Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/29813/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; валютного регулювання і валютного контролю, з них; за участю органів доходів і зборів.
Надіслано судом: 14.08.2025. Зареєстровано: 15.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 15.08.2025.
Дата набрання законної сили: 12.08.2025
Номер судового провадження: К/990/38820/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 серпня 2025 року 
		м. Київ
		 
		справа № 420/29813/23
		адміністративне провадження № К/990/38820/24 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Хохуляка В.В., 
		суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,
		секретар судового засідання Пугач Д.С.,  
		за участю представника позивача Станкова С.С., 
		                   представника відповідача Норця В.М.,
		розглянув у судовому засіданні в режимі відеоконференції як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТАНДАРТ» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 (суддя - Василяка Д.К.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 (головуючий суддя - Турецька І.О., судді: Градовський Ю.М., Шеметенко Л.П.) у справі №420/29813/23.
		 
		встановив:
		Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТАНДАРТ» (далі - ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.07.2023 №1369/Ж10/31-00-07-03-02-20, від 03.10.2023 №21970Ж10/31-00-07-03-02-20.
		 
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024, позов задоволено.   
		 
		Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2024, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
		 
		В обґрунтування підстав оскарження Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків посилається на те, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27.08.2019 № 914/260/18, від 30.09.2022 № 640/3510/19, від 01.10.2019 №910/12968/17 (щодо застосування частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України, статті 601 Цивільного кодексу України).
		 
		У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що однорідність вимог визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними. Для проведення зарахування зустрічних вимог необхідна сукупність умов, серед яких вимоги повинні бути однорідними. Однорідність вимог походить з їхнього матеріального змісту та юридичної природи і не залежать від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна одної мають бути виконані однаково, до того ж підстави таких зобов`язань можуть бути різними.
		 
		У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. 
		 
		Верховний Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу та врахувавши суть наданих під час судового розгляду додаткових пояснень,  переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, виходить з наступного.
		 
		Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі наказу №121/Ж1 від 31.03.2023 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по Контракту від 09.09.2021 №EUS-02/21, укладеному з нерезидентом MEGAPORT UNITED L.P. (Великобританія) за період з 09.09.2021 по 31.12.2022 згідно листа ДПС України 02.11.2022                           № 13439/7/99- 00-07-05-02-07, по Контракту №GE/ES/01 від 02.07.2018. укладеному з нерезидентом G-Energy LLC (Грузія) за період з 02.07.2018 по 31.12.2022 згідно листа від 06.12.2022 № 15770/7/99-00-07-05- 01-07 щодо інформації, наданої НБУ (лист від 29.11.2022 №25- 0008/204/ДСК) уповноваженими банками.
		 
		За результатами перевірки складено акт від 24.05.2023 №1094/Ж5/31-00-07-03-02-15/32223787, в якому відображено висновки про порушення:
		 
		частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» щодо порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічному Контракту від 09.09.2021 № EUS-02/21, укладеному з нерезидентом MEGAPORT UNITED L.P., Великобританія. Станом на 31.12.2022 у ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» встановлена прострочена дебіторська заборгованість на загальну суму 32 577,86 євро за Контрактом від 09.09.2021 № EUS-02/21, укладеному з нерезидентом MEGAPORT UNITED L.P., Великобританія; 
		 
		частини 3 статті  13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» за Контрактом №GE/ES/01 від 02.07.2018 укладеним з нерезидентом «G- Energy LLC», Грузія. Станом на 31.12.2022 у ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» встановлена прострочена дебіторська заборгованість на загальну суму 3 685 000,00 євро за Контрактом №GE/ES/01 від 02.07.2018 укладеним з нерезидентом «G-Energy LLC», Грузія.
		 
		За доводами контролюючого органу, ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» за Контрактом від 02.11.2021 №EUS-04/21 заборгованість перед MEGAPORT UNITED L.P. становить 41 840,05 євро, а MEGAPORT UNITED L.P. за Контрактом від 09.09.2021 №EUS-02/21 повинне поставити товар на суму 32 577,86 євро. Такі вимоги не можуть вважатися однорідними, оскільки вимоги мають різну юридичну природу та різний матеріальний зміст (гроші-товар). Щодо Контракту №GE/ES/01 від 02.07.2018 - до взаємозаліку неправомірно була прийнята заборгованість CANTARELL TRADING LTD за Контрактом №CLL/EU-2201 від 07.04.2022, так як виконання зобов`язань за даними контрактами підлягають виконанню у різних валютах євро та доларах США, а також дані вимоги не зустрічними у зв`язку з тим, що нерезидент CANTARELL TRADING LTD не є стороною за Контрактом від №GE/ES/01 від 02.07.2018.
		 
		ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» не погоджуючись з актом перевірки надано заперечення в яких вважає, що порушення частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за контрактом №GE/ES/01 від 02.07.2018 укладеному з нерезидентом G-Energy LLC (Грузія) та за контрактом від 09.09.2021 №EUS-02/21 укладеному з нерезидентом MEGAPORT UNITED L.P. (Великобританія) відсутнє.
		 
		За результатом розгляду заперечень, висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки №1094/31- 00-07-03-02-15/32223787 залишено без змін.
		 
		На підставі акту перевірки від 24.05.2023, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
		 
		від 11.07.2023 №1369/Ж10/31-00-07-03-02-20 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 7 820 713, 48 грн;
		 
		від 03.10.2023 №21970Ж10/31-00-07-03-02-20 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 28 029 710,99 грн.
		 
		ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» до ДПС України подано скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення, за результатом розгляду якої прийнято рішення від 28.09.2023 №28942/6/99-00-06-01-02-06, яким залишено скаргу позивача без задоволення, а податкові повідомлення рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 11.07.2023 №1369/Ж10/31-00-07-03-02-20 від 03.10.2023 №21970Ж10/31-00-07-03-02-20 без змін.
		 
		Приймаючи рішення про задоволення позову суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вимоги між MEGAPORT UNITED L.P. та ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ», за укладеними контрактами є зустрічними та однорідними, а отже й акт щодо їх зарахування від 29.08.2022 відповідає нормам діючого законодавства України. Досліджуючи угоду про залік зустрічних однорідних вимог від 01.08.2022 № СТ/ЕS між CANTARELL TRADING LTD та ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ», суди виходили з того, що однорідність вимог визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. В розглядуваному випадку, зобов`язання сторін в угоді про залік зустрічних однорідних вимог від 01.08.2022 № СТ/ЕS виражаються у зобов`язанні сплатити грошові кошти, які були переведені в єдину валюту євро за відповідними договорами.
		 
		Згідно Преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції» цей Закон визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
		 
		Статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
		 
		Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
		 
		Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина 5 статті 13 Закону).
		 
		Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
		 
		Відповідно до підпункту 5 пункту 10 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7, банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:
		 
		вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
		 
		вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги;
		 
		між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.
		 
		Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		 
		Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язань» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» Цивільного кодексу України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина 1 статті 598 Цивільного кодексу України), зокрема, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення закріплені також у статті 203 Господарського кодексу України, згідно з частиною третьою якої господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
		 
		При тлумаченні наведених норм слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.
		 
		Згідно із частиною 1 статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
		 
		Зазначені норми однозначно вказують на те, що суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності гарантовано свободу підприємницької діяльності, яка здійснюється у порядку та у спосіб, що не заборонені законом.
		 
		Відтак, чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само, чинне законодавство не пов`язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов`язковою умовою припинення зобов`язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається.
		 
		Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.07.2021 у справі                             № 817/1200/15 сформував такий висновок: у разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.
		 
		У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.09.2021 ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» було здійснено передоплату за дизельне паливо в сумі 580 000,00 євро нерезиденту MEGAPORT UNITED L.P. згідно контракту № EUS-02/21 від 09.09.2021.
		 
		16.09.2021 будо здійснено часткове постачання від нерезидента MEGAPORT UNITED L.P. дизельного палива, в рамках контракту №EUS-02/21 від 09.09.2021, на загальну суму 537 428,00 Євро.
		 
		Відповідно, 08.10.2021 сторонами за Контрактом було здійснено коригування ціни дизельного палива на зменшення, на загальну суму 5 939,51 Євро, згідно додаткової угоди №1 від 08.10.2021 та інвойсу № 2-2/EUS від 08.10.2021. Станом на 29.08.2022 загальна заборгованість нерезидента MEGAPORT UNITED L.P перед ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» складала 139 422,66 Євро за наступними контрактами: по контракту № EUS-02/21 від 09.09.2021 на суму 48 511,51 Євро по контракту № EUS-02/22 від 04.02.2022 на суму 1827,90 Євро по контракту № EUS-05/21 від 14.12.2021 на суму 89 083,25 Євро, а в свою чергу, загальна заборгованість ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» перед нерезидентом MEGAPORT UNITED L.P складала 123 489,01 Євро в т.ч.: - по контракту № EUS-01/22 від 01.02.2022 на суму 74 977,50 Євро - по контракту № EUS-03/21 від 02.11.2021 на суму 6671,46 Євро по контракту № EUS-04/21 від 02.11.2021 на суму 41 840,05 Євро.
		 
		29.08.2022 сторони домовилися провести взаємозалік зустрічних однорідних вимог по вищевказаним зобов`язанням за вищевказаними контрактами на суму 123 489,01 євро, зокрема, дебіторська заборгованість, по контракту № EUS-02/21 від 09.09.2021 в розмірі 48 511,51 Євро.
		 
		29.08.2022 сторони домовилися провести взаємозалік зустрічних однорідних вимог по вищевказаним зобов`язанням за вищевказаними контрактами на суму 123 489,01 євро, зокрема, дебіторська заборгованість, по контракту № EUS-02/21 від 09.09.2021 в розмірі 48 511,51 Євро була частково погашена у розмірі 32 577,86 Євро, а залишок дебіторської заборгованості в розмірі                         15 933,65 Євро по контракту №EUS-02/21 від 09.09.2021 була повернута нерезидентом MEGAPORT UNITED L.P 08.09.2022 та 09.09.2022 двома платежами, що в свою чергу відповідачем не оскаржувалось.
		 
		Згідно з частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
		 
		Згідно додаткова угоди №1 від 22.09.2021 до Контракту №EUS-02/21 від 09.09.2021 встановлює обов`язок Продавця сплатити (повернути) Покупцю грошові кошти ( повернути отриману передоплату).
		 
		Крім того, нерезидентом MEGAPORT UNITED L.P. 08.09.2022 та 09.09.2022 були повернуті грошові кошти в загальному розмірі 15933,65 Євро на які не було поставлено товару.
		 
		Тобто, за даними контрактами, в тому числі й за контрактом №EUS-02/21 від 09.09.2021, MEGAPORT UNITED L.P., як Продавець зобов`язаний поставити товар, на суму оплачену Покупцем, але у випадку поставлення товару меншої кількості ніж було оплачене Покупцем, то у Продавця виникає зобов`язання повернути/сплати відповідні грошові кошти Покупцю. Отже, у компанії MEGAPORT UNITED L.P. з моменту поставки (часткової поставки) товару виникли грошові зобов`язання перед ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» по контракту №EUS-02/21 від 09.09.2021, а саме повернення грошових коштів у розмірі недопоставленого товару.
		 
		Таким чином суди дійшли вірного висновку, що вимоги між MEGAPORT UNITED L.P. та ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» за вищевказаними контрактами є зустрічними однорідними вимогами, а Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.08.2022 відповідає нормам діючого законодавства України.
		 
		Відносно висновків податкового органу щодо встановлення простроченої дебіторської заборгованість на загальну суму 3 685 000,00 євро за Контрактом від 02.07.2018 №GE/ES/01 укладеного з нерезидентом G- Energy LLC, Грузія, судом встановлено, що ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» в квітні 2022 року була здійснена передоплата за контрактом №GE/ES/01 від 02.07.2018р. на загальну суму в розмірі 6155000,00 євро, але продавцем (G- Energy LLC, Грузія) так й не було здійснено поставку товару (продавець відмовився від поставки відповідної партії товару із-за причин не залежних від нього.)
		 
		Відповідно, згідно п. 5.7. вищевказаного контракту, G-Energy LLC виникло зобов`язання повернути ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» відповідну суму отриманої передоплати.
		 
		Тобто, у компанії G-Energy LLC виникло грошове зобов`язання перед ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» 29.04.2022 сторони дійшли згоди про відступлення права вимоги боргу між ТОВ «Евростандарт», Cantarell Trading LTD, G-Energy LLP, за контрактом №GE/ES/01 від 02.07.2018 та уклали відповідний Договір № CT/GE/ES-22/2 про відступлення права вимоги від 29.04.2022.
		 
		Тобто, право вимоги у ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» на суму 6 155 000,00 євро перейшло з G-Energy LLP на CANTARELL TRADING LTD, а отже вищевказана сума зобов`язання у розмірі 6155000,00 Євро повинна бути сплачена (повернута) товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСТАНДАРТ» саме компанією Cantarell Trading LTD.
		 
		В свою чергу, станом на 01.08.2022 сторони (Cantarell Trading LTD та ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ») домовилися укласти угоду № CT/ES-22/2 від 01.08.2022 про залік зустрічних однорідних вимог між собою на загальну суму 11 970 601,02 євро, (врахувавши коєфіцент євро к долару США) згідно договору № CT/GE/ES-22/2 про відступлення права вимоги від 29.04.2022 та договору № CT/GE/ES-22/1 про відступлення права вимоги від 31.03.2022. В результаті взаємозаліку, заборгованість CantarelL Trading LTD перед ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ», в тому числі на суму 6 155 000,00 євро, згідно контракту №GE/ES/01 від 02.07.2018р. на підставі договору про відступлення права вимоги №CT/GE/ES-22/2 від 29.04.2022. 
		 
		ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» станом на 01.08.2022 виконала своє зобов`язання, щодо дотримання граничного строку розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів.
		 
		Аналізуючи твердження контролюючого органу про неоднорідність таких вимог (різниця у валюті первинних зобов`язань), суди обґрунтовано вказали на те, що однорідність вимог визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.
		 
		В даному випадку зобов`язання сторін за вищевказаними правочинами виражається у зобов`язанні сплатити грошові кошти, які були переведені договором про відступлення вимоги в єдину валюту (євро), тому посилання відповідача на неоднорідність таких вимог та, як наслідок, неможливість їх взаємного зарахування, є помилковим.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.04.2024 у справі №420/11771/23.
		 
		Таким чином суди дійшли вірного висновку, що зарахування зустрічних однорідних вимог за вищевказаними контрактами припинило зобов`язання за операціями з експорту та імпорту товару, тобто порушень граничних строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з боку ТОВ «ЄВРОСТАНДАРТ» не має, що в свою чергу підтверджує безпідставність нарахування контролюючим органом пені у розмірі на загальну суму 35 850 424,47 грн. згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
		 
		У касаційній скарзі контролюючий орган посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права із вказівкою про незастосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду за подібних, на переконання відповідача, правовідносин. Однак, контролюючий орган посилається при цьому на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду. Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та в наведених відповідачем рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення.
		 
		Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених   статтею 341   цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		постановив:
		Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.
		 
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.03.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №420/29813/23 - залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		СуддіВ.В. Хохуляк І.А. Васильєва   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...