Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 931/361/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано судом: 12.08.2025. Зареєстровано: 13.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 14.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/931/75/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025030510000371

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                               
		Справа № 931/361/25
		                               Провадження № 1-кп/931/75/25
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 серпня 2025 року сел. Локачі 
		 
		Локачинський районний суд Волинської області
		у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_2 ,
		прокурора  ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
		обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025030510000371 від 01.05.2025 року, про обвинувачення  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, непрацюючого, несудимого, військовозобов`язаного,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Поліцейський з РПП СПД №1 (сел. Локачі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області капрал поліції ОСОБА_5 та поліцейський з РПП Володимирського РВП СПД №1 (сел. Локачі) ГУНП у Волинській області сержант поліції ОСОБА_6 , які відповідно до Закону України "Про державний захист працівників судів та правоохоронних органів" є працівниками правоохоронного органу, 01 травня 2025 року перебували при виконанні своїх службових обов`язків, керуючись положеннями ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», здійснювали превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, а також згідно зі ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» наділені правом застосування фізичної сили для забезпечення особистої безпеки та/або безпеки інших осіб, припинення правопорушень, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом та згідно зі ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» правом на застосування спеціальних засобів для забезпечення публічної безпеки і порядку.
		Цього ж дня, о 10 годині 42 хвилини на лінію «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про самоправство, що мало місце за адресою: Волинська область, Володимирський район, с. 3амличі, вул. Лісова, буд. 12. Отримавши дане повідомлення, вищевказані поліцейські здійснили виїзд на зазначену адресу для з`ясування всіх обставин.
		В подальшому,01травня 2025року близько11години 27хвилин, ОСОБА_4 ,перебуваючи назадньому сидінніслужбового автомобілямарки «Lada10»,р.н.з. НОМЕР_1 ,що знаходивсяпоблизу домоволодіння АДРЕСА_1 ,маючи наметі злочиннийумисел,спрямований наумисне заподіянняпрацівнику правоохоронногооргану тілеснихушкоджень,розуміючи,що поліцейськийз РППСПД №1(сел.Локачі)Володимирського РВПГУНП уВолинській капралполіції ОСОБА_5 знаходиться привиконанні своїхслужбових обов`язків,діючи умисно,наніс декількаударів ногамив різнічастини тіла ОСОБА_5 ,чим спричинивйому тілесніушкодження увигляді підшкірногокрововиливу вділянці обличчя, сколу емалі 32 зуба, двох саден з ділянці правого передпліччя, садна в ділянці лівого передпліччя та підшкірного крововиливу в ділянці лівої гомілки, які відносяться до категорії легкого тілесного ушкодження та не були небезпечними для життя в момент їх спричинення.
		Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаним в судовому засіданні з приводу пред`явленого йому обвинувачення, свою вину визнав повністю, не оспорював фактичних обставин справи, пояснивши, що за вказаних обставин місця та часу, він дійсно викликав працівників поліції, враховуючи самоправні дії іншої особи. Він не погоджувався з діями поліцейських, які запропонували йому проїхати до відділку поліції, та, будучи в салоні авто, наніс ногами тілесні ушкодження працівнику правоохоронного органу ОСОБА_5 . Вибачився перед потерпілим, зазначив про готовність відшкодувати завдану майнову шкоду пошкодженням автомобіля. Просить його суворо не карати. Цивільний позов  ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди не визнав повністю.
		Захисник обвинуваченого також просив відмовити у задоволенні цивільного позову повністю, мотивуючи не підтвердження викладеного в ньому будь якими доказами. При цьому вказав на характер тілесних ушкоджень, те, що потерпілий буль якого лікування не проходив, останній є працівником групи швидкого реагування, а тому ситуація, що відбулася, відноситься до його професійних ризиків. Вказав, що розмір моральної шкоди не доведений та необгрунтовано завищений.
		Переконавшись у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, розумінні ним фактичних обставин, роз`яснивши учасникам справи порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись, що ніхто із них не заперечує щодо такого розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме: щодо фактичних обставин кримінального правопорушення.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, - доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 345 КК України.
		Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що підтверджується визнанням ним своєї вини. 
		Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що останній має зареєстроване місце проживання (а.к.п.55), за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, однак разом з дружиною займається веденням особистого підсобного господарства (а.к.п. 56), несудимий (а.к.п. 50), має на утриманні неповнолітню дитину (а.к.п. 54), а також позицію потерпілого, який при призначенні покарання поклався на розсуд суду.
		Враховуючи наведене, а також те, що обвинувачений свою вину визнав, вибачився перед потерпілим, запевнив про недопущення подібних дій в майбутньому, однак добровільно завданої шкоди не відшкодував, характер вчиненого ним кримінального правопорушення та спосіб його вчинення, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.2 ст.345 КК України у виді обмеження волі, а також про можливість виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75КК України та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Згідно ізч.1ст.128КПКУкраїни особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		У кримінальномупровадженні в ході підготовчого провадження потерпілим ОСОБА_5 (цивільним позивачем) було пред`явлено позов до обвинуваченого ОСОБА_4 (цивільного відповідача) про стягнення з останнього 100000 грн моральної шкоди (а.к.п. 17-18).
		Відповідно доч.1ст.1167ЦПКУкраїни моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, з урахуванням характеру, обсягу і глибини страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) і з урахувань інших обставин - стану його здоров`я, істотності вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому судом враховуються вимоги розумності і справедливості.
		При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди судом враховано характер дій обвинуваченого та потерпілого, те, що діями обвинуваченого було порушено нормальний спосіб життя цивільного позивача, нанесено йому тілесні ушкодження та потерпілий був змушений докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав. Крім того, суд також враховує ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а тому оцінює завдану потерпілому моральну шкоду в розмірі 10000 грн. Ця сума, на думку суду, відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних обставин, є достатньою.
		Враховуючи наведене, цивільний позов ОСОБА_5 підлягає до задоволення частково, у зв`язку з недоведеністю ним цивільного позову в заявленому розмірі. 
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 100, 127, 128, 129, 368, 369, 373, 374 КПК України, ст.1167 ЦК України, суд 
		 У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
		На підставі ч. 1 ст.75КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки згідно ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2)повідомляти уповноваженийорган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Речові докази: 
		- службовий автомобіль поліції марки «Lada 10», р.н.з. НОМЕР_1 , що згідно з постановою від 02.05.2025 року переданий на зберігання керівництву Володимирського РВП Головного управління Національної поліції у Волинській області  залишити в користуванні ГУНП у Волинській області;
		-оптичний диск, - залишити при матеріалах кримінального провадження № 12025030510000371 від 01.05.2025 року.
		Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 10000 (десять тисяч) грн завданої моральної шкоди.
		У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - якщо його не скасовано - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
		 
		 
		 
		Суддя Локачинського районного суду ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...