Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/6698/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Надіслано судом: 12.08.2025. Зареєстровано: 12.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 13.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/644/783/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22024220000001025

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Суддя ОСОБА_1 
		 
		Справа № 644/6698/25 
		Провадження № 1-кп/644/783/25 
		12.08.2025
		 
		ВИРОК
		Іменем України
		 
		12.08.2025 року                                     м. Харків
		 
		Індустріальний районний суд м. Харкова у складі головуючої судді ОСОБА_1 , 
		За участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		Прокурора ОСОБА_3 ,
		Захисника ОСОБА_4 ,
		Обвинуваченого ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22024220000001025 від 17.09.2024 року за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Харків, громадянин України, українець, з вищою освітою, офіційно не працюючий, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимий, зареєстрвоаний за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -
		ВСТАНОВИВ:
		24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України. Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено та який триває до теперішнього часу.
		У ОСОБА_5 , громадянина України який є працівником Національної поліції України, обіймаючи посаду дільничного офіцеру поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління поліції в Харківській області, перебуваючи на території с. Шевченкове Куп`янського району Харківської області, у ситуації, що склалася у період триваючої військової агресії проти України з боку держави-агресора (російської федерації), пізніше 17.08.2024 виник протиправний злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України.
		Так, ОСОБА_5 усвідомлюючи, що Україна була змушена докладати всіх необхідних зусиль щодо забезпечення своєї безпеки, а тому й вдалася до внутрішньодержавного заходу для протистояння загрозам з боку рф шляхом введення особливого стану в державі, під якім слід розуміти надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров`я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, будучи негативно налаштованим проти Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених у відповідності до чинного законодавства України, вирішив стати на шлях протиправної діяльності проти основ національної безпеки України.
		ОСОБА_5 будучи негативно настроєним проти Збройних Сил України та інших військових формувань,утворених увідповідності дочинного законодавстваУкраїни, будучи обізнаним про те, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, як в Україні, так і в м. Харкові та області, з проведення мобілізаційних заходів викликала широкий суспільний резонанс, в тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації, усвідомлюючи, що він є громадянином України та працівником Національної поліції України, оцінивши обстановку в умовах військового стану, діючи умисно, використовуючи свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості, вирішив вчиняти дії з перешкоджання законній діяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 у проведенні законної діяльності під час проведення ними мобілізаційних заходів не даючи своїми діями поповнювати ресурс Збройних Сил України, що задіяний у відсічі військової агресії рф.
		ОСОБА_5 , як працівник Національної поліції України, будучи обізнаним з вимогами ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності й територіальної цілісності України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», та ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідно до яких громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством і невиконання такого обов`язку слугує причинно-наслідковим зв`язком настанню негативних наслідків для держави України під час відсічі збройній агресії «рф» та дискредитації Збройних Сил України, вирішив сприяти особам які мають намір ухилитися від мобілізації та проходженні військової служби, що саме по собі є суспільно-небезпечним діянням, що порушує функції збройних формувань України, не сприяє зміцненню дисципліни та фактично утворює деструктивні прояви у інших осіб, а у сукупності також стимулює інших осіб не проходити військову службу та уникати її шляхом вчинення протиправних дій.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, ОСОБА_5 у невстановленому досудовому розслідуванні час та місці від свого знайомого військовозобов`язаного ОСОБА_6 отримав пропозицію на вчинення дій з перешкоджання законнійдіяльності ЗбройнихСил України, що полягала у його безпосередньому втручанні в хід мобілізаційних процесів та проходження військової служби, на що останній погодився.
		Так, ОСОБА_5 , був достовірно обізнаним, що 17.08.2024 близько 12:00 військовозобов`язаний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі направлення ІНФОРМАЦІЯ_4 прибув до Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 18» Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Миру, 11 для проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби за призивом під час мобілізації, перебуває в кабінеті здачі аналізів. Близько 12:00 ОСОБА_5 , будучи одягненим у формений одяг Національної поліції України, використовуючи своє службове становище та пов`язані з цим можливості, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, реалізовуючи злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки в особливий період, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, зайшов в кабінет здачі аналізів та повідомив присутнім медичним працівникам, що військовозобов`язаний ОСОБА_6 затриманий за шахрайство, тобто за вчинення злочину, передбаченого ст. 190 КК України, та йому необхідно пройти до відділу поліції для проведення із ним слідчих дій. 
		Після цього військовозобов`язаний ОСОБА_6 та дільничний офіцер поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління поліції в Харківській області ОСОБА_5 вийшли з приміщення Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 18» Харківської міської ради та направились у невідомому напрямку.
		В результатіумисних,протиправних дій ОСОБА_5 медичний оглядвійськовозобов`язаного ОСОБА_6 для визначення ступеня придатності до військової служби за призивом під час мобілізації був незаконно перерваний та не був завершений, внаслідок чого здійснено перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а саме ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є органом військового управління, що забезпечує Збройні СилиУкраїни мобілізаційним ресурсом шляхом призову громадян на військову службу на виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території, що передбачено п. 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154.
		Таким чином ОСОБА_5 вчинив кримінальнеправопорушення-злочин,передбачений ч.1ст.114-1КК України,а саме: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
		У судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання щодо визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження.
		Прокурор зазначив, що враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, добровільності позиції обвинуваченого, відсутності сумнівів у тому, що обвинувачений розуміє суть обвинувачення та не оспорює фактичні обставини справи, він вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого та ряд матеріалів кримінального провадження. 
		Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник із запропонованим прокурором обсягом та порядком дослідження доказів погодилися.
		Суд заслухавши думку учасників процесу, з урахуванням положень частин 2 та 3статті 349 КПК Українина місці постановив ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та встановлення запропонованого прокурором порядку дослідження доказів, а саме: допит обвинуваченого, дослідження доказів, що характеризують особу обвинуваченого, а також вивчення матеріалів кримінального провадження, які підтверджують процесуальні дії органу досудового розслідування.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений зазначив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, визнає в повному обсязі, кримінальне правопорушення ним було вчинено саме за тих обставин, які викладені у обвинувальному акті. У тому, що вчинив вказане кримінальне правопорушення, він щиро розкаявся, пояснив, що дійсно засуджує свої вчинки.
		Показання обвинуваченого щодо пред`явленого обвинувачення є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Судовий розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред`явленого обвинувачення. Зміни обвинувачення та визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не здійснювались, а підстав для цього не встановлено.
		Отже, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 114-1 КК України обвинувачення знайшло своє підтвердження, суд приходить до переконання, що події кримінального правопорушення мали місце, провину обвинуваченого повністю доведено, а вчинений обвинуваченим злочин кваліфіковано вірно.
		Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до частини 1 статті 67 КК України судом не встановлено. 
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.
		 
		Щодо призначення покарання, суд виходить із положеньстатті 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_5 є осудним, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, скоєне правопорушення є тяжким злочином у відповідності до ст. 12 КК України, а також враховує характер вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, спосіб його вчинення, суспільну небезпеку. 
		Суд враховує, що в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації, перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань становить значну суспільну небезпеку, особливо в період воєнного стану.
		Згідно з вимогами КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12 червня 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
		При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів. 
		Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що враховуючи обставини злочину, виправити обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігти його злочинній діяльності неможливо без його ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що обвинувачений має бути засудженим за частиною 1 статті 114-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі в межах санкції особливої частини Кримінального кодексу України.
		Однак, враховуючи обставини, які характеризують обвинуваченого, суд вважає можливим звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
		При цьому, суд вважає за неможливе застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 положеньст. 69 КК України, оскільки у судовому розгляді не встановлено наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		При визначенні остаточного покарання суд керується положеннями ч. 5 ст. 72 КК України згідно якого попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. 
		До обвинуваченого ОСОБА_5 на досудовому розслідуванні слідчим суддею 13.05.2025 року було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого було продовжено слідчим суддею 07.07.2025 року до 13.08.2025 року включно.
		Враховуючи думку сторони обвинувачення, сторони захисту, а також те, що що суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням, суд також вважає за необхідне до набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_5 раніше застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання, звільнивши обвинуваченого з-під варти в залі суду.
		При вирішенні питання про розподіл процесуальних витрат суд виходив з наступного.
		Відповідно до ч. 3 ст. 118 КПК України витрати на залучення експертів є процесуальними витратами.
		Відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
		У відповідності до ч. 2 ст. 124, п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, рішення про відшкодування процесуальних витрат у разі визнання особи винуватою зазначається у резолютивній частині вироку.
		Згідно Довідки про витрати на проведення портретної експертизи в кримінальному провадженні Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, наданою стороною обвинувачення, у цьому кримінальному провадженні документально підтверджені витрати на проведення    судової портретної експертизи №СЕ-19/119-25/9221-ФП від 13.06.2025 у розмірі 10696,80 грн.
		Вказані витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 .
		При вирішенні питання про позбавлення обвинуваченого ОСОБА_5 спеціального звання «майор поліції» суд виходив із наступного.
		Відповідно до ст. 54 КК України засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин особа, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
		Судом враховано, що ОСОБА_5 було вчинено тяжкий злочин в період дії військового стану, спрямований проти основ національної безпеки України, із застосуванням своїх владних повноважень при безпосередньому виконанні своїх службових обов`язків.
		Так, із матеріалів справи та наданих обвинуваченим показів встановлено, що в день скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення ОСОБА_5 перебував на службі, а в момент безпосереднього вчинення злочину перебував у форменому одязі працівника Національної поліції України та ввів лікарів, які проводили медичний огляд військовозобов`язаного, в оману посиланням на те, що він як працівник поліції затримує особу з метою доставки її до відділку поліції.
		Враховуючи вказані обставини суд прийшов до висновку про необхідність позбавити ОСОБА_5 спеціального звання «майор поліції».
		В рамках кримінального провадження на підставі Постанови слідчого від 14.05.2025 року про визнання предметів речовими доказами та визначення місця їх зберігання було визнано речовими доказами наступні предмети: 
		- мобільний телефон iPhone 16 ProMax, номер моделі «MYWG3J/А», серійний номер «JK9X3YY6MR», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім карткою в ньому № НОМЕР_3 , у чорному чохлі, який належить ОСОБА_5 ;
		- мобільний телефон марки Samsung imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 з номером мобільного терміналу ? НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_6 .
		Ухвалою слідчого судді від 04.06.2025 у справі №643/8789/25 на вказані речові докази було накладено арешт.
		Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд -
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки.
		До набрання вироком законної сили змінити ОСОБА_5 раніше застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання, звільнивши обвинуваченого з-під варти негайно в залі суду.
		Покласти на обвинуваченого  ОСОБА_5  обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України до набрання вироком законної сили включно.
		Зобов`язати ОСОБА_5 виконувати процесуальні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
		1) прибувати до суду за першою вимогою;
		2) не відлучатися за межі Харківської області;
		3) повідомляти суд про зміну місця проживання та /або місця роботи;
		Стягнути зі ОСОБА_5 на користь держави витрати на проведення портретної експертизи №СЕ-19/119-25/9221-ФП від 13.06.2025 у розмірі 10696,80 грн. (десять тисяч шістсот дев`яносто шість гривень 80 копійок).
		На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 спеціального звання «майор поліції».
		На підставі пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 :
		- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
		- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
		- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		Початок відбування іспитового строку рахувати з дня проголошення вироку, тобто з 12.08.2025 року.
		Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання період попереднього ув`язнення в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» з 13.05.2025 року по 12.08.2025 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 04.06.2025 по справі №643/8789/25 (провадження №1-кс/643/3052/25) на речові докази - скасувати.
		Речові докази, а саме:
		- мобільний телефон iPhone 16 ProMax, номер моделі «MYWG3J/А», серійний номер «JK9X3YY6MR», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , з сім карткою в ньому № НОМЕР_3 , у чорному чохлі, мобільний телефон марки Samsung imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 з номером мобільного терміналу ? НОМЕР_6 - повернути власникам.
		 
		Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Вирок ухвалено в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
		 
		Головуючий суддя  ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...