Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 467/586/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя; Злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань.
Надіслано судом: 14.08.2025. Зареєстровано: 14.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/467/94/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025152120000071

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 467/586/25
		Провадження № 1-кп/467/94/25
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14.08.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження №12025152120000071,внесене доЄРДР 03березня 2025 року по обвинуваченню
		ОСОБА_4 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Одеса,громадянина України, не одруженого, на даний час відбуваючого покарання у виді позбавлення волі в державній установі «Південноукраїнська виправна колонія (№ 83)», раніше судимого:
		- 09 вересня 2024 року Приморським районним судом м.Одеса за ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 14, ч.2 ст. 258 КК України з застосуванням ч.2 ст. 68, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України
		 
		ВС ТА НО ВИ В: 
		 
		ОСОБА_4 , будучи засудженим 09 вересня 2024 року Приморським районним судом м.Одеса за ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 14, ч.2 ст. 258 КК України з застосуванням ч.2 ст. 68, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, з 12 листопада 2024 року відбуває призначене йому покарання у виді позбавлення волі у державній установі «Південноукраїнська виправна колонія (№83)», яка розташована за адресою: вул. Володимирська, 1, с-ще Костянтинівка Вознесенського району Миколаївської області, в ході якого систематично порушував режим відбування покарання, за що стосовно нього 23 рази вживалися заходи дисциплінарного впливу адміністрацією колонії, у тому числі: 5 разів поміщення до дисциплінарного ізолятора та 1 раз до приміщення камерного типу. 
		ОСОБА_4 переведений до приміщення камерного типу на строк 1 місяць за ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2024 року.
		Після закінчення строку тримання в приміщенні камерного типу  ОСОБА_4 належних висновків не зробив та продовжив порушувати встановлений режим тримання.
		Так, засуджений ОСОБА_4 , будучи поміщеним до дисциплінарного ізолятора, 28 лютого 2025 року ознайомлений з правами та обов`язками чергового камери, передбаченими «Правилами внутрішнього трудового розпорядку установ відбування покарань», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року № 2823/5, до числа яких входять обов`язки стежити за чистотою в камері та здійснювати прибирання камерного санвузла, а після закінчення прогулянки - двориків для прогулянок.
		Згідно графіка чергування засуджених, які перебувають в камері ДІЗО № 3, засудженого ОСОБА_4 призначено 03 березня 2025 року черговим по камері, про що останній ознайомлений під підпис.
		Водночас, 03 березня 2025 року о 09 годині 35 хвилин під час комісійного обходу території і приміщень дисциплінарного ізолятора ДУ «Південноукраїнська ВК (№ 83)» у складі: виконуючого обов`язки начальника установи ОСОБА_5 , виконуючого обовязки начальникаоперативного відділу ОСОБА_6 ,виконуючого обов`язкиначальника відділунагляду ібезпеки ОСОБА_7 ,заступника начальникаустанови ОСОБА_8 ,виконуючого обов`язкизаступника начальникаустанови ОСОБА_9 ,виконуючого обов`язкипомічника начальниказ трудовоїадаптації ОСОБА_10 ,які діяливідповідно досвоїх посадовихобов`язків,виявлено,що впрогулянковому дворику№ 3ДІЗО не прибрано сміття, що стало наслідком порушення ОСОБА_4 своїх обов`язків.
		Після цього, виявивши вказаний факт, виконуючий обов`язки начальника установи ОСОБА_5 висунув законну вимогу засудженому ОСОБА_4 здійснити прибирання у прогулянковому дворику № 3 ДІЗО, як черговому по камері згідно графіку. При цьому, засудженому ОСОБА_4 завчасно видано необхідний для прибирання прогулянкового дворика № 3 ДІЗО інвентар.
		Проте, ОСОБА_4 , перебуваючи на території ДІЗО ДУ «Південноукраїнська ВК (№83)», діючи умисно, розуміючи кримінально-протиправний характер своїх дій, не бажаючи виконувати законні вимоги адміністрації установи виконання покарань, у присутності працівників установи та представників її адміністрації в категоричній формі відмовився приступити до прибирання в прогулянковому дворику № 3 ДІЗО, не маючи поважних та об`єктивних причин для такої відмови, в тому числі за станом здоров`я.
		Одразу після відмови засудженого ОСОБА_4 здійснити прибирання прогулянкового дворика № 3 ДІЗО, виконуючий обов`язки начальника установи ОСОБА_5 роз`яснив засудженому ОСОБА_4 його права та обов`язки як чергового по камері, попередивши про кримінальну відповідальність за ст. 391 КК України та повторно наказав йому здійснити прибирання в приміщенні прогулянкового дворика № 3 ДІЗО, однак ОСОБА_4 , діючи умисно, проявляючи злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань, в порушення вимог, передбачених ст. 107 КВК України та «Правил внутрішнього розпорядку установ відбування покарань», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 28.08.2018 року № 2823/5, без поважних причин у категоричній формі повторно відмовився здійснювати прибирання, незважаючи на те, що за станом здоров`я міг залучатися до прибирання прогулянкового дворика № 3 ДІЗО.
		Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні провину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав, показав, що з кінця 2024 року відбуває покарання у виді позбавлення волі у державній установі «Південноукраїнська виправна колонія (№83)». Начальник установи ОСОБА_11 відразу його повідомив про те, що вживатиме заходів для того, щоб у нього збільшився строк покарання. Під час відбування покарання до нього застосовувались дисциплінарні стягнення, за що йому невідомо. 03 березня 2025 року його вивели на прогулянку після перебування у ДІЗО. Він не палив і не розкидав сміття. На прогулянці він був один, поряд з ним було п`ять оперативників. Після прогулянки двір був у чистоті. Через 15 хвилин після прогулянки ОСОБА_12 пред`явив вимогу замести двір, оскільки там були пачки від цигарок, на що він відмовився так як не хтів прибирати замість когось іншого. У складі комісії були: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , оперативники, поняті, начальники загонів, поняті, лікар. ОСОБА_12 також оголошував йому зміст ст. 391 КК України та повторно пред`являв вимогу здійснити прибирання, на що він відмовився.
		Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення, викладене вище обвинувачення підтверджується сукупністю доказів, досліджених судом.
		Свідок ОСОБА_5 показав, що 03 березня 2025 року як виконуючий обов`язки начальника установи він був у складі комісії, яка здійснювала обхід приміщень ДІЗО і ПКТ. До складу комісії крім нього входили: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Під час обходу у прогулянковому дворику ДІЗО було виявлено сміття різного характеру: пачки від цигарок, недопалки. З`ясовано, що останніми здійснювали прогулянку засуджені, серед яких і черговий по камері ОСОБА_4 . ОСОБА_4 на запитання про його стан здоров`я скарг не пред`являв. Він був забезпечений інвентарем. На його вимогу здійснити прибирання прогулянкового дворику засуджений відмовився. Тоді він його зачитав зміст ст. 391 КК України, на що засуджений знову відмовився. Відмову засуджений мотивував тим, що здійснювати прибирання не бажає.
		Свідок ОСОБА_8 суду показав, що 03 березня 2025 року він був у складі комісії, яка здійснювала обхід приміщень ДІЗО і ПКТ. До складу комісії крім нього входили: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . У ході обходу було виявлено захаращення прогулянкового дворику недопалками від цигарок та упаковкою від цигарок. Засуджений ОСОБА_4 був викликаний як черговий по камері. ОСОБА_5 запропонував йому прибрати сміття, на що той відмовився. ОСОБА_5 неодноразово повідомляв засудженого про те, що його дії підпадають під ознаки ст. 391 КК України. Однак, засуджений відмовлявся від прибирання, вказуючи на те, що прибирати не бажає. Засудженому було надано змінний одяг, совок, віник, рукавиці. Скарг на стан здоров`я від засудженого не надходило. 
		Свідок ОСОБА_6 показав, що 03 березня 2025 року він у складі комісії здійснював обхід території колонії, у ході якого було виявлено сміття у прогулянковому дворику. До складу комісії, окрім нього, входили: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_4 здійснити прибирання як черговому по камері. Йому було видано віник, совок, одяг. Однак, ОСОБА_4 відмовився прибирати. Тоді ОСОБА_5 зачитав його права та обов`язки як засудженого, роз`яснив зміст ст. 391 КК України. На що засуджений знову відмовився. Скарг на стан здоров`я від засудженого не надходило.
		Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 надали суду аналогічні показання.
		Свідок ОСОБА_13 показав, що на початку березня 2025 року він був у складі комісії, яка здійснювала обхід території колонії як в.о. начальника медичної частини. До складу комісії входили ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та інші працівники колонії. Під час обходу ОСОБА_4 повідомив членів комісії про те, що скарг на стан здоров`я не має. 
		Провина обвинуваченого також підтверджується наданими стороною обвинувачення письмовими доказами.
		Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2024 року засуджений ОСОБА_4 переведений до ПКТ строком на 1 місяць.
		Постановою про переведення засудженого до дисциплінарного ізолятора від 28 лютого 2025 року, винесеною в.о. начальника «Південноукраїнської виправної колонії № 83» ОСОБА_5 , засудженого ОСОБА_4  було переведено до ДІЗО строком на 5 діб за допущене 22 лютого 2025 року порушення ПВР.
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 03 березня 2025 року у прогулянковому дворику № 3 ДІЗО/ПКТ державної установи «Південноукраїнська виправна колонія № 83» на підлозі знаходяться: недопалки від цигарок в кількості 13 штук та порожня пачка від цигарок марки «Lucky Striks».
		Із письмової розписки засудженого ОСОБА_4 видно, що 28 лютого 2025 року працівниками «Південноукраїнської виправної колонії № 83» йому роз`яснено зміст ст. 391 КК України.
		З наданого стороною обвинувачення графіка чергувань засуджених, які тримаються в камері № 3 ДІЗО за березень 2025 року вбачається, що засуджений ОСОБА_4 03 березня 2025 року був черговим по камері.
		З протоколу огляду речі від 08 березня 2025 року з фотографіями та відеозаписом перевірки ДІЗО/ПКТ, наданим начальником «Південноукраїнської виправної колонії № 83» та переглянутого у ході судового засідання, вбачається, що 03 березня 2025 року засуджений ОСОБА_4 неодноразово відмовлявся від наказу виконуючого обов`язки начальника установи ОСОБА_5 здійснити прибирання в прогулянковому дворику ДІЗО.
		Таким чином, суд вважає доведеною провину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, а саме: злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).
		Норма ч. 2ст. 50 КК Українирегламентує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, зокрема засудженими.
		Відповідно до положенняст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Отже, згідно з положеннями ст.ст.50,65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. 
		Судом не встановлено обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
		При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує те, що він вчинив нетяжкий злочин під час відбуття покарання у виді позбавлення волі, не одружений, негативно характеризується за місцем відбування покарання, на обліку у психіатра не перебуває, раніше судимий та вважає достатнім і доцільним для виправлення і перевиховання призначити покарання у виді позбавлення волі з частковим приєднанням невідбутої частини покарання, призначеного вироком від 09 вересня 2024 року Приморського районного суду м.Одеса, яка станом на 14 серпня 2025 року складає 2 роки 10 місяців 12 днів.
		Процесуальні витрати по справі відсутні.
		Питання про речові докази підлягає вирішенню на підставі ст.100 КПК України.
		Запобіжний захід обвинуваченому по справі не раніше обирався. Суд вважає за необхідне за клопотанням прокурора обрати обвинуваченому до вступу вироку у законну силу запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з урахуванням обставин справи, даних про особу обвинуваченого.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд 
		 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України та призначити йому покарання у виді 1(одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
		На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Приморського районного суду м.Одеса від 09 вересня 2024 року, остаточно визначившийому покаранняу виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.
		До вступу вироку у законну силу обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.
		Строк відбування покарання засудженому рахувати з дня винесення вироку, тобто з 14 серпня 2025 року.
		Речовий доказ по справі: диск з відеозаписом, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.
		На вирокможе бутиподана апеляційнаскарга протягом30днів здня йогопроголошення доМиколаївського апеляційногосуду черезАрбузинський районнийсуд Миколаївської області.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...