Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/325/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано судом: 04.08.2025. Зареєстровано: 04.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/642/258/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024221100000616

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 642/325/25
		Провадження № 1-кп/642/258/25
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		   01 серпня 2025 року    Холодногірський районний м. Харкова у складі:
		головуючого - судді -                 ОСОБА_1 ,
		за участюсекретаря -                    ОСОБА_2 ,
		прокурора                              ОСОБА_3 , 
		обвинуваченого                       ОСОБА_4 ,
		розглянувши увідкритомусудовомузасіданні вм.Харковікримінальнепровадження №12024221100000616від01березня2024року стосовно: 
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше судимого :
		   1) 29.08.2024 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
		   2) 19.12.2024 року, Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,
		який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
		                       ВСТАНОВИВ:
		 
		Так,28лютого 2024року о09годині 00хвилин, ОСОБА_4 будучи напосаді вантажника,на випробувальномутерміні та,не будучиматеріально відповідальноюособою ТОВ«Інторабудкомплект»,перебуваючи вприміщенні АТ«УКРПОШТА»,за адресою:м.Харків,Привокзальна площа,2,на своємуробочому місці,а самев приміщеннісортування поштовихвідправлень,де зберігаютьсяпосилки,помітив,що однаіз посилокмає пошкодженнята зупаковки виднієтьсямобільний телефонторгової марки«Samsung» SM-A245F/DCW, ІМЕІ НОМЕР_1 . Саме в цей час, у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
		Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, в умовах воєнногостану,з корисливихмотивів,з метоюособистого збагачення,усвідомлюючи протиправністьсвоїх дій,передбачаючи табажаючи настаннясуспільно-небезпечних наслідківу виглядізаподіяння майновоїшкоди потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,переконавшись,що зайого діяминіхто неспостерігає,таємно викравмобільний телефонторгової марки«Samsung» SM-A245F/DCW, ІМЕІ НОМЕР_1 , який належить останній.
		Після чого, ОСОБА_4 покинув місцевчинення злочину,звернувши насвою користьтелефон торговоїмарки«Samsung» SM-A245F/DCW, ІМЕІ НОМЕР_1 , в робочому стані без механічних пошкоджень, вартістю 7799 гривень та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №5653 від 07.10.2024 потерпілій ОСОБА_5 , матеріальну шкоду на загальну суму 7799 гривень.
		Допитаний усудовомузасіданніобвинувачений ОСОБА_4 свою винуватістьувчиненніінкримінованого йомукримінальногоправопорушеннявизнав повністю,щиророзкаявсяу скоєному,підтвердивобставини,викладенівобвинувальному акті,тапояснив,щовіндійсно працюваввантажникомвАТ «УКРПОШТА»навипробувальномутерміні та28лютого2024рокувранці,перебуваючинаробочому місцізаадресою:м.Харків,вул.Привокзальнаплоща,2,шляхомвільногодоступу зайшовдоприміщення,дезберігаютьсяпосилки,депомітив,щооднаіз посилокмаєпошкодженнята зупаковкивиднієтьсямобільний телефонторговоїмарки марки«Samsung» SM-A245F/DCW, ІМЕІ НОМЕР_1 та,переконавшись,що зайого діяминіхто неспостерігає,таємно викраввказаний телефонта вподальшому розпорядивсяним.
		Крім того обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду, що щиро розкаюється у вчиненому, зробив належні висновки, а також зазначив, що відшкодує завдану шкоду потерпілій ОСОБА_5 .
		Потерпіла ОСОБА_5 до суду не з`явилася, від подачі цивільного позову відмовилась, надала заяву про розгляд справи без її участі. 
		Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які наполягали на розгляді кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням документів, що характеризують обвинуваченого.
		За таких обставин суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він є засуджений вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 19.12.2024 за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має вищу освіту, офіційно не працевлаштований, неодружений, негативні характеристики відсутні.
		Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.
		Відповідно до ст. 67КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
		Вимогами ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		За таких обставин, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є тяжкими, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, у зв`язку з чим суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
		При призначенні покарання, суд враховує висновки Верховного суду, які викладені у постанові цього суду від 25.06.2018 року у справі 511/37/16-к, відповідно до яких: виходячи з приписів закону про кримінальну відповідальність, правила призначення покарання, передбачені ч. 4 ст. 70 КК, застосовується в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею (частиною статті), за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. 
		Оскільки судом встановлено, що кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, вчинене ОСОБА_4 28.02.2024, тобто до ухвалення вироку Ленінського районного суду м. Харкова від 19.12.2024, тому суд призначає покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначає ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.
		Відповідно до положень ч.1 ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотне знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, зокрема, за особливо тяжкий, тяжкий злочин або злочин середньої тяжкості призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої санкції статті Особливої частини цього Кодексу.
		Положення ст. 69 КК України надає суду право в особливих, виняткових випадків скоригувати вимогу загальних засад призначення покарання, закріплену в п.1 ч.1 ст. 65 КК і призначити більш м`яке покарання порівняно з тим, яке передбачене в конкретній санкції статті Особливої частини КК за вчинений злочин.
		Підставами для призначення більш м`якого покарання в ч.1 ст. 69 КК України визначено дві групи чинників, які певним чином характеризують вчинений злочин і особу винного: - наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину
		З приводу ст. 69 КК України, суд зазначає, що ч. 1 цієї норми надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину». Застосування ст. 69 КК можливе, якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони (1) можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 ст. 66 КК, і (2) істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
		Суд зазначає, що ці обставини чи сукупність обставин мають бути в причинному зв`язку з цілями злочину, роллю, яку виконувала особа, визнана винуватою, у вчиненні злочину, її поведінкою під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватця.
		При призначенні ОСОБА_4 покарання судом, окрім наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та відсутності обставин, які його обтяжують, враховується вищевказана позиція потерпілої ОСОБА_5 , яка просила суворо не карати обвинуваченого, зазначивши, що вона його пробачає, їй відшкодовано спричинену шкоду, шляхом повернення викраденого майна.
		Хоча ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, проте, за встановлених обставин справи, ним не використовувалися умови вказаного режиму для поліпшення його скоєння, кримінальне правопорушення не було заздалегідь сплановане як корисливе, а мало характер ситуативного, одиничного прояву, про що свідчить і сформоване в обвинувальному акті обвинувачення в частині моменту виникнення у обвинуваченого умислу на заволодіння майном потерпілої.
		Крім того суд враховує молодий вік обвинуваченого, що він притягується до кримінальної відповідальності за окремий епізод за ч.4 ст.185 КК України, що був вчинений раніше за інший, у протиправній поведінці раніше до 28.02.2024 помічений не був, що у поєднанні з критичною оцінкою ним своїх дій, щирого каяття, намагання виправити ситуацію, а також первинних мотивів його протиправних дій, відсутність у потерпілої претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого, на переконання суду, суттєво знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суспільну небезпечність обвинуваченого.
		Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі №1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.
		Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
		З урахуванням вищевикладеного, суд враховує дані про особу обвинуваченого,обставини, які суд визнав такими, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого, відсутність таких, що їх обтяжують, а саме критичне ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, внаслідок збігу тяжких особистих обставин, у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, повне щире каяття, суд прийшов висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням положень ч.1 ст. 69 КК України, а саме нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією зазначеної статті.
		З оглядуна викладене,реалізуючи принципзаконності,справедливості таіндивідуалізації покарання,враховуючи відомостіпро особувинного,його щирекаяття,активне сприяннярозкриттю кримінальногоправопорушення,добровільне частковевідшкодування завданоїшкоди,також враховуючи,що обвинувачений є несудимим  станом начас вчиненнякримінальних правопорушеньу цьомукримінальному провадженні,суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим застосовує положення ст.75ККУкраїни та звільняє останнього від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, оскільки вважає, що саме таке покарання є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Суд такожпокладає наобвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки,передбачені ст.76КК України,які сприятимутьйого виправленню. 
		Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
		У зв`язку з чим, суд вважає необхідним скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.07.2024 р.
		Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Розподілити процесуальні витрати відповідно до вимог ст. 124 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням правил ст. 69 КК України призначити йому покаранняу виді позбавлення волі на строк  4 (чотири) роки 9 (дев`ять) місяців.
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим, призначеним за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 19.12.2024 у виді - 5 (п`яти) років позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк - 5 (п`ять) років.
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком  3 (три) роки. 
		Згідно до ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміни місця проживання та роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.07.2024 р. скасувати.
		Речові докази: телефон «Samsung Galaxy А24» з корпусом темно - червоного кольору та написом «Samsung» SM-A245F/DCW, ІМЕІ НОМЕР_1 , що відповідно до квитанціїза№3887знаходитьсяназберіганні вВП№2ХРУП№3ГУНПвХарківській області,післянабраннявироком законноїсили  повернути потерпілій ОСОБА_5 .
		Стягнути з ОСОБА_4 вдохід держависудові витратиза проведеннятоварознавчої експертизи№ 5653від 07.10.2024в розмірі2271(дві тисячі двісті сімдесят одна)грн 84коп. 
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		 
		       Суддя                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...