Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 168/736/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 14.08.2025. Зареєстровано: 15.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/168/86/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12025030570000224

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   
		Справа № 168/736/25
		Провадження № 1-кп/168/86/25 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		14 серпня 2025 року             сел. Стара Вижівка
		 
		Старовижівський районний суд Волинської області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		секретаря с/з - ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої  ОСОБА_4 та її захисника  адвоката ОСОБА_5 ( в режимі відеоконференції),
		потерпілої (згідно частини 6 статті 55 КПК України)  ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Стара Вижівка Волинської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025030570000224 від 06 червня 2025 року відносно:
		 
		    ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Хворостів, Любомльського району, Волинської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, непрацюючої, заміжньої (вдова), має трьох дітей, одна дитина неповнолітня, повнолітній син являється особою з інвалідністю ІІ групи, раніше не судимої,
		що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2статті 121 КК України,
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Обставини вчинення кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.
		     Обвинувачена ОСОБА_4  06 червня 2025 року, близько 12:30 год., перебувала в кімнаті-кухні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому була в стані алкогольного сп`яніння. Тоді ж під час словесного конфлікту із своїм чоловіком ОСОБА_7 , діяла з прямим умислом, тобто усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачила їх суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Обвинувачена ОСОБА_4 в цей час порушила вимоги статті 27 Конституції України, відповідно до якої кожній людині гарантується невід`ємне право на життя, та статті 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також вимоги статті 1, статті З Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству». Тоді ж, 06 червня 2025 року, близько 12:30 год., обвинувачена ОСОБА_4 утримувала в кімнаті-кухні в правій руці ніж та умисно нанесла один удар в ділянку правої ключиці грудної клітки своєму чоловікові ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		У результаті умисних дій обвинувачена ОСОБА_4 спричинила покійному потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаного поранення грудної клітки справа з пошкодженням правої підключичної вени та приток, верхньої долі правої легені з гемо пневмотораксом та розвитком постгеморагічної анемії та полі органної недостатності, які за ступенем тяжкості, стосовно живої особи відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. В даному випадку зазначені тілесні ушкодження викликали смерть потерпілого покійного ОСОБА_7 та перебували в прямому причинному зв`язку з причиною настання смерті та були безпосереднім чинником її настання.
		 
		Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Таким чином, встановлені достатні підстави вважати винною ОСОБА_4 , у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2статті 121 КК Україниза ознаками:умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
		 
		Досліджені під час судового розгляду докази винуватості.
		Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненому злочині за викладених обставин визнала повністю. Розкаялася. Показала, що відбувалась сварка із покійним чоловіком. Бо не приготувала обід. Обоє були в стані алкогольного сп`яніння. Під час того, як чистила картоплю, чоловік постійно робив їй зауваження. Тому з пересердя встала, повернулася та завдала чоловікові удар ножем в праве плече. Завдавати йому смерті не бажала. Ствердила, що спочатку крові після удару не було видно. Після того, як чоловік дійшов до ліжка, вдарився об бильце і впав, побачила кров на останньому. Пояснила, що кров пішла саме від її удару ножем по покійному.
		Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні вказав, що в сім`ї відбулась трагедія, діти втратили батька. Ударивши покійного чоловіка ножем, обвинувачена думала, що ніж пройде по одягу і не достане тіла. Після скоєного обвинувачена не переховувалась, що говорить про її сприяння слідству. Добросовісно виконувала ухвали слідчого судді про домашній арешт. Щиро розкаялась у вчиненому. Різні покази обвинуваченої в судовому засіданні пояснив тим, що остання неправильно розуміла юридичну термінологію. Звернув увагу, що обвинувачена повністю відшкодувала витрати лікувальному закладу за лікування покійного чоловіка. 
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 (дочка обвинуваченої та покійного ОСОБА_7 ) підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті. Показала, що в день скоєного перебувала в республіці Польща на заробітках. Після дзвінка брата, довідалася про скоєне матір`ю. Більш детально нічого не може показати. При цьому зазначила, що в сім`ї відбувались сварки. Батькові не подобалось, що матір часто вживала спиртні напої. Був випадок, що обвинувачена побила покійного батька палицею. 
		   Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 (син обвинуваченої та покійного ОСОБА_7 ) показав, що на час скоєного спав в літній кухні, бо прийшов з рибалки. Лише після того як прибігла матір, довідався що сталося. Батько лежав на ліжку без одягу та вже не міг говорити. Скрізь було багато крові. Бильця ліжка були округлої форми, а на тілі був просто поріз. Окрім мами в хаті більше нікого не було. Ствердив, що такого порізу не може бути від удару об бильце. Детально про поріз довідався в лікарні. Ознак боротьби у хаті на кухні не було, бо всі речі знаходилися на своїх місцях. Батько постійно робив зауваження матері, щоб не пила. Хоча і сам випивав. Навіть, знаходячись в лікарні, перед смертю покійний батько запитував чи обвинувачена вживає спиртне. 
		Під час судового розгляду кримінального провадження судом досліджено письмові та речові докази, які підтверджують вину обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України. Крім повного визнання вини обвинуваченою ОСОБА_4 ,її винуватістьу вчиненнікримінального правопорушенняпідтверджується наступнимидоказами.Асаме:
		-витягом з ЄРДС від 06 червня 2025 року;
		- протоколом огляду місця події від 06 червня 2025 року та фототаблицями до нього;
		-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06 червня 2025 року;
		-консультаційним висновком спеціаліста № 335 від 06 червня 2025 року: алкогольне сп`яніння ОСОБА_4  1,22 проміле; 
		-протоколами проведення слідчих експериментів від 06 червня 2025 року, від 07 червня 2025 року та додатком до нього;
		-протоколом огляду предметів від 07 червня 2025 року;
		-висновком експерта № 74 від 09 червня 2025 року;
		-висновком судово-психіатричного експерта № 208 від 09 липня 2025 року;
		-висновком експерта № 59-МК від 21 липня 2025 року;
		-висновком експерта № 91 від 12 червня 2025 року; 
		-висновком експерта № 92 від 12 червня 2025 року;
		-висновком експерта № 94 від 03 липня 2025 року; 
		-висновком експерта № 93 від 01 липня 2025 року; 
		-висновком експерта № 94 від 03 липня 2025 року; 
		-висновком експерта № 95 від 07 липня 2025 року; 
		-висновком експерта № 96 від 10 липня 2025 року; 
		-висновком експерта (експертиза трупа) № 143 від 12 червня 2025 року; 
		-медичною картою стаціонарного хворого № 7747-1418-423 від 06 червня 2025 року;
		-випискою хірургічного відділення Ковельського МТМО з історії хвороби ОСОБА_7 ;
		-протоколом огляду предметів від 30 липня 2025 року;
		-диском з аудіозаписом повідомлення на лінію «103»; 
		-протоколом огляду речей від 30 липня 2025 року.
		   На підставі вищезазначеного, оцінюючи обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025030570000224 від 06 червня 2025 року, відомостей наданих сторонами у судовому засіданні, суд погоджується із кваліфікацією кримінального правопорушення органомдосудового слідства та приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 121КК України, тобтоумисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, є доведеною в повному обсязі.
		 
		Нормативно-правове обґрунтування.
		Відповідно достатті 2 КПК Українизавданнями кримінальногопровадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		   Згідно вимогстатті 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Відповідно до вимогстатті 337 КПК Українисудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
		Згідно з пунктом 1 частини 1статті 91 КПК Україниу кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші обставини.
		   Обов`язок доказування, обставин зазначених устатті 91 КПК України, покладається на прокурора.
		   Статтею 94 КПК Українипередбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		   Згідно з частиною 3статті 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		   Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. вищенаведене рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
		Ретельно дослідивши в повному обсязі й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні докази, надавши їм правову оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, суд прийшов до висновку, що вони в своїй сукупності та взаємозв`язку узгоджуються між собою та є допустимими і достатніми для ухвалення обвинувального вироку стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 121КК України.
		   
		   Щодо призначення міри покарання.
		   Прокурор у судовому засіданні зазначив, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 доводиться матеріалами справи. Просив визнати обвинувачену ОСОБА_4 винною та призначити їй покарання у виді8років позбавленняволі. Запобіжний захід  домашній арешт відносно обвинуваченої залишити до вступу вироку в законну силу.Речовідокази вирішитив порядкустатті 100КПК України. Цивільний позов не заявлявся.Витрати, понесені на лікування померлого ОСОБА_7 , відшкодовані лікувальному закладу повністю. Судові витрати, розмір витрат на залучення експертів відсутні. Арешт згідно ухвали від 10 червня 2025 року слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області скасувати. 
		   Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні просила суд суворо не карати. Покарання обвинуваченій зменшити.
		Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні просила суд при призначенні покарання застосувати іспитовий строк.
		   Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 просив судзастосувати припризначенні покараннястаттю 69КК Україниі приможливості звільнитивід відбуванняпокарання зіспитовим строком. 
		Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2статті 121 КК України, повністю доведена зібраними у кримінальному провадженні доказами, які є об`єктивними, допустимим та належними, що узгоджуються між собою.
		   Дії обвинуваченого обвинуваченої ОСОБА_4 містять склад злочину, передбаченого частиною 2статті 121 КК України, та суд кваліфікує їх за ознаками:умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		   Відповідно до вимогстатті 65 КК Україниособі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей66та67 КК України.
		   Згідно частиною 2статті 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		   Відповідно до абзацу 3 пункту 3Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24 жовтня 2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
		   Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18).
		   Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої, наявність пом`якшуючих та обтяжуючу покарання обставин.
		 
		Обставини,які пом`якшуютьабо обтяжуютьпокарання. 
		   Обставини, щопом`якшують покарання, наведені у частині 1 статті 66 КК України. При цьому зазначений перелік не є вичерпним, за частиною 2 статті 66 КК України суд може визнати такими, що пом`якшують покарання, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
		   Так, обставиною, яка відповідно до статті 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття. Бо обвинувачена ОСОБА_4 уповному обсязі визнала свою провину у вчиненні злочину, розкаялася, усвідомила та засудила свою поведінку, яка призвела до непоправних наслідків.
		Тому суд висновує, що обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 є щире каяття та відшкодувала лікувальному закладу понесені витрати на лікування покійного чоловіка.
		Окрім цього суд відносить до обставин, які пом`якшують покарання - є вчинення кримінального правопорушення в умовах конфлікту, пов`язаного із застосуванням насильства щодо обвинуваченої ОСОБА_4 з боку потерпілого покійного ОСОБА_7 (що не спростовувалося стороною обвинувачення в ході судового розгляду). Бо сам покійний ОСОБА_7 перебував в стані алкогольного сп`яніння. 
		Також суд визнає до обставин, такою, що пом`якшує покарання  позитивна посткримінальна поведінка обвинуваченої. Бо обвинувачена ОСОБА_4 добросовісно та неухильно виконувала як ухвалу від 09 червня 2025 року слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області про обрання щодо обвинуваченої запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту так і ухвалу від 04 серпня 2025 року відносно неї про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
		Обставинами, що обтяжують покарання, згідностатті 67КК Україниє вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
		За вчинення злочину, передбаченого санкцією частиною 2статті 121 КК України,передбачено покаранняу виді позбавленнямволі настрок відсеми додесяти років. 
		Так, відповідно достатті 12ККУкраїни злочин, передбачений частиною 2статті 121 КК Україниє тяжким.
		Суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 є громадянкою України, вчинила кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії тяжких, раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обвинувачена має постійне місце проживання,посередньо характеризується за місцем проживання,а такожпозицію потерпілої ОСОБА_6 щодо несуворого покарання. Тому суд висновує, що обвинувачена ОСОБА_4 все ж такиє особою суспільно небезпечною, яка підлягає ізоляції від суспільства. А тому виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та запобігання їй злочинній діяльності неможливо без ізоляції останньої від суспільства.
		   Призначаючи покарання, суд керується положеннямистатті 65 КК України, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, у сукупності із даними, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 ,її відношення до скоєного злочину та вважає, що покарання треба визначити із врахування частини 3 статті 65 КК України. Відповідно до неї підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтеюОсобливої частиницього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаютьсястаттями 69і69-2цього Кодексу.
		   Тому суд висновує , що у частині 2статті 65 КК Українивстановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. 
		 
		Обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і підстави застосування статті 69 КК України
		Згідно частини 1 статті 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання вЗагальній частиніцього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
		Тобто , кримінальний закон передбачає у виключних випадках можливість застосування положеньстатті 69 КК Українилише за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням особи винного. Підставами призначення більш м`якого покарання є дві групи чинників, які характеризують як вчинене кримінальне правопорушення так і особу винного: 1) наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; 2) дані, які певним чином характеризують особу винного.
		При цьому, суд повинен встановити наявність не однієї, а кількох таких обставин та ці обставини повинні істотно знижувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення. Одночасно їх наявність впливає і на рівень небезпечності особи винного.
		   При визначенні поняття обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити з того, що вказаний чинник має оціночний характер і залежить від індивідуальних особливостей встановлених обставин конкретного кримінального правопорушення у взаємозв`язку з системним тлумаченням положень статей65,66,69 КК Українита з урахуванням ролі, яку виконувала особа, визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, її поведінки та характеру дій під час його вчинення, негативних наслідків спричинених кримінальним правопорушенням та вжитих заходів по їх усуненню, іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку кримінального правопорушення та особу винного. Суд, застосовуючи положенняст. 69 КК Українипри призначенні покарання, зобов`язаний не лише перерахувати обставини, що його пом`якшують, а й обґрунтувати, яким чином такі обставини істотно знизили чи мали б знизити ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		На виконання вказаних вимог судом встановлено такі обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченою ОСОБА_4 кримінального правопорушення. А саме, суд враховує позицію потерпілої ОСОБА_6 (дочки обвинуваченої та покійного ОСОБА_7 ), яка просила суд суворо не карати.
		Окрім того обставиною,що істотнознижує ступіньтяжкості вчиненогообвинуваченою ОСОБА_4 кримінального правопорушеннясуд визнаєте,що остання єматір`ю трьох дітей.Має наутриманні тавихованні:повнолітню дочку потерпілупо справі ОСОБА_6 ,неповнолітню дочку ОСОБА_9 та повнолітньогосина ОСОБА_7 , який є особою з інвалідністю ІІ групи.
		Окрім того обставиною, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою ОСОБА_4 кримінального правопорушення суд визнає також той факт, що мало місце вчинення кримінального правопорушення в умовах побутового конфлікту, пов`язаного із застосуванням насильства щодо обвинуваченої ОСОБА_4 з боку потерпілого покійного ОСОБА_7 (що не спростовувалося стороною обвинувачення в ході судового розгляду).
		Таким чином суд висновує, що застосування частини 1 статті 69 КК України відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , тобто призначення більшм`якогопокарання,ніж передбаченозаконом буде цілком виправданим.
		Щодо застосування при призначенні покарання положень статті 75 КК України, то це може бути перешкодою для застосування судом при призначенні покарання положень вказаної норми кримінального закону. 
		Бо водночас суд не вважає за можливе в даному випадку застосувати положення статті 75 КК України та звільнити обвинувачену ОСОБА_4 , від відбуття покарання з іспитовим строком, про що просила суд сторона захисту та потерпіла.
		Згідно зі статтею 75 КК України однією із обставин, яку суд повинен врахувати при вирішенні питання про звільнення особи від покарання зі встановленням іспитового строку, є тяжкість кримінального правопорушення. Інкриміноване обвинуваченій діяння належить до тяжких злочинів, що призвів до загибелі людини, і воно було вчинене в умовах наявності двох обтяжуючих обставин  вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя .
		   За наведених умов, тяжкість даного кримінального правопорушення, його наслідки та обставини вчинення виключають можливість звільнення особи від відбування покарання зі встановленням іспитового строку.
		   Призначаючи покарання, суд керується положеннями статті 65 КК України, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, у сукупності із даними, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 , її відношення до скоєного злочину та вважає, що покарання треба визначити із застосуванням статті 69 КК України у виді 4(чотирьох)років позбавлення волі
		На підставі вище зазначеного, суд вважає, що саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
		Щодо запобіжного заходу.
		Ухвалою від 09 червня 2025 року слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області, залишеною ухвалою від 18 червня 2025 року Волинського апеляційного суду без змін застосовано відносно Обвинуваченої  ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на строк до 07 серпня 2025 року включно, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
		Покладено на обвинувачену  ОСОБА_4 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
		- за першою вимогою прибувати до слідчого, прокурора, суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
		-здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області свій паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України (в разі наявності).
		Ухвалою від 04 серпня 2025 року слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області продовжено обраний щодообвинуваченої ОСОБА_4 строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту на два місяці до 04 жовтня 2025 року включно, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період із 20 год 00 хв до 06 год 00 хв.
		Покладено наобвинувачену ОСОБА_4 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
		- за першою вимогою прибувати до слідчого, прокурора, суду;
		- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
		З огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_4 , суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
		     Устрок відбутогопокарання ОСОБА_4 необхідноврахувати строктримання підвартою (фактичногозатримання) 4дні:з 19.00год.06червня 2025року по09червня 2025року урозрахунку деньза день.А також зарахувати строк цілодобового домашнього арешту, який було застосовано до ОСОБА_4  ухвалою слідчого судді 09 червня 2025 року та строк домашнього арешту за ухвалою від 04 серпня 2025 року слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області у співвідношенні три дні домашнього арешту в рахунок одного дня позбавлення волі. 
		Вирішення питання щодо процесуальних витрат, речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.
		Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує відповідно до вимогглави 8 Розділу І КПК України.
		   Цивільний позов не заявлено, кримінальним правопорушенням шкоди державі не завдано.
		   Судові витрати, розмір витрат на залучення експертів відсутні.
		   Питання щодо речових доказів судом вирішити в порядку вимогстатті 100 КПК України.
		   Ухвалою від 10 червня 2025 рокуслідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області клопотання слідчоговідділення відділення поліції № 2 (сел. Ратне) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 про арешт майна задовольнили.
		Накладено арешт на тимчасово вилучене майно шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування даним майном, зокрема:
		 футболку червоного кольору та спортивні штани чорного кольору, власницею яких є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 ;
		 чорні спортивні штани, які поміщено до спеціального пакету № QYH0014366 та мобільний телефон марки "Redmi", ІМЕІ1: НОМЕР_1 та ІМЕІ2: НОМЕР_2 , який поміщено до спеціального пакета № PSP0020588, власником яких є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 ;
		 футболку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, яку поміщено до спеціального пакета № PSP3123625, власником якої є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 ;
		 ніж зі слідами речовини бурого кольору, який поміщено в картонну коробку, власником якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 ;
		 змиви речовини бурого кольору з килиму, які поміщено в паперовий конверт, який скріплений биркою № NPU-0387602, зріз тканини з ковдри зі слідами речовини бурого кольору, який поміщено у паперовий конверт, скріплений биркою № NPU-0387603, та виріз тканини зі слідами речовини бурого кольору з покривала, який поміщений у паперовий конверт, скріплений биркою.
		Накладений арешт ухвалою від 10червня 2025рокуслідчого суддіРатнівського районногосуду Волинськоїобластіпідлягає скасуванню відповідно до частини 4статті 174 КПК України. Арештоване майно:
		 футболку червоного кольору та спортивні штани чорного кольору, власницею яких є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , - повернути власнику;
		 чорні спортивні штани, які поміщено до спеціального пакету № QYH0014366- знищити;
		 футболку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, яку поміщено до спеціального пакета № PSP3123625, власником якої є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 ,- знищити;
		 ніж зі слідами речовини бурого кольору, який поміщено в картонну коробку, власником якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 ,- знищити;
		 змиви речовини бурого кольору з килиму, які поміщено в паперовий конверт, який скріплений биркою № NPU-0387602, зріз тканини з ковдри зі слідами речовини бурого кольору, який поміщено у паперовий конверт, скріплений биркою № NPU-0387603, та виріз тканини зі слідами речовини бурого кольору з покривала, який поміщений у паперовий конверт, скріплений биркою №NPU-0387604  знищити;
		- мобільний телефон марки «Redmi», IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спеціального пакету № PSP0020588  повернути власнику.
		 
		На підставі викладеного, керуючисьстаттями5,50,63,65,121 КК України, статтями100, 367-371,373,374,376, 392-395 КПК України,
		суд
		УХВАЛИВ: 
		 
		    ОСОБА_4  визнати винною у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України,та призначити їй покарання за частиною 2 статті 121 КК України,із застосуванням статті 69 КК України,у вигляді 4(чотирьох) років позбавлення волі.
		   Запобіжний захід щодо  ОСОБА_4  у виді домашнього арешту, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період із 20 год 00 хв до 06 год 00 хв.- залишити до вступу вироку у законну силу.
		   Продовжити до набрання вироком законної сили покладені на ОСОБА_4  обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
		- за першою вимогою прибувати до суду;
		- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
		   У строквідбутого покарання ОСОБА_4 необхідноврахувати строктримання підвартою (фактичногозатримання) 4дні:з 19.00год.06червня 2025року по09червня 2025року урозрахунку деньза день.А також зарахувати строк цілодобового домашнього арешту, який було застосовано до ОСОБА_4  ухвалою слідчого судді 09 червня 2025 року та строк домашнього арешту за ухвалою від 04 серпня 2025 року слідчого судді Ратнівського районного суду Волинської області у співвідношенні три дні домашнього арешту в рахунок одного дня позбавлення волі. 
		Цивільний позов не заявлено, кримінальним правопорушенням не заподіяно шкоди державі. Витрати, понесені на лікування померлого ОСОБА_7 , відшкодовані лікувальному закладу повністю. 
		Судові витрати, розмір витрат на залучення експертів відсутні.
		   Накладений ухвалою від 10червня 2025рокуслідчого суддіРатнівського районногосуду Волинськоїобластіарешт відповідно до частини 4статті 174 КПК України, - скасувати.
		   Арештоване майно :
		 футболку червоного кольору та спортивні штани чорного кольору, власницею яких є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , - повернути власнику;
		 чорні спортивні штани, які поміщено до спеціального пакету № QYH0014366- знищити;
		 футболку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, яку поміщено до спеціального пакета № PSP3123625, власником якої є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 ,- знищити;
		 ніж зі слідами речовини бурого кольору, який поміщено в картонну коробку, власником якого є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 ,- знищити;
		 змиви речовини бурого кольору з килиму, які поміщено в паперовий конверт, який скріплений биркою № NPU-0387602, зріз тканини з ковдри зі слідами речовини бурого кольору, який поміщено у паперовий конверт, скріплений биркою № NPU-0387603, та виріз тканини зі слідами речовини бурого кольору з покривала, який поміщений у паперовий конверт, скріплений биркою №NPU-0387604  знищити;
		- мобільний телефон марки «Redmi», IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спеціального пакету № PSP0020588  повернути власнику.
		   Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції через Старовижівський районний суд Волинської області до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
		Вирок набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,якщо такускаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення вироку.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...