Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/11465/25 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано судом: 15.08.2025. Зареєстровано: 17.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 18.08.2025.
Дата набрання законної сили: 12.08.2025
Номер судового провадження: А/857/26961/25

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/11465/25 пров. № А/857/26961/25
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді: Носа С.П.,
		суддів: Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.,
		за участю секретаря судового засідання: Ханащак С.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року з питань забезпечення позову у справі №380/11465/25 за адміністративним позовом керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Росанбуд» про визнання протиправною та скасування ухвали,
		суддя(і) у І інстанціїМричко Н.І.,
		час ухвалення рішенняне зазначено,
		місце ухвалення рішенням. Львів,
		дата складення повного тексту рішення 12 червня 2025 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		06 червня 2025 року керівник Франківської окружної прокуратури м. Львова (далі  позивач) звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Росанбуд», в якому просив визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 16 травня 2024 року № 4952 «Про надання ТзОВ «Росанбуд» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Панаса Мирного,13».
		10 червня 2025 року до суду першої інстанції надійшла заява керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова про забезпечення позову, у якій заявник просив: зупинити дію індивідуального акту - ухвали Львівської міської ради від 16 травня 2024 року №4952 «Про надання ТзОВ «Росанбуд» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Панаса Мирного,13» до набрання законної сили рішенням у даній справі; накласти заборони відповідачу - Львівській міській раді здійснювати розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Панаса Мирного,13 Товариство з обмеженою відповідальністю «Росанбуд» та заборони прийняття рішень (ухвал) щодо надання земельної ділянки на вул. Панаса Мирного, 13 Товариству з обмеженою відповідальністю «Росанбуд» до набрання законної сили рішенням у даній справі; заборони іншим особам вчиняти дії щодо набуття права власності чи права користування на земельну ділянку орієнтовною площею 0,6947 га (у тому числі орієнтовною площею 0,2235 га для облаштування громадського простору (скверу) на вул. Панаса Мирного, 13 для будівництва та обслуговування житлових будинків з приміщеннями громадського призначення та підземними паркінгами.
		Свою заяву про забезпечення позову позивач обґрунтував тим, що оскаржувана ухвала Львівської міської ради від 16 травня 2024 року №4952 «Про надання ТзОВ «Росанбуд» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Панаса Мирного,13» містить очевидні ознаки протиправності такого рішення, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться в межах територій існуючих навчальних вищих навчальних закладів, технікумів, профтехучилищ. Крім того, земельна ділянка щодо якої надано дозвіл на виготовлення проекту відведення має площу 0,6947 га, в тому числі 0,2235 га. Відтак, площа запитуваної земельної ділянки більше ніж в сім разів перевищує загальну площу будівлі. При цьому заявник звертає увагу на постанову Верховного Суду від 20 квітня 2021 року у справі №909/1345/14, у якій суд дійшов висновку, про те, що отримання земельної ділянки у розмірах, що значно перевищують площу належної відповідачу будівлі для нового будівництва, передбачає дотримання процедури проведення земельних торгів у порядку, визначеному положеннями статей 134, 135 Земельного кодексу України.
		Також, звертав увагу, що земельна ділянка відводиться не для обслуговування наявної будівлі, а для будівництва та обслуговування житлових будинків з приміщеннями громадського призначення та підземними паркінгами. Таким чином, на думку заявника, питання про відведення спірної земельної ділянки повинно вирішуватися за результатами земельних торгів.
		Таким чином, на думку заявника, незабезпечення його позовної заяви, у разі задоволення позову, ускладнить захист та відновлення порушення інтересів держави, унеможливить виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених інтересів держави, за захистом яких звертається прокурор.
		Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні заяви керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не надав доказів існування очевидних ознак протиправності оскаржуваного та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулась до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю та очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача та третім особам до ухвалення рішення в адміністративній справі за поданим позовом до суду, як і не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) таких прав та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому.
		Не погодившись з такою ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити вимоги викладені у заяві про забезпечення позову.
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвалою Львівської міської ради від 16 травня 2024 року №4952 «Про надання ТзОВ «Росанбуд» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Панаса Мирного,13» надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Росанбуд» дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6947 га (у тому числі орієнтовною площею 0,2235 га для облаштування громадського простору (скверу) на вул. Панаса Мирного, 13 для будівництва та обслуговування житлових будинків з приміщеннями громадського призначення та підземними паркінгами.
		Зазначає, що відповідно до генерального плану м. Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №3924 від 30.09.2010, така земельна ділянка знаходиться в межах територій існуючих навчальних вищих навчальних закладів, технікумів, профтехучилищ. Заявник вважає, що оскаржуваною ухвалою надано дозвіл на відведення земельної ділянки всупереч вимогам Генерального плану м. Львова, чим порушено частину сьомустатті 118 Земельного кодексу України.
		Також скаржник звертає увагу, що на вказаній земельній ділянці розташовані нежитлові приміщення загальною площею 990,00 кв.м, що перебувають у власності ТзОВ «Росанбуд». Разом з тим, земельна ділянка щодо якої надано дозвіл на виготовлення проекту відведення має площу 0,6947 га, в тому числі 0,2235 га. Відтак, площа запитуваної земельної ділянки більше ніж в сім разів перевищує загальну площу будівлі. Також, звертає увагу, що земельна ділянка відводиться не для обслуговування наявної будівлі, а для будівництва та обслуговування житлових будинків з приміщеннями громадського призначення та підземними паркінгами. Таким чином, на думку позивача, питання про відведення спірної земельної ділянки повинно вирішуватися за результатами земельних торгів.
		Наведені обставини свідчать про очевидність ознак протиправності ухвали Львівської міської ради від 16 травня 2024 року №4952 «Про надання ТзОВ «Росанбуд» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Панаса Мирного,13».
		Окрім того апелянт зазначає, що у разі розгляду Львівською міською радою проекту землеустрою та прийняття рішення про надання ТзОВ «Росанбуд», остання матиме правові підстави для реєстрації майнових прав на земельну ділянку, після чого виконання рішення суду у дані справі буде неможливим. До того ж, набуття та реєстрації майнових прав на землю ускладнить захист та відновлення порушення інтересів держави, адже вимагатиме вже не попередження вибуття земельної ділянки, а витребування останньої набувача. Відтак, прийняття рішень міською радою з приводу затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання її ТзОВ «Росанбуд» унеможливить виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених інтересів держави, за захистом яких звертається прокурор.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача подала відзив на апеляційну скаргу керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова, вважаючи, що ухвала суду першої інстанції з питань забезпечення позову є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. Тому, з підстав, викладених у відзиві, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
		Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).
		Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином відповідач був повідомлений про час і дату розгляду адміністративної справи, що не перешкоджає її розгляду відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних мотивів.
		Так, інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
		Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
		У відповідності до вимог частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
		Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
		- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
		Перелік видів забезпечення позову встановлено частиною першою статті 151 КАС України, а саме: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; пункт 3 виключено 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
		Згідно частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).
		При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
		У той же час, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
		Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 07 квітня 2020 року у справі № 826/13413/18.
		 
		Також апеляційний суд зазначає, що суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
		 
		Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед, тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
		 
		Так, у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/16509/18 та від 07 квітня 2020 року у справі № 826/13413/18 щодо «очевидності» ознак протиправності дій та порушення прав позивача зазначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.
		 
		У даному випадку, заявник просить: зупинити дію ухвали Львівської міської ради від 16 травня 2024 року №4952 «Про надання ТзОВ «Росанбуд» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Панаса Мирного,13» до набрання законної сили рішенням у даній справі; накласти заборони Львівській міській раді здійснювати розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Панаса Мирного,13 Товариство з обмеженою відповідальністю «Росанбуд» та заборони прийняття рішень (ухвал) щодо надання земельної ділянки на вул. Панаса Мирного, 13 Товариству з обмеженою відповідальністю «Росанбуд» до набрання законної сили рішенням у даній справі; заборони іншим особам вчиняти дії щодо набуття права власності чи права користування на земельну ділянку орієнтовною площею 0,6947 га (у тому числі орієнтовною площею 0,2235 га для облаштування громадського простору (скверу) на вул. Панаса Мирного, 13 для будівництва та обслуговування житлових будинків з приміщеннями громадського призначення та підземними паркінгами.
		 
		Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про забезпечення позову, погоджується з твердженнями позивача, що невжиття заходів забезпечення позову, у даній справі, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених і оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.
		 
		При цьому, колегія суддів зазначає, що правомірність або протиправність оскаржуваного рішення відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності доказів у їх сукупності, що буде здійснено під час вирішення спору по суті.
		 
		Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги той факт, що предметом судового розгляду справи є вирішення питання щодо законності прийняття ухвали Львівської міської ради від 16 травня 2024 року №4952 «Про надання ТзОВ «Росанбуд» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Панаса Мирного,13», на переконання апеляційного суду, невжиття заходів забезпечення позову, у даній справі, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених і оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду першої інстанції.
		 
		Таким чином, на думку апеляційного суду, заяву керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова про забезпечення позову слід задовольнити частково та зупинити дію ухвали Львівської міської ради від 16 травня 2024 року №4952 «Про надання ТзОВ «Росанбуд» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Панаса Мирного,13» в частині пункту 1 до набрання законної сили рішенням у даній справі.
		 
		В частині заяви Франківської окружної прокуратури м. Львова щодо вимоги накласти заборону відповідачу - Львівській міській раді здійснювати розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Панаса Мирного, 13 та заборону прийняття рішень (ухвал) щодо надання земельної ділянки на вул. Панаса Мирного, 13 Товариству з обмеженою відповідальністю «Росанбуд» до набрання законної сили рішенням у даній справі слід відмовити, оскільки фактично таке покликання спрямоване на заборону вчиняти певні дії в майбутньому, а тому ця вимога не може бути задоволена, оскільки захисту підлягає тільки порушене право (постанова Верховного Суду України від 24.05.2017 у справі № 6-951цс16).
		 
		Щодо вимоги позивача заборонити іншим особам вчиняти дії щодо набуття права власності чи права користування на земельну ділянку орієнтовною площею 0,6947 га (у тому числі орієнтовною площею 0,2235 га для облаштування громадського простору (скверу) на вул. Панаса Мирного, 13 для будівництва та обслуговування житлових будинків з приміщеннями громадського призначення та підземними паркінгами, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що забезпечення позову у такий спосіб не відповідає меті збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, відтак в цій частині також слід відмовити у забезпеченні позову.
		 
		При цьому апеляційний суд наголошує, що вжиття визначених судом заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед спрямоване лише на забезпечення права позивача доступу до правосуддя та збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
		 
		З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв ухвалу з питань забезпечення позову від 12 червня 2025 року з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням процесуального права, а тому ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року з питань забезпечення позову підлягає скасуванню в частині відмови у зупиненні дії пункту 1 ухвали Львівської міської ради від 16 травня 2024 року №4952 «Про надання ТзОВ «Росанбуд» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Панаса Мирного,13» до набрання законної сили рішенням у даній справі, в решті ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.
		 
		Керуючись статтями 308, 310, 312, ч. 2. 313, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова задовольнити частково.
		Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року з питань забезпечення позовуу справі №380/11465/25скасувати в частині.
		Прийняти в цій частині постанову, якою заяву керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова задовольнити частково.
		Зупинити дію ухвали Львівської міської ради від 16 травня 2024 року №4952 «Про надання ТзОВ «Росанбуд» дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Панаса Мирного,13» до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі №380/11465/25.
		В задоволенні решти заяви відмовити.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя С. П. Нос судді В. В. Гуляк   Н. В. Ільчишин  Повне судове рішення складено 14 серпня 2025 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...