У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада
2007 року
|
|
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у
складі:
головуючого
|
Яреми А.Г.,
|
суддів:
|
Левченка Є.Ф.,
|
Романюка Я.М.,
|
|
|
Охрімчук Л.І.,
|
Сеніна Ю.Л.,
|
|
|
|
|
|
розглянувши в судовому засіданні
справу за позовом ОСОБА_1до відкритого акціонерного товариства “Полтавський
турбомеханічний завод” про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного
заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за
касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення апеляційного суду Полтавської області від
14 лютого 2007 року,
в с т а н о в и л а :
В серпні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відкритого
акціонерного товариства “Полтавський турбомеханічний завод” про поновлення на
роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та
відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 28 серпня 2006 року його
звільнено з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України за відсутність на роботі більше
трьох годин протягом дня 11 травня 2006 року, коли на заводі відбувався страйк.
Свою участь у страйку позивач заперечує. Але навіть якщо б він брав участь у
страйку, є рішення суду, яким встановлено, що страйк відбувався на території
заводу. У зв'язку з цим, позивач вважає, що у відповідача не було підстав для
його звільнення за прогул. Крім того, позивач вважає, що дисциплінарне
стягнення у вигляді звільнення з роботи на нього накладено з порушенням
встановленого законом місячного строку для притягнення його до дисциплінарної
відповідальності. Тому просив суд поновити його на роботі, стягнути з відповідача на його
користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати
завдану йому неправомірним звільненням моральну шкоду в сумі 10000 гривень.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2006 року позов задоволено
частково. Позивача поновлено на роботі токарем шостого розряду в цеху турбінних
запасних частин відкритого акціонерного
товариства “Полтавський турбомеханічний завод”. Стягнуто з відповідача на користь позивача середній
заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 4022,40 гривень та 1500 гривень на
відшкодування моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 14 лютого 2007 року рішення Київського районного
суду м. Полтави від 30 листопада
2006 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено
за безпідставністю.
В касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду апеляційної
інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та залишити
в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України,
дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія
суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 травня 2006
року у період з 7 годин 30 хвилин до 14 годин 00 хвилин трудовим колективом
відповідача проведено страйк. Рішенням Київського районного суду м.
Полтави від 26
травня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської
області від 1 серпня 2006 року, страйк визнано незаконним. Також судом
встановлено, що позивач брав учать у страйку, який проведено на території
заводу.
Наказом в.о. голови правління відкритого акціонерного
товариства “Полтавський турбомеханічний завод” від 18 червня 2006 року № 374
токар цеху турбінних запасних частин ОСОБА_1. звільнений 28 серпня 2006 року за прогул без поважних
причин, вчинений 11 травня 2006 року, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП
України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у
задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий суд
безпідставно вдався до аналізу понять “робота” та “робоче місце”, а також що
відсутність на роботі позивача без поважних причин встановлена судовими
рішеннями, що набрали чинності та безпосереднє перебування позивача на
території заводу під час проведення незаконного страйку та участь у ньому не
може розцінюватись, як перебування позивача на роботі, яка обумовлена трудовим
договором у відповідності до ст. 21 КЗпП України при прийнятті останнього на
роботу.
Проте, такий висновок апеляційного суду є помилковим.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України власник або уповноважений ним орган може розірвати трудовий договір, укладений на
невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку
його чинності у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше
трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд послався, зокрема, на ст. 21 КЗпП України, не врахувавши при
цьому, що поняття “робоче місце”, яке відповідно до п. 3 ст. 29 зазначеного
Кодексу власник або уповноважений ним орган зобов'язаний до початку роботи за
укладеним трудовим договором визначити працівникові, не є тотожним поняттю
“робота”, що вжито у п. 4 ч. 1 ст. 40
КЗпП України для визначення поняття прогулу. Таким чином, оскільки закон не
визначає прогулом відсутність працівника більше трьох годин підряд на робочому
місці, є вірним висновок суду першої інстанції, що, оскільки позивач брав
участь у незаконному страйку, який проходив на території заводу, він був на
роботі, але був відсутній на робочому місці, не виконував своїх трудових
обов'язків. У зв'язку
з цим, у такому випадку до працівника не можна застосовувати норми
законодавства про працю в частині звільнення за вчинення працівником прогулу.
Враховуючи, що апеляційний суд
скасував рішення суду першої
інстанції, ухвалене згідно із законом, рішення апеляційного суду Полтавської області від 14 лютого 2007
року підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення Київського районного суду м. Полтави від 30
листопада 2006 року.
Керуючись ст.ст. 336 ч.1 п.3, 339 п.2, 344 ч.1 п.4 ЦПК України, колегія
суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
у х в а л и л а :
касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити.
Рішення апеляційного суду Полтавської області від 14
лютого 2007 року
скасувати і залишити в силі рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 листопада 2006 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
А.Г.Ярема
Судді:
Є.Ф.Левченко
Л.І.Охрімчук
Я.М.Романюк
Ю.Л.Сенін