Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/871/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Розбій.
Надіслано судом: 04.08.2025. Зареєстровано: 05.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/159/322/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024030550001501

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 159/871/25
		Провадження № 1-кп/159/322/25
		 
		КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 серпня 2025 року м. Ковель 
		 
		Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі :
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 
		прокурора  ОСОБА_3 
		обвинуваченого - ОСОБА_4 
		захисника - ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024030550001501 від 20.10.2024 за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горохів Горохівського району Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат, РНОКПП НОМЕР_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		 
		- 08.02.2021 Ківерцівським районним судом Волинської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі статей 75,104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,
		 
		- 09.08.2023 Рожищенським районним судом Волинської області за ч. 4 ст.185, ч. 4 ст.186, ст.71КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 18.06.2024 на підставі ст.81-1 КК України звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, невідбута частина покарання 4 роки 7 місяців 22 дні, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, 
		 
		у с т а н о в и в:
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		 
		20.10.2024 приблизно о18.40годиніобвинувачений ОСОБА_6 , як пасажир перебував в автомобілі марки «Ауді А4», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням потерпілого ОСОБА_7 , та під час зупинки на автодорозі М19 неподалік повороту на с.Волошки Ковельського району Волинської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, в умовахвоєнного стану,вчинив розбійний напад на водія ОСОБА_7 , а саме, перебуваючи на задньому сидінні в автомобілі, лівою рукою обхопив шию ОСОБА_7 , який знаходився попереду на водійському сидінні, притиснув його до сидіння, що утруднило дихання останнього, при цьому неодноразово висловив вимогу до потерпілого віддати наявні у нього грошові кошти. Надалі, долаючи опір потерпілого, завдав йому один акцентований удар правою рукою в ділянку правого вуха та під час того, як ОСОБА_7 намагався звільнити шию від захвату, ОСОБА_4 схопив, утримував і згодом вкусив зубами вказівний палець лівої руки потерпілого, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді ран передньої та задньої поверхонь середньої та дистальної фаланги ІІ пальця (вказівного) лівої кисті, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Дізнавшись про відсутність у потерпілого коштів, залишив транспортний засіб і попрямував у напрямку с. Любитів Ковельського району Волинської області.
		 
		Зазначеними діями ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ч.4 ст.187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, вчиненого в умовах воєнного стану.
		 
		Показання обвинуваченого. 
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що не пам`ятає інкриміновану подію в автомобілі. Після отриманої під час військової служби контузії має розлади психіки, періодично втрачає здатність розмовляти. Крім того, в той день перебував у збудженому емоційному стані через конфлікт із нареченою, пам`ятає лише як в селі Бруховичі випив невелику кількість спиртних напоїв і разом із іншим військовослужбовцем попрямував до магазину, що відбулося згодом не знає, отямився у відділку поліції. Обвинувачений просив врахувати його незадовільний стан здоров`я, молодий вік і не призначати суворого покарання. 
		 
		Мотиви суду.
		 
		Суд, перевіривши доводи сторони захисту і обвинувачення, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази з точки зору їх належності, достовірності і допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності для встановлення фактичних обставин, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні розбійного нападу.
		 
		Розбій належить до найбільш небезпечних корисливо-насильницьких злочинів, посягає на два об`єкти: право власності й особу. Має усічений склад, вважається закінченим з моменту нападу, поєднаного з насиллям, незалежно від того чи заволоділа особа чужим майном.
		 
		З об`єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу, тобто раптова, несподівана для потерпілого, агресивна, короткочасна дія, пов`язання із насильством чи його погрозою.
		 
		Під насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, розуміється заподіяння легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, а також інші насильницькі дії, які не призвели до таких наслідків, але були небезпечними в момент заподіяння (здушування за шию).
		 
		Суб`єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14 років.
		 
		Суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.
		 
		Як встановив суд 20.10.2024 о 18:46 год на лінію 102 надійшло повідомлення від потерпілого ОСОБА_7 про те, що п`ять хвилин тому невідомий чоловік, якого він підвозив автомобілем «Ауді А4», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , накинувся на нього, вкусив палець, розбив окуляри, вимагав гроші та завезти в село Любитів, проте коштів не було, нападник втік, залишив свою сумку. ОСОБА_7 також надав опис нападника : худорлявий, ростом 175 см, з перев`язаною ногою, кульгає. Повідомлену інформацію підтвердив у заяві про злочин (а.с.96-98 т.1).
		 
		О 20.00 год на місці події на автодорозі М-19 неподалік зупинки із позначкою «село Волошки» Ковельського району під час огляду в автомобілі потерпілого виявлені плями крові та зламані окуляри. У сумці, залишеній нападником, зберігався одяг, детально зображений у фототаблиці (а.с.100- 106 т.1).
		 
		Того ж дня о 20.50 год ОСОБА_4 затримали в порядку ст.208 КПК України ( а.с.125 т.1), на його одязі виявлені сліди крові (а.с.133-136 т.1).
		 
		Допитаний в суді потерпілий ОСОБА_7 підтвердив, що 20.10.2024 повертався з рибалки, при виїзді з села Бруховичі побачив двох чоловіків, один був одягнений у військову форму, а ОСОБА_8 в цивільному одязі з перев`язаною ногою. Він погодився підвезти їх до селища Голоби. Чоловік у військовій формі їхав на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_4 позаду. В селищі Голоби військовослужбовець вийшов, тому він запропонував ОСОБА_4 пересісти на переднє пасажирське сидіння, останній відмовився і це змусило його бути пильним. ОСОБА_4 попросив довезти його ближче до села Любитів. Дорогою вони не розмовляли, зваживши на одяг пасажира, він увімкнув обігрів. На повороті на село Любитів біля зупинки з позначкою «Волошки» він зупинився. ОСОБА_4 попросив довезти його в село, однак він відмовив. Тоді ОСОБА_4 схопив його ззаду за шию і наказав віддати гроші. Грошей із собою не було, тому він почав чинити нападнику опір, відштовхувати рукою, в цей час ОСОБА_4 вдарив його кулаком в вухо, а потім зубами схопив за палець, стискав зуби допоки з пальця не пішла кров. Під час боротьби обвинувачений неодноразово вимагав віддати гроші. Не отримавши грошей, нападник вискочив з машини, забув сумку і побіг в напрямку села. Відразу після події він зателефонував у поліцію. Нападника через незначний проміжок часу знайшли. Потерпілий ОСОБА_7 не має сумнівів щодо особи нападника, добре запам`ятав обличчя ОСОБА_4 . 
		У суду немає підстав сумніватись у показаннях потерпілого, який був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, крім того, його показання узгоджуються із змістом виклику на лінію 102, а також із даними протоколу пред`явлення осіб для впізнання та даними слідчого експерименту від 21.10.2024 (а.с. 115 -120, 122-124 т.1).
		 
		Показання потерпілого є доказом корисливих мотивів та мети вчиненого ОСОБА_4 нападу. 
		 
		Згідно з висновком судово-медичної експертизи №175 від 21.10.2024, у потерпілого ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді ран передньої та задньої поверхонь середньої та дистальної фаланги ІІ пальця (вказівного) лівої кисті, що утворилися від дії предметів, якими можуть бути зуби, і за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (а.с.144 т.1)
		 
		Сукупність зазначених доказів є достатньою для відтворення фактичних обставин справи і доведення винуватості обвинуваченого у вчинені розбійного нападу.
		 
		Суд відхиляє доводи сторони захисту з приводу неосудності обвинуваченого в момент вчинення інкримінованого злочину і розцінює їх як намір виключити протиправність вчиненого діяння.
		 
		За приписами статей 11, 19, 21 КК України кримінальній відповідальності підлягає осудна особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
		 
		У теорії кримінального права стан осудності описується як можливість психічно здорової людини свідомо обирати варіанти поведінки, розуміти те, що чинить, ставити перед собою певні завдання, проявляти свою волю у цьому напрямку чи навпаки утримуватися від певної поведінки.
		 
		Стан осудності протилежний за змістом стану неосудності, який виключає кримінальну відповідальність.
		 
		Неосудність  це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення суспільно небезпечного діяння не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок:
		- хронічного психічного захворювання,
		- тимчасового розладу психічної діяльності,
		- недоумства,
		- іншого хворобливого стану психіки.
		 
		У ч.2 ст.19 КК України вказано на два критерії неосудності : медичний, що характеризується наявністю у особи одного з чотирьох вище перелічених видів психічних захворювань, та юридичний, що вказує на нездатність особи усвідомлювати фактичний характер і небезпеку дій (інтелектуальна складова) та нездатність керувати своїми діями ( вольовий аспект).
		 
		Патологічне сп`яніння є формою тимчасового розладу психічної діяльності та якісно відмінне від простого сп`яніння. Зустрічається після вживання, як правило, незначної кількості алкоголю, триває незначний час і характеризується відсутністю об`єктивних ознак сп`яніння (хода і мова не змінені) і водночас глибоким порушенням свідомості, що настає миттєво і завершується раптово. У подібних випадках констатується поєднання медичного та юридичного критеріїв неосудності.
		 
		Неосудність, так само як осудність, є юридичним поняттям. У зв`язку з цим висновок щодо осудності особи робить суд спираючись на сукупність доказів у справі та висновки судово-психіатричної експертизи.
		 
		Згідно з висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи №354 від 11.12.2024 (а.с.187 т.1) ОСОБА_4 в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованого правопорушення, виявляв ознаки розладу адаптації у вигляді астено-невротичної реакції, які не позбавляли його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. ОСОБА_4 перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації (простого алкогольного сп`яніння). На час проведення експертизи ОСОБА_4 за станом психічного здоров`я не потребує примусових заходів медичного характеру.
		 
		Враховуючи скарги обвинуваченого на погіршення стану здоров`я і додаткові симптоми у виді втрати здатності говорити, діагноз лікувальної частини ДУ «Маневицька виправна колонія» щодо наслідків черепно-мозкової травми (а.с.14 т.2), суд в ході судового розгляду призначив додаткову судово-психіатричну експертизу. 
		 
		Згідно з висновком амбулаторної додаткової судово-психіатричної експертизи № 133 від 15.05.2025 при клінічному дослідженні розладів сприйняття не виявлено, мислення послідовне, логічне, судження ґрунтовні, інтелект відповідає освіті та життєвому досвіду. ОСОБА_4 в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованого правопорушення, виявляв ознаки розладу адаптації у вигляді астено-невротичної реакції, які не позбавляли його можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. ОСОБА_4 перебував у стані гострої алкогольної інтоксикації (простого алкогольного сп`яніння), ознак патологічного сп`яніння не спостерігалося. В даний час у ОСОБА_4 виявляються ознаки розладу адаптації у вигляді змішаного розладу емоцій та поведінки, які не позбавляють його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		 
		Судовий експерт ОСОБА_9 в судовому засіданні 08.05.2025 надав чіткі відповіді на запитання сторони захисту щодо відмінностей розладів адаптації від станів психіки, які зумовлюють нездатність усвідомлювати чи контролювати дії. 
		 
		Отже, на переконання суду ОСОБА_4 як на час вчинення злочину, так і на даний час є осудним і підлягає кримінальній відповідальності за вчинене. 
		 
		Покарання.
		 
		При призначенні покарання суд керується положеннями статей 50, 65 КК України, в силу яких належить врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання з тим, щоб особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, було призначене покарання необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
		 
		Згідно з наведеною у ст. 12 КК класифікацією ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин за кваліфікуючою ознакою «вчиненого в умовах воєнного стану».
		 
		Передбачені ст.66 КК України обставини, що пом`якшують покарання, судом не встановлені.
		 
		Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив злочинів.
		 
		ОСОБА_4 є молодою особою, не має міцних соціальних зв`язків, мати померла, з біологічним батьком не спілкується, є рідна сестра. Вперше ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення проти власності у неповнолітньому віці у 2019 році. Належних висновків не зробив і під час іспитового строку повторно у 2023 році вчинив злочини проти власності, за що вироком Рожищенського районного суду Волинської області від 09.08.2023 засуджений за ч. 4 ст.185, ч. 4 ст.186, ст.71КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 18.06.2024 звільнений умовно-достроково від відбування основного покарання для проходження військової служби. 27.06.2024 засуджений ОСОБА_4 уклав контракт про проходження військової служби у в/ч НОМЕР_1 . У складі спеціалізованого батальйону перебував в районі виконання бойових завдань, у зв`язку з пораненням 24.07.2024 (вибухова травма, а.с.208 т.1) вибув на лікування, з 01.08.2024 вважається таким, що самовільно залишив частину. 
		 
		Згідно з медичними даними ОСОБА_4 має ряд захворювань (а.с.15 т.2), в період 05.04.2021 значиться у базі психіатричного кабінету поліклініки КП Рожищенська багатопрофільна лікарня з діагнозом ППР внаслідок вживання алкоголю (а.с. 207 т.1), у зв`язку з порушенням адаптації у вигляді астено-депресивного синдрому призначене лікування, яке надавалося в умовах попереднього ув`язнення.
		 
		Враховуючи наведене, суд вважає необхідним і достатнім призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.4 ст.187 КК України без застосування ст.69 КК України, проте з огляду на молодий вік і участь у бойових діях, наближене до мінімального.
		 
		Остаточне покарання суд призначає із застосуванням ст.71 КК України за сукупністю вироків з урахуванням невідбутого основного покарання за вироком Рожищенського районногосуду Волинськоїобласті від09.08.2023,яке становить4роки 7місяців 22дніпозбавлення волі.
		 
		З урахуванням конкретних обставин вчиненого, суд вважає достатнім до покарання призначеного за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, а саме два місяці позбавлення волі. 
		 
		Додаткове покарання у виді конфіскації майна суд призначає відповідно до вимог ч.2 ст.59 КК України.
		 
		На переконання суду таке покарання відповідає принципам законності, справедливості, індивідуалізації, буде співмірним вчиненому та необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		 
		Обраний ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням призначеного виду покарання, особи обвинуваченого, з метою забезпечення виконання вироку, суд на підставі ст. 377 КПК України, до набрання вироком законної сили, вважає необхідним залишити без змін. 
		 
		На підставі ч.5 ст.72 КК України строк попереднього ув`язнення з 20.10.2024 по день набрання вироком законної сили підлягає зарахуванню в строк покарання з розрахунку - один день тримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі (протокол затримання а.с.125 т.1). 
		 
		Цивільний позов у справі не заявлений. 
		 
		Процесуальні витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи в розмірі 2387,70 грн суд покладає на обвинуваченого. 
		 
		Відповідно до частини четвертої статті 174 КПК України арешт, накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24.10.2024 необхідно скасувати.
		 
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України. 
		 
		Керуючись статтями 374, 375 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією майна, що перебуває у його власності.
		 
		На підставіст.71Кримінального кодексуУкраїни допокарання призначеногоза цимвироком,частково приєднатиневідбуту частинупокарання завироком Рожищенського районного суду Волинської області від 09.08.2023, а саме 2 (два) місяці позбавлення волі, та остаточно, за сукупністю вироків, призначити ОСОБА_4 до відбування покарання у видіпозбавлення волістроком на8 (вісім) років 8 (вісім) місяців з конфіскацією майна, що перебуває у його власності.
		 
		Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		 
		На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк покарання попереднє ув`язнення з 20.10.2024 по день набрання вироком законної сили включно з розрахунку - один день тримання під вартою відповідає одному дню позбавлення волі.
		 
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_4 залишити тримання під вартою.
		 
		Стягнути з ОСОБА_4 в доход держави процесуальні витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи в розмірі 2387,70 грн.
		 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24.10.2024.
		 
		Речові докази : 
		- джинсову куртку чорного кольору, сині джинсові штани, камуфляжну панаму, двоє джинсових штанів синього та чорного кольору, дві футболки чорного кольору, сіро  чорну кофту-куртку, коричневу сумку, один станок для гоління, 5 пластирів, два USB шнури, один чорний кейс з бездротовими навушниками, що передані на зберігання до камери схову речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області  повернути ОСОБА_4 
		- зламані окуляри, що передані на зберігання до камери схову речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області  повернути потерпілому ОСОБА_7 .
		 
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, протягом тридцяти днів з моменту вручення копії вироку. 
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Копію вироку негайно після його оголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		ГоловуючийОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...