Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/13792/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 12.08.2025. Зареєстровано: 12.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кс/344/5467/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025090000000448

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 344/13792/25
		Провадження № 1-кс/344/5467/25
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 серпня 2025 року м. Івано-Франківськ
		Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_4 , що погоджене прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025090000000448 від 21.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
		ВСТАНОВИЛА:
		Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено прокурором, та просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, визначити заставу у розмірі 597 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, із покладенням у разі внесення застави обов`язків.
		В обґрунтування клопотання вказано про те, що проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що впродовж 2021-2022 років між КП «Міська ритуальна служба», в особі директора ОСОБА_5 та ФОП « ОСОБА_7 », від імені якого діяв ОСОБА_8 , укладено три типові договори, а саме: № 101 від 26.04.2021 (вартість договору 3 477 800 грн та додаткової угоди до нього  695 560 грн), № 107 від 31.03.2022 (вартість договору 2 000 000 грн), № 222 від 19.08.2022 (вартість договору 1 506 400 грн), предметом яких виступає надання послуг з видалення дерев. 
		Так, за результатами виконання умов вищезгаданих договорів на території Івано-Франківської міської територіальної громади загалом було видалено дерев загальним об`ємом 2 592,91 м3, які відповідно до Правил утримання зелених насаджень в містах та інших населених пунктах, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006, а також Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів № 1202 від 12.10.2010, підлягають оприбуткуванню.
		Однак, ОСОБА_5 , будучи директором КП, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ФОП ОСОБА_8 , умисно, протиправно, всупереч п. 9.1.16 Правил та п.5 Національного положення, будучи достовірно обізнаним, що видалена деревина після виконання умов договорів та підписання актів за формою КБ-2в та КБ-3 перебуває у відданні КП, не здійснив оприбуткування видалених зелених насаджень, передавши їх ОСОБА_8 , та, водночас з метою приховування злочинного наміру, зменшив суму оплати за послуги з видалення дерев у загальній сумі 213 918 грн (за 388,94 м3 деревини). 
		Як наслідок, ОСОБА_5 , за результатами виконання договорів № 101 від 26.04.2021, № 107 від 31.03.2022, № 222 від 19.08.2022, допущено розтрату деревини об`ємом 2 203,97 м3, загальною вартістю 1 808 500,5 грн, чим завдано збитків Івано-Франківській міській територіальній громаді на вказану суму.
		06.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
		Абзацом 175 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено термін «обґрунтована підозра», який означає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
		Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , матеріалами проведення тимчасових доступів до речей та документів у КП «Міська ритуальна служба»; установчими документами Комунального підприємства; довідкою спеціаліста Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області, довідкою спеціаліста Івано-Франківського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України», висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
		Підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, а саме ч. 5 ст. 191 КК України, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
		Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Про існування ризику, передбаченого п. 1, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, свідчить та обставина, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі та він усвідомлює ймовірну неминучість покарання за вчинення такого злочину у разі доведення його вини в суді.
		Про існування ризику, передбаченого п. 3, а саме незаконно впливати на свідків, свідчить та обставина, що підозрюваному ОСОБА_5 відомі анкетні дані учасників кримінального провадження, частина свідків перебуває у безпосередньому підпорядкуванні ОСОБА_5 , тобто є працівниками підприємства, де він являється директором, а тому, в силу професійної діяльності, підлеглі по роботі особи можуть підпадати під негативний вплив підозрюваного й змінити свої показання або в подальшому відмовитися від них у судовому засіданні. 
		Також існує ризик, передбачений п. 4, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 може не з`являтися на виклик, посилаючись на різні нібито форс-мажорні чи поважні обставини, або ж симулювати хворобу.
		Окрім того існує ризик, передбачений п. 5, оскільки ОСОБА_5 може вчинити нові злочини у сфері господарської діяльності та продовжувати вчинення злочинів, у яких він підозрюється, оскільки є керівником комунального підприємства.
		Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, то застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
		Враховуючи вищенаведені ризики, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не являється за можливе.
		Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистої поруки є недостатнім для запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні, оскільки не встановлено осіб, які б взяли його на поруки та заслуговують на довіру чи особливу довіру, а тому такі не можуть забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.
		При запобіжному заході у виді домашнього арешту підозрюваний, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце свого проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		Матеріалами кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, реалізація якого супроводжувалась вчиненням дій корупційного характеру, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів слідства та суду, впливати на свідків, чинити перешкоди слідству шляхом спілкування з іншими особами, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу.
		На думку слідчого, до підозрюваного ОСОБА_13 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу.
		Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задоволити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 
		Слідчий клопотання підтримала, просив задоволити. Вказав, що підозрюваний у іншому кримінальному провадженні дотримувався всіх покладених на нього обов`язків. 
		Підозрюваний та захисник просили відмовити у задоволенні клопотання через безпідставність. Захисник вказав, що підозра є повністю необґрунтована. Зокрема, видалена деревина не відносилась до зелених насаджень, однак такі факти будуть доводити при розгляді справи по суті. Разом з тим, докази начебто на її підтвердження зібранні у кримінальному провадженні №1202209000000325 та стосувались спершу саме такого кримінального провадження. У кримінальному провадженні №1202209000000325, здійснювалось досудове розслідування стосовно системного привласнення чужого майна, , а саме бюджетних грошових коштів, які виділялись на видалення зелених насаджень на території міста, після чого керували організованою групою, забезпечували її фінансування й організовували приховування кримінально протиправної діяльності, і як наслідок у період з 24.04.2021 по 25.11.2022 вчинили привласнення бюджетних грошових коштів на суму 1 538 561 грн 33 коп. за наступних обставин. У статусі підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний у вигляді заставу у понад 400000 грн., таку сплачено, обов`язки покладені виконувались сумлінно. Після відкриття сторонами кримінального провадження ст. 290 КПК України, сторона захисту не зволікаючи кожного дня знайомилася із матеріалами вказаного кримінального провадження, які налічували близько 60 томів, та складались також із матеріалів, що долучені до вказаного клопотання. 21.07.2025 такі виділені у окреме провадження. З червня 2025 року ОСОБА_5 продовжує виконувати свої посадові обов`язки. Жодних риків впливу на свідків, знищення речей немає, адже всі докази на думку сторони обвинувачення здобуту у вже закінченому кримінальному провадженні ( обвинувальний акт скеровано до суду). Більше того, на даний час ОСОБА_5 перебуває на листку непрацездатності, однак не зволікав з викликом до суду. Вважають такі дії органу досудового розслідування несумлінними. 
		Слідчий суддя вислухавши пояснення учасників розгляду клопотання, перевіривши матеріали клопотання, дійшла наступного висновку.
		Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
		Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025090000000448 від 21.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		06 серпня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у тому, що він підозрюється у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану.
		Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
		У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
		При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
		У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		Вирішуючи дане клопотання слідчий суддя враховує також вагомість наявних доказів, які містяться у матеріалах клопотання: протоколі за результатами проведення НСД «зняття інформації з електронних комунікаційних мереж» від 20.01.2023, протоколі допиту свідка ОСОБА_12 від 15.03.2025, протоколі допиту свідка ОСОБА_11 від 17.03.2025, протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 25.04.2025, протоколі допиту свідка ОСОБА_10 від 25.04.2025, протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 26.04.2025, протоколі допиту свідка ОСОБА_14 від 11.03.2025, висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №528/25-28 від 14.05.2025, здобуті першочергово у кримінальному провадженні №1202209000000325 від 21.09.2022.
		Разом з тим слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
		За змістом статті 176 КПК України,у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.
		У відповідності до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу.
		Статтею 177 КПК Українипередбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Прокурор у судовому засіданні довів, що існує ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі та він усвідомлює ймовірну неминучість покарання за вчинення такого злочину у разі доведення його вини в суді. 
		Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від суду береться до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, можуть вдатися до відповідних дій.
		Разом із тим, ризик незаконно впливати свідків в даному кримінальному провадженні ймовірний, однак перебуваючи під заставою тривалий час у іншому кримінальному провадженні ( враховуючи, що таке стосується зібраних доказів, які обґрунтовують висунуту підозру ) підозрюваний мав таку можливість, однак суду не надано доказів вчинення зазначених дій підозрюваним.
		Ризики перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти нові злочини, суд вважає недоведеним і не бере до уваги, оскільки такі нічим не підтвердженні. 
		Водночас, вищезазначені обставини не є настільки виправданими та необхідними елементами, які б визначали потребу в триманні підозрюваного під вартою, зокрема враховуючи, що першочергово переслідування підозрюваного здійснювалось з 2021 року ( як вказувала сторона захисту та не оспорювалось стороною обвинувачення), такий сумлінно дотримувався обов`язків, покладених заставою у кримінальному провадженні №1202209000000325, з якого 21.07.2025 виділене кримінальне провадження 12025090000000448, і такі є пов`язаними; підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки; судимість відсутня. 
		На час розгляду клопотання стороною обвинувачення не доведено, що зазначені у клопотанні обставини, в сукупності з відомостями про підозрюваного, вказують на наявність передумов регламентованих п.3 ч. 1ст.194 КПК України, оскільки встановлені у ході розгляду клопотання обставини, вказують на доцільність та можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що будь-яке позбавлення волі має здійснюватись не тільки у відповідності із основними процесуальними нормами національного права, але також відповідати метіст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Сама по собі тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути безумовною підставою для обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Позбавлення свободи не повинно перетворитися до завчасного відбування можливого в майбутньому вироку про позбавлення волі.
		При цьому, згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті п`ятої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.
		Питання проте, чи є тримання під вартою обґрунтованим, неможна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. 
		За вказаних обставин, не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам.
		Згідност. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно ч.4ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором та слідчим обґрунтування клопотання.
		Оцінюючи матеріали клопотання, обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги вагомість наявних доказів, а також, зважаючи на дані про особу підозрюваного, який одружений, має міцні соціальні зв`язки, раніше не судимий, ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні, враховуючи вищенаведені доводи та мотиви, слідчий суддя дійшла висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний запобігти вказаним ризикам, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід, у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.
		Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та пред`явленій йому підозрі, може забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
		Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-194, 196-197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -
		ПОСТАНОВИЛА:
		У клопотанні слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025090000000448 від 21.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1  відмовити.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
		Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:
		- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора;
		- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи.
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Вказані обов`язки покласти на два місяці - до 05 жовтня 2025 року включно.
		Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
		Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_4 .
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення копії даної ухвали.
		 
		Слідчий суддя
		Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...