  статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
		Відповідно до частини першої  статті 295 КАС України  апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Частиною другою  статті 295 КАС України  передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
		1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
		2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
		Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою  статті 299 КАС України  (частина третя  статті 295 КАС України).
		Згідно з частиною другою статті 298 КАС України  до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма  статті 169 КАС України).
		Відповідно до частини третьої  статті 298 КАС України  апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених  статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
		За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України  суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених  статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
		Частинами першою та другою  статті 44 КАС України  передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
		Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
		Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		При цьому норми  КАС України  не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
		Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
		Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
		У постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
		- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
		- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
		- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
		- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
		- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
		Спершу Верховний Суд уважає за необхідне зазначити про процесуальні порушення, допущені апеляційним судом при здійсненні розрахунку належного до сплати судового збору.
		Так, предметом позовних вимог у цій справі є визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації. Суд першої інстанції позов задовольнив.
		Залишаючи без руху як вперше, вдруге так і втретє (т. 1 а. с. 150, 164, 184), суд апеляційної інстанції виходив з того, що адміністративний позов у цій справі містить одну вимогу немайнового характеру та одну майнового.
		Суд зазначив, що майнова вимога цього спору становить -  198 486,03 грн., тому судовий збір за оскарження вимоги майнового характеру становить 4542 грн. = 3028х150%, (у даному випадку судовий збір вираховується із прожиткового мінімуму, оскільки 1,5% від ціни позову менший ніж розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Апелянт також оскаржує вимогу немайнового характеру за подання апеляційної скарги в цій частині скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4542 грн.
		Такі ж висновки і покладені в ухвали апеляційного суду про повернення апеляційних скарг та оскаржену ухвалу про відмову у відкритті.
		Такий висновок апеляційного суду є помилковим, з огляду на наступне.
		У постанові від 16 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.001962 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої  статті 4 Закону України «Про судовий збір»  є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
		Наслідком прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів є прийняття картки відмови у прийнятті митної декларації, вимого щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації є однією вимогою майнового характеру, оскільки вони є похідними.
		Зазначена позиція підтверджується судової практикою Верховного Суду, а саме в постанові від 10 квітня 2020 року по справі 520/1634/19 Верховний Суд висловив наступну правову позицію. «Вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою. Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов`язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару. Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.».
		Крім того, Хмельницька митниця подавала апеляційну скаргу вперше, вдруге та втретє в електронній формі, то з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.  
		Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
		Тобто, розрахунок судового збору із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору здійснюється саме на момент подання відповідного документа до суду і не ставиться у залежність від звернення до суду тієї чи іншою сторони у справі через систему «Електронний суд» попередньо.
		Щодо доводів касаційної скарги про поважність причин пропуску строку.
		З матеріалів справи слідує, що вперше Хмельницька митниця подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції з дотриманням встановлених  статтею 295 КАС України  строків. Повернення цієї апеляційної скарги було зумовлене не виконанням вимог ухвали в частині сплати судового збору на загальну суму 9084,00 грн.
		Звертаючись повторно з апеляційною скаргою 10 грудня 2024 року (ухвала про повернення первинної апеляційної скарги отримана 02 грудня 2024 року), Митниця долучила до неї платіжну інструкцію від 05 грудня 2024 року про сплату судового збору у розмірі 5813,76 грн. 
		Ухвалою апеляційного суду від 12 грудня 2024 року суд установив недоліки апеляційної скарги та зазначив про необхідність доплати судового збору в сумі 1453,44 грн. (9084,00 грн. - 5813,76 грн.).
		У встановлений судом строк на виконання вимог ухвали від 12 грудня 2024 року про залишення поданої повторно апеляційної скарги без руху відповідач надіслав клопотання, у якому звертав увагу на предмет спору, а саме, що немайнова вимога про визнання протиправної картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів є похідною від майнової вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості, тому просив визнати належним доказом сплати судового збору у сумі 5813,76 грн.
		Ухвалою апеляційного суду від 20 грудня 2024 року суд відмовив у задоволенні клопотання Хмельницької митниці про встановлення суми судового збору в уже сплаченому розмірі, продовжив установлений ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року строк усунення недоліків апеляційної скарги.
		У встановлений судом строк на виконання вимог ухвали від 20 грудня 2024 року відповідач звернувся із клопотанням про відстрочення сплати судового збору в сумі 1453,44 грн., послався на відсутність коштів та додав виписку з рахунку по КЕКВ 2800 станом на 24 грудня 2024 року (залишок 0,00 грн.).
		Після отримання ухвали про повернення вдруге поданої апеляційної скарги 06 січня 2025 року, відповідач 13 січня 2025 року втретє звертається з апеляційною скаргою, у якій заявлено клопотання про поновлення строків та додає платіжну інструкцію від 05 грудня 2024 року №726 про сплату судового збору в сумі 5813,76 грн.
		Ухвалою апеляційного суду від 23 січня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків шляхом надання доказів про доплату судового збору в сумі 1453,44 грн. Оцінка поважності причин пропуску строку на оскарження рішення суду першої інстанції від 16 жовтня 2024 року судом не надавалась.
		У встановлений судом строк відповідач надав клопотання про продовження строку на усунення недоліків, яке мотивоване відсутністю коштів на оплату судового збору, та додав виписку з рахунку по КЕКВ 2800 станом на 28 січня 2025 року (залишок 0,00 грн.).
		Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року апеляційну скаргу повернуто.
		Після отримання ухвали про повернення втретє поданої апеляційної скарги 12 лютого 2025 року, відповідач 17 лютого 2025 року вчетверте звертається з апеляційною скаргою, у якій заявлено клопотання про поновлення строків та додає платіжну інструкцію від 05 грудня 2024 року № 726 про сплату судового збору в сумі 5813,76 грн.
		Ухвалою апеляційного суду від 20 лютого 2025 року визнано неповажними причини пропуску строку, зазначені в клопотанні про поновлення строку, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строку, у якій вказати інші підстави для поновлення строку.
		У встановлений судом строк відповідач надав докази сплати судового збору в сумі 1453,44 грн. та клопотання про поновлення строку, у якому зазначав про правильність, на його переконання, розрахунку судового збору в сумі 5813,76 грн. (4844,44 грн*150%*0,8), з огляду на предмет позову та подання апеляційних скарг через підсистему «Електронний суд».
		Відповідач звертав увагу також на відсутність коштів для своєчасної сплати судового збору, сумлінне виконання процесуальних обов`язків та просив забезпечити право на апеляційне оскарження.
		Верховний Суд, з установлених у цій справі обставин, уважає, що внаслідок помилки в обрахунку належного до сплати судового збору, допущеної апеляційним судом, неналежного розгляду клопотань про встановлення розміру судового збору, причини пропуску строку на апеляційне оскарження апеляційний суд визнав неповажними та дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
		Ураховуючи наведені вище обставини у сукупності, колегія суддів уважає, що в цьому конкретному випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками, а перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.
		Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, що виявилось як у помилковому розрахунку належного до сплати розміру судового збору, так і передчасному висновку про неповажність наведених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
		Відповідно до частин першої і четвертої  статті 353 КАС України  підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		Керуючись статтями  345,  353,  355,  356 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Хмельницької митниці - задовольнити.
		Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року року про відмову у відкритті апеляційного провадження - скасувати, а справу №560/9900/24 направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.
		 
		Головуючий                                                                                                                                                                                                                                    О. О. Шишов
		Судді                                                                                                                                                                                                                                                             І. В. Дашутін
		                                                                                                                                                                                                                                                                               М. М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...