Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 352/785/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 31.07.2025. Зареєстровано: 31.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/352/195/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025091250000030

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 352/785/25
		Провадження № 1-кп/352/195/25
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 липня 2025 рокум. Івано-Франківськ
		 
		 
		Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі: 
		головуючого                         ОСОБА_1 , 
		за участі:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_2     
		прокурорів                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		представника потерпілих                 ОСОБА_6 
		законних представників потерпілих          ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		обвинуваченого                      ОСОБА_9 
		захисника                          ОСОБА_10 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 лютого 2025 року за№ 12025091250000030
		 
		за обвинуваченням  ОСОБА_9 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Литвинів Підгаєцького району Тернопільської області, зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , студент Національного університету біоресурсів і природокористування України, не працює, не одружений, осіб не утриманні не має, не судимий, РНОКПП НОМЕР_1 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другоюстатті 286Кримінального кодексуУкраїни ( далі- КК України)
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним 
		02 лютого 2025 року, приблизно о 19 годині 25 хвилин, ОСОБА_9 керував технічно справним автомобілем марки BMW 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 та рухався проїзною частиною автодороги Н-09 «Мукачево-Львів», що проходить по вулиці Галицька у селі Ямниця Івано-Франківського району Івано-Франківської області лівою смугою для руху у напрямку міста Івано-Франківськ зі швидкістю щонайменше 111 км/год.
		   Під час руху при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу поряд із тролейбусною зупинкою «Ямниця» та магазином «Центральний», розташованим в будинку № 28 по вулиці Галицькій в селі Ямниця Івано-Франківської області, який позначений інформаційно-вказівними знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» та горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.2 «нерегульований пішохідний перехід у місцях з підвищеною вірогідністю виникнення дорожньо-транспортних пригод», ОСОБА_9 в темну пору доби, при доброму освітленні проїзної частини дороги та пішохідного переходу ліхтарями вуличної мережі, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, не передбачаючи при цьому можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен і міг їх передбачити, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не надав перевагу піщоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека та вчинив наїзд на пішоходів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які у темпі спокійної ходи перетинали проїзну частину дороги зліва направо відносно руху автомобіля BMW 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 .
		   Своїми вищевказаними діями ОСОБА_9 допустив порушення Правил дорожнього руху, а саме:
		-Пункту 1.5, відповідно до якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
		-пункту 2.3, відповідно до якого для забезпеченнябезпеки дорожньогоруху водійзобов`язаний: б)бути уважним,стежити задорожньою обстановкою,відповідно реагуватина їїзміну,не відволікатисявід керуванняцим засобому дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
		-пункту 4.16а),відповідно доякого пішохідмає право на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора;
		-пункту 12.1, відповідно до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
		-пункту 12.3, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
		-пункту 12.4,відповідно доякого у населенихпунктах рухтранспортних засобівдозволяється ізшвидкістю небільше 50км/год 
		-пункту 18.1, відповідно до якого водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека
		 
		В зв`язку із порушенням водієм ОСОБА_9 Правил дорожнього руху сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якого пішоходи ОСОБА_13 та ОСОБА_14 отримали тілесні ушкодження, а саме:
		- ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із вдавленим переломом лівої тім`яної кістки, забоєм головного мозку тяжкого ступеня та саднами в ділянках голови, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент спричинення та закритої тупої травми правої ноги із переломом малогомілкової кістки в середній частині, великогомілкової кістки в нижній третині із зміщенням відламків, закритого перелому правої плечової кістки в середній третині із зміщенням відламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечним для життя в момент спричинення
		- ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої плечової кістки у верхній третині зі зміщенням уламків, який відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я та не є небезпечним для життя в момент спричинення.
		 
		Таким чином, ОСОБА_9 визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому ОСОБА_13 тяжке тілесне ушкодження та потерпілому ОСОБА_14 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		 
		ІІ.     докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		Допитаний всудовому засіданні ОСОБА_9  визнав вину в повному обсязі та підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті. 
		Пояснив, що посвідчення водія отримав у 18 років і одразу почав працювати водієм-експедитором, тому водійський стаж достатній. Автомобіль був в технічно справному стані.
		Ввечері вертався додому в Івано-Франківськ. В той день він їздив зранку, проїхав кілька сотень кілометрів та був втомлений. Він був тверезий. Ця дорога йому знайома, він по ній вертається до Франківська не так часто, як через ОСОБА_15 , однак близько десяти разів точно їздив. 
		Під час руху по селу Ямниця здійснював обгін автомобіля, перелаштовувався, швидкість точно була завищена. Згідно із висновком експерта швидкість становила 111 км/год і він погоджується із цим. Він знав, що на дорозі є світлофори , але не звертав увагу, чи є перехід. Перехід освітлювався і його було добре видно.
		Коли побачив пішоходів, намагався зманеврувати вправо та загальмувати, але не встиг, 
		Після наїзду він одразу зупинив автомобіль та підійшов до постраждалих. Біля вже були перехожі і він попросив когось викликати швидку, оскільки свій телефон залишив в машині. Далі він почав допомагати надавати першу домедичну допомогу, дочекався швидкої, потім поліцейських, надав всіх пояснення.
		На наступний день у слідчого питав про стан постраждалих, шукав контакт з близькими
		В лікарні він спочатку мав контакт із батьками ОСОБА_16 та на їх прохання купив телефон. Питав про ліки, сказали, що не треба. Із батьками ОСОБА_17 контакту одразу не було. На цей час він відшкодував батькам ОСОБА_16 135 тисяч гривень
		Щиро кається у вчиненому, йому дуже прикро, що таке сталось, готовий допомагати із відновленням потерпілим
		 
		Сторонами обвинуваченнята захисту під час визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, висловлено позицію щодо недоцільності дослідження доказів вчастині кримінальногопровадження щодообставин,викладених вформулюванні обвинуваченняв обвинувальномуакті. 
		Обвинувачений, Адвокат, Прокурор та Законні представники потерпілого та Представник потерпілих, кожен окремо, пояснили, що правильно розуміють зміст обставин, викладених в формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті, а також їм зрозуміло, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Обвинувачений вірно розуміє зміст обвинувачення, у Суду відсутні сумніви в добровільності позиції обвинуваченого, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин.
		У Суду немає сумнівів в добровільності їх позиції, в зв`язку із чим Судом в порядкучастини третьоїстатті 349КПК України постановлено ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів вчинення кримінального правопорушення щодо обставин, викладених в формулюванні обвинувачення в обвинувальному акті та постановлено обмежитись допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів щодо речових доказів, судових витрат та документів, що характеризують особу обвинуваченого.
		В частині цивільного позову, в зв`язку із визнання позовних вимог частково, Суд постановив проводити дослідження доказів в повному обсязі, 
		Ураховуючи викладене, Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши надані докази та документи, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_9 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому ОСОБА_13 тяжке тілесне ушкодження та потерпілому ОСОБА_14 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
		 
		ІІІ. Мотиви призначення покарання
		Суду надані наступні документи, що характеризують особу:
		-Характеристика за місцем проживання в селі Божиків, згідно із якою ОСОБА_9 характеризується з позитивної сторони, спокійний, врівноважений, користується повагою серед ровесників, приймає активну участь в громадському житті села.
		-Інформація про відсутність судимостей у ОСОБА_9 ;
		-Інформація КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» про те, що ОСОБА_9 за допомогою до лікаря-психіатра не звертався;
		-Студентський квиток, згідно із яким ОСОБА_9 є студентом відокремленого структурного підрозділу «Бережанський фазовий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України
		-досудова доповідь, складеної уповноваженою особою відділу пробації, згідно із висновком якої уповноважена особа органу пробації вважає, що виправлення ОСОБА_9 без позбавлення або обмеження волі не становить високої небезпеки для суспільства. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням, вважає доцільним покладання обов`язку, передбаченого частиною третьою статті 76 КК України 
		 
		В судових дебатах:
		- прокурор просив призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки. 
		-законні представники потерпілих та представник потерпілих, кожен окремо, просили призначити суворе покарання без застосування статті 75 КК України. Зазначають, що внаслідок злочину діти перебувають на лікуванні тривалий час, тому просять призначити суворе покарання. ОСОБА_7 додатково звертав увагу, що порушення правил дорожнього руху допущено ОСОБА_9 свідомо. Представник потерпілого акцентував увагу на свідомому порушенні швидкості руху та те, що порушення відбулось на пішохідному переході.
		-захисник, просив призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України звільнити від відбування з випробуванням з іспитовим строком.
		-обвинувачений погодився із думкою захисника та просив вибачення у потерпілих.
		 
		Відповідно до частини другої статті 50 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		   У відповідності до частини першої статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		   При призначення покарання Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі статтею 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є студентом. При цьому за місцем проживання характеризується позитивно.
		   В обвинувальному акті вказано що обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_9 , є його щире каяття. Про наявність цієї обставини в судових дебатах висловились прокурор та сторона захисту.    
		Щире каяттяце не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
		   Вказані висновки узгоджуються із послідовною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 15 листопада 2021 року у справі 199/6365/19.
		   Поведінка ОСОБА_9 , скерована на усунення наслідків та відшкодування шкоди є послідовною, починаючи з його дій на місці події та до часу розгляду справи, на що вказує його поведінка на місці події, а також подальші купівля телефону та відшкодування 135000 гривень.
		Таким чином, Суд вважає, що в діях ОСОБА_9 наявне щире каяття.
		В обвинувальному акті вказано що обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_9 , є вчинення кримінального правопорушення щодо неповнолітньої особи 
		Про наявність цієї обставини в судових дебатах висловився прокурор. Адвокат вважає, що вказана обставина відсутня. 
		   Обставини, які обтяжують покарання, визначені в частині першій статті 67 КК України, в якій відсутня така обставин, як вчинення кримінального правопорушення щодо неповнолітньої дитини ( на відміну від малолітньої, яка визнається обставиною, що обтяжує покарання згідно із пунктом 6 цієї частини статті).
		   Відповідно до частини третьої статті 67 КК України при призначенніпокарання судне можевизнати такими,що йогообтяжують,обставини,не зазначенів частиніпершій цієїстатті. 
		   Крім того, Суд звертає увагу, що обставини, що обтяжують покарання і зазначені в ст.67 КК України, свідчать про підвищену небезпеку вчиненого злочину та особи винного, що дає суду підстави для призначення більш суворого покарання з кількох альтернативних у санкції покарань.
		Як видно з матеріалів провадження, ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2ст.286 КК, яке характеризується такою обов`язковою юридичною ознакою, як необережна форма вини. За наведених обставин травмування будь-якої з осіб, зазначених в пункті 6 частини першої статті 67 КК України, в результаті ДТП не охоплювались і не могли охоплюватись умислом засудженого, а тому правові підстави для врахування передбаченої п. 6 ч.1ст.67 ККобставини, яка обтяжує покарання, відсутні.
		Вказаний висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 193/393/20 .
		В зв`язку із викладеним, Суд вважає, що прокурором не доведена наявність в діях ОСОБА_9 обставин, що обтяжують покарання.
		   Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. 
		   При обранні конкретного виду покарання Суд враховує, що санкцією частини другої статті 286 КК України передбачений безальтернативний вид покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
		   Суд вважає відсутніми підстави для застосування статті 69 КК України та призначення іншого, більш м`якого виду покарання, в зв`язку із чим покарання має бути призначено у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини другої статті 286 КК України, згідно із якою позбавлення волі може бути призначено на строк від 3 до 8 років.
		Суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є студентом, позитивно характеризується, щире кається, що визнано Судом як обставина, що пом`якшують покарання, і відсутність обставин, що обтяжують покарання.
		   На підставі викладеного, Суд вважає, що достатнім та необхідним для досягнення мети передбаченої статтями 50,65 КК України, буде призначення покарання в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, а саме 3 роки позбавлення волі.
		   Відповідно до частини першої статті 55 Кримінального кодексу України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п`яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.
		   Враховуючи характер вчиненого правопорушення, зокрема перевищення швидкості в населеному пункті та наїзд на пішоходів на переході, Суд вважає, що додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами має бути призначено на максимальний строк, а саме 3 роки.
		 
		щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням
		Відповідно достатті 75 КК Україниякщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
		Суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких відповідно достатті 12 КК України. В той же час Суд враховує особу обвинуваченого, який визнав вину в повному обсязі, одиничність епізоду кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, а саме вжиття ними заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди та відсутність інформації щодо вчинення ним будь-яких інших правопорушень. Також Суд бере до уваги висновки досудової доповіді органу пробації, згідно із якими виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.
		В зв`язку із викладеним, Суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, в зв`язку із чим він має бути звільнений від відбування покарання з випробуванням.
		Суд не погоджується із доводами сторони обвинувачення щодо призначення реального покарання, оскільки вирішення питання щодо застосування статті 75 КК України не відноситься до покарання, а вирішує, чим може особа виправитись без реального відбуття покарання.
		Поведінка обвинуваченого після вчинення правопорушення, зокрема його дії одразу після вчинення зіткнення, скеровані на надання допомоги особам, яким він спричинив шкоду, подальша послідовна поведінка щодо визнання вини, відсутність відомостей щодо вчинення ним будь-яких інших правопорушень після події 02 лютого 2025 року, дотримання обов`язків перед органом досудового розслідування та суду свідчать про дійсне реальне каяття ОСОБА_9 у вчиненому та можливість його виправлення без відбування покарання.
		Хоча само по собі відшкодування шкоди потерпілим не може свідчити про щире каяття, однак в сукупності із вищевказаними фактами, на думку Суду, вказує також на послідовність щирого каяття ОСОБА_9 та можливість його виправлення без відбування покарання.
		Відповідно до частини четвертої статті75 КК Україниіспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
		Враховуючи тяжкість вчиненого правопорушення, спричинення його внаслідок керування автомобілем із значним перевищенням швидкості в населеному пункті, Суд вважає, що іспитовий строк не може бути призначено в мінімальному розмірі, в зв`язку із чим достатнім вважає призначення іспитового строку на 2 роки.
		Відповідно достатті 76 КК УкраїниСуд вважає необхідним покласти на обвинуваченого безальтернативні обов`язки у відповідності до частини першоїстатті 76 КК України.    
		 
		IV.Щодо речових доказів і документів
		Cтороною обвинувачення долучено наступні речові докази: 
		-Автомобіль марки BMW 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 , шасі (номер кузова) НОМЕР_3 , який зберігається на майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів в місті Тисмениця, вулиця Українки, будинок 4. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 власником транспортного засобу є ОСОБА_18 . Ухвалою слідчого судді від 04 лютого 2025 року у справі № 352/244/25 на автомобіль накладено арешт, який полягає у тимчасовому позбавленні права на користування, розпорядження та відчуження.
		-Відеозаписи із камер зовнішнього відеоспостереження, на яких зафіксовано момент ДТП, що мала місце 02 лютого 2025 року, який зберігається в матеріалах кримінального провадження;
		 
		Відповідно до частини дев`ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому:
		-     майно, яке використане як знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю);
		-    майно, що були предметом кримінального правопорушення конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю);
		-    документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
		 
		Автомобіль BMW 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що використаний як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, має бути повернутим його власнику ОСОБА_18 , який не знав і не міг знати про його незаконне використання як знаряддя злочину
		   Відеозаписи підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження.
		 
		V.Щодо процесуальних витрат    
		Стороною обвинувачення надано докази щодо витрат на проведення наступних експертиз під час досудового розслідування:
		-на проведення судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/109-25/2310-ІТ в розмірі 1989,75 гривень;
		-на проведення судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/109-25/2315-ІТ в розмірі 3979,50 гривень;
		-на проведення судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/109-25/2317-ІТ в розмірі 3183,60 гривень;
		У відповідності до частини першої статті 122 Кримінального процесуального кодексу України витрати, пов`язані із залученням експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		В зв`язку із викладеним, витрати на проведення під час досудового розслідування експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого 
		 
		ОСОБА_9 щодо цивільних позовів
		VII.1 щодо позову ОСОБА_13 та ОСОБА_8 
		ОСОБА_13 (далі- Позивач-1) та ОСОБА_8 (далі  Позивач-2) пред`явлено до ОСОБА_9 ( далі  Відповідач) позов про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Від імені Позивача-1 діє законний представник Позивач-2
		 
		Стислий виклад позиції сторін
		Позивачі 1-2 вказують, що внаслідок зіткнення автомобілів з провини Відповідача Позивачеві-1 спричинено тілесні ушкодження, які призвели до зміни звичайного ритму життя.
		Так, Позивач-1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із вдавленим переломом лівої тім`яної кістки, забоєм головного мозку тяжкого ступеня та саднами в ділянках голови, закритої тупої травми правої ноги із переломом малогомілкової кістки в середній частині, великогомілкової кістки в нижній третині із зміщенням відламків, закритого перелому правої плечової кістки в середній третині із зміщенням відламків.
		З приводу цих ушкоджень Позивач-1 перебував на стаціонарному лікуванні з 02 по 24 лютого 2025 року стаціонарно, а в подальшому амбулаторно, під час лікування відчував больові відчуття. До цього часу відчуває наслідки, зокрема постійні болі, відсутність одужання, дискомфорт та незручності, больові відчуття при реабілітаційних процедурах.
		Повторно госпіталізовано з 12 по 25 травня 2025 року та наразі порушена хода, рухи обмежені та болючі в суглобах. 
		Все це спричиняє психологічні та душевні страждання і невідомо наскільки тривалим буде відновлення та як пошкодження вплинуть на можливість подальшого повноцінного життя.
		Позивач-1 після отримання ушкоджень не мав можливості навчатись, що ускладнює засвоєння навчального матеріалу.
		Також він займався боксом, однак травмування під час ДТП позбавило його можливості в подальшому займатись цим улюбленим видом спорту.
		Крім того, згідно із висновком спеціаліста-психолога, Позивач-1 зазнав психотравму.
		В зв`язку із викладеним, Позивачі оцінюють моральну шкоду, спричинену Позивачеві-1 в суму 900000 гривен та із врахуванням сплачених приблизно 100000 гривень, просять стягнути 800000 гривен на користь Позивача-1.
		Позивач-2 додатково зазначає, що вона зазнає моральних страждань під час спостерігання за тривогою сина, відчувала і відчуває страх за здоров`я дитини.
		Додаткові моральні страждання спричиняє поведінка відповідача, який не відшкодував завдану шкоду, першу суттєву спробу зробив 20 травня 2025 року, а також не вибачився перед Позивачем-1 та його батьками.
		Окрім того, Позивачем-2 укладено договір з адвокатом, на правову допомогу якого витрати складають 30000 гривень.
		Позивачі обгрунтовують свої вимоги статтями 22, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, а Позивач-1 додатково щодо витрат на правову допомогу також статтями 118, 120, 124 Кримінального процесуального кодексу України.
		На підставі викладеного, Позивачі просять стягнути з Відповідача:
		-800000 гривень завданої моральної шкоди на користь Позивача-1;
		-100000 гривень завданої моральної шкоди на користь Позивача-2;
		-30000 гривен витрат на правову допомогу на користь Позивача-1
		 
		Відповідач в судовому засідання визнав позов частково, згоден, що спричинив шкоду внаслідок своїх неправомірних дій, однак вважає, що вказана сума є завеликою, просив врахувати, що ним вже відшкодовано 135000 гривень.
		 
		Докази, досліджені Судом
		1.Свідоцтво про народження Позивача-1, згідно із яким він народився 20 січня 2010 року, а Позивач-2 та ОСОБА_19 є його батьками
		2.Довідка директора Ямницького ліцею, згідно із якою Позивач-1 дійсно навчається в цьому ліцеї
		3.Характеристика класного керівника та директора, згідно із якою Позивач-1 активний, комунікабельний
		4.Висновок експерта №111 від 20 березня 2025 року, згідно із яким Позивач-1 отримав отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із вдавленим переломом лівої тім`яної кістки, забоєм головного мозку тяжкого ступеня та саднами в ділянках голови, яка відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя в момент спричинення та закритої тупої травми правої ноги із переломом малогомілкової кістки в середній частині, великогомілкової кістки в нижній третині із зміщенням відламків, закритого перелому правої плечової кістки в середній третині із зміщенням відламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я і не є небезпечним для життя в момент спричинення
		5.Виписка з медичної картки Позивача-1, згідно із якою він перебував на лікуванні з 02 по 24 лютого 2025 року
		6.Виписка з медичної картки Позивача-1, згідно із якою він перебував на лікуванні з 12 по 27 травня 2025 року
		7.рентгенознимок 
		8.висновок спеціаліста-психолога, згідно із яким за результатами допиту у Позивача-1 виявлено симптомокомплекс, характерний для ПТСР. Симптоми повторного переживання, нав`язливі думки та спогади, емоції та фізіологічні реакції на тригери, емоційна відстороненість, гіперчутливість до звуків і рухів, дратливість, проблема з концентрацією уваги. Дитина зазначала психотравми.
		9.Копія паспорту та РНОКПП Позивача-2
		10.Заява Позивача-2 про надання частини щорічної відпустки з 03 лютого 2025 року
		11.Наказ про відпустку Позивача-2 з 03 по 14 лютого 2025 року
		12.Довідка від 21 листопада 2024 року, згідно із якою ОСОБА_19 дійсно перебуває на військовій службі
		13.Договір про надання правничої допомоги, укладений між Позивачем-2 та адвокатом ОСОБА_20 .
		14.Квитанція про оплату Позивачем-2 адвокатові коштів в сумі 30000 гривень.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом
		Позивач-2 та ОСОБА_19 є батьками Позивача-1. 
		02 лютого 2025 року в селі Ямниця Івано-Франківської області відбувся наїзд автомобіля марки BMW 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням Відповідача на пішоходів Позивача-1 та ОСОБА_14 .
		Наїзд відбувся внаслідок порушення Відповідачем Правил дорожнього руху.
		Внаслідок наїзду Позивач-1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із вдавленим переломом лівої тім`яної кістки, забоєм головного мозку тяжкого ступеня та саднами в ділянках голови; закритої тупої травми правої ноги із переломом малогомілкової кістки в середній частині, великогомілкової кістки в нижній третині із зміщенням відламків, закритого перелому правої плечової кістки в середній третині із зміщенням відламків, що серед іншого, підтверджується висновком
		   Позивач-1 неодноразово перебував на лікуванні в медичних закладах в зв`язку із спричиненими тілесними ушкодженнями, в тому числі з 02 по 24 лютого та з 12 по 27 травня 2025 року, що підтверджується виписками.
		   Під час допиту 27 березня 2025 року у Позивача-1 виявлено симптомокомплекс, характерний для ПТСР. Симптоми повторного переживання, нав`язливі думки та спогади, емоції та фізіологічні реакції на тригери, емоційна відстороненість, гіперчутливість до звуків і рухів, дратливість, проблема з концентрацією уваги, що підтверджується висновком
		   Позивач-2 в період часу з 03 по 14 лютого 2025 року перебувала у відпустці.
		 
		   Висновки Суду
		щодо наявності моральної шкоди
		   Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Суд вважає доведеним факти спричинення кожному із Позивачів окремо моральної шкоди внаслідок вчинення Позивачем кримінального правопорушення за оставин, встановлених Судом.
		 
		щодо розміру моральної шкоди 
		При вирішенні питання щодо розміру моральної шкоди, Суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 та відповідно до яких Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
		Суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		Щодо Позивача-1 Суд бере до уваги тривалість завданих йому моральних страждань, внаслідок необхідності проходити лікування протягом тривалого часу. При цьому Суд вважає очевидним факт спричинення страждань через необхідність проходження лікування від травм, отриманих Позивачем-1. 
		Також Суд бере до уваги висновок спеціаліста, згідно із яким Позивача-1 виявлено симптомокомплекс, характерний для ПТСР. Симптоми повторного переживання, нав`язливі думки та спогади, емоції та фізіологічні реакції на тригери, емоційна відстороненість, гіперчутливість до звуків і рухів, дратливість, проблема з концентрацією уваги. Дитина зазнала психотравми.
		Суд розуміє, що моральна шкода спричинена молодій людині, якій на момент розгляду справи виповнилось 15 років та яка веде активний спосіб життя. В той же час Суд вважає недоведеним посилання Позивачів на зайняття боксом та, як наслідок, позбавлення через ДТП можливості займатись улюбленим видом спорту. 
		Відповідно до частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Однак Позивачами не надано до суду доказів зайняття боксом.
		Також Суд критично ставиться до доводів позовної заяви про поведінку Відповідача, оскільки в судовому засіданні встановлена саме послідовна поведінка Відповідача, спрямована на відшкодування спричиненої ним шкоди.
		Суд бере до уваги висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року в справі №752/17832/14-ц, відповідно до яких розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.
		Враховуючи характер правопорушення, характер та тяжкість заподіяних тілесних ушкоджень, глибину та обсяг фізичних страждань, яких зазнав Позивач-1, їх значну тривалість, перебування Позивача-1 в лікувальних закладах як безпосередньо після ДТП та отримання травм, так і в подальшому, погіршення загального стану здоров`я та необхідності в майбутньому його відновлення та регулярне обстеження, а також зважаючи на вимоги розумності та справедливості, співмірності та доведеності суд вважає, що в даному випадку достатнім для відшкодування моральної шкоди Позивачеві-1 є сума в розмірі 200000 гривень.
		Таким чином, враховуючи, що Відповідачем частково відшкодовано кошти в сумі 135000 гривень, що в судовому засіданні підтвердив представник Позивачів, стягненню на користь Позивача-1 підлягає сума 65000 гривень. 
		Стосовно розміру моральної шкоди, завданої Позивачеві-2, Суд враховує моральні страждання, спричинені матері внаслідок перебування сина в лікарні, а також подальші страждання внаслідок процесу відновлення. 
		Суд визнає обґрунтованими частково в частині доведення наявності моральної шкоди через заподіяні душевні страждання, яких Позивач-2 зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім`ї
		В той же час розмір моральної шкоди, вказаний в позовній заяві Суд вважає надмірним та вважає, що достатнім розміром буде стягнення суми 50000 гривень. 
		 
		стосовно витрат на професійну правову допомогу
		Відповідно до частини другої статті 120 Кримінального процесуального кодексу України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач.
		Відповідно дочастини першоїстатті 124Кримінального процесуальногокодексу Україниу разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		Позивачем-2 документально підтверджено понесені нею судові витрати на правничу допомогу, а саме надано копії договору про надання правничої допомоги та квитанцію про оплату 30000 гривен на виконання цього договору.
		Відповідно достатті 137Цивільного процесуальногокодексу України,на якупосилається захисник,розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи
		На думку Суду, надана у провадженні професійна правнича допомога відповідає, визначеним частиною четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, в зв`язку із чим задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.
		 
		 
		 
		VII.2 щодо позову ОСОБА_14 та ОСОБА_7 
		ОСОБА_14 (далі- Позивач-3) та ОСОБА_7 (далі  Позивач-4) пред`явлено до ОСОБА_9 ( далі  Відповідач) позов про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Від імені Позивача-3 діє законний представник Позивач-4
		 
		Стислий виклад позиції сторін
		Позивачі 3-4 вказують, що внаслідок зіткнення автомобілів з провини Відповідача Позивачеві-3 спричинено тілесні ушкодження, які призвели до зміни звичайного ритму життя.
		Так, Позивач-3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої плечової кістки у верхній третині зі зміщенням уламків, який відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я та не є небезпечним для життя в момент спричинення.
		З приводу цих ушкоджень Позивач-3 перебував на стаціонарному лікуванні з 02 по 24 лютого 2025 року стаціонарно, а в подальшому амбулаторно, під час лікування відчував больові відчуття. До цього часу відчуває наслідки, зокрема постійні болі, відсутність одужання, дискомфорт та незручності, больові відчуття при реабілітаційних процедурах.
		Повторно було госпіталізовано з 12 по 21 травня 2025 року, де проводилась операція з видалення пластин і шурупів із правої плечової кістки.
		Все це спричиняє психологічні та душевні страждання і невідомо наскільки тривалим буде відновлення та як пошкодження вплинуть на можливість подальшого повноцінного життя.
		Позивач-3 після отримання ушкоджень не мав можливості навчатись, що ускладнює засвоєння навчального матеріалу.
		Також він займався футболом, однак травмування під час ДТП позбавило його можливості в подальшому займатись цим улюбленим видом спорту.
		Крім того, згідно із висновком спеціаліста-психолога, Позивач-3 зазнав психотравму.
		В зв`язку із викладеним, Позивачі оцінюють моральну шкоду, спричинену Позивачеві-3 в суму 400000 гривень.
		Позивач-2 додатково зазначає, що він зазнав моральних страждань під час спостерігання за тривогою сина, відчував і відчуває страх за здоров`я дитини.
		Додаткові моральні страждання спричиняє поведінка відповідача, який не відшкодував завдану шкоду, а також не вибачився перед Позивачем-3 та його батьками.
		Окрім того, Позивачем-4 укладено договір з адвокатом, на правову допомогу якого витрати складають 30000 гривень.
		Позивачі обгрунтовують свої вимоги статтями 22, 1166, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, а Позивач-4 додатково щодо витрат на правову допомогу також статтями 118, 120, 124 Кримінального процесуального кодексу України.
		На підставі викладеного, Позивачі просять стягнути з Відповідача:
		-400000 гривень завданої моральної шкоди на користь Позивача-3;
		-100000 гривень завданої моральної шкоди на користь Позивача-4;
		-30000 гривен витрат на правову допомогу на користь Позивача-4
		 
		Відповідач в судовому засідання визнав позов частково, згоден, що спричинив шкоду внаслідок своїх неправомірних дій, однак вважає, що вказана сума є завеликою.
		 
		Докази, досліджені Судом
		1.Свідоцтво про народження Позивача-3, згідно із яким він народився 12 грудня 2010 року, а Позивач-4 та ОСОБА_21 є його батьками
		2.Посвідчення Позивача-3, згідно із яким він має право на пільги, передбачені законодавством України для дітей з багатодітної сім`ї.
		3.Довідка директора Ямницького ліцею, згідно із якою Позивач-3 дійсно навчається в цьому ліцеї
		4.Довідка, що Позивач-3 є вихованцем відділення Ямницької ДЮСШ з виду спорту «футбол»
		5.Виписка з медичної картки Позивача-3, згідно із якою він перебував на лікуванні з 02 по 24 лютого 2025 року
		6.Виписка з медичної картки Позивача-3, згідно із якою він перебував на лікуванні з 12 по 21 травня 2025 року
		7.Висновок експерта №110 від 20 березня 2025 року, згідно із яким Позивач-3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої плечової кістки у верхній третині зі зміщенням уламків, що викликало необхідність проведення операції, який відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я та не є небезпечним для життя в момент спричинення.
		8.висновок спеціаліста-психолога, згідно із яким за результатами допиту Позивач-3 зазнав психотравми. У нього спостерігається локалізована травмувальна амнезія, що обмежується моментом ДТП. Із часом можливе відстрочене ПТСР, тому важливо спостерігати за станом дитини.
		9.Копія паспорту та РНОКПП Позивача-2
		10.Заява Позивача-4 про прийняття на роботу
		11.Повідомлення про прийняття Позивача-4 на роботу
		12.Наказ про надання Позивачеві-4 відпустки в період часу з 03 по 26 лютого 2025 року.
		13.Договір про надання правничої допомоги, укладений між Позивачем-4 та адвокатом ОСОБА_20 .
		14.Квитанція про оплату Позивачем-4 адвокатові коштів в сумі 30000 гривень.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом
		Позивач-4 та ОСОБА_21 є батьками Позивача-3. 
		02 лютого 2025 року в селі Ямниця Івано-Франківської області відбувся наїзд автомобіля марки BMW 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням Відповідача на пішоходів Позивача-3 та ОСОБА_13 .
		Наїзд відбувся внаслідок порушення Відповідачем Правил дорожнього руху.
		Внаслідок наїзду Позивач-3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої плечової кістки у верхній третині зі зміщенням уламків, що викликало необхідність проведення операції, який відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я та не є небезпечним для життя в момент спричинення.
		   Позивач-3 неодноразово перебував на лікуванні в медичних закладах в зв`язку із спричиненими тілесними ушкодженнями, в тому числі з 02 по 24 лютого та з 12 по 21 травня 2025 року, що підтверджується виписками.
		   Під час допиту 27 березня 2025 року встановлено, що Позивач-3 зазнав психотравми. У нього спостерігається локалізована травмувальна амнезія, що обмежується моментом ДТП. Із часом можливе відстрочене ПТСР, тому важливо спостерігати за станом дитини.
		   Позивач-4 в період часу з 03 по 26 лютого 2025 року перебував у відпустці.
		 
		   Висновки Суду
		щодо наявності моральної шкоди
		   Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Суд вважає доведеним факти спричинення кожному із Позивачів окремо моральної шкоди внаслідок вчинення Позивачем кримінального правопорушення за обставин, встановлених Судом.
		 
		щодо розміру моральної шкоди 
		При вирішенні питання щодо розміру моральної шкоди, Суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 та відповідно до яких Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.
		Суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		Щодо Позивача-3 Суд бере до уваги тривалість завданих йому моральних страждань, внаслідок необхідності проходити лікування протягом тривалого часу. При цьому Суд вважає очевидним факт спричинення страждань через необхідність проходження лікування від травм, отриманих Позивачем-3. 
		Також Суд бере до уваги висновок спеціаліста, згідно із яким, хоча у Позивача-3 ( на відміну від Позивача-1) не виявлено симптомокомплекс, характерний для ПТСР, однак він зазнав психотравми. У нього спостерігається локалізована травмувальна амнезія, що обмежується моментом ДТП. Із часом можливе відстрочене ПТСР, тому важливо спостерігати за станом дитини.
		Суд розуміє, що моральна шкода спричинена молодій людині, якій на момент розгляду справи виповнилось 15 років та яка веде активний спосіб життя, в тому числі займається футболом в ДЮСШ, що підтверджується довідкою. В той же час Суд вважає недоведеним посилання Позивачів на унеможливлення зайняття в подальшому улюбленим видом спорту.
		Відповідно до частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Також Суд критично ставиться до доводів позовної заяви про поведінку Відповідача, оскільки в судовому засіданні встановлена саме послідовна поведінка Відповідача, спрямована на відшкодування спричиненої ним шкоди. Крім цьому така поведінка Відповідача підтверджується також відшкодуванням ним частково шкоди Позивачеві-1
		Суд бере до уваги висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року в справі №752/17832/14-ц, відповідно до яких розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.
		Враховуючи характер правопорушення, характер та тяжкість заподіяних тілесних ушкоджень, глибину та обсяг фізичних страждань, яких зазнав Позивач-3, їх значну тривалість перебування Позивача-3 в лікувальних закладах як безпосередньо після ДТП та отримання травм, так і в подальшому, погіршення загального стану здоров`я та необхідності в майбутньому його відновлення та регулярне обстеження, а також зважаючи на вимоги розумності та справедливості, співмірності та доведеності суд вважає, що в даному випадку достатнім для відшкодування моральної шкоди Позивачеві-3 є сума в розмірі 100000 гривень.
		Стосовно розміру моральної шкоди, завданої Позивачеві-4, Суд враховує моральні страждання, спричинені батькові внаслідок перебування сина в лікарні, а також подальші страждання внаслідок процесу відновлення. 
		Суд визнає обґрунтованими частково в частині доведення наявності моральної шкоди через заподіяні душевні страждання, яких Позивач-4 зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо членів його сім`ї.
		В той же час розмір моральної шкоди, вказаний в позовній заяві Суд вважає надмірним та вважає, що достатнім розміром буде стягнення суми 50000 гривень. 
		 
		стосовно витрат на професійну правову допомогу
		Відповідно до частини другої статті 120 Кримінального процесуального кодексу України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач.
		Відповідно дочастини першоїстатті 124Кримінального процесуальногокодексу Україниу разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		Позивачем-4 документально підтверджено понесені ним судові витрати на правничу допомогу, а саме надано копії договору про надання правничої допомоги та квитанцію про оплату 30000 гривен на виконання цього договору.
		Відповідно до статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, на яку посилається захисник, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи
		На думку Суду, надана у провадженні професійна правнича допомога відповідає, визначеним частиною четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, в зв`язку із чим задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 128, 369-371, 373, 374, 376, 381-382 Кримінального процесуального кодексу України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати  ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
		На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням. Встановити іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
		На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_9 такі обов`язки:
		-    періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		-    повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
		 
		Цивільні позови задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь  ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_5 заподіяну моральну шкоду в розмірі 65000 (шістдесят п`ять тисяч) гривень
		Стягнути з  ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь  ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована в АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_6 заподіяну моральну шкоду в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень
		Стягнути з  ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь  ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована в АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_6 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень.
		Стягнути з  ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь  ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований в АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_7 заподіяну моральну шкоду в розмірі 100000 (сто тисяч ) гривень.
		Стягнути з  ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь  ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований в АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_8 заподіяну моральну шкоду в розмірі 50000 (п`ятдесят) гривень.
		Стягнути з  ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 на користь  ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований в АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_8 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень.
		Речові докази: 
		-Автомобіль марки BMW 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 , шасі (номер кузова) НОМЕР_3 , який зберігається на майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів в місті Тисмениця, вулиця Українки, будинок 4. повернути власнику транспортного засобу ОСОБА_18 
		-Відеозаписи із камер зовнішнього відеоспостереження, на яких зафіксовано момент ДТП, що мала місце 02 лютого 2025 року залишити в матеріалах кримінального провадження;
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 04 лютого 2025 року у справі № 352/244/25 на Автомобіль марки BMW 320, реєстраційний номер НОМЕР_2 , шасі (номер кузова) НОМЕР_3 , який зберігається на майданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів в місті Тисмениця, вулиця Українки, будинок 4.
		   Стягнути з обвинуваченого   ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення 
		-на проведення судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/109-25/2310-ІТ в розмірі 1989,75 гривень;
		-на проведення судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/109-25/2315-ІТ в розмірі 3979,50 гривень;
		-на проведення судової інженерно-транспортної експертизи №СЕ-19/109-25/2317-ІТ в розмірі 3183,60 гривень;
		На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		   Копію вироку вручити негайно після оголошення обвинуваченому та прокурору, а також не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати іншим учасникам судового провадження.
		 
		 
		 
		Суддя                                         ОСОБА_22

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...