Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/290/25 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; оренди.
Надіслано судом: 08.08.2025. Зареєстровано: 08.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2025.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07.08.2025 Справа № 914/290/25 
		 
		За позовом: Головного управління Держспоживслужби у Львівській області, м. Львів,
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове», с. Лугове Золочівського району Львівської області, 
		за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів
		про: стягнення неустойки в розмірі 1 493 452,27 грн 
		Суддя Н.Є. Березяк
		За участю секретаря судового засідання Р.Р. Волошин
		Представники учасників справи:
		від позивача: Шульга О.С. (в залі суду) - представник 
		від відповідача: не зявився 
		від третьої особи: Жуган І.О. (в залі суду) - в порядку самопредставництва
		 
		На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Головного управління Держспоживслужби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове» про стягнення неустойки в розмірі 1 493 452,27 грн.
		Ухвалою суду від 06.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. 
		Ухвалою суду від 29.05.2025 закрито підготовче провадження у справі № 914/290/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.06.2025.
		На задоволення клопотання представника відповідача розгляд справи було відкладено на 07.08.2025. 
		В судовому засіданні 07.08.2025 представник позивача, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовано простроченням виконання відповідачем обов`язку щодо повернення майна (19 місяців) у зв`язку з чим орендарю нараховано неустойку у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення у сумі 1 300 000,00 грн на підставі частини 2 статі 785 Цивільного кодексу України.
		В судове засідання 07.08.2025 представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і дату судового засідання, яка була погоджена з представниками сторін. За таких обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням позиції відповідача, викладеній у відзиві на позов.
		Відповідач проти позовних вимог заперечив, просив в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, вказавши зокрема на те, що об`єкт оренди не використовувався відповідачем як мінімум з 29.04.2021 та зазначив, що не орендар не ухилявся від повернення орендованого майна. Як стверджує відповідач, таке було звільнено від майна Орендаря ще у 2022 році. Відповідач зазначив, що також і не ухилявся від підписання Акту приймання передачі  такий було направлено Орендодавцю з підписом Орендаря ще у 2022 році. На думку відповідача, Орендодавець використовував не підписання ним акту приймання передачі як спосіб тиску на Орендаря та з метою неспівмірного та безпідставного збагачення. Причиною непідписання акту приймання передачі стала відмова Орендаря в проведенні ремонту колії, оскільки така, як зазначає відповідач, була в стані не гіршому ніж на дату прийняття об`єкту в оренду (з врахуванням нормального зносу). Відповідач зазначає, що вклав в ремонт колії більше 1.000.000,00 грн, у зв`язку з введенням його в оману Орендодавцем щодо стану колії при підписанні договору оренди.
		Представник третьої особи позовні вимоги підтримала. 
		В судовому засіданні 07.08.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив таке. 
		Як вбачається з матеріалів справи, між ДП «Проектно-конструкторський- технологічний інститут «Львівхарчопроект» (Орендодавець, Балансоутримувач) та ТзОВ «Агрофірма «Лугове» (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 04.05.2022 №1 (надалі Договір).
		Відповідно до умов договору об`єктом оренди є державне нерухоме майно  нежитлове приміщення загальною площею 390,9 кв.м. на І, II,V поверхах за адресою: Львівська-область, м. Львів, вул. Вітовського, 18, що перебуває на балансі Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект», а саме: нежитлові приміщення I поверху площею 203,6 кв.м складається з основних приміщень  9 кабінетів (№№1-5, №7 №8, №9, №10а) площею 192,1 кв.м., допоміжні приміщення  підсобні (VIII, IX, X) площею 11,5 кв.м.; нежитлові приміщення II поверху площею 144,0 кв.м, які складається з основних приміщень  7 кабінетів (№14, №20, №22, №23, №24, №33, №34) площею 137,2 кв.м. допоміжні приміщення  коридор площею 6,8 кв.м (№21); нежитлові приміщення V поверху площею 43,3 кв.м (72, 72а), яка складаються з основних приміщень  2 кабінети (72, 72а).
		За матеріалами справи згідно Акту від 04.05.2022 приймання передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності зазначене в договорі майно передано в оренду ТзОВ «Агрофірма «Лугове».
		Відповідно до Акту № б/н від 14.11.2022 про заміну сторони у договорі оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, новим Балансоутримувачем/Орендодавцем за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 04.05.2022 є Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області.
		Додатковою угодою № 1 від 23.12.2022 були внесені зміни до Договору, зокрема, замінено сторону у Договорі - Орендодавця (Балансоутримувача) - Державне підприємство «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львіхарчопроект» на Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області.
		У п.2 Додаткової угоди від 23.12.2022 до Договору передбачено, що відповідно до наказу №402 від 03.10.2022 «Про закріплення державного майна» зі змінами та Акту приймання передачі б/н від 08.11.2022 з 09.11.2022 новим Балансоутримувачем за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 04.05.2022 є Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області.
		Відповідно до п.п 3.3. та 3.4 Договору ТзОВ «Агрофірма «Лугове» зобов`язалось сплачувати орендну плату Орендодавцю щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.
		Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області були надіслані ТзОВ «Агрофірма «Лугове» рахунки на оплату № 9 від 15.06.2023 на суму 162 499,12 грн (за період з 09.11.2022 по 31.05:2023), № 20 від 07.07.2023 на суму 213 526,14 грн. (за період з 09.11.2022 по 31,07.2023): № 30 від 07.08.2023 на суму 25 513,51 грн за серпень 2023р.; № 40 від 01.09.2023 на суму 25 513,51 грн за вересень 2023 р. (докази надіслання в матеріалах справи).
		Як зазначає позивач, ТзОВ «Агрофірма «Лугове» не оплачувало зазначені рахунки. Окрім цього, 26.07.2023 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області була надіслана ТзОВ «Агрофірма «Лугове» претензія про оплату боргу по орендній платі» згідно Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 04.05.2022 на суму 213 526,14 грн. Зазначена претензія було отримана ТзОВ «Агрофірма «Лугове» 29.07.2023.
		Проте, ТзОВ «Агрофірма «Лугове» не було здійснено оплати заборгованості по орендній платі.
		У п. 12.7 Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 04.05.2022 сторони погодили, що Договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця, якщо Орендар допустив прострочення. сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.
		Відповідно до п. 12.8 Договору про наявність однієї з підстав для дострокового припинення договору з ініціативи Орендодавця, передбачених Договором, Орендодавець або Балансоутримувач повідомляє Орендаря листом. У листі повинен міститись опис порушення і вимога про його усунення у строк п`ять робочих днів, якщо порушення стосується прострочення сплати орендної плати. 
		Якщо протягом встановленого у приписі часу Орендар не усунув порушення, Орендодавець надсилає Орендарю лист, у якому повідомляє Орендареві про дострокове припинення Договору на вимогу Орендодавця. У листі зазначається підстава припинення договору, посилання на вимогу про усунення порушення, а також посилання на обставини, які свідчать про те, що порушення триває після закінчення строку, відведеного для його усунення.
		Договір вважається припиненим на п`ятий робочий день після надіслання Орендодавцем або Балансоутрнмувачем Орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає надсилає орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження орендаря, а також за адресою орендованого майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленню Орендодавця.
		18.08.2023 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області була надіслана ТзОВ «Агрофірма «Лугове» претензія - лист про оплату боргу по орендній платі, згідно Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 1 від 04.05.2022, У даній претензії-листі Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області просило ТзОВ «Агрофірма «Лугове» оплатити заборгованість з орендної плати у сумі 239 039,51 грн. (за період з 09.11.2022 - серпень 2023 року) у строк протягом п`яти робочих днів з моменту отримання претензії,
		Зазначена претензія була надіслана листами із повідомленнями про вручення та описами вкладення до цінних листів на дві адреси Відповідача: вул. Д. Вітовського, 18, м. Львів, 79011 (місцезнаходження орендованого майна) та вул. Центральна. 124, с. Лугове, Золочівський район, Львівська область, 80631 (зареєстрована юридична адреса).
		Орендар отримав дану претензію 30.08.2023 за адресою вул. Центральна, 124, с. Лугове, Золочівський район, Львівська область, 80631, що підтверджується роздруківкою трекінгу про відстеженні поштових повідомлень, роздрукованою з офіційного сайту АТ «Укрпошта» за трек номером 7901104712129.
		Позивач зазначає, що ні у встановлений договором, ні у встановлений претензією строк Орендар не оплатив зазначену заборгованість.
		Головним управління Держпродспоживслужби у Львівській області було направлено на адресу- ТзОВ «Агрофірма «Лугове» лист № 09_2-9/5046 від 11.09.2023 про дострокове припинення Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1 від 04.05.2022 державного нерухомого майна - частину нежитлового приміщення загальною площею 390,9 кв.м. на I, II,V поверхах за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Вітовського, 18, укладеного між Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області та ТзОВ «Агрофірма «Лугове», на підставі п. 12.7.1 Договору, з 19.09.2023.
		За таких обставин, Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1 від 04.05.2022 припинив свою дію 19.09.2023. 
		Вказана обставина встановлена у рішенні Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 у справі №914/3322/23, яке залишено без змін постановою Захвдного апеляційного господарського суду від 26.11.2024.
		Крім того, у відповідності до п.4.1. Договору сторонами було погоджено, що ТзОВ «Агрофірма «Лугове» протягом трьох робочих днів після припинення дії Договору, зобов`язане звільнити орендоване майно від належних Орендарю речей і повернути його відповідного до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, якому майно перебувало на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, тощо.
		В п. 12.12 Договору передбачено, що майно вважається повернутим Орендодавцю /Балансоутримувачу з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
		Однак, ТзОВ «Агрофірма «Лугове» не було повернуло Балансоутримувачу орендоване майно.
		Зазначеним вище рішенням Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 у справі №914/3322/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове» на користь Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області 3941,12 грн 3% річних, 4359,12 грн індексу інфляції, 71 437,82 грн. неустойки, 4998,77 грн судового збору; зобов`язано Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове» (вул. Центральна, 124, с.Лугове, Золочівський район, Львівська область, 80631, ідентифікаційний код 05393566) повернути Головному управлінню Держпродспоживслужби у Львівській області (вул. Д. Вітовського, 18, м. Львів, 79011, ідентифікаційний код: 40349068): нежитлові приміщення площею 390,9 кв.м, на І, ІІ,V-му поверхах будівлі за адресою: Львівська область м. Львів, вул. Вітовського, 18, що перебуває на балансі Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, а саме: нежитлові приміщення І поверху площею 203,6 кв.м. складаються з основних приміщень - 9 кабінетів (№№ 1-5, № 7, № 8, № 9, № 10а) площею 192,1 кв.м., допоміжні приміщення - підсобні (№VІІІ, IХ, X) площею 11,5 кв.м.; нежитлові приміщення II поверху площею 144,0 кв.м., які складаються з: основних приміщень - 7 кабінетів (№ 14, № 20, № 22, № 23, № 24, № 33, № 34) площею 137,2 кв.м. допоміжні приміщення - коридор площею 6,8 кв.м. (№21); нежитлові приміщення V поверху площею 43,3 кв.м. (72, № 72а), які складаються з основних приміщень- 2 кабінети ( № 72,№ 72а), шляхом підписання акта приймання-передачі.
		Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем Акта повернення з оренди орендованого майна.
		ТзОВ «Агрофірма «Лугове» повернуло Головному управлінню Держпродспоживслужби у Львівській області орендовані нежитлові прниміщення  11.12.2024, що підтверджується Актом повернення з оренди нерухомого / іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до дуержавної власності. 
		Як зазначає позивач, відповідач користувався спірними нежитловими приміщеннями після закінчення договору оренди, за що станній повинен сплатити несутойку у розмірі подвійної плати за користування, яка станосить 1 564 890,09 грн за період 19.09.2023 по 11.12.2024, відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України.
		30.12.2024 позивач оплатив неустойку у сумі лише 71 437,82 грн, що підстверджується випискою банку. 
		Відтак позивач звернувся з даним позовом до суду з матеріально  правовою вимогою про стягнення заборгованості по сплаті нейстойки в розмірі 1 493 452, 27 грн.
		Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.
		При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
		Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.
		Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		У відповідності до ст. 509 ЦК України,- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу , надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
		Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ст. 631 ЦК України).
		Як вбачається з матеріалів справи, мід сторонами було укладено договір оренди.
		Факт припинення дії договору оренди шляхом його розірвання 19.09.2023 був встановлений рішенням Господарського суду Львівської області від 03.09.2024 у справі № 914/33322/23, що набрало законної сили.
		Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.
		За ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
		Законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом повернення об`єкта договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі орендованого майна; зобов`язання орендаря сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припиняється зі спливом строку дії договору оренди, оскільки таке припинення пов`язане не із закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди. За таких обставин орендна плата може нараховуватися орендодавцем і після закінчення строку дії договору оренди за фактичне користування майном. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постановах від 14.11.2018 по справі № 924/195/16 та від 11.05.2018 по справі № 926/2119/17.
		Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати. за користування річчю за час прострочення.
		Відповідно до п. 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 вд 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна», застосовуючи приписи статті 785 Цивільного кодексу України у розгляді справ зі спорів про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язань з повернення об`єкта оренди, господарським судам слід звертати увагу на те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.
		Ця неустойка не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України, оскільки, на відміну від приписів статті 549 ЦК України, її обчислення не здійснюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання (штраф), а також у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (пеня).
		У розумінні загальних та спеціальних норм права санкція (неустойка), яка передбачена ст. 785 ЦК України, є мірою відповідальності, визначеною законодавцем за неправомірне користування майном після припинення договору. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України.
		Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України обов`язковим є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки, як орендаря за договором оренди та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом. строку дії орендних правовідносин. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 по справі № 904/3315/18. 
		Отже, перевіривши наданий до позову розрахунок неустойки за час фактичного користування орендованим майном за період з 19.09.2023 по 11.12.2024, та беручи до уваги факт часткової оплати заборгованості, судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню неустойка в сумі 1 493 452, 27 грн, тобто у заявленому позивачем розмірі.
		Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
		У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.
		Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 22 401,79 грн, в межах суми сплаченого судового збору. 
		З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.Позовні вимоги задоволити.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Лугове» (вул. Центральна, 124, с.Лугове, Золочівський район, Львівська область, 80631, ідентифікаційний код 05393566) на користь Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (вул. Д. Вітовського, 18, м. Львів, 79011, ідентифікаційний код: 40349068) 1 493 452,27 грн неустойки, 22 401,79 грн судового збору.
		3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.08.2025
		 
		 
		СуддяБерезяк Н.Є.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...