Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1414/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них; про комунальну власність, з них.
Надіслано судом: 08.08.2025. Зареєстровано: 08.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2025.
Дата набрання законної сили: 30.07.2025
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		?
		УХВАЛА
		30 липня 2025 року 
		м. Київ
		cправа №  922/1414/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Могил С. К., Рогач Л. І., 
		секретар судового засідання - Салівонський С. П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Грань-Кор" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 у справі
		за позовом виконувача обов`язків керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 до 1)    Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Грань-Кор" про визнання недійсним договору, скасування рішення та повернення майна,
		за участю:
		прокурора - Сельської О. З.,
		представника відповідача-1, відповідача-2 - Замніус М. В., 
		представника відповідача-3 - Кокорева Е. О., 
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог 
		1.          Виконувач обов`язків керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Управління комунального майна), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Грань-Кор" (далі - ТОВ "Грань-Кор"), в якій просив: 
		-          визнати незаконним та скасувати рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 06.07.2016 № 283/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.    Харкова" в частині, а саме, пункт 10 додатку до рішення; 
		-          визнати недійсним договір від 10.11.2016 № 5395-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень підвальної частини № 1-:-5, 1а, 7-:-9, 11, 11а, 12, 17-:-26, VI, III нежитлової будівлі літ. "А-1", загальною площею 259,9 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Ярославська, буд. 10, укладений між Управлінням комунального майна та ТОВ "Грань-Кор", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Саутенко Н. В. і зареєстрований в реєстрі за № 2365;
		-          зобов`язати ТОВ "Грань-Кор" повернути територіальній громаді міста Харкова нежитлові приміщення напівпідвальної частини № 1-:-5, 1а, 7-:-9, 11, 11а, 12, 17-:-26, VI, III нежитлової будівлі літ. А-1, загальною площею 259,9 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, буд. 10 та вартістю 808 045,20 грн, шляхом підписання відповідного акту прийому-передачі вказаного майна.
		2.          На обґрунтування позовних вимог Прокурор зазначив, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації спірного майна шляхом викупу орендарем. Прокурор наполягає на тому, що оскаржуване рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що воно прийнято з порушенням вимог статті 345 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статей 1, 2, 4, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
		3.          Крім того, Прокурор вважав, що укладений на підставі оспорюваного рішення Харківської міської ради договір купівлі-продажу від 10.11.2016 № 5395-В-С не відповідає вимогам законодавства, суперечить інтересам держави і суспільства, що є підставою для визнання цього договору недійсним відповідно до статей 203, 215, 228 ЦК України, а спірні приміщення підлягають поверненню територіальній громаді міста Харкова на підставі частини першої статті 216 ЦК України шляхом підписання відповідного акту прийому-передачі вказаного майна. 
		4.          Підстави представництва інтересів держави Прокурор обґрунтував тим, що звернення Прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу комунального майна у власність. Оскільки Харківська міська рада представляє інтереси територіальної громади м. Харкова, але у справі вона є відповідачем і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, так само як і Управління комунального майна, Прокурор самостійно звернувся із позовом до суду.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		5.           29.05.2015 Управління комунального майна (орендодавець) та ТОВ "Грань-Кор" (орендар) уклали договір оренди нежитлових приміщень №    3083.
		6.          На підставі договору в строкове платне користування орендарю передані нежитлові приміщення напівпідвальної частини № 1-:-5, 1а, 7-:-9, 11, 11а, 12, 17-:-26, VI, III нежитлової будівлі літ. "А-1", загальною площею 259,9 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Ярославська, буд. 10, оціночною вартістю 113 6800 грн без ПДВ. Акт прийому-передачі складено 29.05.2015.
		7.           15.09.2015 ТОВ "Грань-Кор" звернулося до Управління комунального майна з листом про надання дозволу на приватизацію орендованого майна, до якого не було долучено жодних документів, які б надавали право на приватизацію.
		8.          Рішенням 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 06.07.2016 № 283/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" вирішено провести відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова шляхом викупу (згідно з додатком - переліком об`єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу). 
		9.          У пункті 10 цього переліку зазначено, що приватизації (відчуженню) шляхом викупу орендарем - ТОВ "Грань-Кор" підлягають: нежитлові приміщення напівпідвальної частини №    1-:-5, 1а, 7-:-9, 11, 11а, 12, 17-:-26, VI, III нежитлової будівлі літ. "А-1", загальної площею 259,9 кв. м., розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Ярославська, буд. 10.
		10.           10.11.2016 Управління комунального майна (продавець) та ТОВ "Грань-Кор" (покупець) уклали договір купівлі-продажу № 5395-В-С нежитлових приміщень (далі - договір купівлі-продажу), на підставі якого шляхом викупу за 808 045,20 грн з ПДВ у власність ТОВ "Грань-Кор" перейшло майно, орендоване ним за договором оренди від 29.05.2015 № 3083. 
		11.          Разом з цим, Харківська місцева прокуратура № 2 здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №    42017221080000002 від 04.01.2017, яке відкрито за фактами службового підроблення під час оцінки та продажу комунального майна Харківською міською радою, в тому числі приміщення, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, буд. 10.
		12.          В позовній заяві Прокурор вказує про те, що в звітах про оцінку майна, договорі оренди та додаткових угодах до нього, договорах купівлі-продажу, заявці орендаря з проханням надати дозвіл на приватизацію будь-які відомості про поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, відсутні. Орендарем до органу приватизації, тобто до Управління комунального майна, не подавались документи, передбачені пунктом 2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації. 
		13.          Отже, Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, а обраний спосіб приватизації є незаконним та суперечить інтересам держави та територіальної громади.
		14.          Прокурор посилається на порушення Харківською міською радою вимог статті 345 ЦК України, статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статей 1, 2, 4, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом. 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		15.           10.09.2020 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2021, про задоволення позову у повному обсязі.
		16.          Судові рішення мотивовано тим, що рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 № 283/16 прийнято з порушенням вимог    Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",    Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"    та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженою рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 565/11, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки порушує права територіальної громади на отримання максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності. 
		17.          Оскільки договір купівлі-продажу від 09.02.2017 № 5449-В-С укладений на виконання рішення Харківської міської ради від 26.10.2016 № 412/16, яке прийнято з порушенням спеціального законодавства щодо приватизації нежитлових приміщень, то зміст цього договору є таким, що суперечить статтям 1,    29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статтям 11,    18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) ", що свідчить по його недійсність.
		18.          Щодо позовної давності суд першої інстанції визнав поважними причини її пропуску Прокурором для звернення до суду з цим позовом, оскільки про допущені порушення стало відомо після вивчення приватизаційної справи, отриманої в рамках кримінального провадження № 42017221080000002 згідно з листом від 07.10.2019 № 04-10-21/17, та поновив строки на звернення до суду з позовом. 
		19.          Натомість апеляційний суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах відлік позовної давності має відраховуватись з 20.11.2017, тобто з дати, коли органи прокуратури внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №    42017221080000002 за частиною третьою статті 365-2 Кримінального кодексу України (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги). Тобто, Прокурор звернувся до суду з позовом 08.05.2020 в межах трирічної позовної давності.
		Короткий зміст касаційних скарг 
		20.          ТОВ "Грань-Кор", Харківська міська рада та Управління комунального майна подали до Верховного Суду касаційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення про відмову в позові. 
		21.          Підставою касаційного оскарження скаржники визначили пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі -    ГПК України), наполягаючи на ухваленні оскаржуваних судових рішень без урахування судами висновків Верховного Суду, а саме:
		-          висновків, викладених в ухвалі Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №    922/3014/19, у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 922/534/19, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №    912/2385/18, які підтверджують, на думку скаржників, доводи щодо не обґрунтованості та не доведеності підстав представництва прокуратурою інтересів держави в суді та порушення порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру"; 
		-          висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №    914/3224/16, від 20.06.2018 у справі № 697/2751/14-ц, від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, які підтверджують, на думку скаржників, доводи щодо необхідності застосування наслідків пропуску строків позовної давності.
		22.          На обґрунтування підстав касаційного оскарження ТОВ "Грань-Кор" також посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права щодо позовної давності у справах про приватизацію, а також на те, що судами попередніх інстанції неправильно застосовано норми статей 11, 18-2, 30 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 777 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 289 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до спірних правовідносин. Вважає, що у цьому випадку у спірних правовідносинах слід було застосувати спеціальну позовну давність, що становить три місяці. Однак суди цього не зробили.
		23.          В обґрунтування касаційної скарги Харківська міська рада посилається також на пункт 2 частини другої    статті 287 ГПК України, наполягаючи на необхідності відступити від висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 22.01.2021 у справі № 922/623/20, стосовно того, що викуп орендарем орендованого ним приміщення, виходячи з положення статті    11, статті    18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. В іншому разі приватизація такого приміщення повинна здійснюватися у загальному порядку за результатами проведення аукціону або конкурсу.
		24.          Харківська міська рада наполягає на тому, що орган приватизації (Управління комунального майна) вправі обрати такий спосіб приватизації як викуп за відсутності будь-яких додаткових умов, як то проведення поліпшення майна на більш ніж 25 % його вартості і таке право знаходить своє нормативне обґрунтування у статі 289 ГК України, статті 777 ЦК України, статтях 3, 4, 5, 11, 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
		25.          Відповідач-1 вважає, що викуп об`єкта приватизації за правилами, встановленими абзацом 1 частини першої статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" є обов`язковим за умови, коли на застосуванні цього способу приватизації наполягає орендар, але це зовсім не означає, що повноважний орган приватизації (орган місцевого самоврядування) не має права визначити викуп найбільш доцільним та прийнятним способом приватизації також і в інших випадках.
		Позиції інших учасників справи
		26.          Харківська обласна прокуратура у відзиві на касаційні скарги просить в їх задоволенні відмовити, а рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, наполягаючи на дотриманні судами норм матеріального та процесуального права, оскільки їх висновки повністю відповідають правовим позиціям Верховного Суду.
		Мотивувальна частина 
		27.          Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
		28.          Відповідно до частин третьої та четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
		29.          Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
		30.          Також згідно з приписами частини першої статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
		31.          Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
		32.          Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.
		33.          Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною справи тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.
		34.          Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
		35.          Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 362/44/17, від 07.11.2018 у справі №    488/5027/14-ц, постанова Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 922/239/22).
		36.          За змістом правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, правило щодо початку перебігу позовної давності пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/4169/19.
		37.          У цій справі Прокурор звернувся до Господарського суду Харківської області з відповідним позовом 08.05.2020. Судами попередніх інстанцій встановлено, що під час розгляду справи у суді першої інстанції Управління комунального майна та ТОВ "Грань-Кор" заявили про застосування наслідків спливу позовної давності.
		38.          За поясненнями Прокурора, органи прокуратури отримали інформацію про незаконне відчуження комунального майна, зокрема, нежитлових приміщень, у ході досудового розслідування в межах кримінального провадження № 42017221080000002, яке було розпочате 04.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 365-2 Кримінального кодексу України, та внесене 20.11.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань Харківською місцевою прокуратурою № 2. У межах цього досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 (справа №    639/687/19), було вилучено низку приватизаційних справ у Управлінні комунального майна, зокрема, стосовно нежитлових підвальних приміщень № 1-:-5, 1а, 7-:-9, 11, 11а, 12, 17-:-26, VI, III нежитлової будівлі літ. "А-1", загальною площею 259,9 кв. м, що розташовані за адресою: м. Харків, вулиця Ярославська, буд. 10. 
		39.          За позицією Прокурора, про порушення, зазначені в позовній заяві, прокуратурі стало відомо з моменту отримання та аналізу приватизаційної справи у рамках кримінального провадження №    42017221080000002 згідно з листом від 07.10.2019 № 04-10-21/17, у зв`язку з чим перебіг позовної давності почався 10.10.2019, а позовну заяву подано 08.05.2020 - тобто в межах позовної давності. 
		40.          Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Прокурор звернувся до суду з позовом в межах загальної позовної давності, перебіг якої розпочався за доводами прокурора та за висновком суду першої інстанції - з 10.10.2019, а за висновком суду апеляційної інстанції - з 20.11.2017, внаслідок чого порушене право держави та територіальної громади м. Харкова підлягає захисту у судовому порядку. 
		41.          Слід зазначити, що відповідно до статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. 
		42.          Стаття 5 ЦК України визначає, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотньої дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
		43.          Так, на час прийняття Харківською міською радою рішення від 06.07.2016 № 283/16 та на час укладання договору від 10.11.2016 № 5395-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень правовідносини з приватизації комунального майна регулювалися Законом України від 06.03.1992 № 2171-ХІІ "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". 
		44.           07.03.2018 набрав чинність Закон України від 18.01.2018 № 2269-VIII "Про приватизацію державного і комунального майна". Пунктом 8 розділу V якого визнано таким, що втратив чинність Закон № 2171.
		45.          Статтею 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" передбачені особливості розгляду спорів щодо приватизації державного або комунального майна.
		46.          Зокрема, частиною другою статті 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що строк позовної давності для звернення з позовом про відмову в затвердженні протоколу аукціону, визнання недійсними результатів приватизації об`єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації становить три місяці. 
		47.          Отже, нормами частини другої статті 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" у відповідності до частини першої статті 258 ЦК України встановлено спеціальну (скорочену) позовну давність у три місяці порівняно з загальною позовною давністю, яка за статтею 257 ЦК України складає 3 роки.
		48.          Таким чином, з моменту набрання чинності Законом України від 18.01.2018 № 2269 "Про приватизацію державного і комунального майна" (з 07.03.2018) позовна давність для звернення з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації становить три місяці. 
		49.          З наведеного вбачається, що у разі звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації після набрання чинності зазначеним Законом (з 07.03.2018), до таких позовних вимог підлягає застосуванню спеціальна (скорочена) позовна давність у три місяці незалежно від дати укладання такого договору або дати прийняття органом приватизації рішення про приватизацію об`єкта нерухомого майна.
		50.          При цьому з урахування положень статті 261 ЦК України початок перебігу як загальної так і  спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 
		51.          У справі, що переглядається:
		-          договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, про недійсність якого поданий позов, укладений 10.11.2016 (тобто, до набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна");
		-          за висновками, наведеними у постанові апеляційного суду, перебіг позовної давності у цій справі розпочався 10.10.2019 (тобто після набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна");
		-          за доводами касаційної скарги до позовних вимог Прокурора застосовна спеціальна, а не загальна позовна давність - три місяці з дня, наступного за днем, коли Прокурор довідався про порушення прав держави внаслідок укладання оспорюваного договору. Отже, останнім днем строку для звернення з цим позовом до суду, враховуючи визначений у постанові апеляційного суду початок перебігу позовної давності, є 10.01.2020;
		-           позовну заяву подано 08.05.2020.
		52.          Проте, під час касаційного перегляду даної справи колегія суддів з`ясувала, що наразі існує чисельна судова практика суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (при розгляді аналогічних справ №    922/801/21, № 922/4250/19, № 922/2008/21, № 922/979/21, № 922/4361/19 тощо) за позовами Прокурора до Управління комунального майна, Харківської міської ради та різних юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, придбаного орендарями цього майна в процесі приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, та повернення цього майна територіальній громаді м. Харкова. 
		53.          Із загального змісту судових рішень у наведених справах вбачається, що ці справи є подібними до даної справи № 922/1414/20 за суб`єктним складом спірних правовідносин, предметом спору та правовим регулюванням спірних правовідносин.
		54.          За наслідками аналізу змісту постанов, ухвалених у вищенаведених справах, вбачається, що Верховним Судом здебільшого підтримується позиція щодо того, що до позовів Прокурора, поданих до суду після 07.03.2018, щодо договорів, укладених до 07.03.2018 підлягає застосуванню загальна, а не спеціальна позовна давність, передбачена частиною другою статті 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", незалежно від дня, визначеного початком перебігу позовної давності. 
		Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.10.2024 у справі 922/4250/19, від 04.12.2024 у справі № 922/801/21, від 13.11.2024 у справі №922/2008/21, від 16.10.2024 у справі № 922/979/21, від 09.10.2024 у справі № 922/4361/19 тощо. 
		55.          Утім колегія суддів не погоджується з такою позицією, вважаючи, що до позовів Прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладених в процесі його приватизації до 07.03.2018, що подані до суду після 07.03.2018 (включно) та перебіг позовної давності по яким розпочався (за встановленими судами обставинами) після 07.03.2018 (включно), є неможливим застосування загальної позовної давності, а підлягає застосуванню скорочена позовна давність у три місяці, передбачена частиною другою статті 30 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". 
		56.          Інше застосування приписів законодавства призводить до висновку, що прокурор може вимагати застосування у спірних правовідносинах загальної позовної давності, а не спеціальної, у будь-який час. 
		57.          Окремо слід зазначити, що колегія суддів, здійснивши аналіз даних з бази Єдиного державного реєстру судових рішень, установила, що на цей час існує велика кількість господарських спорів у провадженні місцевих господарських судів у подібних спорах з аналогічно сформованими позовними вимогами. При цьому подібні справи перебувають на розгляді також у судах різних інстанцій та можуть виникнути і в майбутньому. Тому судове рішення палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду необхідне також для подальшого розвитку права та забезпечення єдності судової практики.
		58.          За приписами частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначених процесуальним законом.
		59.          Відповідно до частини першої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
		60.          Положеннями частин першої, третьої і четвертої статті 303 ГПК України передбачено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій-четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
		61.          Наведена норма процесуального права зобов`язує колегію суддів у разі необхідності відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати, передати справу на розгляд палати, до якої входить колегія суддів. Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права.
		62.          З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
		63.          Так, відступленням від висновку треба розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).
		64.          Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
		65.          З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи № 922/1414/20 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з підстав, викладених у цій ухвалі. 
		Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		УХВАЛИВ:
		Справу № 922/1414/20 передати на розгляд палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                    Є. В. Краснов
		 
		Суддя                                                                                                    С. К. Могил
		 
		Суддя                                                                                                    Л. І. Рогач

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...