Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/9309/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом.
Надіслано судом: 07.08.2025. Зареєстровано: 08.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/522/2855/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025160000000193

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 522/9309/25
		Провадження по справі №1-кп/522/2855/25
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 серпня 2025 року                              м. Одеса
		Приморський районний суд м. Одеси у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси № 133 обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні за №12025160000000193 від 19.02.2025 року, стосовно:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Красний Луч, Луганської області, громадянина України, маючого повну вищу освіту, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів  ОСОБА_4 , 
		захисника обвинуваченого  ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_3 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Так, Статтею 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
		Відповідно до свідоцтва №51/266 від 20.01.2002 виданого Кіровоградською обласною КДКА ОСОБА_3 являється адвокатом.
		Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. 
		У відповідності до положень ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
		Згідно із приписами ст. 7 Правил адвокатської етики, затвердженими 17.11.2012 року Установчим з`їздом адвокатів України, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
		Положеннями ст. 3, 21, 68 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Приміткою до ст. 369-2 КК України визначено, що особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього Кодексу.
		При цьому, в ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, зокрема судді, судді Конституційного Суду України, Голова, заступник Голови, члени, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступник, посадові особи секретаріату Вищої ради правосуддя, Голова, заступник Голови, члени, інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, посадові особи секретаріату цієї Комісії, посадові особи Державної судової адміністрації України, присяжні (під час виконання ними обов`язків у суді).
		Зважаючи на наведені норми законодавства, судді являються особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
		Відповідно до ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особам, зазначеним у ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.
		Незважаючи на обізнаність з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, у ОСОБА_3 , у невстановлених досудовим розслідуванням місці, дату та час, але не пізніше жовтня 2024 року, з метою особистого збагачення, виник злочинний умисел направлений на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - суддею Суворовського районного суду м. Одеса, а саме ухвалення вироку за результатами судового розгляду кримінального провадження №42024164110000041 від 10.05.2024 за обвинуваченням її сина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з призначенням останньому покарання, не пов`язаного із позбавлення волі.
		Так, Суворовським районним судом міста Одеса здійснювався судовий розгляд обвинувального акта у вказаному кримінальному провадженні за обвинуваченням військовослужбовця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в якому підтримання публічного обвинувачення у суді здійснювалось Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.
		Поряд з цим, ОСОБА_3 , будучи адвокатом та здійснюючи захист за договором ОСОБА_7 , в тому числі, під час проведення досудового розслідування, достовірно знаючи, що у жовтні 2024 року до Суворовського районного суду м.Одеси скеровано обвинувальний акт відносно останнього, у грудні 2024 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи біля торгового центру «Сіті Центр» по вул.Давида Ойстраха, 32, в місті Одеса вказав ОСОБА_6 , що за результатами розгляду вищевказаного обвинувального акта суддею Суворовського районного суду міста Одеси може бути винесене рішення  ухвалений вирок з призначенням її сину покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, передбаченого санкцією статті.
		При цьому, ОСОБА_3 вказав останній, що тривалий час працював у правоохоронних органах та має можливість вплинути на суд, користуючись своїми зв`язками в органах прокуратури та у суді, з метою прийняття ним позитивного рішення відносно ОСОБА_7 .
		Надалі, того ж дня ОСОБА_3 діючи з прямим умислом, спрямованим на одержання неправомірної ви годи, маючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, висловив пропозицію висловив пропозицію ОСОБА_6 надати йому неправомірну вигоду у розмірі 5000 доларів США за здійснення ним впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - суддею Суворовського районного суду м. Одеса, щодо ухвалення вироку за результатами судового розгляду кримінального провадження №42024164110000041 від 10.05.2024 року за обвинуваченням її сина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з призначенням останньому покарання, не пов`язаного із позбавлення волі. 
		В подальшому, 24.02.2025 року приблизно о 10 год. 20 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи у своєму кабінеті, в якому здійснює професійну адвокатську діяльність, пов`язану з наданням юридичних послуг по вулиця Академіка Заболотного, 26/32, у м. Одеса, розуміючи, що судовий розгляд зазначеного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 підходить до завершення та попередню дату судового засідання перенесено через його неявку, як захисника, під час чергової зустрічі з ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на одержання неправомірної вигоди для себе, з метою незаконного збагачення, висловив повторно пропозицію останній за надання йому неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США за здійснення ним впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - суддею Суворовського районного суду м. Одеса, щодо ухвалення вироку за результатами судового розгляду кримінального провадження №42024164110000041 від 10.05.2024 року за обвинуваченням її сина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з призначенням останньому покарання, не пов`язаного із позбавлення волі. 
		25.02.2025 року близько 09 год. 30 хв., ОСОБА_3 , будучи адвокатом, діючи з прямим умислом, з метою особистого незаконного збагачення, маючи корисливий мотив, перебуваючи поблизу адміністративної будівлі Суворовського районного суду міста Одеси за адресою: м. Одеса вул.Чорноморського Козацтва, 68, одержав від ОСОБА_6 для себе, неправомірну вигоду у розмірі 5000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 25.02.2025 складає 208507,5 грн, за вплив на прийняття рішення особою уповноваженою на виконання функцій держави - суддею Суворовського районного суду м. Одеса, щодо ухвалення вироку за результатами судового розгляду кримінального провадження №42024164110000041 від 10.05.2024 року за обвинуваченням її сина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з призначенням останньому покарання, не пов`язаного із позбавлення волі.
		Таким чином, встановлені достатні підстави вважати винним ОСОБА_3 , у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, за ознаками: пропозиція здійснити вплив за надання неправомірної вигоди та одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. 
		Суд вважає, що дії обвинуваченого  ОСОБА_3 кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме за ознаками: пропозиція здійснити вплив за надання неправомірної вигоди та одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. 
		19.05.2025 року в м. Одесі прокурором відділупроцесуального керівництвадосудовим розслідуваннямта підтриманняпублічного обвинуваченняСпеціалізованої прокуратуриу сферіоборони Південногорегіону  ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025160000000193від 19.02.2025року,з одногобоку таобвинуваченим упровадженні ОСОБА_3 ,з іншогобоку,на підставіст.469КПК Україниу службовому кабінеті № 7 Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, уклали угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України,
		Обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування та в суді повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 369-2 КК України  у виді штрафу в розмірі 12 500 (дванадцяти тисяч п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, а також те, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. 
		Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на її затвердженні. 
		Захисник обвинуваченого просив суд затвердити угоду та підтвердив факт її укладення в його присутності. 
		Прокурор в судовому засіданні просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 14.04.2023 року, укладену між прокурором відділупроцесуального керівництвадосудовим розслідуваннямта підтриманняпублічного обвинуваченняСпеціалізованої прокуратуриу сферіоборони Південногорегіону  ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025160000000193 від 19.02.2025 року, з одного боку та обвинуваченим у провадженні ОСОБА_3 , у присутності захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_5 . 
		Суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого, думку прокурора та захисника обвинуваченого, доходить таких висновків.
		Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченого про визнання винуватості. 
		Згідно п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
		При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права, визначені п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
		Призначаючи обвинуваченому  ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих покарання обставини та обтяжуючих покарання обставин.
		Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, який є громадянином України, має на утриманні дружину з інвалідністю І групи, з вищою освітою, є адвокатом, має постійне місце проживання та реєстрації в м. Одеса, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.
		Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує щире каяття.
		Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні.
		Санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.
		Відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України розмір штрафу визначається судом з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу. 
		За таких обставин, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України, узгоджене сторонами угодою у виді штрафу в розмірі 12 500 (дванадцяти тисяч п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		На підставі вищезазначеного, суд вважає, що таке покарання, яке було узгоджене сторонами відповідає вимогам закону, буде справедливим, достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим та досягне своєї мети.
		   Виходячи ізвищевикладеного,дослідивши угодупро визнаннявинуватості тапереконавшись,що укладенаугода єдобровільним волевиявленнямобвинуваченого,тобто неє наслідкомзастосування насильства,примусу,погроз абонаслідком обіцянокчи діїбудь-якихінших обставин,ніж ті,що передбаченів угоді,з`ясувавши уобвинуваченого,чи цілкомвін розумієнаслідки затвердженняугоди,роз`яснивши обвинуваченомуйого правона справедливийсудовий розгляд,встановивши правильнерозуміння обвинуваченимзмісту танаслідків затвердженняугоди,а такожперевіривши їївідповідність вимогамкримінального процесуальногозаконодавства,заслухавши доводиучасників підготовчогосудового засіданнята роз`яснившиїм обмеженняправа щодооскарження вироку,передбачені ст.473КПК України,суд вважає,що угодапро визнаннявинуватості,укладена міжпрокурором відділупроцесуального керівництвадосудовим розслідуваннямта підтриманняпублічного обвинуваченняСпеціалізованої прокуратуриу сферіоборони Південногорегіону  ОСОБА_4 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025160000000193 від 19.02.2025 року, з одного боку та обвинуваченим у провадженні ОСОБА_3 , з іншого боку, у присутності захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_5 , відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, у зв`язку із чим суд вважає, що вказана угода підлягає затвердженню.
		Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості судом не встановлено.
		Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у вигляді застави, внесеної за нього на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2025 року слід скасувати. 
		Після набрання даним вироком законної сили слід повернути ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , якими було внесено заставу за ОСОБА_3 , на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2025 року у розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 799392 (сімсот дев`яносто дев`ять тисяч триста дев`яносто дві) гривні 00 (нуль) копійок.
		На підставі ст. 122, 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави витрати на залучення експертів за проведення судово-технічної експертизи документів, вартістю 7633 (сім тисяч шістсот тридцять три) гривні 44 (сорок чотири) копійки. 
		Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт накладений на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.03.2025 року на майно, вилучене 25.02.2025 року в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_3 та вилучене під час проведення огляду місця події на ділянці місцевості, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 68, слід скасувати.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Потерпілі відсутні. Викривач у кримінальному провадженні відсутній.
		Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 50, 53, 65, 369-2 КК України, ст. 100, 124, 174, 373, 374, 394, 468, 474, 475, 532 КПК України, 
		 
		УХВАЛИВ:
		Угоду про визнання винуватості від 19.05.2025 року, укладену між прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , якому на підставі ч. 1 ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025160000000193 від 19.02.2025 року, та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника  адвоката ОСОБА_5 ,  затвердити.
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винниму вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.369-2КК України,та призначитийому узгодженесторонами угодипро визнаннявинуватості від19.05.2025року покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу в розмірі 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 212500 (двісті дванадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 (нуль) копійок.
		Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у вигляді застави, внесеної за нього на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2025 року  скасувати. 
		Після набрання даним вироком законної сили повернути заставодавцям ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , якими було внесено заставу за ОСОБА_3 , на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 26.02.2025 року у розмірі 264 (двісті шістдесят чотири) розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 799392 (сімсот дев`яносто дев`ять тисяч триста дев`яносто дві) гривні 00 (нуль) копійок.
		Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів за проведення судово-технічної експертизи документів, вартістю 7633 (сім тисяч шістсот тридцять три) гривні 44 (сорок чотири) копійки. 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Потерпілі відсутні. 
		Викривач у кримінальному провадженні відсутній.
		Арешт накладений на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.03.2025 року на майно, вилучене 25.02.2025 року в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_3 та вилучене під час проведення огляду місця події на ділянці місцевості, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 68, - скасувати.
		Речові докази у кримінальному провадженні: 
		- мобільний телефон марки «OPPO Reno8t», модель «CPH2481; IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 із сімкартою НОМЕР_3 у корпусі чорного кольору із чохлом чорного кольору, вилучений 25.02.2025 року у ОСОБА_3 в ході особистого обшуку, - повернути власнику;
		- купюру номіналом 100 (сто) доларів США серія НВ37271757Н; купюру номіналом 100 (сто) доларів США серія НВ37271749Н, вилучені 25.02.2025 року під час проведення огляду місця події на ділянці місцевості, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 68,  повернути власнику  ОСОБА_6 ;
		- купюри номіналом 100 (сто) доларів США серія НВ14859854М, у кількості 48 (сорок вісім) штук, на загальну суму 4800 (чотири тисячі вісімсот) доларів США, які є несправжніми (імітаційними) засобами, виготовлені відповідно до постанови прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_11  повернути за належністю. 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, шляхом подачі через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду, апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		 
		Суддя Приморського районного                        
		суду м. Одеси                                            ОСОБА_12

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...