Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-4126/04 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2025.
Дата набрання законної сили: 06.08.2025
Номер судового провадження: 61-17250ск24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 серпня 2025 року
		м. Київ
		справа № 2-4126/04
		провадження № 61-17250св24
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
		учасники справи:
		заявник - ОСОБА_1 , 
		суб`єкт оскарження - державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Пуйда Євген Юрійович,
		заінтересована особа -Одеська міська рада, 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської міської ради на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, в складі судді Домусчі Л. В., від 13 березня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Сегеди С. М., Комлевої О. С., Сєвєрової Є. С., від 05 листопада 2024 року, 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст вимог скарги
		1.        У серпні 2017 року  ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Пуйди Е. Ю. відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області).
		2.        Скарга мотивована тим, що рішенням Приморського районного суду 
		м. Одеси від 27 квітня 2004 року, яке набрало чинності, зобов`язано Одеську міську раду розглянути питання щодо передачі в приватну власність 
		ОСОБА_1 земельної ділянки 
		АДРЕСА_1 , та при позитивному рішенні видати ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на вищевказану земельну ділянку. Крім того, вказаним рішенням суд зобов`язав Управління земельних ресурсів Одеської міської ради, як спеціально уповноважений орган, підготувати у визначеному законодавством порядку матеріали для оформлення та передачі у власність ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки. Також зобов`язано дачно-будівельний кооператив «Знамя» (далі - ДБК «Знамя») надати згоду на приватизацію вказаної земельної ділянки та усунути перешкоди в оформленні правовстановлюючих документів.
		3.        На виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси 
		від 27 квітня 2004 року видані виконавчі листи, які не були виконані, а повернуті 28 грудня 2004 року.
		4.        Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2014 року частково відновлено втрачене судове провадження у справі № 2-4126/04, а ухвалою суду від 10 травня 2016 року - поновлено строк на пред`явлення виконавчих документів до виконання та повернуто три оригінали виконавчих листів від 16 липня 2004 року.
		5.        Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області Пуйди Є. Ю. від 21 грудня 2016 року закінчено виконавче провадження № НОМЕР_1 з посиланням на те, що «рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2004 року фактично виконано у повному обсязі».
		6.        Не погодившись із вказаними діями державного виконавця, 
		ОСОБА_1 просила суд: 
		-                 скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу 
		від 07 грудня 2016 року;
		-                 скасувати постанову від 21 грудня 2016 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1;
		-                 зобов`язати державного виконавця замінити боржника «Управління земельних ресурсів Одеської міської ради» на належного божника «Департамент комунальної власності Одеської міської ради»;
		-                  направити два виконавчих листа до виконавчої служби на примусове виконання та зобов`язати державного виконавця дотримуватись порядку виконання згідно рішення суду від 27 квітня 2004 року.
		Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
		7.        Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду 
		від 05 листопада 2024 року, скаргу   ОСОБА_1 задоволено частково.
		Визнано незаконною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області 
		Пуйди С. Ю. від 21 грудня 2016 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1.
		Зобов`язано відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області усунути допущені порушення Закону України «Про виконавче провадження» шляхом відновлення виконавчого провадження № НОМЕР_1 на виконання виконавчого листа від 16 липня 2004 року № 2-4126/04. В задоволенні іншої частини скарги відмовлено. 
		8.        Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій встановили, що рішення Приморського районного суду від 27 квітня 2004 року у справі № 2-4126/04 в частині зобов`язання Одеську міську раду розглянути питання щодо передачі в приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки належним чином не виконано, а рішенням міської ради від 30 червня 2016 року № 892-VІІ вирішувалось питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. 
		При цьому постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду 
		від 20 березня 2023 року у справі № 522/25041/16-а визнано протиправним та скасовано рішення Одеської міської ради від 30 червня 2016 року № 892-VІІ в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
		9.        Щодо рішення Одеської міської ради № 4725-VІІ від 12 червня 2019 року «Про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким ОСОБА_1 був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то суд вважав, що ці обставини не впливають на оцінку законності постанови державного виконавця від 21 грудня 2016 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		10.     У касаційній скарзі Одеська міська рада просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині задоволення скарги ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні скарги. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		11.        У грудні 2024 року Одеська міська рада подала касаційну скаргу на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року.
		12.     Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2025 року відкрито касаційне провадження та витребувано із суду першої інстанції матеріали справи 
		№ 2-4126/04, які у лютому 2025 року надійшли до Верховного Суду.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		13.        Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		14.     Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували зміну процедури безоплатної приватизації земельної ділянки, встановлену статтею 118 ЗК України.
		15.     Крім того, відповідно до вимог частини четвертої статті 82 ЦПК України суди не взяли до уваги обставини, встановлені у справі № 522/25041/16-а, згідно з якими рішення Одеської міської ради від 30 червня 2016 року 
		№ 892-VІІ «Про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» було прийняте саме на виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 
		2004 року. 
		Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
		Обставини справи, встановлені судами 
		16.        Рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 27 квітня 2004 року у справі № 2-4126/04, яке набрало законної сили, задоволено позов 
		ОСОБА_1 .
		Зобов`язано ДБК «Знамя» усунути перешкоди в оформленні правовстановлюючих документів на передачу в приватну власність (приватизацію) гр. ОСОБА_1 земельної ділянки під АДРЕСА_2 , шляхом надання згоди на приватизацію цієї ділянки членом ДБК «Знамя» громадянкою             ОСОБА_1 .
		Зобов`язано Управління земельних ресурсів Одеської міської ради, як спеціально уповноважений орган, підготувати в установленому законодавством та нормативними актами України порядку відповідні матеріали для оформлення та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки під АДРЕСА_2 , при умові представлення ОСОБА_1 всіх передбачених законом документів та матеріалів.
		Зобов`язано Одеську міську раду у встановленому законом порядку розглянути питання про передачу у приватну власність 
		гр. ОСОБА_1 земельної ділянки 
		АДРЕСА_2 , та при позитивному рішенні - видати 
		гр. ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку.
		17.        16 липня 2004 року Приморський районний суд м. Одеси на виконання вказаного рішення видав три виконавчі листи.
		18.        Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 вересня 
		2014 року частково відновлено втрачене судове провадження у справі 
		№ 2-4126/04 в частині судового рішення Приморського районного суду міста Одеси від 27 квітня 2004 року.
		19.        Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 травня 2016 року поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчих документів 
		№ 2-4126/04, виданих Приморським районним судом міста Одеси 16 липня 2004 року на підставі рішення Приморського районного суду міста Одеси 
		від 27 квітня 2004 року у справі № 2-4126/04 .
		20.        На виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області перебували такі виконавчі провадження на підставі виконавчих листів у справі № 2-4126/04:
		- виконавче провадження № НОМЕР_2 про зобов`язання ДБК «Знамя» усунути перешкоди в оформлені правовстановлюючих документів на передачу у приватну власність (приватизацію) ОСОБА_1 земельної ділянки під 
		АДРЕСА_2 , шляхом надання згоди на приватизацію даної ділянки членом ДБК «Знамя» громадянкою ОСОБА_1 . Зазначене виконавче провадження передано до Київського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області;
		- виконавче провадження № НОМЕР_3 про зобов`язання Управління земельних ресурсів Одеської міської ради, як спеціально уповноваженого органу, підготувати в установленому законодавством та нормативними актами України порядку відповідні матеріали для оформлення та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки під АДРЕСА_2 , при умові представлення 
		ОСОБА_1 всіх передбачених законом документів та матеріалів. У зв`язку припиненням юридичної особи-боржника, виконавчий лист повернуто стягувачу без прийняття до виконання;
		- виконавче провадження № НОМЕР_1 про зобов`язання Одеської міської ради у встановленому законом порядку розглянути питання про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки під АДРЕСА_2 , та при позитивному рішенні видати ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку.
		21.        Одеська міська рада розглянула клопотання ОСОБА_1 про передачу їй безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0648 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель і споруд, та                              30 червня 2016 року прийняла рішення № 892-VII «Про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», відповідно до якого вирішила відмовити у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Підставою для відмови у наданні відповідного дозволу стала відсутність графічних матеріалів, на яких мало б бути зазначено бажане місцерозташування земельної ділянки. 
		22.        21 грудня 2016 року Одеська міська рада повідомила головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області Пуйду Є. Ю. про добровільне виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2004 року.
		23.        Постановою державного виконавця від 21 грудня 2016 року закінчено виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі пункту 9 частини першої     статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» - фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
		Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
		24.        Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
		25.        Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		26.        Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		27.        Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		28.        За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових 
		осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		29.        Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
		30.        За правилами частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		31.        За положеннями пунктів 1-3 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
		32.        Частиною першою статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.
		33.        Так, пунктом 9 частини першої вказаної статті передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
		34.        Постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (частина друга статті 39 цього Закону України «Про виконавче провадження»).
		35.        Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (стаття 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
		36.        Відповідно до статті 447 ЦПК України (в редакції на час подання скарги та ухвалення оскаржених судових рішень) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
		37.        Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_1 посилалась на те, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2004 року в частині зобов`язання Одеської міської ради у встановленому законом порядку розглянути питання про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки АДРЕСА_2 , та при позитивному рішенні - видати ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на вказану земельну ділянку боржником виконано не було, у зв`язку з чим у державного виконавця були відсутні підстави для прийняття постанови від 21 грудня 2016 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1. 
		38.        У розглядуваній справі суди встановили, що 30 червня 2016 року Одеська міська рада прийняла рішення № 892-VII «Про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», відповідно до якого вирішила відмовити у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, з підстав відсутності графічних матеріалів, на яких мало б бути зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. 
		39.        Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій правильно вказали на наявність підстав для визнання незаконною постанови державного виконавця від 21 грудня 2016 року про закриття виконавчого провадження у зв`язку із виконанням Одеською міською радою рішення Приморського районного суду від 27 квітня 2004 року у справі № 2-4126/04 в частині зобов`язання міської ради розглянути питання щодо передачі в приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку, оскільки рішення Одеської міської ради від 30 червня 2016 року № 892-VII «Про надання дозволів громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» визнане протиправним і скасовано постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду у справі № 522/25041/16а.
		40.        Отже рішення міської ради, яке державний виконавець, приймаючи постанову від 21 грудня 2016 року, вважав доказом виконання рішення суду у справі № 2-4126/04, визнане протиправним і скасовано.
		41.        Відповідно до частини п`ятої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
		42.        З огляду на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 .
		43.        Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення скарги та за своїм змістом переважно спрямовані на переоцінку доказів Верховним Судом, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		44.        Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, як це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
		45.        Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
		46.        Оскаржені судові рішення в частині задоволення скарги ОСОБА_1 є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
		47.        В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення в частині задоволення скарги ОСОБА_1 із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанцій та постанови апеляційного суду - без змін.
		48.        Оскільки за змістом статті 401 ЦПК України попередній розгляд проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, відсутні підстави розгляду справи в судовому засіданні, про що просила міська рада у касаційній скарзі.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		1.           Касаційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.
		2.           Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 березня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...