Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 302/1240/24 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 14.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2025.
Дата набрання законної сили: 08.08.2025
Номер судового провадження: 61-8796ск25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		 
		08 серпня 2025 року
		місто Київ
		справа № 302/1240/24
		провадження № 61-8796ск25
		Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10 грудня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 червня                2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачки, - Орган опіки і піклування виконавчого комітету Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір?ю та зміну способу стягнення аліментів, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Служба у справах дітей Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, та
		ВСТАНОВИВ: 
		09 липня 2025 року (зареєстровано у Верховному Суді 10 липня 2025 року) ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10 грудня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 червня 2025 року, в якій просить їх скасувати та визначити місце проживання дитини з ОСОБА_1 .
		Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, з огляду на таке.
		Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено в статті 392 ЦПК України.Подана касаційна скарга не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначеним статтею 392 ЦПК України.
		Відповідно до пунктів 2, 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
		Заявнику необхідно вказати повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) та надати виправлену касаційну скаргу.
		Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
		Такі підстави перелічені у частині другій статті 389 ЦПК України.
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у 
		пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
		Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права касаційна скарга має містити формулювання правового висновку суду апеляційної інстанції щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, які цією нормою права врегульовано, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. Суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується висновками, викладеними в ухвалах Верховного Суду від 06 листопада 2023 року в справі № 607/16725/22, від 30 листопада 2023 року в справі № 530/1297/21, від 26 грудня 2023 року в справі № 758/113/23).
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
		У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
		У постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного суду 
		від 22 лютого 2022 року в справі 920/577/20 суд виснував, що під час касаційного оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів для такого відступлення.
		Процесуальні положення пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України є уніфікованими. 
		Єдність однакового застосування уніфікованих норм права забезпечує правову визначеність та сталість судової практики.
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
		У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення 
		пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
		Касаційна скарга заявника не відповідає таким вимогам. 
		Підставами касаційного оскарження рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10 грудня 2024 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 10 червня 2025 року заявник вказує, зокрема, те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, проігноровано реальні докази активного батьківства заявника, участі у вихованні, турботи, наданих побутових умов, не перевірено належним чином необґрунтовані звинувачення на адресу заявника щодо вживання алкоголю, не враховано факт проживання дитини в Кольчині з 2020 року, не досліджено імовірний вплив сторонніх осіб, зокрема ОСОБА_3 .
		Однак ОСОБА_1 у своїй касаційній скарзі не посилається на судову практику Верховного Суду та не зазначає конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якої подається касаційна скарга.
		Згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України в разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
		Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
		Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
		За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та надати докази надсилання заявником до електронних кабінетів/засобами поштового зв`язку за поштовим адресами учасників справи касаційної скарги.
		Відповідно до пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу.
		Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, в порушення пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України особою, яка подала касаційну скаргу, не зазначено її клопотання (прохальну частину касаційної скарги) з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.
		Відповідно до статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.
		У касаційній скарзі заявник зазначає, що судові рішення ухвалені з порушеннями норм матеріального та процесуального права і підлягають скасуванню, та ставить питання лише щодо визначення місця проживання дитини з ОСОБА_1 , тоді як з рішення суду першої інстанції, залишеного без змін постановою апеляційного суду, вбачається, що задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_1 та зміни способу стягнення аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_1 . Також відмовлено в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком.
		Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що ОСОБА_1 визнав первійсний позов в частині зміни способу стягнення аліментів та в касаційній скарзі зазначає про те, що він не відмовляється від сплати аліментів, однак у прохальній частині касаційної скарги ставить питання про скасування рішень суду повністю.
		Верховний Суд вважає за необхідне надати можливість усунути вказану суперечність.
		ОСОБА_1 має визначитись і чітко та коректно сформульовати клопотання (процесуальну вимогу) за наслідками розгляду його касаційної скарги.
		Формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має істотне значення як при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження), так і під час касаційного розгляду.
		За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.
		У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК Українипередбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до підпункту 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 
		200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
		При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
		За змістом касаційної скарги встановлено, що заявником оскаржується судове рішення, яким задоволено дві немайнові вимоги за первісним позовом та відмовлено в задоволенні одної вимоги немайнового характеру за зустрічним позовом.
		Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2024 року становив 3 028,00 грн.
		Після визначення з тим, скільки вимог немайнового характеру заявник оскаржує, він має сплатити за подання касаційної скарги судовий збір за оскарження двох немайнових вимог (про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_1 за первісним позовом та визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком за зустрічним позовом) в розмірі 3 875,84 грн (3 028,00 грн х 0,4 х 2 х 200 % х 0,8) або за оскарження трьох немайнових вимог (про визначення місця проживання малолітнього       ОСОБА_1 , зміну способу стягнення аліментів за первісним позовом та визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком за зустрічним позовом) в розмірі 5 813,76 грн (3 028,00 грн х 0,4 х 3 х 200 % х 0,8).
		Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача 
		(за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
		На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, 
		що підтверджує його сплату або документ щодо звільнення (пільги).
		Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно: 1) уточнити касаційну скаргу в частині зазначення повних відомостей стосовно інших учасників справи; 
		2) уточнити підстави касаційного оскарження; 3) подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України; 3) надати докази надсилання заявником до електронних кабінетів/засобами поштового зв`язку за поштовим адресами учасників справи копій касаційної скарги; 4) надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
		Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
		Суд роз`яснює, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
		Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
		УХВАЛИВ:
		Касаційну ОСОБА_1 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10 грудня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 10 червня 2025 року залишити без руху.
		Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                                             О. М. Ситнік

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...