Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/13640/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Грабіж.
Надіслано судом: 04.08.2025. Зареєстровано: 05.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/753/674/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023100020002202

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		справа № 753/13640/23
		провадження № 1-кп/753/674/25
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"04" серпня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
		головуючого - судді                         ОСОБА_1 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє 2 листопада 2021 року вироком Сєверодонецького міського суду Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнено від відбування призначеного покарання строком на 3 роки,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, 
		за участю:
		секретарів судового засідання                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		прокурора                                         ОСОБА_5 ,
		потерпілого                                 ОСОБА_6 ,
		захисника                                         ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого                                 ОСОБА_2 ,
		в с т а н о в и в:
		органами досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 10 червня 2023 року приблизно о 20 год. 00 хв., перебуваючи біля входу до ресторану «Суши Я», що в м. Києві по вул. Драгоманова, 29, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману, покликав до себе потерпілого ОСОБА_6 , де повідомив завідомо неправдиві відомості про те, що він є поліцейським та попросив останнього надати йому всі речі, які у нього наявні для їх огляду, під приводом проведення розслідування. ОСОБА_6 , будучи впевненим у добропорядності ОСОБА_2 та переконаний тому, що останній дійсно має наміри їх оглянути, не здогадуючись про злочинні наміри останнього, надав для огляду свої речі, а саме: ручний годинник виробництва Miller @ Scott, вартістю 165 грн., навушники Apple AirPods 2 в футлярі, вартістю 4409 грн. 30 коп., грошові кошти в сумі 500 грн., ручний годинник та брилок ніж-бритва матеріальної цінності не представляє. 
		В подальшому ОСОБА_2 , діючи відкрито, не зважаючи на присутність потерпілого ОСОБА_6 , який вже усвідомлював відкритий протиправний характер викрадення його майна, та ігноруючи його зауваження щодо повернення майна, відкрито схопив ручний годинник Miller @ Scott, навушники Apple AirPods 2 в футлярі, грошові кошти в сумі 500 грн., ручний годинник та брилок ніж-бритва, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. 
		Вказані дії  ОСОБА_2  органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, вчиненого повторно та в умовах воєнного стану.
		 
		Допитаний в судовому засіданні  ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, не визнав та пояснив, що точної дати вже не пам`ятає, коли він з хлопцями гуляв у парку «Позняки». Трохи випили, викликали таксі та стояли його чекали. До них підійшов потерпілий, щось розмахував руками, поводив себе неадекватно та сказав, що йому потрібні кошти. ОСОБА_2 зацікавили його речі і він купив у нього часи та навушники за що віддав 600-700грн. Після цього сів у таксі, показав присутнім, що придбав у «дурачка» та вони поїхали. 
		Давати відповіді на питання останній відмовився. 
		 
		Потерпілий ОСОБА_6 у суді пояснив, що в нього є психічні розлади особистості внаслідок вживання наркотичних засобів. Вживає 4-5 разів на сутки вже більше 27 років. Все смутно пам`ятає, це було рік назад в районі вул. Драгоманова. На вулиці було темно. Коли це все сталось, він також вживав. Свій допит він пам`ятає дуже погано, як і впізнання. При ньому були часи, навушники Apple, грошові кошти 500 грн., більше не пам`ятає. Обвинуваченого зараз він не впізнає. Як він передав речі, він взагалі не пам`ятає. Натомість, будучи повторно допитаним за клопотанням прокурора, ОСОБА_6 зазначив, що, можливо, все так і було, як каже обвинувачений. Можливо, він і пропонував йому купити в нього майно. Ще раз зазначив, що він є наркоманом зі значним стажем і нічого не пам`ятає. 
		 
		1.Докази, які надані стороною обвинувачення для підтвердження свого висновку щодо винуватості ОСОБА_2 .
		В процесі судового розгляду сторона обвинувачення свій висновок щодо винуватості ОСОБА_2 обґрунтувала сукупністю доказів, а саме: 
		- поясненнями свідка ОСОБА_8 , яка зазначила, що вона є старшим слідчим та здійснювала розслідування по даному кримінальному провадженню, але на місце вчинення кримінального правопорушення вона не виїжджала. Проводила допит потерпілого, роз`яснювала йому права та обов`язки і попереджала про кримінальну відповідальність. Плутанини у поясненнях потерпілого не було. ОСОБА_6 не повідомляв їй про наявність у нього психічних розладів. Якби він був у стані наркотичного сп`яніння, то вона б помітила. Також, було проведено впізнання за участю потерпілого, де він впізнав особу, яка вчинила відносно нього злочин. На питання захисника зазначила, що прізвище ОСОБА_2 потерпілий не знав, його йому повідомили;
		- поясненнями свідка ОСОБА_9 , який зазначив, що працював у таксі. Приїхав за замовленням по вул. Драгоманова, біля ТЦ «Центрум». Почекав 5 хвилин і до нього сів хлопець та попросив ще трохи почекати. Через 5-7 хвилин сіли інші і вони поїхали. Свідок бачив як потерпілий стояв у компанії цих осіб, 3-4 чоловіка. Потерпілий вів себе дивно, але самого спілкування він не чув. Він не бачив щоб у потерпілого хтось щось брав. Після того як хлопці сіли до авто, то потерпілий залишився на місці, дивно себе поводив, робив якісь жести, але не кричав, не біг ні за ким, таке враження, що перебував в стані якогось сп`яніння. В машині особи казали, що потерпілий був в стані наркотичного сп`яніння і чи треба викликати поліцію, чи вони з поліції, вже не пам`ятає; 
		- протокол огляду місця події від 10 червня 2023 року (а.с. 52-54), де об`єктом огляду є ділянка місцевості, що за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 29, позаду якої знаходиться парк «Позняки»;
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 червня 2023 року (а.с. 55-20), відповідно до якого потерпілий за загальними рисами впізнав особу № 2 ( ОСОБА_2 ), яка заволоділа його речами;
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 червня 2023 року (а.с. 58-60), відповідно до якого свідок ОСОБА_9 упізнав під фото № 2 (потерпілий), як особу яка стояла неподалік його авто;
		- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 червня 2023 року (а.с. 62-66), відповідно до якого свідок ОСОБА_9 впізнав під фото номер 1 ( ОСОБА_2 ) особу, яка їхала в його авто в якості пасажира;
		- протокол затримання ОСОБА_2 від 11 червня 2023 року з додатком до нього (а.с. 67-72), під час якого у останнього було виявлено, крім іншого, розкладний ножик-бритва, навушники Apple AirPods, наручні годинники;
		- висновок експерта № 3311/23 від 12 червня 2023 року (а.с. 77-81), де зазначено вартість наручного годинника Miller @ Scott - 165 грн., навушники Apple AirPods - 4409,30 грн.
		 
		2.Позиція обвинуваченого, докази, подані під час судового розгляду стороною захисту.
		ОСОБА_2 у судовому засіданні категорично заперечував свою причетність до грабежу, вказуючи, що придбав у потерпілого, належне йому майно, а не викрав. 
		У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_10 , участь якого сторона обвинувачення не змогла забезпечити, однак, на його допиті наполягала сторона захисту. Зокрема, свідок зазначив, що він із обвинуваченим просто знайомі, відносини дружні не були. Вказані події були декілька років тому. Вони гуляли в парку на Позняках. Їх було троє. До них підійшов чоловік у неадекватному стані, розмахував руками та запропонував придбати в нього навушники, годинник і бритву, оскільки йому потрібні були кошти. Коли під`їхало таксі, то свідок сів у нього, а пізніше підійшов ОСОБА_2 та сказав, що купив у останнього майно задешево. Розмови про те, що це було примусово, не було. Щодо того, що його показання відрізняються від тих, що він давав під час досудового розслідування, то останній зазначив, що він говорив те, що його просили працівники поліції. У нього не було інших варіантів аніж сказати те, що просили працівники поліції, оскільки йому було 19 років, вони прийшли до нього додому і забрали до відділку, він взагалі не розумів, що відбувається. 
		Захисник вважав, що по даному кримінальному провадженню має бути винесено виправдувальний вирок, оскільки не доведено, що в діях ОСОБА_2 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. 
		 
		3.Мотиви і оцінки суду за наслідками перевірки обставин висунутого обвинувачення і перевірки їх доказами наданими сторонами кримінального провадження під час судового розгляду.
		Суд повно і всебічно розглянувши кримінальне провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, у тому числі перевіривши і оцінивши усі доводи учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.
		При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають:
		«Частина 2. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Частина 4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Так, сторона обвинувачення в судовому засідання наполягала на тому, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, вчинено обвинуваченим  ОСОБА_2 .
		ОСОБА_2 протягом усього судового розгляду категорично не визнавав свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 186 КК України, та наполягав на тому, що він саме придбав у потерпілого його речі, а не викрав.
		Суд звертає увагу, що жоден із допитаних у справі свідків та потерпілий не надав показання про вчинення ОСОБА_2 грабежу відносно  ОСОБА_6 . Не вказують на таке і досліджені в судовому засіданні докази, надані стороною обвинувачення.
		Так, потерпілий ОСОБА_6 , будучи неодноразово допитаним у суді, зазначив, що події могли відбуватися саме так, як пояснив ОСОБА_2 . Оскільки він є наркозалежним більше 27 років, і вживав в той день, коли все сталось, то не може взагалі пригадати як і що було. Більш того, ОСОБА_2 він взагалі не знає, так само як і не пам`ятає впізнання його по фото. 
		Відповідно до ст. 23 КПК суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а тому посилання прокурора на показання потерпілого ОСОБА_6 під час досудового розслідування є недопустими доказом у розумінні вимог ст. 86 КПК України.
		Свідок ОСОБА_9 лише підтвердив той факт, що обвинувачений був з іншими чоловіками в його таксі, до цього вони спілкувались з потерпілим, який поводив себе дивно, робив якісь жести, що підтверджує пояснення ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_10 . Між тим, останній не чув їх розмови, не бачив щоб у потерпілого щось забирали, а сам ОСОБА_6 за авто не біг, нічого не кричав. 
		Інший свідок ОСОБА_10 , якого сторона обвинувачення тривалий час не могла забезпечити для його допиту в суді, однак був допитаний судом за клопотанням вже сторони захисту, підтвердив пояснення ОСОБА_2 , з яких вбачається, що потерпілий поводив себе неадекватно, йому потрібні були гроші і ОСОБА_2 у нього придбав годинник, навушники. 
		Те, що свідок ОСОБА_10 , зі слів прокурора, під час досудового розслідування давав інші показання, то суд знову повторюється, що такі показання останнього є недопустимим доказом, в розумінні вимог ст. 86 КПК України. Більш того, суду, навіть, н відомо, які саме показання під час досудового розслідування давали потерпілий та свідок ОСОБА_10 .
		Щодо показань свідка ОСОБА_8 , яка є слідчою, то вона лише підтвердила той факт, що потерпілий давав показання під час досудового розслідування та проводили впізнання. Між тим, суд звертає увагу, що вказаний свідок зазначила, що не вбачала в потерпілого будь-яких ознак сп`яніння, в нього була адекватна поведінка, що спростовується показаннями інших свідків. 
		Що стосується письмових доказів: протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 червня 2023 року (а.с. 58-60, 62-66), то вони лише підтверджують той факт, що свідок ОСОБА_9 упізнав потерпілого та обвинуваченого як осіб, яких він бачив 10 червня 2023 року, а ОСОБА_2 ще й підвозив, то вказане і не оспорюється учасниками. 
		Щодо протоколу огляду місця події від 10 червня 2023 року (а.с. 52-54), де об`єктом огляду є ділянка місцевості, що за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 29, позаду якої знаходиться парк « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та висновку експерта № 3311/23 від 12 червня 2023 року (а.с. 77-81), де зазначено вартість наручного годинника Miller @ Scott - 165 грн., навушники Apple AirPods - 4409,30 грн., то вони ніяким чином не підтверджують та не спростовують доводи сторони обвинувачення про винуватість ОСОБА_2 . 
		Стосовно протоколу затримання ОСОБА_2 від 11 червня 2023 року з додатком до нього (а.с. 67-72), під час якого у останнього було виявлено, крім іншого, розкладний ножик-бритва, навушники Apple AirPods, наручні годинники, то останній такого і не заперечує, оскільки стверджує, що придбав його у потерпілого, який в судовому засіданні, також, зазначив, що таке могло бути. 
		Крім того, сторона обвинувачення в судових дебатах посилається як на доказ винуватості обвинуваченого на заяву потерпілого про вчинення кримінального правопорушення, однак такий документ останнім долучено не було і судом не досліджувалось. 
		Щодо протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 червня 2023 року (а.с. 55-20), відповідно до якого потерпілий за загальними рисами впізнав особу № 2 ( ОСОБА_2 ), яка заволоділа його речами, то на переконання суду, наявність лише цього доказу є недостатнім для того, щоб уважати доведеним поза розумним сумнівом, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив грабіж відносно потерпілого. Крім того в судовому засіданні потерпілий зазначив, що в наслідок вживання наркотичних засобів події могли відбуватися саме так, як вказує обвинувачений.
		На думку суду, сторона обвинувачення по суті припускає наявність грабежу, виходячи із показань потерпілого та свідка ОСОБА_10 під час досудового розслідування, які суду невідомі.
		Разом з тим суд приходить висновку, що зазначена версія сторони обвинувачення не є єдиною, водночас версія сторони захисту про те, що ОСОБА_2 придбав у потерпілого його речі, а не викрав, нічим не спростована.
		Отже, суд зазначає, що в частині доведеності наявності у діях обвинуваченого ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України існують сумніви, які судом, відповідно до положень ст. 62 КК України, тлумачаться на користь останнього. 
		Тому, проаналізувавши показання обвинуваченого, потерпілого, свідків та письмові докази, суд приходить до висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення, оскільки вони як самі по собі, так і в сукупності, прямо чи не прямо не підтверджують, що в діях ОСОБА_2 є ознаки кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується.
		Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється, зокрема, у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Таким чином, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а сам, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши, надані докази стороною обвинувачення та стороною захисту, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_2 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки сторона обвинувачення не довела, що в діянні останнього є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
		Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
		у х в а л и в:
		ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 186 КК України визнати невинуватим та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеністю в діянні останнього складу даного кримінального правопорушення.
		Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у виді застави - скасувати, а заставу повернути заставодавцю.
		Речові докази: ручний годинник виробництва Miller @ Scott, навушники Apple AirPods 2 в футлярі, брилок ніж-бритва - залишити у власності потерпілого ОСОБА_6 .
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...