Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 673/105/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано судом: 07.08.2025. Зареєстровано: 08.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/673/83/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025243300000017

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Деражнянський районний суд Хмельницької області 
		вул.Миру,43 м.Деражня, Хмельницький район, Хмельницька обл., Україна ін.32200
		                 Справа № 673/105/25 
		Провадження № 1-кп/673/83/25 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		07 серпня 2025 р.м. Деражня
		Деражнянський районний суд Хмельницької області 
		в складі:
		головуючої- судді ОСОБА_1 
		за участю:
		секретаря судового засідання - ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		його захисника  адвоката ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Деражня кримінальне провадження про обвинувачення
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області, який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, пекаря СТ «Домашній хліб Поділля», одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, військовозобов`язаного, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, -
		ВСТАНОВИВ:
		24 жовтня 2008 року ОСОБА_4 , після проходження строкової служби в Збройних Силах України, на підставі наказу МО України №478 від 06.10.2008, маючи військове звання «солдат» та військово-облікову спеціальність «механік-водій-електрик плаваючих гусеничних тягачів і транспортерів», зарахований в запас із призовом на військову службу на особливий період.
		24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Президентом України ОСОБА_6 постановлено Указ №64/2022 про введення в Україні воєнного стану із 5 години 30 хвилин 24.02.2022, дію якого неодноразово продовжено. 
		З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Президентом України ОСОБА_6 постановлено Указ №65/2022 «Про загальну мобілізацію», дію якого неодноразово продовжено. 
		Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України» №1932-ХІІ від 06.12.1991 особливий період  період, що настає в момент оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, в Україні діє особливий період.
		Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
		Відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших формувань, відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».
		Відтак, виконуючи вимоги Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» та потребу Збройних Сил України у військовослужбовцях, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , як військовозобов`язаному, 29 жовтня 2024 року було вручено направлення для проходження військово  лікарської комісії на предмет придатності його до військової служби.
		29.10.2024р. ОСОБА_4 в приміщенні КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня», розташованої по вулиці Подільській, 1 в м. Деражня Хмельницького району Хмельницької області пройшов обстеження та медичний огляд на предмет визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого, відповідно до картки обстеження та медичного огляду від 29.10.2024, військово-лікарською комісією визнаний таким що придатний до військової служби, про що видано відповідну довідку №208/3, що зареєстрована 29.10.2024.
		24.12.2024 о 09 год. 45 хв. посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого за адресою АДРЕСА_2 , здійснено спробу вручити бойову повістку ОСОБА_4 , згідно якої йому наказано прибути до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год. 00 хв. 02.01.2025, що за адресою АДРЕСА_2 , для відправки до військової частини.
		ОСОБА_4 , не бажаючи проходити військову службу в лавах Збройних Сил України, з метою ухилення від мобілізації, будучи повідомленим про відповідальність за порушення вимог законодавства України щодо ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, категорично відмовився від отримання повістки про його виклик на 09 год. 00 хв. 02.01.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою АДРЕСА_2 для проведення призову за мобілізацією та відправки до військової частини.
		Відтак, ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним, маючи військово-обліковий документ, а саме військовий квиток серії НОМЕР_1 , виданий 05.11.2007, не виявивши бажання проходити службу в лавах Збройних Сил України, з метою ухилення від проходження військової служби, діючи в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу України» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ», ст.ст. 1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №65-2022 від 24.02.2022, нехтуючи конституційними обов`язками громадянина України, спрямованими на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, військовим обов`язком громадянина України проходження військової служби, в особливий період, за відсутності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку», без поважних на те причин на 09 год. 00 хв. 02.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , для відправки до військової частини не прибув, поважних причин не прибуття не повідомив.
		Таким чином, військовозобов`язаний ОСОБА_4 , діючи умисно, не маючи на підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважних причин на неприбуття, звільнення чи відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період, переслідуючи мету ухилення від її проходження, усвідомлюючи суспільно  небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 своєї вини у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав та показав, що з 31.07.2022року є членом церкви ОСОБА_7 віри Євангельської міста Деражня, віровчення якої не дозволяє брати до рук зброю, складати присягу та носити військову форму. Підтвердив, що в жовтні 2024 року працівниками територіального центру комплектування та соціальної підтримки йому було вручено направлення для проходження військово-лікарської комісії на предмет придатності до військової служби. В жовтні 2024 року він пройшов медичний огляд в КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня», за результатами якого його визнано придатним до військової служби. В грудні 2024 року в приміщенні військкомату по АДРЕСА_2 посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_5 намагалися вручити йому бойову повістку та у подальшому скерувати його для проходження військової служби. Однак, він відмовився отримувати зазначену повістку та повідомив, що він є членом церкви ОСОБА_7 віри Євангельської міста Деражня, віровчення якої не дозволяє брати до рук зброю, складати присягу та носити військову форму, а тому він не може проходити військову службу. Надалі на визначену у повістці дату він не з`явився через релігійні переконання.
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, його винуватість повністю підтверджується наступними дослідженими судом доказами.
		Показаннями свідків, а саме: працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , які кожен окремо в судовому засіданні підтвердили факт відмови ОСОБА_4 від отримання повістки та неявку 02.01.2025р. для відправки до військової частини.
		Так, свідок ОСОБА_8 показав, що 24.12.2024, у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 за результатами медичного огляду визнано придатним для проходження військової служби, працівник ТЦК та СП ОСОБА_9 сформував бойову повістку, яку у подальшому було зачитано ОСОБА_4 , згідно якої він повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 02.01.2025 на 9 год. для відправки до військової частини. Після чого ОСОБА_4 було роз`яснено норми чинного законодавства, однак він відмовився отримувати повістку через свої релігійні переконання. Надалі 02.01.2025 ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився, тим самим ухилився від проходження військової служби під час мобілізації.
		Свідок ОСОБА_10 показав, що в грудні 2024 року був присутнім під час вручення бойової повістки ОСОБА_4 працівниками ТЦК та СП, також ОСОБА_4 повідомили коли саме йому необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 , роз`яснено норми чинного законодавства, попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації.
		Свідок ОСОБА_9 показав, що 24.12.2024, він вручав бойову повістку ОСОБА_4 , повідомив йому про обов`язок прибути 02.01.2025 на 9 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 для відправки до військової частини. Також, ОСОБА_4 роз`яснено норми чинного законодавства та про кримінальну відповідальність за відмову від мобілізації, однак ОСОБА_4 відмовився отримувати повістку через свої релігійні переконання. 02.01.2025 ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився, тим самим ухилився від проходження військової служби під час мобілізації.
		Письмовими доказами такими як:
		- матеріали ІНФОРМАЦІЯ_2 №3/42 від 04.01.2025, які зареєстровані в ВП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області за №52 від 06.01.2025 та повідомлення про кримінальне правопорушення від 04.01.2025 №3/41, згідно якого до ВП№3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області звернувся начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо наявності в діях ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, пов`язаного з ухиленням від призову на військову службу;
		- картка обстеження та медичного огляду від 29.10.2024, згідно якої ОСОБА_4 в приміщенні КНП «Деражнянська МБЛ» пройшов медичне обстеження визначення придатності до військової служби, за результатами якого його визнано придатним до військової служби;
		- довідка військово-лікарської комісії №208/3 від 29.10.2024, згідно якої за результатами медичного огляду ВЛК проведеного 29.10.2024 ОСОБА_4 визнано придатним до військової служби;
		- розпорядження №3/8025 ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно якого СТ «Домашній хліб Поділля» необхідно забезпечити явку військовозобов`язаних підприємства, у тому числі ОСОБА_4 , до ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
		- повістка №612, згідно якої ОСОБА_4 для уточнення облікових даних необхідно 19.12.2024 прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
		- повістка на відправку від 24.12.2024, згідно якої ОСОБА_4 необхідно було з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 АДРЕСА_2 на 9 год. 02.01.2025;
		- акт щодо відмови від отримання повістки при ІНФОРМАЦІЯ_4 №3/8974 від 24.12.2024, згідно якого вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 , о 9 год. 50 хв. 24.12.2024 відмовився від отримання повістки про прибуття на 9 год. 02.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , зміст повістки йому доведено (зачитано в голос);
		- облікова картка до військового квитка серії НОМЕР_1 , згідно якого вбачається, що ОСОБА_4 перебуває на військовому обліку, №ВОС 739, код ВОС 259/995А, проходив військову службу, військову присягу прийняв 25.11.2007, востаннє медичний огляд пройшов 29.10.2024 та визнаний придатним до військової служби;
		- заява ОСОБА_11 від 13.01.2025, згідно якої він добровільно надає працівникам поліції для огляду диск із відеозаписом стосовно факту відмови ОСОБА_4 від отримання повістки на відправку для комплектування бойових частин;
		- протокол огляду від 13.01.2025, згідно якого оглянуто DVD диск, який надав ОСОБА_12 на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_4 від отримання повістки про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 9 год. 02.01.2025;
		- інформація КНП «Деражнянська МБЛ» від 08.01.2025 №66, згідно якої вбачається, що ОСОБА_4 в період з 24.12.2024 по час надання інформації на стаціонарному, амбулаторному лікуванні не перебував та за медичною допомогою не звертався;
		- інформація КНП «Деражнянський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 09.01.2025 №71, згідно якої вбачається, що ОСОБА_4 в період з 24.12.2024 по час надання інформації за медичною допомогою у підпорядковані КНП заклади не звертався на амбулаторному та стаціонарному лікуванні не перебував;
		- інформація Департаменту охорони здоров`я Хмельницької обласної військової адміністрації від 22.01.2025 №02-01/188, згідно якої вбачається, що ОСОБА_4 у заклади охорони здоров`я Хмельницької області не звертався;
		- інформація з ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.01.2025 №3/369, згідно якої вбачається, що ОСОБА_4 був заброньований підприємством автоматичною системою через портал «Дія» з 18.09.2024 по 17.09.2025. Бронювання скасовано автоматичною системою 19.11.2024, так як підприємство втратило статус критичності;
		Переглянутим в судовому засіданні відеозаписом, що міститься на DVD диску, на якому ОСОБА_4 відмовився від отримання повістки.
		Жоден із зазначених доказів сторона захисту не просила визнати неналежним чи недопустимим.
		У суду немає підстав не довіряти зазначеним вище доказам, оскільки вони не викликають сумнівів щодо їх достовірності та в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.
		Доводи ОСОБА_4 та його захисника про те, що в діях обвинуваченого відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, оскільки він не міг проходити військову службу у зв`язку з релігійними переконаннями, але готовий проходити альтернативну (невійськову) службу, суд вважає безпідставними у зв`язку з наступним.
		Відповідно до ч. 4 ст. 35 Конституції України ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов`язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов`язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
		Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено, що ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов`язків. Заміна виконання одного обов`язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.
		Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу» визначено організаційно-правові засади альтернативної (невійськової) служби (далі - альтернативна служба), якою відповідно до Конституції України має бути замінене виконання військового обов`язку, якщо його виконання суперечить релігійним переконанням громадянина.
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» на альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення.
		Статтею 1 цього Закону передбачено, що альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов`язку перед суспільством. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлює такі види військової служби: строкова військова служба, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, військова служба за контрактом осіб рядового складу, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, військова служба за контрактом осіб офіцерського складу, військова служба за призовом осіб офіцерського складу, військова служба за призовом осіб з числа резервістів в особливий період.
		Вказаний Закон встановлює, що строкова військова служба та військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період - це два самостійні види військової служби і Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу» альтернативна служба запроваджується замість проходження строкової військової служби.
		Заміна військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період на альтернативну (невійськову) службу, Законом не встановлена.
		Тобто Україна запровадила альтернативи військовій службі у мирний час і громадяни України можуть безперешкодно ними скористатися. Проте у воєнний час, під час мобілізації і оборонної війни обов`язок захисту України, яка зазнала агресивного нападу з боку російської федерації, покладається на всіх громадян України незалежно від їхнього віросповідання.
		Аналогічна позиція викладена в постанові Верховний Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 15.04.2025р. по справі №573/406/24. 
		Україна як держава веде облік осіб, які є військовозобов`язаними, і здійснює стратегічне планування оборонних операцій з урахуванням інформації про кількість осіб, які перебувають на такому обліку та можуть у разі загрози державності під час війни бути залучені до оборони держави.
		Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 - на всій території України введено воєнний стан.
		Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України - оголошено про проведення загальної мобілізації.
		Згідно з вимогами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
		Безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією), є відносини, що забезпечують обороноздатність України, зокрема, комплектування її Збройних Сил, на які відповідно до ч. 2 ст. 17 Конституції України покладаються найважливіші функції: оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості.
		Суспільна небезпечність ухилення від призову за мобілізацією обумовлена тим, що мобілізація пов`язується з умовами особливого періоду в державі - із загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним, придатним за станом здоров`я для проходження військової служби, знаючи про відсутність будь-яких рішень щодо відстрочки від мобілізації, отримавши особисто повістку, без поважних причин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 для відправки у військову частину для проходження військової служби в Збройних силах України за призовом під час мобілізації, на особливий період, чим ухилився від призову за мобілізацією.
		Враховуючи, що об`єктивна сторона кримінального правопорушення за ст. 336 КК України виявляється в бездіяльності - ухиленні будь-яким способом від призову за мобілізацією, проаналізувавши зібрані в справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
		При цьому суд звертає увагу на те, що обвинувачений визнав, що церкву відвідував протягом тривалого періоду, проте охрестився лише 31 липня 2022 року, тобто вже під час повномасштабного вторгнення росії на територію України. Доказів на підтвердження того, що обвинувачений прийняв хрещення у зв`язку зі своїми глибокими релігійними переконаннями, а не з метою потенційного ухиленням від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, сторона захисту суду не надала.
		Суд не вдається до аналізу тверджень, що містяться у висновках Венеціанської комісії в контексті відмови від військової служби через релігійні переконання, оскільки вони не стосувалося оцінки дій держави і громадянина в контексті такої масштабної війни, яка ведеться проти України з урахуванням ресурсів обох держав, характеру нападів, кількості обстрілів, кількості порушень норм міжнародного гуманітарного права та кількості вчинюваних державою-агресором воєнних злочинів, в тому числі проти жінок та дітей.
		Суд зважає,що призовза мобілізацієюможе зумовлювати виконання військового обов`язку не лише в бойовій обстановці, але може бути пов`язаний з іншими видами несення цієї служби (як от будівництво укріплень, вивезення поранених, ремонт техніки тощо). Проте, обвинувачений та його захисник наполегливо звертаються до різних державних інституцій з клопотаннями призначити обвинуваченому саме альтернативну (невійськову) службу, знаючи про відсутність під час воєнного стану правових підстав для її застосування. Водночас, обвинувачений, маючи військову спеціальність згідно військового квитка «механік-водій- електрик» в ході судового розгляду жодного разу не заявив про свою готовність проходити службу в лавах ЗСУ шляхом виконання іншої діяльності, відмінної від військової служби пов`язаної із застосуванням зброї. Більш того, в судовому засіданні заявив про небажання з релігійних міркувань здійснювати ремонт військової техніки та навіть просто носити військову форму, що свідчить про свідоме небажання здійснення обов`язку по захисту Батьківщини загалом. 
		Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 доведена, а його дії кваліфіковано вірно за ст.336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Обираючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке є нетяжким злочином, обставини справи, обтяжуючі та пом`якшуючі обставини, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, кримінальне правопорушення вчинив вперше, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.
		Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутні. 
		При цьому, твердження захисника про необхідність врахування в якості пом`якшуючої обставини щире каяття, оскільки така обставина зазначалася прокурором в обвинувальному акті, судом оцінюється критично, так як дана обставина, навіть за її існування на етапі досудового розслідування, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не виявлено.
		Тому суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		З урахуванням наведених вище всіх обставин і того, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі.
		При цьому суд вважає, що звільнення ОСОБА_4 від призначеного покарання на підставі ст.75 КК України та встановлення іспитового строку не буде достатнім і необхідним для виправлення останнього, оскільки звільнення від відбування покарання з випробуванням військовозобов`язаного, який не маючи передбачених законодавством підстав для відстрочки від призову чи інших поважних причин, у період воєнного стану, при оголошеній загальній мобілізації, умисно проігнорував конституційний обов`язок по захисту Батьківщини під час військової агресії ворога, не лише не сприятиме запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, а навпаки створить впевненість у безкарності за відмову від захисту Батьківщини. Вказане свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину, оскільки може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, що в умовах воєнного стану є неприпустимим.
		При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 15.11.2023 у справі №641/1067/23, відповідно до якої з урахуванням ситуації, яка наразі склалася в країні збройною агресією рф та конституційним обов`язком кожного громадянина по захисту Батьківщини, вчинений умисний нетяжкий злочин, передбачений ст. 336 КК України, представляє значну суспільну небезпечність, тому звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувався.
		Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		Визнати ОСОБА_4 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
		До набрання вироком законної сили, запобіжний захід ОСОБА_4 не застосовувати.
		Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати в моменту його фактичного затримання. 
		Речовий доказ:DVD диск із відеозаписом, на якому ОСОБА_4 відмовився від отримання повістки - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Деражнянський районний суд.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія судовогорішення непізніше наступногодня післяухвалення надсилаєтьсяучаснику судовогопровадження,який небув присутнімв судовомузасіданні.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...