Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/921/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 06.08.2025. Зареєстровано: 06.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 07.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/953/328/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022221080000564

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 953/921/23 
		н/п 1-кп/953/328/25 
		ВИРОК 
		              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  
		       
		"06" серпня 2025 р. м.Харків
		Київський районний суд м. Харкова у складі:    
		головуючої судді - ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 , 
		захисника  адвоката ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Київського районного суду м.Харкова кримінальне провадження №12022221080000564 від 07.10.2022 за обвинуваченням  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Балаклія, Харківської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, який має на утриманні малолітню дитину, тимчасово непрацюючого, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі  ООН). До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до ч.4 ст.2 Статуту ООН усі Члени зазначеної організації утримуються у своїх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 №36/103 про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; від 24.10.1970 №2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; від 16.12.1970 №2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та № 3314 (ХХІХ) від 14.12.1974, що містить визначення агресії, встановлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію або втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплені обов`язки держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення або підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербування найманців або посилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у ст.1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) серед іншого визначено, що ознаками агресії є: застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави; застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії: вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, хоч би який тимчасовий характер вона не мала, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини; бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; напад збройними силами держави на сухопутні, морські чи повітряні сили чи морські та повітряні флоти іншої держави; застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з державою, що приймає, порушуючи умови, передбачені в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди; дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала у розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави; засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, і регулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що мають настільки серйозний характер, що це рівносильно наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		Жодні міркування будь-якого характеру чи то політичного, економічного, військового, чи іншого характеру не можуть бути виправданням агресії.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили або загрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання суперечок та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва від 01.08.1975, який був підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.
		Статтями 1 і 2 III Конвенції про відкриття військових дій від 18.10.1907, що вступила в дію 26.01.1910 і 07.03.1955 визнана СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження у формі або мотивованого оголошення війни або ультиматуму з умовним оголошенням війни. Про існування стану війни має бути негайно повідомлено нейтральним державам, і він матиме для них дійсну силу лише після отримання повідомлення.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі  Декларація) зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту та неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. 
		Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки було схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. Відповідно до зазначеного документа територія України є неподільною та недоторканною. Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
		Відповідно до п.1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року Російська Федерація, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні свої зобов`язання згідно з принципами Заключного акта співробітництва в Європі від 01.08.1975 поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою або її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що жодна їхня зброя ніколи не використовуватиметься проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Відповідно до п.3,8 Меморандуму про підтримання миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, укладеного між державами СНД, серед яких є Україна та Російська Федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів одна одної та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їх непорушність, а також вирішувати всі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати із ними політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, військової та іншої допомоги.
		31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН та зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі, Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співпрацю та партнерство між Україною та Російською Федерацією, ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року 13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 02 березня 1999 року №42 - ФЗ. Відповідно до ст.2  3 зазначеного Договору Російська Федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів і зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права.
		Відповідно до опису та карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року, ратифікований Російською Федерацією 22.04.2004, територія Автономної Республіки Крим, м.Севастополя, Донецької та Луганський областей належить до території України.
		Відповідно до ст.1-3, 6 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Згідно із ст.17,19,65,68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Відповідно до ст.132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі  АР Крим) є невід`ємною складовою України та в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її ведення.
		Незважаючи на викладене, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення зазначених вище міжнародних нормативно-правових актів, 22 лютого 2022 року президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, спрямований на насильницьку зміну меж території та кордонів України, порушення порядку, встановленого Конституцією України, направив до ради федерації звернення про використання Збройних Сил Російської Федерації за межами Російської Федерації, яке було задоволене.
		24 лютого 2022 року о 05 годині президент Російської Федерації ОСОБА_6 оголосив рішення про початок військової операції в Україні. Того ж дня, близько 05 години 10 хвилин, Збройними Силами Російської Федерації, що діяли за наказом керівництва Російської Федерації та Збройних Сил Російської Федерації, здійснено запуск крилатих та балістичних ракет по аеродромах, військових штабах, складах, підрозділах Збройних Сил України та інших військових формувань. Після цього війська Російської Федерації сухопутним шляхом проникли на територію суверенної держави Україна.
		У зв`язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
		Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. Законом України від 15.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. Законом України від 21.04.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ. Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено зазначений Указ.
		На часткову зміну ст.1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		У результаті веденням агресивної війни з боку Російської Федерації проти України, точний час не встановлено, але не раніше 01березня 2022 року та не пізніше 20 березня 2022 року збройними формуваннями Російської Федерації окуповано м.Балаклія, Ізюмського району, Харківської області із встановленням контролю над життєдіяльністю вказаного населеного пункту.
		ОСОБА_5 , будучи громадянином України, тимчасово не працюючим, у період часу із середини червня 2022 року по кінець серпня 2022 року, точний час та дату не встановлено, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04-00 годині 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, перебуваючи у м.Балаклія, Ізюмського району, Харківської області, маючи умисел на допомогу державі-агресору та її незаконним правоохоронним органам, створеним на тимчасово окупованій території, з метою завдання шкоди Україні та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з окупаційними військами Російської Федерації.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період часу із середини червня 2022 року по кінець серпня 2022 року, час та дату не встановлено, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, тимчасово не працюючим, знаходячись на території м.Балаклія, Ізюмського району, Харківської області, зі своїх особистих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи надати допомогу державі-агресору та її збройним формуванням з метою завдання шкоди Україні, достовірно знаючи, що за адресою: м.Балаклія, Ізюмського району, Харківської області, пл.Ростовцева,1, знаходиться Балаклійський відділ поліції Ізюмського району, керівником якого з червня 2022 року незаконно став місцевий мешканець ОСОБА_7 , а співробітники управління виїхали з населеного пункту та не контролюють обстановку щодо життєдіяльності вказаного населеного пункту, погодився на пропозицію військових Російської Федерації та вирішив добровільно зайняти посаду поліцейського у новоствореному правоохоронному органі під керівництвом ОСОБА_7 , а саме патрульного.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, у період часу з середини червня 2022 року по кінець серпня 2022 року, час та дата не встановлені, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на допомогу державі-агресору та її незаконним правоохоронним органам з метою завдання шкоди Україні, почав виконувати обов`язки з охорони адміністративних будівель та охорони громадського порядку розташованих на території м.Балаклія, Ізюмського району, Харківська область. Вказані обов`язки здійснював протягом п`ятиденного робочого тижня.
		Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.7 ст.111-1 КК України як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 в обсязі висунутого обвинувачення за ч.7 ст.111-1 КК України винним себе не визнав. Пояснив, що станом на початок повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, він разом з цивільною дружиною проживав у м.Харкові. 24.02.2022 разом із цивільною дружиною вирішили виїхати з м.Харкова до батьків, які проживали за адресою: Харківська область, м.Балаклія, вул.Перемоги, 287. 02.03.2022 в м.Балаклія зайшли Збройні сили Російської Федерації. Після цього, протягом трьох місяців ані він, ані його рідні практично не виходили на вулицю. В травні 2022 року його бабуся попрохала з`їздити за ліками в аптеку, яка знаходилася в центрі міста біля адміністрації. В аптеці він познайомився із завідувачкою аптеки, яка запропонувала йому роботу, а саме бути охоронцем аптеки. Наступного дня він приступив до роботи, працював вночі, а саме з 17 години до 7 години ранку наступного дня, потім три доби був вдома. Під час зміни був сам. До його обов`язків входило перебувати у приміщенні аптеки та охороняти медикаменти. Будь-яких інших доручень від завідувачки аптеки чи представників окупаційної влади він не отримував. Заробітну плату він отримував у виді гуманітарної допомоги, яка складалася із продуктів харчування (рис, гречка, тушене м`ясо), грошові кошти не отримував. Де саме завідувачка аптеки брала гуманітарну допомогу, йому не відомо. 
		Пояснив, що працював охоронцем в аптеці із середини травня 2022 року і до кінця серпня 2022 року - деокупації м.Балаклія. Виконував обов`язки охоронця аптеки у цивільній формі, зброї у нього не було. Зазначив, що він не співпрацював з окупаційною владою Російської Федерації. У приміщенні адміністрації окупаційної влади він ніколи не був та не фотографувався. Йому було відомо, що на території м.Балаклія окупаційною владою Російської Федерації створено «народну міліцію», разом з цим, де був розташований відділ «міліції», йому не відомо. Ані місцеві жителі м.Балаклія, ані представники окупаційної влади Російської Федерації не пропонували йому працювати у «народній міліції». Також він не був присутнім на місцевому базарі у м.Балаклія під час збору «містових» коштів, охорону базару та патрулювання вулиць міста він не здійснював. 
		Стосовно того, що у журналі із назвою «регистрация инструктажа личного состава Балаклейского отдела полиции Изюмского района» є його підписи  не може нічого пояснити, оскільки він розписувався в аптеці лише за отриману гуманітарну допомогу (продукти). Заперечував щодо належності йому підписів на документах, які безпосередньо досліджені судом.
		ОСОБА_5 пояснив, що 20 вересня 2022 року, після деокупації м.Балаклія, їхав в м.Балаклія на велосипеді та його було затримано особами у формі поліції. Надалі був доставлений до приміщення школи в смт.Красний Донець, Балаклійського району, Харківської області, а наступного дня був поміщений до виправної колонії №117, де незаконно утримувався протягом місяця. Працівники поліції та співробітники інших правоохоронних органів незаконно утримували та застосували до нього заходи фізичного та психічного примусу в період з 20.09.2022 по 21.10.2022 - до обрання йому слідчим суддею запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні.
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, не зважаючи на невизнання ним своєї винуватості, повністю доводиться сукупністю досліджених у ході судового розгляду таких доказів.
		Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.10.2022 та довідки до нього, відповідно до яких свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , впізнав ОСОБА_5 , який працював у народній міліції м.Балаклія та якого він фотографував на документи на прохання ОСОБА_9 .
		Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.10.2022 та довідки до нього, відповідно до яких свідок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , впізнав ОСОБА_5 , який 13.07.2022 в м. Балаклія підійшов до свідка, представився співробітником народної міліції м.Балаклія та розяснював йому наслідки вживання спиртних напоїв у громадських місцях.
		Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.10.2022 та довідки до нього, відповідно до яких свідок ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , впізнав ОСОБА_5 , який на початку липня 2022 року представився свідку співробітником народної міліції м.Балаклія.
		Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.10.2022 та довідки до нього, відповідно до яких свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , впізнав ОСОБА_5 , який біля адміністрації розповідав, що працює в "народній міліції" та пропонував свідку працевлаштуватися до «народної міліції».
		Даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.10.2022 та довідки до нього, відповідно до яких свідок ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , впізнала ОСОБА_5 , який представився співробітником «народної дружини» та здійснював її супровід і охорону на базарі в м.Балаклія.
		Даними протоколу огляду місця події від 19.10.2022 та фототаблицями до нього, відповідно до яких 19.10.2022 в період часу з 16-00 год. до 16-30 год. ст.слідчим в ОВС СУ ГУНП в Харківській області ОСОБА_14 в присутності понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , за участі в.о.голови Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_17 , проведено огляд залу судових засідань Балаклійського районного суду Харківської області, розташованого на першому поверсі за адресою: м.Балаклія, вул.Соборна,87. В ході огляду виявлено та вилучено із другого ящику дерев`яного столу наступні документи: журнал реєстрації інструктажу особового складу Балаклійського відділу поліції Ізюмського району від 12.06.2022; аркуші паперу з чорновими записами із зазначенням ФІО та номерів телефонів на 3 аркушах; табель обліку робочого часу Балаклійського відділу поліції Ізюмського району за липень 2022 на 1 арк.; табель обліку робочого часу Балаклійського відділу поліції Ізюмського району за червень 2022 на 1 арк.; табель виходу на роботу червень 2022 на 1 арк.
		Даними протоколу огляду предметів від 19.10.2022, відповідно до якого предметом огляду є документи, вилучені під час проведення огляду від 19 жовтня2022року за адресою: Харківська область, Ізюмський район, м.Балаклія, вул.Соборна,87, а саме: журнал з назвою «реестрация инструктажа личного состава Балаклейского отдела полиции Изюмского района», у зазначеному журналі містяться відомості із зазначенням ПІБ датою та підписом працівників: 16.06.2022 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , 21.06.2022 ОСОБА_18 , ОСОБА_22 , ОСОБА_19 ОСОБА_22 , 22.06.2022 ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , 23.06.2022 ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ; табель обліку робочого часу Балаклійського відділу поліції за червень2022із зазначенням ПІП дати та кількості робочих годин на 1 арк; табель виходу на роботу червень2022із зазначенням ПІП та дати виходу на 1 арк; табель обліку робочого часу Балаклійського відділу поліції Ізюмського району за червень2022із зазначенням ПІП посади дати виходу на роботу та кількості робочих годин на 1 арк; аркуші паперу формату А4 із рукописним текстом чорнилами синього кольору із зазначенням ПІП адрес мешкання та номерів телефонів осіб на 3 арк.
		Зазначені у протоколі огляду предметів від 19.10.2022 документи у даному кримінальному провадженні визнані речовими доказами та безпосередньо досліджені судом. 
		Даними табелю обліку робочого часу співробітників охорони при Балаклійському відділі поліції Ізюмського району за липень місяць 2022 року, складено російською мовою, відповідно до яких, зокрема, ОСОБА_5  охоронець, має оклад -23000 рублів, відпрацював 22 дні та 176 годин.
		Даними табелю обліку робочого часу співробітників охорони при Балаклійському відділі поліції Ізюмського району за серпень місяць 2022 року, складено російською мовою, відповідно до яких, зокрема, ОСОБА_5  охоронець, має оклад -23000 рублів, відпрацював 5 днів та 40 годин.
		Даними зошиту щоденного планування інспектора СРПП №3 Балаклійського ВПГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_28 інв.№983, відповідно до яких начальник медичною служби ОСОБА_29 17.06.2022, 20.06.2022, 23.06.2022, 29.06.2022, 02.07.2022,05.07.2022,08.07.2022,1 1.07.2022, 14.07.2022, 20.07.2022, 26.07.2022, 30.07.2022, 02.08.2022,05.08.2022, 08.08.2022, 12.08.2022, 14.08.2022, 15.08.2022, 18.08.2022, 20.08.2022, 21.08.2022, 22.08.2022, 24.08.2022, 26.08.2022, 27.08.2022, 29.08.2022, 30.08.2022, 01.09.2022, 02.09.222 здала під охорону об`єкт, який прийняв ОСОБА_26 , про що міститься підпис зазначених осіб. 
		Даними протоколу отримання зразків для експерта від 09.12.2022 та додатки до нього, відповідно до яких ОСОБА_5 надав 5 аркушів паперу формату А4 на яких він власноруч написав численні рази своє прізвище ім`я та по батьків, а також власний підпис.
		Даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів та додатком до нього від 21.12.2022, відповідно до яких на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова у справі №953/5861/22 від 19.12.2022 вилучено із кримінального провадження №1202222000000592 від 07.10.2022 учнівський зошит на 12 аркушах з написом на першій сторінці « ОСОБА_28 , інв..№983, прошитий, пронумерований» із записами на інших аркушах.
		Висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 23.01.2023 №СЕ-19/121-22/17573-ПЧ, складеного за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, згідно якого короткі рукописні записи « ОСОБА_26 » у графі «Кто принял под охрану объект» на лицьовому і зворотному боці сторінок №2, №3, №4 та на лицьовому боці сторінки №5 у зошиті щоденного планування інспектора СРПП №3 Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_28 інв.№983 та у рядку «№ 12» у журналі з назвою «Журнал реестрации инструктажа личного состава Балаклейского отдела полиции Изюмского района», виконані ОСОБА_5 . Підписи від імені ОСОБА_5 у графі «Кто принял под охрану объект» на лицьовому і зворотному боці сторінок №2, №3, №4 та на лицьовому боці сторінки №5 у зошиті щоденного планування інспектора СРПП №3 Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_28 інв.№983 та у рядку «№12» у журналі з назвою «Журнал реестрации инструктажа личного состава Балаклейского отдела полиции Изюмского района», виконані ймовірно ОСОБА_5 .
		Із дослідницької частини висновку вбачається, що експертом під час дослідження графи «Кто принял под охрану объект» на лицьовому і зворотному боці сторінок №2, №3, №4 та на лицьовому боці сторінки №5 у зошиті щоденного планування інспектора СРПП №3 Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_28 інв.№983 та у рядку «№12» у журналі з назвою «Журнал реестрации инструктажа личного состава Балаклейского отдела полиции Изюмского района» встановлені суттєві збіжні ознаки почерку, але у звязку з їхньою нечисленністю їх сукупність достатня лише для ймовірного висновку про те, що досліджувані підписи виконані, ймовірно ОСОБА_5 . Що ж стосується встановлених розбіжних ознак, то вони в даному випадку не суттєві і пояснюються, скоріше за все, варіаційністю підпису ОСОБА_5 , яка не проявилася у наданих зразках його почерку.
		У судовому засіданні, відповідно до ст.356 КПК України, допитано старшого судового експерта сектору почеркознавчих досліджень, технічного дослідження документів та обліку відділу кримінальних видів дослідження Харківського НДЕКЦ МВС ОСОБА_30 , якою за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи 23.01.2023 складено висновок №СЕ-19/121-22/17573-ПЧ. Експерт зазначила, що вона не виключає, що підписи від імені ОСОБА_5 у графі «Кто принял под охрану объект» на лицьовому і зворотному боці сторінок №2, №3, №4 та на лицьовому боці сторінки №5 у зошиті щоденного планування інспектора СРПП №3 Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_28 інв. №983 та у рядку «№12» у журналі з назвою «Журнал реестрации инструктажа личного состава Балаклейского отдела полиции Изюмского района» виконані ймовірно ОСОБА_5 . Ймовірність зазначеного висновку обумовлений встановленням розбіжних ознак підпису у наданих їй на дослідження зразках почерку ОСОБА_5 . Роз`яснила, що на розбіжність ознак почерку могли вплинути такі чинники: особа могла писати на грубій поверхні, що вплинуло на почерк та підпис; особа могла хворіти в цей період часу; почерк та підпис особи міг змінюватися.
		Судом також було досліджено тебель обліку робочого часу співробітників Балаклійського відділу поліції Ізюмського району за липень 2022 року, який не містить жодних фактичних даних, що мають значення для вирішення справи.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він мешкає в м.Балаклія, територія якого була окупована Російською Федерацією в період з 02.03.2022 до 06-07.09.2022. За час окупації він весь час був у місті, нікуди не виїжджав. Окупаційною владою створено тимчасову адміністрацію та "народну міліцію". Пояснив, що він працює фотографом. Приблизно 20.06.2022 його запросили у штаб "народної міліції" за адресою:м.Балаклія, вул.Ростовцева,1, для того,щоб сфотографувати працівників «народної міліції» на службові посвідчення. За вказаною адресою він сфотографував приблизно 30 чоловіків, які були одягнуті у цивільний одяг. Чи був серед вказаних осіб ОСОБА_5 , не пам`ятає. Надалі фотографії віддав жінкам, які працювали у відділу кадрів чи секретарями штабу «народної міліції» окупаційної влади Російської Федерації. Пояснив, що співробітники «народної міліції» окупаційної влади були одягнуті у цивільний одяг, будь-яких пізнавальних знаків одяг не містив. Посвідчення співробітників «народної міліції» окупаційної влади він не бачив.
		Підтвердив, що після деокупації м.Балаклія його допитував слідчий та він за фотознімками у присутності понятих впізнав осіб, яких він фотографував у приміщенні штабу «народної міліції» за адресою:м.Балаклія, вул.Ростовцева,1. За результатами проведення вказаної слідчої дії він ознайомився із змістом протоколу та особисто його підписав.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона проживає в м.Балаклія, територія якого була окупована Російською Федерацією в період з 02.03.2022 до 06-07.09.2022. 09.06.2022 директор базару запропонувала їй роботу - здійснювати збір грошових коштів за торгівельне місце, на що вона погодилася та 11.06.2022 вийшла на роботу. В період з 11.06.2022 по 04.09.2022, під час збору грошей за торгівельне місце, разом з нею були присутні 2 чоловіки, які були одягнуті у цивільний огляд та нібито здійснювали охорону порядку та грошових коштів, які вона збирала та відносила до бухгалтерії. У вказаний період часу зазначені чоловіки були різні, імя та прізвища останніх їй не було відомо, посвідчення останні не показували. Також вона не бачила у них зброї. Чи був серед них ОСОБА_5 , вона не памятає. Особисто з обвинуваченим вона не знайома.
		ОСОБА_13 зазначила, що після деокупації м.Балаклія вона допитувалася слідчим та за фотознімками у присутності понятих впізнала без сумніву особу, яка здійснювала охорону порядку базару та була присутня під час збору грошових коштів. За результатами проведення вказаної слідчої дії вона ознайомилася із змістом протоколу та особисто його підписала.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що 13.07.2022 близько 10-11 години він із ОСОБА_11 розпивали спиртні напої у парку м.Балаклія. До них підійшов ОСОБА_5 та представився працівником «народної міліції» окупаційної влади Російської Федерації, посвідчення не показував та був одягнутий у цивільний одяг. ОСОБА_5 повідомив про те, що заборонено розпивати спиртні напої у громадському місці, а тому, якщо вони продовжать розпивати спиртні напої, вони поїдуть копати окопи. Також ОСОБА_5 пропонував їм роботу у «народній міліції» окупаційної влади Російської Федерації. 
		Свідок ОСОБА_31 підтвердив, що після деокупації м.Балаклія слідчий проводив з ним у присутності понятих впізнання осіб за фотознімками. Під час вказаної слідчої дії він впізнав ОСОБА_5 . 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що 13.07.2022 він разом з ОСОБА_10 розпивали спиртні напої у парку м.Балаклія. До них підійшов ОСОБА_5 та представився працівником «народної міліції» окупаційної влади Російської Федерації, посвідчення не показував та був одягнутий у цивільний одяг. ОСОБА_5 повідомив про те, що заборонено розпивати спиртні напої у громадському місці, а тому, якщо вони продовжать розпивати спиртні напої, вони поїдуть копати окопи. Також ОСОБА_5 пропонував їм роботу у «народній міліції» окупаційної влади Російської Федерації. Пояснив, що від місцевих жителів йому відомо, що ОСОБА_5 працював в «народній міліції» окупаційної влади Російської Федерації.
		Свідок ОСОБА_11 підтвердив, що після деокупації м.Балаклія слідчий проводив з ним впізнання осіб за фотознімками. Під час вказаної слідчої дії він впізнав ОСОБА_5 . 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що з ОСОБА_5 знайомий з дитинства, років 18. На момент окупації військами Російської Федерації м.Балаклії він постійно проживав у місті та іноді бачив ОСОБА_5 біля адміністрації окупаційної влади Російської Федерації. В середині літа 2022 року він з дружиною приїхали до адміністрації окупаційної влади у справах, де він побачив ОСОБА_5 , який був одягнутий у цивільний одяг та повідомив, що працює в «народній міліції» окупаційної влади. ОСОБА_5 показав йому куди необхідно пройти для вирішення його питання. 
		ОСОБА_12 пояснив, що під час окупації міста співробітники «народної міліції» окупаційної влади були одягнуті у цивільний одяг на якому були прикріплені чорно-помаранчеві стрічки. Чи були у них посвідчення, не знає. На час зустрічі із ОСОБА_5 чорно-помаранчевої стрічки на його одязі не пам`ятає, посвідчення чи будь-який інший документ ОСОБА_5 не показував. Зазначив, що ОСОБА_5 пропонував йому роботу у «народній міліції» окупаційної влади Російської Федерації.
		Свідок ОСОБА_12 підтвердив, що після деокупації м.Балаклія слідчий проводив з ним впізнання осіб за фотознімками. Під час вказаної слідчої дії він впізнав ОСОБА_5 . 
		Достовірність та об`єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого ОСОБА_5 та визнання його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
		Доводи обвинуваченого ОСОБА_5 про застосування до нього під час затримання та здійснення досудового розслідування недозволенних заходів у вигляді фізичного та психічного примусу, незаконного затримання та тримання в умовах позбавлення волі в період з 20.09.2022 по 21.10.2022 без ухвали слідчого судді були предметом перевірки Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві в рамках кримінального провадження №62025170020002910 від 04.03.2025. 
		Постановою слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_32 від 21.07.2025 кримінальне провадження №62025170020002910 від 04.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбачене ч.1 ст.365 КК України закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю події вказаного кримінального правопорушення. Як вбачається зі змісту постанови, не встановлено факту перебування ОСОБА_5 з 20.09.2022 по 21.10.2022 у Первомайській виправній колонії №117 та факту протиправних дій з боку працівників правоохоронних органів.
		Отже, доводи обвинуваченого про застосування до нього працівниками правоохоронних органів фізичного та психічного примусу, незаконного затримання та тримання в умовах позбавлення волі під час досудового розслідування не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, у зв`язку з чим суд надає критичну оцінку цим доводам сторони захисту, та вважає, що вони надані з метою уникнення обвинуваченого кримінальної відповідальності за вчинене.
		Більш того, висновки органу досудового розслідування, які містяться у постанові по закриття кримінального провадження від 21.07.2025, не впливають на обсяг доказів, покладених судом в обґрунтування наявності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
		Даних щодо істотного порушення прав та свобод людини під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження, суду не надано та в матеріалах справи не містяться.
		Доводи обвинуваченого про те, що він виконував функції лише з охорони будівлі аптеки та не займав посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, суд оцінює також критично та вважає їх неправдивими, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими під час судового розгляду вищезазначеними доказами сторони обвинувачення.
		Суд зазначає, що диспозиція ч.7 ст.111-1 КК України передбачає відповідальність за вчинення громадянином України колабораційної діяльності в умовах окупації у вигляді співпраці з державою-агресором у її інтересах, зокрема, через незаконні правоохоронні органи, які створені на тимчасово окупованій території, у формі добровільного, тобто з власної волі та за відсутності фізичного чи психічного примусу, крайньої необхідності, зайняття в них посади, з метою спричинити шкоду державі Україна. Суспільна небезпечність таких дій полягає в тому, що особа допомагає агресору створити вертикаль незаконних органів влади, яка є основою функціонування державного механізму загалом. Саме така форма колабораційної діяльності порівняно з іншими, передбаченими в частинах 2 та 5 цієї статті, визнається законодавцем найбільш суспільно небезпечною.
		З огляду на формулювання диспозиції ч.7 ст.111-1 КК України, сам факт добровільного зайняття громадянином країни посади в незаконному правоохоронному органі є достатнім для кваліфікації відповідних дій за цією кримінально-правовою нормою.
		Наявність владних повноважень органу та спрямованість його діяльності є визначальними ознаками під час ідентифікації місця роботи колаборанта як органу влади. Під посадою в незаконному правоохоронному органі необхідно розуміти посаду в такому органі, що створений під час окупації, яка передбачає діяльність як працівника правоохоронного органу (у розумінні ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»).
		Згідно із п.4 ч.1ст.2 Закону України «Про державну службу» посада державної служби  визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених ч.1 ст.1 цього Закону. З точки зору функціонального підходу посада є частиною службової кар`єри посадовця, пов`язана власне з органом влади та стосується повноважень, закріплених за посадою, визначених структурою і штатним розписом такого органу; кола службових повноважень, закріплених за посадою, які встановлюються нормативними актами.
		Відповідно до чинного законодавства України, заняття посади державної служби необхідно розглядати як у контексті проведення підготовчих дій щодо призначення певної особи на посаду, так і в контексті виникнення такого юридичного факту, як призначення особи на певну посаду з офіційним оформленням трудових відносин.
		Здійснення громадянином України на тимчасово окупованій території діяльності не в органі влади (на підприємстві, в установі, організації; зайняття індивідуальним підприємництвом тощо) або виконання роботи, що не пов`язана із зайняттям посади (лікар, фармацевт, працівник житлово-комунальної сфери, пожежник, працівник рятувальної служби чи кладовища, адвокат тощо), не утворює складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,5 та 7 ст.111-1 КК України.
		В межах розгляду даного кримінального провадження досліджено обставини зайняття ОСОБА_5 посади в незаконному правоохоронному органі на підставі відомостей, що містяться, зокрема, у зошиті щоденного планування інспектора СРПП №3 Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_28 інв.№983 та у журналі з назвою «Журнал реестрации инструктажа личного состава Балаклейского отдела полиции Изюмского района», у яких міститься підпис ОСОБА_5 ; у табелях обліку робочого часу співробітників охорони при Балаклійському відділі поліції Ізюмського району за липень, серпень місяць 2022 року, у якому зафіксовано дані про відпрацьований ОСОБА_5 час та оплату праці; у показаннях допитаних свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 щодо обставин, за яких ОСОБА_5 виконував обов`язки з охорони адміністративних будівель та охорони громадського порядку розташованих на території м.Балаклія, Ізюмського району, Харківська область під час окупації вказаних територій, а також виконував обов`язки поліцейського у новоствореному правоохоронному органі окупаційної влади Російської Федерації, а саме патрульного.
		Установлені фактичні обставини цього кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення інкримінованого йому кримінального правопорушення до кінця, і це кримінальне правопорушення було закінченим з моменту зайняття ним посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, факт якого доведено як змістом досліджених судом документів, висновком експерта, показаннями свідків, так і тим, що ОСОБА_5 фактично взявся за виконання трудових обов`язків у цьому органі з метою забезпечення його функціонування, а зміст виконаної ним роботи в цьому конкретному випадку не впливає на кваліфікацію його дій. Відомостей, які б свідчили про те, що ці дії ОСОБА_5 виконав не добровільно, зокрема під психічним чи фізичним примусом або внаслідок крайньої необхідності, з матеріалів кримінального провадження не вбачається.
		Під час судового розгляду за клопотанням сторони захисту допитані свідки ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 .
		Так, свідок ОСОБА_33 пояснила, що під час окупації Російською Федерацією м.Балаклія Харківської області, а саме з червня 2022 року вона працювала бухгалтером в аптеці два місяці. В аптеці вона зустрічалася з ОСОБА_5 , який був одягнутий у цивільну форму та працював сторожем аптеки. ОСОБА_5 не пропонував їй працювати в «народній міліції» окупаційної влади Російської Федерації. Від інших мешканців міста також не чула, щоб ОСОБА_5 пропонував комусь працювати в «народній міліції» окупаційної влади. Чи співпрацював ОСОБА_5 з окупаційною владою їй не відомо. Також повідомила, що одного разу вона ходила до «міліції» окупаційної влади, однак ОСОБА_5 там не бачила.
		Свідок ОСОБА_34 пояснила, що в період окупації Російською Федерацією м.Балаклія вона разом з ОСОБА_5 приблизно 5 разів ходила за молоком, останній був одягнутий у цивільний одяг. ОСОБА_5 жодного разу не пропонував їй співпрацю з окупаційною владою Російської Федерації. Пояснила, що ОСОБА_5 вночі працював сторожем аптеки, хто саме запропонував йому цю роботу та чим він займався вдень, їй не відомо. Також вона не бачила щоб ОСОБА_5 виконував обов`язки патрульного «народної міліції» на базарі під час окупації міста Балаклія.
		Свідок ОСОБА_35 пояснила, що під час окупації Російською Федерацією міста Балаклія вона кожен день бачила ОСОБА_5 , який був одягнутий у цивільний одяг та працював з 7 вечора до 7 ранку охоронцем в аптеці. Зі слів місцевих жителів Балаклії ОСОБА_5 приймала на роботу власниця аптеки. Пояснила, що в незаконно створених окупаційною владою органах ОСОБА_5 не працював, пропозицій стосовно роботи в "народній міліції" від нього не було, а також не бачила ОСОБА_5 в місцях, де була розташована «народна міліція» окупаційної влади.
		Свідок ОСОБА_37 пояснила, що під час окупації Російською Федерацією м.Балаклія в місті вона зустрічала ОСОБА_5 один раз. ОСОБА_5 був одягнутий у цивільний одяг та повідомив, що працює сторожем в аптеці та отримує заробітну плату у вигляді продуктового набору. Хто саме прийняв його на роботу в аптеку не повідомляв, як і нічого не казав, що працює в «народній міліції» окупаційної влади. ОСОБА_5 не пропонував їй співпрацю із окупованою владою Російської Федерації. Щодо діяльності ОСОБА_5 в незаконно створених правоохоронних органах їй не відомо. Зазначила, що зі слів її сина ОСОБА_38 відомо, що ОСОБА_5 працював на окупаційну владу Російської Федерації. Зазначений факт сину повідомив особисто ОСОБА_5 .
		Надаючи оцінку показанням свідків захисту суд доходить висновку, що вони не підтверджують показання обвинуваченого та не спростовують вищезазначених висновків суду, оскільки не містять відомостей щодо обставин, за якими ОСОБА_5 було запропоновано займати посаду поліцейського у новоствореному правоохоронному органі під керівництвом ОСОБА_7 - патрульного, а також надалі виконувати обов`язки з охорони адміністративних будівель та охорони громадського порядку розташованих на території м.Балаклія, Ізюмського району, Харківська область, під час окупації міста. Свідки захисту повідомили лише той факт, що вони, як місцеві жителі м.Балаклія, особисто не бачили щоб ОСОБА_5 займав посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території та їм обвинувачений не розповідав про зайняття таких посад.
		Сторона захисту на підтвердження невинуватості ОСОБА_5 надано суду висновок спеціаліста поліграфолога ОСОБА_39 про психофізіологічне дослідження ОСОБА_5 з використанням поліграфу від 02.02.2023, згідно якого під час предтестової бесіди, досліджений розповів, що під час окупації за їжу в нічний час здійснював охорону аптеку. Під час проведення дослідження досліджуваному ставилися наступні релевантні запитання, узгоджені із замовником: «чи вступали ви у змову з військовослужбовцями РФ задля допомоги державі агресору; чи мали ви намір своєю роботою, в період окупації, нанести шкоду Україні; чи виконували ви якісь інші обов`язки, окрім охорони аптеки, в період окупації», на які досліджуваний відповів «ні». Аналіз поліграм та їх обрахунок показав такі результати: 1 спот- плюс 4 бали; 2 спот  плюс 1 бал; 3 спот  плюс 3 бали, що говорить про правдивість ОСОБА_5 при відповідях на релевантні запитання.
		Суд зазначає, що за визначенням поліграф (детектор брехні) є різновидом психофізіологічної апаратури і являє собою комплексну багатоканальну апаратну методику реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред`явлення за спеціальною схемою певних психологічних стимулів. Аналіз інформації, отриманої від людини в процесі опитування за допомогою поліграфа, дає змогу одержувати необхідну орієнтувальну інформацію та виявляти ту, яку людина приховує. Тобто фахівець-поліграфолог може лише констатувати, що людина дає певну фізіологічні реакцію на запитання. Натомість, поліграфолог не може бути безперечно впевненим, на що саме відбулася реакція у людини.
		Відповідно до ст.84 КПК України процесуальним джерелом доказів у кримінальному проваджені щодо злочинів є показання, речові докази, документи, висновки експерта.
		А отже, чинним законодавством не передбачено перевірку показань із застосуванням спеціального технічного засобу - поліграфу (детектора брехні). Використання отриманих даних як доказу результати використання поліграфа можуть мати доказове значення лише у виді такого доказу, як висновок експерта. Висновок спеціаліста поліграфолога ОСОБА_39 про психофізіологічнедослідження ОСОБА_5 з використаннямполіграфу від02.02.2023 таким не є. 
		Зазначене узгоджується із позицією Верховного Суду у постанові від 26.01.2023 у справі №183/3452/19.
		Крім того судом визнано загальновідомим і таким, що не потребує доказуванню у межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року та повномасштабного вторгнення РФ на територію України 24 лютого 2022 року, а також анексія з боку РФ частини території України є загально відомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого були прийняті такі акти; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
		Отже загальновідомим та таким, що не потребує окремого доказування є факт того, що територія м.Балаклія, Ізюмського району, Харківської області була окупована підрозділами держави  агресора не раніше 01березня 2022 року та не пізніше 20 березня 2022 року із встановленням контролю над життєдіяльністю вказаного населеного пункту та звільнена силами оборони України 10.09.2022.
		З огляду на зазначене, винуватість ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, за встановлених обставин суд вважає доведеною поза розумним сумнівом.
		Судом не встановлено будь-яких обставин для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 , а так само обставин, які б виключали злочинність його діяння, або були б підставою для звільнення його від кримінальної відповідальності.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд керується положеннями ст.50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженим та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до класифікації кримінального правопорушення, визначеної ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_5 , передбачене ч.7 ст. 111-1 КК України, є особливо тяжким злочином. 
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, не встановлено та стороною обвинувачення не зазначається.
		Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий; має зареєстроване місце проживання, за яким характеризується посередньо; не одружений, разом з цим перебуває у фактичних шлюбних відносинах; офіційно не працевлаштований; не є інвалідом; має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_7 , непрацездатних осіб та осіб похилого віку на утриманні не має; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
		При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_5 ,суд враховуєпринципи законності,справедливості,обґрунтованості таіндивідуалізації покарання,достатності покараннядля подальшоговиправлення тапопередження вчиненнянових кримінальнихправопорушень; характері ступіньтяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-7 КК України, яке єособливо тяжкимкримінальним правопорушеннямпроти основнаціональної безпекиУкраїни; дані проособу обвинуваченого, який є особою молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має міцні соціальні зв`язки та на його утриманні перебуває малолітня дитина; конкретні обставинита наслідкикримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_5 , як громадянин України, вчинив особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність даного злочину; поведінку обвинуваченого до вчиненого злочину; відсутність обставин,які пом`якшують та обтяжують покарання.
		З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 не можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання в межах санкції ч.7ст. 111-1 КК Україниу виді позбавлення волі на строк 13 років, з призначенням додаткових покарань у виді позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах, як обов`язкового, та конфіскації всього майна, яке є його особистою власністю, як альтернативне, в межах санкції ч.7 ст.111-1 КК України.
		Саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів, що відповідає вимогам ч. 2 ст.50 КК України стосовно дотримання мети.
		Цивільний позов не заявлений.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		Відповідно до ч.2ст.124 КПК Українистягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати.
		Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 21.10.2022 у справі №953/5861/22 номер провадження 1-кс/953/3906/22 на вилучене 19.10.2022 майно під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 .
		Судом встановлено, що ОСОБА_5 не затримувався в порядку ст.208, 615 КПК України.
		Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 21.10.2022 застосовано щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», який у подальшому неодноразово продовжений без визначення розміру застави у встановленому законом порядку. 
		Зважаючи на встановлені обставини та міру призначеного покарання у виді позбавлення волі, стосовно ОСОБА_5 необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили.
		На підставі ч.5ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 попереднє ув`язнення у строк основного покарання із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.
		На підставі викладеного, керуючись ст.368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 12 (дванадцять) років та з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 відраховувати з дня ухвалення вироку суду, тобто з 06.08.2025.
		На підставі ч.5ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 21.10.2022 по 06.08.2025 включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.
		Після набраннявироком законноїсили речовідокази: журнал з назвою «реестрация инструктажа личного состава Балаклейского отдела полиции Изюмского района»; табель обліку робочого часу Балаклійського відділу поліції за червень2022; табель виходу на роботу за червень2022; табель обліку робочого часу Балаклійського відділу поліції Ізюмського району за червень2022; аркуші паперу формату А4 із рукописним текстом чорнилами синього кольору із зазначенням ПІП адрес мешкання та номерів телефонів осіб на 3 арк. - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 10571 (десять тисяч п`ятсот сімдесят одну) гривню 68 копійок - витрати на залучення експерта за проведення Харківським НДЕКЦ МВС України судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19/121-22/17573-ПЧ від 23.01.2023.
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 21.10.2022 у справі № 953/5861/22 номер провадження 1-кс/953/3906/22.
		Продовжити стосовно ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави, до набрання вироком законної сили.
		Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду, а засудженим, який тримається під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
		 
		   
		Суддя  -               ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...