Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/6700/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано судом: 08.08.2025. Зареєстровано: 09.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 11.08.2025.

Номер судового провадження: 2-а/752/231/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/6700/25 
		Провадження № 2-а/752/231/25 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		       08 серпня 2025 року суддя Голосіївського районний суд міста Києва Слободянюк А.В., розглянувши в залі суду в м. Києві, в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, 
		 
		        В С Т А Н О В И В:
		 
		У березні 2025 року в системі «Електронний суд» позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4257236 від 12 березня 2025 року, винесену старшим лейтенантом поліції інспектором першого взводу 1 батальйону полк-2 УПП в м. Києві Департаменту патрульної поліції Струком В.М., провадження у справі закрити. 
		В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до постанови серії ЕНА № 4257236 від 12 березня 2025м року його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яке передбачене ч. 5 ст.121 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), накладено штраф у розмірі 510,00 грн, у зв`язку з порушенням ним п. 2.3в Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - ПДР України). 
		Вважає, що обставини, викладені у постанові, не відповідають дійсності, а постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною, винесеною без повного, об`єктивного з`ясування усіх обставин справи та підлягає скасуванню. 
		Позивач зазначає, що 12 березня 2025 року близько 22:00 він керував автомобілем «TOYOTA Camry», номерний знак НОМЕР_1 , в м. Києві по Бориспільському шосе, КП 503. Проте вимог, встановлених п.2.3в ПДР України, всупереч відомостям, зазначеним у постанові, він не порушував, а саме: керував транспортним засобом із застосуванням ременю безпеки та відстебнув його лише після зупинки транспортного засобу для того, щоб було зручніше дістати документи, які знаходились у сумці на задньому сидінні автомобіля. При цьому, інспектором патрульної поліції при винесені постанови не було досліджено жодних доказів, які б підтверджували наявність чи відсутність в його діях вказаного адміністративного правопорушення. Разом з тим, жодного відеозапису або фото на спростування доводів позивача, а також за допомогою яких можливо встановити наявність адміністративного правопорушення, винуватість позивача в його вчиненні до матеріалів справи не долучено. 
		Посилаючись на норми КУпАП, Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), практику Верховного Суду, просить позов задовольнити. 
		Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24 березня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження  без повідомлення (виклику) сторін (а.с.23,24).   
		08 квітня 2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому зазначено, що викладені в позовній заяві твердження позивача є хибними, позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню судом. 
		Відповідно до оскаржуваної постанови, позивач 12 березня 2025 року о 22:16 в м.Києві, шосе Бориспільське, КП 503, керував  транспортним засобом «TOYOTA Camry», номерний знак  НОМЕР_1 , обладнаним  засобом пасивної безпеки та не був пристебнутим ременем безпеки, чим порушив п.2.3 «в»  ПДР України, яким передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема, на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними. Частиною 5 ст.121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки - тягне за собою накладення штрафу. 
		Відповідно до ст .252 КупАП та п.10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не у автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС № 1395 від 07 листопада 2015 року, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Вказується, що 12 березня 2025 під час виконання службових обов`язків в м.Києві, шосе Бориспільське КП 503, екіпажем було помічено транспортний засіб«TOYOTA Camry», номерний знак НОМЕР_1 , водій якого не був пристебнутий ременем безпеки під час керування автомобілем. Після зупинення автомобіля, підійшовши до водія, інспектор назвав себе, проінформував водія про причини зупинення. 
		У подальшому, як вбачається на відеозапису (00 хв. 44 сек.) інспектор, керуючись ст.ст.268,278 279 КУпАП, роз`яснив позивачу його права та обов`язки, вказавши яке правопорушення вчинене вчиним водієм, а саме, керуючи автомобілем, був не пристебнутим засобом пасивної безпеки, чи порушив п.2.3 «в» ПДР. Інспектором було здійснено дослідження та оцінка доказів, в саме усні пояснення позивача, після чого інспектор повідомив про прийняте рішення, виніс постанову про накладання штрафу у розмірі 510,00 грн. У ході розгляду справи позивач не заперечував вчинення правопорушення.
		Зазначається, що інспектор, розглядаючи дану адміністративну справу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно - правовими актами. У задоволенні позову просить відмовити (а.с.27-33).
		Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. 
		У відповідності до ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.
		Згідно із статтями  6,  19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією та законами України.                   
		Згідно із статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. 
		Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. 
		Відповідно до вимог статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/ або фіксації правопорушень. Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої. 
		Стаття 8 КУпАП передбачає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. 
		Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків. 
		Положеннями статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції та від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, в тому числі справи про правопорушення правил дорожнього руху передбачені частиною 5 статті 121 КУпАП. 
		Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. 
		Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4257236 від 12 березня 2025 року,  ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом в м. Києві по Бориспільське шосе, КП 503 «TOYOTA Camry», номерний знак  НОМЕР_1 , обладнаним засобом пасивної безпеки, не був пристебнутим ременем безпеки, чим  порушив   п.2.3 «в» Правил дорожнього руху  України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 5 ст. 121 КуПАП України. У постанові міститься посилання на відеозапис під № 473904 (а.с.13,15).  
		З відеозапису, зробленого з нагрудного реєстратора інспектора та долученого стороною відповідача до відзиву на позовну заяву, вбачається, що у темну пору доби інспектором був зупинений транспортний засіб «TOYOTA Camry», номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого сидів позивач, який не був пристебнутий ременем безпеки. Інспектор, після того як транспортний засіб припаркувався на узбіччі дороги, підійшов до водія, представився, пояснив причину зупинки, спитав про вживання алкоголю та висунув законну вимогу водію пред`явити документи. Інспектор повідомив водія, що останнім було порушено ПДР - водій не був пристебнутим, роз`яснив права, водій жодних заперечень під час його інформування не висловлював (а.с. 34). 
		У силу вимог встановлених правил ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху: створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. При цьому водій має право відступати від вимог Закону та відповідно правил дорожнього руху лише в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.
		Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України). Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. 
		Відповідно до п.2.3 «в»  ПДР України,  водій зобов`язаний, зокрема: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
		Таким чином, зазначеними нормами передбачено обов`язок водіїв користуватися засобами пасивної безпеки при русі транспортного засобу.
		Згідно ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Так, постановою Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
		Крім того, статтею 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
		Однак, як убачається, твердження позивача про те, він був пристебнутим паском безпеки та не порушував ПДР України, були спростовані стороною відповідача, який надав відеозапис подій, та отже, надав належний та допустимий доказ, який підтвердив наявність в діяннях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.
		З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
		Згідно ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим у їх задоволенні слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.
		Керуючись ст.ст. 73,74,77,78, 283-284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд 
		 
		                                                У Х В А Л И В:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити. 
		Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст судового рішення складено 08 серпня 2025 року.
		 
		        
		Суддя                  А.В. Слободянюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...