Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 707/547/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.
Надіслано судом: 31.07.2025. Зареєстровано: 31.07.2025. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2025.
Дата набрання законної сили: 29.07.2025
Номер судового провадження: 11-кп/821/101/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020251010002508

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 11-кп/821/101/25 Справа № 707/547/23 Категорія: ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1    Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 липня 2025 року                                  м. Черкаси  
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду у складі:
		головуючого суддів: при секретарі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,з участю: прокурора  ОСОБА_6 ,обвинуваченого захисника потерпілої ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 , спільною апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 05 березня 2024 року, яким 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Благодатне (Куйбишеве) Бобринецького району Кіровоградської області, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого за адресою:  АДРЕСА_1 ,
		засуджено:
		- за ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі  КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
		- за ч. 1 ст. 209 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років 6 місяців з конфіскацією частини належного йому майна у виді всієї земельної ділянки площею 0,2009 га з кадастровим номером 7124988700:01:001:0237, що розташована в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області.
		На підставі ч. 1, 3 ст. 70 КК визначено ОСОБА_7 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та шляхом приєднання до основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, додаткового покарання, призначеного судом за кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 209 КК, у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією частини належного ОСОБА_7 у майна у виді всієї земельної ділянки площею 0,2009 га з кадастровим номером 7124988700:01:001:0237, що розташована в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області.
		Запобіжний захід  ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирався.
		Строк основного покарання  ОСОБА_7  у виді позбавлення волі ухвалено рахувати з дня набрання цим вироком законної сили та затримання ОСОБА_7 з метою направлення для відбування покарання.
		Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди 80000 грн. 
		Скасовано арешти накладені ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.07.2020 по справі № 712/6786/20 та ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.02.2023 по справі № 711/980/23. 
		Вирішена доля речових доказів відповідно до ст. 100 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі  КПК). 
		 
		ВСТАНОВИЛА
		 
		Встановлені судом першої інстанції обставини.
		 
		Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим в тому, що у нього у невстановлений судом час та за невстановлених обставин виник злочинний умисел, направлений на придбання права на майно шляхом обману, а саме на придбання житлової квартири АДРЕСА_2 .
		Реалізуючи злочинний умисел, направлений на придбання права на майно шляхом обману, ОСОБА_7 за невстановлених судом обставин отримав підроблений документ - договір купівлі продажу від 26 червня 2008 року, виготовлений на нотаріальному бланку № 496742 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , у відповідності до якого ОСОБА_11 та ОСОБА_12 продали належну їм квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 . Крім цього, за невстановлених судом обставин ОСОБА_7 отримав завідомо підроблений документ - довідку з комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за № 2865/20о від 20 березня 2020 року, у відповідності до якої право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі продажу від 06.06.2008.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_7 04.05.2020 близько 16 год. 05 хв. прибув до офісу державного реєстратора виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_13 за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Степанки, вул. Героїв України, 124, де використав підроблені документи: договір купівлі-продажу від 26 червня 2008 року, виготовлений на нотаріальному бланку № 496742 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , у відповідності до якого ОСОБА_11 та ОСОБА_12 продали належну їм квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , та довідку з комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за № 2865/20о від 20 березня 2020 року, у відповідності до якої у квартирі АДРЕСА_2 зареєстроване право власності за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі- продажу від 06.06.2008.
		Державний реєстратор виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району, Черкаської області ОСОБА_13 , отримавши вказані документи: договір купівлі-продажу від 06.06.2008 та довідку з комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за № 2865/20о від 20 березня 2020 року, сформував друковану форму заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 04.05.2020, а також рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 52159243 від 06.05.2020, яким засвідчено факт передачі ОСОБА_7 ОСОБА_13 оригіналу підробленого договору купівлі-продажу від 26 червня 2008 року та довідки БТІ № 2865/20о від 20 березня 2020 року.
		Надані ОСОБА_7 державному реєстратору підроблені документи, а також заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 04.05.2020, стали підставою для проведення ОСОБА_13 06.05.2020 державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 за ОСОБА_7 .
		Таким чином, ОСОБА_7 шляхом обману придбав право власності на майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яка фактично належала спадкоємцю за заповітом від 25.06.2018 ОСОБА_9 та вартість якої згідно з висновком експерта СЕ-19/124-22/11660-ОБ від 30.12.2022 станом на 04.05.2020 може складати 421900 грн., що більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину.
		Крім того, з метою легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_7 будучи власником квартири, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, маючи право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , яка є майном, одержаним злочинним шляхом, та яка належала ОСОБА_9 за заповітом, з метою приховування незаконного походження права власності на вказане майно, передав 08.05.2020 в приміщенні державного нотаріуса Першої Черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_14 за адресою: м. Черкаси, вул. Хрещатик, 255, до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-БУД ЧЕРКАСИ», код в ЄДРПОУ 43262252, квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
		Внаслідок цього, 12.05.2020 о 09 годині 17 хвилин у приміщенні офісу державного реєстратора виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_4 , останнім зареєстровано акт прийому - передачі майна до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-БУД ЧЕРКАСИ», код в ЄДРПОУ 43262252, відповідно до якого вказане товариство фактично набуло право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
		Таким чином, шляхом укладення правочину ОСОБА_7 розпорядився квартирою АДРЕСА_2 , отриманої в ході незаконних дій, тобто вчинив легалізацію (відмивання) вказаної квартири, одержану злочинним шляхом.
		 
		Вимоги апеляційних скарг, узагальнені доводи осіб, які їх подали.
		 
		В апеляційній скарзі прокурор відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 просить вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного покарання через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого; ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 3 ст. 190 КК  6 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 209 КК  3 роки позбавлення волі, з позбавленням права займати посади пов`язані з вчиненням фінансово господарських операцій на строк 2 роки та з конфіскацією всього належного майна, на підставі ч. 1,3 ст. 70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та шляхом приєднання до основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, додаткового покарання, остаточно призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов`язані з вчиненням фінансового господарських операцій на 2 роки та з конфіскацією всього майна.
		Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що при призначенні покарання ОСОБА_7 суд першої інстанції належним чином не врахував ступінь суспільної небезпеки вчиненого з огляду на те, що злочини, у яких він обвинувачується має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки вчинений з посяганням на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері захисту права власності.
		На думку прокурора, покарання ОСОБА_7 хоч і призначено в межах санкцій ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК, однак є занадто м`яким. Обвинувачений свою винуватість у вчиненні злочинів не визнав.
		В порушення вимог ст. 55 КК суд першої інстанції не призначив додаткове покарання за ч. 1 ст. 209 КК у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
		 
		В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 просили вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Цивільний позов в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 відшкодування моральної шкоди в розмірі 80000 грн. залишити без задоволення. Скасувати накладений арешт на майно ОСОБА_7 у виді всієї земельної ділянки площею 0,2009 га з кадастровим номером 7124988700:01:001:0237, що розташована в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області.
		Обґрунтовуючи свої вимоги посилаються на те, що сформоване слідчим і прокурором обвинувачення, є нечітким і неконкретним та ґрунтується на припущеннях, кваліфікація інкримінованих у вину кримінальних правопорушень є неправильною.
		Стверджує, що обвинувальний акт не відповідає фактичним обставинам та вимогам ст. 42 КПК є неконкретним і необґрунтованим, оскільки в ньому не враховані положення ст. 91 ч. 1,2 КПК щодо обставин, які підлягають доказуванню.
		Переконаний, що прямі докази про причетність обвинуваченого ОСОБА_7 до оформлення документів та їх реєстрації, купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 у державних реєстраторів, нотаріусів відсутні. Щодо цього зауважив, що продавці і покупці не вказують на безпосередню участь обвинуваченого при їх оформленні, в зв`язку з чим суд прийшов до неправильного висновку про те, що під час неодноразових державних реєстрацій та вчинення зазначених дій про набуття права власності на цю квартиру, оригінали документів були повернуті обвинуваченому разом з коштами при її продажі, що має сумнівний характер та є припущеннями.
		На думку апелянта, стороною обвинувачення та судом не враховано обставини, які є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, оскільки кваліфікація за відсутності кваліфікуючої ознаки у виді обману виключає кримінальну відповідальність за ст. 190 КК. 
		Окрім того, приводить доводи про наявність закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК. З цього приводу вказує, що слідчим та прокурором оголошено підозру та сформовано обвинувачення поза межами строків досудового розслідування , встановленими ст. 219 КПК, з огляду на таке.
		12.06.2020 слідчим відділом Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області в порядку ст. 214 КПК розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК.
		28.09.2020 прокурором змінено кваліфікацію кримінального правопорушення зі ст. 356 КК на ч. 2 ст. 190 КК.
		08.06.2021 строк досудового розслідування ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси продовжено до 12 місяців, тобто до 12 червня 2022 року включно.
		11.01.2022 змінено кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 190 на ч. 3 ст. 190 КК.
		10.02.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 190 КК.
		16 і 22 лютого 2023 року ОСОБА_15 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК.
		22.02.2023 потерпілій та підозрюваному повідомлено про закінчення досудового розслідування, які цього ж дня ознайомилися з матеріалами справи.
		Обвинувальний акт від 24.03.2023 прокурором направлено 28.02.2023 до Черкаського районного суду.
		Тобто, строк досудового розслідування становить більше двох років і семи місяців, який після 12 місяців, встановлених судом до 12.06.2022 включно не продовжувався, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		На думку апелянтів, оголошення ОСОБА_7 підозри 10.02.2023 та в подальшому зміненої підозри 16 і 22 лютого 2023 року, складання та затвердження обвинувального акта прийняті за межами строків досудового розслідування, а тому вони є незаконним, а докази є недопустимими, оскільки отримані не у порядку, встановленому кримінальним процесуальним кодексом.
		Вважає, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 підлягає закриттю на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.
		Відшкодування потерпілій моральної шкоди в розмірі 80000 грн. потерпілою не доведено, оскільки по справі не проведено судово-психологічної експертизи, яка визначає розмір душевних, психологічних (моральних) страждань.
		 
		Позиції учасників судового провадження.
		 
		Після докладу суддею-доповідачем змісту вироку, доводів апеляційної скарги, були заслухані: 
		- прокурор, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, пославшись на її доводи; заперечив проти задоволення апеляційної скарги захисника та обвинуваченого;
		- обвинувачений та його захисник, які підтримали вимоги поданої ними апеляційної скарги, пославшись на її доводи; заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора;
		- потерпіла, яка підтримала апеляційну скаргу прокурора; заперечила проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та захисника.
		 
		Мотиви суду.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, обвинуваченого та його захисника, потерпілої, вивчивши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів приходить до таких висновків.
		 
		Згідно з ст. 370 КПК вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом, згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		Покликання сторони захисту на невідповідність обвинувального акту вимогам КПК, є безпідставними.
		У підготовчому судовому засіданні, судом першої інстанції було розглянуто можливість призначення судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7 та встановлено, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК, проти чого, як це слідує з журналу судового засідання від 23.03.2023, не заперечувала сторона захисту.
		Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду з даного приводу, через те що обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 містить виклад фактичних обставин, які в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно складу вчиненого обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
		Висновки районного суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які він засуджений, відповідає фактичним обставинам справи, що ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному їх дослідженні, яким суд дав обґрунтовану і правильну правову оцінку, відповідно до ст. 94 КПК.
		Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК є правильною.
		Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК, за викладених у судовому рішенні обставин, ґрунтуються на доказах, досліджених та належно оцінених у судовому засіданні.
		Як свідчать матеріали кримінальної провадження, судом першої інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання в апеляційній скарзі захисника та обвинуваченого на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та не доведення, що в діянні обвинуваченого є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК,  є безпідставними.
		Суд першоїінстанції врахував,що обвинуваченийне визнавсвою вину,пояснивши,щоосіб на прізвище ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 він не знає. Квартиру по АДРЕСА_5 , про яку йде мова в обвинувальному акті, він також ніколи не бачив. Оформити її на себе його попросив ОСОБА_18 , у якого він працював. Які ним були підписані документи, надані останнім, він не пам`ятає. Йому відомо, що ОСОБА_18 помер.
		Щодо оцінки показань обвинуваченого, апеляційний суд зауважує, що обвинувачений який фактично частково визнав вину, не оспорював підписання ним договору купівлі-продажу від 26 червня 2008 року, а також у заяві про державну реєстрацію прав та їх обмежень №39451966 від 04.05.2020. Утім обвинувачений заперечив своє знаходження в офісі державного реєстратора ОСОБА_13 та приміщенні державного нотаріуса Першої Черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_14 .
		Суд першої інстанції ретельно перевірив невизнання вини обвинуваченим, визнавши його показання як недостовірні, правильно встановив про доведеність винуватості обвинуваченого у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що підтверджується дослідженими та перевіреними такими доказами. 
		Показаннями потерпілої ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що квартира АДРЕСА_2 раніше належала ОСОБА_19 та ОСОБА_11 . ОСОБА_19 оформила на неї заповіт. Після її смерті вона прийняла спадщину у Другій Черкаській державній нотаріальній конторі. Взимку 2019 року вона виявила, що у вищевказаній квартирі живе інша жінка, яка сказала, що їй квартиру здали ріелтори. Проте, на початку травня 2020 року квартира була повернута їй. Заявлена нею у цивільному позові майнова шкода складає 694640 грн., та моральна шкода, яка полягає в тому, що вона вже четвертий рік живе у ситуації, коли не може повернути собі право власності на вищевказану квартиру.
		Показаннями свідка ОСОБА_13 , який у судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що він, працюючи на посаді державного реєстратора Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області, здійснював реєстрацію права власності квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу та довідки з БТІ. Чи був при цьому присутній особисто обвинувачений ОСОБА_7 він не пам`ятає, але реєстрація завжди відбувається у присутності особи і він встановлює особу за паспортом. Якщо до нього для реєстрації звертається якась особа в інтересах іншої особи, то у заяві про реєстрацію обов`язково вказується довіреність, на підставі якої здійснюється представництво. Перед проведенням реєстрації права власності він перевіряє відомості про об`єкт у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Показаннями свідка ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що в травні 2020 року вона працювала на посаді нотаріуса у Першій Черкаській державній нотаріальній конторі. До неї зверталися особи за посвідченням справжності підпису на різних документах, в тому числі на актах, подібних до акту приймання-передачі нерухомого майна у власність юридичної особи від 08.05.2020. Зазвичай заявники приносили на електронному носії готовий текст такого акту, який перевірявся та вставлявся у нотаріальний бланк. Вона як нотаріус лише встановлювала особи підписантів акту. ОСОБА_20 вона знає, це один з її клієнтів. Договір подібний до договору купівлі-продажу від 21.05.2020 підписують сторони особисто. Обвинуваченого ОСОБА_7 вона не пригадує, але у неї було багато клієнтів, всіх вона не запам`ятовує.
		Щодо оцінки показань свідків ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , апеляційний суд зауважує, що свідки не згадали обставини реєстрації права власності на вказану квартиру та особу обвинуваченого. Утім свідки вказали, що завжди вимагали здійснення відповідних дій у присутності особи, що була ініціатором таких дій, у цьому випадку  ОСОБА_7 .
		З цього приводу суд першої інстанції аргументовано вказав, що цілком нормальним є те, що державний реєстратор або нотаріус зі спливом трьох років з часу вчинення реєстраційних або нотаріальних дій не пам`ятають зовнішності особи, яка звернулася до них за вчиненням цих дій, оскільки вони регулярно вчиняють подібні реєстраційні чи нотаріальні дії за участю багатьох різних осіб.
		Показаннями свідка ОСОБА_10 , яка в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що вона є приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу. Вона не посвідчувала договір щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 на нотаріальному бланку № 496742. На цьому бланку № 496742 вона 06.06.2008 за реєстровим номером 3179 посвідчила договір щодо купівлі-продажу частки будинку, де продавцем був ОСОБА_21 , а покупцями були ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . В 2021 або в 2022 році, їй зателефонувала колега-нотаріус ОСОБА_24 , оскільки у тої виникли сумніви щодо договору купівлі-продажу на бланку № 496742. На прохання колеги вона подивилася та повідомила їй, який саме договір вона посвідчила за цим бланком.
		Показаннями свідка ОСОБА_25 , яка в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що вона працює в КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації». Зазвичай, для того щоб отримати довідку у вказаному підприємстві замовник укладає договір щодо її видачі та через декілька днів отримує довідку. Копія довідки щодо перебування у власності ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_2 не містить її підпису. Вказана довідка відрізняється від звичайних довідок, а саме: в БТІ немає номера замовлення «/20», у цій довідці відсутня вказівка на те, ким посвідчений договір купівлі-продажу та реєстраційний номер договору, зазвичай у довідках БТІ немає колонки «Примітки». Вона не пам`ятає обвинуваченого ОСОБА_7 .
		Показаннями свідка ОСОБА_26 , який в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що він незнайомий з обвинуваченим ОСОБА_7 . ОСОБА_27 є його тещою, яка договір купівлі квартири АДРЕСА_2 , оформила у нотаріуса 21.05.2020. Під час оформлення угоди у нотаріуса ОСОБА_28 був присутній продавець квартири, імені якого він не пам`ятає, а також ОСОБА_27 та він, в якості супроводжуючої особи ОСОБА_27 . Впізнати продавця квартири по фотографії у паспорті він не може. Ціна квартири була в районі 15000 доларів. Зараз квартира належить ОСОБА_27 , вона її не відчужувала. 
		Показаннями свідка ОСОБА_27 , яка в судовому засіданні суду першої інстанції пояснила, що купівлею квартири АДРЕСА_2 займався її зять ОСОБА_26 . Розрахунок за квартиру відбувався у нотаріуса, гроші давав її зять. На даний час з її дозволу у квартирі проживають квартиранти і вона вважає себе законним власником квартири.
		Будь-яких даних, які б спростовували показання потерпілої, зазначених свідків та свідчили, що вони обумовлюють обвинуваченого, в матеріалах кримінального провадження відсутні. 
		Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що він незнайомий з обвинуваченим ОСОБА_7 , та він не був директором ТОВ «Альфа-Буд-Черкаси». Про квартиру АДРЕСА_2 , він ніколи не чув, не продавав її, не звертався з приводу цієї квартири до нотаріуса, не підписував документів з приводу дій щодо цієї квартири, не подавав заяв щодо відсутності самовільних перепланувань у квартирі або щодо відсутності реєстрації дітей в квартирі.
		Суд першої інстанції мотивовано критично оцінив показання цього свідка, вказавши на їх недостовірність, оскільки вони спростовуються фактичними даними документів, що підтверджують підписання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_20 в якості директора ТОВ «Альфа-Буд-Черкаси» у нотаріуса акту приймання-передачі нерухомого майна та підписання ОСОБА_20 в якості директора ТОВ «Альфа-Буд-Черкаси» у нотаріуса договору купівлі-продажу вищевказаної квартири, а також відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації вищевказаних правочинів. 
		Вказані висновки суду першої інстанції, з якими погоджується апеляційний суд, не були спростовані обвинуваченим та його захисником. 
		Винуватість ОСОБА_7 також підтверджується такими письмовими доказами, які були ретельно досліджені судом першої інстанції безпосередньо в судовому засіданні, і їм надана належна оцінка.
		Копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 20 квітня 1994 органом приватизації - Придніпровським райвиконкомом, квартира АДРЕСА_2 , відповідно до якого воно належить на праві спільної сумісної власності  ОСОБА_29 , та членам його сім`ї, дружині  ОСОБА_12 та доньці  ОСОБА_11 ;
		Копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.12.1997, зареєстрованого в реєстрі за № 1-3214, 1/3 квартири за АДРЕСА_2 , відповідно до якого отримала у спадок після смерті батька  ОСОБА_29 (27.04.1997), його донька  ОСОБА_11 ;
		Копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.11.2007, 1/2 квартири за АДРЕСА_2 , відповідно до якого отримала у спадок після смерті матері  ОСОБА_12 , її донька  ОСОБА_19 ;
		Копією нотаріальної заяви ОСОБА_11 від 26.06.2018, зареєстрованої в реєстрі за № 1253, та витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 52430415 від 26.06.2018, відповідно до якої ОСОБА_19 після смерті її сестри - ОСОБА_11 (08.05.2018), успадкувала право власності на 1/3 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Таким чином ОСОБА_11 стала власником вищевказаної квартири;
		Копією заповіту від 25.06.2018, зареєстрованої в реєстрі за № 1236, відповідно до якого ОСОБА_19 заповіла після своєї смерті все своє майно на користь ОСОБА_9 та ОСОБА_30 .
		Копією заяви ОСОБА_9 № 1491 від 07.12.2019, листа Другої Черкаської державної нотаріальної контори № 2953/02-14 від 14.11.2019 та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 58311300 від 14.11.2019, згідно яких ОСОБА_9 звернулася з заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_19 .
		Копією договору купівлі-продажу квартири від 06.06.2008, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 3179 та посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , відповідно до якого, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 здійснили продаж ОСОБА_7 належної їм квартири за адресою: АДРЕСА_3 . З вказаної копії договору видно, що договір був вчинений на нотаріальному бланку № 496742, копія договору завірена 11.08.2021 державним реєстратором ОСОБА_13 .
		Копією довідки комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 20.03.2020 № 2865/20о, відповідно до якої станом на 01.01.2013 право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі- продажу від 06.06.2008.
		Заявою, зареєстрованою державним реєстратором Виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_13 за номером 39451966, 04.05.2020 о 16-23 год., підписану ОСОБА_7 про реєстрацію за ним права приватної власності на квартиру АДРЕСА_2 . На цій же заяві наявний напис та підпис від імені ОСОБА_7 , датований 08.05.2020 наступного змісту: «Всі необхідні документи отримав».
		Висновком експерта Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/124-23/14456-ПЧ від 22.01.2024, відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_7 у графі «Підпис заявника» заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39451966 від 04.05.2020 виконаний самим ОСОБА_7 .
		Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 209776085 від 21.05.2020, згідно з якої державним реєстратором виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_31 04.05.2020 зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , за ОСОБА_7 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 06.06.2008, серія та номер 3179, видавник приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_10 .
		Копією акту прийому-передачі нерухомого майна у власність юридичної особи від 08.05.2020, посвідченого державним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_14 , відповідно до якого ОСОБА_7 передав квартиру АДРЕСА_2 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Буд Черкаси».
		Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 224542430 від 18.09.2020, державним реєстратором виконавчого комітету Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області ОСОБА_31 , відповідно до якої 12.05.2020 зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , за ТОВ «Альфа - буд Черкаси» на підставі акту приймання - передачі нерухомого майна у власність юридичної особи, серія та номер: 1-1, виданий 08.05.2020, видавник: ОСОБА_7 та директор ТОВ «Альфа - Буд Черкаси» ОСОБА_20 .
		Копією договору купівлі-продажу квартири від 21.05.2020 зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 1-1462 та посвідченого приватним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_14 , відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Буд Черкаси» в особі директора ОСОБА_17 здійснило продаж ОСОБА_27 квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
		Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 224542273 від 18.09.2020, відповідно до якої державним реєстратором Першої Черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_14 21.05.2020 зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , за ОСОБА_27 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 21.05.2020, серія та номер: 1-1462, Перша черкаська державна нотаріальна контора, державний нотаріус ОСОБА_14 .
		Листом КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» від 03.02.2023 № 64, у якому вказано, що довідка за № 2865/20о від 20.03.2020 не видавалась ОСОБА_7 або іншим громадянам, при цьому по обліковим документам довідка чи будь-який інший документ під реєстраційним номером 2865/20о від 20.03.2020 взагалі відсутній.
		Фактичними даними протоколу огляду місця події від 06.12.2022, складеного слідчим СУ ГУНП в Черкаській області, відповідно до якого було оглянуто за участю експерта та власника ОСОБА_27 квартиру АДРЕСА_2 .
		Висновком експерта Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/124-22/11660-ОБ від 30.12.2022, відповідно до якого вартість квартири АДРЕСА_6 станом на 04 травня 2020 року визначена в сумі, яка може складати 421900 грн. 
		Фактичними даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 29.07.2021, що отриманий у приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.07.2021 у справі №712/7974/21, була вилучена належним чином завірена копія договору купівлі-продажу 7/25 частини будинку від 06.06.2008 укладеного між ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , зареєстрованого в реєстрі за № 3179. З копії вищенаведеного договору видно, що 06.06.2008 укладався договір з реєстровим номером 3179, однак його предметом були купівля-продаж 7/25 частин будинку за адресою: АДРЕСА_7 , між ОСОБА_21 та ОСОБА_22 і ОСОБА_23 .
		Фактичними даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 11.08.2021, що отриманий у державного реєстратора ОСОБА_13 , та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.07.2021 у справі №712/7973/21, були вилучені належним чином завірені копії наступних документів: довідка КП «ЧОБТІ» № 2865/20о від 20.03.2020, договір купівлі-продажу від 06.06.2008, акт приймання-передачі нерухомого майна у власність юридичної особи від 08.05.2020.
		Фактичними даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 19.08.2021, що отриманий у в.о державного нотаріуса Першої Черкаської державної нотаріальної контори ОСОБА_32 , та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.08.2021 у справі №712/7970/21, були вилучені належним чином завірені копії наступних документів: договір купівлі-продажу квартири від 21.05.2020, заяви ОСОБА_20 та ОСОБА_27 , відповідь Управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради №24803-01-10; акт приймання -передачі нерухомого майна у власність юридичної особи від 08.05.2020; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 208908262 від 14.05.2020; копії паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_20 ; наказ про призначення ОСОБА_20 на посаду директора ТОВ «Альфа-Буд Черкаси» № 1 від 23.09.2029; копії паспорту та ідентифікаційного коду ОСОБА_27 .
		Зазначені та проаналізовані судом першої інстанції письмові докази у справі зібрані відповідно до вимог кримінально процесуального закону, є допустимими та належними, та такими, що безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 діяння, інкримінованих йому стороною обвинувачення.
		Суд у вироку дав детальну оцінку зазначеним доказам та навів достатнє обґрунтування для їх прийняття. Висновки суду підтверджуються матеріалами кримінального провадження, у зв`язку з чим підстав визнати їх неправильними, як і доказів недопустимими не встановлено.
		При ухваленні вироку судом першої інстанції дотримано стандарт доведення поза розумним сумнівом, оскільки сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміновані кримінальні правопорушення були вчинені і обвинувачений ОСОБА_7  є винуватим у їх вчиненні. Отже немає обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення, також відсутня реальна можливість іншої версії інкримінованої події.
		З урахуванням наведеного, апеляційний суд робить висновок про відсутність підстав для розумного сумніву в доведеності вини ОСОБА_7 , через те що версія сторони захисту щодо його невинуватості, була спростована фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.
		Апеляційний суд не вбачає неповноти судового розгляду, адже судом були дослідженні всі обставини, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
		 
		Щодо підстав для закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК викладеними в апеляційній скарзі обвинуваченого та його захисника, то на думку колегії суддів вони є безпідставними з огляду на таке.
		Згідно ч. 1,2 ст. 219 КПК (в редакції на час проведення досудового розслідування) строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом. Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру становить 18 місяців  у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в порядку ст. 214 КПК, 12.06.2020 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ст. 356 КК.
		08.06.2021 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси строк досудового розслідування продовжено до 12 місяців, тобто до 12 червня 2022 року включно.
		10.02.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК.
		З приводу наведених доводів сторони захисту, апеляційний суд зауважує на приписахч. 8 ст. 615 КПК (в редакції Закону України № 2201-ІХ від 14.04.2022), яка діяла на момент проведення досудового розслідування, якою визначалося, що у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених статтею 219 цього Кодексу.
		Тобто в даному кримінальному провадженні, станом на день закінчення продовженого строку досудового розслідування - 12.06.2022, діяли положення ч. 8 ст. 615 КПК, на території України продовжував діяти воєнний стан, який діяв і на день повідомлення ОСОБА_7 про підозру  10.02.2023, тому обов`язок продовжувати строк досудового розслідування був відсутній, оскільки даний строк не зараховується до загальних строків, передбачених ст. 219 КПК.
		Враховуючи зазначене, підстави вважати, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру та сформовано обвинувачення поза межами строку досудового розслідування встановлених ст. 219 КПК, відсутні, тому не вбачається підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Ба більше в цьому кримінальному провадженні не встановлено проведення слідчих дій поза межами досудового розслідування. Так само обвинувальний акт до суду направлено в межах строку досудового розслідування.
		 
		Колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_7 є слушними, виходячи з такого.
		Положеннями статті 50 КК передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
		Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
		При цьому повноваження суду (його права та обов`язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.
		Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 50, 65 КК врахував: тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який неодружений, не надав відомостей про офіційне працевлаштування, проте перебуває в добровільному формуванні Черкаської територіальної громади № 1, має постійне місце проживання, під наглядом або на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, характеризується начальником штабу добровольчого формування Черкаської територіальної громади № 1 позитивно, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, дані досудової доповіді, згідно з висновків якої ризики повторного вчинення обвинуваченим правопорушення та небезпеки обвинуваченого для суспільства оцінюються як середні, виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк; відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин та призначив покарання в межах санкцій, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК та остаточне покарання на підставі ч. 1, 3 ст. 70 цього Кодексу.
		Призначене ОСОБА_7 основне покарання за відповідними статтями закону України про кримінальну відповідальність та остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень пристає до принципу індивідуалізації призначення покарання та вимогам ст. 50, 65 КК, належним чином мотивоване, і є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.
		Вимога прокурора про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 190 КК більш суворого покарання задоволенню не підлягає, оскільки апеляційна скарга такого обґрунтування не містить та під час апеляційного розгляду обставин для призначення більш суворого покарання за ч. 3 ст. 190 КК не встановлено. Так само не вбачається підстава для пом`якшення покарання за ч. 1 ст. 209 КК. Ще прокурор не навів мотивів щодо необхідності скасування вироку щодо призначення додаткового покарання у виді конфіскації частини майна у виді земельної ділянки та конфіскації всього майна, внаслідок чого ці вимого апеляційної скарги прокурора є безпідставними.
		Разом з тим, призначаючи покарання за ч. 1 ст. 209 КК, суд першої інстанції не призначив обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пославшись на практику Верховного Суду, викладену в постанові від 01.11.2018 у справі № 753/12073/15-к, оскільки вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК, не було пов`язане зі службовим становищем обвинуваченого або із зайняттям ним певною діяльністю.
		Колегія суддів вважає таке рішення необґрунтованим, оскільки вбачає, що в цьому випадку не в повній мірі реалізується превентивна функція вказаного додаткового покарання.
		Згідно з положеннями ст. 55 КК, у випадку, коли санкцією відповідної частини статті Особливої частини цього Кодексу передбачено можливість призначення особі додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльність, суд, визнаючи особу винуватою у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, має право призначити таке додаткове покарання незалежно від того, чи обвинувачений обіймав певну посаду або займався певною діяльністю на час вчинення кримінального правопорушення. 
		Таку правову позицію виклала Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 04.09.2023 справа № 404/2081/22 провадження № 51-30 кмо23.
		Колегія суддів вважає, що не призначення ОСОБА_7 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з вчиненням фінансово господарських операцій, не відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, не є достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень та не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого через м`якість.
		Таким чином, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_7 допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість.
		Тому відповідно до вимог ст.ст. 413, 420 КПК неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, тобто незастосування закону, який підлягає застосуванню, зокрема, санкції ч.1 ст.209 КК, внаслідок чого до ОСОБА_7 необхідно застосувати більш суворе покарання, є підставою для скасування вироку суду першої інстанції в частині не призначення додаткового покарання і ухвалення нового вироку судом апеляційної інстанції з призначенням основного покарання за санкціями ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК у виді та в розмірі, як його правильно визначив суд першої інстанції, та додаткового покарання за ч. 1 ст. 209 КК у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з вчиненням фінансово-господарських операцій на 2 роки.
		Апеляційний суд пристає до рішення суду першої інстанції щодо вирішення цивільного позову. Як убачається з вироку, вирішуючи питання про доведеність підстав та розміру заподіяної моральної шкоди, суд врахував обставини справи, майновий стан сторін, характер і обсяг душевних і психічних страждань потерпілої ОСОБА_9 , які остання зазнала внаслідок неправомірного заволодіння її квартирою та обґрунтовано визначив розмір моральної шкоди у сумі 80000 грн, що узгоджується з принципом розумності, виваженості та справедливості. 
		Керуючись ст. 404, 405, п.3 ч.1 ст. 407, 418, 420, п. 15 ст. 615 КПК, колегія суддів 
		 
		УХВАЛИЛА
		 
		Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8  залишити без задоволення, апеляційну скаргу прокурора відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 05 березня 2024 року в частині призначеного покарання ОСОБА_7 скасувати.
		Ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання: 
		-за ч.3 ст. 190 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
		- ч. 1 ст. 209 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з конфіскацією частини належного йому майна у виді всієї земельної ділянки площею 0,2009 га з кадастровим номером 7124988700:01:001:0237, що розташована в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з вчиненням фінансово господарських операцій на строк 2 роки.
		На підставі ч. 1, 3 ст. 70 КК, шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим та приєднання до основного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, додаткових покарань, визначити ОСОБА_7 остаточне покарання, у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією частини належного йому у майна у виді всієї земельної ділянки площею 0,2009 га з кадастровим номером 7124988700:01:001:0237, що розташована в адміністративних межах с. Хутори Черкаського району Черкаської області, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з вчиненням фінансово-господарських операцій на строк 2 роки.
		В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
		Вирок суду може бути оскаржений до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення. 
		 
		 
		 
		Головуючий:                                 ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		Судді:                                         ОСОБА_3 
		 
		                                       
		                                            ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...