Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/10761/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 01.08.2025. Зареєстровано: 02.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 04.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/344/1080/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025091010000427

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/10761/25 
		       Провадження № 1-кп/344/1080/25 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 липня 2025 року м. Івано-Франківськ
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючої судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 ,
		представника потерпілого ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальними актами про обвинувачення
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківська, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із повною середньою освітою, одруженого, непрацюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків суду НОМЕР_1 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,- 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану. 
		Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
		Так, 22 лютого 2025 року, о 19 год 50 хв, ОСОБА_6 , зайшов до приміщення гіпермаркету «Епіцентр» ТОВ «Епіцентр К», який розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, 17. Перебуваючи у вказаному приміщенні, ОСОБА_6 , з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, підійшов до одного із виставкових стелажів, на полиці якого помітив товарно-матеріальні цінності, після чого в останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
		Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_6 , у період дії на території України воєнного стану, який введений згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, продовженого відповідно до Указу Президента України від 28.10.2024 року № 740/2024, затвердженим Законом України від 15.01.2025 року № 4024-ІХ з 05 год 30 хв 08 лютого 2025 року (строком на 90 діб), діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, керуючись корисливими мотивами та з метою незаконного збагачення, вважаючи, що за його діями ніхто з осіб, які б могли усвідомлювати факт протиправного заволодіння майном, не спостерігає, таємно викрав із виставкового стелажа магазину наступні товарно-матеріальні цінності, а саме електричну зубну щітку марки «PHILIPS Diamond Clean НХ9911/88», чорно-синього кольору в кількості 1 одиниця, вартістю 7920 грн за одиницю, яку заховав під свою куртку, після чого з викраденим майном вийшов з гіпермаркету, не здійснивши оплату за вказаний товар.
		Після вчинення крадіжки ОСОБА_6 покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Епіцентр К» майнову шкоду на загальну суму 7920 гривень.
		07.07.2025 року представник потерпілого ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_4 подав цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків внаслідок вчинення злочину, яким просив стягнути з обвинуваченого майнову шкоду в розмірі 7379,20 гривень. 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та беззастережно, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Пояснив, що до вчинення крадіжок його спонукало скрутне матеріальне становище, оскільки напередодні від посварився із дружиною та пішов з дому. Для того, щоб прогодувати себе, вирішив вкрасти зубну щітку, яку в подальшому здав у ломбард. Цивільний позов визнав в повному обсязі. До вчиненого обвинувачений ставиться критично, щиро кається, просить вибачення в потерпілого та просить суд його суворо не карати, запевняючи суд, що такого більше не повториться.
		Представник потерпілого в судовому засіданні просив задовольнити поданий цивільний позов, щодо визначення обвинуваченому покарання, то підтримав думку прокурора. 
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 
		Відтак, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинено в умовах воєнного стану. 
		Обставинами, які пом`якшують покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин.
		Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено. 
		Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ "Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства").
		Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
		Згідно з ст. 69 Кримінального кодексу України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. 
		Як зазначено у наведеній вище постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі N 750/5031/18, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або непризначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 Кримінального кодексу України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній посилатися на ст. 69 Кримінального кодексу України.
		Враховуючи наведені вище обставини та норми законодавства в їх сукупності та системному зв`язку, зокрема що наявні декілька обставин, які пом`якшують покарання і такі знайшли підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину, а також враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який повністю визнав вину у скоєному, не працює; одружений, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, однак звертався на прийомний покій в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» 05.01.2025 року та йому видано консультативну довідку, а також перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «ПНЦ ІФ ОР» з 13.05.2020 року по 15.05.2020 року з діагнозом: Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, абстиненція (синдром відміни), під час судового засідання засвідчив критичне ставлення до вчиненого.
		Як вбачається з досудової доповіді,дослідження інформації, що характеризує особу обвинуваченого, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторно кримінального правопорушення,а також імовірної небезпеки для суспільства свідчить про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства. Також, вбачається середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб.
		Також, при призначенні покарання суд враховує позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання в межах інкримінованої йому статті у виді позбавлення волі строком на 5 років, думку представника потерпілого, який щодо визначення міри покарання підтримав думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, які просили суворо не карати та застосувати ст. 75 КК України, суд, виходячи із принципу індивідуалізації покарання, вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання за ч.4 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ст. 69 Кримінального кодексу України, нижче від найнижчої межі, зазначеної санкції інкримінованої статті. Таке покарання є достатнім, справедливим та необхідними для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
		Суд вважає, що за крадіжку однієї електричної зубної щітки марки «PHILIPS Diamond Clean НХ9911/88» позбавлення волі на 5 років хоча є законним в умовах воєнного стану, але є явно несправедливим, засуворим, неспіврозмірним із розміром й об`ємом вчиненої ним крадіжки. Це покарання поглинуло інші більш м`якші покарання за більш об`ємні крадіжки. Суворість цього покарання нагадує давню практику надмірних покарань «за кілька колосків пшениці».
		Відповідно до приписів ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Суд вважає доведеним наявність спричиненої потерпілому матеріальної шкоди обвинуваченим, а тому є підстави для її відшкодування.
		Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому злочину.
		Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого. 
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні не обирався. 
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 129, 370, 373, 374, ч.15 ст. 615 КПК України, суд,- 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, із застосуванням положень ст. 69 КК України, призначити йому покарання у вигляді 3 (три) роки позбавлення волі.
		 
		Строк відбуття покарання за цим вироком обчислювати з моменту набрання вироком законної сили. 
		 
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 1193 гривні 85 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення експертизи.
		 
		Цивільний позов  задовольнити. Стягнути з ОСОБА_6 на користь ТОВ «Епіцентр К» (код ЄДРПОУ 32490244) 7329,20 гривень матеріальної шкоди.
		 
		Речові докази: 
		- DVD-диск з відеозаписами (постанова від 11.03.2025 року)  зберігати при матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...