Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 944/830/25 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти громадської безпеки; Встановлення або поширення злочинного впливу.
Надіслано судом: 20.08.2025. Зареєстровано: 20.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2025.
Дата набрання законної сили: 20.09.2025
Номер судового провадження: 1-кп/944/1003/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12024140000000473

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 944/830/25 
		Провадження №1-кп/944/1003/25
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		20.08.2025 рокум.Яворів 
		Яворівський районний суд Львівської областів складі:
		головуючої судді -  ОСОБА_1 
		з участю секретаря - ОСОБА_2  
		прокурора - ОСОБА_3 
		обвинуваченого - ОСОБА_4 
		захисника обвинуваченого - адвоката  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості щодо якого 24 квітня 2024року внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12024140000000473 про обвинувачення: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Росохач Сколівського району Львівської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє 30.04.2018 вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області до покарання у виді позбавлення волі терміном на 7 років 6 місяців (на даний час перебуває у ДУ «Львівська установа виконання покарань № 19», за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 20, у зв`язку із розглядом Стрийським міськрайонним судом Львівської області обвинувального акту за ч.4 ст.189, ч.1 ст. 255-1 КК України),
		       у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255-1, ч.3ст.27-ч.4ст.186 КК України,-
		В С Т А Н О В И В:
		       Обвинувачений ОСОБА_4 у період часу з 12.02.2015 по 22.04.2019 утримувався та відбував покарання в ДУ «Львівська установа виконання покарань №19».
		13.04.2024 обвинувачений ОСОБА_4 , утримуючись у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19», що за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 20, завдяки авторитету попередньо здобутому в місцях позбавлення волі серед засуджених осіб, та раніше судимих, які перебували за межами установ виконання покарань та своїх можливостей, сприяв, спонукав, координував та здійснював вплив спрямований на забезпечення злочинної діяльності, серед осіб, які схильні до вчинення злочинів у сфері майнових злочинів, а також раніше судимих осіб, які перебувають на волі. Обвинувачений ОСОБА_4 організував схему незаконного заволодіння грошовими коштами, з метою протиправного особистого збагачення, шляхом вчинення відкритого викрадення майна, і умисно встановив та поширив злочинний вплив за межами установи виконання покарань, на ОСОБА_6 та інших, на даний час невстановлених досудовим розслідуванням осіб, чим вчинив умисне встановлення та поширення в установах виконання покарань злочинного впливу, за відсутності ознак зазначених у ч. 5 ст. 255 КК України, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.255-1 ККУкраїни.
		Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 13.04.2024, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи у Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19», що за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 20, отримав, зі слів ОСОБА_7 , який також утримується у даній установі інформацію щодо належних останньому грошових коштів, які зберігає потерпіла ОСОБА_8 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
		В подальшому обвинувачений ОСОБА_4 , 13.04.2024 у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, маючи умисел на організацію відкритого викрадення чужого майна, у час запровадження воєнного стану введеного відповідно до Указу Президента №64/2022, у зв`язку із озброєною агресією російської федерації, на території України з 05:30 год. 24.02.2022, маючи авторитет серед осіб, які схильні до вчинення злочинів у сфері майнового характеру, а також раніше судимих осіб, які перебувають за межами установи виконання покарань, вирішив організувати незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 , з метою протиправного особистого збагачення, шляхом вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабіж).
		З цією метою, обвинувуачений ОСОБА_4 , маючи серед раніше судимих осіб, які перебувають в установі виконання покарань та і за її межами, незаперечний авторитет та вплив, керуючи їхніми діями, контролюючи їх, та маючи лідерські якості, за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, утримуючись у ДУ «Львівська установа виконання покарань №19», за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 20, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 13.04.2024, шляхом поширення свого злочинного впливу залучив ОСОБА_6 , який перебуває за межами установи виконання покарань, визначивши йому роль виконавця який буде здійснювати безпосередньо заволодіння грошовими коштами.
		Так, ОСОБА_6 , діючи за вказівкою обвинуваченого ОСОБА_4 , 13.04.2024, приблизно об 18 год. 00 хв, з метою реалізації заздалегідь обумовленого плану відкритого викрадення майна, увійшовши в довіру до потерпілої ОСОБА_8 під приводом того щоб забрати та передати речі ОСОБА_7 , увійшов до квартири ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , де висунув вимогу, щоб остання надала йому наявні у неї грошові кошти, однак, ОСОБА_8 відмовилась виконувати його вказівки та заперечила факт наявності в неї грошових коштів.
		В подальшому, ОСОБА_6 , продовжуючи свій злочинний умисел, самовільно відчинив тумбочки серванта, знайшов грошові кошти в розмірі 8400 доларів США, та відкрито заволодів ними, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 400 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 13.04.2024 становить 16 668 грн. та спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 8000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 13.04.2024 становить 313 360 грн.
		Своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив організацію відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілим, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто, кримінальне правопорушення, передбачене за ч.3 ст.27 - ч. 4 ст. 186 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачений   ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255-1, ч.3ст.27-ч.4ст.186 КК України, визнав повністю покликаючись на обставини викладені у обвинувальному акті та щиро розкаявся та пояснив що дійсно13.04.2024 він утримуючись у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19», що за адресою: м.Львів, вул. Городоцька, 20, завдяки своєму авторитету попередньо здобутому в місцях позбавлення волі серед засуджених осіб, та раніше судимих, які перебували за межами установ виконання покарань та своїх можливостей, сприяв, спонукав, координував та здійснював вплив спрямований на забезпечення злочинної діяльності, серед осіб, які схильні до вчинення злочинів у сфері майнових злочинів, а також раніше судимих осіб, які перебувають на волі, та умисно встановив та поширив злочинний вплив за межами установи виконання покарань, на ОСОБА_6 , який діючи за його вказівкою 13.04.2024, приблизно об 18 год. 00 хв, з метою реалізації обумовленого плану увійшовши в довіру до потерпілої ОСОБА_8 під приводом того щоб забрати та передати речі ОСОБА_7 , увійшов до квартири ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , де висунув вимогу, щоб остання надала йому наявні у неї грошові кошти. В подальшому ОСОБА_6 , в тумбочці серванта, знайшов грошові кошти в розмірі 8400 доларів США, та відкрито заволодів ними, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 400 доларів США, та потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 8000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 13.04.2024 становить 313 360 грн. На даний час грошові кошти потерпілій ОСОБА_8 відшкодовано, а потерпілому ОСОБА_7 частково відшкодовано.
		              Потерпілі ОСОБА_8 і ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися скерували на адресу суду клопотання про слухання справи у їх відсутності, претензій матеріального характеру до обвинуваченого не мають, при призначенні покарання покладаються на розсуд суду. 
		               Як встановлено у судовому засіданні, покази   ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
		       Враховуючи те, що обвинувачений   ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, те, що учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини провадження і судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
		         З п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", слідує, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд виходить з класифікації злочину згідно Кримінального Кодексу України, а також із особливостей конкретного злочину і обставин його вчинення.
		З врахуванням наведеного, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого,  приходить до висновку, що  вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні умисного встановлення та поширення в установах виконання покарань злочинного впливу, за відсутності ознак зазначених у ч. 5 ст. 255 КК України, та в організації відкритого викрадення чужого майна (грабежу), поєднаного з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілому, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, та в організації відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у житло, що завдало значної шкоди потерпілим, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, тобто, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255-1, ч.3 ст.27 - ч. 4 ст. 186 КК України, доведена повністю.
		Дії  обвинувачиного  ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.255-1, ч.3 ст.27 - ч. 4 ст. 186 КК України кваліфіковано вірно.
		   Згідно  ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		  Відповідно  до  вимог ст.12  КК  України, вчинені  обвинуваченим кримінальні  правопорушення,  передбачені  ч.3 ст.27 - ч.4 ст.186 КК України відноситься до тяжких злочинів, кримінальні  правопорушення,  передбачені ч.2 ст.255-1 КК України - до особливо тяжких  злочинів.
		Згідно вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті (санкції частини статті) особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної 
		частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. 
		                Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		               Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.66 КК України, є  щире каяття, активне сприяння органам досудового розслідування та суду у розкритті злочинів, часткове відшкодування завданого потерпілим збитку.
		              Відповідно до вимог ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
		Статтею70 КК України визначоно підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.
		З урахуванням наведеного, суд, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 його відношення до вчинених кримінальних правопорушень, а саме, щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, приходить до висновку що обвинуваченому слід обрати покарання у межах санкцій за  ч.3 ст.27 - ч.4 ст.186, ч.2 ст.255-1 КК України із застосуванням ч.1 ст.70КК  України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначивши покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. 
		Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
		 Відповідно до 70 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання.
		       Як вбачається з матеріалів справи, вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 серпня 2025року ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді 07 (семи) років 06 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.
		Даним вироком   ОСОБА_4 засуджується за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 - ч.4 ст.186, ч.2 ст.255-1 КК України які він вчинив 13.04.2024, тобто, до постановлення попереднього вироку Стрийським міськрайонним судом Львівської області від 08 серпня 2025року яким ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді 07 (семи) років 06 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією майна, відтак цей вирок слід врахувати під час призначення покарання обвинуваченому.
		 Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі №511/37/16-к, правила призначення покарання, передбачені ч.4 ст.70 КК України, застосовуються в разі, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що особа винна ще й в іншому злочині, вчиненому нею до постановлення попереднього вироку. У такому випадку суд може при призначенні покарання за другим вироком, як поглинути покарання за першим вироком, так і приєднати його повністю або частково, однак таким чином, щоб обраний захід примусу не перевищував максимального покарання, встановленого статтею, за якою особу засуджено, і водночас не був меншим строку покарання, визначеного за перший злочин. При цьому суд зобов`язаний в остаточне, призначене за сукупністю злочинів, покарання зарахувати покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.
		Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», при вирішенні питання про те, який із передбачених ст. 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.
		 На підставі ч.4 ст.70 КК України, суд застосуває принцип поглинення менш суворого покаранння за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 серпня 2025року яким ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді 07 (семи) років 06 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією майна, більш суворим покаранням за даним вироком суду.
		 Враховуючи, ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень , дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не перебував на обліку у лікаря психіатра та нарколога, стан його здоров`я, наявність обставин, які пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодумання матеріальної шкоди потерпілим, думку потерпілих, а також відсутність обставини, яка обтяжує покарання, суд вважає, що остаточне покарання ОСОБА_4 слід визначити на підставі вимог ч. 4 ст. 70 КК України із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 серпня 2025року яким ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді 07 (семи) років 06 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією майна, більш суворим покаранням за даним вироком суду, у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, зарахувавши у строк покарання , частково відбуте покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 серпня 2025року яким ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді 07 (семи) років 06 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.
		Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винної, та буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченим та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		       Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
		Заходи забезпечення у виді арешту, який накладений на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 31 січня 2025року, підлягають скасуванню.
		               Витрати, понесені на проведення експертиз стягнути з обвинуваченого в користь держави.
		        На  підставі викладеного, керуючись ст.ст.369,371,373-374 КПК України, суд,-
		 
		 У Х В А Л И В:
		               ОСОБА_4  визнати винним та призначити покарання у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
		          - ч.3 ст.27 - ч.4 ст.186 КК України у виді  07 (семи)  років позбавлення волі;
		-ч.2 ст.255-1 КК України у виді  09 (дев`яти)  років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		На підставі вимог ч.1ст.70ККУкраїни за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити  ОСОБА_4  покарання у виді 09 (дев`яти)  років позбавлення волі з конфіскацією майна.
		На підставі вимог ч. 4 ст. 70 КК України шляхом застосування принципу поглинення менш суворого покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 серпня 2025року яким ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді 07 (семи) років 06 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією майна, більш суворим покаранням, за даним вироком суду визначити остаточне покарання, ОСОБА_4 у виді  09 (дев`яти)  років позбавлення волі з конфіскацією майна, зарахувавши у строк покарання, частково відбуте покарання за вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 серпня 2025року яким ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді 07 (семи) років 06 (шести) місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.
		Арешт накладений  на підставі  ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 31 січня 2025року на мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору із гарнітурою (блютуз навушник) та мобільний телефон марки «Редмі М1908С3ХG» - скасувати.
		Арешт накладений  на підставі  ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 16 серпня 2024року на мобільний телефон марки «Айфон 13» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 із сім-картою оператора «Київстар» НОМЕР_3 , у прозорому силіконовому чохлі, мобільний телефон марки «Техно ВG 6» сірого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 , із сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_6 , у прозорому силіконову чохлі, мобільний телефон марки «Айфон 13» синього кольору, ІМЕІ: НОМЕР_7 , ІМЕІ: НОМЕР_8 із сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_9 , чоловічу футболку синього кольору із емблемою «Аdidas», синю футболку поло - скасувати.
		           Речові докази у справі а саме: мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору та мобільний телефон марки «Редмі М1908С3ХG» , мобільний телефон марки «Айфон 13» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 із сім-картою оператора «Київстар» НОМЕР_3 , у прозорому силіконовому чохлі, мобільний телефон марки «Техно ВG- 6» сірого кольору, ІМЕІ: НОМЕР_4 , ІМЕІ: НОМЕР_5 , із сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_6 , у прозорому силіконову чохлі, мобільний телефон марки «Айфон 13» синього кольору, ІМЕІ: НОМЕР_7 , ІМЕІ: НОМЕР_8 із сім-картою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_9 , чоловічу футболку синього кольору із емблемою «Аdidas», синю футболку- поло, після набрання вироком законної сили - повернути власнику.
		           Стягнути з   ОСОБА_4  на користь держави витрати за проведення товарознавчих експертиз №562-Е від 29.01.2025року в розмірі 2 120,40грн., №3683-Е від 10.10.2024року в розмірі 3 786,40грн., №3682-Е від 10.10.2024року в розмірі 3 786,40грн., №561-Е від 29.01.2025року в розмірі 2 120,40грн., №СЕ-19/114-24/26569-Д від 11.11.2024року в розмірі 3 183,60грн, всього - 14 997 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім)грн. 20коп.
		         Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу набрання вироком суду законної сили.
		               Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області.
		Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
		 
		              СУДДЯ:                                                                        ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...