Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/268/25 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них.
Надіслано судом: 21.08.2025. Зареєстровано: 21.08.2025. Забезпечено надання загального доступу: 22.08.2025.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
		гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, 
		код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
		_____________________________________________________________________________
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		 
		07.08.2025 Справа №905/268/25 
		за позовом:  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
		 
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» (84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Воровського, 4, код ЄДРПОУ 35234367)
		 
		за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:  ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
		 
		за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )
		 
		за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:  ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 )
		 
		за участю третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Бучанської районної військової адміністрації Київської області (08293, Київська область, м.Буча, вул.Інститутська, 22, код ЄДРПОУ 44014159)
		 
		про визнання трудових відносин припиненими
		 
		Суддя: Паляниця Ю.О.
		Секретар судового засідання: Білогубова В.В.
		 
		У засіданні брали участь:
		від позивача: не з`явився
		від відповідача: не з`явився 
		від третіх осіб: не з`явились
		 
		СУТЬ СПРАВИ:
		 
		Позивач, ОСОБА_1 , м.Буча звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці», м.Бахмут про визнання трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» припиненими 30.09.2014 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» на підставі п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України.
		В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 30.09.2014 він був звільнений з посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» на підставі п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України, за згодою сторін. Підставою для звільнення з посади генерального директора були протокол загальних зборів №7 від 18.09.2014 та наказ №2014-09-30 від 30.09.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці», у зв`язку з чим з 01.10.2014 позивач не є керівником і представником відповідача. Проте, як стало відомо позивачу, відповідач не виконав вимоги закону та не вніс до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформацію про його звільнення з посади керівника товариства.
		 
		Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.04.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/268/25, позов вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб 1, 2, 3, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Також, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Бучанську районну військову адміністрацію Київської області.
		 
		Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» було належним чином повідомлено про розгляд справи №905/268/25 з огляду на наступне.
		Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.11 ст.242 вказаного кодексу, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Як свідчать відомості комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» не має електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі чи її окремій підсистемі (модулі). Тож, судові рішення відповідачу мали надсилатись в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
		За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру.
		Відповідно до інформації, яка наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач зареєстрований у м.Бахмут.
		Разом з тим, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 05:30 24.02.2022 на території України введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено і який діє на теперішній час.
		Як визначено у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженому наказом №376 від 28.02.2025 Міністерства розвитку громад та територій, вся територія м.Бахмут, віднесена до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, з 13.12.2023. 
		Згідно з відомостями, розміщеними на сайті Акціонерного товариства «Укрпошта» (https://www.ukrposhta.ua/ua), відділення поштового зв`язку у м.Бахмут тимчасово не функціонують.
		Таким чином, направлення поштової кореспонденції за адресою зареєстрованого місцезнаходження відповідача на час розгляду справи не є можливим.
		За змістом ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
		Відтак, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» у розділі «Повідомлення для учасників судового процесу» публікувались оголошення про розгляд справи №905/268/25.
		Окрім того, судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
		Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
		Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
		Станом на дату ухвалення рішення відповідач відзиву не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив.
		Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації ним своїх прав на судовий захист, в т. ч. шляхом надання відповідних заяв по суті справи, спір вирішено за наявними матеріалами в порядку норм ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.09.2014 та 08.04.2025 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці», адресою реєстрації третіх осіб 1 та 2 є місто Москва Російської Федерації. У зв`язку з чим, з метою повідомлення третіх осіб 1 та 2, про розгляд справи судом, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» у розділі «Повідомлення для учасників судового процесу» публікувались оголошення про розгляд справи №905/268/25.
		Станом на дату ухвалення рішення треті особи 1 та 2 будь-яких пояснень по суті спору не надали.
		 
		Надіслана на адресу реєстрації третьої особи 3 ухвала про відкриття провадження повернута з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», ухвали-повідомлення про час та місце розгляду справи були повернуті з відміткою «за закінченням терміну зберігання». 
		Наразі, 17.04.2025 судом було направлено запит до Міністерства соціальної політики України щодо надання інформації про реєстрацію в якості внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_4 . У відповіді №11029/0/290-25/13 від 30.04.2025 вказане міністерство повідомило, що станом на 28.04.2025 інформація про ОСОБА_4 згідно з відомостями, внесеними до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, відсутня.
		Третя особа 3 також будь-яких пояснень по суті спору не надала.
		 
		Одночасно, за висновками суду, Бучанська районна військова адміністрація Київської області була належним чином повідомлена про розгляд справи №905/268/25, враховуючи наявні у матеріалах справи довідки про доставку електронних листів до електронного кабінету третьої особи 4 через підсистему «Електронний суд». 
		Третя особа 4 також будь-яких пояснень по суті спору не надала.
		 
		Таким чином, треті особи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, та, крім того, мали право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
		 
		У підготовчому судовому засіданні 26.06.2025 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.08.2025 (з урахуванням відпустки судді).
		Представник позивача та позивач у судове засідання 07.08.2025 не з`явились, проте 06.08.2025 звернулись до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутності, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 07.08.2025 не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені, судом не викликались.
		Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
		Разом з тим, норми ст.43 вказаного кодексу зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
		Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників сторін та третіх осіб не перешкоджає вирішенню справи по суті.
		 
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:
		З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки НОМЕР_2 , що належить позивачу, вбачається, що згідно з наказом №2009-10-21 від 10.01.2009 Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» ОСОБА_1 було прийнято на посаду консультанта вказаного підприємства (запис у трудовій книжці позивача під №19).
		21.07.2010 наказом №2010-07-21 Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці», на підставі протоколу №6 від 19.07.2010 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» ОСОБА_1 переведено на посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» (запис у трудовій книжці позивача №20).
		З 21.07.2010 до 30.09.2014 позивач перебував на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці». 
		30.09.2014 позивач був звільнений з посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» на підставі п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України, за згодою сторін. Підставою для звільнення позивача з цієї посади були: протокол №7 Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» від 18.09.2014 та наказ вказаного підприємства №2014-09-30 від 30.09.2014 (запис у трудовій книжці позивача №21).
		Крім того, наведена інформація підтверджується відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб, що надані Пенсійним фондом України (№5448735014440428 від 25.06.2025), з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 21.07.2010 по 30.09.2014 перебував на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці», з якої його було звільнено на підставі п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України (за згодою сторін).
		При цьому, як вбачається з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.09.2014 та на 08.04.2025, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» є ОСОБА_1 , дата призначення (набуття повноважень): 20.07.2010.
		Як зазначає в позові позивач, після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України 24.02.2022, він намагався реалізувати своє право на отримання допомоги в статусі безробітного, в ході чого йому стало відомо, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, він, до теперішнього часу, зазначений керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці». При цьому, після отримання цієї інформації, він, в позасудовому порядку, намагався внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказавши, що з 01.10.2014 він не перебуває на посаді керівника вищевказаного підприємства та не є його представником. 
		Через повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України та окупацію м.Бахмут з 2023 року, зв`язок з відповідачем відсутній, що стало причиною звернення позивача до Бахмутської міської ради із зазначеним питанням. 
		У своїй відповіді №01-33/421/0/2-23 від 07.07.2023, копія якої міститься в матеріалах справи, Бахмутська міська рада зазначила, що на період дії воєнного стану, встановленого Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з проведенням активних бойових дій на території Бахмутської громади та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2022 №263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» доступ до Єдиного та Державних реєстрів на території Бахмутської територіальної громади призупинено з 24.02.2022. Також, зазначено, що Центр надання адміністративних послуг Бахмутської міської ради та відділ реєстрації Бахмутської міської ради не здійснюють делеговані повноваження щодо державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а фахівці знаходяться в простої. Та згідно з наказом Міністерства юстиції України від 25.11.2016 №3359/5 «Про врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією юридичних осіб та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць», із змінами, в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування, державна реєстрація юридичної особи та громадського формування, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь, проводиться незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи. 
		У зв`язку з наведеним, позивач місцем проживання якого є місто Буча, звернувся до державного реєстратора Бучанської районної військової адміністрації Київської області.
		У своїй відповіді №04-08/758 від 26.07.2023, копія якої також міститься в матеріалах справи, Відділ з питань державної реєстрації Бучанської районної військової адміністрації Київської області повідомив, що відповідно до п.4 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі (зміна керівника), подаються такі документи: 
		- заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;
		- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру; 
		- документ про сплату адміністративного збору  у випадках, передбачених ст.36 цього Закону. 
		Якщо заявник не може надати державному реєстратору перелік документів, наведений вище, для звільнення керівника відповідно до чинного законодавства, таке питання вирішуються в судовому порядку. 
		Як зазначає в позові позивач, відповідач знаходиться на тимчасово окупованій території в м.Бахмут Донецької області, учасники Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 знаходяться в Росії, яка є країною-агресором до України і відповідно до публічної, відкритої інформації, яка розміщена на офіційному сайті Акціонерного товариства «Укрпошта» (https://www.ukrposhta.ua/ua/taryfy) поштова кореспонденція до цієї країни не приймається і не відправляється з 24.02.2022 по теперішній час, у зв`язку з чим встановити зв`язок з цими особами неможливо. Звернення до ОСОБА_4 , який зареєстрований в м.Києві, із проханням відновити права позивача шляхом внесення змін до державного реєстру про звільнення позивача з посади керівника товариства та надання належним чином завіреної нотаріальної копії або примірника оригіналу протоколу №7 від 18.09.2014 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора підприємства на підставі п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України, за згодою сторін, поверталися відділеннями поштового зв`язку з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (відправлення №6504416432562).
		У зв`язку з наведеним, позивач звернувся до суду з цим позовом, та просить визнати вищезазначені трудові відносини припиненими.
		 
		Згідно зі ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
		Як визначено у ст.16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст.20 Господарського кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
		Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19.
		 
		За приписами ч.1 ст.29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.
		Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч.1 ст.30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).
		Згідно з ч.13 ст.39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
		Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
		В силу норм ч.ч.1-3 ст.99 Цивільного кодексу України, загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абз.1 ч.2 ст.98 цього кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
		В свою чергу, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
		Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18.
		 
		Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 №14-рп/2004, від 16.10.2007 №8-рп/2007 та від 29.01.2008 №2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
		Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
		Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.
		У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18.
		Підсумовуючи викладене, з огляду на те, що 30.09.2014 позивач був звільнений з посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» на підставі п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України, за згодою сторін та підставою для звільнення позивача з цієї посади були: протокол №7 Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» від 18.09.2014 загальних зборів підприємства та наказ вищезазначеного підприємства №2014-09-30 від 30.09.2014 про звільнення, що підтверджується записом в трудовій книжці та інформацією Пенсійного Фонду, а також не заперечується сторонами, з огляду на відсутність протоколу №7 Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» від 18.09.2014 загальних зборів підприємства, та неможливість його отримання у зв`язку з перебуванням підприємства на окупованій території, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» припиненими 30.09.2014 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» на підставі п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню. 
		 
		Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2422,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги задовольнити.
		 
		Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 09.04.1999 Артемівським МВ УМВС України в Донецькій області, дата народження  ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» (84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Воровського, 4, код ЄДРПОУ 35234367) припиненими 30.09.2014 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» на підставі п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України.
		 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр вивчення систем промислової безпеки та охорони праці» (84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Воровського, 4, код ЄДРПОУ 35234367) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 09.04.1999 Артемівським МВ УМВС України в Донецькій області, дата народження  ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір в сумі 2422,40 грн.
		Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
		 
		Вступну та резолютивну частини рішення складено 07.08.2025.
		 
		Повний текст рішення складено 18.08.2025. 
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		 
		 
		 
		Суддя Ю.О.Паляниця

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...