Справа № 1-58, 2007 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2007 року Ставищенський районний суд
Київської області в складі:
головуючої - судді: Марущак Н. М.,
при
секретарі: Карабань
З. І.,
за
участю прокурора: Калітенка С.
О.,
потерпілої:
ОСОБА_2
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище справу про
обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця с. Плоске Таращанського району
Київської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не
працюючого, військовозобов”язаного, освіта професійно-технічна, не одруженого,
раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, будучи зобов”язаний відповідно до рішення
Ставищенського районного суду Київської області від 26 січня 1999 року № 2-29
сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 в розмірі ј частини усіх видів заробітку на утримання дочки ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1народження, до її повноліття, в період з лютого 2006 року по 1
травня 2007 року злісно ухилявся від сплати встановлених вказаним рішенням
аліментів, а саме: умисно не працевлаштувався, в Ставищенський районний центр
зайнятості по безробіттю з метою працевлаштування не звертався і на обліку в
ньому не перебував, не реагує на неодноразові попередження державного
виконавця, в зв”язку з чим за вказаний
період за ним утворилась заборгованість по сплаті аліментів в сумі 2362 грн.,
яку він не погасив.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, визнав
повністю, суду показав, що від спільного шлюбу з
ОСОБА_2 вони мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, на утримання
якої він повинен був сплачувати аліменти відповідно до рішення Ставищенського
районного суду від 26 січня 1999 року. З лютого 2006 року він на постійну
роботу не трудовлаштовувався. У вказаний
період він проживав за рахунок тимчасових заробітків. Проте, аліменти на утримання
дитини з цих заробітків він не сплачував.
В Ставищенський районний центр
зайнятості для того, щоб працелаштуватись, звертатись не захотів, хоч йому на
останньому місці постійної роботи рекомендували це зробити.
У вчиненому підсудний щиро кається просить суворо не карати.
Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які
ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає
викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують
дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.
Таким,
чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину
доведена повністю і його дії кваліфікує за ст. 164 ч. 1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду
коштів на утримання дитини (аліментів).
Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_1. суд враховує ступінь
тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який вину в скоєнні злочину
визнав повністю, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий.
Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає його щире каяття.
Враховуючи всі викладені обставини та беручи до уваги, що
підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, суд вважає, що міру покарання йому слід обрати в межах
санкції статті, за якою його визнано винним, у вигляді громадських робіт, бо
саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та
попередження нових злочинів.
Суд обговорив можливість застосування до підсудного ст.
69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1
визнати винним за ст. 164 ч.1
КК України і призначити йому покарання у вигляді громадських робіт строком
80 годин.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1., підписку про невиїзд,
не змінювати до вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської
області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 діб з
моменту його оголошення.
Суддя