Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/14071/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано судом: 05.08.2025. Зареєстровано: 05.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 06.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/638/1936/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62023170020002273

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 638/14071/25
		                                Провадження №1-кп/638/1936/25
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		05 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова в складі: 
		головуючого судді     ОСОБА_1 
		при секретарі         ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №62023170020002273 від 11.10.2023 з обвинувальним актом у відношенні :
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого у м. Рудки, Самбірського району, Львівської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, військовозобов`язаного, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який обіймає посаду командира відділення-командира машини відділення інженерних загороджень взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «молодший сержант», який зареєстрований та мешкає за адресою : АДРЕСА_1 , раніше судимого:
		- 10.06.1993 вироком Жовківського райсуду Львівської області за ст.ст. 81 ч. 3, 140 ч. 1, 42 КК України (в редакції Закону від 1960 року) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ухвалою Львівського обласного суду від 16.07.1993 вирок в частині призначеного основного покарання змінено, вважати засудженим до 1 року 6 місяців позбавлення волі, в іншій частині вирок залишено без змін;
		- 10.12.1996 вироком Личаківського райсуду Львівської області за ст.ст. 140 ч. 2, 117-140 ч. 2, 42 КК України (в редакції Закону від 1960 року) до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
		- 01.10.1998 вироком Жовківського райсуду Львівської області за ст.ст. 81 ч. 3, 89 ч. 1, 140 ч. 3, 145 ч. 1, 141 ч. 2, 42 КК України (в редакції Закону від 1960 року) до 8 років позбавлення волі, постановою Шевченківського райсуду м. Львова від 22.07.2002 вирок приведено у відповідність до приписів КК України в редакції Закону від 2001 року, вважати засудженим за ст.ст. 185 ч. 3. 186 ч. 2, 70 КК України до 7 років позбавлення волі;
		- 02.06.2009 вироком Овідіопольського райсуду Одеської області за ст. 185 ч.ч. 2, 3, 70 КК України до 4 років позбавлення волі;
		- 07.11.2013 вироком Жовківського райсуду Львівської області за ст.ст. 185 ч. 2, 15 ч. 2 - 185 ч. 3, 15 ч. 2 - 186 ч. 2, 190 ч. 2, 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
		- 20.04.2017 вироком Жовківського райсуду Львівської області за ст.ст. 186 ч. 2, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 407 ч. 5 КК України, 
		за участю прокурорів     ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		захисника ОСОБА_6 
		підсудного         ОСОБА_3     
		   
		            В С Т А Н О В И В :
		 
		   Підсудний ОСОБА_3 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №31 від 05.02.2023, зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 , поставлений на всі види забезпечення і проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді командира відділення-командира машини відділення інженерних загороджень взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «молодший сержант», з дислокацією у АДРЕСА_2 .
		   При цьому підсудний ОСОБА_3 , будучи обізнаним про дію Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово було продовжено, у тому числі Указом Президента України №451/2023 від 26.07.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05:30 години 18.08.2023 строком на 90 діб, Указом Президента України №734/2023 від 06.11.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05:30 години 16.11.2023 строком на 90 діб, Указом Президента України №49/2024 від 05.02.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05:30 години 14.02.2024 строком на 90 діб, Указом Президента України №271/2024 від 06.05.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05:30 години 14.05.2024 строком на 90 діб, Указом Президента України №469/2024 від 23.07.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05:30 години 12.08.2024 строком на 90 діб, а також Закону України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про Затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», діючи умисно, у період воєнного стану поширеного на території України, всупереч вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до яких військовослужбовець зобов`язаний : свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків, які повинен був неухильно дотримуватись, 23 серпня 2023 року вирішив стати на злочинний шлях та в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби в умовах воєнного стану та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів і начальників, документального оформлення відпустки чи відрядження, за відсутності законних підстав та поважних причин, самовільно залишив місце дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 , а саме відділення інженерних загороджень взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 ,яка дислокуєтьсяв АДРЕСА_2 .
		   Доводячи свій злочинний умисел до кінця підсудний ОСОБА_3 в період з 23 серпня 2023 року по 18 жовтня 2024 року, в умовах воєнного стану, незаконно, без відповідних дозволів командирів і начальників та інших поважних причин, перебував поза межами розташування особового складу військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, до 18.10.2024, коли ОСОБА_3 з власної ініціативи з`явився до відповідного підрозділу ВСП.
		За час відсутності на службі підсудний ОСОБА_3 обов`язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним самовільне залишення місця служби та про причини не повідомляв.
		   У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч. 5 КК України, визнав повністю та показав, що при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, він дійсно з 05.02.2023 зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 в якої проходив військову службу за мобілізацією на посаді командира відділення-командира машини відділення інженерних загороджень взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти, у військовому званні «молодший сержант», з дислокацією у н.п. Пригоже, Ізюмського району, Харківської області, був обізнаний щодо введення воєнного стану в Україні та положень Статуту ВС ЗСУ, Дисциплінарного статуту ЗСУ і відповідних Законів України. 23.08.2023 він самовільно, без дозволу вищестоящих командирів та будь-яких інших поважних причин, залишив місце служби. Щодо прийняття зазначеного рішення безпосереднього командира не повідомив, відповідного дозволу не отримав. Весь час проводив на власний розсуд, станом на 18.10.2024 мешкав за місцем своєї реєстрації та за цей час не здійснював дій направлених для повернення за місцем служби. Будь-яких поважних причин, які б обумовлювали його самовільне залишення місця служби не мав. 18.10.2024 він вирішив повернутися до місця служби, у зв`язку з чим добровільно прибув до установи ВСП, які його доставили до правоохоронного органу. Він розумів, що самовільно залишивши місце служби, тим самим ухиляючись від військової служби, вчиняє злочин. При прийнятті такого рішення, у нього був намір повернутися до військової частини. У вчинені вказаного злочину щиро кається, бажає повернутися до лав ЗСУ та боронити Державу Україна. 
		   Оскільки підсудний ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження у судовому засіданні не оспорювали вказані вище фактичні обставини справи, суд відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, які ніким не оспорюються. 
		   Аналізуючи вищевикладені докази суд вважає про те, що дії підсудного ОСОБА_3 за ст. 407 ч. 5 КК України кваліфіковані вірно, так як він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, своїми умисними діями вчинив самовільне залишення військової частини тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
		   При визначенні підсудному ОСОБА_3 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення-злочину, данні про особу підсудного, який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та учасником бойових дій, так як безпосередньо брав участь у виконанні бойових завдань по захисту Держави Україна,за час проходження військової служби характеризується посередньо, як особа яка не відповідає займаної посаді, має задовільний стан здоров`я, раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення тяжких корисливих злочинів, при цьому наявні судимості не зняті та не погашені у встановленому приписами КК України порядку. 
		   У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання підсудного ОСОБА_3 судом визнаються щире каяття.
		Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3 судом не встановлено.
		Крім того,судом такожвраховується таобставина,що врезультаті протиправнихдій підсудного ОСОБА_3 наслідків, які могли бути віднесені до категорії тяжких не настали. 
		Таким чином, враховуючи приписи ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, приймаючи до уваги дані, які характеризують особу підсудного ОСОБА_3 , наявність не знятих у не погашених у встановленому законом порядку судимостей, у тому числі за вчинення тяжких корисливих злочинів, наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, відношення до скоєного злочину, щире каяття, обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення-злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_3 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, з призначенням йому міри покарання, у межах санкцій ст. 407 ч. 5 КК України, а саме у виді позбавлення волі на відповідний строк.
		Суд вважає, що таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		   З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підсудний ОСОБА_3 , на підставі ухвали слідчого судді Салтівського райсуду м. Харкові від 27.06.2025, тримається під вартою по вказаному кримінальному провадженню з 26.06.2025 та утримується в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне рахувати строк відбуття покарання підсудному ОСОБА_3 з вказаного числа.
		   Запобіжний захід підсудному ОСОБА_3 , до набранням вироком законної сили, суд вважає необхідним залишити без змін - тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
		   Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, - 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		    ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч. 5 КК України та призначити йому покарання, на підставі цього закону у виді 5 років позбавлення волі, з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
		   Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 26 червня 2025 року.
		   До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний щодо засудженого ОСОБА_3 залишити без змін - тримання під вартою в Держаній установі «Харківський слідчий ізолятор».
		   Відповідно до приписів ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок відповідно до приписів ст.ст. 393, 395 КПК України, з особливостями визначеними приписами ч. 2 ст. 394 КПК України, може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Шевченківський райсуд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення, а засудженим ОСОБА_3 в той же строк, з моменту вручення йому копій вироку.
		   Згідно до приписів ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Шевченківському райсуді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
		 
		   Вирок постановлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...