Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/1639/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано судом: 20.08.2025. Зареєстровано: 20.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 21.08.2025.

Номер судового провадження: 1-кп/334/204/25
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023080000000076

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Дата документу 20.08.2025 
		Справа № 335/1639/23
		Провадження № 1-кп/334/204/25
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		   
		20 серпня 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі: 
		головуючого  судді ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 
		прокурора ОСОБА_3 , 
		обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023080000000076 від 26.01.2023 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Українки, громадянки України, уродженки м. Запоріжжя, яка має вищу освіту, займає посаду заступника директора департаменту начальника Управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі Запорізької обласної військової адміністрації, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 КК України
		 
		       ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 обвинувачується в тому, щобудучи заступником директора департаменту - начальником управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі Запорізької обласної державної адміністрації, постійно обіймала в органах державної влади посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, а тому відповідно до ч.3 ст. 18 КК України, тобто є службовою особою.
		Розпорядженням голови ЗОВА ОСОБА_6 №88 від 01.03.2022 створено робочу групу з питань координації надання населенню гуманітарної допомоги, яким затверджено склад робочої групи у кількості 14 осіб, згідно якого головою робочої групи призначено заступника голови обласної військової адміністрації ОСОБА_7 , секретарем робочої групи призначено начальника Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності обласної військової адміністрації ОСОБА_8 .
		У відповідності до п.3 вищевказаного розпорядження, робочу групу зобов`язано:
		-врегулювати порядок збору, оброблення та узагальнення інформації про види (продуктові та гігієнічні набори, медикаменти та предмети першої необхідності тощо) та обсяги необхідної гуманітарної допомоги для населення;
		-визначити місця для зберігання гуманітарної допомоги, кількість необхідних транспортних засобів та маршрути для їх доставки до місць зберігання;
		-уточнити необхідну кількість наметів та стаціонарних приміщень для розгортання пунктів надання гуманітарної допомоги на території населених пунктів;
		-уточнити списки осіб, які перебувають на обліку та потребують надання допомоги;
		-опрацювати можливість надання адресної допомоги особам з обмеженими можливостями.
		У відповідності до довіреності № б/н від 06.03.2022, виданою Запорізькою обласною державною адміністрацією, заступника директора департаменту - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 уповноважено виконувати наступні операції на станції «Запоріжжя-Вантажне» м. Запоріжжя Придніпровської залізниці, а саме: 
		-здійснювати операції, пов`язані з відправленням та отриманням вантажів;
		-оформлювати перевізні документи на відправлення та переадресування вантажів;
		-розкредитовувати перевізні документи на вантажі, що прибули в адресу підприємства;
		-приймати участь у складанні та підписуванні усіх видів актів, що пов`язані з перевезенням вантажів по залізниці;
		-підписувати пам`ятки про подавання (забирання) вагонів, пам`ятки про видачу (приймання) контейнерів, накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, облікові картки виконання плану перевезення;
		-отримувати та подавати перелік рахунків, акти та інші документи, пов`язані з перевезенням вантажів.
		З вказаною довіреністю ОСОБА_4 ознайомлена, на підтвердження чого в довіреності міститься особистий підпис останньої. Примірник вказаної довіреності наданий до відома до Запорізької регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Укрзалізниця».
		Приблизно на початку березня 2022 року, ОСОБА_4 , будучи службовою особою - заступником директора департаменту - начальником управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА, на яку в силу службових обов`язків покладено виконання організаційно-розпорядчих функцій, шляхом зловживання своїм службовим становищем, в порушення ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV, а також інших розпорядчих документів, вчинила розтрату майна, а саме гуманітарних вантажів, які надходять на адресу ЗОВА залізничним транспортом, передавши у власність приватним суб`єктам господарювання майно, щодо якого вона мала повноваження розпоряджатися та яке призначене для безоплатної передачі населенню Запорізької області, а саме 777 мішків з борошном загальною загою 38 850 кг, чим вчинила розтрату майна у великих розмірах, в умовах воєнного стану, на суму 490 131,6 гривень, яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. 
		06.03.2022 у відповідності до залізничної накладної №36867034 на адресу ЗОВА залізничним транспортом по станції «Запоріжжя-Вантажне» Придніпровської залізниці, надійшов вагон із гуманітарним вантажем №24257651. Згідно інформації, зазначеної у вказаній залізничній накладній, у вагоні знаходився гуманітарний вантаж масою, згідно інформації відправника - 67 850 кг, вид пакування вантажу - мішок, кількість місць - 1357, маса одного місця 50 кг. Станцією та залізницею відправлення вказаного залізничного вагону є Тернопіль.
		У той же день, 06.03.2022, більш точний час досудовим слідством не встановлено, заступник директора департаменту - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 , з метою реалізації злочинного умислу направленого на розтрату гуманітарного вантажу, який надійшов на адресу ЗОВА вищевказаним залізничним вагоном, будучи наділеною повноваженнями у відповідності до наданої довіреності від 06.03.2022, тобто будучи відповідно до ч.3 ст. 18 КК України службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі функції, маючи право на здійснення операцій, пов`язаних з відправленням та отриманням вантажів, а також право розкредитування перевізних документів на вантажі, що прибувають на адресу ЗОВА залізничним транспортом, вжила заходів із розкредитування залізничного вагону № 24257651 та згідно запису в залізничній накладній та в книзі вивантаження вагонів по станції «Запоріжжя- Вантажне» регіональної філії Придніпровської залізниці, одержала вантаж, що містився у вказаному залізничному вагонів, про що поставила свій власний підпис.
		Згідно п. 8 розділу 8 «Правила видачі вантажу», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, датою фактичної видачі вантажу, вважається дата його вивозу з території станції, у разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
		Надалі, 06.03.2022 о 08 год. 00 хв. у відповідності до пам`ятки № 83 форми ГУ-45 про подавання вагонів по станції «Запоріжжя-Вантажне» регіональної філії Придніпровської залізниці, незважаючи на наявність залізничних шляхів сполучення з підприємствами, які використовуються ЗОВА для розміщення складів із гуманітарною допомогою, зазначений залізничний вагон, подано під розвантаження до під`їзної колії № 16 в місця загального користування вказаної станції.
		У подальшому, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, користуючись своїм службовим становищем, а також неналежною організацією питань приймання, обліку, зберігання гуманітарної допомоги, у порушення вимог п.п. 1,2,8 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XlV, достовірно знаючи, що кожна господарська операція повинна супроводжуватися складанням первинних документів, не складаючи жодних актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей чи інших первинних документів щодо гуманітарного вантажу, що надійшов на ЗОВА у вагоні №24257651, знаходячись за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3, передала частину вказаного гуманітарного вантажу (борошна) у кількості 580 мішків до складського приміщення (хабу) із зберігання гуманітарного вантажу, що розташоване на території ПрАТ «Запоріжкран» (юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. Кияшка, 16а), а іншу частину вантажу, а саме 777 мішків з борошном, виходячи за межі наданих їй повноважень, безпідставно передала до приміщень за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3, які фактично є приміщеннями станції технічного обслуговування з ремонту автомобілів, власником яких є ТОВ «Гелон».
		Зазначені дії ОСОБА_4 , які виразилися у не складанні у березні 2022 року, більш точний час органом досудового слідства не встановлено, знаходячись за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3, актів приймання- передачі вищевказаної гуманітарного допомоги, яка надійшла у вагоні та була передана керівнику складу, або іншій відповідальній особі, що отримала гуманітарний вантаж при розвантажені із зазначенням номенклатури, виду, кількості та ваги гуманітарної допомоги, переданої для обліку на склад ЗОВА унеможливило перевірку відповідальною особою по вказаному складському приміщенню достовірності повноти передачі гуманітарної допомоги на склад ПрАТ «Запоріжкран» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кіяшко, 16а, що надійшла в адресу ЗОВА залізничним вагоном №24257651.
		Крім того, передача ОСОБА_4 частини гуманітарної допомоги до приміщень за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3, позбавило можливості службовими особами ЗОВА проведення обліку вказаної продукції, здійснення контролю щодо використання товару за цільовим призначенням, та як наслідок надало можливість невстановленим органом досудовим слідством особам, вільно розпоряджатися переданою ОСОБА_4 до приміщень за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3, продукцією на свій власний розсуд.
		В ході проведення 23.08.2022 обшуку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3, в одному з боксів станції технічного обслуговування з ремноту автомобілів, виявлено 591 мішок з борошном вагою по 50 кг кожен, 11 мішків цукру та інші продукти харчування іноземного походження.
		Отже, своїми умисними діями ОСОБА_4 , розтратила майно у кількості 777 мішків з борошном, яке надійшло на адресу ЗОВА в якості гуманітарної допомоги залізничним вагоном №24257651, шляхом зловживання службовим становищем, на суму 490 131,6 гривень, яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та є великим розміром.
		Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена у великих розмірах, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 4 КК України.
		 
		В ході розгляду кримінального провадження, прокурор підтримав обвинувачення та просив визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком на 3 роки. Цивільний позов задовольнити у повному обсязі.
		 
		Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 4 КК України не визнала та суду пояснила, що має стаж державної служби 26 років. Протягом усього часу вона безперервно працювала в Департаменті економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації на різних посадах - від головного спеціаліста до заступника директора Департаменту. Починаючи з 1 січня 2023 року і дотепер виконує обов`язки Директора. За час своєї професійної діяльності не мала дисциплінарних стягнень, не притягалася до відповідальності. Завжди сумлінно виконувала покладені на неї службові обов`язки та інші доручення керівництва. Жодних умисних дій, які могли б заподіяти шкоду державним чи комунальним інтересам, вона не вчиняла.
		По суті обвинувачення, ОСОБА_4 пояснила, що питання забезпечення продовольчої безпеки на обласному рівні відноситься до повноважень облдержадміністрації в особі її очільника. Отримання гуманітарних вантажів, укладання договорів щодо їх зберігання, інші дії щодо поводження з гуманітарними вантажами, зокрема прийняття рішень щодо їх розподілу, це неповний перелік функцій, які має здійснювати безпосередньо голова облдержадміністрації для забезпечення продовольчої безпеки на території області.
		Враховуючи значну завантаженість, ускладнену активними бойовими діями в області, та неможливість виконати одноосібно усі повноваження та функції щодо поводження з гуманітарними вантажами, голова облдержадміністрації - на той момент ОСОБА_9 користуючись своїм правом утворив Робочу групу з координації надання населенню гуманітарної допомоги, склад якої затверджений розпорядженням від 01.03.2022 №88.
		У період з 1 березня по 1 квітня 2022 року робочу групу очолював ОСОБА_7 , на той момент заступник голови ОДА. До складу робочої групи входили керівники профільних структурних підрозділів ОДА, членом робочої групи від ДЕРТ була ОСОБА_10 , на той момент виконувач обов`язків директора Департаменту.
		Серед основних завдань робочої групи були організація і координація розподілу гуманітарної допомоги, збір та обробка інформації про обсяги необхідної гуманітарної допомоги, а також визначення місць для зберігання гуманітарної допомоги, кількості необхідних транспортних засобів та маршрутів для її доставки до місць зберігання.
		Враховуючи, що ОДА не мала у своєму розпорядженні складських приміщень, голова облдержадміністрації ОСОБА_9 доручив своїм заступникам шукати склади та пристосовані для розвантажень приміщення.
		Таким чином, на початку березня за усною домовленістю керівництва ОДА з керівництвом ПРAT «Запоріжкран» було узгоджено розміщення гуманітарних вантажів у виробничих цехах цього підприємства. Факт наявності на підприємстві під`їзних шляхів та можливість переадресації вагонів із залізничних станцій безпосередньо на склад Запоріжкран була встановлена та узгоджена керівництвом пізніше (у другій половині березня), після чого використовувалась на постійній основі задля транспортування гуманітарних вантажів.
		4-5 березня 2022 року, на адресу ЗОДА залізничним транспортом почали надходити перші гуманітарні вантажі, які розвантажувалися на жд станціях, перевантажувалися на автомобільний транспорт та доставлялися на складські приміщення ПРАТ Запоріжкран.
		04.03.2022 перший заступник голови Тернопільської ОДА (Ігор 0960505087) зателефонував в.о. директора ДЕРТ ЗОДА (на той момент ОСОБА_10 ) та повідомив її про те, що на адресу Запорізької ОДА направлено залізничний вагон з борошном № 24257651.
		Розвантаження зазначеного вагону, переміщення його вмісту на складські приміщення для подальшого зберігання було заплановано 06.03.22.
		Напередодні, 05.03.2022 за усним розпорядженням ОСОБА_7 - на той момент заступник голови державної адміністрації та голова робочої групи, ДЕРТ було доручено організувати процес розвантаження вагону №2425765 із борошном та доставку вантажу на зберігання до ПРАТ Запоріжкран.
		З метою виконання цього доручення, ОСОБА_4 особисто, а також декілька співробітників ДЕРТ, які на той час залишилися в Запоріжжі та виконували свої обов`язки, через пошукові системи інтернет, оголошення на сайтах та чати в запорізьких телеграм каналах знаходили волонтерів, які пропонували безкоштовно надати послуги з перевезення, а також людей, які допоможуть вручну розвантажити вагон, перевантажити мішки на автотранспорт та розвантажити його на склад.
		05.03.2022 , на при кінці робочого дня, у неї був перелік з номерами водіїв та активістів, які погодилися допомогти у розвантаженні вагону з борошном. Їм було надано інструкції про місце та час збору - це станція Запоріжжя-Вантажне (вул. Віражна, 20А), а також повідомлено місце розвантаження - ПРАТ Запоріжкран (вул. Кияшка, 16а).
		Однак увечері 05.03.2022 у присутності посадових осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_11 на мобільний телефон останнього поступив дзвінок від ОСОБА_12 . У телефонній розмові ОСОБА_12 , який знаходився в робочому кабінеті поруч з ОСОБА_13 , передав інформацію про зміну місця вивантаження борошна.
		Ініціатором таких змін виступила ОСОБА_14 - на той час заступник голови ОДА, яка відповідно до розподілу обов`язків відповідала за соціальний блок.
		При цьому, відповідне доручення щодо пошуку складів своїм заступникам надавав голова облдержадміністрації ОСОБА_9 . А ОСОБА_14 , засобами телефонного зв`язку, запропонувала, місцем вивантаження усього обсягу гуманітарного вантажу (1357 мішків з борошном) визначити складські приміщення за адресою: вул. Сортувальна, 3. 
		Свій вибір ОСОБА_14 аргументувала тим, що ці приміщення пристосовані для розвантаження та зберігання у належних умовах великих обсягів вантажів, також повідомила, що на місці у наявності є спеціалізована техніка та люди, які готові забезпечити розвантаження.
		Про існування складських приміщень за адресою: вул. Сортувальна, 3, ОСОБА_4 вперше дізналася увечері 05.03.2022. Які саме це приміщення, які в них умови, кому вони належать, їй було невідомо. 
		Отже, ОСОБА_7 , враховуючи отримання інформації про склад за адресою: вул. Сортувальна, 3, у телефонному режимі узгодив дії щодо транспортування борошна з головою ОДА ОСОБА_9 . Після отримання погодження, усіх осіб, яких було задіяно у розвантаженні та транспортуванні борошна, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 повторно обдзвонили та поінформували про зміну місця вивантаження зазначеного вантажу. 
		При цьому, ОСОБА_4 наголошувала суду, що будь-які функції/операції щодо поводження з гуманітарними вантажами ніколи не відносилися та зараз не відносяться до її функціональних обов`язків, визначених посадовою інструкцією.
		Водночас, окремими довіреностями, голова облдержадміністрації ОСОБА_9 , делегував свої повноваження та функції іншим посадовим особам ОДА, які на початок березня 2022 року не залишили м. Запоріжжя та продовжили працювати в умовах воєнного стану. Зокрема, на її ім`я упродовж 2022 року було видано декілька довіреностей, які у різні періоди уповноважували її від імені облдержадміністрації здійснювати певні функції, такі як розкредитовування перевізних документів, прийом та передачу на зберігання, підписання актів приймання-передачі гуманітарних вантажів.
		06.03.2022 року, ОСОБА_4 отримала довіреність обласної державної адміністрації від 06.03.2022 № б/н, відповідно до якої на залізничній станції «Запоріжжя Вантажне» її було уповноважено виключно на наступні дії: 
		- здійснювати операції, пов`язані з відправленням та отриманням вантажів;
		- оформлювати перевізні документи на відправлення та перекредитування вантажів;
		- розкредитовувати перевізні документи на вантажі, що прибули в адресу підприємства; 
		- приймати участь у складанні та підписуванні усіх видів актів, що пов`язані з перевезенням вантажів по залізниці;
		- підписувати пам`ятки про подавання (забирання) вагонів, пам`ятки про видачу (приймання контейнерів), накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, облікові картки виконання планів перевезення;
		- отримувати та подавати перелік рахунків, акти та інші документи, пов`язані з перевезенням вантажів.
		При цьому, відповідно до довіреності її не було уповноважено здійснювати такі функції, як визначення місця зберігання гуманітарних вантажів; ведення складського та бухгалтерського обліку операцій з гуманітарними вантажами; внесення до будь-яких реєстрів чи систем інформації про отримання, передачу та розподіл між громадами гуманітарних вантажів; складання/оформлення товарно-транспортних накладних, накладних на перевезення, актів прийому-передачі та договорів відповідального зберігання гуманітарних вантажів.
		Отже, керуючись довіреністю обласної державної адміністрації від 06.03.2022 б/н, на станції «Запоріжжя Вантажне» нею було розкредитовано залізничний вагон №24257651. Іншими словами, це означає документальне оформлення передачі вантажу. Відповідні відмітки були занесені до залізничних накладних та журналу з реєстром вантажів.
		Після документального оформлення отримання вантажу вона організувала процес механічного розвантаження вагону, а саме - усі мішки борошна волонтерами вручну перевантажувалися на автомобільний транспорт.
		Завантаження автомобілів здійснювалося відповідно до максимальної вантажопідйомності кожного транспортного засобу. На недопустимості перевантаження автомобілів наголошували водії цих автівок, тому учасники розвантаження пильно слідкували та рахували кількість завантажених мішків.
		Загалом для транспортування борошна було задіяно 12 автомобілів, з яких було: 2 великогабаритні вантажівки Камаз з причепом Камаз ДСНС, які відповідно перевозили 25000 кг (500 мішків) та 8000 кг (160 мішків) борошна; 1 машина - 10-ти тонник - 200 мішків; 3 машини - 5-ти тонника - 300 мішків (по 100 мішків кожен авто); 5 мікроавтобусів - які перевезли 183 мішки, а саме 1 тонну (20 мішків), 1,65тонни (33 мішка), 2 тонни (40 мішків), 2,5 тонни (50 мішків), 2,5 тонни (50 мшків) та власний автомобіль ОСОБА_4 200 кг (4 мішка).
		Після перевантаження борошна з вагону усі автомобілі виїхали зі станції Запоріжжя Вантажне та рушили в напрямку складу за адресою: вул. Сортувальна, 3, який був узгоджений керівництвом як основне місце розвантаження.
		Після прибуття на територію складських приміщень за адресою: вул. Сортувальна, 3 було встановлено, що це територія станції технічного обслуговування автомобілів. 
		На момент приїзду автомобілів на території СТО був присутній співробітник - ОСОБА_15 , який показав наявні вільні приміщення для вивантаження борошна. Однак у ході візуального огляду виявилося, що ці приміщення фізично не вмістять увесь обсяг борошна. Крім цього, великогабаритні автомобілі - це Камаз ДСНС та Камаз з причепом взагалі не можуть заїхати на територію складських приміщень.
		З метою узгодження подальших дій, ОСОБА_4 зателефонувала ОСОБА_13 і ОСОБА_7 та зауважила на непристосованість складських приміщень та неготовності їх прийняти увесь обсяг борошна. 
		В оперативному порядку керівництво скерувало її дії та в усній формі надало доручення спрямувати частину автотранспорту, у тому числі великогабаритний, на склад, що розташований на території ПРАТ «Запоріжкран».
		Доручень щодо здійснення перерахування кількості мішків на обох складах від керівництва вона не отримувала. 
		За словами керівництва, здійснення обліку прийому та відвантаження, комплектування у палети відноситься до повноважень відповідальних осіб на складах.
		При цьому, розрахункові дані про розміщення борошна на складах, ОСОБА_4 передала засобами телефонного зв`язку (месенджер «телеграмм») ОСОБА_7 у день розвантаження для можливості подальшої звірки з відповідальними за ці склади та прийняття інших управлінських рішень.
		У подальшому, до моменту обшуку на складах за адресою: вул. Сортувальна 3, доручень щодо складання актів передачі, договорів зберігання, перерахунку мішків ОСОБА_4 від керівництва не отримувала. Інформація про місце зберігання борошна за адресою: вул. Сортувальна 3, відсутність актів приймання/передачі та договорів зберігання, після їх офіційного запровадження на початку квітня за рішенням гуманітарного штабу, нею не приховувалася. Навпаки усі проблемні питання щодо поводження з гуманітарними вантажами вона неодноразово повідомляла керівництву обласної військової адміністрації та гуманітарного Штабу, про що свідчать доповідні записки від 11.04.2022 № 03331/08-48 та від 17.05.2022 № 04632/08-48 для вжиття останніми відповідних управлінських рішень чи заходів з контролю.
		Також інформація про наявність складу за адресою: вул. Сортувальна, 3 та знаходження там вантажу без відповідного документального оформлення повідомлялася нею під час допитів та надання пояснень у ГУНП в Запорізькій області та Управлінні служби безпеки в Запорізькій області. 
		Отже, ОСОБА_4 наполягала на тому, що у процесі розвантаження борошна на склад за адресою: вул. Сортувальна, 3 вона не мала фактичного доступу до матеріальних цінностей у розумінні самостійного розпорядження ними. Усі дії вона вчиняла виключно у межах наданих їй повноважень та у постійній координації з керівництвом ОДА. Таким чином, кваліфікувати її дії як розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у великих розмірах в умовах воєнного стану вважає юридично не коректним, оскільки вони не містять ознак самовільного чи неправомірного розпорядження майном.
		Заявлений цивільний позов не визнає у повному обсязі, вважає його безпідставним та необґрунтованим.
		Просила суд виправдати її за відсутністю складу та події злочину. 
		 
		Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив суд виправдати його підзахисну, у зв`язку із недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому вона обвинувачується.
		Окремо захисник зазначив, що жодний з письмових доказів наданий прокурором в обґрунтування вини ОСОБА_4 , не доводить не тільки її вину у скоєнні будь-якого злочину, а й взагалі факт скоєння кримінального правопорушення. 
		Захисник звернув увагу суду, що протокол обшуку від 23.08.22 року, на території, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3, свідчить на користь ОСОБА_4 та спростовує дані викладені в обвинувальному акті обставинам. 
		Крім того, на досудовому слідстві було отримано висновок експертів від 03.01.2023 № б/н за результатами проведення комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи у кримінальному провадженні №12022080000000284, відповідно до якого, з урахуванням наданих слідчим для проведення експертизи матеріалів провадження, встановити вину ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого їй злочину не виявилось за можливе. У відповіді експерта на питання № 9 зазначено, що «з урахуванням наданих 27.09.22 року стороною захисту слідчому документів, а також показів ОСОБА_4 від 27.09.22 у якості підозрюваної, відображена у довідці Управління східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 14.07.22 інформація про склади та складські приміщення та території підприємств м. Запоріжжя, на яких у період з 01.03.22 по 10.04.22 були розміщені та зберігалися гуманітарні вантажі, що надійшли на адресу ЗОБА, не в повній мірі відповідають дійсності». 
		Також, захисник доводив суду, що функціональні обов`язки його підзахисної, не відносяться будь-які функцїї/операцїї з гуманітарними вантажами. Згідно з посадовою інструкцією, до її функцій входить забезпечення реалізації державної політики у сфері екології, капітального будівництва, житлово-комунального господарства, дорожнього будівництва, в частині, що належить до компетенції управління, а також виконувати інші доручення керівництва.
		Щодо розвантаження залізничного вагону № 24257651 з борошном 06.03.22 та переміщення вмісту вагону (мішків з борошном) до складів з гуманітарною допомогою, то на момент розвантаження залізничного вагону № 24257651, відповідно до довіреності обласної державної адміністрації від 06.03.2022 № б/н на залізничній станції «Запоріжжя Вантажне» ОСОБА_4 було уповноважено виключно на наступні дії: здійснювати операції, пов`язані з відправленням та отриманням вантажів (тобто виключно лише отримати вантаж, який надійшов до залізничної станції); оформлювати перевізні документи на відправлення до станції та переадресування вантажів; розкредитовувати перевізні документи на вантажі, що прибули в адресу підприємства; приймати участь у складанні та підписуванні усіх видів актів, що пов`язані з перевезенням вантажів саме по залізниці; підписувати пам`ятки про подавання (забирання) вагонів, пам`ятки про видачу (приймання контейнерів), накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу; отримувати та подавати перелік рахунків, акти та інші документи, пов`язані з перевезення, вантажів по залізниці до Запоріжжя.
		При цьому, відповідно до довіреності, ОСОБА_4 не було уповноважено здійснювати наступні функції: визначення місця зберігання гуманітарних вантажів; ведення бухгалтерського обліку операцій з гуманітарними вантажами; внесення до будь-яких реєстрів чи систем інформації про отримання, передачу та розподіл між громадами гуманітарних вантажів; складання/оформлення товарно-транспортних накладних, накладних на перевезення, актів прийому-передачі та договорів відповідального зберігання гуманітарних вантажів.
		Щодо звинувачення ОСОБА_4 в тому, що вона «за попередньою змовою з невстановленими особами передала частину товару до приміщень за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна 3, що надало можливість невстановленим особам вільно розпоряджатись зазначеним товаром на свій розсуд», повністю спростовуються наявними в матеріалах провадження документами.
		Стосовно цивільного позову захисник зазначав, що вказана у позовній заяві прокуратури сума спричинених збитків нічим не підтверджена, а тому є необґрунтованою, оскільки яким чином вона була розрахована та на підставі яких експертних висновків або висновків аудита, залишилось незрозумілим.
		У даному кримінальному проваджені відсутні потерпілі або цивільні позивачі, що підтверджується обвинувальним актом та доданим до нього реєстром. Так, підставами для внесення в ЕРДР відомостей щодо кримінального правопорушення начебто скоєного ОСОБА_4 стали «матеріали правоохоронних та контролюючих органів». При цьому положеннями ст. 55 ч. 7 КПК України передбачено, що за відсутності письмової згоди особи про визнання її потерпілою, така особа може бути допитана у кримінальному провадженні лише як свідок.
		Таким чином, сторона захисту наполягає на тому, що у даному кримінальному проваджені немає ані потерпілих, ані цивільних позивачів, ані цивільного позову, а значить нікому не спричинено матеріальної шкоди, наявність якої є обов`язковою кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого ст. 191 ч. 4 КК України.
		 
		На підтвердження вини ОСОБА_4 стороною обвинувачення надано докази, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні, яким судом надано ретельну оцінку з точки зору належності, допустимості та достовірності, які містяться у матеріалах кримінального провадження та за переконанням сторони обвинувачення доводять вину ОСОБА_4 у інкримінованому їй кримінальному правопорушенні.
		 
		Зокрема, покази свідків, які допитувалися безпосередньо у судовому засіданні, були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та приведені до присяги:
		 
		- Так, свідок ОСОБА_16 , надав свої покази та зазначив, що у зазначений період по теперішній час працює директором з виробництва ПрАТ «Запоріжкран». На початку березня 2022 року, йому зателефонував директор ПрАТ «Запоріжкран» ОСОБА_17 , який пояснив, що за дорученням Запорізької обласної державної адміністрації йому необхідно переглянути площі з метою подальшої організації та можливості зберігання гуманітарної допомоги. Оскільки на той час генеральний директор був відсутній у місті, він разом з ОСОБА_18 , який був уповноважений для пошуку приміщень для зберігання гуманітарної допомоги, стали відшуковувати необхідні приміщення. ОСОБА_19 показав йому приміщення цеху виробництва металоконструкцій та у подальшому, там були обранні певні площі зазначеного цеху для зберігання гуманітарної допомоги. Вказані площі були надані на волонтерських засадах без укладання будь-яких договорів оренди. Також, зі сторони підприємства на адресу Запорізької обласної військової адміністрації повідомлялось про те, що дані площі виділяються у цеху в якому здійснювалося виробництво. Також наголошувалось на тому, що ПрАТ «Запоріжкран» не може забезпечити охорону та схоронність гуманітарної допомоги, оскіль підприємство не брало на себе відповідні зобов`язання. Будь-які договори щодо схоронності, призначення матеріально-відповідальної особи зі сторони підприємства не укладались. Підприємство не брало на себе зобов`язання з обліку, приймання, розподілу та видачі гуманітарної допомоги. Дані обов`язки були покладені на відповідальну особу від ЗОВА. Приблизно з 5-6 березня 2022 року до підприємства почали доставляти гуманітарну допомогу. Даний товар доставлявся вантажним транспортними засобами. З метою пропуску на територію підприємства вантажних автомобілів гуманітарним вантажем, ОСОБА_19 надсилав інформацію з державними реєстраційними номерами транспортних засобів. Після чого, дана інформація доносилася до старшого зміни охорони підприємства. 
		Свідок зауважив, що даний вид товару не відносився до комерційної діяльності, тому будь який облік транспортних засобів з гуманітарною допомогою не здійснювався. Будь які документи щодо пропуску та випуску вантажного транспорту на територію підприємства не здійснювалось. Журнали щодо в`їзду та виїзду вантажних транспортних засобів з гуманітарною допомогою не фіксувались. Більш того, з 24.02.2022 по теперішній час будь-яких офіційних листів від ЗОВА на адресу підприємства з переліком вагонів, які будуть подаватись з гуманітарною допомогою, не надходили. Таким чином на підприємстві відсутні документи в яких відображено номера вагонів, які надходили до ПрАТ «Запоріжкран» з гуманітарною допомогою. 
		ОСОБА_4 свідку не знайома, він її не знає, жодного разу не спілкувався з нею. Будь яких розпоряджень від неї він не отримував. 
		 
		- Свідок ОСОБА_20 , надав покази та зазначив, що з 24.02.2022, з початку військових дій на території України, він перебував у м. Запоріжжя. З першого дня повномасштабного вторгнення, він почав займатися волонтерством: здійснювали збір коштів для закупівлі палива, продуктів харчування, та інших речей для військового шпиталю м. Запоріжжя, а також для представників територіальної оборони міста. Йому стало відомо, що керівництво ЗОДА спілкувались з Директором ПРАТ «Запоріжкран» ОСОБА_17 , стосовно надання дозволу на розміщення гуманітарної допомоги на території підприємства. ОСОБА_17 надав свою згоду на розміщення гуманітарної допомоги на території складського приміщення. За його проханням на території даного підприємства не повинно було розміщуватись військові товари, а також він не хотів афішувати, що на даній території розміщують гуманітарну допомогу, через побоювання нанесення артилерійського-авіаційного удару по даному підприємству. 
		05.03.2022 до складу ПАТ «Запоріжкран» було здійснено поставку першої гуманітарної допомоги за допомогою вантажного автомобіля. При першій поставці була гуманітарна допомога у вигляді одягу, консервації, готової їжи. Після отримання вказаної допомоги, ними здійснювалися відсортувавння вказаної гуманітарної допомоги. Згодом, він отримав повідомлення від ОСОБА_21 (в телефонному режимі) щодо автомобіля, який приїде за гуманітарною допомогою, а також кількості необхідної гуманітарної допомоги, яку необхідно відвантажити.
		Також, свідок зазначив, що у березні-квітні 2022 року фактично не вівся облік гуманітарної допомоги отримували її багато. Пізніше, Офіс Президента створив програму (як вона називалася він не пам`ятає) куди вносилися відомості про надходження та відвантаження гуманітарної допомоги. 
		Головою ЗОВА робочої групи з питань координації надання населенню гуманітарної допомоги був ОСОБА_22 , який надавав йому вказівки кому та скільки гуманітарної допомоги відвантажувати. Декілька разів він спілкувався з ОСОБА_4 , яка супроводжувала гуманітарну допомогу до складу ПрАТ «Запоріжкран». При цьому, вона лише була присутньою та ніяких документів не передавала. 
		Щодо отримання фасованого борошна у березні 2022 року, свідок зазначив, що дійсно на склад приходило борошно, але точну кількість він не пам`ятає. Його відвантажували для Оріхова (приблизно три рази приїздили представники громади і отримували його), громади Гуляйпільського та Василівського районів Запорізької області (теж декілька разів) та хлібзавод (приблизно 343 мішки), інших місць відвантаження, кількості відвантаженого борошна він не пам`ятає. За час його роботи на складі ПрАТ «Запоріжкран», він не знав, що існують інші склади ЗОВА. Про такі склади він дізнався від ОСОБА_14 , коли в кінці березня 2022 року вона покликала на нараду відповідальних по складах ЗОВА. Про склад за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3, йому взагалі нічого відомо. 
		 
		- Свідок ОСОБА_7 , надав свої пояснення та зазначив, що на посаду заступника голови Запорізької обласної державної адміністрації його було призначено 22.02.2021 року. Згідно покладених посадових обов`язків він координував питання освіти, науки, соціального захисту населення, зовнішніх зв`язків та зовнішньої економічної діяльності. Згідно розпорядження голови обласної державної адміністрації від 01.03.2022 його було призначено головою робочої групи з питань координації надання населенню гуманітарної допомоги. З 25.03.2022 року, згідно розпорядження голови обласної державної адміністрації його призначено головою штабу Запорізької області з питань координації надання населенню гуманітарної допомоги. При цьому, заступником штабу було призначено ОСОБА_14 . 
		Відвантаження гуманітарної допомоги здійснювалось за наступною процедурою: Голови ОТГ, голови районних державних адміністрацій, керівники закладів та установ, керівники благодійних організацій надавали офіційні листи переліком потреб гуманітарної допомоги до ЗОДА. Після погодження цього листа головою ЗОДА, заявка передавалась на відповідний склад, де були у наявності зазначені у заявці потреби. Після отримання погодженої заявки на складі відбувалось відвантаження гуманітарної допомоги із видачею накладної. Інформація про автомобіль, який буде перевозити гуманітарну допомогу, передавалася відповідальному за склад або ним або ОСОБА_23 . 
		Також, свідок зазначив, що 01 по 22.04.2022 він перебував на лікарняному через гіпертонічний криз. А з 25.04.2022 року він був звільнений з посади заступника ЗОВА. 
		Щодо подій березня 2022 року, свідок зазначив, що 05.03.2022 року, він за усним розпорядженням як заступник голови державної адміністрації та голова робочої групи, ДЕРТ доручив організувати процес розвантаження вагону №2425765 із борошном та доставку вантажу на зберігання до ПРАТ Запоріжкран. Увечері того ж дня, йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_12 та передав інформацію про зміну місця вивантаження борошна. Ініціатором таких змін виступила ОСОБА_14 - на той момент заступник голови ОДА, яка відповідно до розподілу обов`язків відповідала за соціальний блок. ОСОБА_14 повідомила, що борошно слід доставити за іншою адресою, а саме: вул.Сортувальна 3. На його запитання чи узгоджено це питання з головою ОДА, ОСОБА_12 відповів що так. 
		Свідок ОСОБА_7 пояснив, що усі деталі тих подій він погано вже пам`ятає, але добре пам`ятає, що борошно розвантажено за двома адресами: ПрАТ «Запоріжкран» та на склади по вул. Сортувальній 3. Облік цієї гуманітарної допомоги вів ОСОБА_24 , який і повідомив, що усе розванатажено та внесено у таблицю приходу. 
		 
		- Свідок ОСОБА_8 , надав покази та зазначив, що останні 11 років він працює у Запорізькій обласній державній адміністрації, з грудня 2015 року його було призначено на посаду, начальника Управління зовнішніх відносин та зовнішньоекономічної діяльності обласної державної адміністрації, яку він займає на теперішній час. У його обов`язки входить, прийом іноземних делегацій, залучення іноземних Інвестицій, співробітництво з організації міжнародно-технічної допомоги, реалізація державної політики в сфері зовнішніх зносин та зовнішньополітичної діяльності. 
		24.02.2022 року більшість співробітників не вийшли на роботу. На момент початку бойових дій, працюючих було приблизно 20 осіб, у зв`язку з чим, вони виконували не типові для них функції, які не передбачені посадовими обов`язками.
		Перший розпорядчий документ стосовно врегулювання питания гуманітарного забезпечення мешканців області надійшов до ЗОВА від ДСНС у формі листа приблизно 27 лютого 2022 року. Згідно даного листа в першу чергу керівництву ЗОВА необхідно було створити робочу групу, яка повинна була б відповідати за здійснення аналізу першочергових потреб населення, стосовно можливої евакуації, здійснення пошуку складських приміщень, в яких буде можливо розміщувати гуманітарну допомогу, а також створення місць для прийому евакуйованих осіб з окупованих територій. Приблизно 27 лютого 2022 року за вказівкою Голови ЗОВА було створено робочу групу, до якої ввійшло приблизно 12 осіб. Головою даної робочої групи було призначено ОСОБА_7 , його було призначено секретарем даної робочої групи. Також на ЗОВА прийшла вказівка з Офісу Президента стосовно відпрацювання інформації про пошук складських приміщень для розміщення гуманітарної допомоги, здійснення її доставки та розвантаження. Встановлення розмірів наявних приміщень, з`ясувати, яку кількість гуманітарної допомоги буде можливо в них розмістити. Відпрацювавши дані вказівки робочою групою було виявлено приблизно 10-15 складських приміщень, які могли бути використані для розміщення гуманітарної допомоги. Після більш детального вивчення даних складських приміщень робочою групою було складено список складських приміщень, які найбільше підходять для розміщення гуманітарної допомоги. 28 лютого 2022 року йому зателефонував ОСОБА_25 , начальник Управління зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Львівської обласної-військової державної адміністрації, він йому передав список необхідних товарів для жителів Запорізької області, в свою чергу він повідомив, що ПАТ «Укрзалізниця» зараз може здійснювати відправку гуманітарної допомоги залізничним транспортом, а також те, що у Львівській області наявна велика кількість гуманітарної допомоги, яку вони могли б направити до Запорізької області. ОСОБА_26 запитав, хто на той момент знаходився неподалік Львова та він передав йому контакти ОСОБА_14 для того, щоб вона могла координувати відправлення гуманітарної допомоги з м. Львів до м. Запоріжжя. 
		02 березня 2022 року він повідомив ОСОБА_27 , що ПАТ «Укрзалізниця» надали потяги для транспортування гуманітарної допомоги з станції Скнилів (розташована у Львівській області) до м. Запоріжжя. Приблизно 03 березня 2022 року йому знову зателефонував ОСОБА_25 та повідомив, що гуманітарна допомога виїхала до м. Запоріжжя. Після цього він особисто зв`язався з директором ПРАТ «Запоріжкран» (м. Запоріжжя, вул. Кияшко, 16-А) ОСОБА_17 , стосовно надання дозволу на розміщення на території даного підприємства гуманітарної допомоги. ОСОБА_17 надав свою згоду на розміщення гуманітарної допомоги на території складського приміщення, за його проханням на території даного підприємства не повинно було розміщуватись військових товарів, а також він не хотів афішувати, що на даній території розміщують гуманітарну допомогу, через побоювання нанесення удару по даному підприємству з боку представників зс рф. 
		05 березня 2022 року до м. Запоріжжя приїхала перша партія гуманітарної допомоги з Львівської області. Дану гуманітарну допомогу було розміщено на ПРАТ «Запоріжкран».
		Також, свідок зазначив, що з перших днів військової агресії, була поставлена задача керівництв країни про найшвидше розподілення гуманітарної допомоги між отримувачами для уникнення гуманітарної кризи. 
		05 березня 2022 року вийшла постанова КМУ, якою зазначено, що в умовах воєного стану, облік благодійної допомоги не ведеться. Дану постанову відправили з Офісу президента України та зауважили, що відповідно до ЗУ «Про гуманітарну допомогу», гуманітарна допомога є видом благодійництва, тому, увесь облік залишків на складах, можливо надавати територіям, яким це необхідно. Іншого механізму передбачено не було, тому для власного розуміння, що відбувається на складах, велися таблиці. Ці таблиці заповнювали відповідальні на складах, і вони відправляли на гугл диск ОДА. Доступ до цієї інформації мав він та ОСОБА_7 . 
		Бухгалтерський облік будь-який, вести було фактично не можливо, тому що на документах, які надходили разом з вантажами не було ні актів, ні накладних, ні вартість вантажу, ні точного складу вантажу. 
		Також, свідок пояснив, що члени гуманітарного штабу самостійно не могли вирішувати які складські приміщення їм підходять. Лише керівництво ЗОДА, а саме  Старух, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 визначали на який саме склад має відвантажуватися гуманітарна допомога. Головною по питанням гуманітарної допомоги була ОСОБА_14 . Усі вказівки щодо деяких вагонів гуманітарної допомоги визначала ОСОБА_14 
		 
		- Свідок ОСОБА_12 , надав свої покази та зазначив, що приблизно з грудня 2021 року та по теперішній час, він працює на посаді начальника Управління транспорту та зв`язку Запорізької обласної військовою адміністрації. Його функціональні обов`язки передбачені посадовою інструкцією до яких входить: організація роботи громадського транспорту на приміських та міжміських маршрутах, перш за все це стосується автомобільного транспорту; організація взаємодія із річковим, залізничним, авіа транспортом в частині повноважень Управління транспорту та зв`язку ЗОВА; організація взаємодії ЗОВА з підприємствами, устанановами та організаціями зв`язку (мобільний, поштовий зв`язок тощо).
		24.02.2022 він був включений до складу робочої групи з питань координації надання населенню гуманітарної допомоги, а у подальшому та по теперішній час, він являється членом Штабу Запорізької області з питань координації надання населенню гуманітарної допомоги. 
		На даний час свідок не пам`ятає, чи надходила гуманітара допомога на адресу ЗОВА від інших установ, організацій або громадських об`єднань та на підставі яких саме документів ЗОВА отримувала гуманітарну допомогу.
		У перших числах березня 2022 року при засіданні робочої групи з питань надання населенню гуманітарної допомоги вирішувались питання щодо функціональних обов`язків членів робочої групи. На той час головою робочої групи був ОСОБА_7 . Розподіл функціональних обов`язків між членами робочої групи (штабу) документально не був оформлений. Також документально не було оформлено обов`язки інших членів робочої групи та штабу, оскільки вони визначалися усно. ОСОБА_7 разом з начальником Управління зовнішніх зносин ОСОБА_8 , який також входив до складу робочо групи займались роботою щодо пошуку приміщень, які можливо було використовувати як склади зберігання гуманітарної допомоги та подальшу організацію роботи вказаних складських приміщень. На початку березня 2022 року заступником директора економічного департаменту - розвитку начальника управління економіки будівництва Департаменту і торгівлі ЗОВА призначили ОСОБА_4 . Згідно довіреності, її було уповноважено отримувати гуманітарну допомогу адресовану ЗОВА. Реквізити довіреності та ким саме вона підписана, йому не було відомо.
		Що стосується залізничного вагону № 24257651, який надійшов з Тернопольскої області та містив гуманітарний вантаж у вигляді 1357 мішків борошна, свідок пояснив, що жодних доручень від керівництва про пошук автомобільного транспорту для розвантаження та транспортування борошна з цього вагону він не отримував. 
		Однак, йому відомо, що таке доручення отримала ОСОБА_4 , яка згідно з довіреністю голови облдержадміністрації була уповноважена на розкредитування залізничних вагонів, якими до області надходила гуманітарна допомога. 
		05.03.2022 під час робочої наради у першого заступника голови облдержадміністрації ОСОБА_13 йому на мобільний телефон поступив дзвінок від заступника голови облдержадміністрації ОСОБА_14 . Під час телефонної розмови ОСОБА_14 дала усне доручення - увесь гуманітарний вантаж, який надійшов залізничним вагоном № 24257651, після розвантаження з вагону направити на зберігання на складські приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3. На що він їй відповів, що знаходиться у робочому кабінеті свого безпосереднього керівника - першого заступника голови облдержадміністрації ОСОБА_13 , та зауважив, що такі доручення бажано узгоджувати з ним. ОСОБА_14 зателефонувала ОСОБА_13 та просила довести до нього необхідність направлення борошна у кількості 1357 мішків, яке надійшло до області залізничним вагоном № 24257651, після розвантаження з вагону на зберігання на складські приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3. 
		Маючи інформацію, що саме ОСОБА_4 організовує пошук автомобільного транспорту для розвантаження та транспортування борошна, яке надійшло залізничним вагоном № 24257651, за усним дорученням та у присутності ОСОБА_13 він зателефонував ОСОБА_4 та ОСОБА_11 - начальнику Управління розвитку підприємництва, регуляторної політики та торгівлі Департаменту економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації. 
		У телефонній розмові він передав інформацію, що за дорученням ОСОБА_14 місцем вивантаження усього обсягу гуманітарного вантажу (1357 мішків з борошном) визначено складські приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3, як такі, що пристосовані для розвантаження та зберігання у належних умовах великих обсягів вантажів. Зазначену інформацію він просив оперативно передати ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , з метою координації дій та врахування при пошуку автомобільного транспорту. 
		06.03.2022 з метою координації взаємодії представників облдержадміністрації та складів, які були визначені ОСОБА_14 , він через телефонний месенджер «Ватсап» передав ОСОБА_11 контактний телефон особи від складу за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3 ( ОСОБА_30 ), який він отримав від ОСОБА_14 
		 
		- Свідок ОСОБА_31 , надав покази та зазначив, що на початку березня 2022 року до нього звернулася заступник директора Департаменту - начальник управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі Запорізької обласної військової адміністрації ОСОБА_4 з проханням оформити довіреність на представництво інтересів ЗОВА при отриманні вантажу гуманітарної допомоги на залізничних станціях Придніпровської залізниці. 
		Довіреність була розроблена на підставі зразку наданого Грабчилєвой АТ «Укрзалізниця». Таких довіреностей було розроблено декілька та були видані на представництво інтересів ЗОВА в частині приймання гуманітарних вантажів, зокрема на станціях «Хортиця Придніпровська», можливо інших станціях, «Запоріжжя Вантажне.
		Довіреності, що видавалися від імені голови ЗОВА та інформація у відповідних журналах обліку вихідної кореспонденції, які видавалися за формою АТ «Укрзалізниці» не реєструвалися.
		15.03.2022 року, до нього знову звернулась ОСОБА_4 за іншою довіреністю, а саме, щодо надання їй повноважень по прийому та передачі товарів, які отримуються або передаються за договорами, укладеними ЗОВА в тому числі, але не виключно, договорами поставки, купівлі- продажу, зберігання тощо; підписання актів приймання-передачі вищевказаних товарів; підписання інших документів (листів, накладних тощо) пов`язаних з розпорядженням вищевказаними товарами. Проект вказаної довіреності також був розроблений, завізований та наданий особисто ОСОБА_4 для подальшої її реєстрації у відповідних журналах (оскільки довіреність була на бланку ЗОВА) та підписання. Так, згідно вказаних довіреностей, ОСОБА_4 , були делеговані повноваження в частині: здійснення операцій, пов`язаних з відправленням оформленням та отриманням вантажів; перевізних документів на відправлення та переадресування вантажів; розкредитування перевізних документів на вантажі, що прибули до підприємства; перевезенням - приймання участі в складанні та підписанні усіх видів актів, що пов`язані з розвантаженням вантажів по залізниці. 
		 
		-Свідок ОСОБА_11 надав покази та зазначив, що 04.03.2022 від керівництва, а саме від ОСОБА_10 , яка на той момент виконувала обов`язки директора Департаменту економічного розвитку і торгівлі, він дізнався, що з Тернопільської області на адресу Запорізької ОДА, направлено залізничний вагон з борошном. Здійснити розкредитування залізничного вагону з борошном № 24257651 було доручено ОСОБА_4 . У день розкредитації вагону на її ім`я було видано довіреність обласної державної адміністрації. Крім цього, йому та ОСОБА_4 було надано усне доручення від ОСОБА_7 , який на той момент був головою Робочої групи з питань координації надання населенню гуманітарної допомоги, щодо пошуку автомобільного транспорту для розвантажения та транспортування борошна з цього вагону. На початку березня документально місця розташування гуманітарних складів не були визначені, тому після отримання вантажів за усним дорученням керівництва облдержадміністрації визначалося місце їх вивантаження та зберігання. 
		Так, місцем для складування борошна, яке мало надійти залізничним вагоном № 24257651, за усним дорученням ОСОБА_7 було визначено склади на території ПрАТ «Запоріжкран». З метою виконання доручення керівництва щодо організації розвантаження та переміщення вантажу з вагону № 24257651 у вечері, 05.03.2022 він та ОСОБА_4 здійснювали пошук необхідної кількості автомобільного транспорту та людей, які на безоплатній основі були готові взяти участь у розвантаженні та транспортуванні борошна до місця зберігання. Під час обдзвону, у присутності посадових осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_4 йому на мобільний телефон поступив дзвінок від ОСОБА_12 . У телефонній розмові ОСОБА_12 , який знаходився на робочій нараді у першого заступника голови облдержадміністрації ОСОБА_13 , передав інформацію, що ОСОБА_14 запропонувала місцем вивантаження усього обсягу гуманітарного вантажу (1357 мішків з борошном) замість ПРАТ «Запоріжкран» визначити складські приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3, як такі, що пристосовані для розвантаження та зберігання у належних умовах великих обсягів вантажів. Враховуючи отриману інформацію та за погодженням з ОСОБА_7 усіх осіб, яких планувалося задіяти у розвантаженні та транспортуванні борошна, було поінформовано про зміну місця вивантаження зазначеного гуманітарного вантажу. Загалом до транспортування борошна було залучено понад 10 автівок, з яких 2 великогабаритні. 
		06.03.2022 на станції «Запоріжжя Вантажне» ОСОБА_4 було розкредитовано залізничний вагон № 24257651 та за його участю увесь вантаж, а саме 1357 мішків борошна, розвантажено на автомобільний транспорт, з метою транспортування та вивантаження склад на території за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3. 
		У той же день, через телефонний месенджер «Ватсап», ОСОБА_12 передав контактний телефон особи від складу за адресою ОСОБА_32 НОМЕР_1 ). Після перевантаження борошна, автомобільний транспорт, направився на територію складських приміщень за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3. Однак, на місці було встановлено, що це територія станції технічного обслуговування автомобілів. Запропоновані контактною особою ( ОСОБА_33 ) для вивантаження приміщення фізично не могли вмістити увесь обсяг борошна. Крім цього, великогабаритний транспорт не міг заїхати на територію складських примішень.
		З метою узгодження подальших дій, ОСОБА_4 зателефонувала ОСОБА_13 ОСОБА_7 та зауважила на непристосованість складських приміщень та неготовності їх прийняти увесь обсяг борошна.
		В оперативному порядку керівництво скерувало її дії та в усній формі надало доручення спрямувати частину автотранспорту, у тому числі великогабаритний, на склад, що розташований на території ПРАТ «Запоріжкран». У зв`язку з тим, що вони з ОСОБА_4 разом виконували доручення щодо розміщення борошна, він все особисто чув, так як ми завжди були разом. 
		 
		-Свідок ОСОБА_34 , надав свої покази та зазначив, що він працює на підприємстві ТОВ "ГЕЛОН" (ЄДРПОУ 30850694) на посаді директора. До його повноважень та обов`язків входить організація діяльності господарської частини та забезпечення функціонування підприємства з ремонту автомобілів. Підприємство займається обслуговуванням (ремонтом) автомобілів. Підприємство знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3. Територія за вказаною адресою огороджена, охороняється фізичною охороною, наявна сигналізаційна система. Охоронці в робочі дні працюють з 18 год. 00 хв. до 09 год. 00 хв., в суботу охоронець працює з 17 год. 00 хв. до 09 год. 00 хв., а у неділю охоронець заступає на зміну на цілодобове чергування. Власником майна СТО є ОСОБА_35 . 
		24.02.2022 року він залишився у м. Запоріжжі. ОСОБА_36 у цей час тимчасово виїхав з Запорізької області в інше місце, але був з ним на зв`язку. В перші тижні війни СТО практично не працювало, з метою забезпечення схоронності майна, він майже постійно знаходився на території. 
		На початку березня 2022 року до входу на територію підприємства під`їхали автомобілі - один великий вантажний і декілька марки «Газель». Про їх приїзд він дізнався від охоронця. Вийшовши за вхідні ворота, він спитав у людей, що стояли поряд з автомобілями, що вони тут роблять. Йому відповіли, що вони привезли борошно, яке треба розвантажити на складі підприємства. На що він відповів, що ні про яке борошно він не знає та про розвантаження ні з ким не домовлявся. Після чого, він зателефонував ОСОБА_37 та розповів про зазначені обставини. На що ОСОБА_36 відповів, що також про це нічого не знає. Про те, що ні про яке борошно ніхто нічого не знає, він повідомив чоловікам, що стояли біля машин. Один з них представився працівником Запорізької обласної державної адміністрації та повідомив, що треба розвантажити борошно на території даного підприємства та залишити його для зберігання. Він заперечив та повідомив, що вони помиляються, тому що ніхто з ними ні про що не домовлявся. Далі чоловік, який представився працівником Запорізької обласної державної адміністрації, почав комусь телефонувати. Після цього, йому зателефонував інший невідомий чоловік, який представився на ім`я ОСОБА_38 або ОСОБА_39 , який повідомив, що є працівником Запорізької обласної державної адміністрації. Він також повідомив, що борошно треба розвантажити на території підприємства, на що він повторно зазначив про відсутність будь яких домовленостей щодо цього. Через декілька хвилин йому зателефонував ОСОБА_36 та повідомив, що йому також телефонували з обласної адміністрації (хто саме телефонував він нічого не сказав) та попросили взяти на зберігання борошно. Після цього, вони з охоронцем відкрили ворота на в`їзд до території підприємства за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3 та відкрили один з боксів для розвантаження борошна, а саме: полірувальний цех. Розвантаження здійснили, як здавалося волонтери. Після розвантаження він зачинив вказане приміщення. Скільки точно мішків розвантажили, свідку невідомо, бо цим питанням не цікавився. В подальшому до приміщення також не заходив. Особи, які залишили борошно, ніяких офіційних документів не складали. Згодом, йому зателефонував чоловік, який раніше представлявся ОСОБА_40 або ОСОБА_41 і сказав, що не виключено, що на територію підприємства приїдуть волонтери забрати частину мішків з борошном. На що він відповів, що не проти, але усі питання треба узгоджувати з ОСОБА_42 . 
		Свідок точно не пам`ятає коли саме та скільки разів у подальшому приїздили за борошном. При цьому, ніхто ніяких документів не складав.
		 
		- Свідок ОСОБА_43 надав свої покази та зазначив, що у березні 2022 року, він заступив на чергування та отримав завдання поїхати на службовому автомобілі Камаз АР 034 Е на станцію «Запоріжжя Вантажне» та перевезти якись вантаж. Коли вони приїхали за місцем призначения, то ОСОБА_44 , який був старший групи, розмовляв з раніше не знайомою йому жінкою. Вони загрузили 8 тон борошна у мішках по 50 кг. Окрім їхнього автомобіля, на станції Запоріжжя Вантажне були інші вантажні автомобілі. Він дочекався коли були завантажені інші автомобілі, вони з водієм спланували маршрут руху і поїхали на вул. Сортувальну, 3 м. Запоріжжя. При цьому, свідок зазначив, що на шляху слідування з «Запоріжжя Вантажного» до вул. Сортувальної та до «Запоріжкран», вони ніде не зупинялися і не розвантажувалися. В автомобілі окрім нього, їхав ОСОБА_45 та ОСОБА_11 . Коли вони приїхали на вул. Сортувальну, 3 то зрозуміли, що їх автомобілі за габаритами просто не зможе заїхати на цей склад, тому були вимушені зачекати, так як потрібно було вирішити питання, куди можливо вивантажити борошно. Через деякий час, вони поїхали на «Запоріжкран», де чекали поки їх запустять. Заїхавши на територію «Запоріжкран», їх автомобіль оглянули працівники «Запоріжкран», на предмет того, що вони завозили. Після чого, вони заїхали на территорию складських приміщень та вивантажили борошно. При виїзді з «Запоріжкран», їх автомобілі знову оглянули працівники «Запоріжкран» і вони поїхали на роботу.
		 
		-Свідок ОСОБА_46 надав покази свої та зазначив, що у березні 2022 року, точну дату він пам`ятає, він заступив на чергування о 08.00 год. У цей час, начальник частини технічної служби, поставив йому завдання поїхати на службовому автомобілі Камаз АР 034 Е на станцію «Запоріжжя Вантажне», та перевезти якийсь вантаж. Для виконання такого завдання він поїхав із водієм ОСОБА_47 . Коли вони приїхали за місцем призначення, то з ним розмовляла якась невідома йому жінка, як йому стало пізніше відомо - це була представник Запорізької обласної військової адміністрації ОСОБА_4 . З нею був ОСОБА_11 , якого він раніше також не бачив. Після організаційних моментів до їх автомобіля з вагону, за участі інших працівників ГУ ДСНС в Запорізькій області, було завантажено борошном у кількості 8 тон, яке було в мішках по 50 кг. Дочекавшись завантаження автомобілей, вони спланували маршрут руху та поїхали на вул. Сортувальну, 3 м. Запоріжжя. При цьому, на шляху слідування з «Запоріжжя Вантажного» до вул. Сортувальна 3, вони ніде не зупинялися та не розвантажувалися. Коли вони приїхали до вул. Сортувальна 3, зрозуміли, що за габаритами вони не зможуть заїхати на цей склад, тому вони були вимушені зачекати. Через деякий час, вони поїхали на «Запоріжкран», де чекали поки їх запустять. Заїхавши на територію, автомобіль був оглянутий працівниками «Запоріжкран», на предмет того, що вони завозили. Після чого, вони заїхали на територію та в одному із складських приміщень вивантажили борошно. При виїзді з «Запоріжкран», автомобілі знову оглянули працівники «Запоріжкран» та вони поїхали на роботу.
		 
		-Свідок ОСОБА_48 надав свої покази та зазначив, що він неофіційно працюю охоронцем на станції технічного обслуговування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_49 за адресою: АДРЕСА_2 . Йому достовірно не відомо коли саме та за яких обставин на територію станції технічного обслуговування було відвантажено гуманітарний вантаж. Він навіть не пам`ятає місяць, в якому було відвантажено вказану гуманітарну допомогу. Свідок з впевненістю сказал лише той факт, що відвантаження гуманітарної допомоги було вже після початку воєнних дій на території України. Відвантаження гуманітарної допомоги було здійснено не на його зміні. Про те, що в одному з боксів станції технічного обслуговування, що розташований навпроти в`їзду на територію станції за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3 знаходиться гуманітарна допомога, він дізнався від працівників станції. Вони повідомили, що один з боксів повністю завантажений гуманітарним вантажем, а саме мукою та цукром. Кількість зазначеного вантажу у боксі йому не відома. Вантаж (мука, цукор) знаходилися у мішках. Інколи вказаний бокс відкривався, однак з яких обставин він не пам`ятає. Хто є власником вказаного вантажу йому також не відомо. Зі слів працівників СТО йому було відомо лише те, що це гуманітарний вантаж та те, що він знаходиться на станції на зберіганні. До якого часу вказаний вантаж повинен був зберігатися на території СТО та чи є зберігання платним чи безкоштовним йому також не відомо. Чи укладалися будь-які документи з керівництвом станції з приводу розміщення зазначеного вантажу свідок не міг відповісти бо не знає.
		 
		-Свідок ОСОБА_36 надав свої покази та зазначив, що він працює як ФОП. Орендує станцію технічного обслуговування у фірми «Гелон» за адресою: м.Запоріжжя, вул.Сортувальна 3. На початку війни станція деякий час не працювала. Сам він виїхав з міста Запоріжжя з метою вивезти свою родину у більш не безпечне місто, тому у місті Запоріжжя його не було. Приблизно на початку березня 2022 року, йому зателефонували з ЗОДА та спросили чи є у нього вільні приміщення для зберігання гуманітарної допомоги. Він відповів що місця такі є, але такими питаннями буде займатися його заступник ОСОБА_50 . Тому, коли гуманітарну допомогу завозили, розвантажували та розміщали, йому не відомо. Він повернувся у місто Запоріжжя приблизно у квітні місяці. На той час зайнятий був один бокс. Там були продукти харчування: консерви, крупи та мука. Бокс був зайнятий приблизно на 80%. ОСОБА_51 була у білих стандартних мішках. Згодом приїжджали люди, щось забирали. Відбувалось так: йому дзвонили та попереджали, що сьогодні приїдуть та заберуть частину «гуманітарки», потім заїжджала машина, грузилася продукція та машина виїжджала. Також свідок доповнив, що власника приміщення СТО ОСОБА_52 , він знає, він його давнішній клієнт але від нього жодних дзвінків щодо гуманітарної допомоги не поступало. Йому дзвонили з ЗОДА чоловік на ім`я ОСОБА_39 чи ОСОБА_38 , точно він не пам`ятає. Свідок допускає, що його телефон ОСОБА_53 чи ОСОБА_54 могла дати ОСОБА_14 , яку він знає. 
		 
		У судовому засіданні був допитаний свідок сторони захисту ОСОБА_13 , який пояснив, що ОСОБА_4 він знає як заступника директора Департаменту економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації. У 2022 році сам він займав посаду заступника Голови ЗОДА. З початку війни вони координували роботу інших заступників та координацію керівників інших підрозділів. У подальшому, до координації роботи по гуманітарній допомозі був залучений ОСОБА_7 та ОСОБА_14 . Вони безпосередньо займалися розподілом та обліком гуманітарної допомоги. Підпорядковувалися вони безпосередньо Старуху (голові ЗДОА на той час).У перші дні повномасштабного вторгнення, був хаос. Засідання комісій, штабу та робочих груп проводилися дуже часто. Гуманітарна допомога надавалася у великих розмірах. Загалом це було продукти харчування, більшість з яких швидко псуються, тому треба було швидко шукати приміщення для їх збереження. 
		Щодо події з вивантаженням борошна, свідок пояснив, що переміщенням вантажу займався ОСОБА_12 . 
		ОСОБА_4 була відповідальною щодо приймання вагонів з гуманітарною допомогою з Укрзалазниці. Визначально було прийнято рішення, що борошно буде зберігатися у приміщеннях «Запоріжкрану». Потім йому подзвонила ОСОБА_14 та наказала везти груз з борошном на АДРЕСА_2 . Дану інформацію було доведено ОСОБА_4 . Проте, згодом вона передзвонила та пояснила, що увесь груз з борошном неможливо розвантажити у приміщеннях по АДРЕСА_2 . Тому було вирішено скерувати груз знов на «Запоріжкран». Таким чином, частина грузу залишилася на вул.Сортувальній, а іншу частину борошна розвантажили на «Запоріжкран».
		 
		Свідок ОСОБА_14 була заявлена стороною обвинувачення та допитувалася на досудовому слідстві. Своїх пояснень на досудовому слідстві по суті обвинувачення вона не повідомляла, а лише відповідала на запитання слідчого, які взагалі не стосувалися зловживанням ОСОБА_4 своїм службовим становищем щодо розтрати чужого майна у великих розмірах, в умовах воєнного стану.
		Тому, суд вживав заходи щодо допиту ОСОБА_14 у судовому засіданні.
		У судові засідання, призначені на 06.11.2024; 05.12.2024; 05.02.2025; 18.02.2025; 25.02.2025; 15.03.2025; 06.05.2025; 22.07.2025 були здійснені виклики свідка ОСОБА_14 , за усіма адресами, які надавалися суду стороною обвинувачення. Повістки про виклик до суду також надсилалися шляхом смс повідомлення на її мобільний телефон. 
		Суду достеменно було відомо, що ОСОБА_14 обізнана про день та час судових засідань. Проте у судові засідання остання не з`являлася.
		У матеріалах справи (т.7 а.с 96) міститься заява адвоката ОСОБА_55 , з яким ОСОБА_14 уклала договір про надання правової допомоги, про відкладення справи для організації проведення допиту свідка. Але на усі наступні судові засідання свідок не з`являлася.
		У судовому засіданні адвокат ОСОБА_55 пояснив, що у нього відсутній зв`язок з ОСОБА_14 , тому надавати будь які пояснення у якості свідка він позбавлений можливості.
		Ухвалою суду від 22.07.2025 року було задоволено клопотання прокурора про привід даного свідка. Ухвала суду залишилася не виконаною.
		31 липня 2025 року, суд своєю ухвалою доручив Слідчому Управлінню Головного Управління Національної Поліції у Запорізькій області як органу досудового розслідування, провести розшукові дії (заходи), направлені на встановлення фактичного місця перебування свідка ОСОБА_14 , останні відомі адреси її перебування: АДРЕСА_3 ( місто роботи свідка); АДРЕСА_4 (місце проживання); АДРЕСА_5 (місце проживання). У разі не проживання свідка ОСОБА_14 за вищевказаними адресами, під час виконання необхідних розшукових заходів, зобов`язано допитати родичів, сусідів, інших осіб про місце перебування свідка на сьогоднішній день, витребувати інформацію про притягнення її до кримінальної відповідальності, затримання, перетину державного кордону України, перебування в лікувальних закладах, зміну прізвища та виконати інші дії або інші заходи по встановленню місцезнаходження свідка. Контроль за виконанням ухвали було покладено на процесуального прокурора. Для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення судового розслідування, в порядку ст. 114 КПК України встановлено строк до 05 серпня 2025 року. 
		Доручення суду виконано частково, проведеними діями було з`ясоване лише той факт, що ОСОБА_14 перебуває на території України, але встановити точне її місцезнаходження не вдалося за браком часу.
		Суд звертає увагу, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1202308000000076 від 26.01.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 за обвинуваченням за ч.4 ст.191 КК України надійшов до суду 01 травня 2023 року. 
		За наслідками підготовчого судового засідання, після проведення першого судового засідання, визначено порядок та обсяг дослідження доказів, зокрема, після дослідження письмових доказів, допитати свідків сторони обвинувачення, потім свідків сторони захисту, допитати обвинувачену та вирішити питання щодо закінчення судового слідства. 
		Отже, допит свідків розпочався 06.11.2024 року. При цьому, сторона обвинувачення, будучи обізнана про той факт, що свідок ОСОБА_14 не отримує судових повісток, не проживає за вказаними адресами, не вживала належних заходів для організації допиту свідка сторони обвинувачення у судові засідання. 
		Таким чином, з урахуванням усталеної практики Верховного Суду, враховуючи позицію сторони захисту у даному кримінальному провадженні, суд дійшов висновку, обмежитися допитом тих свідків, на яких наполягала сторона обвинувачення та сторона захисту. 
		 
		З метою обґрунтування обвинувачення ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, сторона обвинувачення покликалась на письмові докази, які були досліджені та оцінка яких була надана судом, зокрема:
		-витяг з ЄРДР від 26.01.2023 року № 12023080000000076 яке було порушено за усною заявою про кримінальне правопорушення, а саме: посадові особи одного з державних органів на території Запорізької області, шляхом зловживання службовим становищем, заволоділи майном в особливо великому розмірі прзаява про вчинення злочину від 31.05.2012 року (а.с. 9-11, Т. 1 матеріалів кримінального провадження);
		-інформацію про відвантаження на території гуманітарної допомоги із складів ЗДОА, за період з 24.02.2022 року до 10.04.2022 року;
		- опис документів, які вилучені у заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 від 16.06.2022;
		- наказ ЗОВА Департамент економічного розвитку і торгівлі від 25.09.2018 №65-к «Про призначення ОСОБА_4 » ;
		- наказ ЗОВА Департамент економічного розвитку і торгівлі від 27.05.2022 року №49-в «Про надання щорічної основної відпустки ОСОБА_4 »;
		- посадову інструкцію від 02.03.2020 заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 ;
		- резолюцію голови ЗОВА до доповідної записки від 17.05.2022 №б/н на 1 аркуші;
		- службову записку від заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 ;
		- інформацію щодо передачі гуманітарних вантажів благодійним, громадським організаціям та одержувачам;
		- резолюцію голови ЗОВА до доповідної записки від 11.04.2022 №б/н на 1 аркуші;
		- службову записки від заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 з додатками 1,2,3 - інформацією у вигляді таблиць про розвантажені, не розвантажені та видані благодійним організаціям вагони з гуманітарним вантажем на 9 аркушах;
		- довіреність ЗОВА від 06.03.2022 видану на ім`я заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 на отримання вантажів на станції «Запоріжжя Вантажне»;
		- довіреність ЗОВА від 06.03.2022 видану на ім`я заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 на отримання вантажів на станції «Запоріжжя Вантажне»;
		-довіреність ЗОВА від 15.03.2022 №08-50/0670 видану на ім`я директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 на отримання вантажів на станції «Запоріжжя Вантажне»;
		-довіреність ЗОВА від 02.04.2022 №08-50/0884 видану на ім`я заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 на отримання вантажів на станції «Запоріжжя Вантажне»;
		- наказ ЗОВА від 04.05.2022 №30 «Про уповноваження ОСОБА_4 на укладення договорів»;
		- акт про передачу вантажу, який є гуманітарною допомогою №16/04-01 від 16.04.2022 складений між ЗОВА в особі заступника директора- начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 та відповідальною особою за ведення операцій прийому гуманітарної допомоги, її відвантаження та відображення в обліку за склад «Запоріжкран» ОСОБА_56 ;
		- акт про передачу вантажу, який є гуманітарною допомогою №20/04-02 від 20.04.2022 складений між ЗОВА в особі заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 та відповідальною особою за ведення операцій прийому гуманітарної допомоги, її відвантаження та відображення в обліку за склад «Запоріжкран» ОСОБА_56 ;
		- акт про передачу вантажу, який є гуманітарною допомогою №23/04-02 від 23.04.2022 складений між ЗОВА в особі заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 та відповідальною особою за ведення операцій прийому гуманітарної допомоги, її відвантаження та відображення в обліку за склад «Запоріжкран» ОСОБА_56 ;
		- акт про передачу вантажу, який є гуманітарною допомогою №02/05-01 від 02.05.2022 складений між ЗОВА в особі заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 та відповідальною особою за ведення операцій прийому гуманітарної допомоги, її відвантаження та відображення в обліку за склад «Запоріжкран» ОСОБА_56 ;
		- акт про передачу вантажу, який є гуманітарною допомогою №10/05-02 від 10.05.2022 складений між ЗОВА в особі заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 та відповідальною особою за ведення операцій прийому гуманітарної допомоги, її відвантаження та відображення в обліку за склад «Запоріжкран» ОСОБА_56 ;
		- акт про передачу вантажу, який є гуманітарною допомогою №13/05-03 від 13.05.2022 складений між ЗОВА в особі заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 та відповідальною особою за ведення операцій прийому    гуманітарної допомоги,    її відвантаження та відображення в обліку за склад «Запоріжкран» ОСОБА_56 ;
		- акт про передачу вантажу, який є гуманітарною допомогою №17/05-02 від 17.05.2022 складений між ЗОВА в особі заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 та відповідальною особою за ведення операцій прийому гуманітарної допомоги, її відвантаження та відображення в обліку за склад «Запоріжкран» ОСОБА_56 ;
		- акт про передачу вантажу, який є гуманітарною допомогою №18/05-02 від 18.05.2022 складений між ЗОВА в особі заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 та відповідальною особою за ведення операцій прийому гуманітарної допомоги, її відвантаження та відображення в обліку за склад «Запоріжкран» ОСОБА_56 ;
		- акт про передачу вантажу, який є гуманітарною допомогою №19/05-03 від 19.05.2022 складений між ЗОВА в особі заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 та відповідальною особою за ведення операцій прийому гуманітарної допомоги, її відвантаження та відображення в обліку за склад «Запоріжкран» ОСОБА_56 ;
		- акт про передачу вантажу, який є гуманітарною допомогою №25/05-02 від 25.05.2022 складений між ЗОВА в особі заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 та відповідальною особою за ведення операцій прийому гуманітарної допомоги, її відвантаження та відображення в обліку за склад «Запоріжкран» ОСОБА_56 ;
		- акт про передачу вантажу, який є гуманітарною допомогою №26/05-13 від 26.05.2022 складений між ЗОВА в особі заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 та відповідальною особою за ведення операцій прийому гуманітарної допомоги, її відвантаження та відображення в обліку за склад «Запоріжкран» ОСОБА_56 ;
		- акт про передачу вантажу, який є гуманітарною допомогою №30/05-03 від 30.05.2022 складений між ЗОВА в особі заступника директора- начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного витку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 та відповідальною особою за ведення операцій прийому гуманітарної допомоги, її відвантаження та відображення в обліку за склад «Запоріжкран» ОСОБА_56 ;
		- акт про передачу вантажу, який є гуманітарною допомогою №30/05-03 від 31.05.2022 складений між ЗОВА в особі заступника директора - начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного витку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 та відповідальною особою за ведення операцій прийому гуманітарної допомоги, її відвантаження та відображення в обліку за склад «Запоріжкран» ОСОБА_56 ;
		- акт про передачу вантажу, який є гуманітарною допомогою від 08.06.2022 складений між ЗОВА в особі заступника директора-начальника управління економіки будівництва Департаменту економічного розвитку і торгівлі ЗОВА ОСОБА_4 та відповідальною особою за ведення операцій прийому гуманітарної допомоги, її    відвантаження    та відображення в обліку за склад «Запоріжкран» ОСОБА_56 ;
		- довідку ЗОВА від 16.06.2022 №04775/08-46;
		- лист ЗОВА від 19.04.2022 №08-48/1082 про переадресацію вагонів до СП Запорізька дирекція залізничних перевезень на 1 аркуші,
		- інформацію про переадресацію вагонів станом на 13.06.2022;
		- розпорядження ЗОВА від 10.05.2022 №222 Про розподіл обов`язків між головою, першим заступником, заступником голови та керівником апарату обласної державної адміністрації;
		- протокол огляду від 29.04.2022 складського приміщення на рриторії ПрАТ «Запоріжкран», яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул.Кіяшко, 16А;
		- повідомлення ПрАТ «Запоріжкран» від 29.04.2022 №002/43 про дозвіл на проведення огляду;
		- фототаблицю до протоколу огляду від 29.04.2022;
		- протокол обшуку від 23.08.2022 та фототаблиця до нього ;
		- лист СУ ГУНП від 01.07.2022 №3901/6-2022 до Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про продовження строку перевірки на 1 аркуші,
		- додаток №1 до Довідки від 14.07.2022 Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області - перелік вагонів та контейнерів з гуманітарною допомогою, які надійшли на адресу ЗОВА у період з 01.03.2022 по 09.04.2022 на 24 аркушах;
		- додаток №2 до Довідки    від 14.07.2022    Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області - перелік накладних за номерами вагонів та контейнерів з гуманітарною допомогою, які надійшли на адресу ЗОВА у період з 01.03.2022 по 09.04.2022 , в яких не зазначено, що це гуманітарна допомога. Продаж заборонено»;
		- додаток №3 до Довідки    від 14.07.2022    Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області - перелік вагонів, які надійшли з гуманітарною допомогою на адресу ЗОВА у період з 01.03.2022 по 09.04.2022, які були відправлені на адресу Донецької ОДА на 2 аркушах;
		- додаток №4 до Довідки    від 14.07.2022    Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області - інформація щодо вагонів з гуманітарною допомогою, де отримувачем є ЗОВА; 
		- додаток №5 до Довідки    від 14.07.2022    Східного офісу держаудитслужби в Запорізькій області - інформація щодо вагонів з гуманітарної допомогою, де отримувачем є ЗОВА, згідно інформації бази даних держмитслужби щодо перетину та митного оформлення про пропуск вантажів;
		- додаток №6 до Довідки    від 14.07.2022    Східного офісу держаудитслужби в Запорізькій області - інформація щодо вагонів з гуманітарної допомогою, де отримувачем є ЗОВА, згідно інформації бази даних держмитслужби щодо перетину та митного оформлення про пропуск вантажів;
		- додаток №7 до Довідки    від 14.07.2022    Східного офісу держаудитслужби в Запорізькій області - інформація щодо вагонів з гуманітарної допомогою, де отримувачем є ЗОВА, згідно інформації бази даних держмитслужби щодо перетину та митного оформлення про пропуск вантажів з гуманітарною допомогою організаціям у період з 01.03.2022 по 10.04.2022;
		- додаток №8 до Довідки    від 14.07.2022    Східного офісу держаудитслужби в Запорізькій області - інформація щодо вагонів з гуманітарної допомогою, де отримувачем є ЗОВА, згідно інформації бази даних держмитслужби щодо перетину та митного оформлення про пропуск вантажів з гуманітарною допомогою на зберігання до Департаменту культури і туризму ЗМР у період з 01.03.2022 по 09.04.2022; - додаток №9 до Довідки    від 14.07.2022 Східного офісу держаудитслужби в Запорізькій області - Держаудитслужби в Запорізькій області - перелік організацій, яким ЗОВА передано гуманітарну допомогу на відповідальне зберігання у період з 01.03.2022 по 09.04.2022; 
		-додаток №14 до Довідки від 14.07.2022 Східного офісу держаудитслужби в Запорізькій області - інформація щодо вагонів з гуманітарним вантажем, отримувачем якого є ЗОВА, направленого у період з 01.03.2022 до 09.04.2022 на гуманітарний хаб, розташований на ПрАТ «Запоріжкран»;
		-додаток №21 до Довідки від 14.07.2022 Східного офісу держаудитслужби в Запорізькій області - облік надходження гуманітарної допомоги на склад ПрАТ «Запоріжкран», зберігання та розподіл згідно даних «Системи Оддо» у період часу з 24.02.2022 по 09.04.2022;
		- додаток №22 до Довідки від 14.07.2022 Східного офісу держаудитслужби в Запорізькій області - порівняльна таблиця щодо обліку гуманітарного вантажу, отриманого на склад ПрАТ «Запоріжкран» з інформацією щодо складських приміщень, які використовуються для зберігання розподілу гуманітарної допомоги» у період часу з 24.02.2022 по 09.04.2022.
		 
		Судом також досліджено відеозапис проведення огляду від 29.04.2022 складського приміщення на території ПрАТ «Запоріжкран», яке розташоване за адресою: м. юЗапоріжжя, вул. Кіяшко, 16А, записаного на оптичний диск.
		За клопотанням сторони захисту, суд дослідив відеозапис вручення підозри ОСОБА_4 .
		 
		Проаналізувавши вищезазначені докази, суд приходить до наступних висновків.
		 
		Так, згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
		При цьому, обвинувачення повинно довести «кожний факт», пов`язаний зі кримінальним правопорушенням, щоб «не існувало жодної розумної підстави для сумнівів». Правило про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого по суті означає, що жодна з сумнівних обставин не може бути покладена в основу обвинувальних тез по справі, тобто воно висуває вимогу повної і безумовної доведеності обвинувачення. Ця вимога має на меті охорону законних інтересів обвинуваченого і служить гарантією досягнення істини у справі.
		Із роз`яснень Пленум Верховного Суду України у п. 18 та 19 своєї Постанови № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», вбачається, що суди при розгляді кримінальних справ мають суворо додержуватись закріпленого у ч. 1 ст. 62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Визнати особу винною у вчиненні злочину можливо тільки за умови доведеності її вини. При цьому необхідно мати на увазі, що в силу ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Суд, зазначає, що за змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Конституційний Суд України у рішенні № 1-р/2019 від 26.02.2019 року щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
		 
		За правовою позицією, сформованою у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 13.04.2021 року за єдиним унікальним номером судової справи 699/144/19 та номером провадження 51-5244км20, обираючи стандарт доказування, який має використовуватися в кримінальних провадженнях, слід віддати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс ймовірностей». Він означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не вказує на те, що в його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними. Підґрунтям стандарту «поза розумним сумнівом» є фундаментальна цінність суспільства - гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання; відповідно суспільство, яке цінує добре ім`я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості.
		Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, у параграфі 55 рішення ЄСПЛ від 15.02.2012 року у справі «Гриненко проти України» (CASE OF GRYNENKO v. UKRAINE), скарга № 65890/13, зазначається, що «при оцінці доказів ЄСПЛ зазвичай застосовує стандарт доведення «поза всяким розумним сумнівом». Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів». ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом (справа «Авшар проти Туреччини» (CASE OF AVSAR v. TURKEY), скарга № 25657/94). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному проваджені підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; та інші обставини.
		Відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 36 КПК України, підтримання державного обвинувачення покладається на прокурора.
		Відповідно до практики ЄСПЛ у кримінальних справах правило ч. 2 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (презумпція невинуватості) вимагає, щоб обов`язок доказування покладався на сторону обвинувачення (справа «Капо проти Бельгії»).
		При цьому завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
		Статтею 7 КПК України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
		Стаття 10 КПК України встановлює рівність всіх перед законом і судом.
		Згідно з ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
		Згідно з ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Частиною 3 цієї статті встановлено, що під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.
		При цьому, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Статтею 23 КПК України закріплено принцип безпосередності дослідження показань, речей і документів. Зокрема, ч. 1 цієї статті передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Відповідно до ч. 2 цієї статті не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
		Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
		Доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 84 КПК України).
		При цьому, докази подані тією чи іншою стороною повинні бути належними та допустимими.
		Згідно з ч. 1 ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Частиною 1 ст. 86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому, відповідно до ч. 2 цієї статті недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		У кримінальному процесуальному праві загальновизнаними є такі критерії допустимості доказів:
		 
		-належне джерело;
		 
		-належний суб`єкт;
		 
		-належна процесуальна форма;
		 
		-належна фіксація;
		 
		-належна процедура;
		 
		-належний вид способу формування доказової основи.
		 
		У аспекті належного суб`єкта, у тому числі, слід розглядати і орган досудового розслідування.
		 
		Тобто, докази мають бути отримані тільки уповноваженими на це особами (органами); способами і засобами, які призначені для одержання певних доказів, у процесі отримання доказів мають бути дотримані вимоги закону, що визначають порядок проведення конкретних дій, їхню послідовність, склад учасників, докази мають бути закріплені належним чином.
		Відповідно до вимог ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.
		У рішенні від 06.12.1998 року «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб під час виконання своїх обов`язків, судді не розпочинали розгляду справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться у вину, обов`язок доказування покладено на сторону обвинувачення.
		 
		Суд може постановити обвинувальний вирок лише у тому випадку, коли винуватість обвинуваченої особи доведено поза розумним сумнівом.
		 
		Практика ЄСПЛ свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ, як порушення права на захист (справа «Маттоціа проти Італії», рішення від 25.07.2000 року).
		 
		Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту».
		 
		Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).
		 
		Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
		 
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		 
		Також суд вважає необхідним звернути увагу на п. 21-26 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду № 688/788/15-к, провадження № 51-597км17 від 04.07.2018 року, згідно яких:
		 
		«п. 21. При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України, що передбачають:
		 
		«2. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом…
		 
		4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
		 
		п. 22. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		 
		п. 24. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		 
		п. 25. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		 
		п. 26. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням».
		 
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		 
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		 
		Суд також вважає за необхідне зазначити, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
		 
		Крім цього, законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		 
		Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		 
		Таким чином, на переконання суду, беззаперечним є те, що саме сторона обвинувачення зобов`язана доводити винуватість особи в межах висунутого обвинувачення поза розумним сумнівом.
		Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Разом з цим, ч. 3 цієї статті визначено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
		Перелік питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку закріплені ст. 368 КПК України.
		Згідно ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
		 
		Оцінка суду та підстави для виправдання обвинуваченого.
		 
		Судом досліджено вичерпний перелік доказів, які сторона обвинувачення надала у якості доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_4 та сторона захисту на підтвердження невинуватості останньої.
		Так, ч. 6 ст. 22 КПК України передбачає, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Згідно із положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Диспозицією ст. 85 КПК України передбачено, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Проте належних, допустимих доказів, які у сукупності доводили б обвинувачення стороною обвинувачення не надано.
		Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
		Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		 
		Оцінивши усі надані докази відповідно до положень ст. 94 КПК України, кожен окремо та у їх сукупності, суд вважає висунуте обвинувачення за ч. 4 ст. 191 КК України, недоведеним належними, допустимими та достатніми доказами та виходить з таких мотивів.
		 
		Склад кримінального правопорушення включає чотири елементи (об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону), кожен з яких має певний набір ознак: обов`язкових і факультативних, для кваліфікації діяння як злочину. Такі ознаки повинні бути визначені у диспозиції відповідної норми КК України, за якою кваліфікуються дії обвинувачених.
		 
		Недоведеність у діянні обвинуваченого хоча б однієї із ознак складу кримінального правопорушення, що визначена у диспозиції норми КК України, загалом виключає встановлення у діянні складу кримінального правопорушення, та є відповідною підставою для виправдання особи.
		 
		Щодо обвинувачення за ч.4 ст. 191 КК України.
		 
		Прокурор обвинувачує ОСОБА_4 у тому, що вона безпідставно, без відома керівництва, без складання актів приймання-передачі, діючи на власний розсуд розмістила мішки з борошном за адресою Сортувальна 3, без відповідного обліку. 
		Проте, в матеріалах справи та згідно показів свідків, ОСОБА_4 у своїх доповідних записках, 11.04.2022 року, письмово повідомила керівництво, що частина мішків з борошном завезено на Сортувальну 3.
		Докази провини ОСОБА_4 , які досліджувалися судом, а саме: 
		- довідка управління Східного офісу Держаудітслужби в Запорізькій області від 14.07.22, якою начебто встановлено розтрату майна (хоча в повідомленні про підозру Грабчилєвій інкримінується «заволодіння чужим майном») в кількості 777 мішків з борошном; протоколом обшуку від 23.08.22 території, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3, відповідно до змісту якого на вказаній адресі було знайдено мішки з борошном;
		Відомості Тернопільської обласної військової адміністрації про примусове відчуження борошна для потреб держави з метою забезпечення продовольчої безпеки в умовах правового режиму воєнного стану;
		відомості AT «Державна продовольча-зернова компанія України» про кількість та вартість борошна взагалі не доводить не тільки вину ОСОБА_4 в скоєнні будь-якого злочину, а і взагалі факт скоєння кримінального правопорушення. 
		На переконання суду, протокол обшуку від 23.08.22 території, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна, 3, спростовує дані викладені в обвинувальному акті, оскільки обвинувачення у скоєнні злочину в сфері економіки, було пред`явлено ОСОБА_4 навіть без проведення судово-економічної експертизи, яка б доводила провину ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення.
		За результатами проведення комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи у кримінальному провадженні №12022080000000284, відповідно до якого, з урахуванням наданих слідчим для проведення експертизи матеріалів провадження, встановити вину Грабчилєвої в скоєнні інкримінованого їй злочину не виявилось за можливе ( висновок експертів від 03.01.2023 № б/н) 
		У відповіді експерта на питання № 9 зазначено, що «з урахуванням наданих 27.09.22 захистом слідчому документів, а також показів ОСОБА_4 від 27.09.22 в якості підозрюваної, відображена в довідці Управління східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 14.07.22 інформація про склади та складські приміщення та території підприємств м. Запоріжжя, на яких у період з 01.03.22 по 10.04.22 були розміщені та зберігалися гуманітарні вантажі, що надійшли на адресу ЗОБА, не в повній мірі відповідають дійсності».
		Щодо інших доказів сторони обвинувачення, вони не підтверджують вину ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого їй злочину, тобто вони є не інформативними в розрізі пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення. 
		Сама ОСОБА_4 будучи допитаною у судовому засіданні пояснила суду наступне: що підозра є незаконною, необґрунтованою та такою, що спростовується навіть даними з повідомлення про підозру.
		По-перше до її функціональних обов`язків, які передбачені посадовою інструкцією, не відносяться будь-які функцїї/операцїї з гуманітарними вантажами. Згідно з посадовою інструкцією, до її функцій входить забезпечення реалізації державної політики у сфері екології, капітального будівництва, житлово-комунального господарства, дорожнього будівництва, в частині, що належить до компетенції управління, а також виконувати інші доручення керівництва.
		Щодо розвантаження залізничного вагону № 24257651 з борошном 06.03.22 та переміщення вмісту вагону (мішків з борошном) до складів з гуманітарною допомогою: На момент розвантаження залізничного вагону № 24257651, відповідно до довіреності обласної державної адміністрації від 06.03.2022 № б/н на залізничній станції «Запоріжжя Вантажне» ОСОБА_4 було уповноважено виключно на наступні дії:
		здійснювати операції, пов`язані з відправленням та отриманням вантажів (тобто виключно лише отримати вантаж, який надійшов до залізничної станції);
		оформлювати перевізні документи на відправлення до станції та переадресування вантажів;
		розкредитовувати перевізні документи на вантажі, що прибули в адресу підприємства -
		ЗОДА;
		приймати участь у складанні та підписуванні усіх видів актів, що пов`язані з перевезенням вантажів саме по залізниці;
		підписувати пам`ятки про подавання (забирання) вагонів, пам`ятки про видачу (приймання контейнерів), накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, облікові картки виконання планів перевезення - виключно щодо грузів які надійшли залізничні транспортом на станції;
		отримувати та подавати перелік рахунків, акти та інші документи, пов`язані з перевезення, вантажів по залізниці до Запоріжжя.
		 
		При цьому, відповідно до довіреності ОСОБА_4 не було уповноважено здійснювати наступні функції:
		визначення місця зберігання гуманітарних вантажів;
		ведення бухгалтерського обліку операцій з гуманітарними вантажами;
		внесення до будь-яких реєстрів чи систем інформації про отримання, передачу та розподіл між громадами гуманітарних вантажів;
		складання/оформлення товарно-транспортних накладних, накладних на перевезення, актів прийому-передачі та договорів відповідального зберігання гуманітарних вантажів.
		Щодо звинувачення її в тому, що вона «за попередньою змовою з невстановленими особами передала частину товару до приміщень за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сортувальна 3, що надало можливість невстановленим особам вільно розпоряджатись зазначеним товаром на свій розсуд». Такі твердження повністю спростовуються наявними в матеріалах провадження документами.
		Так, 06.03.22 року, вагон з борошном було розвантажено. При цьому, частину борошна завезено на склад приміщення по АДРЕСА_2 .
		Отже, звинувачення у тому, що ОСОБА_4 передала частину товару до приміщень по АДРЕСА_2 незаконно, начебто в супереч списку офіційних приміщень на яких розміщувалась гуманітарна допомога, та яке не було внесено до системи обліку «ГУДОК», є припущенням з боку сторони обвинувачення.
		На час складання обвинувального акту, досудовому слідству було достеменно відомо, що система обліку «ГУДОК» була створена та введена в дію (запрацювала) лише 21.03.22, тому на період часу 06.03.22 року, ОСОБА_4 не могла керуватись системою «ГУДОК», якої на той час не існувало. На той період часу офіційного списку (переліку) приміщень для розвантаження гуманітарного вантажу не існувало взагалі, а вантаж завозився та розвантажувався на складах за вказівкою керівництва штабу та заступників голови ЗОДА. 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 04.03.2022 року, перший заступник голови Тернопільської    ОДА зателефонував в.о. директора ДЕРТ ЗОДА (на той момент ОСОБА_10 ) та повідомив її про те, що на адресу Запорізької ОДА направлено залізничний вагон з борошном № 24257651. Зазначений вагон повинний був бути розвантаженим 06.03.22. 
		Відповідно до наданого ОСОБА_4 заступником голови державної адміністрації ОСОБА_7 усного розпорядження, мішки з мукою які прибули у вагоні №24257651 потрібно було розвантажити та перевезти на склад підприємства «Запоріжкран».
		Однак, вже увечері 05.03.2022 у присутності посадових осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_11 на мобільний телефон останнього поступив дзвінок від ОСОБА_12 . У телефонній розмові ОСОБА_12 , який знаходився поруч з ОСОБА_13 , передав інформацію про зміну місця вивантаження борошна. 
		Так, за пропозицією ОСОБА_14 , яка на той час була заступником голови ЗОДА з соціальних питань, місцем вивантаження усього обсягу гуманітарного вантажу (1357 мішків з борошном) було визначено складські приміщення за адресою Сортувальна 3, як такі, що пристосовані для розвантаження та зберігання у належних умовах великих обсягів вантажів.
		Враховуючи отриману інформацію та за погодженням з ОСОБА_7 усіх осіб, задіяних у розвантаженні та транспортуванні борошна, ОСОБА_4 було поінформовано про зміну місця вивантаження зазначеного гуманітарного вантажу. 
		06.03.2022 року, на станції «Запоріжжя Вантажне» ОСОБА_4 розкредитовано залізничний вагон № 24257651 та за її участі, дійсно, увесь вантаж, а саме 1357 мішків борошна, розвантажено на автомобільний транспорт з метою транспортування та вивантаження на склад нй території СТО за адресою Сортувальна, 3.
		Після прибуття на територію складських приміщень за адресою Сортувальна, 3 було встановлено, що ця територія, є станцією технічного обслуговування автомобілів. Запропоновані особою, яка перебувала на місці СТО, для вивантаження приміщення фізично не могли вмістити увесь обсяг борошна. Крім цього, великогабаритний транспорт не міг заїхати на територію складських приміщень.
		З метою узгодження подальших дій, ОСОБА_4 зателефонувала ОСОБА_13 та ОСОБА_7 та зауважила на непристосованість складських приміщень та неготовності їх прийняти увесь обсяг борошна. В оперативному порядку керівництво скерувало її дії та в усній формі надало доручення спрямувати частину автотранспорту, у тому числі великогабаритний, на склад, що розташований на території ПРАТ «Запоріжкран».
		Доручень щодо здійснення перерахування кількості мішків на обох складах від керівництва ОСОБА_4 не отримувала, видана на її ім`я довіреність також не уповноважувала ОСОБА_4 на такі дії. За словами керівництва, здійснення обліку прийому та відвантаження, комплектування у палети відноситься до повноважень відповідальних осіб на складах.
		ОСОБА_4 у судовому засіданні наголошувала, що інформація про місце зберігання борошна за адресою Сортувальна, 3 та невнесення цього гуманітарного вантажу до системи обліку «ГУДОК» нею не приховувалася, як    зазначено в обвинуваченні, навпаки вона неодноразово, повідомляла керівництво обласної військової адміністрації та гуманітарного Штабу (доповідні записки від 11.04.2022 № 03331/08-48 та від 17.05.2022 № 04632/08-48, копії яких були досліджені судом) щодо наявності складу за адресою Сортувальна, 3 та знаходження там вантажу без відповідного документального оформлення, з метою вжиття останніми відповідних управлінських рішень чи заходів з контролю.
		Щодо показань допитаних судом свідків, то переважна більшість цих показань взагалі не інформативні, оскільки ніяк не стосуються пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення. 
		Покази свідків, які мають відношення до пред`явленого обвинувачення - відносно факту доставлення до СТО по АДРЕСА_2 та розміщення на території СТО мішків з борошном надали лише свідки обвинувачення: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_57 та свідок захисту ОСОБА_13 .
		Так, свідки ОСОБА_58 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_13 повністю підтвердили свідчення ОСОБА_4 та пояснили, що дійсно щодо розвантаження вказаного вагону з борошном, який прибув на адресу Запорізької ЗОДА від Тернопільської ЗОДА, було прийнято рішення по зберіганню вказаного борошна на складі «Запоріжкран». Але напередодні у вечері ОСОБА_12 , який знаходився у кабінеті заступника голови ЗОДА ОСОБА_13 , разом з іншим заступником  ОСОБА_7 , на мобільний телефон подзвонила заступник ЗОДА з соціальних питань ОСОБА_14 , яка запропонувала в якості приміщення для зберігання зазначеного борошна приміщення по АДРЕСА_2 . При цьому, ОСОБА_12 відповів ОСОБА_14 , що подібний наказ (про зміну місця зберігання гуманітарного вантажу) йому може надати лише його профільний заступник  ОСОБА_13 та запропонував їй подзвонити з цим питанням ОСОБА_13 ОСОБА_14 відразу, у присутності в кабінеті ОСОБА_13 ОСОБА_12 , та ОСОБА_7 , зателефонувала ОСОБА_13 із зазначеним питанням. Після розмови з ОСОБА_14 ОСОБА_13 надав вказівку ОСОБА_12 , завезти борошно, яке до цього необхідно буде розвантажити із залізничного вагону, у запропоноване ОСОБА_14 приміщення по АДРЕСА_2 . Після цього ОСОБА_12 намагався додзвонитись ОСОБА_4 та сказати про розмову з ОСОБА_13 , але оскільки її телефон був зайнятий ОСОБА_12 , знаючи, що ОСОБА_11 знаходиться поруч з ОСОБА_4 , зателефонував йому на передав вказівку ОСОБА_13 , яку ОСОБА_11 у свою чергу довів до відому ОСОБА_4 .
		 
		Крім того, свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 підтвердили покази ОСОБА_4 в частині того, що система обліку гуманітарних вантажів «ГУДОК» була створена та введена в дію лише в кінці березня 2022 року, а у період часу 06.03.22 її не існувало.
		Свідок ОСОБА_13 пояснив також, що на період часу 06.03.22 не існувало офіційного списку складів (гуманітарних хабів). 
		Керівництво ЗОДА через особисті зв`язки знаходило приміщення які були пристосовані для розміщення вантажів, після чого, туди привозили гуманітарні вантажі. Крім хабів на «Запоріжсталі», «Запоріжкрані», ЗФЗ та «Феросплавному заводі» частина вантажів була розміщена на ТОВ «АЙС», складах «критого ринку», ТОВ Земляне та інших. Тобто, де находили вільні приміщення, там і розміщували гуманітарні вантажі, які надходили в Запоріжжя.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що він погано пам`ятає події початку березня 2022 року, та не може достеменно підтвердити або заперечити, що вантаж у вигляді мішків з борошном було завезено ОСОБА_4 до приміщення по АДРЕСА_2 за вказівкою саме ОСОБА_14 .
		Допитаний в якості свідка ОСОБА_59 пояснив суду, що період часу березень 2022 року він працював виконавчим директором на СТО, яка розташована по вул. Сортувальній, 3 в м. Запоріжжя. На початку березня йому зателефонував хтось із засновників (володільців) даної СТО та повідомив, що невдовзі до СТО приїдуть вантажні машини з вантажем у вигляді мішків з мукою, які необхідно буде розвантажити в приміщенні СТО. Того ж ранку до СТО приїхали декілька вантажних авто з мішками, в яких знаходилось борошно. Частину мішків дійсно було розвантажено в приміщенні СТО, але оскільки весь вантаж не помістився в приміщеннях СТО, частину мішків великими вантажними автомобілями було вивезено в невідомому йому напрямку.
		Таким чином, усі зазначені вище особи, які були опитані судом в якості свідків підтвердили показання ОСОБА_4 щодо її невинуватості в пред`явленому обвинуваченні (тобто підтвердили її алібі, яке вона повідомляла ще слідчому при її неодноразових допитах в якості свідка, а потім у якості підозрюваної).
		При цьому, покази свідків були логічні, послідовні та в повній мірі узгоджуються між собою. 
		Отже, є очевидним, що в змісті обвинувального акту відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події, яким б передувала безсумнівна система належних до справи, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які вказують на наявність складу злочину в діянні підозрюваної особи, яка б виключала сумніви щодо того, що І) кримінальне правопорушення справді відбулося; 2) кримінальне правопорушення вчинене підозрюваною особою; 3) діяння підозрюваної особи містить склад конкретного кримінального правопорушення.     
		Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. 
		Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
		Крім того, суд зазначає, що у відповідності до діючого кримінального законодавства наявність тяжких наслідків у вигляди матеріальних збитків є обов`язковою кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення передбаченого ст. 191 КК України. 
		При цьому наявність збитків передбачає обов`язкову наявність потерпілого або цивільного позивача.
		Відповідно до практики ВС «поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Така позиція зокрема викладена в постанови касаційного кримінального суду у складі ВС від 09.04.20, у справі №761/43930/17.
		Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Перес проти Франції», заява № 47287/99 від 12 лютого 2004 р. вказав, що «... дія статті 6 Конвенції полягає і в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати» суд «провести належне дослідження зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами по справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи».    
		З огляду на норми статті 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора.
		У відповідності до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» у ст. 191 КК України передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину - привласнення, розтрату або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи. Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті - на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.
		Отже із зазначеного вбачається, що загальною ознакою привласнення, розтрати та заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем є повноваження винного щодо майна, яким він заволодіває. Особа у цих випадках не є сторонньою для майна, воно їй ввірене, перебуває у її віданні або особа внаслідок службового становища має певні повноваження щодо цього майна.
		 
		З огляду на викладене, стороною обвинувачення не доведено вчинення злочину у співучасті, суд вважає, що з боку обвинуваченої відсутні будь-які зловживання своїм службовим становищем, спрямовані на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах.
		 
		Крім того, суд зазначає, що об`єктом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, є право власності на майно. Злочин, передбачений ч. 4 ст. 191 КК України, є злочином з матеріальним складом, тому визначальним є спричинення майнової шкоди.
		Об`єктивну сторону злочину за ч. 4 ст. 191 КК України складає розтрата чужого майна, тобто обернення винною особою майна, що перебувало на законних підставах у її віданні, розпорядженні на користь інших осіб. Кваліфікуючими ознаками в даному випадку є особливо великий розмір розтраченого майна та вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. Суб`єктивна сторона розтрати характеризується прямим умислом.
		Обов`язковими суб`єктивними ознаками розтрати майна є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, у долі яких зацікавлений винний (постанова Верховного Суду № 456/1181/15-к від 28.02.2019 року). Зловживання службовим становищем - це вчинене всупереч інтересам служби використання службовою особою своїх повноважень і можливостей, пов`язаних із займаною посадою.
		Відсутність хоча б одного зі складових елементів розтрати чужого майна, шляхом зловживанням службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі, у тому числі об`єктивної чи суб`єктивної сторони означає, що дії особи, поведінка якої оцінюється, не може кваліфікуватись, як злочинна.
		 
		Суд звертає увагу і на те, що докази, надані стороною обвинувачення, не доводять ні факту ввірення майна обвинуваченій, ні те, що майно перебувало у її віданні, ні фактів привласнення чи то розтрати чужого майна.
		 
		Також суду не надано жодних належних та допустимих доказів про заволодіння обвинуваченою чужим майном, в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, не підтверджено і й умислу обвинуваченого на вчинення дій щодо пособництва.
		За загальними правилами Кримінального закону, дії пособника при вчиненні злочину виконавцем, самі по собі не можуть відбуватися за замовчуванням та без узгодження певних дій між такими, оскільки саме виконавець злочину перш за все являється зацікавленим у досягненні протиправної мети, для чого таким і залучаються співвиконавці його вчинення.
		Тобто, стороною обвинувачення не представлено суду будь-яких даних щодо обізнаності обвинуваченого якого наділено роллю пособника зі злочинними намірами виконавця, узгодження протиправних дій між такими, відтак і не доведено умислу та корисливого мотиву обвинуваченого на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та виконання ролі пособника.
		Як було вказано вище, недоведеність у діянні обвинуваченого хоча б однієї із ознак складу кримінального правопорушення, що визначена у диспозиції норми КК України, загалом виключає встановлення у діянні складу кримінального правопорушення, та є відповідною підставою для виправдання особи.
		У ч. 4 ст. 191 КК України встановлена відповідальність тільки за умисне привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, при наявності в діянні особи тільки прямого умислу, корисливих мотивів та відповідної мети.
		 
		Обов`язковими суб`єктивними ознаками заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем є корисливий мотив спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та корислива мета збагатитися самому або незаконно збагатити інших осіб, в долі яких зацікавлений винуватий.
		 
		Слід зазначити, що формулювання обвинувачення ОСОБА_4 взагалі не говорить про те, що під час вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого їй, вона діяла з метою незаконного збагачення, тощо.
		 
		У ході розгляду справи не доведено суб`єктивних ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України у діях обвинуваченої, а саме, таких як корисливий мотив та корислива мета.
		Крім цього, жодним чином не підтверджено й ознаки спричинення діями обвинуваченого відповідних наслідків, а саме, спричинення шкоди в особливо великих розмірах, оскільки диспозиція ч. 4 ст. 191 КК України вказує про обов`язковість матеріального складу злочину, а розмір спричиненої шкоди впливає на правильність кваліфікації дій особи.
		 
		Висновки суду.
		 
		За змістом ст. 17 КПК України, ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
		 
		Згідно з вимогами ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього кодексу, відповідно до вимог ч. 2 якої жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.
		Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		Положеннями ч. 1 ст. 373 КПК України визначено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Резюмуючи викладене, суд всебічно і неупереджено дослідив усі обставин справи та виходить з того, що стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Таким чином, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду, однак при цьому розгляді кримінального провадження, встановлена наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або не вжила достатніх засобів для забезпечення можливості такого пояснення, відтак обставини свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, що є підставою для розумного сумніву у доведеності вини особи, а для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.
		На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, за наведених належних і достатніх мотивів, суд ухвалює згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, виправдувальний вирок, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України, вчинене обвинуваченою ОСОБА_4 .
		 
		Враховуючи недоведеність вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України, суд дійшов висновку про необхідність її виправдання. 
		Ухвалення виправдувального вироку забезпечить дієву реалізацію завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, зокрема, охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, щоб жоден невинуватий не був засуджений.
		 
		Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		 
		Щодо цивільного позову заявленого у кримінальному провадженні.
		 
		Відповідно до вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		 
		Відповідно до положень ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Так, прокуратурою Запорізької області в інтересах Запорізької обласної державної адміністрації в рамках даного кримінального провадження було заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 . Проте, наявність позову передбачає обов`язкову наявність представника цивільного позивача. В даному кримінальному проваджені відсутні потерпілі або цивільні позивачі, що підтверджується обвинувальним актом та доданим до нього реєстром, підставами для внесення в ЕРДР відомостей щодо кримінального правопорушення начебто скоєного ОСОБА_4 стали «матеріали правоохоронних та контролюючих органів». При цьому положеннями ст. 55 ч. 7 КПК України передбачено, що за відсутності письмової згоди особи про визнання її потерпілою, така особа може бути допитана у кримінальному провадженні лише як свідок.
		Згідно ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Проте згідно ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
		Враховуючи наведене, оскільки суд дійшов висновку про виправдання обвинуваченої, тому заявлений цивільний позов Запорізької обласної прокуратури в інтересах Запорізької обласної державної адміністрації до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди у кримінальному провадженні № 12023080000000076 від 26.01.2023 року слід залишити без розгляду на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України.
		 
		Щодо процесуальних витрат.
		 
		Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення судових експертиз, слід віднести на рахунок держави, у зв`язку із виправданням обвинуваченої.
		 
		Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
		 
		Заходи забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_4 на момент проголошення вироку не обрані і суд не вбачає підстав для їх обрання до набрання вироком законної сили, оскільки дійшов висновку про ухвалення виправдувального вироку.
		 
		На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 7, 100, 124, 349, 351-352, 358-359, 368-371, 373-374, 376, 392-393, 395, 615 КПК України, суд 
		 
		 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.191 КК України.
		 
		Виправдати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України - у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.
		 
		Цивільний позов Прокурора Запорізької області в інтересах Запорізької обласної державної адміністрації до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди у кримінальному провадженні № 12023080000000076 від 26.01.2023 року - залишити без розгляду.
		 
		Витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні - віднести на рахунок держави.
		 
		Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_4 , її захиснику та прокурору.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		З текстом судового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
		 
		Вирок суду складений та підписаний суддею у нарадчій кімнаті 20.08.2025 року.
		 
		 
		 
		   Головуючий суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...