Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/15605/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано судом: 05.08.2025. Зареєстровано: 06.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2025.
Дата набрання законної сили: 28.07.2025
Номер судового провадження: 11-кп/4806/735/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024071030001659

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/15605/24
		 
		У Х В А Л А 
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		 
		28.07.2025         м. Ужгород
		Закарпатський апеляційний суд у складі: 
		 
		Головуючого - судді  ОСОБА_1 
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		   за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
		   учасників судового розгляду: ОСОБА_5 , прокурора  ОСОБА_6 ,
		 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/735/25 за апеляційною скаргою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської областівід 22листопада 2024року відносно  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків Харківської області, громадянина України, офіційно не одруженого, на утриманні п`ять неповнолітніх дітей /зі слів/, українця за національністю, без освіти, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 Кримінального кодексу України,
		В С Т А Н О В И В:
		   Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської областівід 22листопада 2024року  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки.
		Згідно із ст.75 КК України звільнено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
		На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покладено на ОСОБА_5 наступні обов`язки:
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Покладено нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, на орган з питань пробації за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 .
		На підставі ч.5 ст.72ККУкраїни в строк відбуття покарання зараховано строк тримання ОСОБА_5 під вартою під час кримінального провадження в державній установі «Закарпатська установа виконання покарання №9» із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі, у періоді з 19.08.2024 року і до 19.09.2024 року.
		Запобіжний захід у виді застави у розмірі 60560 гривень 00 копійок у відношенні  ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили, разом із зобов`язанням з`являтись за першим викликом до суду - залишено без змін до набуття вироком законної сили.
		Після набуття вироком законної сили заставу в розмірі 60560 гривень 00 копійок, яка внесена 19.09.2024 року за ОСОБА_5 , повернуто  ОСОБА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
		Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушенням - залишено без розгляду.
		Арешт, накладний ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області /справа №308/13780/24, провадження 1-кс/308/5118/24/ від 03.09.2024, -скасовано.
		Речові докази по справі: 
		- «DVD-диск», - залишено зберігатися при матеріалах кримінального провадження;
		-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та транспортний засіб марки «AUDI», моделі «А4», державний номерний знак НОМЕР_3 , повернутовласнику, його представнику за довіреністю або володільцю.
		   Згідно з вироком,  ОСОБА_5  обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
		ОСОБА_5 19 серпня 2024 року близько 07 години 30 хвилин в стані наркотичного сп`яніння перебував у салоні за кермом транспортного засобу марки «Audi», моделі «А4», державний номерний знак НОМЕР_3 , у дворі спільного користування будинку АДРЕСА_3 . Там же він був помічений спільним нарядом, що складався з капітана поліції ОСОБА_9 , старшого інспектора сектору адміністративної практики Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, сержанта 3-ї категорії відділення офіцерів запасу і кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 та гранатометника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 , які рухались на службовому військовому транспорті марки «Volkswagen», моделі «Т5», державний номерний знак НОМЕР_4 . 
		Здійснюючи заходи щодо забезпечення публічної безпеки та порядку, недопущення вчинення протиправних проявів, дестабілізації оперативної обстановки, упередження скоєння правопорушень на території м. Ужгород, встановлення (розшуку) осіб, які ухиляються від виконання військового обов`язку та без поважних причин не прибули до військкомату, чим порушили вимоги ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», керуючись ст. 32 ЗУ «Про національну поліцію», поліцейська у спеціальному званні капітан поліції ОСОБА_9 мала на меті підійти до водійських дверцят транспортного засобу «Audi» моделі «А4», державний номерний знак НОМЕР_3 , за кермом якого перебував ОСОБА_5 , з метою перевірки документів особи. 
		В цей час, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно усвідомлюючи, що перед його автомобілем знаходиться працівник поліції, який перебуває при виконанні службових обов`язків, знаходиться у статутній формі із всіма розпізнавальними знаками, виражаючи небажання виконувати законні вимоги працівника поліції в особі капітана поліції ОСОБА_9 , які остання не встигла озвучити, різко розпочав рух автомобіля, тим самим здійснивши наїзд на працівника поліції, в результаті якого остання опинилась на капоті його транспортного засобу, утримуючись руками за двірник авто. В такому положенні працівник поліції в результаті умисних протиправних дій ОСОБА_12 проїхав близько 20-ти метрів, після чого різким поворотом автомобіля в правий бік ОСОБА_5 скинув капітана поліції ОСОБА_9 на асфальтоване покриття та зник з місця злочину у невідомому напрямку. 
		В результаті насильства працівник правоохоронних органів МВС України ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді «Забій, гемартроз лівого колінного суглоба, частковий розрив передньої хрестоподібної зв`язки, пошкодження латерального меніска ІІ ст за Stoller, ексудативний синовії лівого колінного суглоба» тягнуть за собою розлад здоров`я тривалістю більше 21-го дня і за цією ознакою, згідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затвердженнях Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. 
		Окрім цього, працівник правоохоронних органів МВС України ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді «Обширних інфікованих саден по передній поверхні лівого колінного суглоба. Обширного інфікованого садна лівого ліктьового суглоба. Обширного інфікованого садно по тильній поверхні правого променево - зап?ястного суглоба», які згідно висновку судово-медичного експерта №319 від 10.09.2024 року потягли за собою розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше як 21 день, і за цією ознакою згідно п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. 
		Тілесні ушкодження у вигляді «площин здирання на шкірних покривах зовнішньої поверхні правого ліктьового суглобу з переходом на зовнішньо-тильну поверхню правого передпліччя та тильну поверхню правої кисті та тильної поверхні лівої кисті; садна на шкірних покривах передньої черевної стінки посередині під пупком» мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цією ознакою згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень «затвердженнях Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасний розлад здоров`я.
		Отже, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.345 Кримінального кодексу України, а саме: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		На вказаний вирок прокурор подав апеляційну скаргу, в якій не заперечуючи правильності кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.345 КК України, доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, вважає, що оскаржуваний вирок суду є незаконним та підлягає скасуванню у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
		Просить суд вирок суду скасувати, та постановити в цій частині новий вирок, яким за ч.2 ст.345 КК України ОСОБА_5 призначити покаранняу виді4років позбавленняволі.В рештівирок судупершої інстанціїзалишити беззмін. 
		   Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу, обвинуваченого  ОСОБА_5 , дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
		За статтею370 КПКсудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		   При цьому ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		   Положенням ч. 3 ст. 349 КПК визначено, що суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		   За приписами ч. 2 ст. 349 КПК обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
		   Однак, згідно ч. 4 ст. 349 КПК допит обвинуваченого здійснюється обов`язково.
		   Суд першої інстанції під час розгляду кримінального провадження та ухвалення вироку стосовноОСОБА_5  у повній мірі не дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
		   Так, прослуховуванням звукозапису судового засідання, у суді першої інстанції, встановлено, що суд, з`ясувавши позицію учасників судового провадження, та роз`яснивши обвинуваченому, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники провадження не заперечували проти такого порядку судового розгляду кримінального провадження.
		   Оскільки, суд прийняв рішення обмежитись лише допитом обвинуваченого, тому у зв`язку з цим особливе значення має якість цього допиту, підтвердження фактичних обставин обвинуваченим, відсутність будь-яких сумнівів, що він визнає всі фактичні обставини, які мають значення для висновку про винуватість особи та правильність кваліфікації його дій. При цьому, будь-яких спрощень, поверховості в допиті, не вияснення істотних фактичних обставинне допускається.
		   Проте, відповідно до аудіозапису судового засідання,ОСОБА_5 ,який погодився на дослідження доказів в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, допитаний був в край поверхово, зокрема, під час надання вільних показань, не висловлював свого ставлення до обвинувачення. Також, як суд так і прокурор не задававОСОБА_5 питань, які б розкривали суть кримінального правопорушення.
		   Обов`язковими передумовами можливості здійснення розгляду провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК є: повне визнання вини обвинуваченим, не заперечення фактичних обставин кримінального провадження, кваліфікації дій, правильне розуміння та усвідомлення змісту обставин злочину, в якому обвинувачується особа, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин.
		   Якщо ж принаймні одна з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, заперечується стороною, спрощену процедуру судового розгляду застосовано бути не може.
		   Крім того, згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22 березня 2018 року в справі № 521/11693/16-к (провадження 51-380км17), відповідно до ч 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Однак дана норма не звільняє суд від обов`язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні та визначені ст. 91 КПК. Тобто законодавець зобов`язує суд встановити усі обставини, що мають значення для кримінального провадження, а ст. 349 КПК лише визначає обсяг та порядок дослідження доказів на підтвердження цих обставин.
		Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється у судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.
		Колегія суддів вважає, що при розгляді кримінального провадження щодо обвинуваченого  ОСОБА_5  судом першої інстанції не дотримані передбачені ст. 7 КПК України загальні засади кримінального провадження, допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а відтак і неповнота та поверховість при дослідженні фактичних обставин кримінального провадження, у зв`язку із чим такий не може бути визнано законним та обґрунтованим.
		Так, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що судовий розгляд проведено без участі потерпілої ОСОБА_9 .
		Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а відповідно до п. 5 ч. 2 цієї статті судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
		Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщовстановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу.
		Тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке віднесено до істотних порушень вимог КПК України, і яке колегія суддів Закарпатського апеляційного суду не може виправити, використовуючи свої повноваження, що у свою чергу, відповідно до ст. ст. 412, 415 КПК України, є підставою для скасування вироку із призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції в іншому складі.
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
		   Інші доводи апеляційної скарги, у зв`язку з дослідженням доказів місцевим судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, не можуть бути предметом перевірки в суді апеляційної інстанції.
		   Під час нового розгляду кримінального провадження суду першої інстанції необхідно повно й всебічно, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону проаналізувати докази, надані сторонами, дати їм належну оцінку, й відповідно до вимог статей 94, 349, 370 КПК ухвалити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
		Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд 
		 
		                   ПОСТАНОВИВ:
		   Апеляційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7  задовольнити частково.
		       Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 листопада 2024 року відносно  ОСОБА_5  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, - скасувати, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі.
		Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає. 
		    
		       Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...