Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 376/3032/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано судом: 04.08.2025. Зареєстровано: 05.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/357/283/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024111260000217

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 376/3032/24
		1-кп/357/283/25 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		01.08.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
		прокурор: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		потерпіла: ОСОБА_8 , 
		захисник  адвокат: ОСОБА_9 ,
		обвинувачений: ОСОБА_10 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в залі суду № 8 міста Біла Церква Київської області, кримінальне провадження №12024111260000217 від 20.07.2024 за обвинуваченням:
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
		с. Самгородок Сквирського району Київської області, громадянина України, із спеціальною технічною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
		Судом визнано доведеним, що 19.07.2024 приблизно о 21 год. 30 хв. ОСОБА_10 , перебуваючи за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , вживав алкогольні напої спільно із ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . 
		19.07.2024 приблизно о 22 год. 20 хв., ОСОБА_10 та ОСОБА_13 вийшли на подвір`я вказаного домоволодіння, де між ними розпочався словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з приводу того, що ОСОБА_13 образив ОСОБА_10 . В цей час, у останнього виник злочинний намір на умисне заподіяння смерті іншій людині. Реалізуючи свій намір, ОСОБА_10 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, взяв у одній з кімнат будинку АДРЕСА_1 належну йому мисливську рушницю «ИЖ-26», калібру 12, № НОМЕР_1 (дозвіл №425 від 21.10.2021, термін дії продовжено до 19.10.2024), споряджену бойовими набоями марки «ТАХО», після чого вийшов з будинку до двору, де умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті людини та бажаючи їх настання, здійснив один постріл в область грудної клітки потерпілого ОСОБА_13 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального сліпого дробового поранення грудей з ушкодженням внутрішніх органів та кісток скелета з крововтратою, на що вказує вхідна вогнепальна рана на передній поверхні грудей справа у верхньому відділі під ключицею від грудної клітини до середньоключичної лінії, на висоті 135,5 см вище рівня підошовної поверхні стоп, неправильної овальної форми розміром 6,5x4 см., з наявністю дефекту «мінус тканина» (при зведенні країв по кінцях з`являються складки) з нерівним кровонапливними засаденими краями, нерівними стінками, верхня з яких скошена, а нижня нависає, з наявністю поблизу лівого краю дефекту двох ізольованих поруч розташованих наскрізних дефектів округлої форми розміром 0,2x0,2 см та 0,2x0,3 см; рановий канал який іде від даної назад, зверху вниз та зліва направо, проникає в праву плевральну порожнину у 2 міжребер`ї, по ходу якого ушкодженні міжреберні м`язи, права легеня, ребра, м`які тканини грудей справа, правий купол діафрагми, печінка, та закінчується сторонніми металевими сірими предметами (дробинами) по правій боковій поверхні та задній поверхні грудей справа, а також в правому куполі діафрагми; 700,0 мл крові в правій плевральній порожнині, рідка кров в черевній порожнині, понижене кровонаповнення внутрішніх органів, незначні у вигляді острівців трупні плями, блідість шкіри. Вищевказане свідчить про те, що є прямий причинний зв`язок між отриманими ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_13 . Описане ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які згідно з пунктами 2.1.2 та 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ №6 від 17 січня 1965 року, є небезпечними для життя та внаслідок яких ОСОБА_13 помер на місці події. Крім вогнепальної рани, при судово-медичній експертизі трупа виявлена рана на правій кисті з дефектом шкіри підлеглих м`яких тканин та першої п`ясткової кістки. Дане ушкодження могло бути спричинене вогнепальною зброєю, має ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості та не перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням смерті.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_10 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК України, а саме у вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині (умисне вбивство).
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
		Провівши судовий розгляд, у відповідності до положень ст. 275 КПК України, в межах пред`явленого обвинувачення, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши учасникам процесу необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків у межах та у спосіб, передбачених КПК України зокрема заслухавши доводи останніх, а саме: провівши судовий розгляд, судові дебати, надавши останнє слово обвинуваченому, вивчивши матеріали кримінального провадження за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з наступного.
		У ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_10 будучи допитаним у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не визнав у повному обсязі та показав, що наміру на вбивство ОСОБА_13 у нього не було. Зазначив, що 19.07.2024 разом з дружиною ОСОБА_14 та знайомими відпочивали біля водойми близько до 21:00 години, де розпивали спиртні напої (горілку та пиво). Повертаючись до місця свого проживання зайшли до магазину та купили там ще спиртні напої. Прийшовши додому за адресою ( АДРЕСА_1 ,) разом з друзями продовжили вживати спиртні напої в будинку. Через деякий час прийшов потерпілий ОСОБА_13 , побачив, що вони відпочивають, попросив щоб його теж пригостили, на що ОСОБА_10 спочатку відмовив, але ОСОБА_13 наполягав. Далі друзі ОСОБА_10 , - пішли. Останній з ОСОБА_13 лишились вдвох. Випили вони приблизно 3-4 чарок горілки, після чого вийшли на подвір`я, де ОСОБА_10 побачив, що бігає чужий пес й, з метою налякати собаку, ОСОБА_10 пішов до будинку за рушницею. Взявши рушницю, дістав патрон з патронташу, спорядив рушницю, так як раніше пес вже пошкоджував клітку з кроликами та викрадав кроленят. Вийшовши з будинку з рушницею ОСОБА_10 , оглянувши подвір`я собаку не знайшов. Підійшовши до лавки, присів на неї, поставив рушницю позаду себе, накривши її кітелем. Далі ОСОБА_10 та ОСОБА_13 приблизно хвилин 20-30 сиділи, розмовляли, палили цигарки, сперечались, як зазвичай. Прийшов ОСОБА_15 та ОСОБА_10 пригостив його цигаркою й вже втрьох продовжили спілкування. ОСОБА_10 відчував себе в стані сильного алкогольного сп`яніння. Надалі обвинувачений відійшов до туалету, повернувшись до лавки присів на неї. В цей час ОСОБА_13 почав знову сперечатися, в цей момент ОСОБА_10 взяв рушницю й положив її собі на ноги. ОСОБА_15 в цей момент запропонував ОСОБА_10 ще раз попалити цигарки. Тримаючи на колінах рушницю прикладом до лавки, дулом в бік ОСОБА_13 . ОСОБА_10 почав з карманів діставати запальничку й в цей момент пролунав постріл. В подальшому пам`ятає, що з його рук випала рушниця. Вставши з лавки, нагнувшись щоб її підняти помітив, що до потерпілого наблизився ОСОБА_15 . При цьому останній почав говорити "Що ти наробив?" й побіг до виходу з подвір`я. ОСОБА_10 двічі покликав ОСОБА_15 так як не міг зрозуміти, що насправді сталось, при цьому розклав рушницю. Підійшовши до ОСОБА_13 ОСОБА_10 зрозумів, що ОСОБА_13 перебуває без ознак життя. В подальшому обвинувачений підійшов до свого домоволодіння й не міг зрозуміти, що відбувається. За якусь мить прибігла мати ОСОБА_13 , ОСОБА_8 та почала кричати "Що ж ти наробив?". Зайшовши до будинку ОСОБА_10 ледь розбудив свою дружину ОСОБА_14 , яка спала та була також в стані сильного алкогольного сп`яніння. Прокинувшись ОСОБА_14 побігла на подвір`я. В цей час ОСОБА_10 підійшов до патронташу пересвідчитись в помилковості спорядження рушниці патроном, так як був впевнений, що заряджав рушницю патронами зарядженими пижами, а не дробом й помітив, що заряджені патрони пижем були з правої сторони патронташу. Діставши 3-4 набої та зарядивши їх по черзі він здійснив 3 - 4 постріли в стіни з метою впевнитись чи дійсно вони заряджені пижем. Впевнившись, що помилився й допустив необережність, в обвинуваченого виник умисел здійснити спробу самогубства, однак він не зміг чітко виставити рушницю й пострілом лише поранив себе. Далі чітко згадати події не може, так як був в стані сильного алкогольного сп`яніння, пам`ятає, що сидів на порозі й приїхала поліція, потім лежав в кайданках на землі, далі пам`ятає що був в лікарні й наносили йому шви та в подальшому відділок поліції. Пам`ятає, що в стані сп`яніння було проведено його допит, слідчий експеримент й що майже не пам`ятає як все відбувалось. Під час всіх процесуальних дій з ним був адвокат ОСОБА_16 , який рекомендував йому з всім, що розповідають та що пропонує поліція погоджуватись. Позбавив життя не навмисно, халатно віднісся до зброї, визнавав, що шкоду заподіяв з необережності. 
		На запитання учасників судового провадження, ОСОБА_10 зазначив, що з ОСОБА_13 знайомий приблизно три роки, мав з ним нормальні сусідські відносини, інколи разом розпивали алкогольні напої. Того вечора як такого то конфлікту між обвинуваченим та потерпілим, на думку ОСОБА_10 , не було, суперечки так як зазвичай. На запитання прокурора про що велась розмова (спір) ОСОБА_10 чітко не зміг відповісти, повідомив, що розмова була про якихось «приїжджих» в їх населений пункт й щось в цьому ракурсі. Далі на запитання прокурора чи згадувалось потерпілим ОСОБА_13 при розмові щось про дружину ОСОБА_10 , обвинувачений відповів, можливо й так, точно сказати не може так як не все пам`ятає. На запитання прокурора де знаходилась рушниця, ОСОБА_10 розповів, що в кімнаті, під замком у складеному вигляді, тобто рушниця була за зачиненими на ключ дверима, доступ до ключа був тільки у ОСОБА_10 та у його дружини. Сама рушниця не була заряджена. Коли ОСОБА_10 взяв рушницю то вважав, що спорядив її патронами, які заряджені пижем (вважає, що це холості набої ручного спорядження). На запитання прокурора як розміщувався ОСОБА_10 відносно потерпілого ОСОБА_13 , коли обвинувачений сидів на лавці, ОСОБА_10 повідомив, що потерпілий ОСОБА_13 був навпроти нього близько 2-3 метрів присівши. На запитання скільки часу спілкувались ОСОБА_10 та ОСОБА_13 до того, як прийшов ОСОБА_15 , обвинувачений повідомив, що хвилин 5-10, а всі разом спілкувались хвилин 20 - 30. Під час спілкування конфліктів не було, були суперечки як зазвичай. На запитання прокурора в який момент ОСОБА_10 взяв до рук рушницю й поклав собі на коліна, стволом до городу та потерпілого ОСОБА_13 , обвинувачений повідомив, що в момент того як виріши вже йти до хати, так як набридло вже спілкування, однак ОСОБА_15 запропонував ще палити цигарки. На запитання прокурора в який момент пролунав постріл ОСОБА_10 відповів, що в момент, коли він намагався з кишені дістати запальничку пролунав постріл й рушниця впала чи можливо спочатку рушниця впала, а потім пролунав постріл, чітко не пам`ятає. На думку обвинуваченого постріл відбувся тоді коли рушниця вже впала додолу й після падіння. Зі слів ОСОБА_10 рушниця розміщувалась стволом до воріт. Однак в подальшому ОСОБА_10 розповів, що постріл відбувся в момент того, як він нишпорив в кишені. На запитання прокурора чи чітко обвинувачений пам`ятає обставини при яких відбувся постріл ОСОБА_10 чітко відповів так. Як пояснив обвинувачений, під час події на території домоволодіння окрім дружини ОСОБА_14 , яка спала в будинку, ОСОБА_10 , потерпілого ОСОБА_13 та ОСОБА_15 нікого не було. До рушниці, яка належить обвинуваченому на праві власності, ніхто окрім ОСОБА_10 та його дружини доступу не мав.
		Прокурор зауважив, що ці обставини ОСОБА_10 чітко запам`ятались, а про що вони спілкувались з потерпілим  ні, що викликає сумнів у правдивості слів обвинуваченого так як ОСОБА_10 момент розмови з потерпілим описує постійно загальними фразами та уникаючи прямих відповідей або говорить, що не пам`ятає. 
		Також при наданні відповідей на запитання учасників судового провадження обвинувачений ОСОБА_10 зазначив, що на момент події в патронташі споряджені були куля моноліт в прозорих патронах, картеч з дробом теж в прозорих патронах, сині патрони споряджені дробом нуль та споряджені пижами. Пижами спорядив для відлякування псів щоб не застрелити їх, а налякати. На запитання захисника якби обвинувачений дійсно мав намір на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_13 , який він патрон спорядив би для цього ОСОБА_10 повідомив, що звісно ж той який би наніс максимального враження тобто так як рушниця має два стволи то в один би спорядив кулю, а в інший картеч в крайньому випадку споряджені дробом нуль. Патрони зберігались в патронташі. Всі чотири види заряджених патронів були там. При спорядженні патронами рушниці в день події ОСОБА_10 вважав, що взяв патрони з лівої сторони патронташу так як там були патрони споряджені пижем, однак можливо сплутав сторони. На запитання суду чи відрізнялись візуально патрон споряджений дробом від патрону спорядженого пижем ОСОБА_10 повідомив, що так, у патрону який споряджений пижем, якщо дивитись на нього зверху, видно, що він прокатаний без заглибин та виступів тобто стінки рівні й теоретично, якщо дуже старатись дістаючи без погляду можливо було на дотик відрізнити їх, але не в стані алкогольного сп`яніння. На запитання захисника чи були особливості у рушниці, ОСОБА_10 повідомив, що рушниця не мала плавного ходу спускового гачка, тобто була дуже чутлива при натисканні, а тому міг спрацювати від найменшого дотику чи впливу. На запитання захисника чи дійсно в момент розмови з потерпілим ОСОБА_13 обговорювались питання приїзду до населеного пункту (м. Сквира) з сільських населених пунктів людей, які псують життя місцевим та чи обговорювались між ними питання щодо неправомірних дій ОСОБА_10 по відношенню до своєї дружини ОСОБА_14 обвинувачений відповів, що те що хто там в своїх показах розповідав то одне, а він викладає дійсно те, що на його думку, відбулось насправді й такі розмови постійно в них були й до події й це не було причиною, яка б спонукала ОСОБА_10 здійснити постріл. На запитання суду чи знаходилась зброя на запобіжнику. ОСОБА_10 пояснив, що його рушниця при спорядженні патронами та зведені в положення готовому до пострілу автоматично стає на запобіжник. Чи відбулось в день події він не пам`ятає, так як і не пам`ятає чи він сам цей запобіжник зняв. Також обвинувачений повідомив, що віддавав рушницю в ремонт так як запобіжник від лівого стволу не тримав, однак щодо можливого дефекту спускового гачка (занадто чутливий без плавного ходу пуску) тим хто проводив ремонт не повідомляв. На момент події ОСОБА_10 розумів й знав, що спусковий гачок рушниці не має плавного ходу. 
		Суд указані пояснення обвинуваченого сприймає як такі, що заслуговують на увагу, однак не беззаперечні за своєю суттю в цілому, у розрізі такого.
		Будучи допитаною в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 353 КПК України та попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, потерпіла ОСОБА_8 показала, що вона є сусідкою ОСОБА_10 , їхні домоволодіння розмежовує паркан. 19.07.2024 близько 20.30 години почула постріл, підбігла до паркану, так як нічого видно не було, вона окликнула ОСОБА_10 зі словами "Швень, ти, що там робиш? В тебе щось там трапилось? Чи ти собак там стріляєш?" але відповіді не отримала, тому вирішила піти до них, тому що відчувала, що щось могло трапитись з сином ОСОБА_13 . Зайшовши до подвір`я домоволодіння ОСОБА_10 вона побачила, що її син ОСОБА_13 лежить на землі, й почала на підвищених тонах запитувати ОСОБА_10 що він накоїв. Окрім обвинуваченого та потерпілого ОСОБА_13 нікого не бачила в той момент. В цей момент до неї наблизився другий син ОСОБА_17 й почав забирати її так як помітив, що ОСОБА_10 , який сидів на сходах біля порогу свого будинку, з рушницею в руках та здалось, що обвинувачений міг в них здійснити постріл, а тому ОСОБА_8 та ОСОБА_17 втекли звідти. Прибігши до сусідів, ОСОБА_8 їм розповіла про подію й вони викликали поліцію. Приблизно в цей момент ОСОБА_8 почула ще один постріл. Охарактеризовуючи ОСОБА_10 як сусіда, потерпіла ОСОБА_8 повідомила, що обвинувачений до своєї дружини ОСОБА_14 застосовував фізичну силу (насильство) та наносив їй тілесні ушкодження, а її син, потерпілий ОСОБА_13 , був однокласником ОСОБА_14 та, на фоні дружніх відносин, постійно намагався захистити її й обвинуваченому кожного разу з цього приводу намагався пояснити, що це не вірно й не потрібно застосовувати фізичну силу щодо його дружини. Також ОСОБА_8 розповіла, що між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 були більш ніж дружні відносини. Потерпіла неодноразово попереджала свого брата ОСОБА_15 , що ОСОБА_14 має чоловіка й, що не потрібно так себе поводити (на думку потерпілої між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 були взаємовідносини). А тому потерпіла ОСОБА_8 вважає, що свідчення ОСОБА_15 та ОСОБА_14 не висвітлюють всі причини, які зумовили подію. На запитання захисника чи розумів ОСОБА_10 що відбувається, на її суб`єктивний погляд, потерпіла відповіла, що не може ні підтвердити, ні спростувати цей факт. На запитання захисника чи відома ОСОБА_8 особа, яка б могла підтвердити той факт, що ОСОБА_10 наносив тілесні ушкодження своїй дружині ОСОБА_14 , потерпіла повідомила, що такі особи їй не відомі, однак, так як є їх сусідкою періодично чула сварки та можливе застосування фізичної сили з боку ОСОБА_10 , після яких ОСОБА_14 зазвичай від обвинуваченого втікала до ОСОБА_15 . Одного разу навіть до ОСОБА_8 прийшла жалітись, але в поліцію відмовлялась звертатись. На запитання захисника чи бачила 19.07.2024 свого сина ОСОБА_13 протягом дня, потерпіла ОСОБА_8 повідомила, що бачила десь близько 10-11 ранку, він попросив в неї кошти на сигарети й вона йому їх надала. 
		Потерпіла ОСОБА_8 просила призначити обвинуваченому ОСОБА_10 максимально сурове покарання.
		Отже, показання потерпілої ОСОБА_8 суд визнає послідовними й такими, що узгоджуються між собою, а також не містять істотних суперечностей, і підстав не довіряти їм у суду не має.
		Таким чином вказані показання потерпілої суд визнає належними оскільки, вони прямо і непрямо підтверджують існування/відсутність обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що показання отримані у порядку встановленому КПК України.
		Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а також за відмову від дачі показань, свідок ОСОБА_15 показав, що 19.07.2024 з ранку пішов до магазину по дорозі зустрів ОСОБА_13 в якого запитав чи є кошти, щоб купити сигарети, на, що той відповів, що піде візьме у матері ОСОБА_8 . Після чого свідок й потерпілий пішли до магазину, де ОСОБА_13 купив сигарети та дві літрові пляшки пива, які вони разом розпили. В подальшому ОСОБА_15 пішов до свого будинку займатись домашнім господарством так як проживає один, та до вечора ОСОБА_13 не бачив. Ввечері ОСОБА_15 вирішив піти попросити в когось цигарки. Вийшовши зі свого домоволодіння почув голоси ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , так як вони достатньо голосно щось обговорювали. ОСОБА_15 зайшов до подвір`я ОСОБА_10 з метою отримання цигарок. Підійшовши до обвинуваченого й потерпілого задав їм питання чому вони так голосно розмовляють бо їх чути на всю вулицю та попросив пригостити цигаркою. Пригостили вони його обидва. Взявши цигарки, запалив її й присів на лавку біля ОСОБА_10 (обвинувачений розміщувався праворуч від свідка). ОСОБА_10 та ОСОБА_13 продовжили сперечатись, по їх вигляду було зрозуміло, що вони знаходяться в стані сильного алкогольного сп`яніння. Перепалка (сварка) продовжувалась. З показань свідка обвинувачений з потерпілим постійно при спільному вживанні алкогольних напоїв сварились, провокатором постійно виступав ОСОБА_13 , а ОСОБА_10 був спокійна й урівноважена людина, має двох діток, має роботу, на відміну від ОСОБА_13 . Так сталось у день події. ОСОБА_13 почав дізнаватись у ОСОБА_10 , чому він наносить тілесні ушкодження дружині ОСОБА_14 й та постійно ходить з синцями. При цьому свідок не бачив жодного разу, що ОСОБА_14 мала тілесні ушкодження та й жодного разу при ОСОБА_15 ОСОБА_10 не сварився на дружину й не застосовував насилля до неї. На провокації ОСОБА_13 свідок ОСОБА_15 просив потерпілого не лізти в сімейні справи ОСОБА_10 , однак це не зупинилось. Через певний час обвинувачений піднявся з лавки й кудись пішов, чи до будинку, чи до сараю свідок не помітив, однак згадав, що раніше ОСОБА_10 йому повідомляв, що собака крала в нього кролі. На думку свідка, обвинувачений пішов перевірити, чи не пес там біля сараю. В момент відсутності ОСОБА_10 , ОСОБА_15 намагався заспокоїти ОСОБА_13 та просив останнього не продовжувати провокативні розмови з обвинуваченим. Повернувшись ОСОБА_10 присів на лавку. Що ОСОБА_13 , що ОСОБА_10 вже майже спали. В якийсь момент, ОСОБА_13 промовив до ОСОБА_10 навіщо останній його лякає рушницею. Зі слів ОСОБА_15 він не помітив коли ОСОБА_10 взяв рушницю, однак після почутого звернув увагу, що ОСОБА_10 сидить на лавці склавши ногу на ногу, а поверх лежить рушниця, стволом направлена в напрямку ОСОБА_13 . Далі ОСОБА_15 всю свою увагу приділяв для того щоб заспокоїти ОСОБА_13 який розмовами про те, що зараз покличе свого брата ОСОБА_17 для того щоб він фізично розправився з ОСОБА_10 й в момент коли потерпілий почав голосно кликати свого брата прокинувся ОСОБА_10 й, на думку свідка, випадково здійснив постріл. ОСОБА_15 зі словами "Що ж ти накоїв?" наблизився до потерпілого ОСОБА_13 й помітив, що в останнього йде кров з грудної клітини та піна з ротової порожнини та в подальшому ОСОБА_15 захотів в туалет й вийшов з подвір`я. Ставши біля стовпа до нього підбігла ОСОБА_8 й запитала, що там відбувається, на що свідок їй повідомив подію. Надалі свідок пішов до магазину, чув, що викликали поліцію, пострілів не чув. 
		На запитання учасників судового провадження свідок ОСОБА_15 зазначив, що в день події коли він зайшов до подвір`я ОСОБА_10 , окрім обвинуваченого й потерпілого ОСОБА_13 нікого не було, обидва були в стані алкогольного сп`яніння, одягнені були в шорти та теніски, подвір`я не освітлювалось. Між ОСОБА_13 та ОСОБА_10 раніше, близько року назад, був конфлікт при якому ОСОБА_13 ножем наніс тілесне ушкодження ОСОБА_10 . Однак після тієї події неодноразово ОСОБА_15 з обвинуваченим були в компаніях, розпивали алкогольні напої (пиво) та до них приєднувався потерпілий. Конфліктні ситуації між ОСОБА_13 та ОСОБА_10 доволі часто виникали, тому сказати, що між ними були приязні відносити не може. В день події ОСОБА_10 відходив до будинку за цигарками й відразу повернувся й сів на лавку праворуч від свідка ОСОБА_15 навпроти потерпілого ОСОБА_13 . Вдруге ОСОБА_10 відійшов, так як потерпілий ОСОБА_13 знову підняв питання щодо дружини ОСОБА_14 , на що обвинувачений зробив йому зауваження й попросив не влазити до відносин у його сім`ї та попросив свідка ОСОБА_15 заспокоїти потерпілого. Свідок намагався заспокоїти словесно ОСОБА_13 однак той ще завзятіше розпочав до обвинуваченого звертатись та казав, що покличе свого брата ОСОБА_17 який фізично розправиться з ОСОБА_10 , на що обвинувачений відповів, що зараз сам розправиться з ним й відійшов кудись. Куди ОСОБА_15 не бачив, але не було ОСОБА_18 близько 2-3 хвилин. Коли обвинувачений повернувся, сів праворуч біля ОСОБА_15 . Потерпілий сидів навпроти ОСОБА_10 в положенні присівши, ліктями на колінах, підтримуючи руками обличчя. Свідок запитав у останнього навіщо йому рушниця, на що обвинувачений відповів, що воно ОСОБА_15 не потрібно, хоча ОСОБА_15 мав на меті відібрати її. Після цього ОСОБА_13 почав ОСОБА_10 лякати своїм братом, обвинувачений отямився й пролунав постріл. В подальшому пішов до магазину, де розповів людям, що там знаходились про подію. Після цього ОСОБА_19 викликав швидку та поліцію. Більше пострілів не чув. На запитання захисника чи погрожував ОСОБА_10 зброєю потерпілому ОСОБА_13 свідок відповів, що такого не було. Під час слідчого експерименту свідок не пам`ятає щоб йому надавали вказівки щодо подій, які відбувались 19.07.2024. На запитання прокурора чи відповідають дійсності покази надані в судовому засіданні та покази надані під час слідчого експерименту ОСОБА_15 ствердно відповів так й додав, що більш детально зазначив обставини під час слідчого експерименту.
		Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а також за відмову від дачі показань, свідок ОСОБА_14 показала, що 19.07.2024 до місця їх спільного проживання з ОСОБА_10 прийшли двоє друзів ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , з якими вони всі разом пішли відпочивати до водойми де розпивали спиртні напої. Вже близько вечора, точний час не може сказати, повернулись тією ж компанією до будинку ( АДРЕСА_2 , який ОСОБА_14 та ОСОБА_10 спільно орендували). Прийшовши до домоволодіння, ще деякий час випивали спільно, після чого ОСОБА_14 пішла до своєї кімнати займатись хатніми справами й почула голос ОСОБА_13 , але до них на подвір`я не виходила. Чула як ОСОБА_10 та ОСОБА_13 декілька разів заходили до будинку та виходили з нього. Потім почула голос ОСОБА_15 однак також до них не вийшла, лише чула їх голоси, що вони про щось розмовляли, спорили з ОСОБА_13 . Наступне, що пам`ятає, що почула постріл, вийшла з будинку й пішла в бік туалету, в подальшому приїхала поліція.
		На запитання учасників судового провадження свідок ОСОБА_14 зазначила, що на момент події діти були в бабусі, чоловік, на її погляд, поводився адекватно, тілесних ушкоджень чоловік не мав, конфліктів не було. Весь час ОСОБА_14 перебувала в будинку у своїй кімнаті. Коли пішли ОСОБА_22 та ОСОБА_23 вона не знає. Чула як заходили до будинку ОСОБА_10 та ОСОБА_13 й розпиваючи алкогольні напої про щось сперечались. Про що саме не змогла розповісти, однак вказала, що ОСОБА_13 постійно чіплявся та словесно тиснув на ОСОБА_10 . На запитання прокурора чи знаходилась в будинку й де саме зброя, ОСОБА_14 повідомила, що так, зброя в будинку була, мисливська рушниця, яка зберігалась в кімнаті, що замикалась на ключ. Чула як заходив ОСОБА_10 й діставав зброю, при цьому промовляючи нецензурні слова, це відбулось вже після того як прийшов ОСОБА_15 . Після того як чоловік взяв рушницю й до моменту пострілу скільки часу минуло не пам`ятає. Випадків заподіяння їй тілесних ушкоджень ОСОБА_10 ствердно зазначила що ніколи не було. До дня події ОСОБА_10 поза межами будинку декілька разів брав рушницю та здійснював постріли по собаках, в самому будинку ніколи не стріляв. На запитання прокурора після пострілу через який час свідок вийшла на подвір`я й що там побачила, ОСОБА_14 повідомила, що близько 2-3 хвилин після пострілу змогла вийти так як перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Вийшовши почула слова ОСОБА_8 , матері потерпілого ОСОБА_13 "де мій син", потерпілий лежав посеред подвір`я, чоловік стояв між лавкою та сходами, ОСОБА_8 стояла біля хвіртки й кричала постійно "що ж ти наробив... ти вбивця", з цього свідок зробила висновок, що ОСОБА_10 вбив ОСОБА_13 . До тіла потерпілого не підходила, зброї не бачила. На запитання прокурора чи було увімкнене світло на вулиці чи будь де в будинку, ОСОБА_14 відповіла, що світло було увімкнене лише на кухні, де вікна не виходять в двір й на веранді, вікна якої виходять на подвір`я тобто подвір`я мало незначне освітлення. Після чого ОСОБА_14 пішла до туалету, де перебувала до приїзду швидкої допомоги та поліції, інших пострілів не чула. Чоловіка вивели з будинку працівники поліції. На запитання захисника чи надавала свідок письмову згоду на проведення слідчих дій поліцією ОСОБА_14 відповіла, що це могло бути але не пам`ятає в силу алкогольного сп`яніння. На запитання захисника чи відомі ОСОБА_14 випадки, що собаки викрадають кролів, й що ОСОБА_10 збирається відлякувати їх пострілами з рушниці, вона повідомила, що так, це було десь за пару днів до події. На запитання захисника в якому стані були під час проведення слідчих дій, ОСОБА_14 відповіла, що була в стані алкогольного сп`яніння та стомлена від події. Ніхто не примушував ОСОБА_14 приймати участь у слідчих діях, протокол підписувала не читаючи.
		Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а також за відмову від дачі показань, свідок ОСОБА_19 показав, що 19.07.2024 року приблизно 22:25  22:30 годині, приїхавши до дому та вийшовши з автомобіля, почув постріл та майже відразу жіночі крики. Так як під`їхав з дитиною в машині, попросив свою дружину забрати дитину та поїхав в бік звідки пролунав постріл. Під`їжджаючи до місця події за метрів триста було скупчення людей, ОСОБА_24 під`їхав й зупинився біля них. Вийшовши з машини почув ще один глухий звук схожий на постріл й викликав поліцію. Коли приїхав перший екіпаж поліції, свідок почув третій постріл. 
		На запитання учасників судового провадження свідок ОСОБА_24 повідомив, що проживає неподалік від будинку номер АДРЕСА_2 , близько 200 метрів. На запитання прокурора через скільки часу після першого пострілу ОСОБА_24 почув крики жіночі, свідок повідомив, що близько трьох - п`яти секунд, й по голосу він упізнав, що кричала мати потерпілого ОСОБА_13 , а саме ОСОБА_8 . Біля магазину пам`ятає, що були ОСОБА_8 та ОСОБА_15 й багато інших людей. Біля магазину ОСОБА_15 стояв й нічого не міг сказати від страху. На думку ОСОБА_24 охарактеризовуючи обвинуваченого ОСОБА_10 то останній допомагав людям, сварок за його участю не чув. ОСОБА_14 не бачив щоб мала якісь фізичні травмування. Відносно потерпілого ОСОБА_13 повідомив, що останній мав схильність до вживання алкоголю, був не конфліктним, навіть будучи в стані алкогольного сп`яніння. На запитання захисника чи відомі ОСОБА_24 факти провокування до конфлікту ОСОБА_13 в стані алкогольного сп`яніння, свідок відповів, що йому такі факти не відомі.
		Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а також за відмову від дачі показань, свідок ОСОБА_25 показав, що проживає за 100 метрів від місця події по вулиці Лівобережній. Прийшовши з роботи почув постріл, потім прибігла мати ОСОБА_13 , ОСОБА_8 й повідомила, що її сина вбили. До домоволодіння ОСОБА_10 не заходив.
		На запитання учасників судового провадження свідок ОСОБА_25 повідомив, що подія відбулась 19.07.2024 ввечері. Дружина забігла до хати й повідомила, що почула постріл, ОСОБА_25 вийшов на дорогу де побачив ОСОБА_8 та ОСОБА_15 біля воріт до двору де проживає ОСОБА_10 . Через деякий час почув ще два постріли. Охарактеризовуючи ОСОБА_10 повідомив, що обвинувачений нормальний, працьовитий, в конфліктах не помічав. Відносно потерпілого ОСОБА_13 повідомив, що останній жив собі як всі, був не дуже конфліктним, за участю потерпілого конфліктних ситуацій йому не відомі. На запитання захисника чи потерпіла ОСОБА_8 скаржилась, що їй погрожував обвинувачений ОСОБА_10 свідок відповів, що не було такого. Про конфлікти між ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_10 ні про попередні ні про під час події свідку не відомі.
		Досліджуючи та аналізуючи показання обвинуваченого, потерпілої та вищевказаних свідків, суд вважає за необхідне надати оцінку їх показанням після аналізу доказів у провадженні в сукупності.
		У свою чергу, з досліджених судом, у порядку статті 358 КПК України, у судовому засіданні речових доказів, документів, судом встановлено наступне.
		З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, складеного 19.07.2024 о 22:40 год. вбачається, що слідчим Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_26 було прийнято усну заяву від ОСОБА_8 про вбивство, а саме, що 19.07.2024 приблизно о 22:20 год. ОСОБА_8 почула звук пострілу, після чого побігла в бік будинку за адресою: АДРЕСА_1 , звідки лунав постріл, де побачила свого сина ОСОБА_13 , який лежав на землі в крові, після чого викликала поліцію. 
		На думку захисника ОСОБА_9 цей доказ не має жодного значення, підтверджує, що на той момент заявниця ОСОБА_8 займалась маніпулюванням фактами та твердження, що постріл здійснював обвинувачений ОСОБА_10 й не корелюється зі самим змістом заяви так як моменту події заявниця не бачила. Суд критично ставиться до думки адвоката ОСОБА_9 та вважає за необхідне надати оцінку їй після аналізу доказів у провадженні в їх сукупності.
		Таким чином судом встановлено, що досудове розслідування по кримінальному провадженню №12024111260000217 розпочато 20.07.2024 за заявою потерпілої ОСОБА_8 за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 1 ст. 115 КК України. 
		З протоколу огляду місяця події, складеного 20.07.2024 з 01:16 год. по 02:44 год. та фото таблиці до нього вбачається, що огляд був проведений слідчим Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_26 у присутності понятих та за участю спеціаліста, за участю ОСОБА_14 , під час якого оглянуто житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Вхід на територію домоволодіння здійснюється через металеві ворота з хвірткою, яка на момент огляду відчинена. На відстані 6.9 метрів від воріт до правої руки трупа ОСОБА_13 ліворуч від тіла розташована пляма речовини бурого кольору. Тіло одягнене в сірі шорти, гумові капці та труси бордового кольору. Тіло розташоване в положенні лежачи, голова повернута в ліву сторону, на правій руці наявні ушкодження у вигляді рваної рани, ліва рука дещо зігнута під кутом приблизно 60 градусів. У верхній частині грудної клітки наявна рана розміром 4,5 на 6 см та в глибину приблизно 1-1,5 см. 
		Вхід до будинку здійснюється за допомогою східців на яких наявні сліди речовини бурого кольору. Відстань від східців до лівої ноги тіла складає 1,20 м. Ліворуч знаходиться урна в якій наявна пластикова пляшка зеленого кольору на якій мається напис «Львівське 1715», також в урні наявні пусті пачки з-під цигарок та недопалки. Вхід до будинку здійснюється через двостворчасті металеві двері, які на момент огляду відчинені та мають занавіску. В кімнаті №1, а саме у вітальні, зліва на право розташовані: пральна машина з наявністю на ній складених речей та вмістом в ній речей; диван, на якому розташовані речі в хаотичному порядку, а також предмет схожий на рушницю, портфель коричневого кольору та одяг блакитного кольору. Поблизу ліжка та на ліжку розташовані сліди бурого кольору. Також, під час огляду оглянуто занавіску та вікно, які пошкоджені, а саме мають отвори, на підвіконні наявні частини розбитого скла та маються пошкодження на вікні. Далі по ходу руху розташований дерев`яний стіл, покритий плівкою, на якому знаходяться подовжувач, дві сумки, електрочайник та мікрохвильова з ганчірками, дитяча іграшка. На стволі предмету схожого на рушницю наявні сліди речовини бурого кольору, в стволі наявні предмети схожі на гільзу та патрон марки «ТАХО». Під столом розташовані два пакети та покривало синьо-сірого кольору, поблизу зі столом розташований холодильник, на якому знаходяться окуляри, налобний ліхтарик та зарядний пристрій, далі по ходу руху розташовані одностворчасті дерев`яні двері білого кольору, що ведуть до кімнати №2 (кухня). Праворуч від дверей наявний вимикач світла та двостворчасті дерев`яні двері, які ведуть до кімнати №3 (спальні). Пройшовши до кімнат №2 (кухні), зліва на право розташовані полки з речами особистого догляду, кухонна тумба, на якій розташований посуд, навісний шкаф, газова плита, газовий котел, дерев`яний стілець коричневого кольору, стіл, на якому розташовані залишки їжі, напівпорожні пляшки та патронташ з наявністю в ньому 3 патронів «ТАХО» та 1 патрон прозорого кольору з зеленими вставками, а також один патрон, що лежав на столі, марки «ТАХО». В кімнаті №3 (спальні) зліва на право розташований дерев`яний стіл, на якому в хаотичному порядку лежать речі, також на столі наявні три предмети схожі на гільзи синього кольору «ТАХО», диван з постіллю в хаотичному порядку, в правій нижній частині розташований навісний замок з ключами. Одностворчасті дерев`яні двері ведуть до кімнати №4 (складське приміщення), обстановка в даній кімнаті не порушена, наявний предмет схожий на патрон синього кольору «ТАХО». Далі по ходу руху розташовані дерев`яні двері, що ведуть до кімнати №5 (спальні), які на момент огляду відчинені, поблизу з дверима наявне пошкодження стіни. В кімнаті №5 розташовані дві тумби, на яких в хаотичному порядку розташовані речі, ліжко, над яким наявне пошкодження стіни, поблизу з ліжком наявні пластикові речі сірого кольору, праворуч від ліжка наявне пошкодження стіни поблизу вікна, інша обстановка не порушена. 
		Під час огляду виявлено та вилучено: предмет, зовні схожий на мисливську рушницю опечатану биркою №1; змиви РБК поміщені до паперових конвертів №8, 3, 2; змиви зі ствола, які поміщено до паперових конвертів №5, 4; металевий предмет, поміщений до паперового конверту №6; змиви із спускового гачка, які поміщено до паперового конверту №1; предмет, схожий на патрон марки «ТАХО», який поміщено до спеціального пакету №7190588; гільзи поміщено до спеціального пакету CRI1197194 та WAR0072616; пластикові предмети поміщено до спеціального пакету CRI1197122 та CRI1197123; віконна рама поміщена до спеціального пакету PSP3404010; патронташ з набоями поміщено до спеціального пакету PSP3404011.
		Зазначені слідчі дії зафіксовані на носії інформації та роздруковані у фото таблиці. 
		До протоколу долучений диск, який був прослуханий та досліджений судом у судовому засіданні.
		На думку захисника ОСОБА_9 вищевказаний протокол нічого не доводить, а лише фіксує ймовірне місце події де ймовірно було вчинене кримінальне правопорушення та фіксує деякі їх сліди й виявлені речей. Також відсутній взаємозв`язок між відомостями які можна побачити при огляді місця події та встановленими обставинами самого кримінального правопорушення, а саме немає ніякої прив`язки до технічної сторони інкримінованого діяння, ні заміри відстаней ні кути прикладання сили тобто нічого корисного, що могло б пов`язати з місцем події. Обставини не описано в жодній з експертиз та з протоколу не взято й не використано для подальшого доказування механізму вчинення кримінального правопорушення. Захисник також звертає увагу на особу ОСОБА_14 , дружину обвинуваченого та яка надала добровільну згоду на проведення слідчих дій, на відеозаписі, яка перебуває в стані сильного алкогольного сп`яніння, засинає, це та особа, відносно якої в подальшому проведено було допит та на підставі допиту якої формувалось обвинувачення. Також, після перегляду відеозапису захисником стверджено, що це фіксація пост кримінальної поведінки його підзахисного ОСОБА_10 тобто те, що сталось ймовірно після того як ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення та вказав, що на момент перегляду відеозапису під час судового розгляду 04.03.2025 пам`ять до ОСОБА_10 так і не повернулась. На думку захисника стороною обвинувачення під час досудового розслідування так і не змогло пов`язати все, що зафіксовано протоколом місця події з самою подією. Єдине, що було зафіксовано так це спробу здійснити самогубство обвинуваченим ОСОБА_10 , тіло потерпілого ОСОБА_13 та ймовірне місце вчинення кримінального правопорушення.
		Так, дослідивши в судовому засіданні вказаний протокол огляду місця події від 20.07.2024 судом встановлено, що відсутні підстави для висновків про недотримання органом досудового розслідування вимог статей 233, 234, 237 КПК України, оскільки відповідно до протоколу огляду місця події огляд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювався на підставі згоди користувача вказаного домоволодіння ОСОБА_14 .
		За частиною 3 ст. 214 КПК огляд місця події може проводитися до внесення відомостей до ЄРДР і вимагає негайного внесення відомостей до ЄРДР після його завершення. За наявності ознак, передбачених ст. 233 КПК стосовно огляду житла чи іншого володіння особи, необхідно дотримуватися як певних правил, передбачених статтями 233, 234, 237 КПК, так і підстав, визначених зазначеними статтями, що за відсутності добровільної згоди володільця до внесення відомостей до ЄРДР неможливо.
		Огляд місця події це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію речових доказів, з`ясування характеру події та інших обставин, що підлягають доказуванню. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.
		Сам огляд проведено на підставі заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 19.07.2024. 
		Наявна ж у справі постанова від 20.07.2024 про визнання вилучених в ході досудового розслідування вказаних речей та предметів речовими доказами, підтверджує факт набуття ними відповідного статусу у відповідності до норм КПК України.
		Таким чином зазначений доказ підтверджує місце вчинення злочину, яке мало місце за адресою: Київська область, Білоцерківський район, м. Сквира, вул. Лівобережна, 5, що також знайшло своє підтвердження в судовому засіданні при допиті обвинуваченого, потерпілої та свідків.
		З протоколу огляду трупа з ілюстративною таблицею, складеного 20.07.2020 у період з 08:50 год. по 09.51 год. вбачається, що огляд був проведений слідчим відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_27 , в присутності понятих, за участю спеціаліста. Проведений огляд трупа ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в приміщенні лікарні за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ігоря Зіннича, 9. В ході розтину виявлено на передній поверхні грудей справа у верхньому відділі від серединної лінії середньоключичної лінії під ключицею, на висоті 135,5 см вище рівня підошовної поверхні стоп, рана овальної форми розміром 6,5x4 см, з нерівними кровонапливними краями, нерівними стінками, верхня з яких скошена, а нижня нависає. На тильній поверхні першого п`ястково-фалангового суглоба та частково на тильній поверхні основної фаланги 1 пальця правої кисті дефект шкіри та підлеглих м`яких тканин на площі розміром 3,5x2,5 см із нерівними кровонапливними засадненими язикоподібними краями, нерівними стінками в глибині якої поверхневе ушкодження (дефект) дальшої частини (головки) першої п`ясткової кістки на глибину до 0,3 см.
		Окрім цього, в ході проведення огляду було виявлено деформовану дріб та пиж, які поміщені до пластикової банки, яку в подальшому було вилучено до спецпакету №ІСR082266. Труси та шорти, які було вилучено до картонної коробки, деформовану дріб та пиж, які поміщено до пластикової банки та запаковано до пакету №ІСК.0082266.
		Наявна у справі постанова про визнання вилучених в ході огляду трупа вказаних речей та предметів речовими доказами, підтверджує факт набуття ними відповідного статусу у відповідності до норм КПК України.
		З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.07.2024 складеного слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_28 встановлено, що ОСОБА_10 фактично був затриманий 00:26 год. 20.07.2024 за адресою: Київська область, м. Сквира, вул. Лівобережна, 5, а протокол затримання відносно останнього був складений 20.07.2024 у період з 02:05 год по 02:20 год., за адресою: Київська область, м. Сквира, вул. Слобідська, 5, у присутності захисника адвоката ОСОБА_16 , за участю понятих. Під час огляду у затриманої особи ОСОБА_10 було виявлено та вилучено: шорти чорного кольору, труси чорного кольору з біло-червоними фігурами. 
		Наявна у справі постанова про визнання речовими доказами шорти чорного кольору, труси чорного кольору з біло-червоними фігурами, які вилучені у затриманого ОСОБА_10 , підтверджує набуття ними статусу речових доказів по справі.
		З протоколу слідчого експерименту, з долученим відеозаписом, складеного старшим слідчим слідчого відділення відділу поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_29 від 20.07.2024 з 11:24 год. по 12:29 год., проведеного за участю підозрюваного ОСОБА_10 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_16 та понятих, за участю спеціаліста та статиста, за адресою: АДРЕСА_3 , слідує, що хід його проведення був зафіксований за допомогою відеокамери в ході якого ОСОБА_10 розповів та відтворив обставини, які мали місце 19.07.2024 приблизно о 22:20 год. за адресою: АДРЕСА_2 , а саме ОСОБА_10 відтворив події за його участі та за участі потерпілого (вбитого) ОСОБА_13 .
		Зазначені слідчі дії зафіксовані на носії інформації, який був переглянутий та досліджений судом у судовому засіданні на якому відтворено, як ОСОБА_10 розповів та намагався відтворити обставини, які мали місце 19.07.2024 приблизно о 22:20 год. за адресою: АДРЕСА_2 , під час слідчого експерименту ОСОБА_10 . Описував події та вказував на факти вчиненого кримінального правопорушення, а саме: що після того як прийшли із відпочинку разом з дружиною ОСОБА_10 та друзями ОСОБА_21 та ОСОБА_30 , випивали, потім прийшов ОСОБА_13 , продовжили випивати, як здійснював постріл де стояв сам і звідки постріл здійснював не пам`ятає, також не пам`ятає як брав рушницю й про що розмовляв з потерпілим. Чітко показав де зберігав рушницю, де лежав патронташ. Всі послідуючі покази при проведені експерименту базувались на припущеннях ОСОБА_10 так як він не пам`ятав події на той момент. 
		Відповідно до протоколу слідчого експерименту, з долученим відеозаписом, складеного слідчим слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_31 від 21.07.2024 з 19:22 год. по 19:57 год., проведеного за участю свідка ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_2 , за участю спеціаліста, у присутності понятих, встановлено, що слідчий експеримент був проведений з метою перевірки і уточнення показів свідка ОСОБА_15 про обставин події, які мали місце 19.07.2024 приблизно о 22:20 год. за адресою: АДРЕСА_2 , за участю підозрюваного ОСОБА_10 , в ході якого свідок показав та розповів механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_13 , внаслідок яких останній помер на місці події.
		Зазначені слідчі дії зафіксовані на носії інформації, який був переглянутий та досліджений судом у судовому засіданні на якому відтворено, як ОСОБА_15 вказував, що в день події коли він зайшов до подвір`я ОСОБА_10 , окрім обвинуваченого й потерпілого ОСОБА_13 нікого не було, обидва були в стані алкогольного сп`яніння. Між ОСОБА_13 та ОСОБА_10 відбувалась суперечка. ОСОБА_15 розповів, що намагався зупинити їх конфлікт й на чергове його зауваження ОСОБА_10 до ОСОБА_15 звертатись з погрозами. Реакцією ОСОБА_13 на погрози ОСОБА_10 до ОСОБА_15 було залякування та погроза в нанесенні тілесних ушкоджень обвинуваченому. На що ОСОБА_10 відповів потерпілому такою ж погрозою та пішов до будинку. ОСОБА_15 куди саме пішов обвинувачений, не бачив, але не було ОСОБА_18 близько 2-3 хвилин. Коли обвинувачений повернувся, сів праворуч біля ОСОБА_15 . Потерпілий сидів навпроти ОСОБА_10 в положенні присівши, ліктями на колінах, підтримуючи руками обличчя. ОСОБА_15 запитав у ОСОБА_10 навіщо йому рушниця, на що обвинувачений відповів, що воно ОСОБА_15 не потрібно. Потерпілий повторно ОСОБА_10 зробив зауваження щодо його агресивних дій в бік ОСОБА_15 . Після цього ОСОБА_10 здійснив постріл. Також ОСОБА_15 показав, що постріл ОСОБА_10 здійснювався коли рушниця розміщувалась у обвинуваченого на колінах.
		Зауваження сторони захисту такі: свідок ОСОБА_15 під час слідчого експерименту дуже довго намагався згадувати певні деталі події які, на думку захисника ОСОБА_9 дивним чином дуже співпадають з протоколом його допиту, що дає підстави сумніватись у їх правдивості.
		Однак, покази свідка ОСОБА_15 надані в судовому засіданні щодо причини конфлікту, наявності рушниці у ОСОБА_10 перед пострілом, наявності словесної перепалки між ОСОБА_13 та ОСОБА_10 в момент пострілу та під час слідчого експерименту в значній мірі співпадають з протоколом слідчого експерименту, з долученим відеозаписом, проведеного за його участю, а тому суд критично ставиться до зауважень сторони захисту.
		Відеозапис зазначеної процесуальної дії у судовому засіданні досліджений, жодних процесуальних порушень з боку слідчого не встановлено, протокол слідчого експерименту від 21.07.2024 складений відповідно до вимог статей 104-106, 240 КПК України.
		Згідно медичної довідки №374 від 20.07.2024 о 5 годині 15 хв. КНП Володарської селищної ради «Володарська лікарня» про клінічне дослідження на стан сп`яніння особи, що не є водієм транспортного засобу, вбачається, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вживав горілку та пиво 19.07.2024 о 19:00 год., результат огляду склав 2,4 проміле алкоголю у видихуваному повітрі. 
		Вказаний результат свідчить про перебування ОСОБА_10 19.07.2024 у стані тяжкого алкогольного сп`яніння. 
		З досліджених судом, у судовому засіданні, висновків експертів, тобто докладних описів проведених експертом досліджень та зроблених за їх результатами висновків, судом встановлено наступне.
		Даними висновку експерта №387 від 11.09.2024 встановлено, що смерть гр. ОСОБА_13 , 1989 року народження, настала від вогнепального сліпого дробового поранення грудей з ушкодженням внутрішніх органів та кісток скелета з крововтратою. На це вказують:
		- вхідна вогнепальна рана на передній поверхні грудей справа у верхньому відділі під ключицею від грудниної до середньоключичної лінії, на висоті 135,5 см вище рівня підошовної поверхні стоп, неправильної овальної форми розміром 6,5x4 см, з наявністю дефекту "мінус тканина" (при зведенні країв по кінцях з`являються складки) з нерівними кровонапливними засадненими, краями, нерівними стінками, верхня з яких скошена, а нижня нависає, з наявністю поблизу нижнього лівого краю дефекту двох ізольованих поруч розташованих наскрізних дефектів округлої форми розміром 0,2x0,2 см та 0,2x0,3 см;
		- рановий канал, який іде від даної рани спереду назад, зверху вниз та зліва направо, проникає в праву плевральну порожнину у 2 міжребер`ї, по ходу якого ушкодженні міжреберні м`язи, права легеня, ребра, м`які тканини грудей справа, правий купол діафрагми, печінка, та закінчується сторонніми металевими сірими предметами (дробинами) по правій боковій поверхні та задній поверхні грудей справа, а також в правому куполі діафрагми;
		- 700,0 мл крові в правій плевральній порожнині, рідка кров в черевній порожнині, понижене кровонаповнення внутрішніх органів, незначні у вигляді острівців трупні плями, блідість шкіри.
		Вищевказане свідчить про те, що є прямий причинний зв`язок між отриманими ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_13 .
		Описане ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які, згідно з пунктами 2.1.2 та 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ №6 від 17 січня 1995 року, є небезпечними для життя.
		Крім даної вогнепальної рани, при судово-медичній експертизі трупа виявлена рана на правій кисті з дефектом шкіри підлеглих м`яких тканин та першої п`ясткової кістки.
		Дане ушкодження також могло бути спричинене вогнепальною зброєю, має ознаки тілесних ушкоджень середньої тяжкості, та не перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням смерті.
		Стан достовірних ознак смерті (трупні плями та трупне задубіння) з урахуванням причини смерті дають змогу вважати, що смерть ОСОБА_13 настала протягом 8-12 годин до моменту експертизи трупа.
		При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа знайдено - 4,89%о, у сечі - 5,63%о етилового спирту. Указана концентрація етилового спирту в крові, як правило, за життя, може відповідати тяжкому алкогольному сп`янінню.
		З висновку експерта №613-387 від 11.09.2024 вбачається, що локалізація та характер вогнепального поранення на грудях ОСОБА_13 дає змогу вважати, що воно могло виникнути при обставинах вказаних свідком ОСОБА_15 протокол проведення слідчого експерименту 21 липня 2024 року. 
		Даними висновку експерта №СЕ-19/111-24/44813-БД від 06.09.2024 встановлено, що у наданих на дослідження змивах, а саме: з правої частини предмета, схожого на рушницю (об`єкт № 1) виявлено клітини з ядрами; з лівої частини предмета, схожого на рушницю (об`єкт № 2) виявлено поодинокі клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки клітин у змиві з правої частини предмета, схожого на рушницю (об`єкт № 1) (таблиця 1.1, додаток 1).
		Генетичні ознаки клітин у змиві з лівої частини предмета, схожого на рушницю (об`єкт № 2) не встановлювали у зв`язку з вкрай низьким рівнем матричної активності, що свідчить про низький вміст ДНК у даному об`єкті, якого недостатньо для проведення ідентифікаційного аналізу.
		Генетичні ознаки клітин у змиві з правої частини предмета, схожого на рушницю (об`єкт № 1), збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Ймовірність походження генетичних ознак клітин у змиві з правої частини предмета, схожого на рушницю (об`єкт № 1), від обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить не менше ніж 99,99999999 %.
		Згідно з висновком експерта №СЕ-19/111-24/46946-БЛ від 21.08.2024 надана на дослідження в упакуванні «Пакет №7» рушниця з мисливською рушницею моделі «ИЖ-26», № А29111, 12 калібру, надана на дослідження рушниця належить до гладкоствольної вогнепальної зброї, є мисливською рушницею моделі «ИЖ-26», № НОМЕР_2 , 12 калібру. Дана рушниця відноситься до наступних видів, систем, моделей зброї цивільної, однозарядної, казнозарядної, двоствольної, промислового виготовлення, гладкоствольної, довгої, довгоствольної, стандартного виду (рушниця), моделі «ИЖ-26», надана на дослідження рушниця моделі «ИЖ-26», № А29111, 12 калібру виготовлена промисловим способом, надана на дослідження рушниця моделі «ИЖ-26», № А29111, 12 калібру придатна для стрільби, з числа наданих на дослідження в пакетах №№ CRI1197194, WAR0072616, PSP3404011,7190588 предметів: (чотири) гільзи не належать до боєприпасів вогнепальної зброї, є стріляними гільзами 12 калібру; 6 (шість) патронів належать до боєприпасів гладкоствольної вогнепальної зброї є мисливськими рушничними патронами 12 калібру, що споряджені шротом №0; 1 (один) патрон належить до боєприпасів гладкоствольної вогнепальної зброї є мисливським рушничним патроном 12 калібру, що споряджений кулею MONOLIT 32. Надані на дослідження в пакетах № CRI1197194, WAR0072616, PSP3404011, 7190588 гільзи та патрони виготовлені промисловим способом. З числа наданих на дослідження 7 (семи) патронів: 4 (чотири) патрона придатні для стрільби, складові частини 3 (трьох) патронів придатні для забезпечення проведення пострілу.
		Даними висновку експерта №СЕ-19/111-24/44500-ФХВР від 09.08.2024 встановлено, що на наданих на дослідження змивах з долоней правої та лівої руки ОСОБА_10 , які поміщені до паперових конвертів №1, 2 (як зазначено у постанові про призначення експертизи) слідів продуктів пострілу не виявлено. На наданих на дослідження змивах з правої та лівої частини обличчя ОСОБА_10 , які поміщені до паперових конвертів № 3,4 (як зазначено у постанові про призначення експертизи), слідів продуктів пострілу не виявлено.
		Згідно висновку експерта №СЕ-19/111-24/44490-БД від 05.08.2024 вбачається, що встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 1) (таблиця 1.1, додаток 1).
		Даними висновку експерта №166 від 20.08.2024 встановлено, що на ватних тампонах аплікаторів зі змивами РБК з дивану, з підлоги кімнати веранди та із ствола предмета, схожого на рушницю, в об. №1-3, надісланих на дослідження, виявлена кров людини. 
		Даними висновку експерта №209 від 05.09.2024 встановлено, що на шортах (об`єкти №№1-8), які були виявлені та вилучені під час особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_10 , виявлена кров людини.
		Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-24/51583-БД від 18.02.2025 встановлено, що у наданих на дослідження змиві зі спускового гачка (об`єкт №1)виявлено клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки клітин у змиві зі спускового гачка (об`єкт № 1) (таблиця 1.1, додаток 1).
		Генетичні ознаки клітин у змиві зі спускового гачка (об`єкт № 1), збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		Ймовірність походження генетичних ознак клітин у змиві з правої частини предмета, схожого на рушницю (об`єкт № 1), від обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить не менше ніж 99,99999999 %.
		Аналізуючи висновки, долучені до матеріалів судового провадження, підтверджено зв`язок між подією, що сталась 19.07.2024 та смертю ОСОБА_13 тобто, механізм заподіяння шкоди пострілом перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з настанням його смерті. Знайдені та долучені до матеріалів кримінального провадження речові докази (рушниця, патрони, гільзи) зразки ДНК та відібрані зразки змивів, постріл здійснений з близької відстані в своїй сукупності повністю корелюється з показами обвинуваченого, потерпілої та свідків наданим під час судового засідання.
		Згідно з ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів. Однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені. 
		Тож, зазначені висновки суд визнає належними і допустимими доказами, оскільки останні відповідають вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог статей 87, 101-102 КПК України, судом не встановлено та учасниками судового провадження не доведено.
		Окрім письмових доказів в судовому засіданні було також досліджено речові докази, вилучені протоколом огляду місця події від 20.07.2024 та приєднаних до матеріалів справи постановою про визначення речових доказів та передачу їх на зберігання від 06.09.2024 зокрема:
		-мисливська рушниця моделі «ИЖ-26», № А29111, 12 калібру;
		-4 (чотири) гільзи, які, є стріляними гільзами 12 калібру; 
		-6 (шість) патронів належать до боєприпасів гладкоствольної вогнепальної зброї є мисливськими рушничними патронами 12 калібру, що споряджені шротом №0; 
		-1 (один) патрон належить до боєприпасів гладкоствольної вогнепальної зброї є мисливським рушничним патроном 12 калібру, що споряджений кулею MONOLIT 32.
		Після огляду речових доказів обвинувачений ОСОБА_10 впізнав та підтвердив, що досліджені в судовому засіданні речові докази, зокрема мисливська рушниця моделі «ИЖ-26», № А29111, 12 калібру, 4 (чотири) гільзи, які, є стріляними гільзами 12 калібру, 6 (шість) патронів, що належать до боєприпасів гладкоствольної вогнепальної зброї є мисливськими рушничними патронами 12 калібру, що споряджені шротом №0, 1 (один) патрон, що належить до боєприпасів гладкоствольної вогнепальної зброї є мисливським рушничним патроном 12 калібру, що споряджений кулею MONOLIT 32, належать саме йому. Звертав увагу на відсутність плавного ходу при натисканні на передній спусковий гачок та правдивість своїх показів щодо випадковості здійснення пострілу, про що також зауважив й захисник ОСОБА_9 та переконував, що це підтверджує позицію сторони захисту, щодо відсутності умислу.
		Суд, досліджуючи речовий доказ, безпосередньо в судовому засіданні, а саме мисливську рушницю моделі «ИЖ-26», № А29111, 12 калібру, дійшов до висновку, що дійсно після складання в положення для стрільби рушниця автоматично встановлюється на запобіжник. Однак, зняття із запобіжнику потребує застосування значної сили натиску на відповідний механізм, при цьому механізм першого спускового гачка потребує зусиль для його спрацювання й має невеликий запас плавного ходу, що повністю спростовує доводи як обвинуваченого ОСОБА_10 так і його захисника ОСОБА_9 .
		Отже, з досліджених речових доказів, документів та висновків експертів встановлено, що показання обвинуваченого щодо вчиненого через необережність вбивства не знайшли своє підтвердження.
		Про дослідження інших доказів сторонами судового провадження не заявлялося.Від допиту решти свідків прокурор за погодженням з іншими сторонами кримінального провадження, відмовився.
		Так, аналізуючи зміст показів свідків, суд визнає їх належними, оскільки вони підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також не вбачає підстав для визнання їх недостовірними та недопустимими, враховуючи, що останні отримані у порядку встановленому КПК України. Крім того, свідки, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, підтвердили обставини, які підлягають встановленню відповідно до змісту ст. 91 КПК України, у тому числі й в частині дати, часу, місця вчинення кримінального правопорушення та особи, що вчинила вказаний злочин.
		Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_10 свідчать не лише про наявність у нього загального усвідомлення небезпеки застосування вогнепальної зброї, а й про конкретну спрямованість його волі на заподіяння смерті потерпілому.
		Зокрема, відповідно до протоколу огляду місця події та фототаблиці, доданої до нього, встановлено, що патрони, якими обвинувачений споряджав рушницю, зберігалися в патронташі (поясному тримачі для патронів) металевою (капсульною) частиною догори, що передбачає візуальний контакт із кожним патроном для встановлення його типу перед заряджанням. Обвинувачений сам зазначив, що перероблені патрони, споряджені пижами, мають характерні візуальні відмінності, які помітні при огляді з боку зірочки (верхньої частини патрона, що закриває споряджений кінець гільзи).
		Таким чином, при вийманні патрона з патронташа та подальшому його заряджанні до зброї, ОСОБА_10 мав об`єктивну можливість і, як досвідчений мисливець, обов`язково мав розпізнати, що використовує саме неперероблений (споряджений пижем) патрон. Це свідчить про його свідомий і цілеспрямований вибір саме спорядженого дробом боєприпасу, небезпечного за своїми характеристиками, особливо при стрільбі в життєво важливу ділянку тіла.
		Крім того, суд бере до уваги, що обвинувачений здійснив постріл з близької відстані в область грудної клітки, тобто в зону розташування життєво важливих органів. Як було встановлено під час судового розгляду, навіть постріл пижем з такої дистанції міг спричинити смертельні ушкодження, що підтверджується ушкодженнями стін приміщення, зафіксованими у протоколі огляду місця події, які свідчать про значну пробивну силу пострілу.
		Суд також бере до уваги поведінку обвинуваченого після вчинення пострілу: при подальших стрільбах у приміщенні він використовував саме перероблені патрони, натомість щодо себе  застосував набій, споряджений дробом, що є менш ризикованим у плані смертельних наслідків. Це додатково свідчить про усвідомлену оцінку обвинуваченим ступеня небезпеки кожного виду боєприпасу.
		У сукупності вказані обставини дозволяють суду дійти обґрунтованого висновку, що ОСОБА_10 діяв з прямим умислом, тобто усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав можливість та бажав настання смерті потерпілого, або принаймні усвідомлено допускав такий результат як неминучий наслідок своїх цілеспрямованих дій.
		Обвинувачений не намагався самостійно надати медичну допомогу або викликати швидку медичну допомогу потерпілому для надання необхідної медичної допомоги, щоб врятувати життя потерпілого, що виключає можливість характеризувати дії обвинуваченого ОСОБА_10 як необережні. Разом з цим, обвинувачений ОСОБА_10 своїми діями, які виразились у перевірці дійсності спорядження ним не того патрону, яким він здійснив постріл у потерпілого ОСОБА_13 , а саме після події спорядити 3-4 патрони та здійснити ту ж кількість пострілів в будинку де мешкає, після чого впевнившись, що все ж таки помилився, з метою уникнення покарання намагався здійснити самогубство, свідчить про те, що навіть будучи у стані сильного алкогольного сп`яніння його дії з перевірки патронів та цілеспрямовані постріли в стіни свідчить про певну свідомість та цілеспрямованість поведінки ОСОБА_10 та не виглядає як повна втрата контролю чи розгубленість.
		Таким чином досліджені безпосередньо судом докази по справі спростовують позицію захисту щодо версії обвинуваченого про випадковий постріл, а тому наполягання сторони захисту, що його дії належить кваліфікувати як вбивство через необережність, а саме за ст. 119 КК України, є неспроможними. 
		Так, спростовуючи доводи сторони захисту щодо відсутності прямого умислу ОСОБА_10 на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_13 суд зазначає, що обвинувачений обрав знаряддям вчинення злочину мисливську рушницю. Застосування зазначеного знаряддя створює велику ймовірність заподіяння смерті потерпілому, що безумовно свідчить про те, що обвинувачений розумів, що його дії можуть призвести до смерті потерпілого та бажав цього.
		Той факт, що обвинувачений є мисливцем, підтверджує, що він добре обізнаний з правилами поводження з вогнепальною зброєю, її небезпекою та наслідками пострілу. Заяви ОСОБА_10 про те, що він випадково спорядив не ті патрони або випадково натиснув на спусковий гачок, стає менш правдоподібним для людини з таким досвідом. Мисливець знає, що рушниця  це не засіб для погроз.
		Твердження обвинуваченого щодо випадкового пострілу при діставанні запальнички суперечить підтвердженому факту виникнення конфлікту (наявність сварки з потерпілим), наявної перед пострілом погрози (підтверджені протоколом слідчого експерименту з ОСОБА_15 та свідченнями в залі судового засідання ОСОБА_15 ), дією з рушницею (свідоме взяття до рук рушниці після погроз), що супроводжувалось сильним алкогольним сп`янінням, яке могло посилити агресію та в сукупності підтверджує наявності в ОСОБА_10 умислу. Таким чином, заяви ОСОБА_10 та його захисника  адвоката ОСОБА_9 про випадковість є типовою стратегією захисту, з метою уникнення більш суворого покарання за умисне вбивство.
		Тож суд, враховуючи вищевикладені докази, які були надані суду у ході розгляду провадження та визнанні належними і допустимими, вважає висловлені стороною захисту доводи щодо випадкового здійснення пострілу такими, що спростовані та надають підстави вважати, що вказана позиція свідчить про намагання обвинуваченого уникнути відповідальності за вчинене.
		Так, врахувавши всі встановлені обставини справи, зокрема характер і спосіб дій обвинуваченого, місце вчення злочину, стан в якому перебували обвинувачений та потерпілий під час конфлікту, властивості застосовуваного знаряддя злочину, нанесення ушкодження у грудну клітину, де розташовані всі життєво важливі органи людини, а також залишення потерпілого без надання медичної допомоги після нанесення тілесного ушкодження, що дає підстави суду вважати про наявність у обвинуваченого ОСОБА_10 умислу саме на заподіяння смерті потерпілому, а тому його дії кваліфікувати за ч.1 ст.115 КК України.
		Таким чином, версія сторони обвинувачення про обставини вчинення кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_10 діяв саме з прямим умислом на вбивство ОСОБА_13 .
		При цьому, суд наголошує на тому, що будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачений КПК України, суду надано не було.
		Отже, позицію сторони захисту про відсутність у ОСОБА_10 умислу на заподіяння потерпілому смерті, а викладену обвинуваченим версію подій, де він заперечував наявність умислу на вбивство ОСОБА_13 слід розцінювати як лінію захисту та спробу уникнути кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин.
		Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Враховуючи правовий висновок викладений у постанові ККС ВС у справі № 221/6129/17 (провадження № 51-1180км19) вбачається, що стаття 115 КК України передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Із суб`єктивної сторони цей злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає їх настання.
		Зокрема, вбивство з необережності, на відміну від умисного вбивства, має місце лише при необережній формі вини, для якої характерне поєднання усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності) та недбалого або самовпевненого ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння.
		Згідно з ч. 2 ст. 24 КК України прямий умисел - це таке психічне ставлення до діяння і його наслідків, при якому особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
		Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 4, 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 7.02.2003 № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, характер їх стосунків. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
		Частина 2 ст.17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. На переконання суду, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_10 цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано. Адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що дослідженні в суді, можливо дійти висновку про те, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Обвинувальний вирок ухвалюється лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		При цьому підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
		За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у порядку ст. 94 КПК України, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України.
		Мотиви призначення відповідного покарання.
		Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Крім цього згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_10 покарання суд, згідно з вимогами статей 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином.
		Судом також враховані дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, непрацюючий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має постійне місце проживання, яке не співпадає з місцем реєстрації.
		Обставин, що пом`якшує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено .
		Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.
		Крім цього судом враховані позиції сторони обвинувачення та потерпілої щодо необхідної міри покарання, які вважали, що ОСОБА_10 заслуговує суворе покарання ближчої до максимальної межі санкції за ч. 1 ст. 115 КК України; судом враховано також наслідки вчиненого злочину та поведінку й оцінку скоєного обвинуваченим, а саме відсутність повного усвідомлення вчиненого, що в сукупності з іншими дослідженими доказами по справі свідчить про намагання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин; особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції інкримінованого злочину у виді позбавлення волі.
		Водночас суд враховує, що обвинувачений вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти життя і здоров`я особи, його стадію, спосіб, з використанням мисливської зброї, наслідки, що настали, а саме спричинення смерті потерпілого, ненадання медичної допомоги, поведінку ОСОБА_10 під час та після вчинення злочину, що свідчить про відсутність підстав для призначення покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України.
		Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст.69-1КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв`язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
		Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.07.2024 встановлено, що ОСОБА_10 фактично був затриманий 00:26 год. 20.07.2024.
		Ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду від 22.07.2024 відносно ОСОБА_10 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був неодноразово продовжений слідчим суддею та судом.
		Під час судових дебатів прокурором заявлене клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Відповідно до ст. 374 КПК України суд у резолютивній частині вироку має зазначити, крім іншого, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		Таким чином, з метою забезпечення виконання призначеного даним вироком покарання, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою продовжити.
		Вирішуючи питання про зарахування до строку відбування покарання обвинуваченому терміну попереднього ув`язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, суд вважає необхідним зарахувати ОСОБА_10 термін попереднього ув`язнення з 00:26 год. 20.07.2024 по час набуття законної сили вироку, - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Таким чином, арешт накладений ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 23.07.2024 по справі № 376/2225/24; 1-кс/376/405/24 на майно, вилучене 20.07.2024 під час огляду місця події та особистого обшуку, а саме: предмет, зовні схожий на мисливську рушницю опечатану биркою №1; 3 пластикові предмети сірого кольору, схожі на контейнери, які поміщено до спеціального пакету CRI1197194; 2 предмети, схожі на стріляні гільзи, які поміщено до спеціального пакету WAR0072616; змиви із спускового гачка, які поміщено до паперового конверту №1; змиви РБК із ствола предмету, схожого на рушницю, які поміщено до паперового конверту №2; змиви РБК з дивану, розташованого у кімнаті веранді, які поміщено до паперового конверту №3; змиви зі ствола предмету, схожого на рушницю, які поміщено до паперового конверту №5; предмети, схожі на гільзу та патрон марки «ТАХО» які поміщено до спеціального пакету CRI1197194; предмет, схожий на частину дробу, який поміщено до паперового конверту №6; змиви РБК з підлоги у кімнаті веранди, які поміщено до паперового конверту №8; перетинку рами вікна із елементами металевого вкраплення які поміщено до спеціального пакету PSP3404010; предмет схожий на патрон з написом «ТАХО БУРАН» які поміщено до спеціального пакету 7190588; патронташ з вмістом 4 предметів, схожих на патрони марки «ТАХО» та 1 предмет, схожий на патрон марки «ТАХО» які поміщено до спеціального пакету PSP3404011, шорти чорного кольору, належні ОСОБА_10 , які поміщено до паперового конверту Пакет 1; труси чорного кольору з біло-червоними фігурами, які поміщено до паперового конверту Пакет 2, підлягає скасуванню.
		Питання речових доказів у кримінальному провадженні вирішено, відповідно до положень ст. 100 КПК України.
		Процесуальні витрати - в межах обвинувачення за ч. 1 ст. 115 КК України стягнути з ОСОБА_10 в порядку статей 122, 124 КПК України.
		Цивільний позов по справі не заявлявся.
		Керуючись статтями 368, 371, ч. 2 ст. 373, 374, 376, 615 КПК України, суд,
		 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_10 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років.
		Строк відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з моменту набуття вироком законної сили, зарахувавши в строк покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення з 00:26 год. 20.07.2024 по час набуття вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів на суму 3029,12 грн. та 6058,24 грн., що разом складає 9087,36 грн. 
		Арешт накладений ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 23.07.2024 по справі № 376/2225/24; 1-кс/376/405/24 на майно, вилучене 20.07.2024 під час огляду місця події та особистого обшуку, а саме: предмет, зовні схожий на мисливську рушницю опечатану биркою №1; 3 пластикові предмети сірого кольору, схожі на контейнери, які поміщено до спеціального пакету CRI1197194; 2 предмети, схожі на стріляні гільзи, які поміщено до спеціального пакету WAR0072616; змиви із спускового гачка, які поміщено до паперового конверту №1; змиви РБК із ствола предмету, схожого на рушницю, які поміщено до паперового конверту №2; змиви РБК з дивану, розташованого у кімнаті веранді, які поміщено до паперового конверту №3; змиви зі ствола предмету, схожого на рушницю, які поміщено до паперового конверту №5; предмети, схожі на гільзу та патрон марки «ТАХО» які поміщено до спеціального пакету CRI1197194; предмет, схожий на частину дробу, який поміщено до паперового конверту №6; змиви РБК з підлоги у кімнаті веранди, які поміщено до паперового конверту №8; перетинку рами вікна із елементами металевого вкраплення які поміщено до спеціального пакету PSP3404010; предмет схожий на патрон з написом «ТАХО БУРАН» які поміщено до спеціального пакету 7190588; патронташ з вмістом 4 предметів, схожих на патрони марки «ТАХО» та 1 предмет, схожий на патрон марки «ТАХО» які поміщено до спеціального пакету PSP3404011, шорти чорного кольору, належні ОСОБА_10 , які поміщено до паперового конверту Пакет 1; труси чорного кольору з біло-червоними фігурами, які поміщено до паперового конверту Пакет 2, - скасувати.
		Речові докази по справі, а саме: предмет, зовні схожий на мисливську рушницю опечатану биркою №1; 3 пластикові предмети сірого кольору, схожі на контейнери, які поміщено до спеціального пакету CRI1197194; 2 предмети, схожі на стріляні гільзи, які поміщено до спеціального пакету WAR0072616; змиви із спускового гачка, які поміщено до паперового конверту №1; змиви РБК із ствола предмету, схожого на рушницю, які поміщено до паперового конверту №2; змиви РБК з дивану, розташованого у кімнаті веранді, які поміщено до паперового конверту №3; змиви зі ствола предмету, схожого на рушницю, які поміщено до паперового конверту №5; предмети, схожі на гільзу та патрон марки «ТАХО» які поміщено до спеціального пакету CRI1197194; предмет, схожий на частину дробу, який поміщено до паперового конверту №6; змиви РБК з підлоги у кімнаті веранди, які поміщено до паперового конверту №8; перетинку рами вікна із елементами металевого вкраплення які поміщено до спеціального пакету PSP3404010; предмет схожий на патрон з написом «ТАХО БУРАН» які поміщено до спеціального пакету 7190588; патронташ з вмістом 4 предметів, схожих на патрони марки «ТАХО» та 1 предмет, схожий на патрон марки «ТАХО» які поміщено до спеціального пакету PSP3404011, після вступу вироку в законну силу  знищити;
		шорти чорного кольору, належні ОСОБА_10 , які поміщено до паперового конверту Пакет 1; труси чорного кольору з біло-червоними фігурами, які поміщено до паперового конверту Пакет 2, повернути власнику ОСОБА_10 ;
		змиви з рук та обличчя ОСОБА_10 з первинним упакуванням, які поміщено до спеціального пакету 0013507, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Білоцерківського РУП, після набрання вироку законної сили - знищити. 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після проголошення. 
		 
		 
		 
		Головуючий: Суддя: Суддя:
		ОСОБА_32 ОСОБА_33           ОСОБА_34

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...