Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/10928/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 05.08.2025. Зареєстровано: 05.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/344/1083/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62025140150000317

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/10928/25 
		       Провадження № 1-кп/344/1083/25 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		04 серпня 2025 року м.Івано-Франківськ 
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого ОСОБА_5 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, з середньою спеціальною освітою, солдата, стрільця 2 відділення охорони 3 взводу охорони 2 роти охорони 4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , українця, громадянина України, раніше не судимого, 
		 
		якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану. 
		Кримінальне правопорушення скоєно за наступних обставин. Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 72 від 11.03.2025 року обвинуваченого ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця 2 відділення охорони 3 взводу охорони 2 роти охорони 4 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 . та починаючи із 11.03.2025 зараховано до списків особового складу частини та зараховано на всі види забезпечення і останній вважається таким, що справи і посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.
		Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
		Згідно п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
		Згідно Указу Президента України №64/2022  Про введення воєнного стану в Україні, воєнний стан в Україні запроваджено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому продовжено по теперішній час. Таке рішення було ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
		Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_5 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України № 64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.
		Однак, 11.03.2025 року близько о 16 год. 10 хв., солдат ОСОБА_5 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, самовільно залишив місце служби (військову частину НОМЕР_1 ), і незаконно, без поважних причин, перебував поза розташуванням військової частини НОМЕР_1 до 27.05.2025 року, проводячи час на власний розсуд за місцем постійного проживання, у с. Павликівка Калуського району Івано-Франківської області. 27.05.2025 року солдат ОСОБА_5 прибув до П`ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, та виявив бажання і надалі проходити військову службу у Збройних Силах України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, послідовно та в повній мірі розказав суду згадані вище обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, зокрема зазначив, що він проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . В зв`язку з необхідністю отримати паспортні документи 11.03.2025 року він в супровіді офіцера військової частини направився до себе додому в АДРЕСА_1 , де за рекомендацією своєї мами залишився дома та не повернувся в розпорядження військової частини. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати. Обвинувачений також зазначив, що на даний час має намір повернутися до військової частини для продовження служби. 
		Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого.
		Відповідно до вимог ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст згаданих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ст.407 ч.5 КК України, оскільки він вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану. 
		Визначаючи обвинуваченому покарання, суд також виходить з вимог ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Відповідно до ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. 
		При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а саме, те, що він негативно ставиться до вчиненного,.
		До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд відносить повне визнання вини, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності.
		Обставин, що обтяжують обвинуваченому ОСОБА_5 покарання судом не встановлено. 
		За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч.5 ст.407 КК України, зокрема, у виді позбавлення волі, так як вказане покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
		 
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374, 375 КПК України, суд, - 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років. 
		Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5  рахувати з 28.05.2025 року, з моменту затримання. 
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5  тримання під вартою - залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_6

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...